CC BY
27
новых лектинов, свидетельством чего являются работы ученных Львовской школы морфологов. В тоже время лектиновые свойства определяют разные функции одного и того же лектина или системы лектинов из одного и того же источника или одинаковые функции лектинов единого происхождения. Вместе с тем исследования структурно-функциональных признаков подобности и отличий лектинов на данный момент не привели к созданию четких и ясных основ классификации. Таким образом, предложена классификация и систематизирована выборка лектинов для изучения клеток иммунной системы.
Ключевые слова: лектины, классификация лектинов, иммунокомпетентные клетки.
Стаття надшшла 5.09.2014 р.
bolshe novyh lectin, Testimony cheho javljajutsja work uchennbih Lvovskoy morfolohov schools. In otea TIME lektynovbie properties opredelyayut Different functions of one and the same lectin lectin ili system of one and the same function of the source ili odynakovbie lectin unique origin. Together with the topics of the study of structural and funktsyonalnbh pryznakov podobnosty and otlychyy lectin Data on the time of the creation of no avail k Rosary and yasnbih bases classification. Thus, proposals Classification and systematyzyrovana vbiborka lectin for Study ymmunnoy cell system.
Key words: lectins, lectin classification, ymmunokompetentnb e cells
Рецензент Волошин М.А.
УДК 611.428.018.1 - 053.31+[618.29+618.33]-097.1
ОСОБЛИВОСТ1 АНАТОМП ТА КЛ1ТИННИЙ СКЛАД ПАРЕНХ1МИ МЕД1АСТИНАЛЬНОГО Л1МФОВУЗЛА У НОРМ1 ТА П1СЛЯ ВНУТР1ШНЬОПЛ1ДНОГО
ВВЕДЕНИЯ СПЛ1Т-ВАКЦИНИ
Описано юльюсть лiмфоцитiв в паренхiмi вузла в нормi та тд впливом вiрусного антигену. Встановлено, що в раньому постнатальному онтогенезi вiрусна вакцина «Вакагрип» прискорюе формування окремих структур медiастинального лiмфатичного вузла та впливае на становлення популяцп лiмфоцитiв В-залежно! зони.
Ключов! слова: мед1астинальний л1мфатичний вузол, л1мфоцит, антиген, вакцина.
Розширення спектру морфолопчних та 1мунолог1чних метод1в дослщжеиия, а також иеобмежешсть патолопчиих та реактивних сташв оргашв 1мунно1 системи в останнш час сприяе виникненню штересу до вивчення л1мфоцит1в у спещатспв р1зних галузей медицини та бюлоги. Зпдно л1тературиих джерел, питания резервно! можливост л1мфо1дних оргашв в област 1мунного гомеостазу оргашзму залишаються вщкритими, у зв'язку з иеповиими вщомостями про 1х кшьюсть, топографда та морфолопчиу характеристику в цшому [9].
Надзвичайно важливим е з'ясування рол1 в розвитку патологи плода, рестраторних в1рус1в у зв'язку з 1х широкою розповсюджешстю. Особливо це стосуеться в1русу грипу, який виаслщок мшливост здатиий викликати ешдемп i паидемп [11]. С дан про використання вакциии у ваптиих без вказ1вок на можливють негативного впливу вакцииацп на плщ i оргашзм жшки. Вакцииащя може проводитися починаючи з другого, третього триместру ваптносп вщповщно до роздшу 4 Календаря профшактичиих щеплеиь, затверджеииих МОЗ Украши вщ 03.02.2006 року №48 (зпдно шструкцп препарату). Спл1т - вакцина «Вакшгрип» мютить вс в1русн1 бшки: гемаглютииш i иейрамiиiдазу, бшки иуклеопротещу в1русу. Наявшсть у вакциии виутршшх аитигешв в1русу (иуклеокапсиду i матриксного бшка), на думку вииахiдиикiв вакцина захищае не тiльки вiд щорiчних штамiв вiрусу грипу, але частково i вiд усiх можливих рiзновидiв вiрусу, оскiльки виутрiшиi аитигеии ие особливо схильш до мутацiй. 1муиогеишсть вакциии безпосередиьо пов'язаиа з 11 ефективиiстю за рахуиок иаявиостi виутршшх аитигеиiв вiрусу.
