CC BY
7
АктуальН проблеми сучасно! медицины
DOI 10.31718/2077-1096.19.4.105 УДК 616.314:599.323.4 Шепiтько К.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В ТОНКО1 КИШКИ 1НТАКТНИХ ТА КОНТРОЛЬНИХ ЩУР1В
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Дослiдження морфофункцонального стану структурних компонентie стнки тонкоУ кишки (двана-дцятипалоУ, порожньоУ, клубовоУ) проведено на 60 статевозр'тих щурах-самцях лнУ Встар масою 140-190 г, яких утримували у звичайних умовах в'вар'ю УкраУнськоУ медичноУ стоматолог'чно'У академи. Ман'пуляц'УУ на щурах проводили зг/'дно з «Правилами використання лабораторних експериме-нтальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельснською деклара^ею про гуманне ставлення до тварин. При вивченнi структури стнки тонкоУ кишки щур'в було виявлено, що вона не в'др'знялася в'д такоУ в I групi щур'т. Гпибший аналiз було проведено за допомогою морфометричних метод'в досл'дження з метою встановлення статистично достов'рних рiзниць досл'джених параметр'¡в. Проведений статистичний аналiз показав, що морфометричн!' параметри (загальна товщина стнки, товщина слизовоУ оболонки, товщина пдслизового прошарку, товщина м'язово'У оболонки i серозноУ оболонок тонкоУ кишки (дванадцятипалоУ, порожньоУ, клубовоУ) у щурв контрольних груп (II, III, IV вдповдно) протягом ус1х термiнiв дослдження статистично не вiдрiзнялися м1ж собою. Достовiрнiсть рiзницi була несуттевою при р>0,05. Порiвняння цих показник'в з аналог'чними в 1нтактнш груп також указувало, що достов 'рн'ють рiзницi була також несуттевою (р>0,05). Цей факт дозволятиме далi проводити порiвняння досл'джених морфометричних показник'т груп тварин в подальших дослi-дженнях. лише з аналог 'чними показниками щур'т '1нтактноУ групи, без урахування даних контрольних груп щур'в.
Ключов1 слова: тонка кишка, щури, ворсинки, крипта, судини.
Робота е фрагментом науково-дослiдноi' роботи УкраТнськоТ медичноУ сmомаmологiчноi' академп МОЗ УкраУни «Експеримен-mально-морфологiчне вивчення дУУ mранспланmаmiв крiоконсервованоУ плаценти на морфофуницональний стан ряду внут-рiшнiх органiв» № держреестрацУУ 1008U001572, автор е спiввиконавцем даноУроботи.
Вступ
У ХХ1 стол^, за прогнозами провщних екс-пер^в ВООЗ, хвороби шлунково-кишкового тракту посщають одне з перших мюць у структурi захворюваност населення [2, 3, 4]. В УкраТш та державах СНГ захворювання ШКТ у структурi вах захворювань посщае трете мюце [1, 5].
Хрошчний ентерит морфолопчно проявля-еться змшами слизовоТ оболонки тонкоТ кишки, атрофiею тканин i склерозом ТТ арх^ектошки, спайками мiж ентероцитами [7, 12]. При цьому розвиваються порушення, вщ обмшу лт^фв до пригшчення функци екзокринних залоз [7, 8, 9], але розмiр останшх на протязi ваеТ тонкоТ кишки залишаеться приблизно незмшним [8, 9,].
Тонка кишка, яка складеться з трьох вщд^в, е функцюнально активним органом. 1Т ворсинки, мк-роворсинки, крипти (кишковi залози), та складки збтьшують площу слизовоТ оболонки майже в 500 разiв, площа активноТ поверхш тонкоТ кишки, яка може вступати в безпосереднш контакт з рiзними вражаючими факторами, становить 200-300 м2 [6, 7, 8]. Тому тонка кишка е предметом дослщження морфолопв, ендокринолопв, iмунологiв, гастроен-теролопв [8, 9]. Проте порiвняння морфолопчних особливостей стшки тонкоТ кишки у бтих щурiв л^ нп Вютар, як найчаспше використовуються в екс-периментах, у медико-експериментальнш лп~ера-турi зусщчаеться дуже рiдко.
