Результати розробки та впровадження моделі підвищення впливу медичної галузі на розширення доступності послуг добровільного консультування та тестування на ВІЛ населення на прикладі Закарпатської області Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК: 616.98:614.254.(477.87)

I. С. Миронюк, РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ ТА

ВВ• Брич ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛ1 П1ДВИЩЕННЯ

ВПЛИВУ МЕДИЧНОÏ ГАЛУЗ1 НА РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПНОСТ1 ПОСЛУГ ДОБРОВ1ЛЬНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ТЕСТУВАННЯ НА В1Л НАСЕЛЕННЯ НА ПРИКЛАД1 ЗАКАРПАТСЬКОÏ ОБЛАСТ1

Закарпатський центр is профшактики та боротьби is СШДом

Ключовi слова: В1Л-тфекция/СШД, добровшьне консультування i тестування на В1Л, медична галузь Key words: HIV-infection/AIDS, voluntary consultation and testing for HIV-infection, branch of medicine

Резюме. В работе представлены результаты проведенного социологического исследования определенных групп населения Закарпатской области с целью выяснения причин низкого уровня обращаемости взрослого населения для получения услуг консультирования и тестирования на наличие ВИЧ. Проведен анализ полученных результатов, на основании которого разработана и внедрена модель повышения влияния медработников на расширение доступа населения к данным услугам. В результате внедрения указанной модели уровень добровольного тестирования в области возрос в течение двух лет в 8,3 раза. Summary. In the work the results of conducted sociological research of particular groups of population of Transcarpathian region to with the aim clear up the reasons of low frequency of seeking of medical advice by adult population to receivie consultation and testing for HIV-infection are presented. The analysis of the obtained results on the basis of which the model of rise of influence of medical workers on extension of access of the population to the given services was designed and introduced. As a result of introduction of this model a level of voluntary testing in the region increased by 8,3 times during two years.

Украша належить до регюшв, яю займають одне з провщних мюць в Сврот за швидкютю поширення В1Л-шфекци/СШДу [2]. Станом на 1.04.2008 року офщшно зареестровано в Украш з дiагнозом В1Л-шфекци 84382 особи, з них 9277 хворих на СН1Д [1]. За даними Бюро ВООЗ в Укра1ш [2], за ощночними даними, в нашш дер-жавi проживае 400 тисяч оаб вшом 15-49 роюв з В1Л-шфекщею, причому насторожуе той факт, що щорiчно кшьюсть нових зареестрованих ви-падюв зростае [4]. Захщш обласп Украши вiдносяться до вщносно благоприемних. Так, наприклад, у Закарпатп поширенiсть ВШ-ш-фекцiï становить 11,6 на 100 тис населення, в той час як у середньому по Украш - 181,9 на 100 тис населення. Але в останш роки спостер^аетъся тенденщя до значного зростання приросту ре-естраци нових випадкiв у захщних регiонах [1]

Одним з основних напрямюв ефективноï про-тидiï розповсюдження В1Л у суспiльствi, на думку провщних експертiв, е широке тестування населення на наявнють антитiл до В1Л [3]. Це дае можливють проводити повну оцiнку розвитку ешдеми та розробляти ефективнi профiлактичнi програми. Ефективнiсть широкого доступного

тестування значно зростае при поеднанш його з консультуванням, в основi якого лежить надання добровшьно! консультативно! допомоги населен-ню стосовно шляхiв поширення В1Л-шфекци та профiлактики iнфiкування, сприяння прийняттю добровiльного iнформованого рiшення щодо тестування на В1Л. Весь цей комплекс заходiв об'еднано в систему добровшьного консультування i тестування (ДКТ), яке е ключовим моментом програм профшактики та здшснення лiкування i догляду за хворими на ВЫ-ш-фекцiю/СНIД. Згiдно з наказом Мшютерства охорони здоров'я Украши вiд 19.08.2005 № 415 «Про удосконалення добровiльного консультування i тестування на В1Л-шфекцда», тестування на В1Л-шфекщю обов'язково здiйснюеться су-мюно з консультуванням. Основними принципами ДКТ е: добровшьшсть, конфiденцiйнiсть, ано-нiмнiсть, доступнiсть та вiдсутнiсть дискрим> наци, достовiрнiсть та повнота шформацл, про-фесiйна та технiчна досконалiсть, мобiлiзацiя ресурсiв [5]. За рахунок дотримання вище-вказаних принципiв можливо забезпечити повно-цiнне тестування на В1Л-шфекцда. Але постае iнша проблема - проблема добровшьносп. Тоб-

то, виникае необхщшсть зацiкавити населення до проходження ДКТ за власним бажанням.

