CC BY
13
Summary
BILIARY FISTULAS: CAUSES AND EXISTING CLASSIFICATIONS Boyko V.V., Smachilo R.M.
Key words: bile fistula, bile duct, cholecystectomy, classification, biliary tract damage
The article describes the current state of the issues on the origin and classification of lesions of the biliary tract and biliary fistulas. Current existing classifications, their disadvantages and advantages are discussed. We have also reported out own experience of treating 296 patients with biliary fistula, analysis of the causes, tactical approaches and the outcomes of the correction done. A classification of biliary fistulas based on the analysis of modern literature and our own observations has been proposed.
УДК 616.65-006.6-085.849.1+615.28 Скиба О. М.
ЛОКАЛЬНО ПОШИРЕНИЙ РАК ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ - СКРИН1НГ ТА ОЦ1НКА СУЧАСНИХ МЕТОД1В Л1КУВАННЯ
Полтавський обласний кл^чний онколопчний диспансер, м. Полтава
Мета дано)' роботи - узагальнюючий аналiз даних лтератури щодо проблем та метод'т лкування локально поширеного раку передм'курово)' залози. В статт/ розглянутi основн методи лкування локально поширеного раку простати та )х комб'тацИ Анал'з джерел нформац) св'дчить, що на да-ний час рак передм'курово)'залози е со^ально-значимою проблемою у зв'язку з постшним зростан-ням клькост/ зареестрованих випадк'т це) патологн з кожним роком по всьому с&ту. I якщо сучасн методи лкування дозволяють досягти довгострокового безрецидивного виживання у хворих з ло-кал'зованими формами, то лкування поширених форм раку простати на даний час е складною та не до кнця вирiшеною проблемою. В даний час досл'дники по всьому с&ту продовжують випробу-вання рiзних вар'ант'т комбнованого лкування локально поширеного раку передм'курово)' залози за для збльшення загально)' та безрецидивно)' виживаност/ хворих та покращення якост/ Ухнього життя, сповльнення появи метастаз'т та розвитку гормонорезистентностi. Але, не дивлячись на рiзноманiтнiсть поточних клiнiчних досл'джень та велику ктькють пропонованих методик те-рапн, на сьогодн/'шн/'й день залишаеться в'дкритим питання стосовно найбльш ефективно)' комб-новано)' схеми лкування локально - поширеного раку передм'курово)' залози.
Кпючов1 слова : локально поширений рак передм1хуровоТ залози (РПЗ), гормонотерап1я, радикальна простатектом1я, променева терап1я. Дана робота е фрагментом НДР «Обфунтування вибору по^довно^ етапiв комплексного i супровiдного лкування онко-логiчних хворих на основ/' сучасних дiагностичних технологiй»; № державно)'реестрацп - 011би004794
Вступ
Рак передмiхуровоТ залози (РПЗ) е одыею з найбшьш розповсюджених форм злоякюних но-воутворень у чоловшв (за статистикою, кожен шостий новонароджений хлопчик за життя за-хворюе на рак простати) [2,32,33].
Бтьшють епщемюлопчних дослщжень за останн десятирiччя вказують на збтьшення ча-стоти РПЗ та на його виникнення головним чином у високорозвинених шдус^альних кражах. Так, у бшьшосп розвинених кражах св^у рак простати займае перше - друге мюце в структурi онкозахворюваност та друге або трете мюце в структурi смертност вщ раку серед чоловшв (наприклад в структурi онкозахворювань евро-пейських краш РПЗ займае друге - трете мюто, а в США вже вийшов на перше) [32,33,34].
Через висок темпи зростання захворювано-ст (по темпу росту показника захворюваност РПЗ значно випереджае пухлини шших локалн зацш) в останнш час спостер^аеться тенден^я до виходу РПЗ на провщне мюце серед онколо-пчних захворювань чоловiчого населення св^у (American Cancer Society et International Agency for Research of Cancer).
Рак передмiхуровоТ залози займае 3-те мюто
в структурi онколопчноТ захворюваност та смер-тност чоловiчого населення УкраТни (10,3 % та 7,8 % вщповщно). Захворюванiсть на РПЗ в УкраТж знаходиться на рiвнi таких краТн, як Бто-русi, Польщi, Сербп (27,7 - 21,8 на 100 тис. населення) та значно нижче економiчно розвинених краТн свiту (69,5 на 100 тис. населення). Зп-дно даних Нацюнального канцер-реестру, на облку в УкраТнi знаходиться 37,5 тис. хворих на РПЗ [1,2].
Характер розвитку онкоепщемюлопчного процесу в УкраТш вказуе на те, що протягом на-ступних 10-ти рош рiвень захворюваностi на РПЗ збтьшиться в 2-а рази, а смертност - в 1,6 рази - за 2003 - 2013 роки рiвень захворюванос-тi вирiс на 56,4 % (ктькють первинних хворих в 2013 р. склала бтьш ыж 8,0 тис. чоловк - 40,5 на 100 тис. населення, 25,8 - стандартизований показник), а показник смертност вщ ^еТ патологи збтьшився на 28,9 % i склав 17,4 на 100 тис. населення (5-ти рiчне виживання хворих на рак передмiхуровоТ залози в УкраТн складае 51,9 %, у Схiднiй eвропi - 72,8 %, Центральна - 89,3 %, Пiвнiчнiй - 84,3 %) [1,2].
