Научная статья на тему 'Особливості розподілу рецепторів до лектинів арахісу та ікри окуня в капсулі медіастенального лімфатичного вузла'

Особливості розподілу рецепторів до лектинів арахісу та ікри окуня в капсулі медіастенального лімфатичного вузла Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
73
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕДіАСТЕНАЛЬНИЙ ЛіМФОВУЗОЛ / АНТИГЕН / ЛЕКТИН АРАХіСУ / ЛЕКТИН ОКУНЯ

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Васильчук Н.Г., Кущ О.Г.

За результатами лектингістохімічних досліджень виявлено особливості розподілу рецепторів до лектинів арахісу та ікри окуня на капсулі медіастенального лімфатичного вузла білих щурів в умовах норми і після внутрішньоплідного антигенного навантаження. Встановлено тенденцію до поступового зниження щільності рецепторів до лектинів арахісу на поверхні капсули лімфовузла під впливом антигенів, введених плодам щурів. Щодо щільності рецепторів до лектинів ікри окуня виявлена протилежна тенденція.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості розподілу рецепторів до лектинів арахісу та ікри окуня в капсулі медіастенального лімфатичного вузла»

ЭНДОНАЗАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ ДО И В ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ У БОЛЬНЫХ С ДИАГНОЗОМ АДЕНОИДИТ Абилова Ф. А.

192 больных с диагнозом аденоидит были разделены на 4 группы. В первой группе в качестве местного лечения был использован октенисепт, во второй группе 1- % раствор диоксидина, в третьей группе 10-20%- раствор сульфацила натрия. Четвертая группа была контрольной. До операции больным в полость носа были назначены 5%- раствор натрия бикарбоната, 0,18%-раствор адреналина и один из вышеуказанных антимикробных растворов. Полученные результаты показали, что больным, которым до и после операции были назначены носовые капли, послеоперационный период по сравнению с контрольной группой протекал относительно благополучно и в течение года рецидивы заболевания встречались реже. Наряду с этим преимущества антибактериальных препаратов по отдельности не были выявлены, освобождение носа и слизистых выделений с применением препаратов дали хороший лечебный

носоглотки от антимикробных эффект.

Ключевые слова: антимикробные препараты.

аденоидит, местная терапия,

Стаття надшшла 21.08.2015 р.

ENDONASAL THERAPY BEFORE AND IN THE POSTOPERATIVE PERIOD IN PATIENTS WITH DIAGNOSIS OF ADENOIDITIS Abilova F. A.

There were 192 patients with adenoiditis diagnosis under our control. They were divided to four groups. For the treatment of the first group we have used the solution of the oxtinisept. For the second group was used the solution of the dioxidini and the third group has been applied the solution of the sulfacil sodium. The fourth group we allocated as a control group. Preoperatively stages we assigned the solution of 5%- sodium bicarbonatis, adrenalini 0,18% and one of antimicrobial drops which were indicated. At the result we find out that the conditions of the patients which we used antimicrobial drops pre-Op and post-Op periods were more positive results comparing with fourth (control) group and the next year's residives were minimal case. During the comparing of the indicated antimicrobial drugs separately were not found their predominance but beside releasing the mucous drainage from the nasal and nasapharyngeal cavity the using these antimicrobial drops raising the effectiveness.

Key words: adenoiditis, local therapy, antibacterial

drugs.

Рецензент Безшапочний С.Б.

УДК 611.428.018.1 - 053.31+[618.29+618.33]-097.1

ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ РЕЦЕПТОР1В ДО ЛЕКТИН1В АРАХ1СУ ТА 1КРИ ОКУНЯ В КАПСУЛ1 МЕД1АСТЕНАЛЬНОГО Л1МФАТИЧНОГО ВУЗЛА

За результатами лектингiстохiмiчних дослщжень виявлено особливосп розподшу рецепторiв до лектишв арахюу та кри окуня на капсулi медiастенального лiмфатичного вузла бших щурiв в умовах норми i июля внутршньоплщного антигенного навантаження. Встановлено тенденщю до поступового зниження щшьносп рецепторiв до лектишв арахюу на поверхш капсули лiмфовузла тд впливом антигешв, введених плодам щурiв. Щодо щшьносп рецепторiв до лектишв кри окуня виявлена протилежна тенденщя.

