CC BY
48
Г1СТОЛОПЧШ ЗМ1НИ С1ТК1ВКИ ОКА ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЛЬТА СОН-1НДУКУЮЧОГО ПЕПТИДУ Кресюн Н. В.
У щурiв лшп Вютар введенням стрептозотоцину (50,0 мг / кг, в / бр) викликали цукровий дiабет (рiвень глюкози в кровi перевищував 300 ммоль /л). Через десять мюящв з моменту моделювання дiабету при гiстологiчному дослiдженнi сiткiвки ока у тварин з стрептозотоциновим дiабетом число тшей перицитов в 3,5 рази, а число ацелюлярних капiлярiв - в 4,6 разiв перевищувало показники в контролi. Застосування дельта сон- шдукуючого пептиду (50,0 мкг / кг, в / бр) 1 раз на три дш зменшуються дослiджуванi показники у порiвняннi з тваринами, яю отримували лiкування вiдповiдно в 2,5 i в 2,1 рази.
Ключовi слова: стрептозотоцин, цукровий дiабет, ретинопам, дельта сон- индукуючий пептид .
Стаття надшшла 01.03.2014 р.
HISTOLOGICAL DETERIORATIONS OF RETINA UNDER CONDITIONS OF EXPERIMENTAL DIABETES TREATMENT WITH DELTA SLEEP- INDUCING PEPTIDE Kresyun N.V.
In Wistar rats via streptozotocin administration (50,0 mg/kg, i.p.) diabetes model was induced (level of glucose was higher than 300 mmol/L). Histological examination performed in ten months from the moment of model induction revealed both the net increasing of ghosts of pericytes by 3,5 times as well as increasing of the number of acellular capillaries by 4,6 times when compared with corresponded indices in control group. Delta sleep- inducing peptide administration (50,0 mcg/kg, i.p.), which was administered one time upon three days reduced the investigated indices by 2,5 and 2,1 times correspondently pertained to those ones observed in STZ-treated control without treatment.
Key words: streptozotocin, sugar diabetes, retinopathy, delta sleep-inducing peptide.
Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 611.428.018.1 - 053.31+[618.29+618.33]-097.1
ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОÏ AffmrEHHOÏ СТИМУЛЯЦП НА СТРУКТУРУ МЕД1АСТИНАЛЬНОГО Л1МФАТИЧНОГО ВУЗЛА ПЛОДУ
Ххух ^У4 /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\>Х
Описанi результати дослщження структурних компонентiв та кйтинний склад медiастинального лiмфатичного
вузла в нормi та пiсля внутрiшньоутробного антигенного впливу. Виявлено, що внутрiшньо плщне введення антигену прискорюе дозрiвання лiмфовузлiв середостiння, викликае структурну перебудову вузлiв та змiнюe спiввiдношення кiлькостi лiмфоцитiв у вузликах i паракортикальнiй зош.
Ключовi слова: лiмфатичний вузол, пренатальна антигенна стимулящя.
Робота е фрагментом НДР«Лектин-гiстохiмiчна характеристика морфогенезу оргатв i тканин в ранньому постнатальному перiодi онтогенезу» (№ держреестрацш 0109и003986).
Досл1дження структуры перифершних оргашв 1мунно1 системи у ранньому постнатальному перюд1 розвитку заслуговуе на особливу увагу, оскшьки знання про особливост1 1х мшроанатомп в умовах норми та тсля внутр1шньопл1дного антигенного навантаження, необх1дн1 для вивчення насл1дк1в та прояв1в внутршньоутробного 1нф1кування [20]. 1нф1кування плода у раз1 виникнення порушень у систем! мати-плацента-плвд в1дбуваеться висх1дним шляхом або трансплацентарно [16]. Проникнення антиген1в через р1зш вх1дн1 ворота, в1рог1дно мае позначитися на морфогенез1 центральних 1 периферичних л1мфо!дних орган1в, що потребуе детального вивчення.
Внутр1шньоутробне антигенне навантаження будь-яким агентом викликае реактивн1сть 1мунно! системи плоду, що сприяе анергп чи п1двищен1й реактивност! 1мунно! системи новонародженого. В подальшому онтогенез1 так! зм1ни можуть завершитися формуванням стану 1мунолопчно! толерантност! або алергИ. Очшуваш результати п1дтверджуються кл1н1чним спостереженням та потребують подальшого експериментального вивчення [4]. Екзо- та ендогенш фактори, що впливають на материнський орган1зм тд час ваг1тност1, призводять до порушення морфогенезу внутр1шн1х орган1в, що виражаеться дисбалансом становлення ч1тко детерм1новано! просторово! структури тканин. В основ1 дисбалансу лежить порушення адгезИ, м1грацц, прол1ферацл кл1тин, м1жкл1тинних та кл1тинно-матриксних взаемоввдношень [6, 9]. 1мунна система е одшею з найважлив1ших гомеостатичних систем оргашзму, що визначае стан здоров'я людини та 11 адаптац1йн1 можливост! Особливост1 взаемодИ плода з антигенами можуть бути виршальними у формуванш 1мунного статусу новонародженого у майбутньому. Роль 1мунних механ1зм1в, що здшснюють контроль за диференц1юванням та дозр1ванням кл1тин орган1зму в умовах внутршньоутробного антигенного навантаження, вивчена недостатньо [18].