На даний час, оцiнка результат лiкування онкологiчних захворювань складаеться з двох параметрiв - тривалостi життя хворого та його
якостк При цьому, Американське сусптьство кл^чно'Г онкологи (ASCO) та Нацюнальний ш-ститут раку США (NCI) вважають, що бiльш еко-номiчне та соцiальне значення маe саме якють життя пацieнта [32,33].
Незважаючи на широке поширення в практи-чнiй медицинi PSA дiагностики та появу велико!' кшькосп бiльш шформативних (KT, MPT та iнш.) шструментальних методiв дослiдження частка пацieнтiв з локально поширеними формами раку простати залишаeться великою та складаe 55 -58 % [5,33].
Сучасн методи лкування дозволяють досяг-ти довгострокового безрецедивного виживання у хворих з локалiзованими формами РПЗ, а от лн кування поширених форм раку простати на да-ний час e складною та не до кшця вирiшеною проблемою [2,3,4,7].
Таким чином, висок темпи зростання захво-рюваностi на рак передмiхуровоï залози та рн вень смертност вiд цieï онкопатологiï серед чо-ловiкiв стали поштовхом для пошуку та розвитку нових засобiв та методiв лiкування, метою яких e лквща^я захворювання, довгострокова i втьна вiд метастазiв виживанiсть та полтшення якостi життя.
Згiдно сучасно'Г кпасифкацп, пухлина перед-мiхуровоï залози стади Т3 (локально - поширена форма пухлини простати) складаe двi пщгрупи:
- Т3а - маe розповсюдження пухлини за межи капсули (одно - або двостороннe проростання);
- Т3в - пухлина iнвазуe у ам'яж бульбашки.
Хiрургiчне лiкування раку простати (радикальна простатектомiя) показане хворим, у яких пухлина обмежена передмiхуровою залозою i як не мають метастазiв - перша та друга стади процесу. При стади Т3 радикальна простатекто-мiя показана ретельно выбраним пацieнтам з ураженням лише одтс! долi передмiхуровоï залози, ПСА < 20 нг/мл та кшькосп балiв за шкалою Глюона не бiльш ыж - 8 (EAU, 2008 р.) [29,51,52,53].
Використання неоад'ювантноГ гормонотера-rnï перед радикальною простатектомieю (РП) даe можливiсть забезпечити перехiд пухлинного процесу вщ стадiï Т3 до стади Т2 (зменшити но-воутворення та саму передмiхурову залозу, що полегшуe ïï видалення, знижуe ризик хiрургiчних ускладнень та зменшуe потенцiал прогресуван-ня хвороби); консолiдувати пухлинний очаг; ре-дуцировати судинне русло; лквщувати мiкроме-тастази та таким чином попередити лiмфогенне метастазування [7,55,56].
Незважаючи на це, у бшьшосл хворих з локально поширеною формою РПЗ (стадiя Т3) через 24 - 36 мюя^в пюля РП виникаe рецидив захворювання. Також, сама по ^6í радикальна простатектомiя - це дуже об'eмна та агресивна опера^я, яка приводе до багатьох побiчних ефектiв, найбiльш поширеними з яких e еректи-льна дисфунк^я та нетримання сечi, тому далеко не вс хворi на неï погоджуються, а багатьом
патентам вона може бути протипоказана у зв'язку з вком та /або загальним станом [30,31,54,56].
Серед гормонально залежних пухлин РПЗ е найбшьш чутливим до гормонально! терапи та з моменту встановлення гормонально! залежност пухлини ендокринна терапiя вважаеться одним з основних методiв лкування раку простати (по зведеним статистичним даним гормонозалежн пухлини складають 80 % пухлин простати, а 15 -20 % (по даним деяких авторiв - до 30 %) е пер-винно резистентними до гормонотерапи). Гормональна тератя (ГТ) призводить до зменшення рiвня циркулюючих андрогенiв та знищення Тх стимулюючого рiст пухлини впливу [5,45]. Але, не дивлячись на позитивну вщповщь вiд гормонального лкування, рано чи пiзно в кожнш пух-линi розвиваеться резистентнiсть до гормонально! терапи (вторинна гормонорезистентнють пухлини) та настае прогресування хвороби (в бн льшост випадюв вторинна гормонорезистент-нiсть настае через 12 - 18 мiс. пюля початку лн кування, а середня тривалють життя цiеТ групи хворих становить вщ 6 до 18 мюя^в) [6,16,17,18,35,36].
Гормональне лiкування може бути застосо-вано у виглядi монотерапiТ антиандрогенами, комбiнованого лiкування або штерм^уючо! тера-пй" [11,12,14,37].