Ключовi слова: медiастенальний лiмфовузол, антиген, лектин арахюу, лектин окуня.

Робота е фрагментом НДР «Лектингiстохiмiчна характеристика морфогенезу оргатв i тканин в ранньому постнатальному перiодi в нормi та експериментi» (№ держреестрацн 0109и003986).

Потреби бюлоги та медицини диктують необхщнють дослщжень в област анатоми л1мфатичио! системи, а також оргашв ¡муногенезу [4]. Олпосахариди мембранних бшюв служать лпандами для зв'язування з лектинами, тим самим впливаючи на процеси фуикцюиуваиня клггини, тканин i оргашв. Р1зно1 складиостi вуглеводш структури, експресоваш на иоверхш кттии, складають рецеиторш системи, беруть участь у процесах молекулярного розшзиаваиня i траисмембраиио1 сигнатзаци [10, 11].

Сиолучиоткаииииий остов лiмфовузла складаеться iз загально! зовшшиьо1 капсули i трабекул, якi вiдходять вщ ие! в середину вузла. У склад капсули лiмфовузла е мiофiбробласти, фуикцiоиуючи ие як окрема незалежна одиииця, а в сиолучеииi з шшими клiтииами i елемеитами матриксу. Це иов'язаио з особливостями коитакпв мiофiбробластiв мiж собою i з иозакттиииим матриксом [9]. Раиiше було встаиовлеио роль мiофiбробластiв в иаракриииш регуляци бiологiчиих ироцесiв дифереищацп, иролiферацil [7].

За даиими лтератури, иа иоверхиi фiбробластiв ексиресуються трансмембранш рецеитори адгези [8]. Наявиiсть рецепторiв до лектииiв арахiсу (PNA) иа поверхш каисули визиачае 11 адгезивш властивостi.

Вивчеиия сиолучио1 ткаииии лiмфовузла дае уявлеиия иро iитеисивиiсть фуикцюиальиого иаваитажеиия иа иього, оскiльки колагеновi i еластииовi волокиа в капсулi розташоваиi так, щоб в сукуииост з гладком'язовими клiтииами забезиечити оптимальну скоротливу здатиiсть

лiмфовузла. Мiофiбробласти здатш продукувати також ряд ключових компоненпв позаклiтинного матриксу, до яких вщносяться колагени I, III, V, VII тишв [9].

Лектiногiстохiмiчний метод для виявлення типiв колагешв застосовувався для вивчення iнших оргашв, оскiльки колагеновi волокна I i III типу, тсля кислотного гiдролiзу, взаeмодiють з рецепторами лектину три окуня (PFA), специфiчного до кшцевих нередукованих залишкiв a-L-фукози [1]. Спираючись на цей факт, для виявлення колагенових волокон у складi капсули медiастенального лiмфатичного вузла використовувався лектин три окуня.

Метою роботи було дослщити особливостi розподiлу рецепторiв до лектинiв арахiсу та три окуня в структурi капсули медiастенального лiмфатичного вузла бiлих щурiв в нормi та пiсля внутрiшньоплiдного введення антигешв.

Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослщження стали 156 медiастенальних лiмфатичних вузлiв. В експериментi використовували три групи щурiв лши Wistar: I група -iнтактнi, II - тварини, яким на 18 добу внутршньоутробного розвитку вводили учмуноглобулш людини, III - тварини, яким на 18 - добу внутршньоутробного розвитку внутрiшньоплiдно вводили сптт-вакцину «Вакшгрип». Введення антигенiв плодам здшснювалося за методом М. А. Волошина та ствав. (2010).

Забш тварин проводили шляхом декаштаци на 1-у, 3-ю. 7-у, 11-у, 14-у, 21-у, 30-у, 45-у, 60-у добу тсля народження, дотримуючись мiжнародних принципiв Хельсшксько1 деклараци Всесвггньо1 медично! асощаци про гуманне ставлення до тварин. Медiастенальнi лiмфатичнi вузли фшсували в розчинi Буена. Виготовляли пстолопчш препарати за загально прийнятою методикою. Виявлення вуглеводних залишюв ßD-галактози проводили з використанням лектину арахiсу (PNA), редукованих залишкiв a-L-фукози - з використанням лектину шри окуня (PFA). Препарати обробляли iз застосуванням стандартних наборiв НПК «Лектинтест» (м. Львiв) в розведеннi лектину 1:50 [5]. Вiзуалiзацiю реакци з кон'югатами лектишв проводили напiвкiлькiсним методом при iмерсiйному збiльшеннi мiкроскопа: + - реакщя виражена дуже слабо (свiтле забарвлення); ++ - реакцiя виражена слабо (св™о - коричневе забарвлення); +++ -сильна реакщя (коричневе забарвлення); ++++ - дуже сильна реакщя (темно-коричневе забарвлення).

