CC BY
6
Summary
SENSITIVITY OF STREPTOCOCCUS PLURANIMALIUM CLINICAL ISOLATE TO ANTISEPTICS Faustova M.O.
Key words: S. pluranimalium, antiseptic, chlorhexidine, decasan, chlorophyllipt
Recent reports have stressed out a global increase in the identification of new pathogens, which are not characteristic for the human microbiota, as well as significant changes in the microbial composition of different biotopes of its body. The purpose of this study was to investigate the sensitivity of S. pluranimalium clinical isolate to antiseptics. Materials and methods. The clinical isolate of S. pluranimalium was taken from the patient's mouth. The isolation and cultivation of the microorganism was carried out by standard techniques. Final identification was performed using an automatic bacteriological analyzer. The sensitivity of the studied S. pluranimalium isolate to antiseptics was determined by the method of double serial dilutions in liquid nutrient medium, in accordance with the Order №167 of the Ministry of Public Health of Ukraine on "On Approval of Training Guidance" Assessment of the sensitivity of microorganisms to antibiotics". The sensitivity was assessed by the minimum inhibitory and minimum bactericidal concentrations in ^g / ml. The sensitivity of the clinical isolate under the study was determined to 0.05% for chlorhexidine, 0.05% for decasan, and 2.0% for chlorophyllipt extract. According to the results obtained, the clinical isolate of S. pluranimalium was sensitive to the action of antiseptics in varying degrees. The antiseptics of the Quaternary ammonium compound group had a more pronounced antimicrobial effect on the test organism compared to the chlorophyllipt extract. Conclusions. Among these antiseptics, the tested strain of streptococcus was the most sensitive to decasan, compared with chlorhexidine and natural extract of chlorophyllipt, the minimum inhibitory and minimum bactericidal concentrations of which exceeded these indicators of decasan.
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.185 УДК 616.65-006
Мед В.В., Бабенко В.1., Филенко Б.М.
ДЕЯК1 МОРФОЛОГ1ЧН1 ПРОГНОСТИЧН1 КРИТЕРП
РАКУ ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Найбльш розповсюдженою г'столог'чною формою раку передм'курово)' залози е ацинарна аденокар-цинома рiзного ступеня диферен^ювання. Основним д'агностичним критерiем, що враховуеться при вибор! методу лкування раку передм'курово)' залози, е морфологiчний атипiзм залоз, який в'до-бражаеться у шкалi Гтссона, а також ступнь експреси 'шуног 'ютох'ш'чних маркерiв, одним з яких е альфа-метилацил-КоА-рацемаза. Проте, залишаеться не повнстю зрозумлою залежнсть вира-женостi експреси р504Б в'д ступеня градаци пухлини за системою Гтссона. Метою досл'дження було встановлення взаемозв'язку мж ступенем диферен^ювання аденокарциноми передм'курово)' залози за шкалою Гт'ссона та ступенем експреси 1ГХ маркеру p504s. Було досл'джено б'юпсшний матер'ал, отриманий в'д 37 пацiентiв з раком передм'курово)' залози. За шкалою Гт'ссона матер'ал розподлили на три групи: перша в'дпов'дала оцнц 1-4 бали, друга - 5-7 бал'т та третя - 8-10 ба-лiв. 1ГХ досл'дження з визначення експреси антигену p504s проводили за допомогою моноклональ-них анти-AMACR/P504s. Анал'з залежност'! мiж ступенем диферен^ювання аденокарциноми пе-редм'курово)' залози за шкалою Гт'ссона та ступенем експреси 1ГХ маркеру p504s, було виявлено чтку законом'рн'сть та встановлено наявнсть сильного кореля^йного зв'язку (г=0,б9) мж даними морфологiчними характеристиками пухлини. Виявлена нами законом'рн'сть при виконанн!' досл-дження говорить про специфiчнiсть даного маркеру при злояюсних пухлинних процесах у передм-хуровш залоз!', що узгоджуеться з даними нших досл'джень, та дае змогу бльш точно диференцю-вати стад^^сть процесу за шкалою Гпссона. Це певною мiрою дае пiдtрунтя для вибору адекват-них метод 'т лкування пацiентiв та удосконалити прогностичнi критери. Ключов1 слова: рак передм1хуровоТ залози, атип1зм, шкала Глюсона, AMACR, прогноз.
