CC BY
11
УДК 611.33.08: 612.017
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ НЕЙТРАЛЬНИХ ПОЛ1САХАРИД1В I ГЛ1КОГЕНА В СТРУКТУРАХ ШЛУНКА ЩУР1В В НОРМ1 ТА П1СЛЯ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО
ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНА
В роботi дослiдженi змши у динамiцi накопичення глкопроте!шв структурами слизово! оболонки шлунка щурiв у нормi та пiсля внутрiшньоутробного введення антигена. Встановлено, що найбiльше гакопроте!'шв мiстить поверхневий шлунковий слиз та цитоплазма ямкових еттелюциив. Значно менше нейтральних полiсахаридiв та глiкогена накопичуеться в цитоплазмi поверхневих еттелюцитсв, екзокриноциив фундальних залоз, фiбробластiв тдслизово! оболонки та сполучно! тканини власно! пластинки слизово! оболонки шлунка. Доведено, що тсля внутршньоутробного введення антигена спостер1гаеться активацiя неспециф1чно!' гуморально! ланки мюцевого iмунобiологiчного бар'еру саме з 1-о! по 14-ту добу постнатального життя, про що свiдчить зростання накопичення нейтральних полiсахаридiв у слизовiй оболонщ шлунка.
Ключов! слова: шлунок, щури, ппкопротеши, антиген.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункцшналъш особливостi слизових оболонок i внутрштх оргатв людини i тварин в нормi i тсля введення антигена», № державноI реестраци № 0103и00939.
Багато автор1в, як займаються питаниями бар'ерно! функцп слизово! оболонки шлунка, серед шших фактор1в беззастережно вщводять певне мюце захиснш рол1 шару шлункового слизу, що безпосередньо прилягае до поверхн слизово! i е важливим компонентом мюцевого иеспецифiчиого 1мун1тету [1, 2, 3, 5, 6, 8]. Слиз являе собою сушш оргашчних речовин, секретуеться епiтелiем шлунка та дуоденальними ештелюцитами, складаеться iз сульфатованих глшопроте!шв, поверхнево-активних фосфолiпiдiв, якi формують клейкий в'язкоеластичний водний гель. У слиз постшно секретуются аиiоии НСО3- й утворюеться концентрований буферний розчин бшарбонапв, який здатний иейтралiзувати iоии Н+ безпосередньо бiля поверхиi епiтелiальиих кттин. Зниження активиостi протективних властивостей слизово! оболонки шлунка обумовлено зменшенням продукцп слизово-бiкарбоиатиих секретiв, уповiльиеииям процесiв фiзiологiчио! регеиерацi! покривного епiтелiю, i призводить до розвитку атрофiчиих змiи слизово! оболонки шлунка [7, 9].
Дуже важливе значення мають характер i ступiиь слизоутворення, в тому чи^ й обмiи глiкопроте!иiв. Глшопротеши виконують рiзиi фуикцi!. Бiльшiсть позакл^инних бiлкiв е глiкопроте!иами. Це структурн бiлки бiомембраи i екстрацелюлярного матриксу, особливо сполучно! тканини (колаген, еластин, муцини, слизовi секрети). Глшопротеши i близькi до них за будовою глiколiпiди створюють поверхневий клiтиииий глшокалшс, компонента якого беруть участь в мiжклiтиииiй взаемодi!, регуляцi! клiтиииого подшу. Глiкопроте!ии клiтииио! поверхиi забезпечують функщю взаемного розпiзиаваиия клiтии, що мае особливе значення в процесах iмуиiтету: полiсахариди клiтииио! мембрани е антигенами, щодо яких розвиваються реакцi! кл^инного та гуморального iмуиiтету. Недостатиiй вмют нейтральних глiкопроте!дiв i мукопроте!дiв, шаломукопроте!дав, глiколiпiдiв i глiкогеиу в структурах шлунка може призвести до порушення будови i фуикцiй сполучно! тканини, мiжклiтинних взаемодiй i коитактiв, регуляцп клiтиииого дiлеиия, а також локальних iмуииих реакцiй. Порушення синтезу та секрецп нейтральних полiсахаридiв може сприяти розвитку хроиiчиих запальних процесiв у слизовш оболоицi шлунка. Тому е актуальним вивчення змiи розподiлу !х в структурах шлунка в експерименп за допомогою гiстохiмiчиих методiв.
