CC BY
14
УДК 611.316:616.314-76-77
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТОКОВО1 СИСТЕМИ П1ДНЕБ1ННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В ЗА УМОВ ВВЕДЕННЯ АДРЕНАЛ1НУ
Метою роботи було визначити дннам1ку змiн в протоковiй системi пiднебiнних залоз щурiв пiсля введення адреналшу. Проведене морфометричне дослiдження встановило, що введення щурам адреналiну викликае вiрогiдне зменшення метричних значень зовшшнього дiаметру вивiдних проток на 14 добу експерименту. До 30 доби вщбулось прогресивне зменшення показника в протоках I i III порядках та збшьшення - в протоках II порядку. Висота еттелюциив збшьшилась в протоках I порядку та зменшилась - в протоках II та III порядку на 14 добу експерименту, на 30 добу спостереження - зменшилось. Дiаметр просвтв проток тднебшних слинних залоз зменшився на всiх термiнах спостереження. Встановлеш змiни обумовленi як безпосереднiм подразнюючим впливом адреналiну на органiзм щурiв, так i змiнами кровопостачання слизово! оболонки, що призводить до порушення трофiки протоково! системи пiднебiнних залоз щурiв.
Ключовi слова: морфометрiя, тднебшш залози, адреналiн, вивiднi протоки.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервовансп плаценти та тших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан ряду внутрштх оргатв», номер державноIреестраци №0113и006185.
Зниження слиновидшення - г1посал1вац1я, яке кшшчно проявляеться у вигляд1 ксеростомп, за даними лггератури спостер^аеться у 67,2 % населения Украши [4]. В останш роки шдвищився негативний вплив еколопчно несприятливих фактор1в на оргашзм людини, що веде до порушення морфофункцюнального стану оргашв i систем. Значних змш при цьому зазнають слинш залози, що проявляеться розвитком ппосатвацп [8, 9]. Це негативно впливае на мюцевий гомеостаз порожнини рота i функцюнування травно! системи в цшому, шдвищуе чутливють слизово! оболонки до шфекцшних агенпв. Найбшьш пом^ною причиною ксеростомп (сухють слизово! оболонки порожнини рота) е поб!чш ефекти медикаментозно! терапп (бшьше шж 500 лшв при вживанш викликають зниження слиновидшення) [2].
Морфометричш методи дослщження е найбшьш об'ективними та дозволяють виявити достов1рн1 змши в структурних компонентах органу при змш умов фуикцiоиуваиня [3, 7, 10, 11].
Метою роботи було визначити динашку змш метричних показниюв протоково! системи пiдиебiииих залоз щурiв за умов введення адреналiну.
Матер1ал та методи дослщження. Робота виконана на 15 бших безпородних щурах-самцях -5 тварин склали iитактиу групу, 10 - експериментальну, яким вводили адреиалiи у дозi 2 мг/кг внутршньоочеревино натще протягом 30 дiб для створення експериментально! моделi ендогенио!' ксеростомп) [1]. Пiсля евтаназп тварин на 14 та 30 доби фрагмента слизово! оболонки твердого пiднебiння були ущшьнеш в епон-812 [5]. Напiвтоикi зрiзи забарвлювали полiхромним барвником. Морфометричне дослiджеиия та м^офотографування проводили за допомогою мiкроскопу Вюгех-3 ВМ-500Т з цифровою мiкрофотоиасадкою БСМ 900 з адаптованими для даних дослiджеиь програмами. Кiлькiсиий аиалiз результапв морфометричного дослiджеиия та статистичну обробку морфометричних даних проводили iз загальноприйнятими статистичними методами з використанням програми Ехе1 [6]. Визначали зовиiшиiй дiаметр (Д.), висоту епiтелiоцитiв (Ве) та дiаметри просвiту (Дп) проток. Утримання i машпуляцл з тваринами проводили вщповщно до «Спiльиими етичними принципами експерименпв на тварин», прийнятих Першим нащональним конгресом з бiоетики (Ки!в, 2001), також керувалися рекомендациями «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та iнших наукових цшей» [8].
Результати дослщження та обговорення. При морфометричному дослiджеиi встановлено, що протоки I порядку мали середнш зовшшнш дiаметр 81,62±0,76 мкм, II - 122,91±0,29 мкм та III порядку - 153,50±1,60 мкм. Вплив адреналiну на метричиi показники проток I порядку на 14 добу експерименту проявлявся вiрогiдним зменшенням середнього зовшшнього дiаметру на 14,3 %, порiвняно з показниками в iитактиiй груш тварин (при р<0,05). До 30 доби спостереження визначено подальше значуще зменшення показника на 10,8 вщсотюв (при р<0,05), вiд значень в штактнш групi щурiв значення було меншим на 23,5 % (рис.). Середш значення висоти епiтелiоцитiв на 14 добу експерименту вiрогiдно збшьшились на 27,3 % i сягнули 34,50±0,47 мкм (при р<0,05). Однак, до 30 доби спостереження показник зменшився значуще i на 10 % був меншим за значення в штактнш груш тварин (таблиця). Протягом експерименту середш значення
дiаметру просвггу проток I порядку прогресивно зменшились на 18,5 % до 14 доби i на 37,6 % до 30 доби (при р<0,05), порiвняно з показником у гактннх щурiв (таблиця).
Метричнi значення зовшшнього дiаметру i висоти епiтелiоцитiв проток II порядку на 14 добу експерименту прогресивно значуще зменшились - зовшшнш дiаметр на 31 %, висота ештелюципв - на 8,9 %, середнш дiаметр просвiту проток достовiрно збшьшився на 4,6 % (таблиця). До 30 доби спостереження встановлено значуще збшьшення середнiх значень зовнiшнього дiаметру проток на 23 %. Висота ештелюципв проток II порядку вiрогiдно зменшилась на 11,4 %, порiвняно з попереднiм термiном спостереження, i на 19,3 % була нижче за показник в iнтактнiй груш тварин (таблиця). Встановлено, що значення зовшшнього дiаметру проток III порядку прогресивно зменшились протягом експерименту: на 14 добу близько 1,5 %, до 30 - доби ще на 1 %, порiвняно з попередшм термшом спостереження i на 2,5 % були меншими за значення в штактнш групi тварин. Висота ештелюципв на 14 добу експерименту стала значуще меншою на 30,35 %, порiвняно зi значеннями в iнтактнiй групi щурiв.
Таблиця
Динамжа змiн морфологiчних показникав пщнебшних залоз пiд дieю адреналiну
Показники !нтактна група Введення адреналшу
14 доба 30 доба
Протоки Дз 81,62±9,76 69,98±0,53 * 62,37±0,53 *,**
I пор. Ве 27,11±2,55 34,50±0,47 * 24,45±0,47 *,**
Дп 28,89±2,78 23,56±0,22 * 18,04±0,21 *,**
Протоки Дз 122,91±13,37 84,69±0,34 * 104,26±0,34 *,**
II пор. Ве 42,80±2,98 39,00±0,12 * 34,57±0,12 *,**
Дп 36,21±3,41 37,87±0,07 * 29,98±0,07 *,**
Протоки Дз 153,50±14,29 151,25±0,20 * 149,80±0,35 *,**
III пор. Ве 49,96±3,17 34,80±0,35 * 38,24±0,35 *,**
Дп 64,53±5,86 61,13±0,30 * 69,83±0,30 *,**
Примггка: * - вщмшносп в1ропдш, пор1вняно з контрольною групою щур1в (р<0,05); ** - вщмшност в1рогщш, пор1вняно з попередшм термшом спостереження (р<0,05).
До 30 доби експерименту показник збшьшився на 9,9 %, порiвняно з 14 добою експерименту, але був на 23,5 % меншим, порiвняно з показником в штактнш груш тварин Середш значення дiаметру просвiту проток III порядку на 14 добу спостереження вiрогiдно зменшились на 15,3 % вщповщно, порiвняно з показником в iнтактнiй груш достовiрно збiльшились до 30 доби, порiвняно з термiном 14 дiб на 14,2 %, i були значуще бшьшими на 10,2 % за значення в штактнш груш щурiв (таблиця).
Проведене морфометричне дослщження встановило, що введення щурам адреналшу викликае вiрогiдне зменшення метричних значень зовшшнього дiаметру вивiдних проток на 14 добу експерименту. До 30 доби вщбулось прогресивне зменшення показника в протоках I i III порядках та збшьшення - в протоках II порядку. Висота ештелюципв збшьшилась в протоках I порядку та зменшилась - в протоках II та III порядку на 14 добу експерименту, на 30 добу спостереження - зменшилось. Дiаметр просвтв проток шднебшних слинних залоз зменшився на вшх термшах спостереження. Встановлеш змши обумовлеш як безпосереднiм подразнюючим впливом адреналiну на органiзм щурiв, так i змiнами кровопостачання слизово! оболонки, що призводить до порушення трофшн протоково! системи пiднебiнних залоз щурiв.
1. Белостоцкий Н. И. Язвеобразование в слизистой оболочке желудка крыс под влиянием катехоламинов / Н. И Белостоцкий // Патологическая физиология и экспериментальная медицина. - 1988. - № 1. - С. 24-27.
2. Срошенко Г. А. Структурна оргашзащя великих слинних залоз за умов стимуляцн симпатичного та парасимпатичного вщдшв вегетативно! нервово! системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. наук : спец. 14.03.09 «пстолопя, цитолопя, ембрюлопя» / Г. А. Срошенко. - Омферополь, 2010.- 40 с.]
3. Срошенко Г.А. Анал1з значущост кореляцшних зв'язюв м1ж морфометричними показниками великих слинних залоз щур1в тсля стимуляцп / Г. А. Срошенко // Св1т медицини та бюлогп. - 2012. - №2. - С. 94-97.
4. Иорданишвили А. К. Клинико-функциональное состояние слизистой оболочки полости рта и языка у людей старших возрастных групп / А. К. Иорданишвили, Е. В. Филиппова, Д. А. Либих [и соавт.] // Институт стоматологии. -2012. - № 4 (57). - С. 80 - 81.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехе1. - Киев: Морион.- 2000.- 320 с.
6. Методики морфолопчних дослщжень : Монограф1я / Багрш М.М., Д1брова В.А., Попадинець О.Г., Грищук М1. ; за ред. Багр1я М.М., Д1брови В.А. - Вшниця : Нова книга, 2016. - 328 с.
7. Сенчакович Ю.В. Морфометрична характеристика ланок мжроциркуляторного русла тднебшних залоз при експериментальнш гiпосалiвацiï / Ю.В. Сенчакович, Г.А. Срошенко // Вюник проблем бюлогп та медицини. -2014. -Вип. 3, Т. 3 (112). - С. 275 - 278.
8. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. -Strasbourg: Council of Europe, - 1986. - 53 р.
9. Godoy T. Salivary secretion effects of the antipsychotic drug olanzapine in an animal model : [Електронний ресурс] / T. Godoy, A. Riva, J. Ekström // Oral Dis. - 2012. - № 28. - P. 347 - 455. - Режим доступу до журн. : doi: 10.1111/j.1601-0825.2012.01964.x.
10. Pallos D. Salivary markers in patients with chronic renal failure / D. Pallos, M. V. Leao, F. C. Togeiro [et al.] // Arch Oral Biol. - 2015, Sep 12, 60 (12). - Р . 1784 - 1788. - Режим доступу до журн. : doi: 10.1016/j.archoralbio.2015.09.008. [Epub ahead of print.]
11. Qi W. Effect of parasympathectomy on the salivary secretion of submandibular glandin rats / W. Qi, N.Y. Yang, X.F. Shan [et all.] // Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. - 2011. - Vol. 46 (9). - P. 519 - 523.
12. Yeroshenko G.A. Morphometric characteristic of microcircular rate of salivary glands after administration of platyphyllinum and Proserinum / G.A. Yerochenko, D.V. Tsukanov, N.V. Gasyuk [et al.] // European International Journal of Science and Technology. - 2014. - Vol. 3, №. 8. - Р. 29 - 34.
МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОТОКОВОЙ СИСТЕМЫ НЕБНЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫС ПРИ ВВЕДЕНИИ АДРЕНАЛИНА Тимошенко Ю.В.
Целью работы было определить динамику изменений в протоковой системе небных желез крыс после введения адреналина. Проведенное морфометрическе исследование установило, что введение крысам адреналина вызывает достоверное уменьшение метрических значений наружного диаметра выводных протоков на 14 сутки эксперимента. До 30 суток состоялось прогрессивное уменьшение показателя в протоках I и III порядках и увеличение - в протоках II порядка. Высота эпителиоцитов увеличилась в протоках и порядка и уменьшилась - в протоках II и III порядка на 14 сутки эксперимента, на 30 сутки наблюдения -уменьшилось. Диаметр просветов протоков небных слюнных желез уменьшился на всех сроках наблюдения. Установлены изменения обусловлены как непосредственным раздражающим влиянием адреналина на организм крыс, так и изменениями кровоснабжения слизистой оболочки, что приводит к нарушению трофики проточной системы небных желез крыс.
Ключевые слова: морфометрия, небные железы, адреналин, выводные протоки.
Стаття надшшла 12.06.2016 р.
UDС 611.316
REACTION OF THE RATS' PALATAL GLAND'S DUCT SYSTEM ON THE INTRODUCTION OF ADRENALINE Timoshenko Yu.V.
The aime of the researche was to determine the dynamics of changes in the ductal system of the palatine glands of rats after administration of epinephrine. Conducted morphometric study found that injection of adrenalin to rats causes a significant decrease in the metric values of the outer diameter of the excretory ducts on the 14th day of the experiment. Up to 30 days took a progressive decrease in the indicator in the ducts I and III and an increase in orders - in channels II order. The height of epithelial cells grown in the ducts and order and decreased - in channels II and III of the order on the 14th day of the experiment, 30 hours of observation - has decreased. Lumen diameter ducts palatal salivary glands decreased at all stages of monitoring. Set change due to both direct irritant effect of adrenaline on the rats, and the changes of blood supply to the mucosa, which leads to disruption of the flow system trophism palatine glands of rats.
Keywords: morphometry, palatine glands, adrenaline, ducts.
Рецензент Бшаш С.М.
INFLUENCE OF EPICHLOROHYDRIN, THE EXTRACT OF ECHINACEA PURPUREA AND THIOTRIAZOLINE ON THE SUBMUCOSA OF THE PYLORIC PART OF THE STOMACH
OF RATS
In experiments on white rats studied the nature of the changes in the submucosa of the pyloric part of the stomach after two-month inhalation exposure of epichlorohydrin, administration of the extract of Echinacea purpurea and thiotriazoline. Epichlorohydrin causes an increase in the thickness of the submucosa of the pyloric part of the stomach of rats, which is observed for thirty days after the end of its inhalation. Introduction of Echinacea purpurea extract increases the thickness of the submucosa in rats which are not treated with epichlorohydrin, and decreases the thickness of this structure in rats which are treated with epichlorohydrin. Extract of Echinacea purpurea and thiotriazoline reduces the severity of increasing the thickness of the submucosa caused by epichlorohydrin. Thiotriazoline also reduces the duration of this effect of epichlorohydrin.
Keywords: stomach, epichlorohydrin, an extract of Echinacea purpurea, thiotriazoline, rats.
The work is part of the SRW "Structurally functional condition of the tissues under the action of exogenous and endogenous factors and correction of changes occurring under the action of these factors» (№ 0112U002870) and "The state of the tissues under the action of exogenous and endogenous factors on the path of correction of the changes that are caused by these factors» (№ 0116U006014).
Structural components of the digestive system substantially differ subtly plasticity ability to respond to exogenous factors of different nature [1, 3, 5, 6]. The unfavorable ecological situation,