Отже, з одного боку, прюритетним напрям-ком протиди ешдеми ВГЛ-шфекци е макси-мальне розширення ДКТ, але з iншого - тесту-вання е добровiльним. Тому одним iз завдань ВIЛ-сервiсних служб е вироблення позитивного вiдношення та мотиваци до ДКТ серед населення. Це питання особливо актуальне для ре-гiонiв низького розповсюдження В1Л, зокрема Закарпаття. Так, за даними сероешдмошторингу, в Закарпатськiй областi рiвень тестування загального населення у 2005 рощ складав 0,9 % (крiм донорiв, вагiтних i дiтей). Тому нас защкавило питання розробки та впровадження моделi заходiв по розширенню тестування на В1Л на основi аналiзу причин низького рiвня звернення населення Закарпатсько! областi для отримання послуг ДКТ.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Основною метою нашого медико-сощолопч-ного дослiдження було визначити та ощнити причини низького рiвня тестування на В1Л з погляду як населення, так i пращвниюв защ-кавлених структур, а також з'ясувати основш шляхи та форми впливу на ситуащю, що скла-лася, i розробити дiевий механiзм пiдвищення рiвня тестування на В1Л серед населення областi.

Для досягнення мети ми проводили дослщ-ження в кiлька етапiв:

- тдготовчий етап полягав у розробщ ш-струментарiю дослiдження. На цьому етат також було здшснено вiдбiр учасникiв для штер-в'ювання;

- польовий етап дослiдження полягав у без-посередньому iнтерв'юваннi респондент щодо причин небажання тестування на В1Л;

- основний етап полягав у проведенш чо-тирьох фокус-групових штерв'ю в цiльових групах (медична громадськiсть, працiвники соцi-альних служб) щодо встановлення причин низь-кого рiвня тестування та розробки основних шляхiв впливу на ситуацiю;

- анал^ичний етап - здiйснено аналiз отри-маних даних, !х iнтерпретацiю, розроблеш вис-новки та можливi шляхи впровадження в дiяль-нiсть рiзних установ;

- етап впровадження моделi заходiв шдви-щення тестування на В1Л у Закарпатськiй областi та попередня ощнка 11 ефективностi.

Для польового етапу дослщження було вобрано 200 респондентiв. До розраховано! вибiрко-во! сукупностi увiйшли особи з ушх районiв областi: по 14 оаб iз кожного району та по 6 оаб з м. Ужгород та м. Мукачево. 60 % респондент

- сшьсью жителе Вiк респондентiв коливаеться вщ 18 до 45 рокiв. Саме ця категорiя людей е найбшьш вразлива до iнфiкування В1Л. При розподш респондентiв по вiкових категорiях ми отримали перевагу осiб 18-25 роюв та 25-34 роки (табл.1).

Таблиця 1

Розподш респондент1в по вжових категор1ях

№ п/п Ыкова категор1я Юльюсть респонденпв

абс. %

1 18-25 рок1в 74 37

2 25-35 рокв 78 39

3 35-45 рок1в 48 24

Як видно з табл.1, переважну бiльшiсть респондента складали молодi люди вiком до 35 роюв - 152 особи (76% опитаних).

При проведенш основного етапу для перших двох фокус-груп нами були вадбраш 25 учас-ниюв, як безпосередньо працюють у галузях, що можуть забезпечувати рiвень тестування на В1Л: працiвники медично! галузi (14 осiб) та сощальних служб (11 осiб).

Для третьо! та четверто! фокус-груп вщби-ралися 32 учасники, як безпосередньо беруть участь у забезпеченш ДКТ серед населення обласп (6 працiвникiв Центру з профшактики та боротьби iз СН1Дом, 13 працiвникiв кабiнетiв «Довiра» в районах областi, 13 пращвншав спо-рiднених медичних служб).

На польовому еташ був використаний метод персонального штерв'ю. 1нтерв'ю вiдбувалося зпдно з розробленими опитувальниками, якi включали 3 закрит та одне вщкрите питання:

1. Чи чули Ви коли-небудь про В1Л-шфекщю?