Робота е фрагментом НДР: «Закономiрностi морфогенезу органiв, тканин та нервово-судинних утворiв у нормi, при патологи та пiд впливом екзогенних чинниюв», № державноТреестрацп 0118и004457.
тисяч населення у рк [1]. Захворюванють на РПЗ зростае з вком патента, а шк припадае на 70 рош.
Найбтьш розповсюдженою пстолопчною формою РПЗ е ацинарна аденокарцинома рiзно-го ступеня диференцшвання [2, 3]. Основним дiагностичним критерiем, що враховуеться при виборi методу лкування раку передмiхуровоT залози, е морфолопчний атишзм залоз, який вь
Вступ
За даними ВООЗ рак передмiхуровоí залози (РПЗ) займае 4 мюце серед злоякюних пухлин у чоловшв, а смертнють вщ карциноми дано! ло-калiзацil посщае 2 мюце. В УкраТы спостерка-еться тенден^я до постшного зростання захво-рюваносп на рак передмiхуровоl залози. За даними Нацюнального Канцер Реестру, вщзнача-еться в середньому 40 випадш смерт на сто
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
дображаеться у шкалi Глюсона, а також стушнь експресп iмуногiстохiмiчних маркерiв, одним з яких е альфа-метилацил-КоА-рацемаза (AMACR/p504S) [4, 5]. Числове значення ступеня диференцшвання пухлини за шкалою Глюсона е важливим прогностичним критерiем, що дозво-ляе припустити бiльш швидке прогресування за-хворювання, метастазування i зниження вижи-вання. Маркер AMACR, в свою чергу, експресу-еться у 80-100% випадках аденокарциноми пе-редмiхуровоТ залози та дозволяе диференцш-вати рак вiд iнших патолопчних процесiв [6,7]. Проте, залишаеться не повнютю зрозумiлою за-лежнiсть вираженост експресп p504S вiд ступеня градацп пухлини за системою Глюсона.
Метою дослщження було встановлення вза-емозв'язку мiж ступенем диференцiювання аденокарциноми передмiхуровоТ залози за шкалою Глюсона та ступенем експресп 1ГХ маркеру p504s.
Матерiали та методи
Було дослщжено бiопсiйний матерiал отри-маний вiд 37 пацiентiв з раком передмiхуровоТ залози. Вiк чоловшв коливався вiд 49 до 80 ро-кiв, та в середньому становив 67,1±6,9 рокiв. Препарати готувалися шляхом фксування шма-точкiв бюпсшного матерiалу в 10% розчинi фор-малiну, Тх зневоднення в спиртах висхщноТ кон-центрацп та заливки в парафiновi блоки. Отри-ман зрiзи фарбували гематоксилiном i еозином за загальноприйнятою методикою [8,9].
За шкалою Глюсона матерiал розподiлили на три групи: перша вщповщала оцшц 1-4 бали, друга - 5-7 балiв та третя - 8-10 балiв.
1ГХ дослiдження з визначення експресп антигену p504s проводили за допомогою моноклона-льних анти-AMACR/P504s антитiл клону 13Н4 (<Юако-су№тайоп»). lмуногiстохiмiчне дослн дження проводили на зрiзах парафiнових блокiв товщиною 4 мкм, фксованих 10% формалiном, вiдповiдно до рекомендацш Dako-cytomation з використанням стрептавщин-
бiотинiмунопероксидази та наступним забарв-ленням гематоксилшом Майера [10,11].
Позитивна реак^я для AMACR визначалася при дифузному або зернистому цитоплазматич-ному забарвленн клiтин. Вiдсоткова позитив-нiсть оцшювалась вiд 0 до 3+ таким чином: 0% кл^ин з експреаею - негативна експресiя (0+), 1%-10% клiтин - слабка (1+), 11%-50% клiтин -помiрна (2+) та >51% забарвлених кттин - ви-ражена експресiя (3+) [12].
При мiкроскопiчному дослiдженнi використо-вували мiкроскоп Olympus BX-41 з набором лн цензiйних програм з фотозйомкою на цифрову фотокамеру фiрми «Olympus C 4040».
Для статистичного аналiзу застосовували методи непараметрично'1 статистики (для визначення вщмшностей груп - U-критерш Манна У^-нi), та метод рангово'Г кореляцп' Спiрмена (r) для виявлення взаемозв'язку у групах. Достовiрнiсть статистично'Г значущостi вiдмiнностей та досто-вiрнiсть кореляцiйних зв'язш приймалась при р<0,05. Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми Microsoft Excel та Jamovi 1.1.9. [13].