Особливий 1нтерес викликае вивчення мед1астинального л1мфатичного вузла, який розташовуеться на шляху виходу л1мфи 1з центрального л1мфо!дного органу - тимусу. Досить добре вивчено будову мед1астинального л1мфатичного вузла у людини, 1 практично не досл1джено його морфофункц1ональн1 особливосп у щур1в [3], особливо у раннш пер1од п1сля народження.
© Кущ О. Г., Васильчук Н. Г., 2014
Метою роботи було вивчення будови медiастинального лiмфатичного вузла бших щурiв пiсля внутршньоплвдного iнфiкування в ранньому перiодi онтогенезу залежно вiд характеру антигену.
MaTepi^ та методи дослiдження. В експеримент використовували 4 групи бiлих щурiв лiнiï Вiстар, отриманих i3 розплвднику ПП «Бюмодельсервю»: перша - !нтактш щури (n=24); друга -контрольна, тваринам якоï вводили фiзiологiчний розчин на 18-у добу внутршньоутробного розвитку (n=30); третя група - експериментальш тварини, яким вводили y-iмуноглобулiн людини внутрiшньоплiдно на 18-у добу внутршньоутробного розвитку (n=30); четверта група - щури, яким вводили шактивовану сплгт-вакцину «Вакигрип» для профiлактики грипу (Sanofi pasteur S.A., Франтя), що мютить гемаглютинiни вiрусних штамiв грипу в сумарнш дозi 45 мкг (n=30). Введення антигенiв i фiзiологiчного розчину плодам здiйснювалося лапаротомiчно, шляхом крiзьматочноï iн'eкцiï об'емом 0,05 мл кожному плоду за способом, розробленим М.А. Волошиним зi сшвавторами [7], що дозволяе щлеспрямовано впливати на iмуннi структури у внутрiшньоплiдному перiодi. Bei експериментальш процедури проводилися вiдповiдно до «Положення про використання тварин у бюмедичних досл!дженнях» [11]. Вивчалися особливост мiкроанатомiï структурних компонентiв медiастинальних лiмфатичних вузлiв (товщина капсули, товщина шрково1' та мозково1' речовини i абсолютна кшьшсть лiмфоцитiв у паракортикальнш зони та лiмфатичних вузликах) в умовах норми i тсля внутрiшньоплiдного введення антигену. Кшьшсть клiтин пiдраховували за допомогою модифiкованоï сiтки Глаголева у перерахунку на умовну одиницю площi - 1000 мкм2 [15].
Враховуючи добовi коливання популяцiï лiмфоцитiв, матерiал для досл!джень забирали з 13.00 до 14.00 шляхом декаттацп щурiв пiд тiопенталовим наркозом на 1-у, 3-у, 7-у, 11-у, 14-у, 21-у, 30-у, 45-у та 60-у добу тсля народження. Медiастинальнi лiмфатичнi вузли у складi органокомплексу фiксували в розчиш Буена. Виготовляли гiстологiчнi зрiзи товщиною 5-6 мкм. Для гютолопчних дослiджень зрiзи фарбували гематоксилiном i еозином та ставили ШИК-реакщю. Вивчення клгтинного складу структур медiастинальних лiмфатичних вузлiв проводили при збiльшеннi 40х (товщина капсули, товщина к1рково1' та паракортикально1' зони) та 90х (абсолютна кшьшсть iмунокомпетентних клiтин у цих зонах). Bсi результати дослiдження обробляли методами варiацiйноï статистики за Фшером-Стьюдентом. Для кожно1' дослiджуваноï величини визначали показники середнього арифметичного (М) i стандартно!' помилки репрезентативности середнього арифметичного (m). При перевiрцi статистичних гшотез нульову гiпотезу вiдкидали при р!вш значущостi p<0,05 [13].