Але в даиий час доведена можливють проиикиеиия вiрусу грипу через плаценту, причому в рiзиi термiии вагiтиостi. Зареестроваиi випадки перериваиия вагiтиостi, загибелi плоду, аиомалп його розвитку. В результатi шфекцп можливе иароджеиня иедоиошеиих i фуикцюиальио иезрiлих дiтей, а також дтей з иедостатиьою масою тiла. Вплив вiрусу грипу при виутрiшиьоутробиiй шфекцп обумовлеио дiею збудиикiв иа плаценту i плiд, а також вираженою iитоксикацiею, пiдвищеиою температурою тiла, порушенням матково-плацеитариого кровообiгу з розвитком в подальшому гшоксп плода [7].
Структурний елемеит лiмфоlдиоl ткаииии -- лiмфоцит, е фуикцiоиальиою iмуиокомпетеит-иою одииицею в реакщях гiперчутливостi уповшьненого типу, траисплаитацiйиого iмуиiтету, а також попередииком аититшопродукуючо1 клiтиии та ношем iмуиологiчиоl пам'ятi. Крiм того, вш видiляе ряд медiаторiв, що включають до iммунноl вiдповiдi iмуиокомпетеитиi та допомiжиi клiтиии [5, 12]. У структуриих компонентах паренхiми лiмфатичиих вузлiв постiйио вiдбуваються процеси мпрацп, диференщювання та пролiферацii субпопуляцiй Т- i В-лiмфоцитiв, тому вииикла иеобхiдиiсть дослщити змiии клiтиииого складу структуриих компоненпв медiастииальиого
лiмфатичного вузла [13]. Особливост взаемоди плода з антигенами можуть суттево впливати на подальший розвиток iмунноl системи оргашзму [10].
Метою роботи було вивчення в порiвняльному аспектi динамiку змш щiльностi малих, середнiх, великих лiмфоцитiв та макрофагiв у структурних компонентах паренхiми медiастинального лiмфатичного вузла щурiв з 1-го дня пiсля народження до 60-го в нормi i пiсля внутрiшньоплiдного введення антигену.
Матерiал та методи дослiдження. В експеримент використовували 3 групи бiлих щурiв лши Вiстар, отриманих iз розплщнику ПП «Бюмодельсервю»: перша - штактна група (n=24); друга - контрольна, тваринам яко! вводили фiзiологiчний розчин на 18 - добу внутршньоутробного розвитку (n=30). Оскiльки у щурiв становления та формування лiмфоlдноl тканини вщповщае процесам, що вiдбуваються у людини, для екстраполяци даних по впливу вiрусного антигену з тварин на людину, була створена третя група - експериментальш тварини, яким внутршньоплщно на 18 - добу внутрiшньоплiдного розвитку вводили спл№вакцину «Ваксшрип» (Sanofi Pasteur S.A., Франщя), що мiстить гемаглютинши вiрусних штамiв грипу в сумарнш дозi 45 мкг (n=30). Введення антигену i фiзiологiчного розчину плодам здшснювалося лапаротомiчно, шляхом крiзьматочноl ш'екцп об'емом 0,05 мл кожному плоду за способом розробленим М.А. Волошиним зi спiвавторами [4]. Всi експериментальш процедури проводилися вiдповiдно до «Положення про використання тварин у бюмедичних дослщженнях» [6].
Враховуючи добовi коливання популяци лiмфоцитiв, матерiал для дослщжень забирали з 13.00 до 14.00 шляхом декаштаци щурiв шд тiопенталовим наркозом на 1-у, 3-у, 7-у, 11-у, 14-у, 21-у, 30-у, 45-у та 60-у добу шсля народження. Медiастинальнi лiмфатичнi вузли у складi органокомплексу фiксували в розчиш Буена. Виготовляли гiстологiчнi зрiзи товщиною 5-6 мкм. Для гiстологiчних дослщжень зрiзи фарбували гематоксилiном i еозином та ставили ШЙК-реакцiю. Кшьюсть клiтин пiдраховували за допомогою модифшовано1 сiтки Глаголева у перерахунку на умовну одиницю площi - 1000 мкм2 при збiльшеннi 90х (абсолютна кшьюсть малих, середнiх та великих лiмфоцитiв, а також абсолютна кшьюсть макрофагiв у рiзних зонах лiмфовузла). Всi результати дослiдження обробляли методами варiацiйноl статистики за Фiшером-Стьюдентом. Для кожно1 дослщжувано1 величини визначали показники середнього арифметичного (М) i стандартно1 помилки репрезентативностi середнього арифметичного (m). При перевiрцi статистичних гiпотез нульову гiпотезу вiдкидали при рiвнi значущосп p<0,05 [8].
