CC BY
7
Summary
ON SOME MORPHOLOGICAL PROGNOSTIC CRITERIA FOR PROSTATE CANCER Med V.V., Babenko V.I., Filenko B.M.
Key words: prostate cancer, atypism, Gleason grading scale, AMACR, prognosis.
Acinar adenocarcinoma of varying degrees of differentiation is considered the most common histological form of prostate cancer. The major diagnostic criterion to be considered when choosing a method of treatment for prostate cancer is the morphological atypism of the glands, which is reflected in the Gleason grading scale, as well as the degree of expression of immunohistochemical markers, one of which is alpha-methylacyl-CoA racemase. However, the dependence of the expression of p504S on the degree of tumour grading by the Gleason grading system is not fully understood to date. The paper was aimed at establishing a relationship between the degree of differentiation of prostatic adenocarcinoma according to the Gleason grading scale and the degree of expression of the p504s IGC marker. Biopsy material obtained from 37 patients with prostate cancer was examined. According to the Gleason grading scale, the material was divided into three groups: 1-4 scores for the first group, 5-7 scores for the second group and 8-10 scores for the third group. IGC studies on determination of the p504s antigen expression were performed using monoclonal anti-AMACR/P504s. The analysis of the relationship between the degree of differentiation of the prostatic adenocarcinoma according to the Gleason scoring and the degree of expression of p504s IGC marker revealed a clear pattern and demonstrated a strong correlation (r=0,69) between these morphological characteristics of the tumour. The revealed pattern indicates the specificity of this marker in malignant tumour processes in the prostate gland, which is consistent with other studies, and enables to make more accurate differentiation of the tumour staging according to the Gleason grading scale. To a certain extent, this provides a basis for the selection of adequate methods of the treatment and for the improvement of prognostic criteria.
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.189 УДК: 616.315/.311:599.323.4 Х'1л'1н'1ч 6.С., Давиденко В.Ю.
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ЗАЛОЗИСТО1 ЗОНИ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ТВЕРДОГО П1ДНЕБ1ННЯ 1НТАКТНИХ Б1ЛИХ ЩУР1В
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Дослiдження деяких автор'т св'дчать про те, що морфологiя, г'ютох'ш'я i ннерва^я слизовоУ оболо-нки у щур'т мае багато схожост/ з людиною. Як показуе практика, бльшють експериментальних досл'джень '¡з вивчення впливу тих чи нших фактор'т на органiзм людини, проводяться на твари-нах, особливо на щурах. В попередшх власних дослдженнях ми використовували щур'т для експери-менту, тому для вивчення впливу мономеру акриловоУ пластмаси на слиннi залози обрали щур'т для подальшоУ екстраполяцИ даних про морфологiчнi особливост/ малих слинних залоз цих тварин / людини. Мета досл'дження - вивчити структурну органiзацiю залозистоУ зони слизовоУ оболонки твердого пiднебiння блих нтактних щур'т з подальшою екстраполя^ею даних на органiзм людини. Для досягнення поставленоУ мети проводили експериментальнi досл'дження на лабораторних статевозрлих щурах л'ш Встар вком в'д 1 до 1,5 року. Вивчення мiкропрепаратiв поперечних зр-з 'т твердого пiднебiння блих щур'т за допомогою с&тлового мкроскопа при малих збльшеннях дозволило виявити в його структур'1 слизову оболонку / добре розвинену пдслизову основу з великою клькютю малих слинних залоз. Проведен морфологiчнi досл'дження структурноУ оргашзацИ слизовоУ оболонки твердого пiднебiння нтактних блих щур'т засв'дчили схожсть будови малих слинних залоз щур'т i людини, що пдтверджуе правильний вибiр експериментальних тварин та в подаль-шому дозволяе екстраполювати отриманi дан'!.
Ключов1 слова: слизова оболонка, тверде пщнебшня щур1в, мал1 слинн залози, структурна орган1зац1я
Дана робота е фрагментом НДР «Вплив стоматологiчних конструк^й й матерiалiв на протезне ложе та адаптацйн мо-жливостi органiзму», № державноУреестрацп 0116Ш04188.