Мета дослiдження
Визначити та порiвняти особливостi органноТ будови та морфометричш показники тонкоТ кишки у щурiв iнтактноТ та контрольних груп
Об'ект та методи дослщження
Дослщження морфофункцюнального стану структурних компонешпв стiнки тонкоТ кишки (дванадцятипалоТ, порожньоТ, клубовоТ) проведено на 60 статевозртих щурах-самцях лiнiТ Bi-стар масою 140-190 г, яких утримували у звичайних умовах вiварiю УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноТ академи. МанiпуляцiТ на щурах проводили згщно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декпарацieю про гуманне ставлення до тварин [10].
Тварини були роздтеш на 4 групи: I група -штактш щури (15 тварин); II група - контрольна -щури, яким був зроблений розрiз на зовшшнш поверхш стегна (15 тварин); III група - контрольна - тварини, яким уводили внутршньочеревин-но 1 мл фiзiологiчного розчину (15 тварин); IV група - контрольна - тварини, яким уводили внутршньочеревинно 1 мл фiзiологiчного розчину та був зроблений розрiз на зовшшнш поверхш стегна (15 тварин). Експеримент ухвалений ко-мiсieю з питань етики i бюетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академи.
Для контролю, який показуе, що процедура проведення експерименту не впливае на мор-фофункцюнальний стан тонкоТ кишки, в II контрольна груш тварин робили розрiз на зовшшнш поверхш стегна з формуванням пщшмрноТ ки-шеш з подальшим ушиванням; у III контрольнш групi вводили 1 мл фiзiологiчного розчину внут-рiшньочеревинно; в IV контрольнш груш вводили внутршньочеревинно 1 мл фiзiологiчного розчи-
В1СНИК Украшсъка медична стоматолог1чна академЫ
ну та робили розр^з на зовышнш поверхн стегна з формуванням пщшюрноТ кишеы, з подальшим ушиванням рани i вивчали структурну оргаыза-^ю трьох вщд^в тонко!' кишки. Дан контроль-них груп поpiвнювали з даними штактних тварин.
Бiоптати ущтьнювали в паpафiн за загаль-ноприйнятими методиками i виготовляли псто-лопчы зpiзи завтовшки 4 мкм, як фарбували ге-матоксилiном i еозином, гематоксилшом Майе-ра, за Ван Пзоном, за Хартом, альцiановим си-нiм. Проводили ШИК-pеакцiю [11].
Для вивчення реакцп загальноТ товщини стш-ки (ЗТС), товщини слизовоТ оболонки (ТСО), товщини пщслизового прошарку (ТПП), товщина м'язовоТ оболонки (ТМО), товщина серозноТ оболонки (ТСО), та гемомiкpоциpкулятоpне русло (ГМЦР) артерюли, капiляpи, венули (Ар, Ка, Ве) стшки тонко!' кишки використовували пара-фiновi та напiвтонкi зpiзи.
Верифкаця механiзмiв i пpоявiв порушень структурних компонентiв тонкоТ кишки та слизовоТ секрецп потребуе застосування комплексного методу патоморфолопчних дослiджень iз за-лученням чутливих специфiчних методик (лек-тиногiстохiмiю).
lнтенсивнiсть лектиногiстохiмiчноï реакцп ви-значалася вiд свiтло-коpичневого до темно-коричневого кольору за 4-х бальною системою: 0 балiв - вщсутнють pеакцiï, 4 бали - piзка pеакцiя.
Мiкpофотогpафування зpiзiв проводили за допомогою цифрового мiкpоскопа фipми «Biorex 3» (сеpiйний номер 5604) iз цифровою мiкpофо-тонасадкою фipми «DCM 900».
