CC BY
25
повреждение органической матрицы эмали, что подтверждается достоверным ростом относительной площади безпризменной эмали и снижением относительной длины эмалевых пластинок. Изменения дентина при этом характеризуются деструкцией дентинных канальцев, количество которых достоверно уменьшается как в области эмалево-дентинной границы, так и вблизи пульпы.
Ключевые слова: ожирение, микропрепараты декальцинированных зубов, эксперимент.
Стаття надшшла 6.02.2015 р.
all layer of cloak dentin basic substance prevailed over pinches of collagen fibers. It was found that in case of alimentary obesity in rats occurred the damage of the enamel organic matrix, as evidenced by significant growth relative area of enamel without prism and decrease the relative lengths of enamel plates. Dentin changes were characterized by destruction of dentin tubules, whose number was significantly reduced as in the area of enamel-dentin border, and near the pulp.
Key words: obesity, micropreparations of rats decalcined teeth, experiment.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК [611.018+ 616.345-006]+547.96
ЛЕКТИНОГ1СТОХ1М1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТОВСТО1 КИШКИ ЛЮДИНИ В НОРМ1 ТА ПРИ НЕОПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛЕКТИН1В, СПЕЦИФ1ЧНИХ ДО Т-АНТИГЕНУ ТА N-АЦЕТИЛЛАКТОЗАМШУ
Для дослщження зв'язування з вуглеводними рецепторами товсто! кишки у людини при раку використано двi групи лектишв: специфiчнi до Т-антигену (PNA, АСА) i специфiчнi до N-ацетиллактозамшу (RCA, PIFA, CNFA). Зпдно даних лтератури лектини означено! вуглеводно! специфiчностi можуть бути корисними для виявлення пухлинного переродження товсто! кишки, однак два останшх лектини на предмет дiагностично!' цшност при неопластичних процесах апробоваш не були. В результат проведених дослщжень було встановлено, що CNFA мае здатшсть до селективно! взаемодп з вуглеводними детермшантами у складi пухлинних новоутворень товсто! кишки при цьому практично не взаемодточи з рецепторами нормально! слизово! оболонки, хоча дещо поступаючись лектину арахюу. Зроблено висновок, що CNFA може представляти штерес для ранньо! дiагностики пухлинного переродження. Iншi використаш лектини виявляли меншу селектившсть до пухлинного переродження i, вщповщно, меншу дiагностичну цiннiсть.
Kjiiohobí слова: лектинова пстсш]шя, рак товсто! кишки, д1агностика.
Робота е фрагментом НДР "Лектинова гiстохiмiя товстоi кишки в Hopuí та при неотази" (№ державно! реестраци: 0113U000207).
Лектини знайшли застосування як д1агностичш маркери ряду патолопчних процешв. Особливий штерес представляють роботи в онкологи, зокрема, застосування лектишв для диференцшно! д1агностики доброяюсних та злояюсних захворювань, прогнозування швазивносп пухлин, ефективносп !х л1кування х1рурпчними та терапевтичними методами. Рак товсто! кишки зпдно статистики посщае трете мюце в структур! пухлинних захворювань у свт [20]. Тому рання i надшна його д1агностика е актуальним питанням для сучасно! медицини. У випадку ракового переродження як вуглеводна так i бшкова частина муцишв тдлягае трансформаци 1з змшою вуглеводних i пептидних ештошв. Вуглеводш детермшанти муцишв злояюсно трансформованих кттин часто бшьш схатзоваш i менш сульфатоваш, вкорочеш та часто мютять Т-антиген (Tantigen, Thomsen-Friedenreich antigen) та Тп антигени у !х аатзованш форм1 в пор1внянш з нормальними кл1тинами [19]. В численних роботах показано, що таю антигени е раково-асоцшованими i мають д1агностичне i прогностичне значення при виявленш пухлин [6, 13, 14].
Для виявлення Т-антигену як надшний реагент зарекомендував себе лектин арахюу. Поряд з тим, не так давно було виявлено, що лектин щириц хвостато! (Amaranthus caudatus аглютинш, амарантин, скорочено ACA), також зв'язуе Т- антиген, але на вщм1ну в1д лектину арахюу, який зв'язуе лише його дешальований вар1ант, АСА краще взаемод1е з його шальованим вар1антом [9, 18]. Однак щ лектини все ж не забезпечують достатньо надшно! д1агностики, тому пошук нових надшних маркер1в злоякюного переродження кл1тин продовжуеться.