Результати дослщження та ïx обговорення
Для визначення ступеня морфолопчно'Г атипи залоз використовували наступнi критерп: оцiнцi 1-4 бали (I група) вщповщав матерiал з тiсно прилягаючими або дещо розрiзненими, перева-жно мономорфними ацинусами, з невеликими промiжками строми мiж ними, присутнiсть кубiч-ного та цилiндричного епiтелiю залоз та вщсут-нiстю клiтин базального шару (Рис. 1A).
При наявност бтьшого рiзноманiття будови ацинусiв з формуванням витягнутих i розгалу-жених структур, варiантiв Тх розмiру вщ дрiбних до вiдносно великих, та, в деяких випадках, при формуванн сосочкових, криброзно-сосочкових або солщно-залозистих структур, присутност темно^тинно'Г епiтелiальноï вистилки та явного шфтьтративного росту - матерiал оцiнювали в 5-7 балiв (II група) (Рис. 1B).
Рис. 1. А) матер1ал РПМ з I групи, який вШповШае оцтщ 2+2 бали за Гпюсоном; В) матер1ал з II групи, який eidnoeiôae оц/нц/ 3+3 бали за Гпюсоном; С) матер1ал РПМ з III групи, який eidnoe/дае оцнц 5+4 бали за Гпюсоном. Забарвлення гематоксил/ном i еозином. Збльшення *100.
Рис. 2. А) мкропрепарат РПЗ 3i слабким ступенем експресП'AMACR; В) мкропрепарат РПЗ з пом1рним ступенем експресП' AMACR; С) мкропрепарат РПЗ з вираженою експреаею AMACR. 1ГХ забарвлення. Збльшення *100.
8-10 балам
група) вщповщав матерiал з характерним великовогнищевим зливним ростом невеликих ацинуав з формуванням дрiбних солщно-залозистих комплешв з незначними просв^ами, зливного криброзного росту залози-стих структур, варiантiв гландулоци^в з «ппер-нефроТдноподiбною» цитоплазмою, а також при наявносп iзольованих великовогнищевих солщ-но-залозистих та криброзних комплешв раковоТ паренхiми з некротизованими масами у просвт ацинуав, або дифузного росту дрiбних низько-диференцiйованих «спотворених» залоз (Рис. 1С) [6,14].
Таким чином, при дослщжеы бюпсшного ма-терiалу, в групу, яка вщповщае оцiнцi 1-4 бали за шкалою Глюсона (I група) увшшло 5 випадкiв РПЗ; в групу, що вщповщае 5-7 балам (II група) -23 випадки та в групу, яка вщповщае 8-10 балам (III група) - 9 випадш.
При iMyH0ricT0xiMi4H0My дослщжены з маркером AMACR виявили, що в I rpyni 80% препара-TiB РПЗ (4 випадки) мали слабкий ступшь експресП' (Рис. 2А) та 20% препара^в були негативно забарвленими. В II грут 21,73% (5 випадш) спостеркався слабкий ступшь експресП, 69,56% (16 випадш) - помiрний ступень експресП (мал. 2В) та 8,69% (2 випадки) - iнтенсивна експреая (мал. 2С). В III грут 22,22% (2 випадки) виявле-ний помiрний ступiнь експресП та 77,77% (7 ви-падкiв) - штенсивна експресiя маркеру p504s.
Провiвши аналiз залежностi мiж ступенем диференцiювання аденокарциноми передмiху-рово' залози за шкалою Глюсона та ступенем експресП !ГХ маркеру p504s, було виявлено ч^ку закономiрнiсть та встановлено наявнiсть сильного кореляцшного зв'язку (r=0,69) мiж даними морфологiчними характеристиками пухлини (qi-аграма 1).
Даграма 1. Залежшсть ступеня диференцювання аденокарциноми передмiхурово'l залози за шкалою Гпюсона та ступенем експресП' 1ГХ маркеру p504s.