Оскшьки тестостерон виробляють i яечки (95 %), i наднирковi залози (5%), то пюля проведен-ня хiрургiчноТ або медикаментозно! кастрацiТ наднирковi залози продовжують виробляти анд-рогени, як перетворюються в тестостерон у пе-риферичних тканинах та передмiхуровоТ залози. Враховуючи це, для усунення впливу андрогешв як тестикулярного, так i надниркового походжен-ня на даний час перевагу вщдають проведенню комбшовано! терапiТ - хiрургiчна або медикаме-нтозна кастрацiя та препарати групи антиандро-генiв, яка, по даним чотирьох великих мульти-центрових рандомизованих дослщжень, показала значнi переваги у збшьшены тривалостi життя па^етчв. Перевагою медикаментозно! каст-раци перед хiрургiчною е виключення операцш-них ризикiв та обратимiсть хiмiчно! кастрацiТ [11,12,41,43,44,45].
Препаратами вибору для проведення медикаментозноТ кастраци (першо! лiнiТ гормонального лкування) являються аналоги природного лютеТнизуючого гонадотропiн релiзiнг - гормона (ЛГРГ) - елiгард, дiферилiн та ш., якi мають гар-ну переносимють та вiдрiзняються вiдсутнiстю протипоказань (за винятком пщвищено! шдивь дуально! чутливостi). Окрiм аналогiв ЛГРГ в складi комбiнованоТ гормонотерапiТ використо-вуеться другий клас препара^в - антиандрогешв нестероТдного типу (вiдрiзняються бiльш легкою переносимютю та меншою кiлькiстю побiчних ефектiв, а також можливiстю селективного зв'язування з андрогенами в злоякюних та зви-
чайних тканинах передмiхуровоï залози, нiж ан-тиандрогени стерощного типу, якi зв'язуються з рецепторами рiзних гормонiв). Найбiльш ефек-тивним препаратом нестероïдного типа е бкалу-тамiд (Casodex) - може використовуватися без обмежень по дiетi та вкових категорiях, не мае протипоказань при нирковш недостатностi чи шших порушеннях функцiй нирок та мае низьку гепатотоксичнють в порiвняннi з флутамiдом за рахунок бтьш простiшого метаболiзму [9,10,12,39].
Використання препара^в першо!' лiнiï гормо-нотерапiï дозволяе оцшити гормоночутливiсть пухлини - позитивна вщповщь на лкування (кш-шчна та бiохiмiчна - зниження рiвня ПСА реакци) пiсля трьох мюя^в прийому препаратiв пщтвер-джуе гормональну чутливють пухлини (EAU, 2009 р.).
Також одним з основних методiв лкування хворих з локально - поширеними формами раку простати е дистанцiйна гама-терашя, яка твердо зайняла свое мюце в лiкуваннi усiх стадiй РПЗ ще з 70-рокв минулого стол^тя, а розвиток ме-дичноï техыки та вдосконалення технологiй лн кувального процесу дозволили закртити мiцнi позицп променевоï терапiï в лiкуваннi раку пе-редмiхуровоï залози. Сучасна променева тера-пiя певною мiрою конкуруе з радикальною прос-татектомiею при локалiзованих формах пухлини, особливо у па^ен^в похилого вiку та з тяжким соматичним статусом, а при локально пошире-них та диссемшованих формах раку передмiху-ровоï залози дистанцшна променева терапiя (ДПТ) застосовуеться по радикальнш програмi та е приоритетним консервативним спецметодом лiкування [5,20,21,31,46].
На даний час накопичений значний досвщ по використанню цього методу лкування у па^ен-тiв з РПЗ та з'ясовано, що променева терашя не мае пагубного впливу на серцево-судинну систему та систему згортання кров^ як гормоноте-рашя, а мюцеве лiкування пухлини полiпшуе прогноз захворювання. Однак ДПТ також мае ряд ускладнень (як початкових, так i шзых) i це вимагае багатопрофтьного пiдходу до виршен-ня цього питання - основними вимогами до про-ведення променевоï терапiï злоякюних пухлин, включаючи i РПЗ, е комфортнють опромiнення, пiдведення до пухлини максимально високих доз та м^мальне променеве навантаження на оточуючi органи та тканини [19,22]. А протипока-заннями за для проведення променевоГ терапи при онкопатологп передмiхуровоï залози вважа-ються загальний тяжкий стан хворого, ракова кахешя, тяжкi форми циститу та шелонефриту, велика ктькють залишковоï сечi, хронiчна нир-кова недостатнють та азотемiя.
Численнi дослщження показали, що найкра-щi результати лкування раку передмiхуровоï за-
лози вщ дистанцiйноï променевоï терапiï дося-гаються при дозi 70 Гр та бтьше. Однак, великi дози опромшення також приводять до збтьшен-ня частоти та сили побiчних токсичних ефектiв з боку навколишшх органiв та тканин (в першу чергу - сечового мiхура та прямо1 кишки) [22,47].