Результати дослiдження та Тх обговорення. Медiастинальнi лiмфатичнi вузли дренують плевральний простiр та легеш, основу серця i грудну частину стравоходу, а також вилочкову залозу. У новонароджених щурiв виявлено поодинокий медiастинальний лiмфатичний вузол, що розташовувався бiля основи серця. Це округле, м'яке утворення, оточене капсулою. Зпдно зi сво1м функцiональним навантаженням цей вузол приймае маленью навколохребтовi лiмфатичнi судини вiд дiафрагмального сплетiння та з'еднуеться з мiжреберними судинами та судинами легешв, що йдуть вщ органiв грудно1 клiтини та перикарду. До вентральнш опукло1 поверхнi вузла тюно прилягае тимус. У двотижневих тварин виявлявся другий медiастинальний лiмфатичний вузол, що розташовуеться мiж дугою аорти та трахеею. Форма вузла до 11 -l доби життя майже округла. Надалi лiмфатичний вузол щурiв контрольно1 групи набував класично1 бобовидно1 форми. У щурiв, якi зазнали внутршньоплщно1 антигенно1 стимуляци, форма лiмфовузла була бiльш неправильное' округло1 форми. Pозмiри медiастинального лiмфотичного вузла зростають з вiком. Збшьшуються як поперековi розмiри так i повздовжнi розмiри вузла. У новонароджених тварин його повздовжш розмiри становлять 0,41±0,05 мм. На 60-у добу повздовжш розмiри зростають до 1,48±0,07 мм. У тварин пiсля внутршньоплщного введення антигену спостерiгаеться вiзуально, збшьшення розмiру лiмфовузла протягом всiх строюв спостереження.
Експериментально встановлено, що внутршньоплщне введення шактивовано1 спл№ вакцини «Ваксшрип» викликае у 1-добових щурiв шсля народження збшьшення кшькосп малих лiмфоцитiв у кiрковiй зонi в середньому на 28%, порiвняно зi щурами контрольно1 групи i становить, вщповщно 11,00±0,57 лiмфоцитiв (контрольна група) та 14,10±0,67 лiмфоцитiв (дослiдна група). Достовiрних вiдмiнностей за цим показником мiж контрольною та iнтактною групами не виявлено. Лiмфоlднi вузлики в медiастинальних лiмфовузлах як дослiдних щурiв, так i у щурiв контрольно1 групи ще не чiтко визначаються. В центральнш частинi лiмфовузла щiльнiсть малих лiмфоцитiв при антигеннiй стимуляц^' збшьшуеться приблизно на 50 %. У капсулi дослiджуваних лiмфовузлiв в груш щурiв, що зазнали антенатально1 антигенно1 стимуляц^'
спостерпаеться тенденщя до розпушування колагеиових волокон та замщення паралельиих рядiв на сичасп, звивистi, петлистi, волокиистi структури.
У 3-добових щурiв у кiрковiй речовиш спостерiгаеться збiльшеиия малих лiмфоцитiв. 1х кiлькiсть в iитактиiй, коитрольиiй та дослщнш групах стаиовить, вiдповiдио 12,90±0,48, 12,00±0,57 та 15,00 ±0,76 лiмфоцитiв на умовну площу 1000 мкм2. Кiлькiсть середнiх лiмфоцитiв у юрковш речовинi лiмфовузла зменшуеться в середньому на 40 % (1,50±0,16 в нормi та 0,90 ± 0,23 у антигенпримшованих). Кшьюсть великих лiмфоцитiв на периферп лiмфовузла щурiв дослщно! групи зменшуеться в середньому на 27 %, а у центральнш частит лiмфовузла - на 75 %, порiвняно з контролем. Кiлькiсть макрофапв дещо зменшена в кiрковiй речовиш медiастинального лiмфатичного вузла антигенпремiйованих щурiв (1,70 ± 0,15), у порiвняннi з аналогiчним показником у контрольнш групi (2,10 ± 0,23), а в центральнш частит пареними лiмфатичного вузла в дослiдi (0,70 ± 0,15) на 133 % перевищуе аналопчний показник контрольно! групи (0,30 ± 0,15).