Результати дослщження та Тх обговорення. Результати проведених морфолопчних дослщжень виявили деякi особливостi впливу внутршньоплщно1 iмунiзацil на щiльнiсть рецепторiв до лектишв арахюу в капсулi медiастенального лiмфатичного вузла. Реактивнi змiни тсля iмунологiчного навантаження сприяли потовщенню i разволокненню капсули лiмфовузла.

Дослiдження характеру експреси рецепторiв до лектинiв араису напiвкiлькiсним методом (табл.1) показало, що у тварин друго1 i третьо1 груп виявлено зниження 1'х щшьност в структурi капсули лiмфовузла. При цьому слщ зазначити, що в нормi адгезивнi властивостi капсули з 1-х по 60-у добу шслянатального розвитку включно, перевищували аналогiчнi показники тварин iмунiзованих антигенами (табл. 1). ктотних вiдмiнностей за даним показником мiж експериментальними групами не виявлено. Введення вiрусноl вакцини тiльки на 30-у добу показало незначне зниження адгезивно1 здатносп капсули в порiвняннi з тваринами, iмунiзованих y-iмуноглобулiном людини.

Таблиця 1

Характер експресГт" рецепторiв до лектину apaxicy (PNA) в crpyKrypi капсули

медiастинального лiмфатичного вузла

Доба тсля народження !нтактна група Група антенатально ¡мушзована у-¡муноглобулшом Група антенатально ¡мушзована спл1т-вакциною «ВакЫгрип»

1 ++++ +++ +++/++

3 ++++ +++/++ ++

7 +++ ++ ++

11 +++ ++ ++

14 +++ +++ ++/ +++

21 +++ ++ ++

30 +++ +++ ++

45 +++/++++ + +

60 ++/+++ + +

Примггка: + - реакцiя виражена дуже слабо; ++ - реакщя виражена слабо; +++ - сильна реакщя; ++++ - дуже сильна реак^.

Колагени I i III титв мають у своему склавд ткопроте1ди, вуглеводнi залишки яких виявляють спорiдненiсть до лектинiв iкри окуня Perca fluviatilis (PFA) [2, 6].

У ходi морфолопчних дослщжень було виявлено, що iнтенсивнiсть забарвлення капсули пiсля обробки лектином шри окуня у антигенпремшованих тварин II i III груп мала тенденцiю до збiльшення. Про це свщчать найбiльш iнтенсивно профарбоваш сполучнотканиннi елементи капсули медiастенального лiмфатичного вузла на 14-у добу у другш групi, i на 14-у i 21-у добу в третш групi (табл. 2).

Таблиця 2

Характер експресп рецепторiв до лектину окуня (PFA) в crpyKrypi капсули _медiастинального лiмфатичного вузла_

Доба тсля народження !нтактна група Група антенатально ¡мушзована у-¡муноглобулшом Група антенатально ¡мушзована спл1т-вакциною «Вакагрип»

1 + +/++ ++

3 +/++ ++ ++

7 ++ ++/+++ +++

11 ++ +++ +++

14 ++/+++ +++ ++++

21 +++ +++/++++ ++++

30 +++ +++ +++

45 ++ ++ +++

60 ++ +++ +++

Примггка: + - реакцiя виражена дуже слабо; ++ - реакщя виражена слабо; +++ - сильна реакщя; ++++ - дуже сильна реак^.