Де ктька рандомiзованих дослiджень, про-ведених Онколопчною групою променевоï тера-пiï (Radiation Therapy Oncology Group - RTOG) та бвропейською оргашза^ею по дослщженню та лiкуванню рака (European Organization for Research and Treatment for Cancer - EORTC) ви-вчали ефективнють комбiнованого лiкування з застосуванням ДПТ та гормонально1 терапiï. Таким чином, було доведено, що неоад'ювантна гормональна терашя (НГТ) перед дистанцшною променевою терапiею аналогами ЛГРГ та анти-андрогенами мае наступи переваги:
- зменшуе об'ем передмiхуровоï залози, що дозволяе пiдвести бтьш високу дозу до пухлини з меншим токсичним впливом на навколишн тканини - пiсля трьох мюя^в НГТ об'ем перед-мiхуровоï залози зменшуеться на 37 %, а променеве навантаження на сечовий мiхур та пряму кишку зменшуеться на 46 % та 18 % вщповщно;
- зменшуе ктькють кштинних клоыв, як по-винн бути знищенi пiд дiею променево! терапiï;
- збiльшуе iндукцiю апоптоза кл^ин пухлини простати за рахунок перемщення клiтин у S -фазу, що посилюе цитотоксичну дш променевоï терапiï;
- редуцируе судинне русло та лквщуе мiкро-метастази, що дозволяе попередити лiмфогенне метастазування [12,13,50].
А це все приводе до збтьшення ефективно-стi дистанцшно1 променевоï терапiï у хворих з локально поширеною формою рака передмiху-ровоï залози (так як у групи пацiентiв збть-шена тенден^я до виникнення диссеменацiï захворювання i метастазiв) та зменшення частоти виникнення побiчних ефектiв [23,24,26,27,28,49].
В останн роки фахiвцi ^i^i та науковцi) розглядають рiзнi варiанти призначення гормо-нальноï терапiï - комбшацш препаратiв та три-валють 1х призначення перед опромiненням (неоад'ювантна гормональна терашя - НГТ), пщ час та / або пюля його (ад'ювантна гормональна терашя - АГ) - так як IT тривале використання призводить до негативних наслщкв зi сторони серцево-судинно1 системи та системи кров^ а також зниженню лiбiдо, iмпотенцiï, приливам, збтьшенню ваги, швидкий втомлюваностi, зниження м'язово1 маси, погiршенню пам'ят i розу-мовоï дiяльностi та остеопорозу, що збтьшуе ризик переломiв [8,15,25,38,40,42,48].
Також, не дивлячись на те, що променева терашя е одним з провщних методiв консервативного лкування локально поширеного раку пе-редмiхуровоï залози i дае позитивы результати,
у pi3HMX aBTopiB юнують cyrreBÎ вiдмiнностi щодо технологи опромiнення, об'ему променевого впливу та разових i сумарних вогнищевих доз.
Такие чином, лкування локально поширених форм раку передмiхyровоï залози (РПЗ) на сьо-годнiшнiй день все ще залишаеться складною проблемою - якщо для бшьшосп форм РПЗ до-статньо ч^ко визначенi стандартизованi пiдходи лкування, то для стадiï Т3 ч™ рекомендацiï вн дсyтнi, а тактика терапевтичного ведення таких хворих (тобто вибiр адекватно!' та найбшьш ефективно'1 комбшовано!' терапи) викликае сут-тевi розбiжностi серед лiкарiв та науков^в. В даний час дослiдники по всьому св^у продов-жують випробування рiзних варiантiв комбшова-ного лкування локально - поширеного раку пе-редмiхyровоï залози задля збiльшення загально!' та безрецидивноï виживаностi хворих, сповть-неннi появи метастазiв та розвитку гормоноре-зистентностi.
Перспективи подальших дослщжень
Враховуючи вищеперераховане, науковий i практичний штерес мае подальше дослiдження по оптимiзацiï методiв лiкyвання локально поширеного раку передмiхyровоï залози та розро-бки единого (медично та економiчно обгрунтова-ного) пiдходy до лкування з урахуванням пере-носимост застосування комбiнованоï протипух-линноï терапи. Променева терапiя в самостш-ному варiантi при локально поширеному раку передмiхyровоï залози мае локально-регiонарнy дш та не дозволяе повнiстю виршити проблему вiддаленого метастазування пухлини в подаль-шому. Тому одним з рацюнальних пiдходiв задля полтшення резyльтатiв лiкyвання можливо розглядати застосування системного протипух-линного впливу. Це перспективне направлення кл^чних дослiджень може вщкрити новi можли-востi терапп хвороби.
Лiтература
1. Федоренко З. П. Рак в УкраТш 2013 - 2014 - захворюванють, смертнють, показники дiяльностi онкологiчноï служби / З. П. Федоренко, Ю. Й. Михайлович, Л. О. Гулак [та ш.] // Бюл. нацюнального канцер - реестру УкраУни - 2015. - №15. - С. 104.
2. Стаховский Э. А. Скрининг рака предстательной железы / Э. А. Стаховский, З. П. Федоренко, Ю. В. Витрук [и др.] // Клиническая онкология - 2016. - № 1 (21). - С. 3 - 5.
3. Алексеев Б. Я. Правильно ли мы лечим рак предстательной железы / Б. Я. Алексеев, В. Б. Матвеев, М. И. Волкова // Онкоу-рология - 2006. - № 1. - С. 48-57.