Метою роботи було дослщження змiи у динамщ накопичення ткопроте!шв структурами слизово! оболонки шлунка щурiв у нормi та пiсля виутрiшиьоутробиого введення антигена.
Матерiал та методи дослiдження. В якосп об'ектiв дослiджеиия взято шлунки щурiв лiиi! Вiстар у вщ вiд 1 до 90 доби постнатального розвитку. В експерименп використовували 5 груп тварин: перша - штактш щури, друга i третя - експеримеитальиi тварини, яким вводили шактивовану сплiт-вакцииу для профiлактики грипу Ваксiгрип вiдповiдио виутрiшньоплiдио та в навколопшдт води, четверта - контрольна, тваринам яко! вводили фiзiологiчний розчин хлориду иатрiю вiдповiдио внутрiшиьоплiдио та в навколопшдт води на 18 добу внутршньоутробного розвитку. Залежно вiд строку експеримента (1, 3, 7, 14, 21, 45, 90 добу) щури кожно! групи були роздiлеиi на 7 тдгруп. У кожиiй тдгрут по 6 тварин. Як антиген була обрана сплiт-вакцииа для профшактики грипу
шактивована Вакшгрип (Санофi Пастер С.А. Францiя), яка е зареестрованим фармакологiчним препаратом (сертифшат про державну реестрацiю медичного iмунологiчного препарату № 6367300200000 вщ 7 липня 2011). Вводили у дозi 0,025 мл розчину вакцини i 0,025 мл фiзiологiчного розчину тваринам друго1 i третьо1 груп. Плодам контрольно!' групи вводили iзотонiчний 0,9% розчин NaCI у дозi 0,05 мл. При роботi з експериментальними тваринами керувалися «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декларащею про гуманне ставлення до тварин. Тварин виводили з експерименту шляхом передозування тiопенталового наркозу. Для морфологiчного достдження матерiал брали з фундально! частини шлунка. Шматочки матерiалу фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiну, зневоднювали в батаре! спиртiв зростаючо! концентраций потiм заливали у парафiн i виготовляли серiйнi зрiзи товщиною 4-5 мкм. З метою ощнки накопичення гткогену i PAS - позитивных нейтральних глiкопротеïнiв фарбували реактивом Шиффа з обробкою i без обробки амiлазою з дофарбуванням ядер гематоксилшом. Облiк результатiв забарвлення гiстохiмiчного виявлення глiкопротеïнiв проводили за наступною схемою: ++++ - бордово-червоне, +++ - червоне, ++ - рожеве, + - блщо-рожеве, 0 - вщсутшсть реакцп. М^оскошчним методом вивчали гiстохiмiчнi вiдмiнностi шлункового слизу, цитоплазми поверхневого, ямкового та залозистого ештелда, клiтинного складу сполучноï тканини власноï пластинки слизовоï та пiдслизовоï оболонок.
Результати дослщження та ïx обговорення. При гiстохiмiчному забарвленнi зрiзiв шлунка щурiв за методом PAS -реакцп - реакцiï з перйодатом - реактивом Шиффа у тварин штактно1', контрольно!' груп 1-ш доби пiсля народження, а також в експериментальнш групi при введеннi антигена в навколоплщш води поверхневий захисний слиз забарвлювався в блщо-рожевий колiр, а при введеннi антигена внутршньоплщно - в рожево-червоний колiр. При проведенш PAS - реакцiï з амшозою, що дозволяе виявити в препарат нейтральнi полiсахариди, у тварин iнтактноï, контрольноï груп 1-оï доби тсля народження, а також в експериментальнш груш при введенш антигена в навколоплщш води поверхневий захисний слиз забарвлювався в рожево-червоний колiр, а при введенш антигена внутршньоплщно - в червоний (табл. 1).
