CC BY
9
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-277-281 УДК 611.316:616.314-76
брошенко Г. А., Семенова А. К., *Небесна З. М.
РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ КОРЕНЯ ЯЗИКА ЩУР1В П1СЛЯ Д|Т МЕТАКРИЛАТУ УкраУнська медична стоматолопчна академiя (м. Полтава) *ДВНЗ «Терношльський державний медичний унiверситет iм. 1.Я. Горбачевського» МОЗ УкраУни (м. Тернопiль)
Зв'язок публшацп' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Екс-периментально-морфологiчне вивчення дм тран-сплантатiв крюконсервовано' плаценти та iнших екзогенних чинникiв на морфофункцюнальний стан ряду внутрiшнiх оргашв», № державно''' реестраци № 0113и006185.
Вступ. Не дивлячись на оптимiзацiю оргашзацш-них та нормативно правових аспеклв управлiння якiстю надання стоматолопчно''' ортопедично' до-помоги, проблема реабштацй пацiентiв з дефектами зубних рядiв е однiею iз найактуальшших у при-кладнiй стоматологи [1,2]. Тому, виршенню питань особливостей протезування пащетчв iз частковою втратою зубiв та пiдвищення функцюнально' ефек-тивност протезiв присвячена низка дослiджень [3]. Проте, численш напрацювання, якi спрямоваш на мiнiмалiзацiю як хiмiчного так i механiчного впливу базису протезу, доводять, що поряд iз лтувальними властивостями вiн мае i побiчнi ди, якi пов'язують з принциповою схемою його конструкций а також iз порушенням самоочищення, терморегуляцй i анали заторно' функцГГ слизово' оболонки, ошстя та кiстки протезного ложа [4]. Тому, як вп"чизняш, так i зару-бiжнi стоматологи надають перевагу зшмним плас-тинковим протезам iз акрилових пластмас [5].
Основну кшьмсть ускладнень вiд використання зшмних конструкцiй зубних протезiв iз акрилових пластмас в ранш термiни складають травматичн1 ураження та гострi катаральш запальнi процеси слизово''' оболонки порожнини рота. Наявш також поо-динокi роботи [6,7], якi характеризують морфолопч-нi змiни лише протезного ложа та слинних залоз за умов впливу метакрилату, проте не висв^люють змш та реакцiю шших анатомiчних дiлянок порожнини рота, зокрема язика на рiвнi епiтелiю як первинно'' тканини-мiшенi та мiкроциркуляторного русла, що унеможливлюе комплекс лiкувальних та профтак-тичних заходiв [8,9].
Досить цтавими та важливими, як iз теоретично'!, так i з практично! точки зору е напрацювання останшх рошв [10,11], стосовно особливостей мтро-циркуляцй язика, оскiльки саме судинш розлади е первинною ланкою в патогенезi запальних процесiв дано! анатомiчноí локалiзацií. В ранiше опублтова-них нами дослiдженнях виявлено змши структурних компонентiв слизово' оболонки кшчика та тiла язика щурiв шсля ди 1 % ефiру метакрилово! кислоти, як1 проявляються порушенням процеав диференцю вання в епiтелiальнiй пластину, збiльшенням товщи-ни власно''' пластинки. Звуженням резистивно' та ем-шсно'' ланки на раннiх стадiях експерименту [12,13], таким чином, дослщження пстофункцюнальних осо-
бливостей слизово' оболонки спинки язика щурiв за умов впливу метакрилату мае надзвичайно велику актуальшсть, теоретичне та кл^чне значення.
Метою роботи було визначення структурних особливостей слизово' оболонки кореня язика щурiв тсля дм 1 % ефiру метакрилово' кислоти.