4. Карнаух П. А. Оценка эффективности современных методов лечения рака предстательной железы / П. А. Карнаух, А. В. Ва-женин // Проблемы клинической медицины - 2006. - № 2 (6). -С. 36 - 41.
5. Фадеев А. В. Рак предстательной железы: этиология, диагностика, лечение / А. В. Фадеев // Вестник РНЦРР Минздрава России. - 2009. - Т. 1, № 9. - С. 1 -31.
6. Горбань Н. А. Факторы прогноза при раке предстательной железы / Н. А. Горбань, А. О. Карякин // Онкоурология - 2010. - № 6(4). С. 47 - 53.
7. Переверзев А. С. Лечение рака предстательной железы стадии Т3 / А. С. Переверзев // Здоров'я УкраГни - 2008. - № 17/1. - С. 38 - 39.
8. Томкевич Б. А. Оптимизация лечения больных местно-распространенным раком предстательной железы в стадии T3N0M0 : автореф. дис. на соискание учёной степени доктора
мед. наук : спец. 14.00.40 «Урология » / Б. А. Томкевич. - Москва, 2005. - 305 с.
9. Зiменковський А. Б. Фармакоекономiчнi особливост застосування протипухлинних лкарських засобiв при раку передмiху-ровоТ залози / А. Б. Зiменковський, М. М. Заяць, М. В. Криштопа // Клтчна онколопя. - 2016. - № 1(21). - С. 92 - 95.
10. Стаховский Э. А. - Современные аспекты использования аго-нистов лютеинизирующего гормона - рилизинг - гормона в лечении рака предстательной железы (обзор литературы) / Э. А. Стаховский, Ю. В. Витрук // Клиническая онкология. -2013. - № 1(9). - С. 91- 93.
11. Матвеев Б. П. Нужна ли максимальная андрогенная блокада в лечении РПЖ / Б. П. Матвеев, Б. В. Бухаркин // Урология. -2003. - № 5. - С. 6 - 10.
12. Матвеев Б. П. Роль трипторелина (Диферелин) в лечении рака предстательной железы // Б. П. Матвеев // Онкоурология. -
2008. - № 4. - С. 53 - 56.
13. Русаков И. Г. Неоадъювантная и адъювантная гормональная терапия рака предстательной железы / И. Г. Русаков, Р. В. Са-вков // Экспериментальная и клиническая урология. - 2011. - № 2 - 3. - С. 61 - 64.
14. Бабаев Э. Р. Сравнительный анализ результатов постоянной и интермиттирующей гормонотерапии распространенного рака предстательной железы / Э. Р. Бабаев, В. Б. Матвеев, М. И. Волкова // Онкоурология. - 2011. - Т.7. № 1. - С. 51 - 56.
15. Гафанов Р. А. Гормональная и химиотерапия у больных гормо-ночувствительным раком предстательной железы / Р. А. Гафа-нов // Онкоурология. - 2016. - Т. 12, № 1. - С. 63 - 68.
16. Бабаев Э. Р.Факторы прогноза выживаемости больных распространенным раком предстательной железы, получающих гор-монотерашю / Э. Р. Бабаев, В. Б. Матвеев, М. И. Волкова // Онкоурология. - 2011. - Т. 7, № 2. - С. 78 - 83.
17. Ракул С. А. Гормональная рефрактерность при раке предстательной железы и ее развитие на фоне антиандрогенной терапии / С. А. Ракул, Р. Д. Галимов // Онкоурология. - 2012. - Т. 8, № 2. - С. 87 - 91.
18. Аляев Ю. Г. Причины смерти больных местно-распространённым и диссеминированным РПЖ, получавших гормональное лечение / Ю. Г. Аляев Э. Г. Асламазов, Ю. В. Демидко // Андрология. - 2003. - № 3 - 4. - С. 74 - 76
19. Акимов А. А. Апоптоз и лучевая терапия злокачественных новообразований / А. А. Акимов, С. Д. Иванов, К. П. Хансон // Вопросы онкологии. - 2003. - № 3. - С. 261 - 269.
20. Ткачёв С. И. Конформная лучевая терапия рака предстательной железы / С. И. Ткачёв, В. Б. Матвеев, О. П. Трофимова [и др.] // Вопросы онкологии. - 2010. - № 2. - С. 215 - 219.
21. Метелев В. В. - Место лучевой терапии в комбинированном лечении больных раком предстательной железы : автореф. дис. на соискание учёной степени доктора мед. наук : спец. 14.00.19 « Лучевая диагностика, лучевая терапия » / В. В. Метелев. -Санкт - Петербург, 2005. - 185 - 196 с.
22. Удатова Т. В. Порiвняння дозового навантаження на сечовий мiхур та пряму кишку при опромшенш раку передмiхуровоТ за-лоз iз застосуванням сучасних методик дистанцшноТ прменевоТ терапп / Т. В. Удатова, О. В. Сафронова, Я. В. Кметюк [и др.] // 13-ий з'Тзд онколопв та радюлопв УкраТни : мат. конф. УРЖ. -КиТв, 2016. - С. 119.
