CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 616.98:578.828]-036. 2
Козько В.М., Юрко К.В., Бондаренко А.В., Могиленець О.1., Соломенник Г.О. ПОШИРЕН1СТЬ В1Л-1НФЕКЦ11 СЕРЕД ХВОРИХ 13 В1Л-1НДИКАТОРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ.
Харкiвський Нацюнальнш медичний уыверситет
Досл{дження пащент{в i3 ВШ-тдикаторними захворюваннями дозволяе рекомендувати для скринтгового мотторингу наступн клнчт групи: хворi на парентералью, вiруснi гепатити, лiмфопролiферативнi захворювання, рак i дисплазЮ шийки матки та анальног дшянки, оперiзу-вальний лишай у оЫб молодше 65 ротв, лейкопенп, тромбоцитопенп, мононуклеоз i мононуклео-зн стани.
Ключов1 слова: ВШчнфек^я, В1Л-1ндикаторн1 захворювання.
Стаття е фрагментом НДР кафедри шфекцмних хвороб ХНМУ Ыфекцп" № державно!' реестрацп 0110U001815
В останш роки в Укра'нi збер^аеться неспри-ятлива епiдемiчна ситуацiя стосовно поширено-стi ВШчнфекцм. Укра'на, одна i3 кра'н бвропи, яка очолюе сумний рейтинг за ктькютю виявле-них ВIЛ-iнфiкованих i осiб, якi захворiли на СН1Д та померли вiд ^еТ хвороби [1, 2]. В останш роки гостро сто'ть питання ранньо! дiагностики В1Л-шфекцп, тобто встановлення дiагнозу при рiвнi CD4+ лiмфоцитiв > 350 клт/мкл, що дозволяе проводити ефективний мошторинг для своечас-но! дiагностики iмунодефiциту i призначення ан-тиретровiрусноl терапп (АРТ) [3, 4]. ^м того, призначення АРТ на раншх стадiях захворювання дозволяе суттево збтьшити тривалiсть життя i зберегти пацiента соцiально активним для сус-пiльства [5-7]. Тому лопчно постало питання про розширення показань для обстеження на В1Л-шфекцш контингентiв ризику.
З метою вивчення поширеност ВШчнфекцм серед хворих iз ВIЛ-iндикаторними захворюваннями нами було обрано наступш групи патологи: парентеральт вiруснi гепатити (ВГ) (гострi i хро-нiчнi гепатити В, С, Д, вiруснi цирози); мононуклеоз i мононуклеозоподiбнi стани; стани що су-проводжуються лейкопенiею або тромбоцитопе-нiею; зостер-iнфекцiя в осiб молодше 65 рош; себорейний дерматит, рiзнi недиференцiйованi екзантеми; захворювання, що передаються ста-тевим шляхом; злоякiснi лiмфоми та iншi лiмфо-пролiферативнi захворювання; дисплазп та рак шийки матки.
Дослщження кровi пацiентiв на ВШчнфекцш проводилося методом 1ФА з використанням тест-систем Д1А В1Л Дiапром Мед м. Ки'в. Крiм того для скриншгу в умовах стацiонару застосо-вували швидкi тести виробництва Фармаско. Верифка^я виконувалася в лабораторп Облас-ного центру профiлактики та боротьби з В1Л/СН1Дом м. Харкова. Обстеження проводилося вщповщно до нормативно-правових ак^в та iснуючих iнструктивних матерiалiв зi збере-женням добровiльностi. Визначення iмунологiч-них показникiв проводилося за допомогою моно-клональних антитiл на проточному цитофлуори-метрi.
З метою виявлення ВШчнфекцм в Обласнiй
„Комплексна система ранньо! дiагностики та моыторингу В1Л-
клiнiчнiй iнфекцiйнiй лiкарнi м. Харкова та Обла-сному гепатолопчному центрi були обстеженi хворi на ro^pi та хронiчнi ВГ В, С, Д, вiруснi цирози печшки. За перiод з 2007 по 2011 роки було обстежено 661 хворих. Дiагноз ВШчнфек^я встановлений у 22 хворих (3,33 ± 1,4 %, р=0,05), частота позитивних результатiв дослiдження на В1Л серед хворих на HBV, HCV, HDV коливаеть-ся вщ 1,14 % до 5,22 % в рiзнi роки дослщження. При аналiзi соцiально-демографiчних показникiв, було встановлено, що бтьшють хворих склада-ли чоловiки (58,7 ± 3,8 %). Домiнували па^енти вiком вiд 18 до 37 рош. Середнiй вiк хворих з парентеральними ВГ склав 28,2 ± 4,5 рош. З цього контингенту оаб 68,5 % хворих офщшно не працювали. У 10,1 % хворих установлений факт активного ш'екцшного споживання нарко-тичних речовин, а у 12,0 % хворих ш'екцшна на-ркоманiя була в анамнезк Статевий шлях шфь кування визначався у 20 % па^етчв. Слщ за-значити, що лише 5,0 % хворих були рашше об-стеженi на ВIЛ-iнфекцiю. Ця група хворих скла-далася з жшок вiком до 32 рокiв, як обстежува-лися на ВIЛ-iнфекцiю з приводу ваптностк
При проведеннi аналiзу ВlЛ-позитивних осiб, якi були виявлеш при скринiнгу групи хворих на парентеральт гепатити, було виявлено, що в цш груш переважають чоловки (54,6 %), з яких 22,7 % ранiше перебували в мюцях позбавлення во-лi. Крiм того, у 27,3 % хворих було виявлено ко-шфекцш ВIЛ з HBV та Н^. У 1 (4,5 %) випадку дiагностовано цироз печiнки. Усi цi хворi рашше не обстежувались на ВIЛ-iнфекцiю. У 15 % хворих спостер^алися захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).
Аналiз клiнiчних проявiв ВШчнфекцм у хворих iз вперше встановленим дiагнозом показав, що у 13 (59,1 %) хворих на ВШчнфекцш визначалися стадм з рiвнем CD4+ клiтин бiльше 350 клт/мм3. Таким чином, дослiдження на ВШ у хворих на вн русний гепатит С i В дозволяе встановити дiаг-ноз на раннш стадм захворювання.
При дослiдженi на ВШчнфекцш 253 хворих на мононуклеоз або мононуклеозоподiбнi стани (синдром генералiзованоl лимфоаденопатм) у 17 пацiентiв (6,7 % ± 3,1 %) установлений ВШ пози-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
тивний статус. Бтьшють хворих складали чоло-в1ки (52,8 ± 4,7 %), домiнували пацieнти BiKOM 1820 poKiB. Середнiй BiK хворих на мононуклеоз склав 18,7 ± 3,1 роки. З цього контингенту оаб 58,3 % хворих були студентами або учнями. Серед групи хворих у 4,3 % був установлений факт ш'екцшного споживання наркотичних речо-вин. У 2,5 % па^ен^в визначалися в анамнезi ЗПСШ.
При клшкочмунолопчному дослщжены В1Л-позитивних хворих i3 ^ei групи було встановле-но, що бтьшють хворих мали 2, 3 групу за кла-сифка^ею CDC, тобто кiлькiсть CD4 клiтин ме-нше 399 клт/мм . Слщ зазначити, що у 11,8 % вдалося встановити дiагнoз В1Л-шфекци на ста-дiY гострого захворювання, але залишаеться
значна група оаб з рiвнем Т-хелперiв нижче 200 клт/мм3 (хворi зi стадiями А3, С3), яка склала 17,7 % хворих.
З 2010 року в стацюнарах ХаршськоТ областi розпочато тестування на ВШчнфекцш хворих з лiмфопролiферативними захворюваннями
(ЛПЗ), раком i дисплазiями шийки матки та ана-льноТ дiлянки (РД), оперiзувальним лишаем (ВЗВ), невизначеними дерматитами i себорей-ним дерматитом (СДД), ураженнями кровi (лей-копенiТ, тромбоцитопенiТ (ЛТ) та анеми). З початку 2011 року також на ВШчнфекцш обстежують-ся хворi на менiнгiти та меншгоенцефал^и. Ре-зультати цих дослщжень наведено в таблицi 1. Серед хворих на ЛПЗ та оперiзуючий лишай ан-титiла до В1Л знайдено у 2 % па^ен^в.
Таблиця 1
Результати обстеження хворих з ВЛ-ндикаторними захворюваннями
Разом ЛПЗ РД ВЗВ ЛТ СДД
Всього 228 (100) 42 (18,4) 39 (17,1) 50 (21,9) 54 (23,7) 43 (18,9)
Чоловки 99 (43,4) 22 (52,4) - 28 (56,0) 25 (46,3) 24 (55,8)
Гетеросекс 365 (82,8) 20 (90,9) 30 (78,9) 23 (95,8) 22 (95,7)
Гомо/бюекс 1 (0,4) - - - - 1 (2,3)
Невщомо 33 (14,5) 12 (28,6) 7 (17,9) 9 (18,0) 2 (3,7) 3 (6,9)
С1Н 19 (8,3) 2 (4,8) 3 (7,7) 5 (10,0) 2 (3,7) 7 (16,3)
Вщмовилися вщповща-ти на питання „С1Н" 5 (2,2) 2 (4,8) 1 (2,6) 2 (4,0) - -
Перебування в МПВ 2 (0,8) - - 1 (2,0) - 1 (2,3)
Вш 35 (18-66) 50 (40-59) 35 (27-40) 40 (33-50) 45 (30-66) 35 (29-48)
Симптоми В1Л за остан-н5 роюв 3 (1,3) 1 (2,3) - - 1 (1,85) 1 (2,3)
Ранiше обстежувалися на В1Л 16 (7,0) 4 (9,5) 7 (17,9) 1 (2,0) 1 (1,8) 3 (7,0)
Гoспiталiзацiя в oстаннi 5 poкiв 29 (12,7) 12 (28,5) 4 (10,3) 4 (8,0) 7 (13,0) 2 (4,7)
Дiагнoстoванo В1Л-iнфекцiю 7 (3,1) 1 (2,3) 1 (2,6) 1 (2,0) 2 (3,7) 2 (4,7)
ЛПЗ - лiмфопролiферативнi захворювання, РД - раком i дисплазiями шийки матки та аналь-ноТ дiлянки, ВЗВ - оперiзувальним лишаем, ЛТ -лейкопенп, тромбоцитопенiТ, СДД - невизначеними дерматитами i себорейним дерматитом, С1Н - споживачi iн'екцiйних наркотиш, МПВ -мiста позбавлення волк
Часпше ВIЛ-iнфекцiю було дiагностовано у хворих на РД та у па^ен^в iз ураженнями шкiри, такими як себорейний дерматит або iншi неди-ференцiйованi екзантеми. Як представлено в таблиц 1, при обстеженн 228 осiб iз В1Л-шдикаторними захворюваннями встановлено В1Л-позитивний статус у 7 па^ен^в (3,1 %±2,2 %). При дослiдженi хворих iз лейкопеыею, тром-боцитопенiею та анемiею у 3,7 % па^етчв установлений В1Л-позитивний статус. Аналiз даних анамнезу встановив, що 29 % хворих з ^еТ групи отримували стацюнарне лкування, але слiд зазначити, що лише 7,0 % хворих iз дослщжуваноТ групи, ранiше обстежувалися на ВIЛ-iнфекцiю.
Таким чином, при загальному аналiзi резуль-татiв обстеження 1142 оаб iз ВIЛ-iндикаторними захворюваннями у 46 (4,0 ± 0,34 %, р<0.05) пацн ентiв вдалося встановити ВШчнфекцш. У 9 (19,6 %) хворих iз ВIЛ-iнфекцiею рiвень СD4+ клiтин перевищував 400 клт/мкл. Рiвень СD4+ 399-200
клт/мкл визначався у 30 (65,2 %) па^ен^в. СН1Д було дiагнoстoванo у 7 (15,2 %) випадках. На раннш стали, тобто при piвнi CD4+ клiтин вище 350 клт/мм , дiагнoз ВlЛ-iнфекцiя було встановлено в 30 (65.2 %) хворих.
Таким чином, скриншгове дoслiдження обра-них груп пацieнтiв iз ВШчндикаторними захворюваннями дозволяе встановити дiагнoз на ран-нiх стадiях у третини хворих. Додатковими кри-теpiями для обстеження на ВlЛ-iнфекцiю е наяв-нiсть парентеральних гепатитiв, раку i дисплазiю шийки матки та анально! дiлянки, oпеpiзуваль-ного лишаю, лейкопени, тpoмбoцитoпенiY, моно-нуклеозу i мoнoнуклеoзoпoдiбнoгo стану, а також факту перебування в мюцях вiдбування пока-рання, факти прийому внутршньовенних нарко-тикiв, наявнiсть ЗПСШ в анамнезк
Лiтература
1. Козько В.Н. Характеристика эпидемии ВИЧ-инфекции в Украине / В.Н. Козько, М.И.Краснов, Е.В.Юрко, Т.В.Давыдова // Про-вiзop. - 2010. - № 23. - С.7-12.
2. Johnson M. Definition and epidemiology of late presentation in Europe / M.Johnson, C.Sabin, E.Girardi // Antiviral Therapy. -2010. - V. 15. - Р. 3-8.
3. Phillips A. Early initiation of treatment for HIV infection / A.Phillips, C D.ostagliola, C.Sabin, J.Sterne / Lancet. - 2010. - V. 375. - P. 639.
4. Hamers F.F. Diagnosed and undiagnosed HIV-infected populations in Europe / F.F.Hamers, A.N.Phillips / HIV Medicine. - 2008. - V. 9. - P. 6-12.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
5. Jain V. When to start antiretroviral therapy / V.Jain, S.G.Deeks / Curr HIV/AIDS Rep. - 2010. - V. 7. - №. 2. - P. 60-68.
6. Jablonowski H. Epidemiology of the HIV infection / H. Jablonowski, B.Jablonowski / MMW Fortschr Med. - 2009. - V.151. - P. 32-33.
7. Щербшска А.М. Методичн аспекти проблеми В1Л/СН1Д в УкраТ-Hi / А.М.Щербшска / Мистецтво лкування. - 2006. - №2. (28). -С. 14-16.
Реферат
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ВИЧ-ИНФЕКЦИИ СРЕДИ ПАЦИЕНТОВ С ВИЧ-ИНДИКАТОРНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ. Козько В.Н., Юрко Е.В., Бондаренко А.В., Соломенник А.О., Могиленец О.И. Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, ВИЧ-индикаторные заболевания.
Обследование пациентов с ВИЧ-индикаторными заболеваниями позволяет рекомендовать для скринингового мониторинга следующие клинические группы: парентеральные вирусные гепатиты, мононуклеоз и мононуклеозоподобные состояния, лейкопении, тромбоцитопении, опоясывающий лишай у лиц моложе 65 лет, себорейный дерматит, недифферинцированные экзантемы.
Summary
PREVALENCE OF HIV INFECTION AMONG PATIENTS WITH HIV-ASSOCIATED DISEASES Kozko V.N., Iurko K.V., Bondarenko A.V., Solomennik A.O., Mogilenets O.I. Key words: HIV infection, HIV- defining disease.
The investigation of patients with HIV-associated disease allow us to recommend the following parameters for permanent monitoring of this clinical groups: patients with parenteral viral hepatites; mononucleoses and mononucleosis-like conditions, leucopenia and thrombocytopenia; zoster infection in persons under 65, seborrhea dermatitis, exanthema undifferentiated, malignant lymphomas and other lymph proliferative disorders, dysplasia and cervical cancer.
УДК 615.24+616.12-008+616.12-008.315
Купновицька 1.Г., Дзвтяцька О.Ф., Клименко В.1., Дронь Л.А., Романишин Н.М.
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КАРСЬКИХ ЗАСОБ1В ДИФОРС ТА ЕКСФОРЖ У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет
У 90 хворих на гтертотчну хворобу II стадп проведене дослгдження терапевтичног еквгвален-тностг препарата Д{форс 160, виробництва ОО «Фарма Старт» (Украгна) еталонному препарату Ексфорж, виробництва ф{рми «Новартж Фарма Штейн АГ», (Швейцар{я). Обидва препа-рати м1стять д{юч{ речовини - амлодитн (10мг) { валсартан (160мг). Виявлено достатню ефе-ктивтсть досл{джуваних препарат{в на основ{ вивчення клт1чних прояв{в та досл{джуваних величин в основнш та контрольнш групах.
Ключов1 слова: ппертожчна хвороба, артер1альний тиск, дифорс, ексфорж, дисперсшний анал1з. Вступ
Незважаючи на значн усшхи, досягнув у пи-таннях патогенезу i терапп ппертошчноТ хвороби (ГХ), захворювання продовжуе с^мко зростати [1, 2]. Серед завдань, як ставить перед собою лкар при лкуваны ГХ, видтяють зменшення симптомiв, покращення якосп життя, попере-дження розвитку шфаркта мюкарда, нестабть-ноТ стенокардп, раптовоТ смерти збтьшення тривалосп життя [3].
З метою оптимiзацiï лкування ГХ доцтьне призначення фксованих комбшацш антипперте-нзивних препара^в, що сприяе одночасному за-стосуванню лiкiв з рiзними механiзмами дiï, по-тенцiюванню ефекту одного препарату дieю ш-шого, пiдвищенню тривалостi терапiï, зниженню частоти побiчних ефектiв за рахунок викорис-тання низьких доз кожного з компонент [4, 5]. У ролi ефективноТ комбiнацiï виступае поеднання блокатора рецепторiв ангiотензину Il i тривало-дiючий дигiдропiридиновий антагонiст кальцiю [6, 7].
Матерiал та методи дослщження У ключному випробуванн взяли участь 90 па^енпв з ГХ II ступеня (АТ бтьше 160/100 мм рт. ст. i менше 180/110 мм рт. ст.). 1з них 45 пацн ен^в, якi увшшли в основну групу, отримували препарат Дфорс 160, таблетки, покритi оболон-кою, виробництва ООО «Фарма Старт» (УкраТ-на) i 45 па^енпв, котрi склали контрольну групу i отримували препарат для порiвняння Ексфорж, таблетки, покрик оболонкою, виробництва фiр-ми «Новартю Фарма Штейн АГ, Швейцарiя для Новартiс Фарма Аг, Швейцарiя».
Терапiю хворим розпочинали з монотерапи дослiджуваними препаратами в добовш дозi 1 таблетка, збiльшуючи дозу до 2 таблеток при резистентност АТ, добовому проф^ АТ non dipper i спадково обтяженш Гх. Курс лкування складав 28 дшв. Обстеження пацieнтiв включало: кл^чний аналiз кровi, сечi, еКг, ехокардюг-рафiю (ЕхоКГ).
Результати та ïx обговорення Показано, що дослiджуванi групи хворих в