2. Чи проходили Ви тест на В1Л-шфекщю?

3. Чи хотши б Ви пройти тест на ВЫ-ш-фекщю?

4. Де у Вашому регюш можна пройти тест на В1Л?

Якщо респондент на трете запитання вщпо-вiдав «Нi» чи «Не знаю», з ним проводилося глибинне штерв'ювання для визначення причини небажання.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

При зведенш шформацп по результатах польового етапу ми отримали таю даш(табл.2).

08/ Том XIII/ 4

95

Таблиця 2

Розподш вщповщей респондентов на питання 1нтерв'ю на польовому еташ

№ п/п В1дпов1д1 респоидеитiв

Питання штерв'ю так ш Не знаю

абс % абс % абс %

1 Чи чули Ви коли-небудь про В1Л-шфекщю 200 100 0 - 0 -

2 Чи проходили Ви тест на В1Л-шфекщю? 6 3 194 97 0 -

3 Чи хот1ли б Ви пройти тест на В1Л- 8 4 112 56 80 40

шфекщю?

Всi респонденти зазначили, що чули про В1Л-шфекщю. Лише 6 осiб (3 % респондента) проходили тестування на В1Л i 8 осiб (4 %) хотши б пройти дане обстеження. Вiдповiдно 112 осiб (56 % опитаних) вiдповiли, що не хотши б тесту-ватися та 80 ошб дали вiдповiдь - «не знаю».

Тобто, наступна вибiрка для опитування склала 192 особи, яю не бажають проходити тестування на наявнють В1Л.

Результати опитування надано в табл.3, в яюй зведено основш причини небажання тестуватися на В1Л по прiоритетностi.

Таблиця 3

Прюритетшсть причин низького бажання звернення населения за послугами ДКТ

Причини небажання К1льк1сть респоидеитiв

абс. %

хтось дазнасться про результат 48 25

аналз може бути платний 47 24

хтось дазнасться, що я здавав 39 20

страх перед результатом 31 16

страх перед тестуванням 27 14

Як представлено в табл.3, значна частка респондента - 87 осiб (45% опитаних) при-пускають порушення конфщенцшносп тестування. Так, твердження «Хтось дiзнаеться про результат» зазначили 48 респондента (25% осiб), i 46 респондентiв (24%) припускають, що близью чи сторонш особи дiзнаються про те, що

вони проходили тестування. 47 ошб (29% опитаних) вважають, що за тестування потрiбно платити i це е перешкодою до нього. 31 особа (16%) вщчувае страх перед результатом тестування, i 27 оаб (14%) вщчувають страх перед тестуванням.

Отже, першi три причини по значущостi, що представлен в таблицi, можна об'еднати в одну основну - слабкий рiвень iнформованостi дорос-лого населення щодо тестування на В1Л та його умов зпдно з чинним законодавством - конф> денцiйностi, безоплатност та можливо! аношм-ностi.

За результатами польового етапу розроблено основш завдання для перших двох фокус-груп:

1. Визначити основш причини низького рiвня шформованосп населення.

2. Визначити моменти, на яю можна впливати.

У результат проведення перших двох фокус-груп було визначено таю основш причини низького рiвня шформованосп населення:

1. Вщсутшсть громадських ВIЛ-сервiсних оргашзацш.

2. Низький рiвень впливу роботи медично! галузi в цьому напрямку.

3. Низький рiвень роботи сумiжних державних органiзацiй - галузi осв^и, соцiальних служб та iншi.

4. Вщсутнють профшактично! роботи на робочих мiсцях.

На роботу третьо! i четверто! фокус-груп було вирiшено винести питання низького рiвня впливу роботи медично! галузi в напрямку профшактики В1Л та збiльшення рiвня тестування.

У результат проведених фокус-груп було визначено причини низького впливу медично! галуз^ якi наданi в таблиц 4.