Результати дослщження та ïx обговорення. Медiастинальнi лiмфатичнi вузли ввдносяться до периферiйних !мунних органiв, що мають складну структурну органiзацiю i вiдiграють важливу роль у морфогенезi та функцiонуваннi оргашв середоспння [2, 8, 14, 19, 21, 22]. Рядом авторiв встановили, що внутрiшньоутробне проникнення антигенiв викликае прискорення мiграцiï з тимуса на периферто !мунолопчно незрiлих л!мфоципв, як! у р!зних внутршшх органах (печiнка, селезiнка, яечка, нирки) впливають на темпи становлення морфофункцюнальних одиниць [1, 5, 17].
В ход! проведених морфолопчних досл!джень встановлено, що протягом перших двох тижшв життя тварин мед!астинальний л!мфатичний вузол був переважно одиночний i розташовувався бшя основи серця. У новонароджених тварин контрольноï групи його поздовжнш розм!р становив у середньому 0,41±0,02 мм; у щур!в антенатально !мушзованих «Вакигрип» - 0,48±0,03 мм, а !мушзованих у-1муноглобулшом людини - 0,49±0,07 мм. До 60-ï доби поздовжш розм!ри середостшного л!мфатичного вузла у щур!в контрольноï групи збшьшились до 1,48±0,34 мм; у щур!в антенатально !мушзованих «Вакигрип» та у-!муноглобулшом, ввдповвдно до 2,63±0,63 мм та 2,45±0,39 мм. У двотижневих тварин виявився другий мед!астинальний л!мфатичний вузол, розташований м!ж дугою аорти та трахеею.
Експериментально виявлено морфолопчш прояви внутршньоплвдного антигенного навантаження у вигляд! зм!ни товщини капсули, мозковоï та кiрковоï речовини середостшного л!мфатичного вузла (рис. 1а, 1б, 1в). При мшроскошчному досл!дженш встановлено, що протягом усього терм!ну спостереження (з 1-ï по 60-у добу тслянатального розвитку) зм!нюеться товщина i щшьшсть капсули л!мфовузла.У перш! дш життя капсула л!мфовузл!в щур!в у«х експериментальних груп була тонка, незначно розгалужена. У мед!астинальних л!мфовузлах щур!в контрольноï та iнтактноï груп капсула чгтко контуруеться i мае однорвдну щшьну структуру лише напришнщ другого тижня життя, а у !мушзованих тварин ущшьнення капсули ввдбуваеться на 7 д!б рашше. Пвдкапсуляний синус практично не диференщюеться у груп! штактних i контрольних тварин; у !мушзованих щур!в обох експериментальних груп вш бшьш чгтко контуруеться i у межах воргт i в шд випуклш частит, починаючи з 14-ï доби. У щур!в контрольноï групи достов!рт змши товщини капсули мед!астинальних л!мфатичних вузл!в з'являються лише на 30-у добу тсля народження.
У груп! антенатально !мутзованих тварин у-глобулшом людини спостер!гаеться достов!рне потовщення капсули л!мфовузл!в ввдм!чалося вже з 7-ï доби постнатального розвитку, перевищуючи аналопчний показник контрольноï групи у 2,1 рази (рис. 1а). Найбшьша р!зниця м!ж товщиною капсули мед!астинального л!мфатичного вузла тварин контрольноï та вищезазначеноï групи спостер!галась у перюд! з 14-го по 30-й день тсля народження.
Протягом всього термшу спостережень (з 1-го по 60-й день тсля народження) товщина капсули у медiастiнальних вузлах щурiв контрольно!' групи збшьшилась у 4,9 рази ( з 0,13 до 0,63 мкм), а у груш щурiв, iмунiзованих сплгг-вакциною «Ваксшрип» i у-глобулшом людини, вщповщно у 6,9 рази ( з 0,14 до 0,97 мкм) i у 7,7 рази (з 0,13 до 1,00 мкм) вщповщно.
В нормi у структурi паренхiми медiантинального лiмфатичного вузла протягом першого мюяця життя пiсля народження не вiдмiчалося чiткоï межi мiж кiрковою та мозковою речовиною. У антенатально iмунiзованих щурiв сплiт-вакциною «Ваксiгрип» та у-глобулшом людини, починаючи з 7-ï доби тсля народження вiзуально спостертаеться збшьшення товщини кiрковоï зони, яка бшьш чггко видшяеться у паренхiмi лiмфовузла, порiвняно з контролем та штактною групою. Ширина кiрковоï речовини у контрольнш групi поступово збiльшувалась до сьомо'1 доби пiслянатального розвитку включно; по^м вiдмiчались хвилеподiбнi змiни даного показника (рис. 1б).