У тварин з 1-оï по 7-му добу тсля народження введення антигена внутршньоплщно бшьш сприяло активiзацiï секреторноï функцiï поверхневих та ямкових епiтелiоцитiв шлунка i, вiдповiдно, збшьшенню концентрацiï нейтральних мукополiсахаридiв i ткогена в шлунковому слизi, порiвняно з шшою експериментальною групою. В штактнш групi зi збiльшенням вiку тварин зростала iнтенсивнiсть забарвлення за допомогою PAS - реакцiï i PAS - реакцп з амшазою компоненпв слиза (табл. 1). Отже, вмют нейтральних полiсахаридiв i глiкогена збшьшувався з вiком тварин.
Починаючи iз 45-оï до 90-оï доби тсля народження, забарвлення ставало бшьш блщим та слабким. 1нтенсившсть забарвлення компоненпв слиза PAS - реакцiею з амшазою шдвищувалася зi збiльшенням вшу тварин, що свщчило про зменшення з вiком синтезу глiкогена в ештелюцитах шлунка пiсля внутрiшньоутробного введення антигена. До 14-оï доби постнатального життя пiсля внутрiшньоутробного введення антигена шдвищувалася кшьюсть i нейтральних полюахарищв, i глiкогена в захисному шлунковому слиз^ але пiзнiше спостерiгалася штенсифшащя видiлення нейтральних полiсахаридiв зi зменшенням видiлення глiкогена. В експериментальнiй груш при введенш антигена внутршньоплщно зростала штенсившсть забарвлення PAS - реакщею та PAS -реакцiею з амшазою у порiвняннi з тваринами iнтактноï та контрольноï груп до 14 - 21 доби тсля народження, тсля чого спостерталося швелювання синтетичних процесiв в епiтелiоцитах до 90-оï доби пiсля народження (табл. 1).
В експериментальнш груш при введенш антигена в навколоплщш води також спостерталася тенденщя до збшьшення iнтенсивностi забарвлення PAS -реакщею та PAS -реакщею з амшазою структур слизовоï оболонки шлунка у порiвняннi з тваринами iнтактноï та контрольноï груп до 14-оï доби постнатального перiоду онтогенезу з подальшим нiвелюванням забарвлення до 90-оï доби життя. Аналiз сполучнотканинних компоненпв шлунка показуе, що у тварин iнтактноï групи 11 - 14 доби постнатального розвитку виявлялося рiзке PAS - позитивне забарвлення в сполучнотканинних волокнах, що прилягають до фундальних залоз та в обласн ямочок шлунка. Трохи з меншою штенсившстю (приблизно в 2 рази) забарвлеш сполучнотканиннi волокна пiдслизовоï оболонки шлунка.
Таку ж штенсившсть забарвлення мають епiтелiальнi кттини (табл. 1). PAS - позитивш речовини, яю виявляються в залозистих та сполучнотканинних компонентах, давали рiзну iнтенсивнiсть забарвлення. Обробка зрiзiв амiлазою послаблювала забарвлення у вшх названих вище донках, але найбiльше у сполучнiй тканиш, прилеглiй до залозистих вiддiлiв шлунка. Порiвнюючи однойменнi дiлянки у тварин iнтактноï групи 11 - 14 та 21 - 45 дiб постнатального
перюду, можна вщзначити збшьшення вмюту глiкогена як в ештелн, так i в сполучнш тканинi. Поряд з цим вщзначалося деяке зменшення вмюту глшопротешв (табл. 1). Цитоплазма поверхневих ештелюципв у експериментальних тварин до 11-oï доби пiсля народження бiльш штенсивно забарвлена в порiвняннi з штактною групою (вiд блiдо-рожевого (+) до рожево-червоного (++) кольору) (табл. 1).