Кiлькiсний аналiз результат морфометрич-ного дослiдження i статистичну обробку морфо-метричних даних проводили за загальноприйня-тими статистичними методами i за допомогою
Рис. 1. Слизова оболонка дванадцятипало'1 кишки щура нтактноУ групи. Забарвлення гематоксилiн еозин.
Зб.: ок.10, об.20: 1 - слизова оболонка;
2 - пiдслизовий прошарок; 3 - м'язова оболонка;
4 - серозна оболонка
По протяжност тонко!' кишки вщ дванадцяти-палоТ до клубовоТ виявляли рiзницю в будовi СЕ з облямiвкою. Слщ зазначити, що по Mipi набли-ження до клубовоТ кишки висота мiкроворсинок, як формували облямiвку, зменшувалася.
Се без облямiвки становили основну масу
програми «Excel» (Лакин Г.Ф., 2000). Оцшювали нормальнють розподту ознак за кожним i3 отриманих варiацiйних рядiв (yci вивченi метри-чнi параметри мали нормальний розподт); се-реднi значення за кожною ознакою, що вивчали-ся; стандарты помилки i стандартнi вiдхилення. Достовiрнiсть рiзницi значень мiж незалежними мiкрометричними величинами визначали за па-рним двовибiрковим критерieм Ст'юдента за допомогою програми «Excel».
Результати до^дження та Тх обговорення
Доcлiдження тонко!' кишки в грут iнтактних щурiв показало, що cтiнка органу складаеться зi слизовоТ оболонки, пiдcлизового прошарку, м'язово!' та серозноТ (адвентицшноТ) оболонок, мiж якими наявнi чiткi межi (рис. 1).
У проcвiт тонкоТ кишки випиналися пальцепо-дiбнi утворення слизовоТ оболонки - ворсинки. Основу цих випиыв становила власна пластинка, сформована переважно з елемен^в пухкоТ сполучно! тканини.
Ворсинки слизовоТ оболонки були покрик здебiльшого стовпчастими еттелюцитами (СЕ) з облямiвкою, мiж ними розташованi келихоподiб-нi штини й ендокриноцити. Уcерединi ворсинки у власнм плаcтинцi мicтивcя судинний комплекс (ГМЦР) (рис. 2).
У слизовш оболонц cтiнки кишки, бiля база-льноТ поверхнi ворсинок, локалiзувалиcя ТТ за-глибини, або крипти (кишковi залози). Крипта була вистелена СЕ без облямiвки та з облямiв-кою, келихоподiбними клiтинами i штинами Па-нета (екзокриноцитами з ацидофтьною зернис-тicтю).
Рис. 2. Ворсинка дванадцятипалоУ кишки щура нтактноУ групи. Напiвтонкий зрiз. Забарвлення метиленовим синiм. Зб.: ок. 10, об. 100: 1 - стовпчастий епiтелiоцит з облямiвкою; 2 - келихопод'бна клiтина; 3 - власна пластинка; 4 - посмугована облямiвка
епiтелiальноï вистилки крипт. За будовою вони майже не в^знялися вщ СЕ з облямiвкою. На електронограмах добре визначалася тонша або вщсутня посмугована облямiвка, вони були менших розмiрiв i мютили ф^ри мтозу.
Серед ендокриноци^в слизовоТ оболонки
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
тонкоТ' кишки (дванадцятипало'|', порожньоТ', клубовоТ) виявлялися ЕС-, ECL- i Р-клiтини. Ендо-криннi клiтини на ультрамiкроскопiчному piBHi мали низку спiльних ознак, а саме: скупчення секреторних гранул спостер^али в базальних вщдтах цитоплазми, а комплекс Гольдж1, на-впаки, розташовувався в над'ядернiй частинi, що i визначало морфолопчну полярнiсть ендо-криноци^в. 1'хш ядра були свiтлi, овально!' фор-ми i досягали базальноТ' частини цитоплазми. Секреторш гранули розташовувалися рiвномiрно i мали рiзноманiтну форму: вщ видовженоТ' овально!' до бобоподiбноï'.