Внутрiшньоплiдне введення у-глобулшу людини викликало стрiмке збшьшення ширини кiрковоï речовини. Достовiрне збшьшення даного показника у щурiв вiдмiчалось вже на 7-удобу пiсля народження, перевищуючи аналогiчний показник контрольно!' групи у 1,5 рази. На 60-у добу ширина юрково!' речовини медiастинального лiмфатичного вузла тварин дослiдноï групи була в 2,9 рази бшьша, шж у щурiв групи контролю. Внутршньоплщна iмунiзацiя щурiв сплiт-вакциною «Вакагрип» сприяла ще бiльш стрiмкому збшьшенню вищезазначеного показника, порiвняно iз у-глобулшом людини на 21-у та 30-у добу. Достовiрна рiзниця, порiвняно з контрольною групою виявлялась на уах етапах спостереження, починаючи з 3-ï доби життя тварин (показник вище за вщповщний у контрольнiй груш у 1,3 рази).
На 7-у, 45-у та 60-у добу товщина юрково!' речовини у 2 рази бшьша, шж у контрольнш груш, а на 14-у, 21-у та 30-у добу - в 2,5 рази (рис. 1б).
Мозкова речовина лiмфовузла представлена мозковими тяжами, як мали складш переплетшня в уах групах спостереження. На гютолопчному зрiзi у щурiв, що зазнали антигенно'1 стимуляцп (як сплгг-вакциною «Ваксшрип», так i y-глобулiном людини) товщина мозково'1 речовини вiзуально бiльша, порiвняно з iнтактними та контрольними тваринами протягом уах термiнiв спостереження. Особливо це помггно починаючи з 21-ï доби постнатального розвитку. Товщина мозкового шару медiастинального лiмфатичного вузла, як в контрольнш, так i у дослщних групах змшювалась хвилеподiбно (рис. 1в).
Достовiрне збiльшення показника (у 1,4 рази) також вiдмiчалось на 7-у добу постнатального розвитку у щурiв, iмунiзованих y-глобулiном. У подальших строках спостереження (14-а, 21-а 30-а, 45-а та 60-а доба) товщина мозкового шару в вищезазначенш груш щурiв у 2 рази перевищувала аналогiчний показник контрольно!' групи i становила вщ 7,25 до 9,67 мкм. Змши товщини мозково'1 речовини медiастинальних лiмфовузлiв щурiв, внутрiшньоплiдно iмунiзованих сплiт-вакциною «Ваксiгрип» мали дещо шший характер. Так, на 14-у добу спостережень, дослщжуваний показник перевищував вщповщний у контрольнiй групi у 1,4 рази; на 21-у добу - у 1,6 рази, а на 30-у добу - у 1,3 рази. Максимальне збшьшення товщини мозково'1 речовини у цш експериментальнш груш приходиться на 21-й i 45-й день шслянатального розвитку щурiв, перевищуючи аналопчний показник у контрольнш груш в 2,8 рази.
Також необхщно зазначити, що у iмунiзованих щурiв починаючи з 7-ï доби життя спостершались реактивш змши в структурi лiмфовузла: розширення синуав, переважно мозково'1 речовини, потовщення
1,2 1
0,8
| 0,6
□ Ытакт
В контроль
□ y-глобулЫ
□ Вакагрип
0,4 0,2
7 14 21 30 45 60 доба тсля народження
1а
12 10 8 ! 6 4 2 0
- □ Ытакт В контроль
□ y -глобулЫ
□ Вакагрип
3 7 14 21 30 доба шсля народження
1б
12 10 8
I 6
4
2 0
□ Ытакт
■ контроль
□ y-глобулЫ H Вакагрип
3 7 14 21 30
доба шсля народження
1в
Рис. 1 Динамжа товщини шарiв медiастинального лiмфатичного вузла щурiв з 1-ï по 60-у добу пiсля народженнял а - капсули; б -юркового; в - мозкового. Примггка: *- вiдмiнностi достовiрнi порiвняно з контрольною групою щурiв (р<0,05).
0
3
хшарних трабекул, як глибоко проникали у товщу мозкового шару починаючи з 30-1 доби пiсля народження.