Таблиця 4

Розподш причин низького впливу медичноТ галуз1 по пр1оритетност1

Юльюсть учасник1в,

Рангове Причини що визначили

м1сце першочергову значуш1сть

15 (47 %)

I В1дсутн1сть прихильносп кер1вник1в ЛПЗ област до роботи в галуз1 В1Л/СН1Ду, що в свою чергу веде до:

- ввдсутносп м1н1мальноТ матер1ально-техн1чноТ бази кабшепв «Дов1ра»;

- в1дсутност1 квал1ф1кованих кадрт з прихильн1стю до роботи у сфер1 В1Л/СН1Д;

- не надходження тформацц щодо роботи у сфер1 В1Л/СН1Ду до безпосередн1х виконавц1в у ЦРЛ та мереж1;

- ввдсутносп командноТ роботи щодо В1Л/СН1Ду в ЦРЛ.

II Ввдсуттсть квал1ф1кованих кадрт для роботи у сфе|р В1Л/СН1Ду, що в свою чергу веде до низького р1вня роботи чи неяюсного консультування, яке призводить до виникнення у кжснт1в страху перед тестуванням, перед результатом та його розголошенням.

III В1дсутн1сть особистоТ прихильност1 медичних прац1вник1в до роботи у напрямку ироф1лактики та забезпечення збшьшення тестування на ВIЛ, що також веде до низького р1вня роботи або проведення неяк1сноТ роботи

11 (34 %)

6 (19 %)

Як видно з табл.4, на думку учасниюв фокус-груп, перше рейтингове мюце зайняла проблема вщсутносп зацiкавленостi керiвникiв лшуваль-но-профiлактичних закладiв областi, в першу чергу, другого рiвня надання медично! допомоги населенню, яку визначила прiоритетною пере-важна бшьшють учасникiв - 15 (47 %) оаб. Друге i трете мiсця зайняли вiдповiдно кадрове пи-тання i вiдсутнiсть защкавленосп медичних пра-цiвникiв, безпосередньо задiяних у наданнi лшу-вально^агностично! допомоги населенню - 11 (34 %) оаб i 6 (19 %) осiб вiдповiдно.

На аналiтичному етапi медико-сощолопчного дослiдження було сформовано робочу групу з працiвникiв Центру з профшактики та боротьби iз СН1Дом та управлшня охорони здоров'я облдержадмшютрацп, на яку представлено резуль-тати польового та основного етатв дослщження. Робоча група на основi аналiзу результатiв роз-робила модель збшьшення рiвня тестування на В1Л населення Закарпатсько! областi через вплив медично! галуз^ який наданий у таблищ 5.

Як показано в таблищ 5, шляхи виршення проблем, яю були визначенi, направленi як на мотиващю керiвникiв та працiвникiв галузк рей-тинговi мiсця, мотивацiя управлшням охорони здоров'я, матерiальна мотивацiя i т.д., так i на тдготовку кадрового потенцiалу (забезпечення навчання медичного персоналу ушх ланок пи-танням В1Л-шфекцн/СНЩу) в коротко- та довго-строковiй перспективi.

Таким чином, розроблеш шляхи пiдвищення впливу медично! галузi на рiвень тестування на В1Л у Закарпатськiй областi стали своерщною моделлю для впровадження в роботу медично! галузь

Протягом 2006-2007 роюв було впроваджено

комплекс заходiв по виконанню запропонованих шляхiв моделi тдвищення впливу медично! галузi на рiвень тестування на В1Л у Закарпатсь-кiй областi, а саме:

1. Введення рейтингових мiсць по забезпе-ченню роботи ВIЛ-сервiсно! галузi для районних ЛПЗ областi.

У 2007 рощ наказом управлшня охорони здоров'я облдержадмшютрацп було введено звь тування по основних показниках ВIЛ-сервiсно! роботи та розрахунок рейтингових показниюв.

2. Мотиващя управлiнням охорони здоров'я облдержадмшютрацп.

У 2006 рощ було проведено ряд робочих нарад управлшня охорони здоров'я облдержадмшютрацп з начальниками вщдшв охорони здоров'я райдержадмшютрацш, Ужгородсько! мюько! ради та головними лшарями ЦРЛ, на яких детально розглядалися питання низького рiвня обстеження на В1Л у кожному з райошв та шляхи його збiльшення.

3. Планування коштв у бюджет, залучення позабюджетних коштiв; забезпечення облашту-вання кабiнетiв «Довiра» згiдно з нормативами.

Впроваджено системи фшансового мошто-рингу i оцiнки заходiв протидi! ешдемп В1Л-iнфекцi!/СНIДу в розрiзi райошв, де окремим пунктом контролю введено як заплановаш та профшансоваш кошти, так i монiторинг мате-рiально-технiчно! бази, необхiдно! для забезпечення В1Л-сервюно! роботи.