Об'ект I методи дослщження. В дослiдженнi було використано 25 бтих безпородних щурiв-самцiв -контрольна група - 5 тварин та експериментальна група - 20 тварин, яким обробляли слизову оболон-ку порожнини рота 1% розчином метилового ефiру метакрилово' кислоти протягом 30 дiб [14]. Утриман-ня i мантуляци з тваринами проводили вщповщно до «Сптьними етичними принципами експеримен-тiв на тваринах», прийнятих Першим нацiональним конгресом з бюетики (Ки'в, 2001), також керувалися рекомендащями «Европейсько' конвенцп про за-хист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та iнших наукових цтей» [15]. Пiсля евтанази тварин на 14 та 30 доби, фрагменти слизово'' оболонки кореня язика були ущшьнеш в епон-812 [16]. Натвтонм зрiзи забарвлювали полiх-ромним барвником. Морфометричне дослщження та мтрофотографування проводили за допомогою мiкроскопу Вюгех-3 ВМ-500Т з цифровою мтрофото-насадкою DCM 900 з адаптованими для даних досли джень програмами.
Кiлькiсний аналiз результат морфометричного дослiдження та статистичну обробку морфометрич-них даних проводили iз загальноприйнятими статис-тичними методами з використанням програми Ехе1 [17]. Визначали середню товщину епiтелiальноí та власно'' пластинок, дiаметри просвiту артерiол, кат-лярiв та венул, середню ктьшсть в полi зору мiгрант-них кл^ин сполучно'' тканини власно' пластинки.
Електрономтроскотчне дослiдження проводили на базi лаборатори електронно'' мтроскопп 1нститу-ту морфологи ДВНЗ «Терноптьськш державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського» МОЗ Укра'ни. Ультратонкi зрiзи виготовляли на ультрами кротомi LKB-3 (Швещя). Вивчали в електронному ми кроскот ПЕМ - 125 К (сершний номер 38-76, ТУ 2507-871-70) при прискорюючш напрузi (50 - 75) КВт.
Результати дослщження та Ух обговорення. Вивчення структурно'' оргашзаци слизово' оболонки кореня язика щурiв встановило, що за основними закономiрностями будови вона принципово не вщ-рiзняеться вiд тако' у людини. Зроговшня епiтелiю у тварин контрольно' групи вщбуваеться шляхом орто-кератозу (рис. 1а). З 14-то'' доби ди 1 % ефiру метакри-лово' кислоти в епiтелiальнiй пластинцi встановлен1 явища гiперкератозу та порушення диференщаци епiтелiю у виглядi паракератозу. До 30 доби експе-
ч4
4 <v.
'; j-a
г4 Л
Рис. 1а. Слизова оболонки кореня язика щура контрольно'!' групи.
Рис. 1б. Слизова оболонка кореня язика щура на 30 добу шсля дм метакрилата. Електронограма. Зб.: х 3200.
рименту в шипуватому шар| виявлена вакуол1зац1я цитоплазми кератиноцит1в (рис. 1б).
У власн1й пластинц1 слизовоТ оболонки кореня язика щур1в на 14-ту добу спостереження визначено звуження резистивноТ та обмшноТ ланок гемом1кро-циркуляторного русла, яке до 30-Т доби змшилось розширенням. З боку емшсноТ ланки спостер1галась дилятац1я протягом всього термшу спостереження (рис. 2а).
При проведены морфометричного дослщження слизовоТ оболонки кореня язика щур1в встановлено, що середн1 значення товщини ештел1альноТ пластинки становили 54,65±0,26 мкм, товщини власноТ пластинки - 23,36±0,63 мкм та висота сполучнотканинних сосочшв складала 22,85±0,67 мкм (табл. 1).
На чотирнадцяту добу дослщження достов1рно зб1льшилась товщина еп1тел1альноТ пластинки на 79,62%, пор1вняно з контрольною групою (р<0,05) I становила 98,16±1,01 мкм. Товщина власноТ пластинки збтьшилась на 8,30% (р<0,05) I складала 25,30±0,45 мкм. Висота сосочк1в на чотирнадцяту
Таблиця 1.