23. Молчанов О. Е. Динамика показателей гормонального профиля у больных с местнораспространенным и диссеминированным раком предстательной железы в процессе гормонально-лучевой терапии :автореф. дис. на соискание учёной степени кандидата мед. наук : спец. 14.00.14. «Онкология», 14.00.19 «Лучевая диагностика, лучевая терапия» / О. Е. Молчанов. -Санкт - Петербург, 2004. - 27 с.
24. Свиридова Т. В. Лечение больных локализованным и местно-распространённым раком предстательной железы комбинацией гормональной и дистанционной лучевой терапии / Т. В. Свиридова, Ю. В. Гуменецкая, А. О. Карякин // 3-ий конгресс Российского общества онкоурологов: мат. конф. - Москва, 2008. -С. 69.
25. Карякин А. О. Дистанционная лучевая терапия и длительная гормонотерапия у больных раком предстательной железы / А. О. Карякин, В. Б. Матвеев, Т. В. Свиридова [и др.] // Онкоуроло-гия. - 2011. - Т. 7, № 2. - С. 73 - 77.
26. Карякин А. О. Гормональное и лучевое лечение больных раком предстательной железы с высоким и очень высоким риском / А. О. Карякин, Ю. В. Гуменецкая, Н. А. Горбань [и др.] // Онкоурология. - 2012. - Т. 8, № 4. - С. 65 - 69.
27. Карякин А. О. Комбинированное лечение локализованного и местно-распространённого рака предстательной железы / А. О. Карякин, Т. В. Свиридова, Н. А. Горбань [и др.] // 4-ый конгресс Российского общества онкоурологов : мат. конф. - Москва,
2009. - С. 48.
28. Алексеев Б. Я. Комбинированное лечение рака предстательной железы : клинические наблюдения / Б. Я. Алексеев, К. М. Нюшко // Онкоурология. - 2012. - Т. 8, № 4. С. 77 - 82.
29. Григоренко В. М. Оптимiзацiя вщбору хворих кшшчно мюцево -розповсюдженим РПЗ до проведення радикальноТ простатек-томи / В. М. Григоренко, М. В. Вкарчук, Р. О. Данилець [та ш.] //
43. Novara G. Impact of surgical and medical castration on serum testosterone level in prostate cancer patients / G. Novara, A. Galfano, S. Secco [et al.] // Urol. Int. - 2009. - V. 82, № 3. - P. 249
- 255.
44. Schulman C. C. Androgen - deprivation therapy in prostate cancer : a European expert panel review / C. C. Schulman, J. Irani, J. Morote [et al.] // Eur. Urol. Supplements. - 2010. - V. 9, Issue 7. -P. 675 - 691.
45. Pagliarulo V. Contemporary role of androgen deprivation therapy for prostate cancer / V. Pagliarulo, S. Bracarda, M. A. Eisenberger [et al.] // Eur. Urol. - 2012. - V. 61, Issue 6, P. 11 - 25.
46. Brahme A. Biologically optimized radiation therapy / A. Brahme, J. Nilsson, D. Belkic // Department of Medical Radiation Physics, Acta
- Oncol. - 2001. - V. 40, № 6, - P. 725 - 734.
47. Lukka H. Controversies in prostacancer radiotherapy: consensus development / H. Lukka, P. Warde, T. Pickles [et al.] // Can. J. Urol.
- 2001. - V. 8, № 4.1. - P. 1314 - 1322.
48. Bolla M. External irradiation with or without long-term androgen suppression for prostate cancer with high metastatic risk : 10-year results of an EORTC randomized study / M. Bolla, G. Van Tienhoven, P. Warde [et al.] // The Lancet Oncol. - 2010. - V. 11, № 11. - P. 1066 - 1073.
49. Pilepich M. V. Androgen suppression adjuvant to definitive radiotherapy in prostate carcinoma long-term results of phase III RTOG 85 - 31 / M. V. Pilepich, K. Winter, C. A. Lawton [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. - 2005. - V. 61, Issue 5. - P. 1285 -1290.
50. Roach M. Short - term neoadjuvant androgen deprivation therapy and external- beam radiotherapy for locally advanced prostate cancer : long-term results of RTOG 8610 / M. Roach, K. Bae, J. Speight [et al.] // J. Clin. Oncol. - 2008. - № 26. - P. 585 - 591.
51. Huland H. Radical prostatectomy : options and issues / H. Huland // Eur. Urol.- 2001. - V. 39, suppl. 1. - P. 3 - 9.
52. Villers A. Surgery of prostate cancer / A. Villers // Rev. Prat. - 2003.
- V. 53, № 20. - P. 2246 - 2252.
53. Nelson J. B. Prostate cancer : radical prostatectomy / J. B. Nelson, H. Lepor // Urol. Clin. North. Amer. - 2003. - V. 30, № 4. - P. 703 -723.
54. Natsume O. The impact of radical prostatectomy on patient well -being : a prospective urodynamic study focused on detrusor function / O. Natsume // Hinvokika Kivo. - 2004. - V. 50, № 1 - P. 1 -16.
55. Lepor H. Radical prostatectomy : status and opportunities for improving outcomes / H. Lepor // Cancer Investigation. - 2004. - V. 22, № 3. - P. 435 - 444.