Останшм часом з'явились роботи, як стверджують, що лектин з плодових тш гриба Clitocybe nebularis зв'язуеться з лейкем1чними кл1тинами i не взаемод1е з нормальними [22], а з кттинами деяких тканин взаемод1е лише при !х пухлинному переродженш [10, 11 ,15]. Цей лектин трактуеться як ^№-диацетиллактозод1амшо специф1чний (GalNAcP1-4GlcNAc, LacdiNAc) [17], однак його застосування в д1агностищ е дослщжено недостатньо.
Рашше нами було одержано лектин 1з з плодових тш гриба свинушки тонко! (Paxillus involutus) та на основ1 вивчення його взаемодп з вуглеводами i глшокон'югатами встановлено, що вш волод1е ушкальною вуглеводною специф1чшстю до N-ацетиллактозамшно! структури, яка
неекранована аЬ-фукозою i аБ-галактозою [2]. Була дослщжена його взаeмодiя з рiзними пстолопчними тканинами щура у нормi. Зокрема, виявлено селективну взаeмодiю лектину свинушки з кл^инами Пуркiньe мозочка. Лектин виражено взаeмодiяв з стовпчастими кттинами тонко! кишки та не взаeмодiяв з келихоподiбними клiтинами товсто! кишки.
Деяю автори показують, що кшьюсть К, №-диацетил лактозодiамiнних рецепторiв у глшанах дуже сильно зменшуеться при раку молочно! залози i навпаки, щ рецептори можуть бути маркерами прогресування раку простати, яечника i панкреатично! залози [12]. У нормi подiбнi рецептори дуже мало поширеш у клiтинах ссавцiв, але з'являються при пухлинному переродженнi вищезгаданих оргашв у людини.
Метою роботи було дослщити можливiсть використання мiчених пероксидазою лектинiв, специфiчних до Т-антигену та N-ацетиллактозамiну (табл. 1) для дiагностики пухлинного переродження у людини на прикладi раку товсто! кишки рiзного ступени диференщацн.
Матерiал та методи дослщження. Бiопсiйний та автопсiйний матерiал було взято у патолого-анатомiчному вщдшенш Дубенсько! центрально! районно! лiкарнi ^вненська область) та у Львiвському обласному патологоанатомiчному бюро.
В роботi використали iнтраоперацiйний i бiопсiйний матерiал 28 випадюв раку товсто! кишки: (високодиференцшована аденокарцинома - 14, пухлини помiрно! диференцiацi! - 10 та низькодиференцiйованi - 4, з них три зразки мютили структури морфологi! муцинозних карцином), 4 випадки аденоми товсто! кишки, також дослщжено 9 зразкiв автопсiйного матерiалу товсто! кишки людини без ознак патологи.
З автопсшного матерiалу взято рiзнi вiддiли товсто! кишки: слiпу, висхщну ободову, поперечну, низхiдну, сигмоподiбну та пряму. Матерiал фiксували в розчиш Буена або формалiнi далi обезводнювали в зростаючих концентрацiях спиртiв, просв^лювали у ксилолi, заливали в парафш та робили зрiзи товщиною 5-7 мкм. Для загально! морфологi! використали гематоксилш та еозин; альцiановий синш, реакцiю Шифф-йодна кислота в рiзних комбiнацiях.
Мiкроскопiю та фотографування препара^в здiйснювали з використанням фотомiкроскопа МБИ 15-2. В гiстохiмiчному дослiдженнi використано лектини, виробництва НВК «Лектинотест» (м. Львiв) наведенi в табл. 1. 1х кон'югували з пероксидазою хрону за методикою Какапе, Kawaoi [16] у модифшацн Антонюк, Ященко [1].
Таблиця 1
Джерела одержання лектишв, використаних в po6oTi та 'fx вуглеводна специфiчнiсть
№ A6peBiaTypa ^eKTHH Вуглеводна специфiчнiсть
1 ACA Amaranthus caudatus agglutinin, neKTHH Hacrnra ^HpH^ xBOcTaToi NeuAc a2-3Gal pi-3aGalNAc > pDGalpi-3aGalNAc
2 PNA Peanut agglutinin, neKTHH Hacrnra apaxicy PDGalp 1-3aD-GalpNAc
3 RCA Ricinus communis agglutinin, neKTHH HaciHHa apaxicy Neu5Ac a2-6Galpi-4Glc > GalNAcpi-4Glc > Galpi-4Glc
4 CNFA Clitocibe nebularis fungus agglutinin, neKTHH nnogoBHx Tin rpy3nHKa gHMHaToro GalNAcpi-4GlcNAc (LacdiNAc)
5 PIFA Paxillus involutus fungus agglutinin, neKTHH nnogoBHx Tin cBHHymKH tohkoi GalNAcpi-4Glc
Далi гiстологiчнi зрiзи iнкубували в розчинах кон'югаив лектинiв за методикою, описаною нами рашше (концентрацiя ~ 40 мкг/мл, час iнкубацi! - 1 год.) [13]. Ендогенну пероксидазу в тканинах iнгiбували шляхом шкубування зрiзiв в метанолi з пероксидом водню (0,03%). Фарбування дiлянок зв'язування лектинiв здiйснювали в системi З'З^амшобензидин - перекис водню 0, 03 %.