Вступ
Найбтьш важливим чинником для повноцш-ного балансу гомеостазу порожнини рота е сли-на, яку продукують слинш залози. Представляе вона собою бюлопчно активну рщину, яка вико-нуе ряд важливих функцш: травну, за рахунок участ у перетравлены М, бактерщидну, за рахунок очищення i захисту зубiв та слизовоУ оболонки вщ бактерiальних та хiмiчних подразниш
[1, 2]. За даними л^ературних джерел, майже 30% BCiei слини видтяють малi слинш залози [3, 4].
Дослщження деяких авторiв [8] свщчать про те, що морфолопя, гiстохiмiя i шнерва^я слизовоУ оболонки у щурiв мае багато схожост з людиною. Як показуе практика, бтьшють експериментальних дослщжень iз вивчення впливу тих чи шших факторiв на оргашзм людини, прово-дяться на тваринах, особливо на щурах.
В1СНИК Украгнська медична стоматологЬчна академя
В попередых власних дослщженнях [7] ми використовували щурiв для експерименту, тому для вивчення впливу мономеру акриловоТ плас-тмаси на слинн залози обрали щурiв для пода-льшоТ екстраполяцiТ даних про морфолопчы особливосл малих слинних залоз цих тварин i людини.
Мета дослiдження
Вивчити структурну оргаыза^ю залозистоТ зони слизовоТ оболонки твердого пiднебiння 6i-лих штактних щурiв з подальшою екстраполяць ею даних на органiзм людини.
Об'ект та методи дослiдження
Для досягнення поставлено'! мети проводили експериментальн дослщження на лабораторних статевозрiлих щурах лшп Вiстар вiком вiд 1 до 1,5 року. 1нтактн щури склали контрольну групу, всього 5 тварин. Вс експериментальнi досль дження проводились за Правилами гуманного ставлення до тварин згщно вимог ТошськоТ де-кларацiТ ВсесвiтньоТ медичноТ асощаци та за за-гальними етичними принципами роботи з експе-риментальними тваринами, як схваленi Першим нацюнальним конгресом з бiоетики.
Пiсля евтаназп у кожноТ тварини виймали тверде пщнебшня та роздiляли його на двi час-тини по серединнм лiнiТ. Один з фрагментiв твердого пщнебЫня разом з кiстковою основою пюля фiксацiТ протягом 1 доби в нейтральному 10% розчинп формалЫу пщдавався декальцифь
Рис.1. Будова твердого пiднебiння блого щура (контрольна група). Забарвлення гематоксилiн-еозин. Об.4х., ок. 10х.
1 - покривний еттелШ; 2 - вив/'днi протоки п/'днеб/'нних слинних залоз; 3 - власна пластинка слизово'1' оболонки; 4 - слиннi залози в п/'дслизов/'й основi.
У слизовм оболонщ, у свою чергу, розрiзня-ються покривний еттелм ^ утворена сполучною тканиною, власна пластинка. Покривний еттелм е пластом багатошарового плоского ороговiваю-чого епiтелiю. Останнiй складаеться з 8-11 рядiв клiтин, структурованих у базальний, шипуватий зернистий i роговий шари.
Безпосередньо над базальною мембраною знаходиться базальний шар. ВЫ складаеться з
каци впродовж 2-4 тижыв, пюля чого представ-лялося можливим одержати гiстологiчнi зрiзи з об'ек^в, якi мiстять кiсткову тканину [5, 6, 9].
У другому фрагмент за допомогою очного скальпеля, пщ контролем бiнокулярноТ лупи, вь докремлювали слизову оболонку з пiдслизовою основою вщ кiстковоТ тканини. Фрагменти м'яких тканин фксували в розпрямленому стан в 10% нейтральному формалiнi впродовж 1-2 дiб.
Отриманi зразки пюля обезводнення за стандартною методикою заливали рщким парафшом за допомогою станцп для заливки парафiнових блоюв «Microm». 1з парафiнових блокiв на рота-цiйному мiкротомi фiрми «Leica» одержували зрiзи завтовшки 5 мкм, як фарбували гематок-силiн-еозином за загальноприйнятою методи-кою[5, 6, 9].
Вiзуалiзацiю мiкропрепаратiв, Тх фотографу-вання i визначення морфометричних параметрiв проводили за допомогою мiкроскопа Olimpus BX 41, iз цифровою мiкрофотонасадкою i пакетом лiцензiйних програм.