56. Hsu C. Y. Outcome of surgery for clinical unilateral T3a prostate cancer : a single - institution experience / C. Y. Hsu, S. Joniau, R. Oyen [et al.] // Eur. Urol. - 2007. - V. 51 (l). - P. 121 - 128, discuss. 128 - 129.
Реферат
МЕСТНО-РАСПРОСТРАНЕННЫЙ РАК ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ - СКРИНИНГ И ОЦЕНКА СОВРЕМЕННЫХ МЕТОДОВ ЛЕЧЕНИЯ Скиба А. Н.
Ключевые слова: местно-распространенный рак предстательной железы, гормонотерапия, радикальная простатэктомия, лучевая терапия.
Цель данной работы - общий анализ литературы, касающийся проблем и методов лечения мест-но-распространенного рака предстательной железы. В статье рассмотрены основные методы лечения местно-распространенного рака простаты и их комбинации. Анализ источников информации свидетельствует, что на данный момент рак предстательной железы является социально значимой проблемой в связи с постоянным ростом количества зарегистрированных случаев этой патологии с каждым годом. И, если современные методы лечения позволяют достичь длительного безрецидивного выживания у больных с локализованными формами, то лечение распространенных форм рака простаты представляет собой сложную и не до конца решенную проблему. В настоящее время продолжается исследование разных вариантов комбинированного лечения местно-распространенного рака предстательной железы с целью увеличения общей и безрецидивной выживаемости больных и улучшения качества их жизни, замедления появления метастазов и гормонорезистентности. Но, несмотря на разнообразие клинических исследований и большое количество предлагаемых методик терапии, на сегодняшний день остаётся открытым вопрос относительно наиболее эффективной комбинированной схемы лечения местно-распространенного рака предстательной железы.
Summary
LOCALLY-ADVANCED PROSTATE CANCER: SCREENING AND ASSESSMENT OF MODERN TREATMENT METHODS Skyba A. N.
Key words: locally-advanced prostate cancer, hormone therapy, radical prostatectomy, radiation therapy.
The purpose of this work is to provide a general analysis of the literature, concerning problems and methods of the treatment of local-advanced prostate cancer. The article describes main approaches in treating this cancer and their combinations. Analysis of the reports available has shown that at present prostate
13-ий з'Тзд онколопв та радюлопв УкраТни : мат. конф. УРЖ. -Кив, 2016. - С. 111.
30. Велиев Е. И. Радикальная простатэктомия у пациентов старше 70 лет: анализ выживаемости / Е. И. Велиев, Е. А. Соколов, С. Б. Петров [и др.] // Онкоурология. - 2013. - Т. 9, № 4. - С. 55 -58.
31. Демешко П. Д. Сравнительный анализ отдаленных результатов радикальной простатэктомии и дистанционной лучевой терапии у пациентов страдающих раком предстательной железы с высоким онкологическим риском / П. Д. Демешко // Онкоурология. - 2015. - Т. 11, № 2. - С. 61 - 68.
32. American Cancer Society [Електронний ресурс]. - 2011. - Режим доступу до ресурсу: https://cancerstatisticscenter.cancer.Org/#/.
33. World Cancer Report 2014 / eds. Bernard W. Stewart, Christopher P. Wild - World Health Organization, 2014. - 511p.
34. Rebillard X. The epidemiology of prostate cancer / Х. Rebillard // Rev. Prat. - 2003. - V. 53, № 20. - P. 2224 - 2228.
35. Loblaw D. A. American Society of Clinical Oncology recommendations for the initial hormonal management of androgen_sensitive metastatic, recurrent, or progressive prostate cancer / D. A. Loblaw, D. S. Mendelson, J. A. Talcott J. [et al.] // J Clin Oncol. - 2004. - V. 22, № 14. - P. 2927 - 2941.
36. Oyama N. Monitoring of therapy in androgen - dependent prostate tumor model by measuring tumor proliferation / N. Oyama // J. Nucl. Med. - 2004. - V. 45, № 3. - P. 519 - 525.
37. Seidenfeld J. Single_therapy androgen suppression in men with advanced prostate cancer: a systematic review and meta - analysis / J. Seidenfeld, D. J. Samson, V. Hasselblad [et al.] // Ann Intern Med. - 2004. - V. 132, № 7. - P. 566 - 577.
38. Shahinian V. B. Risk of fracture after androgen deprivation for prostate cancer / V. B. Shahinian, Y. Kuo, J. L. Freeman // New Engl. J. Medic. - 2005. - V. 352, № 2. - P. 154 - 164.
39. Berges R. Effect of a new leuprorelin formulation on testosterone levels in patients with advanced prostate cancer / R. Berges, U. Bello // Curr. Med. Res. Opin. - 2006. - № 22 (4). - P. 649 - 655.
40. Schulman C. Expert opinion on 6-monthly luteinizing hormone-releasing hormone agonist treatment with the single-sphere depot system for prostate cancer / C. Schulman, A. Alcaraz, R. Berges [et al.] // BJU Int. - July 2007. - V.100, Issue Supplement s1. - P. 1 -5.