Результати дослiдження та 1х обговорення. (1). Фарбування здорових (нормальних) тканин товсто! кишки людини. У нормi слизова товсто! кишки представлена поверхневим епiтелiем та численними криптами орiентованими перпендикулярно до стшки органа. Повехневий епiтелiй сформований стовпчастими (посмугованими ентероцитами), що здатш всмоктувати воду та юни натрiю та келихоподiбними клiтинами, якi видiляють муцин, що змащуе слизову поверхню та виконуе захисну функцiю. Фарбування гематоксилш-еозином виявляе муциновмiснi келихоподiбнi клiтини, яю вистиляють крипти, облямованi ентероцити, локалiзованi у вистилцi провiту органа та верхнш частинi крипт, i камбiальнi клiтини в основi крипт.
При використанш кон'югату пероксидази з АСА з бшьшою чи меншою штенсившстю фарбувалась епiтелiоцити слизово! оболонки у вшх використанних зразках. Iнтенсивнiсть фарбування бшьш виражена в базальнiй частиш крипт в порiвняннi з аткальною частиною.
Фарбуються перинуклеарш та цитоплазматичш структури, головним чином у базальнш частинi клiтин, надмембранний комплекс (в ештелюципв, що вистеляють просвiт товсто! кишки), апiкальна плазмолема i подекуди цитоплазматичш структури тд нею. В окремих криптах виявлено слабке фарбування муцину келихоподiбних кттин. Також рецептори до АСА присутш в сполучнiй тканинi - у волокнах мiжклiтинного матриксу, базальнiй мембраш, а також виразно фарбуються лейкоцити. При застосуванш PNA лектинових рецепторiв в ештели слизово! товсто! кишки не виявлено, хоча спостерталося спорадичне фарбування кл^инного вистелення просвiту травного тракту, та перинуклеарних дiлянок, надмембранного комплексу. Виявлене слабке фарбування елеменпв строми. При використанннi CNFA фарбування не спостерталося, однак в деяких зразках виявлено слабке забарвлення компактно розмщених рецепторiв пiд гранулами секрету, аткально! плазмолеми мембрани. PIFA проявив помiрно виражену селективнiсть до рецепторiв глiкокалiксу апiкально! мембрани епiтелiю вистелення слизово! (особливо надмембранного комплексу кттин, що вистеляють просвгг органу) та перинуклерно розмщених рецепторiв, колагенових волокон, базально! мембрани. Кон'югат RCA проявляв помiрну спорiдненiсть до циторецепторiв товсто! кишки зафарбовуючи елементи сполучно! тканини, лейкоцитарний шфшьтрат але не ештелюцити крипт товсто! кишки (лише в окремих зразках виявлеш лектин-позитивнi ештелюцити але штенсившсть фарбування е незначною). (2). Фарбування тканин товсто! кишки людини при неоплазiях.
Використання реакцп альцiановий синiй - Шифф-йодна кислота виразно демонструвало наявнiсть муцинового секрету в раково-трансформованих клiтинах, а також розподш кислих та нейтральних мукополiсахаридiв. Спостережено тенденцiю до зниження накопичення внутршньо-клiтинного секрету при втрат диференцiацi! i пiдвищеннi злоякiсностi ракових кл^ин.
У 16 з 25 (64%) дослщжуваних зразках карцином АСА демонстрував помiрне i виражене фарбування пстолопчних структур. В аденомах товсто! кишки та аденоматозно змшенш слизовш, розташованих поряд з малiгнiзованими структурами штенсившсть фарбування така ж або навт вища нiж у вщповщних злоякiсних формацiях. Також виявлено, що штенсившсть фарбування структурних елеменпв нормальних клiтин розташованих близько до ракових клпин пiдвищена. Вiдзначено переважне розташування лектинових рецепторiв в апiкальнiй мембраш та надмембрановому комплекс клiтин вистелення просвпу товсто! кишки, часте маркування перинуклеарних структур, зокрема, над'ядерних - дшянок розташування комплексу Гольжi. Слабко або з помiрною iнтенсивнiстю фарбувались елементи строми - базальна мембрана, колагеновi волокна, а також клпини запального iнфiльтрату.