Динамша змш метричних показникiв компонентiв слизовоТ оболонки кореня язика щурiв пiсля дм 1 % ефiру метакриловоТ кислоти (мкм)
Товщина ештел1ально'Т пластинки Товщина власноТ пластинки Висота сполучнотканинних сосочк1в
Контрольна група 54,65±0,26 23,36±0,63 22,85±0,67
14 доба 98,16± 1,01* 25,30±0,45* 32,14±0,70*
30 доба 96,53±0,87* 38,91±0,55*,** 20,01±0,26*,**
Примггка. * - Р <0,05 порiвняно з контрольною групою; ** - Р <0,05 порiвняно з попередшм термшом спостереження.
добу дор1внювала 32,14±0,70 мкм, що на 40,66% було достов1рно б1льшим за показники в контрольнш груп1 тварин (р<0,05) (табл. 1).
На тридцяту добу спостереження встановлено зменшення товщини еттел1альноТ пластинки слизовоТ' оболонки кореня язика до 96,53±0,87 мкм, що достов1рно не в1др1знялось в1д попереднього тер-м1ну експерименту (р<0,05) i достов1рно на 76,63% було бтьшим за показники в контрольнш груш тварин. Товщина власноТ пластинки достодрно збшь-шилась на 53,79% (р<0,05), порiвняно з чотирнадця-тою добою i склала 38,91±0,55 мкм, була достовiрно бiльшою на 66,57% за показники в контрольнш груш (р<0,05). Висота сосочшв достодрно зменшилась на 37,74% у порiвняннi з попереднiм термiном експерименту, i була меншою на 12,43%, порiвняно з контрольною групою (р<0,05). 1Т середнi значення дорiв-нювали 20,01±0,26 мкм (табл. 1).
При морфометричному дослщженш судин ми кроциркуляторного русла слизовоТ оболонки кореня язика встановлено, що у тварин контрольно''' групи середш значення дiаметру просвп"у дорiвнювали 10,01±0,03 мкм. На чотирнадцяту добу експерименту показник дiаметру просвiту зменшився на 10,29% (р<0,05) i становив 8,98±0,04 мкм. На тридцяту добу дослщження дiаметр просвiту на тридцяту добу дост^рно збiльшився на 16,59% (р<0,05), порiвняно з попередшм термiном експерименту, та становив 10,47±0,04 мкм, що на 4,60% перевищу-вало значення в контрольнш груш тварин (табл. 2).
При морфометричному дослiдженнi кат-лярiв слизовоТ оболонки кореня язика встановлено, що в середньому дiaметр просвiту становить 6,34±0,03 мкм (табл. 2). На чотир-надцяту добу експерименту дiaметр просвiту кaпiлярiв дост^рно зменшився на 24,92%, порiвняно з контрольною групою (р<0,05). Його значення становлять 4,76±0,01 мкм. На тридцяту добу показник доа^рно збтьшив-ся на 26,26% (р<0,05), порiвняно з чотирнадця-тою добою експерименту та складав 6,01±0,02 мкм. Порiвняно зi значеннями в контроль-нiй грут тварин достовiрно був меншим на 5,21% (табл. 2).
Середн значення дiaметру просв^у венул слизовоТ' оболонки кореня язика тварин контрольно''' групи становили 11,34±0,08 мкм (табл. 2). На чотирнадцяту добу експерименту показник сягнув 14,51±0,04 мкм, що на 27,95% було доа^рно бшьшим за показник в контрольнш грут (р<0,05). На тридцяту добу до-слiдження дiaметр просвiту венул слизовоТ оболонки кореня язика склав 14,49±0,06 мкм, доах^рно за результати на чотирнадцяту добу дослщження не вiдрiзнявся, та на 27,78% був бшьшим за значення в контрольнш грут (р<0,05) щурiв.
Мiгрaнтнi клiтини сполучно'Т тканини забезпечу-ють мiсцевий захист вщ чужорiдних речовин.
При морфометричному дослщженш кiлькостi мiгрaнтних клiтин у власнш плaстинцi слизовоТ оболонки кореня язика встановлено, що у щурiв контрольно' групи середня кшьмсть мaстоцитiв дорiвнюe
Таблиця 2.