Пiдслизовий прошарок був утворений пухкою сполучною тканиною, в якш мiстилися судинний комплекс (Ар, Ka, Ве) i судини бiльшого дiамет-ра. Також видiлялися гладкi мюцити, якi форму-вали м'язову пластинку прошарку.
М'язова оболонка дванадцятипалоТ' кишки була утворена двома шарами гладких мюцтчв: внутрiшнiм косо-циркулярним i зовшшшм косо-поздовжнiм. Мiж обома шарами залягають про-шарки пухкоТ' волокнисто!' сполучноТ' тканини. У нш наявнi судинно-нервовi утвори, якi забезпе-чують кровообiг i нервову регуляцш м'язовоТ' тканини.
Серозна оболонка була представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, покритою мезотелieм, крiм дванадцятипалоТ', яка мала ад-вентицiйну i серозну оболонки.
Наведен вище результати дослiдження пщтве-рджуються i доповнюють уже загальновiдомi данi, викладенi в пiдручниках (Ю.И. Афанасьев, Н.А. Юрини, 2002; О.Д. Луцик i спiвавт., 2003 та ш.).
З метою проведення порiвняльного аналiзу змiн, що вiдбувалися, ми вимiрювали морфоме-тричнi показники стшки дванадцятипалоТ' кишки у щурiв штактноТ' групи. Аналiз лiтературних дже-рел показав, що даш щодо морфометричних па-раметрiв тонкоТ' кишки уривчаст та неповнi або зовсiм вщсутш.
У дванадцятипалiй кишцi ЗТС складала 1875,80±17,02 мкм, ТСО - 1320,61±11,01 мкм, ТПП - 65,01 ±1,41 мкм; товщина м'язовоТ' оболонки - 401,91 ±5,12 мкм; товщина серозноТ' оболонки - 13,51 ±0,19 мкм.
У порожнш кишц ЗТС складала 930,40±12,98 мкм; ТСО - 752,51±12,23 мкм; ТПП - 37,02±1,21 мкм; ТМО - 107,02±1,24 мкм; товщина серозноТ' оболонки - 2,86±0,23 мкм.
Морфометричнi показники стшки клубовоТ' кишки в середньому складали: ЗТС -1852,31±8,05 мкм, ТСО - 1398,23±11,13 мкм, ТПП - 47,56±1,19 мкм, ТМО - 341,34±5,01 мкм, товщина серозноТ' оболонки - 2,96±0,21 мкм.
Для дослщження змш у кишкових залозах тонкоТ' кишки ми вимiрювали зовшшнш дiаметр (ЗД), дiаметр просвiту (ДП) i внутршнш дiаметр (ВЕ) крипти. Установлено, що у дванадцятипалш кишц ЗД у середньому складав 121,03±2,50 мкм, ДП - 20,42±0,11 мкм, ВЕ - 49,67±1,17 мкм. У порожнiй кишцi ЗД - 109,78±1,19 мкм, ДП -
18,02±0,05 мкм, ВЕ - 45,96±0,50 мкм. У клубовiй кишц ЗД складав 110,13±1,90 мкм, ДП -18,56±0,03 мкм, ВЕ - 47,30±0,48 мкм.
ГМЦР тонкоТ' кишки у щурiв штактноТ' групи було представлено типовими елементами су-динноТ' ланки, розташованими в слизовш оболо-нцi, пiдслизовому прошарку, м'язовш i серознiй оболонках у виглядi артерiол, прекапiлярiв, каш-лярiв, посткапiлярних венул, венул i артерюло-венулярних анастомозiв. Потрапивши в пщсли-зовий прошарок, вони утворювали перше спле-тення i через власну м'язову пластину пщслизо-вого прошарку потрапляли в слизову оболонку, утворюючи там друге сплетення.