Таким чином за результатами лектингiстохiмiчного дослщження виявлено характер змш щiльностi рецепторiв до залишкiв ßD-галактози та a-L-фукози у сполучнотканинних елементах медiастенального лiмфатичного вузла в умовах внутршньоплщного антигенного навантаження. Зокрема показано, що кшьюсть рецепторiв на поверхш цитоплазматично! мембрани з вуглеводними залишками ßD-галактози у антигенпремiйованих щурiв зменшуеться, порiвняно з нормою. Цей факт можна пояснити тим, що прискорене дозрiвання лiмфоlдного органу супроводжуеться маскуванням юнцевих залишюв D-галактози сiаловою кислотою. О^м капсули медiастенального лiмфатичного вузла вiдмiчаеться зменшення щiльностi лектинових рецепторiв у трабекулах лiмфовузла, тiсно пов'язаних з капсулою, що складають сполучнотканинний каркас медiастенального лiмфовузла. Це мае велике значення для регуляцл iмунноl вiдповiдi, оскшьки клiтини строми лiмфовузла приймають активну участь у процесах пролiферацil та диференцiювання лiмфоlдних клггин. Отриманi даннi узгоджуються з результатами шших авторiв [3].

Лектингiстохiмiчнi дослщження з використанням лектину iкри окуня показали змши з боку штенсивносп накопичення колагенiв I та III тишв, що мають у своему складi глшопротеши, вуглеводнi залишки яких спорщнеш до лектину iкри окуня [1]. Накопичення колагешв показуе зростання функцюнально! активностi лiмфоlдного органу. Таким чином, виявлено ряд морфолопчних змш у глшоконьюгатному профш елементiв сполучно1 тканин лiмфовузла, якi дають змогу говорити про наявшсть антигенного навантаження на оргашзм щура.

1. У ходi морфологiчних дослiджень виявлено, що в нормi найбiльша щшьшсть PNA-рецепторiв в структурi капсули виявлена на 1-у, 3-ю i 45-у добу посленатального розвитку.

2. Щшьшсть рецепторiв до лектинiв iкри окуня в нормi зростала з 1-1 до 30-1 доби, з наступним зниженням накопичення рецепторiв.

3. Внутршньоплщне антигенне навантаження сприяе поступовому зниженню щiльностi рецепторiв до лектинiв арахюу на поверхнi капсули медiастенального лiмфатичного вузла в порiвняннi з нормою i свiдчить про зменшення адгезивно! здатност капсули по мiрi дозрiвання тканини.

4. Iмуногiстохiмiчне вивчення рiвня експресн рецепторiв до лектинiв шри окуня показало, що в умовах антенатального антигенного навантаження штенсивнють вщкладення бензидиново! мiтки в капсулi лiмфовузла, визначаючи кiлькiсть колагенiв I i III типiв, збiльшувалася в порiвняннi з нормою на всiх термшах спостереження.

Перспективи подальших до^джень. Розширити спектр застосованих лектитв для вивчення сполучнотканинного компоненту медiастенального лiмфатичного вузла.

1. Кущ О. Г. Особливост синтезу колагешв I, III, V i VI титв в плацент при ф1зюлопчно переб1гаючш ваптност та при тзшх гестозах / О. Г. Кущ // Здобутки клшчно1 i експериментально1 медицини. - 2006. - № 2. - С. 148-151.

2. Кущ О. Г. Закономiрностi будови плаценти i лiмфоiдноi тканини, асоцшовано! з нею, протягом третього перюду ваптност (анатомо-експериментальне дослщження): дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора бюлопч. наук: 16.03.01 / Кущ Оксана Георгйвна. З., - 2008. - 396 с.

3. Кущ О. Г. Методика вивчення популяцн у§-Т^мфоциив i3 використанням панелi лектинiв / О.Г. Кущ, М.А. Волошин // Вюник морфологи. - 2010. - № 16 (1). - С. 76 - 81

4. Краюшкин А. И. Функциональная анатомия лимфатического узла с аспектами медицины, основанной на доказательствах / А. И. Краюшкин, М. Ю. Капитонова, Л. И. Александрова // Вестник ВолГМУ. - 2010. - № 3(35). - С. 3-7.

5. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии /А. Д. Луцик, Е. С. Детюк, М. Д. Луцик // - Львов: Вища школа. - 1989.-140 с.

6. Ященко А. М. Рецептори фукозоспецифiчних лектишв в структурних компонентах окремих оргашв / А. М. Ященко, О. В. Смольникова, О. Д. Луцик // Таврич. Медико-биологич. вестн. - 2002. - Т.5, №3. - С. 174-176.