За л^ературними даними AMACR е специфн чним геном для раку передмiхуровоl залози, що кодуе бток, який приймае участь в бета-окисленн жирних кислот. Експреая бтку AMACR виявляеться в aденокaрциномi передмн хурово' залози, але не визначаеться при добро-якiсних захворюваннях простати. Отже, монок-лонaльнi aнтитiлa для виявлення AMACR мають важливе значення для дiaгностики AMACR-
позитивних варiантiв раку [15]. Проте, за даними деяких дослщниш, використання лише АМАСР в якосп позитивного маркера може вводити в оману, осктьки слабка експреая даного маркера може також спостеркатися при деяких пере-дракових процесах та захворюваннях в передмн хуровш залозi. Тому, вони рекомендують використання АМАСР в якосп позитивного маркера поряд з визначенням експресП базально-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академя
кл^инного специфiчного антигену, HMWCK (34ßE12) та P63. Це пщвищуе дiагностичну точ-нiсть при аденокарциномi передмiхуровоï залози i зменшить ймовiрнiсть помилкового дiагнозу [16].
Виявлена нами закономiрнiсть при виконанн дослiдження вказуе на специфiчнiсть даного маркеру при злоякюних пухлинних процесах у перед-мiхуровiй залоз^ що узгоджуеться з даними шших дослiджень [3,4,7], та дае змогу бiльш точно ди-ференцiювати стадшнють процесу за шкалою Глiссона. Це, певною мiрою, дае пщфунтя для ви-бору адекватних методiв лкування пацiентiв та удосконалення прогностичних критерив.
Висновки
Золотим стандартом при дослщженш раку передмiхуровоï залози залишаеться визначення ступеня морфолопчно'Г атипп залоз за шкалою Глюсона. AMACR е специфiчним геном для раку передмiхуровоï залози, використання якого у по-еднанн з патогiстологiчними характеристиками пiдвищить дiагностичну точнiсть. Комбiнацiя па-тогiстологiчного дослщження та визначення рiв-ня експресп AMACR може бути додатковим кри-терiем прогнозу для раку передмiхуровоï залози.
Перспективним е дослiдження паренхiматоз-но-стромальних зв'язкiв при раку передмiхуровоï залози з вивченням ролi рак-асоцшованих фiб-робластiв.
Лiтература
1. Kolesnik OO, redaktor. Biuleten Natsionalnoho kantser-reiestru -"Rak v Ukraini, 2017-2018" [National Cancer Registry Bulletin -Cancer in Ukraine, 2017-2018]. 20. Kyiv: Natsionalnyi instytut raku; 2019. 101 s. (Ukrainian).
2. Krutenko OV. Patohistolohichni ta imunohistokhimichni osoblyvosti raku peredmikhurovoi zalozy [Pathohistological and immunohisto-chemical features of prostate cancer]. Svit medytsyny ta biolohii. 2016; 4(58): 113-115. (Ukrainian).
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
Masood A, Iqbal N, Shohab D, Hasan A, Aimon S, Mahmood U, et al. Clinicopathological characteristics of prostate cancer in patients presenting to a tertiary care private sector hospital. Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan. 2018; 28 (5): 40911.
Kandasamy S, Pothen L, Letha V, Sankar S, Priya PV, Varghese S. Diagnostic utility of AMACR in prostatic carcinoma. Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences. 2017; 6: 2869-73. Hryhorenko VM, Danylets RO, Vikarchuk MV. Biomarkery rannoi ta dyferentsiinoi diahnostyky raku peredmikhurovoi zalozy [Bio-markers of early and differential diagnosis of prostate cancer]. Klinichna khirurhiia. 2017; 1: 43-48. (Ukrainian). Ali AR, Hayam ER, Kateb MI, El, Soheir S. Evaluation of minimal prostate cancer in needle biopsy specimens using AMACR (P504S), p63 and Ki67. Life Science Journal. 2012; 9; 12-21. Rathod SG, Jaiswal DG, Bindu RS. Diagnostic utility of triple antibody (AMACR, HMWCK and P63) stain in prostate neoplasm. Journal of family medicine and primary care. 2019; 8(8): 2651-5. Bahrii MM, Dibrova VA, Popadynets OH. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen [Methods of morphological studies]. Vinnytsia: Nova knyha; 2016. 328 s. (Ukrainian). Shepitko VI, Vilkhova OV, Sohuiko YuR. Strukturna orhanizatsiia peredmikhurovoi zalozy [Structural organization of the prostate]. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. 2015; 4 (125): 59-62. (Ukrainian).