41. Anderson J. Management of advanced prostate cancer: can we improve on androgen deprivation therapy ? / J. Anderson, P. A. Abrahamsson, D. Crawford [et al.] // BJU Int. - 2008. - V. 101, Issue 12. - P. 1497 - 1501.
42. Bolla M. Duration of androgen suppression in the treatment of prostate cancer / M. Bolla, T. M. de Reijke, G. Van Tienhoven [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2009. - V. 360, № 24. - P. 2516 - 2527.
cancer is a significant social problem due to the continued increase in the number of reported cases of this pathology each year. And if the latest approaches enable doctors to achieve a long-term remission and to increase survival period in patients with localized forms, that treatment of advanced forms of prostate cancer is exceptionally complicated and not completely solved the problem. Currently different options of combined treatment of locally-advanced prostate cancer are being studied in order to increase overall and recurrence-free survival time of patients and improve their quality of life by slowing down the development of metastases and hormone resistance. But despite the variety of clinical studies and the large number of proposed options of therapy, to date, the question about the most effective combination regimens of treatment of locally-advanced prostate cancer is still open.
УДК 616.121.14-002 Удовиченко М.М., Рудык Ю.С.
СЕРДЕЧНО-ЛОДЫЖЕЧНЫЙ СОСУДИСТЫЙ ИНДЕКС - НОВЫЙ ПРОГНОСТИЧЕСКИЙ ФАКТОР РИСКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
ГУ «Национальный институт терапии им. Л.Т.Малой НАМН Украины», г. Харьков
Жесткость артерий, особенно аорты, можно рассматривать как атрибут старения сосудов и как интегральный показатель повреждающего влияния на них традиционных сердечно-сосудистых факторов риска. Жесткость артерий отражает истинное повреждение сосудистой стенки в отличие от показателей артериального давления, гликемии и липидов, изменяющихся у пациента на протяжении длительного жизненного периода. Таким образом, изменение сердечно-лодыжечного сосудистого индекса также может быть прогностическим фактором развития неблагоприятных сердечно-сосудистых событий и коррелирует с общеизвестными факторами риска, такими как возраст, наличие артериосклероза сонных артерий, церебрального атеросклероза, хронической болезни почек, гипертрофии миокарда левого желудочка, метаболического синдрома, ожирения, курения, синдрома ночного апноэ, гиперурикемии и стресса. Определение артериальной жесткости позволяет стратифицировать пациентов, ошибочно определенных в группу низкого или среднего сердечно-сосудистого риска, но у которых обнаружена очень высокая жесткость артерий, в группу высокого кардиоваскулярного риска. В связи с этим, сердечно-лодыжечный сосудистый индекс может быть рекомендован для измерения в клинической практике. Ключевые слова: сердечно-лодыжечный сосудистый индекс, жесткость сосудов, факторы риска, атеросклероз, прогноз.
Жесткость артерий, особенно аорты, можно которая становится мощным индуктором уско-рассматривать как атрибут старения сосудов и рения сосудистого старения, приводящего к по-как интегральный показатель повреждающего явлению и прогрессированию других поражений
влияния на них традиционных сердечнососудистых факторов риска (ФР). Жесткость артерий отражает истинное повреждение сосудистой стенки в отличие от показателей артериального давления, гликемии и липидов, изменяющихся у пациента на протяжении длительного жизненного периода. Классические ФР (в том числе различные «плазменные» биомаркеры) можно рассматривать как относительно быстро меняющиеся в течение жизни «фотокадры», тогда как жесткость артерий, которая является следствием кумулятивного эффекта идентифицированных и неидентифицированных ФР, представляет собой интегральный тканевой биомаркер неблагоприятного прогноза [1]. Достигнув определенного критического уровня, изменения сосудистой стенки на всем протяжении сосудистого русла (ремоделирование микроцир-куляторного русла, гипертрофия мышечного слоя артерий мелкого и среднего калибра, утолщение интимо-медиального слоя крупных артерий, снижение эластичности аорты) реализуются в стабильное повышение АД (периферического и центрального) и формирование АГ,
органов-мишеней [2].
Установлено, что артериальная гипертензия, сахарный диабет, курение и дислипидемия играют значимую роль в инициации и развитии атеросклероза, который лежит в основе большинства сердечно-сосудистых заболеваний. Контроль за данными ФР довольно сложен, так как на данный момент нет идеального объективного инструментального показателя количественного определения наличия атеросклероза или поражения артерий [3]. К субклиническим сосудистым маркерам сердечно-сосудистых заболеваний можно отнести утолщение комплекса интима-медиа в сонных артериях, кальцифика-цию коронарных артерий, повышение центрального аортального давления, уменьшение лоды-жечно-плечевого индекса (ЛПИ) и увеличение жесткости артериальных сосудов [4]. Таким образом, жесткость артерий может быть использована как один из индикаторов оценки и монито-рирования степени развития атеросклероза. Как отражение этого, в Европейских рекомендациях по ведению пациентов с артериальной гипер-тензией 2015 года наряду с другими маркерами