У 7-добових щурiв кiлькiсть малих лiмфоцитiв продовжуе збшьшуватися в усiх зонах медiастинального лiмфатичного вузла як в умовах норми, так i пiсля антенатального антигенного навантаження. В цьому перiодi спостереження вже розрiзняються лiмфо!днi вузлики в дослщнш груш. Кшьюсть малих лiмфоцитiв в кiрковiй зонi лiмфовузлiв дослщних щурiв збiльшуеться на 84 % порiвняно з контрольною групою i стаиовить, вiдповiдно 23,70±0,65 та 12,90±0,62 лiмфоцитiв на одиницю площi. Достовiрних вiдмiнностей по даному показнику мiж контрольною групою та iнтактними щурами не виявлено. Бiльш виразно, з бшьш чiткими межами починае визначатися паракортикальна зона у дослiдних щурiв, яка переважно заселена малими лiмфоцитами. В паренхiмi мозково! та паракортикально! зони кiлькiсть лiмфоцитiв при внутршньоплщнш антигеннiй стимуляцi! на 7-у добу життя щурiв збiльшуеться, вiдповiдно на 69 % та 51 % i стаиовить 8,10±0,43 та 21,70±0,87 (дослiдна група) та 4,80±0,33 i 14,40±0,45 (контрольна група). Кiлькiсть середшх та великих лiмфоцитiв в цьому термш спостереження на 60 % та 40 % вщповщно нижча за аналогiчнi показники контрольно! групи та складае 0,80±0,13 i 0,40±0,16 лiмфоцитiв на вищезазначену площу лiмфовузла. Проте чисельнiсть макрофагiв кiрково! зони на 42 % в дослщнш груш вища шж у контрольнш. В мозковш речовиш кшьюсть макрофапв збiльшуеться на 86% в медiастинальних лiмфатичних вузлах антигенпремiйованих щурiв. Достовiрних змiн кiлькостi середнiх та великих лiмфоцитiв паракортикально! зони в дослщнш груш по вщношенню до групи контролю не виявлено.
На 11-у добу життя щурiв шсля народження морфологiчнi дослiдження структури пареними медiастинальних лiмфатичних вузлiв показали, що кшьюсть малих лiмфоцитiв в кiрковiй, паракортикальнш та мозковiй речовинi лiмфовузла збшьшуеться, вiдповiдно на 84 %, 114 % та 107 %, порiвняно з контрольною групою i складае в дослщнш груш 29,6±0,8 26,8±0,9 i 14,1±0,8 лiмфоцитiв, а в контрольнш груш - 16,10±0,52, 12,5±0,5 i 6,80±0,38 лiмфоцитiв. Продовжуе збшьшуватися кшьюсть макрофапв у юрковш та паракортикальнш зон медiастинального лiмфатичного вузла на 60-65 % порiвняно з групою контролю. Збiльшуеться кшьюсть клгтин, що мiтотично дiляться. Велик лiмфоцити переважно зустрiчаються в мозкових тяжах, але поодинокi клiтини виявляються в кiрковiй зонi. Слiд зазначити, що у антигенпремшованих щурiв мозкова речовина медiастинальних лiмфатичних вузлiв мютить великих лiмфоцитiв на 34 % менше, шж в контрольнiй груш. Кшьюсть середшх лiмфоцитiв у юрковш, паракортикальнiй та мозковiй речовинi медiастинального лiмфовузла при антенатальнiй антигеннiй стимуляцл зростае на цьому термiнi спостереження у 4,3 рази, 3,1 рази та 1,8 рази, вщповщно до контрольно! групи.