Таблиця 1
Особливост розподшу нейтральних пол1сахарид1в та глiкогена в структурах шлунка щурiв _у постнатальному перiодi онтогенезу_
Доба життя 1 3 7 11 14 21 45 90
Слиз A B A B A B A B A B A B A B A B
1 + ++ ± ++ ± ± ++ + ++ ++ + ++++ ++++ ++ ++++ ++
2 + ++ + + ++ ± + ++ + ++++ +++ ++ +++ +++ ++++ ++++
3 + ++ ++ + ++ ++ ++ + ++ + ++++ ++++ ++ ++ ++ ++++ +++ ++++
4 ++ +++ ++ ++ + ± + + ++ ++++ ++++ ++++ ++++ ++ ++ ++
Цитоплазма поверхневого ештелш 1 - - + + ± - + - ++ - + +++ +++ ++ ++++ ++
2 - + - - + - - - + +++ +++ ++ ++ ++ +++ +++
3 + + + ++ ++ + ± ± ++++ ++++ + +++ +++ ++++ ++ +++
4 + + ± + + ± ± ± + ++ ++ ++++ +++ + ++ +++
Цитоплазма ямкового ештелто 1 ++ ++ ++ ++ + ++ + +++ ++ ++ ± +++ ++++ +++ ± ++++ ++
2 ++ + ++ + ++ + + ++ + ++ ++++ ++++ ++ ± ++ ++++ +++
3 + + ++ + ++ + +++ ++ ++++ ++++ + ++ ++++ ++++ +++ ++++
4 + + + + ++ + ++++ ++ + +++ ++ ++++ +++ ++ ++ +++
Цитоплазма екзокриноцитiв щлункових залоз 1 - ± - - + + + - + ± + ++ ++ ± + ±
2 + + + - + + + + ± + + + + + + ++
3 + - + + ++ ++ ++ + + + - + - + +
4 - + ± ± ++ ++ +++ + - + + + + ++ +
Сполучна тканина власно' Пластинки СОШ 1 2 - - - + + + + - + - + + ++ + ±
± - + ± ± + + ± ± + - - - + - +
3 - + + + + + ++ + + + + - + - + +
4 + + + + ++ ++ ++ ++ ++ ± + + - - - -
1 - - ± ± + - + - + ± + + + ± ++ ±
Цитоплазма фiброблас- т1в пiдслизовоï 2 - ± + + + + + ± ± + + ± - - + ++
3 - + ++ ++ + + + + + + + + + + - +
4 + + + + + ± ± + ++ ++ - + + - - -
Примаки: А - PAS, В - PAS - амшаза; 1 - штактна група; 2 - контрольна группа; 3 - введення антигена в навколоплщш води, 4 -внутршньоплщне введення антигена.
В експериментальнш груш при введенш антигена в навколоплщш води в перюд з 45^ до 90-оï доби тсля народження забарвлення PAS -реакцieю стае бшьш блiдим i слабким, штенсивнють забарвлення PAS -реакцiею з амшазою зростала (табл. 1). Це свщчило про зменшення концентрацiï глiкогена в захисному шлунковому слизi на даному термш спостереження. В експериментальнiй груш при введенш антигена внутршньоплщно, починаючи з 21-о'' доби постнатального перюду онтогенезу, спостерталося зменшення iнтенсивностi забарвлення PAS - реакщею з амшазою епiтелiальних компонентiв слизово'' оболонки шлунка у порiвняннi з тваринами штактно'' та контрольно'' груп, що вказувало на зменшення кiлькостi нейтральних полюахарищв. В експериментальнiй грyпi при введенш антигена внутршньоплщно, починаючи з 21-о'' доби постнатального перiодy, спостерiгалося зменшення забарвлення PAS -реакщею та збшьшення забарвлення PAS -реакщею з амшазою у порiвняннi з штактною групою. Це свщчить також про зменшення кшькост глшогена в цитоплазмi поверхнево-ямкових
ештелюципв. Починаючи з 21-oï доби тсля народження, вiдбувалося зниження синтезу вуглеводовмiсних сполук у цитоплазмi поверхнево-ямкових епiтелiоцитiв в експериментальних групах тварин тсля введення антигена як внутршньоплщно, так i в навколоплiднi води (табл. 1).