У ходi постнатального розвитку в структурних компонентах парежлми медiастинального лiмфатичного вузла тварин усiх експериментальних груп вiдбулися фазовi змiни щiльностi лiмфо!дних клiтин. Зпдно результат!в гiстологiчних до^джень на 1-у добу життя не виявлено достовiрних вiдмiнностей за абсолютним вмiстом iмунокомпетентних клiтин у паракортикальнiй зон медiастинального лiмфатичного вузла тварин усiх експериментальних груп.(табл.) Достовiрне збiльшення числа лiмфоцитiв паракортикально! зони медаастинального лiмфатичного вузла у грут тварин, iмунiзованих сплгт-вакциною «Вакскрип» (IV група) спостерiгалося на 7-у, 14-у, 21-у, 30-у, 45-у та 60-у добу експерименту, перевищуючи ввдповщт значення тварин контрольно! групп, ввдповщно у 3 рази, 1,6 рази, 1,2 рази, 1,3 рази, 1,4 рази та 1,7 рази (табл.). У грут новонароджених щурiв, внутршньоплщно iмунiзованих y-iмуноглобулiном (III група) вищезазначений показник збтьшився вже починаючи з 3-1 доби (19,36 ± 2,53) достовiрно перевищуючи вiдповiдний показник контрольно! групи у 1,4 рази. На 7-у добу ктькють лiмфоцитiв паракортикально! зони медiастинального лiмфатичного вузла щурiв цie! групи достовiрно збтьшилась у 2 рази i становила 22,46 ± 2,14 порiвняно з контролем. На 11-у, 14-у, 21-у та 30-у добу спостережень достовiрних вiдмiнностей з вiдповiдними значеннями контрольно! групи не було виявлено. I лише на 45-й та 60-й день спостережень виявлено достовiрне збтьшення кшькосп клгтин, що становить, ввдповщно 23,6*103 та 32,6*103 лiмфоцитiв в перерахунку на умовну одиницю площi 1000 мкм2 (табл.).
Максимальна кшьшсть лiмфоцитiв у всiх експериментальних групах вiдзначалося на 60-й день тслянатального розвитку (у щурiв, iмунiзованих уЧмуноглобулшом показник збiльшився порiвняно з контрольними щурами приблизно у 1,5 рази), хоча слад зазначити, що найвище значення показника вiдзначено у щурiв, iмунiзованих сплiт-вакциною «Вакагрип» (показник збшьшився порiвняно з контрольними щурами приблизно у 1,7 рази). Хвилеподiбне зниження чисельностi лiмфоцитiв паракортикально! зони найiмовiрнiше пов'язане з посиленням !х м^ацл через венули з високим ендотелieм. Проте необхiдно зазначити, що на уах термiнах спостереження вiдсутнi достовiрнi вiдмiнностi мiж вiдповiдними показниками щурiв контрольно! групи та групи штактних щурiв, що сввдчитъ про ввдсуттстъ статистично значимого впливу на щшьнютъ клiтин паракортикально! зони медiастинальних лiмфатичних вузлiв процедури внутрiшньоплiдного введення фiзiологiчного розчину хлориду натрiю.
Вивчення чисельност та клiтинного складу лiмфо!дних вузлиюв показало, що антенатальна стимуляцiя уЧмуноглобулшом та сплiт-вакциною «Вакигрип» сприяла бшьш раннiй появi цих структур у шрковш речовинi та бiльш ютотному збiльшенню абсолютно! кiлькостi клiтин на умовну одиницю площi порiвняно з групою iнтактних тварин та контролю (табл.). За допомогою морфологiчних до^джень виявлено, що у кiрковiй зон медiастинальних лiмфатичних вузлiв iнтактних та контрольних тварин на 14-й день лiмфо!днi вузлики ще не диференщюються, в той час як у iмунiзованих тварин (III i IV групи) в цьому термш вони вже чiтко вiзуалiзувались (п=2) i (п=3), вiдповiдно.
Таблиця
Абсолютна кшьккть лiмфоцитiв (на 1000 мкм2) у рiзних зонах медiастинального лiмфатичного
вузла в нормi та тсля антигенно'' стимуляцi'l', (М±т)
Паракортикальна зона
Доба життя I II III IV
1 16,2 ± 1,93 15,7 ± 1,62 17,2 ± 2,38 15,4 ± 2,14
3 14,55 ± 1,42 13,46 ± 1,33 19,36 ± 2,53* 16,25 ± 1,60
7 11,66 ± 1,77 11,08 ± 1,54 22,46 ± 2,14* 29,83 ± 2,59*
11 18,22 ± 1,67 18,76 ± 1,95 19,54 ± 2,08 18,38 ± 1,39
14 20,17 ± 1,34 21,44 ± 1,51 28,66 ± 2,40 34,45 ± 2,77*
21 15,12 ± 1,06 16,02 ± 1,78 17,86 ± 2,61 19,13 ± 1,39*
30 17,56 ± 1,93 18,33 ± 1,82 21,44 ± 2,75 23,62 ± 2,67*
45 18,0 ± 1,30 17,8 ± 1,24 23,62 ± 2,49* 25,05 ± 1,04*
60 23,16 ± 1,60 22,47 ± 1,93 32,64 ± 2,22* 37,0 ± 1,59*
Лiмфо!днi вузлики
Доба життя I II III IV
14 - - (п=2) (п=3)
3,5 ± 0,53 4,6 ± 0,062*
21 (п=2) (п=2) (п=3) (п=5)
3,5 ± 0,82 3,7± 0,117 6,2 ± 0,74* 7,2 ± 0,135*
30 (п=3) (п=3) (п=5) (п=6)
5,9 ± 0,71 6,2 ± 0,86 11,5±0,107* 15,3 ± 0,123*
45 (п=4) (п=5) (п=4) (п=5)
9,1± 0,125 9,3± 0,144 8,3 ± 0,61 11,2 ± 0,147*
60 (п=4) (п=4) (п=4) (п=5)
7,8 ± 0,46 8,1 ± 0,64 7,7 ± 0,52 12,6 ± 0,115*
Приштка:* - вщмшшсть достовiрна порiвняно з контрольною групою (р<0,05); I - штактш тварини; II - контрольна група; III -група антенатально iмунiзована у^муноглобулшом; IV - група антенатально iмунiзована сплiт-вакцпною «Ваюлгрип»; п - кшьгасть лiмфо!дних вузлпкiв.