Помiрне i виражене фарбування пстолопчних структур виявлено у 19 з 23 ( 83 %) зразюв карцином при використанш PNA. Що ж до аденом i тих аденом, локалiзованих сушжно до карцином спостережено дещо нижча штенсившсть фарбування шж у вщповщних злоякiсних формацiях. Водночас не виявлено або ж виявлено низьку штенсившсть фарбування нормальних клпин розташованих близько до ракових клпин. Бшьш шж в половинi дослiджуваних зразкiв виявлено помiрне i виражене фарбування пстолопчних структур аденокарцином товто! кишки при застосуванш PIFA та RCA (в 64 % та 73 % вщповщно). Лектиновi рецептори розмщеш насамперед в апiкальнiй мембраш, надмембрановому комплекс^ а також тд муцином келихоподiбних клiтин, часто виражешше фарбуючи перинуклеарнi структури.
На вiдмiну вiд вищевказаних лектинiв, CNFA не взаемодiяв з перинуклеарними та субнуклеарними рецепторами, та взаемодiяв з над'ядерними рецепторами в тому чи^ з вуглеводними детермшантами в складi муцину, хоча штенсившсть фарбування була невисокою. Також рецептори до лектину мютились в надмембранному комплексi. Загалом помине фарбування виявлено в 16 зразках з 20 дослщжуваних (80 %) злояюсних пухлин, при цьому у вшх пухлинах помiрного та низького ступеня диференцiацi!.
Узагальнюючи одержанi результати, на дiаграмi 1 представлена порiвняльна характеристика реактивностi тканинних структур в нормi i при патолог^'.
Незважаючи на досить строкату картину розподшу лектинових рецепторiв у раковозмiненiй слизовш товсто! кишки, у неоплазiях з високого i помiрного ступеня диференцп виявленi певнi закономiрностi цитологiчного фарбування вщповщними кон'югатами лектинiв. Зокрема, при фарбуванш iнтраоперацiйного матерiалу високодиференцiйовано! аденокарциноми ободово! кишки (G1) T3N1Mx у жшки 69 р. було виявлено наступш особливостi лектин-рецепторно! взаемоди.
В1дсоток лектин-позитивних пстолопчних зразкш
% лектин-позитивних зразш
PNA CNFA PIFA RCA
□норма □G1 □G2 □G3 □ □ ■
Рис. 1. Вщсоток лектин-позитивних пстолопчних зразгав Примiтки: G1 - високодиференцшована карцинома; G2 -помiрнодиференцiйована карцинома; G3 - низькодиференцшована карцинома.
Лектин свинушки тонко! взаемод!яв з рецепторами перинуклеарно та суб'ядерно, причому штенсившсть фарбування коливалась вщ повно! в!дсутност! до вираженого маркування. При цьому в аткальнш мембран! та надмембранному комплекс! виявлено незначну к!льк!сть лектинових лпацщв, в к!лькох ракових ацинусах фарбувалися над'ядерш структури з максимальною штенсившстю п!д гранулами муцину (збережена невелика кшьюсть муцину п!д плазмолемою). Супутня аденома фарбувались з невеликою штенсившстю - перинуклеарно, над'ядерно з вираженням тд муцином чи субап!кально, та краще маркувалась ап!кальна кл!тинна мембрана.
Використання лектину з насiння рицини для фарбування ще! аденокарциноми засвщчило вiдсутнiсть зв'язування з муциновмiсними вакуолями, а там, де !х не було, або де муцин скупчувався компактно тд плазмолемою лектиновi рецептори концентрувались субаткально чи пiд муциновмюними вакуолями вiдповiдно. В деяких ацинусах лектиновi лiганди розподiлилися вiдносно рiвномiрно в над'ядернiй частинi цитоплазми; перинуклеарш дiлянки фарбувались помiрно iнтенсивно. В аденом^ розмiщенiй поряд з раком виявлене помiрне або виражене фарбування субаткально або тд везикулами муцину а також субнуклеарно.
Рецептори до АСА виявлеш в раково-змiнених залозах з великим вмiстом муцину у значнш концентрацi! перинуклеарно i тд ядром. В клiтинах з вщсутшм або незначним вмiстом муцину рецептори виявлеш над'ядерно в компактно розмщених гранулах, часто концентрованих безпосереднбо тд муциновими вiкладеннями. Подiбно фарбувалася кл^ини сумiжно розмiщено! аденоми. Аналогiчна картина спостерпалася також при використаннi РКА, однак штенсившсть фарбування для надмембранних гранул була вищою i цитотопографiя рецепторiв була дещо ширшою. На вщмшу вiд вищезгаданих лектинiв СКБА проявивив селективнiсть до виключно надядерних структур, не фарбуючи перинуклеарно. При чому спостерпалась досить однорiдна картина з фарбуванням також муцину в раковотрансформованих юптинах, хоча! нештенсивно.
Рис. №1. