CC BY
47
УДК 611.33.08: 612.017
РОЛЬ СУДИННОГО КОМПОНЕНТУ У ФОРМУВАНН1 Л1МФО1ДНО1 ТКАНИНИ ШЛУНКА ЩУР1В У РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 П1СЛЯ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО ВЕДЕННЯ АНТИГЕНУ
В робой дослщжеш змiни гемомiкроциркуляторного русла слизово! оболонки шлунка щурiв з 1 по 90 добу постнатального онтогенезу тсля внутршньоутробного введення антигену. Встановлено, що внутрiшньоутробне антигенне навантаження призводить до збшьшення кiлькостi та калiбру всiх ланок мiкроциркуляторного руслу (артерюл, венул, капiлярiв) слизово! оболонки шлунка на тлi зростання вмiсту лiмфоцитiв. Доведено, що судинне русло шлунка знаходиться в тюному взаемозв'язку з його мюцевим лiмфо!дним апаратом. Лiмфо!дш структури i система мкроциркуляци генетично детермшоваш i представляють собою едину систему швидко! вiдповiдi на антиген, активно регулюючи мiсцевий iмунний гомеостаз.
Ключов! слова: шлунок, щури, мкроциркулящя, л1мфоцити, антиген.
Робота е фрагментом НДР «Морфофунщюналът особливостi слизових оболонок i внутрштх оргатв людини
i тварин в нормi i тсля введення антигену», державна реестращя № 0103и00939.
Зпдно концепцп А. М. Чернуха [7], анал1з адаптивних реакцш органу необхщно проводити
з урахуванням змш наступних елеменпв: сполучно! тканини, мшроциркуляторного русла, нервово-гуморального апарату, робочо! частини органу. Однак ще е структури, що локашзуються всередин оргашв { також беруть участь у формуванш ¡мунних адаптивних реакцш - дифузно розташоваш л1мфо!дш кл1тини, !х скупчення, поодиною { згруповаш л1мфо!дш вузлики [2, 6]. В слизових оболонках вони об'еднуються в одну структуру з ештел1ем - л1мфоештел1альш вузлики, або з кровоносними судинами - периваскулярн л1мфо!дш вузлики, роль яких у формуванш реакцш мюцево! ¡мунно! системи шдтверджуеться вивченням !х морфофункцюнальних особливостей в онтогенез1 1 при антигенному подразненн [1, 3, 4, 5]. Тому е актуальним вивчення змш у структур! гемомшроциркуляторного русла при формуванш л1мфо1днох тканини шлунка тсля внутршньоутробно! антигенно! стимуляцп.
Метою роботи було доошдження морфофункцюнальних змш гемомшроциркуляторного русла шлунка щур1в у ранньому постнатальному перюд1 тсля внутршньоутробного введення антигену.
Матерiал та методи дослщження. В якост об'екпв дослщження взято шлунки щур1в лшп Вютар у вщ1 вщ 1 до 90 доби постнатального розвитку. В експерименп використовували 5 груп тварин: перша - штактш щури, друга 1 третя - експериментальн тварини, яким вводили шактивовану спл1т-вакцину для профшактики грипу Ваксприп вщповщно внутршньоплщно та в навколоплщш води, четверта 1 п'ята група - контрольш, тваринам яких вводили ф1зюлопчний розчин хлориду натр1ю вщповщно внутршньоплщно та в навколоплщш води на 18 добу внутршньоутробного розвитку. Залежно вщ строку експеримента (1, 3, 7, 14, 21, 45, 90 добу) щури кожно! групи були роздшеш на 7 тдгруп. У кожнш тдгрут по 6 тварин. Як антиген була обрана сптт-вакцина для профшактики грипу шактивована Ваксприп (Саноф1 Пастер С.А. Франщя), яка е зареестрованим фармаколопчним препаратом (сертифшат про державну реестращю медичного 1мунолопчного препарату № 6367-300200000 вщ 7 липня 2011). Вводили у доз1 0,025 мл розчину вакцини { 0,025 мл ф1зюлопчного розчину тваринам друго! 1 третьо! груп. Плодам контрольних груп вводили 1зотошчний 0,9% розчин №С1 у доз1 0,05 мл. При робой з експериментальними тваринами керувалися «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) { Гельсшською декларащею про гуманне ставлення до тварин. Тварин виводили з експерименту шляхом передозування тюпенталовим наркозом. Для морфолопчного дослщження матер1ал брали з фундально! частини шлунка, слизова оболонка яко! вистлана одношаровим призматичним залозистим ештел1ем. Шматочки матер1алу фшсували в 10% розчин нейтрального формалшу, зневоднювали в батаре! спирт1в зростаючо! концентраций пот1м заливали у парафш { виготовляли сершш зр1зи товщиною 4-5 мкм, яю забарвлювали гематоксилшом Карацщ та еозином.
Кровоносш судини мшроциркуляторного русла класифшувалися на артерюли, венули { капшяри [6, 7]. Вщносно елеменпв ГМЦР вишрювали д1аметр просвггу артерюл, венул та капшяр1в слизово! оболонки фундального вщдшу шлунка та шдраховували !х середню кшьюсть на умовнш одинищ площ1 100 мкм2 в 10 полях зору трьох зр1з1в кожного шлунка при ¡мерсшному збшьшенш мшроскопа (об.90, ок.10) на свггловому бшокулярному мшроскош Огапиш. За
артерюли брали судини дiаметром 10-40 мкм, що мають y середнiй оболонцi бшьше, нiж один шар гладких кл^ин, добре розвинену внyтрiшню еластичну мембрану. Катляри представляли собою дрiбнi кровоносш судини дiаметром 4-10 мкм, стшка яких складаеться з ендотелiю, базально1' мембрани, адвентицiальних клiтин i периципв. До венул вiдносилися кровоноснi судини дiаметром 20-50 мкм. , внутршнш шар яких утворений високими ендотелiальними клiтинами. Мiж ними i гладком'язовими клiтинами середньо1' оболонки малася неч^ко виражена тонка мембрана. Гладком'язовi кл^ини у венулах представленi частiше одним шаром.
Кшькюний аналiз резyльтатiв морфометричного дослiдження та статистичну обробку морфометричних даних проводили за допомогою стат. пакета лщензшно1' програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Ощнювали правильнють розподiлy ознаки по кожному з отриманих варiацiйних рядiв, середнi значення по кожнш ознацi, якi вивчалися, стандартнi помилки i стандарты вiдхилення. Достовiрнiсть рiзницi значень мiж незалежними величинами вивчали за допомогою критерiю Стьюдента. Вщмшност двох середнiх величин вважали статистично достовiрними при р < 0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. У тварин першо1' доби життя навколо кровоносних судин спостертались скупчення лiмфоцитiв, серед яких найбшьшу частину складали малi лiмфоцити. Спостер^алась мiграцiя лiмфоцитiв через шари у складi венул до оточуючо1' ix сполучнотканинно1' строми власноï пластинки слизовоï оболонки шлунка.
Кiлькiсть та дiаметр судин гемомiкроциркyляторного руслу слизовоï оболонки шлунка на першу добу життя шсля внутршньоутробно].' антигенноï стимуляци збшьшувалися, в порiвняннi з контрольною та штактно].' групами, незалежно вiд шляху введення антигену.
В iнтактнiй груш середня кшькють артерiол - 1,46±0,03 у полi зору. У тварин першоï доби пiсля народження кшькють артерiол у грyпi з внутршньоплщним введенням антигену бiльше в порiвняннi з тваринами iнтактноï групи на 9%, а у груш з введенням антигену до навколоплщних вод - бшьше на 26%. Середнш дiаметр артерюл власноï пластинки слизовоï оболонки шлунку щyрiв на першу добу шсля народження в штактнш груш становив 21,2±0,05 мкм. У другш експериментальнiй грyпi середнiй дiаметр артерiол зростав на 10%, у третш - на 13%. В штактнш груш тварин на першу добу середня кшькють венул становила 3,80±0,04 у полi зору. У груш, антиген яким було введено внутршньоплщно, вмют венул збiльшyвався на 30% у полi зору. У тварин шсля введення антигену у навколоплщш води í^ вмiст збшьшувався на 40%.
Середнiй дiаметр венул слизово" оболонки шлунка щyрiв на першу добу життя в штактнш груш становив 35,4±0,38 мкм. У другш експериментальнш груш зростав на 10%, у третш - на 7%. В штактнш груш середня кшькють капiлярiв становила 6,35±0,04 в полi зору. У тварин першоï доби шсля народження кшькють капiлярiв у тварин з внyтрiшньоплiдним введенням антигену бшьше в порiвняннi з тваринами iнтактноï групи на 2%, а в груш з введенням антигену до навколоплщних вод - на 6%. Середнш дiаметр капiлярiв слизовоï оболонки шлунка щyрiв на першу добу життя в штактнш груш становив 5,58±0,45 мкм. У другш експериментальнш груш зростав на 7%, у третш - на 4%.
У тварин iнтактноï та контрольноï груп на третю добу шсля народження кшькють артерюл у власнш пластинщ слизовоï оболонки шлунка статистично вiрогiдно не вiдрiзнялась. В штактнш груш середня кшькють артерюл складала 2,10±0,02 у полi зору, шсля внутршньоплщного введення антигену зростала на 57%, шсля введення антигену до навколоплщних вод - на 60%. Середнш дiаметр артерюл у слизовш оболонщ шлунка на третю добу шсля народження в штактнш груш становив 21,8±0,13 мкм. У другш експериментальнш груш вш зростав на 7%, у третш - на 10%.
У тварин iнтактноï та контрольноï груп на третю добу шсля народження вмют венул у слизовш оболонщ шлунка статистично вiрогiдно не вiдрiзнявся (4,91±0,05 у полi зору). Кшькють венул у власнш пластинщ слизовоï оболонки шлунка у антигенпремшованих тварин дрyгоï та третьоï експериментальних груп збiльшyвалась на 26% i 28% вщповщно, порiвняно з тваринами iнтактноï та контрольноï груп. Середнiй дiаметр венул слизовоï оболонки шлунка щyрiв на третю добу життя в штактнш груш становив 37,5±1,02 мкм. У другш та третш експериментальних групах зростав на 11% та 7%.
У щyрiв iнтактноï групи на третю добу життя кшькють кровоносних капiлярiв слизовоï оболонки шлунка становила 7,15±0,06 у полi зору, у другш та третш експериментальних групах зросла на 5%. Середнш дiаметр капiлярiв слизовоï оболонки шлунка щyрiв на третю добу життя у штактнш та двох експериментальних групах становив 6,01±0,05 мкм.
На сьому добу життя збшьшувались кшьюсть та розмiри артерiол, венул i капiлярiв у слизовiй оболонцi шлунка у штактнш групi, в порiвняннi з попередшм строком спостереження. Судинну стшку у артерiолах у цей термш як i в попереднi, можна подшити на два шари: ендотелш зi слабо вираженою субендотелiальною пухкою сполучною тканиною i шаром гладком'язових нянин, оточених слабо розвиненою адвентищальною оболонкою.
У силу надзвичайно складно! архнектошки венозного руслу i його варiабельностi, виявити характернi особливостi стшок, у залежностi вiд !х калiбру не представлялося можливим. Характернi риси будови посткашлярних венул слизово! оболонки шлунку складалися з тонких стшок, широкого дiаметру, своeрiдних високих ендотелiальних клiтин, слабо розвинено! мереж колагенових волокон.
У тварин на сьому добу тсля народження навколо кровоносних судин спостерпалися скупчення лiмфоцитiв, серед яких велику частину складали малi лiмфоцити. Лiмфоцити мiгрували через стiнку венул у оточуючу !х сполучнотканинну строму власно! пластинки слизово! оболонки шлунку. Зберпалася тенденцiя до збiльшення кiлькостi та дiаметру судин гемомiкроциркуляторного русла слизово! оболонки шлунка на сьому добу життя тсля внутршньоутробно! антигенно! стимуляци, в порiвняннi з контрольною та штактною групами, незалежно вiд шляху введения антигену.
У тварин на чотирнадцяту добу тсля народження з'являлася бшьш густа мережа артерюл, венул. Артерюли з пiдслизового сплетiння досягали слизово! оболонки та формували тд залозами шлунка судинну мережу, вщ яко! вiдходили капiляри, якi оточували дно залоз.
В iнтактнiй груш середня кiлькiсть артерiол становила 6,05±0,08 у полi зору, пiсля внутршньоплщного введення антигену на 18%, а тсля введення антигену у навколоплщт води -на 21%. Середнш дiаметр артерiол слизово! оболонки шлунка на чотирнадцяту добу життя в штактнш груш не змшився порiвняно з попередшм термшом спостереження та складав 32,5±0,25 мкм. У другш експериментальнiй групi збiльшувався на 13%, у третш - на 11%. Кшьюсть венул у слизовiй оболонщ шлунка у антигенпремiйованих тварин чотирнадцято! доби життя збiльшувалась на 12%, незалежно вщ шляху введення антигену. Середнш дiаметр венул слизово! оболонки шлунка в штактнш груш становив 44,8±1,43 мкм. У другш експериментальнш груш збшьшувався на 4%, у третш - на 3%.
В штактнш груш середня кшьюсть капiлярiв не змшилась з попереднiм термшом спостереження i становила 10,8±0,09 у полi зору. Пiсля внутрiшньоплiдного введення антигену зросла 10%, тсля введення в навколоплщт води - на 8%. Середнш дiаметр капiлярiв слизово! оболонки шлунка щурiв на чотирнадцяту добу життя в штактнш та у другш експериментальнш групах становив 8,56±0,16 мкм. У третш експериментальнш груш тварин показник середнього дiаметру капiлярiв зростав на 13%.
На протязi з двадцять першо! по дев'яносту добу постнатального життя зберпалася тенденщя до збiльшения кiлькостi та дiаметру судин гемомiкроциркуляторного руслу слизово! оболонки шлунка тсля внутршньоутробно! антигенно! стимуляци, порiвняно з контрольною та штактною групами, незалежно вщ шляху введення антигену. Навколо мшросудин спостерпалося явище лейкопедезу: лiмфоцити мiгрували через стшку венул у оточуючу !х сполучнотканинну строму власно! пластинки слизово! оболонки шлунка. В пухкш сполучнш тканиш власно! пластинки слизово! оболонки та у шдслизовш оболонцi спостерпалося збшьшення кiлькостi колагенових волокон та кровоносних судин.
У тварин сорок п'ято! доби постнатального перiоду в слизовш оболонцi дна шлунка вперше з'являлися поодиною рiдкiснi лiмфо!днi вузлики. Новоутворення судин мiкроциркуляторного руслу у вщ 45 - 90 доби тсля народження штенсивно продовжувалося шляхом вщбрункування вiд попереднiх мiкросудин. У постнатальному онтогенезi процес новоутворення судин у шлунку пов'язаний з прогресивним посиленням i вдосконаленням будови i функцi! лiмфо!дних утворень, а також виникненням нових. Зокрема, зростання нових капiлярiв йде паралельно зростанню кшькосп лiмфо!дних утворень.
Встановленi данi в результат проведеного експериментального дослiджения доповнюють вщомосп про роль реактивностi судин мшроциркуляторного русла, як фактора, який впливае на морфофункцiональний стан лiмфо!дно! тканини, асоцiйовано! зi слизовою оболонкою шлунка. Встановлено, що пiсля внутршньоутробно! антигенно! стимуляцi! збiльшувалася площа, займана рiзними ланками мiкроциркуляторного русла слизово! оболонки шлунка.
Отримаш вщомосп збтаються з даними aBTopiB, яю дослiджували ранiше кiлькiсть i площу рiзних ланок гемомiкроциркуляторного русла тсля антигенно! стимуляци в передмiхуровiй залоз^ легенях, дермi шкiри, тимусi, глотщ, суглобовой капсулi [1, 2, 3, 4, 5].
Отримаш дослщниками даш показують, що процесу iмуностимуляцil шляхом введення антигена вiдповiдаe певний морфолопчний i гiстологiчний еквiвалент, що полягае в реактивних i клiтинних змшах не тiльки лiмфоlдноl, а й уие! сполучно! тканини, в тому чи^ судинах мiкроциркуляторного русла.
Пюля внутршньоутробного введення антигену вiдзначаeться тенденщя до збiльшення кiлькостi та калiбру всiх ланок мiкроциркуляторного руслу (артерюл, венул, капiлярiв). Судинне русло шлунка знаходиться в тiсному взаемозв'язку з його мюцевим лiмфоlдним апаратом. Лiмфоlдш структури i система мшроциркуляцп генетично детермiнованi i представляють собою едину систему швидко! вiдповiдi на антиген, активно регулюючи мiсцевий iмунний гомеостаз.
Перспективи подальших дослiдженнь. В подальшому плануеться дотдження мжроциркуляторного русла слизовоI оболонки шлунка щурiв за допомогою iмуногiстохiмiчних маркерiв та вивчення ультрамiкроскопiчних змш у будовi мжросудин на тлi збшьшеного антигенного навантаження у пренатальний перюд онтогенезу.
1. Евтушенко В. М. Реативные особенности лимфоидной популяции соединительной ткани предстательной железы после антигенного воздействия / В. М. Евтушенко, В. К. Сырцов // Запор. мед. журн. - 2004. - № 4 (25). - С. 114 - 115.
2. Сырцов В. К. Морфофункциональные изменения лимфоидной ткани органов дыхания при введении гамма-глобулина / В. К. Сырцов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - Ленинград, - 1983. - Т. ЬХХХ1У, № 3. -45 с.
3. Сырцов В. К. Закономерности вариабельности лимфоидных структур периферического звена иммунной системы / В. К. Сырцов, В. М. Евтушенко, С. П. Ковалев, [ и др.] // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2003. - Вип. 3. - С. 87 - 88.
4. Смирнова Л. Е. Особенности микроциркуляции в слизистой оболочке желудка при гастродуоденальной патологи / Л. Е. Смирнова, В. А. Соловьев // Морфология. - 2004. - Т. 126, № 4. - С. 114.
5. Сырцов В. К. Концепция антигенно-структурного гомеостаза и проблема гистогенеза / В. К. Сырцов, О. В. Федосеева, Е. И. Потоцкая [и др. ] // Св1т медицини та бюлогп. - 2006. - № 2. - С. 120-124.
6. Селиверстов С. С. Архитектоника кровеносного русла слизистой оболочки пищеводно-желудочного перехода / С. С. Селиверстов // Вюник морфологи. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 105 - 108.
7. Хаитов Р. М. Иммунная система желудочно-кишечного тракта: особенности строения и функционирования в норме и при патологи // Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин // Иммунология. - 1997. - № 5. - С. 4 - 7.
РОЛЬ СОСУДИСТОГО КОМПОНЕНТА В ФОРМИРОВАНИИ ЛИМФОИДНОЙ ТКАНИ ЖЕЛУДКА КРЫС В РАННЕМ ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ПОСЛЕ ВНУТРИУТРОБНОГО ВЕДЕНИЯ АНТИГЕНА Ключко С. С., Евтушенко В. М.
В работе исследованы изменения гемомикроцир-куляторного русла слизистой оболочки желудка крыс с 1 по 90 сутки постнатального онтогенеза после внутриутробного введения антигена. Установлено, что внутриутробная антигенная нагрузка приводит к увеличению количества и калибра всех элементов микроциркуляторного русла (артериол, венул, капилляров) слизистой оболочки желудка на фоне увеличения содержания лимфоцитов. Доказано, что сосудистое русло желудка находится в тесной взаимосвязи с его местным лимфоидным аппаратом. Лимфоидные структуры и система микроциркуляции генетически детерминированные и представляют собой единую систему быстрого ответа на антиген, активно регулируя местный иммунный гомеостаз.
Ключевые слова: желудок, крысы, микроциркуляция, лимфоциты, антиген.
Стаття надшшла 09.10.2014 р.
ROLE OF VASCULAR COMPONENT IN THE FORMATION OF RAT STOMACH LYMPHOID TISSUE IN THE EARLY POSTNATAL PERIOD AFTER INTRAUTERINE REFERENCE ANTIGEN Klyuchko S.S., Yevtushenko V.M.
As the objects of the study were taken stomachs of Wistar rats aged 1 to 90 days of postnatal development after intrauterine reference antigen. It was found that after intrauterine antigenic stimulation the area occupied by different layers of the microcirculation of the gastric mucosa increased. The data show that the process of immunostimulation by administering antigen corresponds to a morphological and histological equivalent that is reactive and cellular changes not only of the lymphoid but also of all connective tissue, including blood vessels of the microcirculation channel. After the intrauterine introduction of antigen there was a tendency to increase the number and the caliber of all parts of the microcirculation channel (arterioles, venules, capillaries).
Key words: stomach, rats, microcirculation, lymphocytes, antigen.
Рецензент Кущ О.Г.