На 14-у добу шсля народження кшьюсть малих лiмфоцитiв продовжуе зростати у юрковш зош лiмфовузла (на 134 % показник перевищуе аналопчний у контрольнш груш). В паракотикальнш зош та мозкових тяжах кшьюсть малих лiмфоцитiв дещо зменшуеться, порiвняно з попередшм термшом спостереження, i лише на 43 % та 84 % перевищуе аналопчш показники групи контролю. Чисельшсть середшх лiмфоцитiв на умовну одиницю площi продовжуе штенсивно збшьшуватись у юрковш та паракортикальнш зош лiмфовузла, перевищуючи аналопчш показники контрольно! групи у 6 раз та 5,1 рази вщповщно. Продовжуе зменшуватися число великих лiмфоцитiв у вшх структурних вщдшах паренхiми середостшних лiмфовузлiв дослщно! групи, порiвняно з контрольною та штактною групами. Саме в цьому термш спостереження рiзниця мiж значениями даного показника у вшх групах вже е недостовiрною. Також, для цього термiну спостереження характерним виявилось збiльшення чисельностi макрофагiв у юрковш (3,80±0,39) та мозковiй речовинi (2,10±0,23) лiмфовузла, перевищуючи значения контрольно! групи на 58 % та 133 % вщповщно (2,40±0,27 та 0,90±0,18).
На 21-у добу постнатального перюду в групi щурiв, пiсля введения вакцини «Ваксiгрип» продовжуе зменшуватися кшьюсть малих лiмфоцитiв у всiх структурах середостшного лiмфовузла, а
чисельнють середшх та великих лiмфоцитiв, навпаки збшьшуеться. Кшьюсть макрофагiв в кiрковiй зош збiлъшуeтъся до 4,90±0,38 в досшднш групi, в той час коли в груш контролю цей показник складае 2,00±0,26. В мозковiй речовиш дослщно! групи спостерiгаетъся стрiмке збшьшення середнiх (7,90±0,46) та великих (6,50±0,50) лiмфоцитiв. У тварин, що зазнали антигенного впливу спостерiгаетъся скорочення паракортикально! зони починаючи з 21-1 до 60-1 доби
На 30-у, 45-у та 60-у добу життя спостер^аеться поступове наближення показникiв клiтинного складу структурних компоненпв паренхiми середостiнного лiмфовузла дослiдних щурiв до значень у контрольнш та iнтактнiй групах. В юрковш речовинi медiастиналъного лiмфатичного вузла щурiв дослщно! групи достовiрно збшьшуетъся кшьюсть кттин з картиною деструкци, збiлъшуетъся кiлъкiстъ макрофагiв у гермшативних центрах лiмфоlдних вузликiв, якi сформувалися на 30-у добу та зменшуеться чиселънiстъ плазмоцитiв, вiзуалъно, в юрковш зонi, якi в найбiлъшiй кшькосп виявляються на прикiнцi першого тижня життя.
Таким чином, внутрiшнъоплiдне антигенне навантаження сплiт-вакциною «Вакшгрип» у щурiв в перiодi з 1-1 по 11-ту добу пiсля народження змшюе становлення В-залежно! зони медiастиналъного лiмфатичного вузла. Стоншуеться товщина мозкового шару, осюльки зменшуеться в цiй зош кшьюсть лiмфоцитiв на умовну площу, вiрогiдно за рахунок бiлъш iнтенсивного процесу ем^ацп лiмфоцитiв порiвняно з нормою. В той же час в Т- залежнш зош збшьшуеться щшьшсть клiтин на одиницю площ^ що вказуе на активацiю Т-кштиного iмунiтету за рахунок iмiграцil лiмфоцитiв з центрального лiмфатичного органу - тимусу, що вщповщае дослiдженням автора [3]. Отримаш експерименталънi даш стосовно основних тенденцiй розвитку лiмфоlдних структур пiсля внутрiшнъоплiдного антигенного навантаження узгоджуеться з даними iнших авторiв [1, 2].
1. Внутрiшньоплiдне введення сплiт-вакцини «Вакс1грип» викликале фазнi змши в розвитку медiастинального лiмфатичного вузла та динамщ1 популяцiй лiмфоцитiв: на 11-у добу тсля народження зафшсовано максимальне збiльшення щiльностi малих лiмфоцитiв у паракортикальнiй та мозковiй речовиш лiмфовузла (26,8±0,92 та 14,1±0,79 вщповщно); на 14-у добу максимально зростае кшьюсть малих лiмфоцитiв юрково! та паракортикально! зони (37,00±0,77 та 13,90±0,75 клiтин вiдповiдно); на 21-у добу максимально зросло число середшх лiмфоцитiв паракортикально! зони (4,70±0,33) та мозково! речовини (7,90±0,46); з 30-! по 60-у добу клггинний склад практично вщповщае показникам тварин контрольно! групи.
2. Вплив антигену в пренатальному перiодi онтогенезу сприяе прискоренню формування лiмфо!дних структур паренх1ми середостiнного лiмфатичного вузла, i затримуе становлення В-зони.
Перспективи подальших дослгджень. Комплексне вивчення динамти основних субпопуляцш лiмфоцитiв з застосуванням лектиновоi гiстохiмii.
1. Апт О. А. Особливост морфогенезу бшо! пульпи селезшки щурiв у ранньому тслянатальному перiодi онтогенезу в нор]ш та пiсля внутрiшньоплiдного введення антигешв рiзно! природи / О.А. Апт, О.С. Таланова // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки i практики. - 2011. - Вип. XXIV, №1. - С. 18 - 21.
2. Алиева Е. Г. Влияние антигенного воздействия на морфо-функциональное состояние центрального брыжеечного лимфоузла крыс / Е.Г. Алиева // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки i практики. - 2011. - Вип. XXIV, №1. - С. 38 - 39.
3. Волошин М. А. Особливосп морфологи зобно! залози та селезшки щурiв тсля внутршньочеревно! дн антигешв / М. А. Волошин, В. I. Решетшов, М. £. 1ванов [та ш.] // Актуальш питання морфологи 1вано-Франювськ, - 1994. - С.34-35.
4. Волошин Н. А. Внутриутробное введение антигенов - модель для изучения процессов морфогенеза лимфоидных органов / Н. А. Волошин, М. В. Карзов, Е. А. Григорьева [и др.] // Тавр. медико- биол. вестн.-2002.-№3.-С.43-46.
5. Волошин М. А. Постнатальна динамжа кйтинного складу еттелш слизово! оболонки носоглотки тсля пренатально! дн антигена в експеримени / М. А. Волошин, Т. М. Матвейшина // Клшчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2012. - Т. 11, №4. - С. 22-28.
6. Етка лжаря та права людини: положення про використання тварин у бюмедичних дослщах // Експер. та клш. фiзiол. йо^я. - 2003. - №2 (22). - С. 108-109.
7. Ритова В. В. Роль вирусов в перинатальной и постнатальной патологии человека / В.В. Ритова.- М.: Медицина.- 1976. - 256 с.
8. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных / О.Ю. Реброва // - М.: Издательство Медиа Сфера, -
2006. - 305 с.
9. Сырцов В. К. Периферические органы иммунной системы / В. К.Сырцов, Н. А. Волошин, Е. Г. Алиева // Актуальш питання фармацевтично! i медично! науки i практики. - 2011. - Вип. XXIV, №1. - С. 8 -11.
10. Федосеева О. В. Закономерности структурной организации лимфоидных структур толстой кишки человека в детском возрасте. / О. В. Федосеева //Актуальш питання фармацевтично! та медично! науки та практики. Збiрник наук. статей. -
2007, Вип. 19, Т.2, - С 284-288.
11. Цинзерлинг В. А. Перинатальные инфекции. Вопросы патогенеза, морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений (практическое руководство) / В. А. Цинзерлинг, В. Ф. Мельникова. - Санкт-Петербург: Элби СПб, - 2002. - 353 с.
12. Чернишова Л. I. Фактори вродженого та адаптивного мюцевого iмунiтету у дтей з частими рестраторними захворюваннями та вплив на них бактерiальних лiзатiв / Л. I. Чернишова, С. А. Якимович, А. В. Чернишов [та ш.] // Соврем. пед. - 2010. - № 1. - С. 78-80.
13. Kropshofer H. Antigen presentingcells: from mechanisms to drug development / H. Kropshofer, A.B. Vogt // - Weinheim: Wiley-VCH, - 2005. - 611 p.