Результати дослщження
Вивчення мiкропрепаратiв поперечних зрiзiв твердого пiднебiння бiлих щурiв за допомогою свiтлового мiкроскопа при малих збтьшеннях дозволило виявити в його структурi слизову оболонку i добре розвинену пiдслизову основу з великою ктькютю малих слинних залоз (рис.1.).
Рис.2. Будова слизово'1' оболонки твердого пiднебiння блого щура (контрольна група). Забарвлення гематоксилин-еозин. Об.25х., ок. 10х.
1 - власна пластинка слизисто'1' оболонки; 2 - базальний шар покривного еп/'телю; 3 - шипуватий шар покривного епiте-лю; 4 - зернистий шар покривного еп/'тел/'ю; 5 - роговий шар покривного епiтелiю.
розташованих в один шар високих призматич-них, штенсивно забарвлених штинних елемен-^в, орiентованих довгими осями перпендикулярно до базальноТ мембрани. У штинах базаль-ного шару перюдично вiзуалiзуються мтотичы ф^ри, що свщчить про ^тинну пролiферацiю. К^тини базального шару, що дтяться, служать морфологiчним субстратом для постмного оно-влення епiтелiоцитiв всього епiтелiального по-
криву.
Зрщка нам зустрiчалися незначнi за розмiром дiлянки, на яких клiтини, подiбнi до базальних, розташовувалися в 2-3 ряди. Можна припустити, що на даних дтянках мало мюце явище активно''' пролiферацil' базальних к^тин, що в л^ера-турi визначаеться термшом «базально^тинна пролiферацiя» з незавершеним диференцю ванням останнiх у шипуват епiтелiоцити. Даний процес зв'язаний, швидше за все, з активною регенера^ею покривного еттел^, пошкодження якого вщбуваеться пiд час мехаычно''' обробки грубо''' 'Уж.
Над базальним шаром розташовуеться ши-пуватий. Клiтини останнього утворюють 4-7 ря-дiв, мають бiльшi розмiри у порiвняннi з базаль-ними епiтелiоцитами i характеризуються досить варiабельною формою. Так, кл^ини нижнiх (па-рабазальних) рядiв мають переважно витягнуту, цилшдричну форму, св^ле ядро, в середнiх рядах форма кл^инних елементiв наближаеться до шестигранно', у верхых рядах епiтелiальнi клiтини помiтно сплющуються (рис.2, 3).
Перюдично нам зустрiчалися епiтелiоцити, як вiдрiзняються вiд описаних вище дещо бть-шими розмiрами i наявнютю у цитоплазмi прозо-рих округлих вакуолей, як вiдтiсняють в окремих випадках ядро до периферичних вщд^в цито-плазми. Дана морфологiчна картина свщчить про явища пдрогпчно'Г дистрофи. Под1бний проВ
2
цес перiодично спостер^аеться в окремих кль тинах шипуватого шару дерми i епiтелiоцитах слизово'' оболонки.
В описаних шарах покривного епiтелiю окрiм епiтелiоцитiв зрiдка виявляються дрiбнi округлi клiтини з ядром, яке займае практично весь об'-ем цитоплазми - iнтраепiтелiальнi лiмфоцити. Данi клiтиннi елементи з сполучно' тканини через базальну мембрану проникають в епiтелiа-льний пласт. Наявнють останнiх у шипуватому i базальному шарах епiтелiального пласта в не-значнiй кiлькостi не розцшюеться як прояв пато-логiчного процесу, а швидше за все, е реак^ею на травмування слизовоТ оболонки фрагментами грубо'' 'ж
Над шипуватим розташовуеться зернистий шар. Останнш представлений 2-3 рядами сплющених кл^ин, якi за формою нагадують епь телiоцити верхнiх рядiв шипуватого шару. У ци-топлазмi епiтелiоцитiв зернистого шару в знач-нiй кшькост присутнi дрiбнi зерна кератогiалiну i свiтле ядро, яке мае звичайно дещо меншi роз-мiри, ыж в шипуватому шарi (рис.2,3.).
Найбтьш поверхневе положення в покрив-ному еттелп займае роговий шар, утворений дектькома шарами еозинофiльних, без'ядерних дрiбних лусок.