У слизовш оболонц дванадцятипалоТ' кишки щурiв штактноТ' групи середнш дiаметр Ар складав 7,62±0,51 мкм, у пщслизовому прошарку -28,93±1,10 мкм, у м'язовш оболонц - 19,05±0,48 мкм. Середнiй дiаметр Ka в слизовш оболонц складав 4,12±0,06 мкм, у пщслизовому прошарку
- 4,11 ±1,00 мкм, у м'язовш оболонц - 4,00±0,01 мкм. Середнш дiаметр Ве в слизовш оболонц складав 10,01±0,02 мкм, у пщслизовому прошарку - 43,10±1, 11 мкм, у м'язовш оболонц -35,98±0,09 мкм.
У порожнiй кишцi дiаметр Ар був наступним: у слизовш оболонц - 6,99±0,05 мкм; у пщслизовому прошарку - 26,75±0,10 мкм; у м'язовш обо-лонцi - 17,21 ±0,05 мкм. Середнш дiаметр Ka в слизовш оболонц - 4,01 ±0,01 мкм; у пщслизовому прошарку - 3,52±0,05 мкм; у м'язовш обо-лонц - 3,73±0,11 мкм. Середнiй дiаметр Ве в слизовiй оболонцi - 8,89±0,04 мкм; у пщслизо-вому прошарку - 47,54±0,61 мкм; у м'язовш обо-лонцi - 34,12±0,21 мкм.
У клубовiй кишцi дiаметр Ар у слизовiй обо-лонц - 7,21±0,09 мкм, у пщслизовому прошарку
- 30,02±0,34 мкм, у м'язовш оболонц -18,23±0,15 мкм. ДП Ka в слизовш оболонц був 3,91±0,02 мкм, у пщслизовому прошарку -3,51±0,05 мкм, у м'язовш оболонц - 4,03±0,11 мкм. Ве в слизовш оболонц не мютять у струк-турi стшки гладких мюцтчв i дiаметр Т'хнього просвiту складав 10,08±0,05 мкм, у пщслизовому прошарку - 50,01±0,23 мкм, у м'язовш оболонц
- 34,56±0,37 мкм.
Висновок
При вивченнi структури стiнки тонкоТ' кишки щурiв було виявлено, що вона не в^знялася вщ такоТ' в I груш щурiв. Глибший аналiз було проведено за допомогою морфометричних ме-тодiв дослiдження з метою встановлення статистично достовiрних рiзниць дослiджених пара-метрiв.
Проведений статистичний аналiз показав, що морфометричш параметри (ЗТС, ТСО, ТПП, ТМО i серозноТ' оболонок тонкоТ' кишки (дванадцятипалоТ', порожньоТ', клубовоТ) у щурiв контрольних груп (II, III, IV вщповщно) протягом уах термов дослщження статистично не в^зняли-ся мiж собою. Достовiрнiсть рiзницi була несут-
В1СНИК Украгнська медична стоматол.ог%чна академя
тевою при р>0,05. Пор1вняння цих показниш з аналопчними в iнтактнiй груш також указувало, що доcтовiрнicть рiзницi була також несуттевою (р>0,05). Цей факт дозволятиме далi проводити порiвняння доcлiджених морфометричних пока-зникiв груп тварин, в подальших доcлiдженнях. лише з аналопчними показниками щурiв штакт-ноТ групи, без урахування даних контрольних груп щурiв.
Лiтература
1. Volkov AI, Usanova YeP. Dinamika epidemiologicheskikh pokazateley zabolevayemosti organov pishchevareniya u detey. Detskaya gastroenterologiya: nastoyashcheye i budushcheye [Dynamics of epidemiological indices in digestive diseases of children. Pediatric gastroenterology: present and future]: Materialy VII Kongressa pediatrov Rossii; Moskva; 2002. p. 54-55. (Russian)
2. Hnatyuk M, Harhula T, Slabyy O, Tatarchuk L. Morfometrychna kharakterystyka dvanadtsyatypaloyi kyshky u eksperymentalnykh tvaryn [Morphometric characteristics of the duodenum in experimental animals]. Visn. Lviv. un-tu. Seriya biolohichna. 2012; 59: 271-276. (Ukrainian)
3. Zlatkina AR. Khronicheskaya enteropatiya: patogenez i taktika lecheniya. Kachestvo zhizni [Chronic enteropathy: pathogenesis and treatment tactics. Quality of life]. Meditsina. 2004; 2 (5): 65-67. (Russian)
4. Ivashkin VT, Rapoport SI. Novyy etap v gastroenterologii. [A new stage in gastroenterology]. Ros. zh. gastroe- nterol., gepatol., koloproktol. 2006; 1: 4-7. (Russian)
5. Kakhkharov ZA. Struktury, obespechivayushchiye baryerno-zashchitnuyu funktsiyu tonkoy kishki [Structures providing barrier-
10.
11.
12.
protective function of the small intestine]. Morfol. 2008; 4: 73-74. (Russian)
Kozhemyakin YuM. Naukovo-praktychni rekomendatsiyi z utrymannya laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy [Scientific and practical recommendations for keeping and working with laboratory animals]. Kyiv; 2002. 155 p. (Ukrainian) Kravets VV. Osnovni morfometrychni pokaznyky stinky tonkoyi kyshky v umovakh diyi riznykh kombinatsiy soley vazhkykh metaliv [Basic morphometric indices of the of the small intestine wall under the exposure to different combinations of heavy metals salts]. Visn. Sum- DU. Seriya "Medytsyna". 2009; 2: 24-33. (Ukrainian) Onysko RM, Kryvko YuYa. Morfolohichni osoblyvosti vaskulyaryzatsiyi porozhnyoho ta klubovoho viddiliv tonkoyi kyshky shchuriv v normi ta na riznykh terminakh perebihu streptozototsynindukovanoho tsukrovoho diabetu [Morphological features of vascularization in empty and club small intestines in normal and at different terms of streptozotocin induced diabetes mellitus]. Visn. mor- fol. 2010; 16: 24-33. (Ukrainian) Sorochinnikov AG, Doroshevich AYe. Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histological and microscopy accessories]. Moskva: Meditsina; 1997. 448 p. (Russian) Kharchenko NV. Novosti s XVIII Obyedinennoy yevropeyskoy gastroenterologicheskoy nedeli [News from the XVIIl-th Joint European Gastroenterological Week]. Zdorovya Ukrayiny. Tematychnyi nomer. 2010; 4: 6-8. (Russian) Kharchenko NV. Udoskonalennya diyalnosti
hastroenterolohichnoyi sluzhby. [Improving the gastroenterological service activity]. Suchasna Hastroenterolohiya. 2011; 1: 133-4. (Ukrainian)
Shepitko KV. Morfometrychna kharakterystyka stinky klubovoyi kyshky pry vvedenni kriokonservovanoyi platsenty na tli hostroho aseptychnoho zapalennya cherevnoyi porozhnyny u shchuriv [Morphometric characteristics of the ileum wall with introduction of cryopreserved placenta against the background of acute aseptic inflammation of the abdominal cavity in rats]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014; 3(45): 158-61. (Ukrainian)
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ ТОНКОЙ КИШКИ ИНТАКТНЫХ И КОНТРОЛЬНЫХ КРЫС. Шепитько К.В.
Ключевые слова: тонкая кишка, крысы, ворсинки, крипта, сосуды.