ОСОБЕННОСТИ АНАТОМИИ И КЛЕТОЧНЫЙ СОСТАВ ПАРЕНХИМЫ МЕДИАСТИНАЛЬНОГО ЛИМФОУЗЛА В НОРМЕ И ПОСЛЕ ВНУТРИ-ПЛОДНОГО ВВЕДЕНИЕ СПЛИТ-ВАКЦИНЫ
Кущ О. Г., Васильчук Н. Г. Описано количество лимфоцитов в паренхиме узла в норме и под влиянием вирусного антигена. Установлено, что в раннем постнатальном онтогенезе вирусная вакцина «Ваксигрип» ускоряет формирование структур медиастинального лимфатического узла и влияет на становление популяции лимфоцитов В-зависимой зоны.
Ключевые слова: медиастинальний лимфатический узел, лимфоцит, антиген, вакцина.
Стаття надшшла 4.10.2014 р.
PECULIARITIES OF ANATOMY AND CELL COMPOSITION OF THE MEDIASTINAL LYMPH NODE PARENCHYMA IN NORM AND AFTER THE ANTENATAL INTRODUCTION OF SPLIT VACCINE Kusch O. G., Vasilchuk N. G.
It is described the number of lymphocytes in the parenchyma of the node in norm and under the influence of viral antigen. It is established that in early postnatal ontogenesis virus vaccine «Vaksygrypp» accelerates the formation of separate structures of the mediastinal node and influences on the becoming of the population of lymphocytes of B- sensitive areas.
Key words: mediastinal lymph node, the lymphocyte, antigen vaccine.
Рецензент Волошин М.А.
УДК 519.443: [613.648.4+613.37
ГИСТОЛОГИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ ДИАФИЗА ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ У БЕЛЫХ КРЫС ПОСЛЕ ДВУХМЕСЯЧНОГО УПОТРЕБЛЕНИЯ НАТРИЯ БЕНЗОАТА
В эксперименте на 175 половозрелых белых крысах установили, что внутрижелудочное введение натрия бензоата в дозировке 500 мг/кг и 1000 мг/кг массы тела в течение 2 месяцев сопровождается нарушением гистологического строения диафиза плечевых костей, выраженность которого зависит от дозировки вводимого препарата. В период реадаптации восстановление строения диафиза также сопровождалось дозозависимым эффектом. Внутримышечное применение мексидола из расчета 50 мг/кг массы тела сопровождается сглаживанием влияния условий эксперимента.
Ключевые слова: натрия бензоат, кости, гистоморфометрия, мексидол.
Работа является фрагментом НДР «Морфогенез различных органов и систем организма при нанесении дефекта в большеберцовых костях после 60-ти дневного введения натрия бензоата или тартразина» (гос. регистр. номер - 0113и005755).
В настоящее время в быту как консерватор широко используется Е211, или натрия бензоат (натриевая соль бензойной кислоты, НБ) [13]. НБ в виде естественного природного компонента в небольших дозах содержится в яблоках, изюме, клюкве, корице и т. д. [14]. Также, доказано мощное проокислительное действие бензоата натрия на популяции аэробных дрожжей [9]. Кроме того, Е211 оказывает мутагенное воздействие на митохондриальную ДНК, приводит к угнетению клеточного дыхания и окислительному стрессу в клетках эпителия желудочно-кишечного тракта [11]. С другой стороны доказано, что при приеме внутрь бензоат натрия поступает в мозг, останавливает потерю Паркина и Б1-1, защищает нейроны, нормализует уровень нейромедиаторов и улучшает двигательные функции у мышей с болезнью Паркинсона [10].
Ранее нами было установлено, что 60-дневное внутрижелудочное введение НБ сопровождается угнетением темпов роста костей и дестабилизацией ультраструктуры костного биоминерала, выраженность которых зависит от концентрации вводимого препарата [5, 6]. Вместе с этим, сведения о гистологическом строении костей после длительного употребления в пищу натрия бензоата в доступной литературе нам обнаружить не удалось.
Целью работы было изучить в эксперименте гистологическое строение середины диафиза плечевых костей у белых крыс после 2-месячного употребления в пищу НБ в различной концентрации и обосновать возможности его коррекции мексидолом.
Материал и методы исследования. Исследование было проведено на 175 белых беспородных половозрелых крысах-самцах с исходной массой тела 200-210 г. Содержание и