7. Basson M.D. Gut mucosal healing: is the science relevant? / M. D. Basson // Am. J. Pathol. - 2002. - Vol. 161. - P. 1101-1105.

8. Hinz B. Myofibroblast development is characterized by specific cell-cell adherens junctions / B. Hinz, P. Pittet, J. Smith-Clerc // Mol. Biol. Cell. - 2004. - Vol. 15. - P. 4310-4320.

9. Gabbiani G. Evolution and clinical implications of the myofibroblast concept / G. Gabbiani // Cardiovasc. - 1998. - Vol. 38. -P. 545-548.

10. Manning J. C. G lycomic profiling of developmental changes in bovine testis by lectins histochemistry and further analysis of the most prominent alteration on the level of the glycoproteome by lectin blotting and lectin affinity chromatography / J. C. Manning, K. Seyrek H., Kultner [et al.] // Histol. Histopatol. - 2004. Vol. 19. P. 1043-1060.

11. Villalobo A. A guide to signaling pathways connecting protein-glycan interaction with the emerging versatile effector functionality of mammalian lectins / A. Villalobo, A. Nogales-Conzalez, H. J. Galius // Trends Glycosci. Glycotechnol. -2006. Vol. 18. P. 1-37.

ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ РЕЦЕПТОРОВ К ЛЕКТИНАМ АРАХИСА И ИКРЫ ОКУНЯ В КАПСУЛЕ МЕДИАСТЕНАЛЬНОГО ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА Васильчук Н. Г., Кущ О. Г.

По результатам лектингистохимических исследований выявлены особенности распределения рецепторов к лектинам арахиса и икры окуня на капсуле медиастенального лимфатического узла белых крыс в условиях нормы и после виутриилодиой аитигеииой нагрузки. Установлена тенденция к постепенному снижению плотности рецепторов к лектину арахиса на поверхности капсулы лимфоузла под влиянием антигенов, введенных плодам крыс. Относительно плотности рецепторов к лектину икры окуня выявлена противоположная тенденция.

Ключевые слова: медиастеиальиый лимфоузел, аитигеи, лектин арахиса, лектин окуня.

Стаття иадшшла 23.08.2015 р.

DISTRIBUTION OF PEANUT RECEPTORS TO LECTINS AND CAVIAR PERCH IN THE CAPSULE MEDIASTINAL LYMPH NODE Vasilchuk N. G., Kush O. G.

According to the results of research lektingistohimicheskih peculiarities of distribution of receptors to lectins peanuts and eggs perch on the capsule mediastinal lymph nodes of white rats in normal conditions and after vnutriplodnoy antigenic load. The tendency to a gradual reduction in the density of peanut lectin receptors on the surface of the capsule lymph nodes under the influence of antigens introduced rat fetus. Regarding the density of receptors for perch roe lectin found the opposite trend.

Key words: mediastinal lymph node antigen, lectin peanut, lectin perch.

Рецензент Срошенко Г.А.

УДК 616.137.83-007.271-091

ТРОФИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ НА СТОПЕ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПОРАЖЕНИЯ

АРТЕРИЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ

В последнее время сосудистых хирургов всего мира все больше привлекает ангиосомиая концепция диагностики и лечения критической ишемии нижних конечностей. В ходе исследования изучена взаимосвязь стено-окклюзионного поражения артерий нижних конечностей с особенностями расположением трофических изменений стопы у 60 больных с атеросклерозом. Расположение трофических изменений на стопе при критической ишемии нижних конечностей соответствует пораженному сегменту артериального ангиосома отвечающему за кровоснабжение данной зоны.

Ключевые слова: ангиосомная концепция, критическая ишемия.

Критическая ишемия нижних конечностей является самой тяжелой формой облитерирующих заболеваний периферических артерий и характеризуется высоким риском потери конечности и высокой летальностью. Несмотря на большое количество имеющихся методов консервативного и хирургического лечения, частота неудовлетворительных результатов лечения остается довольно высокой [3]. В последнее время сосудистых хирургов всего мира все больше привлекает ангиосомная концепция диагностики и лечения критической ишемии нижних конечностей [1]. Ангиосомная модель кровообращения разработана группой хирургов во главе с Taylor в 1987 г. и впоследствии дополненная Attinger et. al., в работах по пластической хирургии.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.