На 21-у добу найбшьша кшьшсть вузлишв мютилась у шрковш зонi середостiнного лiмфатичного вузла щурiв, внутрiшньоплiдно iмунiзованих у^ммуноглобулшом (n=3) та сплiт-вакциною «Ваксiгрип» (n=5); збiльшилась також i щiльнiсть лiмфоцитiв у вищезазначених зонах вiдповiдних груп у 1,7 рази (6,2 ± 0,74) та 1,9 рази (7,2 ± 0,13). У контрольнш та штактнш групах максимальне збiльшення абсолютно! кiлькостi вузликiв припадае на 45-у добу постнатального розвитку (n=5). 1з дослiдних груп найбiльша кiлькiсть вузлишв (n=6) вiдмiчалась на 30-у добу спостережень у щурiв, iмунiзованих сплгг-вакциною «Ваксiгрип». На 45-у i 60-у добу спостережень ввдбувався поступовий регрес кiлькостi вузликiв у групах iмунiзованих щурiв та зменшення щiльностi лiмфоцитiв у вузликах (табл.). Достовiрноï рiзницi по вищезазначеним параметрам в шнцевих строках спостереження мiж усiма експериментальними групами вже не спостерiгалось. Таким чином, незважаючи на стимулюючий вплив антенатально! iмунiзацiï у початкових строках спостереження, нами виявлен першi ознаки можливостi активiзацiï iмунних процесiв у шрковш зонi медiастинальних лiмфатичних вузлiв при внутрiшньоплiдному введеннi антигенiв на раншх етапах онтогенезу щурiв.
Достовiрне збiльшення числа лiмфоцитiв у лiмфоïдних вузликах медiастинальних лiмфатичних вузлiв iмунiзованих щурiв, у порiвняннi з тваринами контрольно!' та штактно1 груп, ввдбувалося на всiх термiнах спостереження. Так на 21-у добу тсля народження в IV грут абсолютна кшьшсть лiмфоцитiв збiльшилася порiвняно з аналопчним показником I-ï та II-ï групи ввдповвдно на 95% i 76%; на 30-у добу збшьшення склало147% i 125% ввдповвдно; на 45-ту добу - 20% i 29%, а на 60-ту добу - 56% i 48%. У III грут перевага за показником кшькосп лiмфоцитiв спостер^алася лише до 45-ï доби включно, а попм спостер^алось зменшення кiлькостi лiмфоцитiв. До шнцевого термiну спостережень (60-та доба) достовiрноï рiзницi мiж щiльнiстю лiмфоцитiв у вузлах щурiв III групи та групи контролю вже не було.
Таким чином внутршньоплвдне введення антигену призводить до прискореного розвитку структур медiастинального лiмфатичного вузла та змiни спiввiдношення кiлькостi лiмфоцитiв в паракортикальнш зонi i лiмфатичних вузликах, що ствпадае з даними iнших авторiв [10, 12].
1. Внутрiшньоплiдне введення антигешв призводить до прискорення морфогенезу медiастинального лiмфатичного вузла, що проявляеться потовщенням i ущiльненням капсули на бшьш шж 20 дiб рашше; раннiм оформленням шркового шару лiмфовузла; прискореною, на 7 дiб, закладкою лiмфатичних вузлишв; бiльш вираженим функцюнально активним станом синусiв мозково1 речовини починаючи з 7-ï доби в порiвняннi з контролем.