В сполучнотканинних елементах шлунка щурiв вiком 21 - 45 дiб постнатального розвитку вмiст полiсахаридних комплекшв рiзний. Наочним прикладом може служити кiлькiсний вмiст глiкогена. Цей полюахарид у великих кiлькостях знаходиться в дшянках сполучноï тканини, що прилягають до секреторних вiддiлiв та утворюють власну пластинку слизовоï оболонки та шдслизовий прошарок. Сполучна тканина власноï пластинки слизовоï оболонки шлунка в перюд з 10-ï до 14-о1' доби при проведеннi PAS - реакци та PAS - реакци з амiлазою забарвлена бiльш штенсивно у тварин пiсля внутрiшньоутробного введення антигена, шж у тварин штактно1' та контрольно!' груп спотереження (табл. 1). Це свщчило про збшьшення концентрацiï глiкогена та нейтральних полiсахаридiв у сполучнiй тканинi власноï пластинки слизовоï оболонки шлунка в даний перюд. Але, починаючи з 21 -оï доби постнатального перюду онтогенезу, вщбувалося зменшення iнтенсивностi забарвлення в експериментальних тварин, у порiвняннi з тваринами iнтактноï та контрольноï груп (табл. 1).
З 1-оï до 14-оï доби пiсля народження у тварин iнтактноï групи спостериався захисний шлунковий слиз блiдо-рожевого кольору, збшьшувалася iнтенсивнiсть забарвлення цитоплазми поверхневих, ямкових епiтелiоцитiв та екзокриноцитiв шлункових залоз, сполучноï тканини власноï пластинки слизовоï оболонки та цитоплазми фiбробластiв пiдслизовоï оболонки шлунка.
У тварин iнтактноï та контрольноï груп на сорок п'яту та дев'яносту добу постнатального перюду продовжувалося збшьшення кшькосп PAS - позитивних речовин у вшх дшянках ештелда та сполучнш тканинi, розташованiй як поблизу, так i на деякш вiдстанi вщ залозистих вiддiлiв шлунка. Секрет поверхнево-ямкових ештелюципв представляли речовини, що не змшюються при ферментативнiй дiï амшази та зберiгають яскраво-рожеве забарвлення. Фiбрознi волокна, як i iншi компоненти сполучноï тканини, мiстили помiрну кшьюсть амiлазостiйких PAS - позитивних речовин. Внутршньоутробне введення антигена сприяло зменшенню концентрацiï амiлазостiйких PAS - позитивних речовин слизовоï оболонки шлунка та збшьшенню накопичення глiкогена на 45-ту i 90-ту добу пiсля народження.
Отже, при порiвняннi структур шлунка щурiв за концентрацieю в них нейтральних полiсахаридiв та глiкогена, найбшьш насиченими ними виявилися поверхневий шлунковий слиз та цитоплазма ямкових ештелюципв. Значно менше нейтральних полiсахаридiв та глшогена накопичувалося в цитоплазмi поверхневих ештелюципв, екзокриноципв фундальних залоз, фiбробластiв пiдслизовоï оболонки та сполучноï тканини власноï пластинки слизовоï оболонки шлунка. Найбшьш яскраве забарвлення слиза в штактнш груш спостерналося у тварин дев'яностоï доби, в експериментальнiй груш - у тварин 14 - 21 доби тсля народження. Секреторш компоненти слиза проявляли позитивне PAS - забарвлення, штенсившсть яких незначно слабшала тсля обробки амшазою. Диференцшний анатз показав, що компоненти секрету переважно мiстили нейтральнi полiсахариди та глшоген.