4. Пiдготовка кадрового потенщалу:

- у 2007 навчальному роцi на медичному факультетi УжНУ розпочато викладання курсу «Проблеми В1Л-шфекцп» для студентiв VI курсу, розрахований на 27 навчальних годин. У

08/ Том XIII/ 4

97

межах даного курсу 3 навчальш години при-свячено питанням ДКТ;

- в навчальш програми тдготовки шмейних лiкарiв (iнтернiв, курсантiв) факультету шсля-дипломно! освiти УжНУ включено питання ДКТ;

- питання ВЫ-шфекци/СНЩу включенi в перелш питань атестаци середнього медичного персоналу, до складу атестацшно! комюи середнього медичного персоналу включено пращ-вника Центру з профшактики та боротьби iз СН1Дом;

- розроблено, видано та розповсюджено мето-дичний посiбник iз питань ВЫ-шфекци/СНЩу для середнього медичного персоналу.

5. Щцвищення прихильностi медичних пра-щвниюв до роботи у напрямку профшактики та

Ввдсуттсть прихильиост1 кершникш ЛПЗ област1 до роботи в галуз1 В1Л/СН1Ду

Ввдсуттсть квал1ф1кованих кадр1в для роботи у В1Л-серв1стй галуз1

Ввдсуттсть прихильност1 медичних прац1вник1в до роботи у напрямку проф1лактики та забезпечення зб1льшення р1вня тестування на В1Л

Пiсля впровадження цих заходiв запропо-новано! моделi було розглянуто даш сероешд-монiторингу, яю дали можливiсть простежити змiни в рiвнi обстеження на В1Л.

Так, за даними сероешдмошторингу, в За-карпатськiй областi щорiчно спостерiгаеться тен-денцiя до значного зростання рiвня обстеження населення на В1Л, що представлено в таблицi 6.

Як видно з таблищ 6, у 2006 рощ рiвень

забезпечення збшьшення рiвня тестування на В1Л:

- введено рейтинговi мiсця;

- регулярно пращвниками Центру з проф> лактики та боротьби iз СН1Дом разом iз защ-кавленими оргашзащями проводяться семiнари та презентаци щодо рiзних питань забезпечення В1Л-сервюно1 роботи;

- пращвниками Центру з профшактики та боротьби по мiрi потреби надаються шдивщу-альнi консультаци медичним пращвникам щодо питань В1Л-шфекцп та В1Л-сервюно1 роботи. Також Центр iз профiлактики та боротьби iз СН1Дом забезпечуе необидною базою норма-тивних документа для забезпечення повнощнно! В1Л-сервюно1 роботи.

тестування населення порiвняно з 2005 роком зрю у 6 разiв, а у 2007 рощ порiвняно з 2005 - у 8,3 раза.

На нашу думку, у вказанш позитивнш тен-денци зростання звернення жителiв областi для проходження добровшьного консультування та тестування на В1Л важливу роль зiграло впровадження моделi пiдвищення впливу медично! галузi на рiвень тестування на В1Л у Закар-

Таблиця 5

Шляхи пщвищення впливу медично! галуз1 на р1вень тестування на В1Л у

Закарпатськш област1

Проблема

Шляхи вирiшеиия

- введення рейтингових м1сць по забезпеченню роботи ВIЛ-серв1сиоí галуз1 для районних ЛПЗ;

- мотиващя уиравлшням охорони здоров'я;

- актив1зац1я сп1впрац1 кер1вник1в ЛПЗ з центром з проф1лактики та боротьби 1з СН1Дом;

- планування кошт1в у бюджет1 на забезпечення даного напрямку роботи;

- залучення позабюджетних кошт1в;

- забезиенення облаштування кабшетш «Дов1ра» згвдно з нормативами.

- введення курсу з питань В1Л/СН1Д в передатестацшний курс та курс тематичного удосконалення на факультет! тслядипломно! осв1ти УжНУ;

- введення питань В1Л-шфекци/СН1Ду в атестацшний залш для л1кар1в ус1х спец1альностей;

- налагодження сиiвирац1 з УжНУ по вировадженню занять 1з питань В1Л/СН1Ду в програму п1дготовки студент1в медичного факультету;

- введення навчання з питань В1Л/СН1Ду в ирограму ивдготовки середнього медичного персоналу;

- розробка икчсних методичних рекомендацш для р1зних р1втв медичного персоналу та студент1в медичного факультету;

- матер1альне стимулювання:

■ надбавка до зарилати у розм1р1 60%

■ преммовшии за результатами роботи;

- введення рейтингових м1сць по забезиечеиию роботи В1Л-серв1сно!' галуз1 для районних ЛПЗ;

- колективна робота по виробленню ирихильност1 (семшари, треиiиги, ирезеитац1ií);

- iидивiдуальи1 бесвди-консультування медичних ирацшникш

патськш обласп, оскiльки тенденцiя до зрос-тання тестування на В1Л вiдмiчаeться саме з моменту впровадження заходiв запропоновано1' моделi.

Таблиця 6

Р1вень охоплення загального населення послугами ДКТ (кр1м донор1в i ваг1тних)

2006 3,6

200 7_5,0

ЩДСУМОК

Отже, шдвищення активностi медичних пращвниюв у напрямку залучення до тестування на В1Л на рiвнi безпосереднього надання лiкувально-профiлактичноï роботи населенню е дieвим механiзмом протидiï епiдемiï В1Л-iнфекцiï. Дана модель розробки шляхiв тд-вищення рiвня тестування на В1Л за допомогою впливу через медичну громадськiсть, на нашу думку, може бути застосована на регюнальних рiвнях пiсля врахування регiональних осо-бливостей розвитку епiдемiï В1Л-шфек-ци/СНЩу.

Календарний piK

% населення области що пройшли тестування на В1Л

2005

0,6

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. В1Л-шфекщя в Украш: 1нформацшний бюле-тень. - 2008. - №29. - 37с.

2. Доклад о глобальной эпидемии СПИДа. ЮНЕЙДС/06 (перевод на русский язык, 2006 г.) -509с.

3. Основи консультування вшськовослужбовщв та сшвробггнишв правоохоронних оргашв Украши з питань профшактики В1Л/СН1Д/1ПСШ: Навч.-метод. поабник / Укладачг 1.С.Миронюк, О.О.Авраменко,

С.1.Скляр, Л.Л.Лотоцька-Голуб. - К.: ВЦ «День печати», 2006. - 116с.

4. Оцшка чисельносп груп тдвищеного ризику iнфiкування В1Л в УкраМ / Балак1рева О.М., Гусак Л.М., Довбак Г.В. та ш. // МБФ «Мшнародний Альянс з В1Л/СН1Д в Украíнi». - К., 2006. - С. 5-6.

5. Про удосконалення добровiльного консультування i тестування на ВIЛ-iнфекцiю: Наказ МОЗ Укра!ни вад 19.08.2005 № 415.

♦

УДК 616.34-007.253-06-089:616-079.7

С. О. Косульников РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З (за 1976-

2006 pp.) ЧАСТОТИ ФОРМУВАННЯ ЗОВН1ШН1Х НОРИЦЬ ШЛУНКОВО -КИШКОВОГО ТРАКТУ

Днтропетровська медична aKadeMin кафедра госттальног хiрургii (зав. - доц. О.Б. Кутовий)

Ключовi слова: зовнiшнi mmrnei норищ, ускладнення абдомтально'1' хiрургii

Key words: external enterocutaneous fistulas, complications of bowel surgery

Резюме. Наружные свищи желудочно-кишечного тракта (НС ЖКТ), как правило, развиваються после операций на органах брюшной полости. Приведены результаты ретроспективного анализа историй болезни 1208 пациентов, поступивших в хирургический центр с НС ЖКТ в период 1976-2006г. Проведен анализ взаимосвязи ряда факторов: возраст, пол, хирургический анамнез, распределение по группам крови. Установлено увеличение частоты онкологических заболеваний желудочно-кишечного тракта с 21,3±2,5% (1976-1985г.) до 42,0±2,2 % ( 1996-2006г.).

Summаry. External fistulas as a rule of gastro-intestinal tract develop as a postoperative complication of bowel surgery. In this retrospective study, data of 1208 patients with enterocutaneous fistulas treated at surgical center over the period from 1976 to 2006 were evaluated. There was analyzed

08/ Том XIII/ 4

99