Исследование морфофункционального состояния структурных компонентов стенки тонкой кишки (двенадцатиперстной, пустой, подвздошной) проведено на 60 половозрелых крысах-самцах линии Вистар массой 140-190 г, содержавшихся в обычных условиях вивария Украинской медицинской стоматологической академии. Манипуляции на крысах проводили согласно «Правилам использования лабораторных экспериментальных животных» (2006, приложение 4) и Хельсинской декларации о гуманном отношении к животным. При изучении структуры стенки тонкой кишки крыс было обнаружено, что она не отличалась от таковой в первой группе крыс. Глубокий анализ был проведен с помощью морфометрических методов исследования с целью установления статистически достоверных различий исследованных параметров. Проведенный статистический анализ показал, что морфометриче-ские параметры (общая толщина стенки, толщина слизистой оболочки, толщина подслизистого слоя, толщина мышечной оболочки и серозной оболочек тонкой кишки (двенадцатиперстной, пустой, подвздошной) у крыс контрольных групп (II, III, IV соответственно) в течение всех сроков исследования статистически не отличались между собой. Достоверность различий была несущественной при р> 0,05. Сравнение этих показателей с аналогичными в интактной группе также указывало, что достоверность различий была также несущественной (р>0,05). Этот факт позволит дальше проводить сравнение исследованных морфометрических показателей групп животных в дальнейших исследованиях, только с аналогичными показателями крыс интактной группы, без учета данных контрольных групп крыс.
Summary
CHARACTERISTICS OF SMALL INTESTINE STRUCTURAL COMPONENTS IN INTACT AND CONTROL RATS Shepitko K.V.
Key words: small intestine, rats, villi, crypt, vessels.
Chronic enteritis is manifested by the number of changes in the mucous membranes over three divisions of the small intestine. Morphologically this is presented by tissues atrophy and sclerosis, by changes in its architecture, and enterocyte adhesions. This results in the functional disorders including the lipid metabolism impairment, the suppression of the exocrinocyte functioning, and some others, but the size of exocrine glands along the length of the small intestine is still unchanged. The small intestine is an actively functioning organ. Its villi and folds expand the area of the mucous membrane in almost 500 times; while the area of the small intestine active surface, which can come into direct contact with various affecting factors, is 200-300 m2. Therefore, the small intestine is still requiring more detailed study. However, the reports on comparing data on the morphological features of the small intestinal wall in white rats of the Wistar line, which are the most commonly used in experiments, are far from being as multitudinous in the medical and experimental lit-
6
7
8
9
AKTya&BHi npoSAeMH cynacHoi' MeAHUHHH
erature as it was expected. This study was aimed at identifying and comparing the peculiarities in the structure and morphofunctional parameters of small intestine in rats. The study of the morphofunctional status of structural components in the small intestine (duodenum, hollow, iliac) wall was performed on 60 sexually mature Wistar male rats weighing 140-190 g, which were kept under standard conditions of the vivarium, Ukrainian Medical Stomatological Academy. All the manipulations with animals were carried out in accordance with the "Rules for the Use of Laboratory Animals" (2006, Annex 4) and the mandates of the Declaration of Helsinki and the Guide for the Care and Use of Laboratory Animals. The animals were divided into 4 groups: Group I included intact rats (n=15); Group (control) II included rats, which had their outer thigh incised (n=15); Group (control) III included animals treated intraperitoneally with 1 ml of saline solution (n=15); Group (control) IV included animals, which were given injections of 1 ml of saline solution intraperitoneally and had their outer thigh incised (n=15). The studying the structure of the small intestine wall in rats has demonstrated this of control animals does not differ from that in the group I intact rats. A deeper analysis has been performed by using morphometric methods to find out statistically significant differences between the parameters studied. The statistical analysis has shown that the morphometric parameters (overall wall thickness, mucosal layer thickness, submucous layer thickness, muscular layer thickness, and serous layer sickness) of the small intestine (duodenum, jejunum,ilium) in the rats of control groups (II, III, IV respectively) during all study periods demonstrate no statistically significant difference. The difference reliability was insignificant at p> 0.05. Comparison of these indices with those in the intact group has pointed out that the difference reliability was also insignificant (p> 0.05). This fact will enable to carry out further comparing the studied morphometric parameters using the values presented by the intact rats only, without using data obtained in the control group of the rats.
Tom 19, BunycK 4 (68)
109