Korzhevskyi DE, Hyliarov AV. Osnovy hystolohycheskoi tekhnyky [Basics of histological technique]. Sankt-Peterburh: SpetsLyt; 2010. 95 s. (Russian)
Sherstiuk OA, Ustenko RL, Pyliuhyn AV, Svyntsytskaia NL. Stereomorfolohycheskye osobennosty stroenyia prostaty cheloveka y slozhnosty ee nomenklatury [Stereomorphological features of the structure of the human prostate and the complexity of its nomenclature]. Halytskyi likarskyi visnyk. 2015; 22 (3): 1114. (Russian).
Jain D, Gupta S, Marwah N, Kalra R, Gupta V, Gill M, et al. Evaluation of role ofalpha-methyl acyl-coenzyme A racemase/P504S and high molecular weight cytokeratin in diagnosing prostatic lesions. J Can Res Ther. 2017;13:21-5. Brius P, Brius Э. Praktycheskaia statystyka dlia spetsyalystov Data Science [Practical statistics for professionals Data Science]. Sankt-Peterburh: BKhV-Peterburh; 2018. 304 s. (Russian). Vtorushin SV, Bezgodova NV, Pleshkunov AA. Molecular biological factors of prediction of prostate cancer. Siberian Journal of Oncology. 2017; 16 (1): 82-90.
Kovaleva OV, Samoilova DV, Shitova MS, Oleinikova NA, Danilova NV, Malkov PG et al. A Novel Monoclonal Antibody Against Alpha-Methylacyl-CoA Racemase Applicable for Paraffin-Embedded Tissues and Diagnostics of Prostate Cancer. 2016. Monoclonal Antibodies in Immunodiagnosis and Immunotherapy Vol. 36, No. 1 https://doi.org/10.1089/mab.2016.0048 Rathod SG, Jaiswal DG, Bindu RS. Diagnostic utility of triple antibody (AMACR, HMWCK and P63) stain in prostate neoplasm. J Family Med Prim Care. 2019 Aug; 8(8): 2651-2655.
Рефеоат
НЕКОТОРЫЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ РАКА ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Мед В.В., Бабенко В.И., Филенко Б.
Ключевые слова: рак предстательной железы, атипизм, шкала Глиссона, АМАСР, прогноз.
Наиболее распространенной гистологической формой рака предстательной железы является аци-нарная аденокарцинома различной степени дифференцировки. Основным диагностическим критерием, который учитывается при выборе метода лечения рака предстательной железы, является морфологический атипизм желез, который отображается в шкале Глиссона, а также степень экспрессии иммуногистохимических маркеров, одним из которых является альфа-метилацил-КоА-рацемазы. Однако, остается полностью непонятной зависимость выраженности экспрессии p504S от степени градации опухоли по системе Глиссона. Целью исследования было определение взаимосвязи между степенью дифференцировки аденокарциномы предстательной железы по шкале Глиссона и степенью экспрессии ИГХ маркера p504s. Было исследовано биопсийный материал получен от 37 пациентов с раком предстательной железы. По шкале Глиссона материал разделили на три группы: первая отвечала оценке 1-4 балла, вторая - 5-7 баллов и третья - 8-10 баллов. ИГХ исследования по определению экспрессии антигена p504s проводили с помощью моноклональных анти-AMACR/P504s. Анализ зависимости между степенью дифференцировки аденокарциномы предстательной железы по шкале Глиссона и степенью экспрессии ИГХ маркера p504s, было обнаружено четкую закономерность и установлено наличие сильного корреляционной связи (г=0,69) между данными морфологическим характеристикам опухоли. Обнаруженная нами закономерность говорит о специфичности данного маркера при злокачественных опухолевых процессах в предстательной железе, что согласуется с данными других исследований, и позволяет более точно дифференцировать стадийность процесса по шкале Глиссона. Это в определенной степени дает основание для выбора адекватных методов лечения пациентов и усовершенствовать прогностические критерии.
3
4
5
6
7
8
9
Summary
ON SOME MORPHOLOGICAL PROGNOSTIC CRITERIA FOR PROSTATE CANCER Med V.V., Babenko V.I., Filenko B.M.
Key words: prostate cancer, atypism, Gleason grading scale, AMACR, prognosis.