2. Вивчення морфолопчних структур паренхiми медiастинального лiмфатичного вузла показало, що внутрiшньоплiдна iмунiзацiя сплiт-вакциною «Ваксiгрип» найбiльш виражено вплинула на становлення шрково1 зони (збшьшення кшькосп лiмфоïдних вузлишв, товщини шрково1 речовини та щiльностi клiтин у нш), в той час, як iмунiзацiя y-iмуноглобулiном сприяла бiльш достовiрному збiльшенню товщини мозково1 речовини лiмфовузла, в порiвняннi з контролем.
Перспективи подальших дослiджень. Комплекте вивчення динамти основних субпопуляцш лiмфоцитiв з застосуванням лектиново'1 г^тохжи.
1. Апт О. А. Особливост морфогенезу бшо! пульпи селезшки щурiв у раньому тслянатальному перiодi онтогенезу в нормi та тсля внутршньо плiдного введення антигешв рiзноí природи / О. А. Апт, О. С. Таланова // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки та практики - 2011. - Т. 24, №1. - С.18-21.
2. Антипов Н. В. Морфологические особенности лимфатических узлов / Н. В. Антипов // Укра'шський морфолопчний альманах. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 3-5.
3. Ваганов Ю. В. Комплексная лучевая диагностика при системном поражении лимфатических узлов средостения / Ю. В. Ваганов, Л. Г. Земко // Материалы научно-практической конференции «Новые технологии в медицине: диагностика, лечение, реабилитация»: Минск. - 2002. - Т. 1. - С. 89-92.
4. Волошин Н. А. Висреромегалия новорожденных: морфологические аспекты / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, М. Б. Вовченко [и др.] // Матерiали науково-практично! конференцп з мiжнародною участю, присвячено! 200^ччю з дня народження ХДМУ, м. Харюв, 17-18 ачня 2005 р. - Харюв: ХДМУ. - 2004. -123 с.
5. Волошин Н. А. Лимфоцит - фактор морфогенеза / Н. А.Волошин // Запорожский медицинский журнал. -2005. - № 5. - 123 с.
6. Волошин Н. А. Внутриутробная антигенная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ [и др.] // Морфологические ведомости. - № 1-2, прил. № 1. - 2006. - С. 57-59.
7. Волошин Н. А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеро-мегалии / Н. А. Волошин, Е.А. Григорьева [и др.] // Тавр. мед.-биол. вестн. - 2006. - Т. 9, № 3. - С. 41-43.
8. Волошин М. А. Основи iмунологil та iмуноморфологil / М. А. Волошин, Ю. Б.Чайковський., О. Г. Кущ. - Запорiжжя-Ки!в. - 2010. - 170 с.
9. Годованець Ю. Д. Особливоси iмунiтету в новонароджених при перинатальнш патологи / Ю. Д. Годованець, О. С. Годованець // Бук. мед. вюн. - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 13-15.
10. Головацький А. С. Закономiрностi змш структурно! оргашзацй лiмфоlдних утворень щитоподiбноl залози бших щурiв та И дшянкових лiмфатичних вузлiв у постнатальному онтогенезi при антигеннш стимуляцй оргашзму / А. С. Головацький,
В. В. Мошкола // Матерiали науково-практично! конференцп «Морфолопя на сучасному eTani розвитку науки». - Тернотль
- 2012. - 240 с.
11. Етика лжаря та права людини: положення про використання тварин у бюмедичних дослщах // Експер. та клш. фiзiол. бiохiмiя. - 2003. - №2 (22). - С. 108-109.
12. Кащенко С. А. Морфологические особенности лимфатических узелков пейеровых бляшек тонкой кишки в возростном аспекте / С. А. Кащенко, Е. Н. Морозова // Вюник проблем бюлогп i медицини - 2011. - Вип. 2. Т.1. - 292 с.
13. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных / О. Ю. Реброва. - М.: Издательство Медиа Сфера. - 2006. - 305 с.
14. Романюха А. А. Иммунная система: норма и адаптащя / А. А. Романюха // Иммунология. - 2009. - Т. 30, № 1. - С. 7-12.
15. Сапин М. Р. Методика оценки клеточного состава лимфатических узлов / М. Р. Сапин, В. Ш. Белкин, С. Б. Стефанов [и др.] // Арх. анататомии, гистологии и эмбриологии - 1988. - Т.105, № 8. - С.85-89.
16. Смiян I. С. Перинатальш чинники ризику у прогнозуванш розвитку шфекцшно! патологи у новонароджених / I. С. Смiян, Г. А. Павлишин, М. С. Гнатюк [та ш.] // Акт. пит. пед., акуш. та гшекол. - 2009. - № 2. - С. 10-12.
17. Сырцов В. К. Периферические органы иммунной системы / В. К. Сырцов, Н. А. Волошин, Е.Г. Алиева // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки та практики - 2011. - Вип. XXIV, №1. - С.8-11.