3 §
л)
" ~ - а
7$ f 'Л
г '
и
Рис.3. Будова слизовоУ оболонки твердого п1днеб1ння б-лого щура (контрольна група). Забарвлення гематоксилин-еозин. Об.25х., ок. 10х. 1 - роговий шар покривного епiтелiю; 2 - зернистий шар покривного епiтелiю; 3 - клiтини шипуватого шару покривного епiтелiю; 4 - базальний шар покривного епiтелiю; 5 - сполучнотканиннi сосочки влас-ноУпластинки слизисто'У оболонки; 6 - клiтиннi елементи у власнiй пластинц слизовоУ оболонки; 7 - мала слинна залоза в пiдслизовiй основi.
По всш довжин дтянки твердого пщнебшня, що вивчаеться, приблизно на однакових вщста-нях один вщ одного нами виявлялися вивщы протоки малих слинних залоз, будову яких буде детально описано нижче. Вивщы протоки мали
Рис.4. Будова слизовоУ оболонки твердого пiднебiння блого щура (контрольна група). Забарвлення гематоксилiн-еозин. 0б.40х., ок. 10х. 1 - покровний епiтелiй слизовоУ оболонки; 2 - стiнка вив 'дного протоку мало!'слинно'У залози, вислана багатошаровим плоским епiтелieм; 3 - секрет у вив'дному проток; 4 - власна пластинка слизовоУ оболонки.
характер трубчастих структур, були вислан багатошаровим плоским епiтелiем, який налiчуе, в середньому 3-5 рядiв еттелюци^в i, в бшьшостч спостережень мютили видтьний секрет, який представлений базофтьними безструктурними
В1СНИК Укралнсъка медична стома.толог1чн,а академя
шаруватими масами i поодинокими штинними елементами (рис.1, 4.).
Безпосередньо пщ покривним епiтелiем роз-ташовуеться власна пластинка слизовоТ оболон-ки. Остання утворюе множиннi пальцевиднi Ыва-гiнати - сосочки, iз-за чого межа мiж власною пластинкою i покривним епiтелiем мае хвилепо-дiбний характер (рис.3.).
Сосочки багаторазово розгалужуються, про-никають в епiтелiй приблизно на половину його товщини. У сосочках виявляеться значна кть-кiсть колагенових волокон i вiдносно невелика кiлькiсть штинних елементiв, якi представленi переважно фiбробластами. На гiстологiчних зрь зах, як проходять подовжньо ближче до геомет-ричного центру сосочкiв, виявляються кровонос-нi судини, поблизу яких практично посшно ви-являли окремi нечисленн скупчення лiмфоцитiв i плазматичних штин.
Таким чином, у склад власноТ пластинки представляеться можливим видiлити два шари -сосочковий, представлений описаними вище утвореннями, i розташований пiд ним сiтчастий. Переважна бтьшють клiтинних елементiв атча-стого шару власноТ пластинки представлена зрь лими фiбробластами. Окрiм фiбробластiв у невелика кiлькостi зустрiчаються лiмфоцити, макрофаги, плазматичн клiтини. Описанi штины елементи розташовуються, переважно, в безпо-середнiй близькостi вiд базальноТ мембрани або в периваскулярних просторах (рис.4.). Повсюдно у власнм пластинцi слизовоТ оболонки розташовуються вивщн протоки малих слинних залоз по яких проходить елiмiнацiя секрету на поверхню слизовоТ оболонки (рис.1.).
Як вже було сказано вище, пщ власною пластинкою слизовоТ оболонки твердого пщнебЫня розташовуеться добре розвинена пщслизова основа. Через пщслизову основу, перпендикулярно транзиторно проходять вщносно товст пучки колагенових волокон, якi беруть свм початок у власнм пластинцi слизовоТ оболонки. Вони забезпечують зв'язок оюстя пiднебiнноТ кiстки i власноТ пластинки слизовоТ оболонки, що дае можливiсть власнiй пластинцi слизовоТ оболонки щтьного зрощення з окютям.
Описанi пучки колагенових волокон, роздтя-ють пiдслизову основу на неоднаковi за формою i розмiром дольковi структури, в яких розташовуються пщнебЫы слиннi залози (рис.1).