Acinar adenocarcinoma of varying degrees of differentiation is considered the most common histological form of prostate cancer. The major diagnostic criterion to be considered when choosing a method of treatment for prostate cancer is the morphological atypism of the glands, which is reflected in the Gleason grading scale, as well as the degree of expression of immunohistochemical markers, one of which is alpha-methylacyl-CoA racemase. However, the dependence of the expression of p504S on the degree of tumour grading by the Gleason grading system is not fully understood to date. The paper was aimed at establishing a relationship between the degree of differentiation of prostatic adenocarcinoma according to the Gleason grading scale and the degree of expression of the p504s IGC marker. Biopsy material obtained from 37 patients with prostate cancer was examined. According to the Gleason grading scale, the material was divided into three groups: 1-4 scores for the first group, 5-7 scores for the second group and 8-10 scores for the third group. IGC studies on determination of the p504s antigen expression were performed using monoclonal anti-AMACR/P504s. The analysis of the relationship between the degree of differentiation of the prostatic adenocarcinoma according to the Gleason scoring and the degree of expression of p504s IGC marker revealed a clear pattern and demonstrated a strong correlation (r=0,69) between these morphological characteristics of the tumour. The revealed pattern indicates the specificity of this marker in malignant tumour processes in the prostate gland, which is consistent with other studies, and enables to make more accurate differentiation of the tumour staging according to the Gleason grading scale. To a certain extent, this provides a basis for the selection of adequate methods of the treatment and for the improvement of prognostic criteria.
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.189 УДК: 616.315/.311:599.323.4 Х'т'ш'ч 6.С., Давиденко В.Ю.
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ЗАЛОЗИСТО1 ЗОНИ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ТВЕРДОГО П1ДНЕБ1ННЯ 1НТАКТНИХ Б1ЛИХ ЩУР1В
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Дослiдження деяких авторв св'дчать про те, що морфологiя, г'стох'ш'я i ннерва^я слизовоТ оболо-нки у щурв мае багато схожост/ з людиною. Як показуе практика, бльшсть експериментальних досл'джень '¡з вивчення впливу тих чи нших факторв на органiзм людини, проводяться на твари-нах, особливо на щурах. В попереднх власних досл'дженнях ми використовували щур'в для експери-менту, тому для вивчення впливу мономеру акриловоТ пластмаси на слиннi залози обрали щур'в для подальшоТ екстраполяцТТ даних про морфологiчнi особливост'! малих слинних залоз цих тварин / людини. Мета досл'дження - вивчити структурну органiзацiю залозистоТ зони слизовоТ оболонки твердого пiднебiння блих нтактних щур'в з подальшою екстраполя^ею даних на органiзм людини. Для досягнення поставленоТ мети проводили експериментальнi досл'дження на лабораторних статевозрлих щурах лш Встар вком в'д 1 до 1,5 року. Вивчення мiкропрепаратiв поперечних зр-зв твердого пiднебiння блих щур'в за допомогою свтлового мкроскопа при малих збльшеннях дозволило виявити в його структур'1 слизову оболонку / добре розвинену пдслизову основу з великою клькстю малих слинних залоз. Проведен морфологiчнi досл'дження структурно!' оргашзацТТ слизовоТ оболонки твердого пiднебiння нтактних блих щурв засв'дчили схожсть будови малих слинних залоз щурв i людини, що пдтверджуе правильний вибiр експериментальних тварин та в подаль-шому дозволяе екстраполювати отриманi дан'!.
Ключов1 слова: слизова оболонка, тверде пщнебшня щур1в, мал1 слинн залози, структурна орган1зац1я
Дана робота е фрагментом НДР «Вплив стоматологiчних конструк^й й матерiалiв на протезне ложе та адаптацйн мо-жливостi органiзму», № державноТреестрацп 0116Ш04188.
Вступ
Найбтьш важливим чинником для повноцш-ного балансу гомеостазу порожнини рота е сли-на, яку продукують слинш залози. Представляе вона собою бюлопчно активну рщину, яка вико-нуе ряд важливих функцш: травну, за рахунок учасп у перетравлены Тж1, бактерщидну, за рахунок очищення i захисту зубiв та слизовоТ оболонки вщ бактерiальних та хiмiчних подразниш
[1, 2]. За даними л^ературних джерел, майже 30% BCieï слини видтяють малi слинш залози [3, 4].
Дослщження деяких авторiв [8] свщчать про те, що морфолопя, гiстохiмiя i шнерва^я слизо-boï оболонки у щурiв мае багато схожосп з людиною. Як показуе практика, бтьшють експериментальних дослщжень iз вивчення впливу тих чи шших факторiв на оргашзм людини, прово-дяться на тваринах, особливо на щурах.