18. Чернишова Л. I. Фактори вродженого та адаптивного мюцевого iмунiтeту у д^ей з частими рестраторними захворюваннями та вплив на них бaктeрiaльних лiзaтiв / Л. I. Чернишова, С. А. Якимович, А. В. Чернишов [та ш.] // Совр. пед. - 2010. - № 1. - С. 78-80.
19. Anderson A. O. Conduit for Privileged Communications in the Lymph Node / A. O.Anderson, S. Shaw // Immunology. - 2005.
- Vol. 22, № 1. - Р. 3-5.
20. Elleder M. Deposition of lipopigment a new feature of human splenic sinus endothelium. Ultrastructual and histochemical study/ M. Elleder // Journal of anatomy. - 1991. - № 1. - P. 35-40.
21. Mebius R.E. Organogenesis of lymphoid tissues / R. E. Mebius // Nat. Rev. Immunology. - 2003. - Vol. 3. - P. 292-303.
22. Sallustio G. Lymphatic system: morphofunctional considerations / G. Sallustio, C. Giangreogorij, L. Cannas [et al.] // Rays. -2000. - Vol. 25, № 4. - P 413-427.
ВЛИЯНИЕ ПРЕНАТАЛЬНОЙ АНТИГЕННОЙ СТИМУЛЯЦИИ НА СТУКТУРУ МЕДИАСТИНАЛЬНОГО ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА ПЛОДА Кущ О.Г., Васильчук Н.Г.
Описаны результаты исследования структурных компонентов и клеточный состав медиастинального лимфатического узла в норме и после внутриутробного антигенного воздействия. Выявлено, что внутриплодное введение антигена ускоряет созревание лимфоузлов средостения, вызывает структурную перестройку узлов и изменяет соотношение количества лимфоцитов в узелках и паракортикальной зоне.
Ключевые слова: медиастинальный лимфатический узел, пренатальная антигенная стимуляция.
Стаття надшшла 2.03.2014 р.
INFLUENCE OF PRENATAL ANTIGENIC STIMULATION ON THE STRUCTURE OF MEDIASTINAL LYMPH NODE OF THE FETUS Kusch O.G., Vasilchuk N.G.
The results of researches of structural components and cellular composition mediastinal lymph node in the norm and after prenatal antigenic exposure. It is revealed that internally fruitful introduction of antigen accelerates maturing lymph nodes in the mediastinum, causes structural adjustment nodes and alters the ratio of the number of lymphocytes in nodules and paracortical zone.
Key words: mediastinal lymph node, prenatal antigenic exposure.
Pe^roeHT BonomHH M.A.
УДК 616.314.17 + 616.316]-092.9-008
РОЛЬ NO-СИНТАЗ У МЕХАН1ЗМАХ ПОРУШЕНЬ В1ЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА I СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ
У експеримент на 25 бших щурах дослщжено роль iзоформ NO-синтаз у мехашзмах порушень вшьнорадикальних процеЫв у тканинах пародонта i тднижньощелепних слинних залоз (СЗ) при моделюванш метаболiчного синдрому (МС). Виявлено, що функцюнальна актившсть нейронально'1 NOS за цих умов обмежуе активащю пероксидного окиснення лшвдв (у тканинах СЗ), зниження антиоксидантного (АО) потенщалу (в тканинах пародонта), проте зменшуе актившсть каталази (у тканинах пародонта i СЗ). Функцюнальна актившсть шдуцибельно'1 NO-синтази сприяе активацп у тканинах пародонта i СЗ вшьнорадикальних процеЫв, знижуе АО потенщал. Показано, що L-арпнш за умов МС бшьш ефективно вщновлюе АО процеси у тканинах пародонта у порiвняннi iз СЗ, що дозволяе очкувати позитивний ефект при його призначенш у лжарських формах для мюцевого застосування.
IGii040Bi слова: метабол1чний синдром, NO-синтази, пародонт, слинш залози.
Робота е фрагментом НДР "Кисень- та NO-залежш мехашзми ушкодження внутршшх оргашв та ïx корекщя фiзiологiчно активнимиречовинами" (№ держреестрацн 0108U010079).
Ведомо, що серед хворих з ознаками метабол1чного синдрому (МС) велике поширення мають запально-дистроф1чш захворювання пародонтального комплексу та слинних залоз (СЗ) [1, 5]. Структури пародонта i СЗ е досить чутливими до дефщиту або надлишку оксиду азоту (NO), що утворюеться за участю р1зних 1зоформ NO-синтаз (NOS), штритредуктаз, неферментативних реакцш ввдновлення штрит-
© Ляшенко Л. I., Сл1нська А. М. та 1нш., 2014 1-39