Слинн залози даноТ локалiзацiТ за морфофу-нкцiональними особливостями вiдносяться до малих слинних залоз, як продукують слизистий секрет. У складi цих залоз розрiзняються кiнцевi вiддiли, якi формують дол^ роздiленi тонкими прошарками сполучноТ тканини. У останнiх, якi утворюють строму залози, розташовуються мiж-дольовi вивiднi протоки i кровоноснi мкросуди-ни. У мiждольовiй сполучнiй тканин окрiм клiтин фiбробластного ряду в невелиш кiлькостi по-стiйно зустрiчаються мастоцити, лiмфоцити i плазматичнi штини (рис.5.).
Тут же розташовуються мiждольовi вивiднi протоки, якi зливаються в загальн вивiднi протоки, топограф^ i будову яких було описано нами раыше, кровоноснi i лiмфатичнi судини, нерви.
Рис.5. Будова слизово)'оболонки твердого пiднебiння блого
щура (контрольна група). Забарвлення гематоксилин-еозин. Об.40х., ок. 10х. 1 - ви-вiдна протока;
2 - сполучна тканина; 3 - кровоносна судина; 4 - мюепте-лiальнi клтини; 5 - секреторнi епiтелюu,ити.
Кiнцевi вщдти пщнебЫних слинних залоз вщносно велию, мають вид трубчастих структур iз вщносно широким просвтом, стшку яких утворюють секреторн еттелюцити i мiоепiтелiальнi клiтини. Сусiднi кiнцевi вiддiли роздiленi мiж собою вузькими, ледве помтими, прошарками рихлоТ сполучноТ тканини.
Секреторнi епiтелiоцити за характером секрету, який видтяеться ними, вщносяться до слизових (мукоци^в), володiють слабо вираже-ними тинкторiальними властивостями, внаслiдок чого цитоплазма мае пЫистий, помiрно базофь льний, вигляд. Для даних штин характернi вщносно велик розмiри, пiрамiдна форма з дещо звуженою апiкальною поверхнею у порiвняннi з базальною. Ядра мукоци^в розташовуються переважно в базальних вщдтах цитоплазми, Ыте-нсивно забарвлюються гематоксилшом i мають сплюснуту форму.
Мiоепiтелiальнi клiтини розташовуються зовнi вiд секреторних еттелюци^в, характеризуються сплюснутою формою, витягнутим ядром. Вважа-еться, що мiоепiтелiальнi клiтини володiють ско-рочувальною здатнютю, сприяючи тим самим виведенню секрету з юнцевих вiддiлiв.
Висновок
Проведен морфологiчнi дослiдження струк-турноТ оргаызацп слизовоТ оболонки твердого пiднебiння Ытактних бiлих щурiв засвiдчили схо-жють будови малих слинних залоз щурiв i люди-ни, що пщтверджуе правильний вибiр експери-ментальних тварин та в подальшому дозволяе екстраполювати отриман данi.
Лiтература
1. Bykov IM, Akopova LV, Skorikova LA. Biokhimicheskiye pokazateli gomeostaza i biotsinoza polosti rta u patsiyentov s proteznym stomatitom [Biochemical parameters of homeostasis and oral
biocinosis in patients with prosthetic stomatitis]. Mezhdunarodnyy 6. Bagriy MM, Dibrova VA, Popadinets' OG, Grishchuk Mi. Metodiki
zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2015; 3:517- morfologichnikh doslidzhen' [Methods of morphological studies].
523. (Russian). Vinnitsya; 2016. 328 p. (Ukrainian).
2. Pozharitskaya IM, Maksimovskiy YUM, Makarova OV. 7. Davidenko VYU, Nidzel's'kiy MYA, Starchenko ii. Morfologichni Vozrastnyye izmeneniya sekretornoy funktsii slyunnykh zhelez osoblivosti slizovoi obolonki riznikh dilyanok yazika shchuriv u [Age-related changes in the secretory function of the salivary normi [Morphological features of the mucous membrane of glands]. Stomatologiya. 1992; 3:53-54. (Russian). different parts of the rat tongue are normal]. Visnik problem
3. Mamadzhonova SHG, Gal'chinskaya PS, Bogdanova SE. biologii i meditsini. 2016; 2(129):82-86. (Ukrainian). Vozrastnyye osobennosti slyunnykh zhelez cheloveka [Age 8. Pilyugin AV. Sovremennyye predstavleniya o strukture i funktsii features of the salivary glands of man]. Mezhdunarodnyy zhurnal malykh slyunnykh zhelez cheloveka [Modern views on the eksperimental'nogo obrazovaniya. 2016; 5-3:388-389. (Russian). structure and function of the small salivary glands of man]. Visnik
4. Senchakovich YUV, Eroshenko GA, Kazakova KS, Bilash SM. Ukrains'koi medichnoi stomatologichnoi akademii: Aktual'ni Vpliv metakrilatu na funktsiyu slinnikh zaloz [Effect of methacrylate problemi suchasnoi meditsini. 2013; 7:207-212. (Ukrainian).
on salivary gland function]. Svit meditsini ta biologii. 2014; 9. Sarkisov DS. Mikroskopicheskaya tekhnika: rukovodstvo dlya
1 (43):181 -185. (Ukrainian). vrachey i laborantov [Microscopic technology: a guide for doctors
5. Korzhevskiy DE. Osnovy gistologicheskoy tekhniki [Basics of and laboratory assistants] M°sc°w; 1996. 544 p. (Russian). histological technique]. SPb; 2010. 95 p. (Russian).
Реферат
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЖЕЛЕЗИСТОЙ ЗОНЫ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТВЁРДОГО НЁБА ИНТАКТНЫХ БЕЛЫХ КРЫС Хилинич Е.С., Давыденко В.Ю.
Ключевые слова: слизистая оболочка, твёрдое нёбо крыс, малые слюнные железы, структурная организация
Исследования некоторых авторов свидетельствуют о том, что морфология, гистохимия и иннервация слизистой оболочки у крыс имеют сходство с человеком. Как показала практика, большинство экспериментальных исследований по изучению влияния тех или иных факторов на организм человека, проводят на животных, особенно на крысах. В предыдущих собственных исследованиях мы использовали крыс для эксперимента, поэтому для изучения влияния мономера акриловой пластмассы на слюнные железы выбрали крыс для дальнейшей экстраполяции данных о морфологических особенностях малых слюнных желез этих животных и человека. Цель исследования - изучить структурную организацию железистой зоны слизистой оболочки твёрдого нёба белых интактных крыс с дальнейшей экстраполяцией данных на организм человека. Для достижения поставленной цели проводили экспериментальные исследования на лабораторных половозрелых белых крысах линии Вистар в возрасте от 1 до 1,5 лет. Изучение микропрепаратов поперечных срезов твёрдого нёба белых крыс при помощи светового микроскопа на малых увеличениях позволило обнаружить в его структуре слизистую оболочку и хорошо развитую подслизистую основу с большим количеством малых слюнных желез. Проведенные морфологические исследования структурной организации слизистой оболочки твёрдого нёба интактных белых крыс свидетельствуют о схожести строения малых слюнных желез крыс и человека, что подтверждает правильность выбора экспериментальных животных и в дальнейшем позволяет экстраполировать полученные результаты.
Summary
MORPHOLOGY OF GLANDULAR AREA OF HARD PALATE MUCOSA IN INTACT ALBINO RATS Khilinich Ye.S., Davydenko V.Yu.
Key words: mucous membrane, rat hard palate, minor salivary glands, structural organization.
Some reports state that the morphology, histochemistry and innervation of mucous membrane in rats are quite similar to that in humans. Most experimental studies on the impact of certain factors on the human body involve laboratory animals, rats in particular. In our previous experimental studies we used rats to study the effect of acrylic monomer on salivary glands in order to further extrapolate data to the morphological features of minor salivary glands of rats and humans. This study was aimed at investigating morphology of glandular area of the hard palate mucosa of intact albino rats with subsequent extrapolation of the results obtained to human body. The experimental studies were conducted on adult Wistar rats aged 1 to 1.5 years. The light microscopy (slight magnification) of transverse sections of the hard palate mucosa samples of albino rats revealed the mucous membrane and well-developed submucous layer with numerous minor salivary glands within its structure. The findings confirm the similarity between the structure of minor salivary glands of rats and humans that supports the rational choice of experimental animals for subsequent extrapolation of the resulting data.