Динамша змш метричних показникiв ланок гемомшроциркуляторного русла слизово! оболонки кореня язика щурiв пiсля дм 1 % ефiру метакрилово! кислоти (мкм)
Артерюли Кaпiляри Венули
Контрольна група 10,01±0,03 6,34±0,03 11,34±0,02
14 доба 8,98±0,04* 4,76±0,01* 14,51±0,04*
30 доба 10,47±0,04*,** 6,01±0,02*,** 14,49±0,06*
- Р <0,05 пс^вня-
Примггка. * - Р <0,05 порiвняно з контрольною групою; ** но з попередшм термином спостереження.
1,55±0,07 в полi зору, мaкрофaгiв - 1,5±0,06, лiмфоци-тiв - 1,51±0,07, та плазмоцтчв - 1,55±0,07 (табл. 3).
На чотирнадцяту добу експерименту середня кшьмсть мастоцилв збiльшилaсь на 36,77%, що до-рiвнювaло 2,12±0,10 в полi зору (р<0,05). Мaкрофaгiв - на 25,33%, та становила 1,88±0,09 (р<0,05). Досто-вiрно на 21,85% збтьшилась середня кiлькiсть лiм-фоцилв, що складало 1,84±0,09 в полi зору. На 5,16% достовiрно збтьшилась середня кшьмсть плазмоци-тiв, яка на чотирнадцяту добу становила 1,63±0,07 в полi зору (р<0,05) (табл. 3).
На тридцяту добу спостереження середня кть-мсть мaстоцитiв (рис. 2б) у влaснiй плaстинцi слизовоТ оболонки кореня язика доа^рно не змшилась порiвняно з попередшм термшом дослiдження i на 45,81% (р<0,05) була достовiрно бiльшою за по-казники в контрольнiй грут. Встановлено незначу-ще зменшення кшькосл мaкрофaгiв на 3,19%, по-рiвняно з чотирнадцятою добою експерименту, що дорiвнювaло 1,82±0,08 в полi зору, але доа^рно
Рис. 2а. Венула в слизовш оболонц кореня язика щура на 30 добу шсля дГГ 1 % еф|ру метакрилово! кислоти. Електронограма. Зб.: х 8000.
Рис. 2б. Мастоцит у власнш пластинц слизово! оболонки кореня язика щура на 30 добу шсля дм 1 % еф|ру метакрилово! кислоти. Електронограма. Зб.: х 6400.
Таблиця 3. паракератозу. До 30 доби експери-
Динамiка 3MÏH кмьккних показникiв клiтин лейкоцитарного ряду в слизовш оболонцi кiнчика язика щурiв пiсля дм 1 % ефiру метакрилово! кислоти (в п/з)
Мастоцити Макрофаги Л1мфоцити Плазмоцити
Контрольна група 1,55+0,07 1,5+0,06 1,51+0,07 1,55+0,07
14 доба 2,12+0,10* 1,88+0,09* 1,84+0,09* 1,63+0,07
30 доба 2,26+0,10* 1,82+0,08* 2,2+0,10*,** 1,96+0,07*,**
Примггка. * - Р <0,05 пс^вняно з контрольною групою; ** - Р <0,05 порiвняно з попере-дшм термшом спостереження.
менту в шипуватому шар| виявлена вакуол1зац1я цитоплазми керати-ноцит1в. Сполучна тканина власноТ' пластинки мала ознаки пперпдра-тацп протягом всього терм1ну спостереження.
У власн1й пластинц1 слизовоТ' оболонки кореня язика щур1в на 14-ту добу експерименту визначено звуження просвтв резистивноУ та обмшноУ ланок гемом1кроциркуляторного русла, яке до 30-Ï доби змшилось розширенням. З боку емшс-ноУ ланки спостер1галась дилятац1я протягом всього термшу спостереження. М1грантн1 кл1тини сполучноТ' тканини представлен! макрофагами, л1мфоцитами, плазмоцитами та мастоцитами у щур1в контрольно'!' групи. П1сля д1Т 1% еф1ру метакриловоУ кислоти вже на 14 добу експерименту визначено збшьшення се-редньоУ к1лькост1 в пол1 зору вс1х досл1джених кл1тин в середньому на 25-30%. Вщновлення показник1в на 30-ту добу спостереження не встановлено.
Перспективи подальших дослiджень. В подаль-шому плануеться встановлення регЧонарних особли-востей м1сцевого захисного бар'еру слизовоУ оболон-
öy^o ömbmMM Ha 21,33%, y nopiBHAHHi 3i 3Ha<HeHHflMM b KOHTpo^bHÎM rpyni TBapMH. CepegHA KmbKicTb ^iM$o-цмтiв gocTOBipHO 3Ömbmw^acb Ha 19,57%, nopiBHAHo 3 nonepegrnM TepMiHOM i CK^aga^a 2,2±0,10 b no^i 3opy i öy^a gocTOBipHO ömbmora Ha 45,70%, nopiBHAHo 3 KOHTpo^bHoro rpynora TBapMH (p<0,05). CepegHA Kmb-KicTb n^aзмoцмтiв Ha Tpwg^Ty goöy eKcnepMMeHTy cTaHOBM^a 1,96±0,07 b no^i 3opy, ^o öy^o gocTOBipHO Ha 20,25% ömbmora 3a noKa3HMKM nonepegHboro Tep-MiHy cnocrepeweHHA i Ha 26,45% 3Hany^e ömbmora 3a noKa3HMKM b KoHTpo^bHiiï rpyni TBapMH (Ta6fl. 3).
BUCHOBOK. npu BMBHeHHi CTpyKTypHMX 3MiH y CflM-3oBiiï oöo^oH^ KopeHA A3MKa ^ypiB BcraHoB^eHo, ^o 3 14-toï goÖM fliï 1% e^ipy MeTaKpM^oBoï kmc^otm b eni-Te^ia^bHiw n^acTMH^ BMflB^nraTbcn ABMW,a rinepKepa-To3y Ta nopymeHHA flM^epeH^ayï eniTe^ira y BMrnagi km A3MKa.
flrrepaTypa
1. Labunec VA, Dieva TV, Labunec OV. Povozrastnoj harakter rasprostranennosti defektov zubnyh ryadov i defektov koronkovoj chasti zubov, trebuyushchih ortopedicheskogo lecheniya u lic molodogo vozrasta. Odesskij medicinskij zhurnal. 2012;4(132):47-50. [in Russian].
2. Pavlenko OV, Kordiyak AYu. Organizacijni ta normativno-pravovi aspekti upravlinnya yakistyu nadannya stomatologichnoi ortopedichnoi dopomogi. Ukrayns'kij stomatologichnij al'manah. 2012;3:46-9. [in Ukrainian].
3. Zholudev SE, Vedernikova LV. Klinicheskie aspekty protezirovaniya defektov zubov v perednem otdele chelyustej. Problemy stomatologii. 2013;1:36-42. [in Russian].
4. Yanishen IV. Porivnyal'na ocinka yakosti znimnih konstrukcij zubnih proteziv na etapah ih klinichnoi ekspluatacii. Svit medicini i biologii. 2014;4-2(47):76-9. [in Ukrainian].
5. Kiprin DV, Samotyosov PA, Ibragimov TI, Bondar' SA, Yur'ev VA. Izgotovlenie plastmasovogo plastinchastogo zubnogo proteza dlya vosstanovleniya adentii chelyustej. Sibirskoe medicinskoe obozrenie. 2012;4:30-2. [in Russian].
6. Abdurahmanov AI. Plastmassy goryachej polimerizacii i tekhnologiya formovki bazisnyh protezov. Mahachkala; 2011. 23 s. [in Russian].
7. Kindij DD, Kindij VD, Toncheva KD. Shchodo pitannya riznih metodiv polimerizacii bazisnih plastmas. Ukrayns'kij stomatologichnij al'manah. 2013;4:57-64. [in Ukrainian].
8. Azad AA, Siddiqui AZ, Jawad A, Zia M, Ali T. Effect of mechanical modification of acrylic resin denture teeth bonded to acrylic denture base. Pakistan Oral & Dental Journal. 2012;329(1):149-53.
9. Yeroshenko GA, Timoshenko YuV. Morfometrichna harakteristika lanok mikrocirkulyatornogo rusla pidnebinnih zaloz pri eksperimental'nij giposalivacii. Visnik problem biologii ta midicini. 2014;3(112):275-7. [in Ukrainian].
10. Sel'kina GB, Shepit'ko VI, Yeroshenko GA, Lisachenko OD, Harchenko SV. Kariometrichna harakteristika epiteliyu spinki yazika. Svit medicini ta biologii. 2011;1:50-2. [in Ukrainian].
11. Davidenko VYu. Kliniko-morfologichnij stan smakovih receptoriv u period adaptacii pacientiv do znimnih plastinkovih proteziv [avtoreferat]. Poltava; 2016. s. 8-16. [in Ukrainian].
12. Semenova AK, Yeroshenko GA. Strukturni osoblivosti slizovoi obolonki spinki yazika shchuriv pislya vplivu metakrilatu. Svit medicini ta biologii. 2018;3(65):146-9. [in Ukrainian].
13. Semenova AK. Morfofunkcional'na harakteristika remodelyuvannya slizovoi obolonki spinki yazika shchuriv pislya vplivu metakrilatu. Visnik problem biologii i medicini. 2018;4(1):226-8. [in Ukrainian].
14. Safarov AM. Sostoyanie slizistoj obolochki proteznogo lozha pri syemnom protezirovanii. Visnik stomatologii. 2010;2:121-3. [in Russian].
15. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Strasbourg: Council of Europe; 1986. 53.
16. Karupu VYa. Ehlektronnaya mikroskopiya. Kiev: Vishcha shkola; 1984. 208 s. [in Russian].
17. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metody v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispol'zovaniem Exel. Kiev: Morion; 2000. 320 s. [in Russian].
РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КОРЕНЯ ЯЗИКА ЩУР1В П1СЛЯ ДМ МЕТАКРИЛАТУ брошенко Г. А., Семенова А. К., Небесна З. М.
Резюме. В робот1 вивчеш структуры особливосл слизовоУ оболонки кореня язика щур1в тсля дм 1% еф1ру метакриловоУ кислоти. Встановлено, що з 14-то'| доби дм 1% еф1ру метакриловоУ кислоти в еп1тел1альнш пластину виявляються явища пперкератозу та порушення диференц1ацп еттелш у вигляд1 паракератозу. До 30 доби експерименту в шипуватому шар1 виявлена вакуол1зац1я цитоплазми кератиноцит1в. Сполучна тканина власноУ пластинки мала ознаки пперпдратаци протягом всього термшу спостереження. У власнш пластинц1 слизовоУ оболонки кореня язика щур1в на 14-ту добу експерименту визначено звуження просвтв резистив-но'| та обмшноУ ланок гемом1кроциркуляторного русла, яке до 30-Ï доби змшилось розширенням. З боку ем-
шсноТ ланки спостерiгалась дилятацiя протягом всього термшу спостереження. MirpaHTHi клп"ини сполучноТ тканини пpедcтaвленi макрофагами, лiмфoцитaми, плазмоцитами та мастоцитами у щуpiв контрольно! групи. Пicля дм 1% ефipу метакриловоТ кислоти вже на 14 добу експерименту визначено збшьшення середньоТ кть-кocтi в пoлi зору вciх дocлiджених клiтин в середньому на 25-30%. Вщновлення показнишв на 30-ту добу спостереження не встановлено.
Ключовi слова: слизова оболонка, спинка язика, щури, 1% ефip метакриловоТ кислоти.
РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ КОРНЯ ЯЗЫКА КРЫС ПОСЛЕ ДЕЙСТВИЯ МЕТАКРИЛАТА
Ерошенко Г. А., Семенова А. К., Небесная З. М.