Пiсля внутрiшньоутробного введення антигену спостер^аеться активацiя неспецифiчноï гуморальноï ланки мюцевого iмунобiологiчного бар'еру саме з 1-оï по 14-ту добу постнатального життя, про що свiдчить зростання накопичення нейтральних полiсахаридiв у слизовш оболонцi шлунка. Встановлено бiльш раннш розвиток i диференцiювання спецiалiзованих епiтелiальних структур шлунка та прискорення формування мiсцевоï гуморальноï iмунноï системи слизовоï оболонки шлунка щурiв пiсля внутршньоутробного введення антигену i нiвелювання 1х до досягнення тваринами трьохмiсячного вшу.
Перспективи подальших розробок. В подальшому плануетъся дотдження розподту глжозамшоглжатв слизово'1 оболонки шлунка щурiв за допомогою гiстохiмiчних Memodie та вивчення змт у 6ydoei поверхневого захисного слизу шлунка на mai збшьшеного антигенного навантаження у пренатальний перюд онтогенезу.
1. Belmer S.V. Gastroenterologiya detskogo vozrasta / S.V. Belmer, A.I. Havkin, P.L. Scherbakov // M.: ID «Medpraktika». -2010. - 476 s
2. Bilash S.M. Zmini slizovoyi obolonki shlunku pri vvedenni kriokonservovanoyi platsenti na tli gostrogo gastritu / S.M. Bilash, V.I. Shepitko, G.A. Yeroshenko // Morfologiya na suchasnomu etapi rozvitku nauki: Mat. konf. - Ternopil: TDMU, - 2012. - S. 18 - 19.
3. Gaydar Yu.A. Gastrinprodutsiruyuschaya i immunnaya sistemyi zheludka pri yazvennoy bolezni dvenadtsatiperstnoy kishki, sochetannoy s gastroezofagealnoy reflyuksnoy boleznyu / Yu.A. Gaydar, E.V. Stepanova, L.N. Mosiychuk // Zapor. med. zhurn.
- 2005. - No. 3 (30). - S. 87 - 88.
4. Guseynova S.T. Immunologicheskie aspektyi zheludochno-kishechnogo trakta / S.T. Guseynova, T.S. Guseynov // Uspehi sovremennogo estestvoznaniya. - 2008. - No. 5. - S. 12 - 14.
5. Denisov N. L. Hronicheskiy gastrit s pozitsiy vzaimodeystviya immunnogo, infektsionnogo i morfologicheskogo faktorov / N.L. Denisov, V.T. Ivashkin, Yu.V. Lobzin // Ros. zhurn. gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. - 2008. - T. 18, No. 6.
- S. 22 - 26.
6. Yevtushenko V. M. Reativnyie osobennosti limfoidnoy populyatsii soedinitelnoy tkani predstatelnoy zhelezyi posle antigennogo vozdeystviya / V. M. Yevtushenko, V. K. Syirtsov // Zapor. med. zhurn. - 2004. - No. 4 (25). - S. 114 - 115.
7. Kirichenko N. M. MorfologIchni zmini gastroduodenalnoyi zoni ta stan klitinnogo imunitetu u hvorih na peptidnu virazku dvanadtsyatipaloyi kishki ta yogo korektsiya polioksidoniem / N.M. Kirichenko // Zapor. med. zhurn. - 2006. - No. 1 (34). - S. 44 - 47.
8. Klyuchko S. S. Morfofunktsionalnyie osobennosti zheludka kryis v rannem postnatalnom periode v norme i posle antigennogo vozdeystviya / S. S. Klyuchko // Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. - 2012. - No. 3(73) - S. 69 - 70
9. Markina M.V. Funktsionalni ta morfologichni zmini slizovoyi obolonki shlunka pri trivalomu zastosuvanni blokatora vodnevoyi pompi / M.V. Markina, O.K. Vyatkin, V.P. Lyashenko // Visnik Dnipropetrovskogo universitetu. Biologiya. Meditsina. - 2010. - Vip. 1, t. 2. - S. 58 - 64.
ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ НЕЙТРАЛЬНЫХ ПОЛИСАХАРИДОВ И ГЛИКОГЕНА В СТРУКТУРАХ ЖЕЛУДКА КРЫС В НОРМЕ И ПОСЛЕ ВНУТРИУТРОБНОГО ВВЕДЕНИЯ АНТИГЕНА
Ключко С. С., Соколовский Д. Н. В работе исследованы изменения в динамике накопления гликопротеинов структурами слизистой оболочки желудка крыс в норме и после внутриутробного введения антигена. Установлено, что наибольшее количество гликопротеинов содержит поверхностная желудочная слизь и цитоплазма ямочных эпителиоцитов. Значительно меньше нейтральных полисахаридов и гликогена накапливается в цитоплазме поверхностных эпителиоцитов, экзокриноцитов фундальных желез, фибробластов подслизистой оболочки и соединительной ткани собственной пластинки слизистой оболочки желудка. Доказано, что после внутриутробного введения антигена наблюдается активация неспецифического гуморального звена местного иммунобиологического барьера именно с 1-ых по 14-е сутки постнатальной жизни, о чем свидетельствует рост накопления нейтральных полисахаридов в слизистой оболочке желудка.
Ключевые слова: желудок, крысы, гликопротеины, антиген.
Стаття надшшла 15.01.2016 р.
FEATURES OF NEUTRAL POLYSACCHARIDES AND GLYCOGEN DISTRIBUTION IN THE STRUCTURES OF NORMAL RAT STOMACH AND AFTER INTRAFETAL ADMINISTRATION OF ANTIGEN Klyuchko S. S., Sokolovsky D. N.
We studied the changes in the dynamics of accumulation of glycoprotein structures of the gastric mucosa of rats in norm and after intrauterine administration of antigen. It was established that most surface glycoproteins containing a gastric mucus and the cytoplasm of epithelial cells well. Much less neutral polysaccharides and glycogen accumulates in the cytoplasm of epithelial cells of the surface, submucosal fibroblasts and connective tissue in the lamina propria of the gastric mucosa. It is proved that after the introduction of prenatal observed activation of antigen non-specific humoral local immunobiological barrier is the first to the 14th day of postnatal life, as evidenced by the increase in the accumulation of neutral polysaccharides in the stomach mucosa.
Key words: stomach, rats, glycoproteins, antigen.
Рецензент Сирцов В.К.
УДК 577.18:57.085:547.913:582.883
ВИВЧЕННЯ АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕФ1РНО1 ОЛП МАНУКИ В
ДОСЛ1ДАХ IN VIVO
У ходi дослщження виявлено, що ефiрна олiя мануки в дослщах in vivo на моделi отково! синьогншно! шфекцп у мишей проявляе виражений антибаю^альний ефект, сприяе прискоренню репаративних процеав у раш i скорочуе строки лжування експериментально! раново! шфекцп на 4-6 дiб, або на 31-40 %.
Kjik)40bí слова: еф1рна ол1я мануки, експериментальна синьогншна ошкова шфекщя.
Робота е фрагментом НДР «Експерименталъне мiкробiологiчне обхрунтування протимжробног терапи гшйно-запалъних захворюванъ» (№ держреестраци 0114U003390).
1нфекщя - одна з ключових проблем у комбустюлогп. Ошкова рана представляе основну небезпеку у плаш можливосп розвитку i генератзацп шфекцшного процесу. Провщна роль у лшуванш ошкових ран выводиться протимшробнш терапи, а саме мюцевому використанню антибактерiальних препарапв, що займае одне з головних мюць у комплексному лшуванш опечених, зменшуючи ризик генератзацп шфекцп [3, 7]. Було запропоновано i використовуеться багато препарапв i засоб1в для мюцевого лшування ошкових ран, !х перелш постшно
146