Резюме. В работе изучены структурные особенности слизистой оболочки корня языка крыс после воздействия 1% эфира метакриловой кислоты. Установлено, что с 14-ых суток действия 1% эфира метакриловой кислоты в эпителиальной пластинке обнаруживаются явления гиперкератоза и нарушения дифференциров-ки эпителия в виде паракератоза. До 30 суток эксперимента в шиповатом слое обнаружена вакуолизация цитоплазмы кератиноцитов. Соединительная ткань собственной пластинки имела признаки гипергидратации в течение всего срока наблюдения. В собственной пластинке слизистой оболочки корня языка крыс на 14-е сутки эксперимента определено сужение просветов резистивного и обменного звеньев гемомикроциркуля-торного русла, которое до 30-го дня изменилось расширением. Со стороны емкостного звена наблюдалась дилятация в течение всего срока наблюдения. Мигрантные клетки соединительной ткани представлены макрофагами, лимфоцитами, плазмоцитами и мастоцитами у крыс контрольной группы. После действия 1% эфира метакриловой кислоты уже на 14 сутки эксперимента определено увеличение среднего количества в поле зрения всех исследованных клеток в среднем на 25-30%. Восстановление показателей на 30-е сутки наблюдения не установлено.
Ключевые слова: слизистая оболочка, спинка языка, крысы, 1% эфир метакриловой кислоты.
REMODELING OF THE MUCROBAL TISSUE OF THE ROLE OF YOUNG RICE AFTER ACTION OF METACARLYATE
Yeroshenko G. A., Semenova A. K., Nebesna Z. M.
Abstract. It is proved that the chemical and mechanical effects of the prosthesis basis, along with the therapeutic properties, have side effects that are associated with the principal scheme of its design, as well as the violation of self-purification, thermoregulation, and analyzer function of the mucous membrane of the prosthetic bed.
The purpose of the work was to determine the structural features of the mucous membrane of the tongue root of rats after the action of 1% of the ether of methacrylic acid. The study used 25 white non-breeding male rats -control group - 5 animals and experimental group - 20 animals, which treated the oral mucosal membrane with a 1% solution of methyl ester of methacrylic acid for 30 days. After euthanasia of animals at 14 and 30 days, fragments of the tongue root mucosa were embided in epon-812. Half-thin sections were painted with a polychrome dye. Morphometric study and microphotography were performed using Biorex-3 VM-500T microscope with digital DCM 900 microprotector with adapted data research programs.
Quantitative analysis of the results of morphometric studies and statistical processing of morphometric data was performed with generally accepted statistical methods using the Exel program. The average thickness of the epithelial and its own plates, the diameter of the lumen of the arterioles, the capillaries and the venules was determined, the average quantity in the field of view of the migrant cells of the connective tissue of its own plate.
Study of the structural organization of the mucous membrane of the root of the tongue of rats has found that the basic laws of the structure, it is fundamentally different from that of human. It is determined that from the 14th day of action of 1% of ether of methacrylic acid in the epithelial plate, the phenomena of hyperkeratosis and violation of the differentiation of the epithelium in the form of parakeratosis are detected. Up to 30 days of the experiment in the studded layer, vacuolation of the cytoplasm of keratinocytes was detected.
The connective tissue of own plate had signs of hyperhydration throughout the period of observation. In the own plate of the mucous membrane of the tongue of the rats on the 14th day of the experiment, the narrowing of the lumens of the resistive and exchange units of the hemomycocirculatory channel, which varied by extension until the 30th day, was determined. From the side of the capacitive links, there was a dilation during the entire observation period.
Migrative connective tissue cells are represented by macrophages, lymphocytes, plasma cells and mastocytes in the control group rats. After the action of 1% of ether of methacrylic acid on the 14th day of the experiment, an average increase in the average of 25-30% in the field of view of all examined cells was determined. Restoration of indicators for the 30th day of observation has not been established.
Key words: oral mucosa, dorsum linguae, rat, 1% methacrylic acid ether.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття наджшла 25.11.2018 року
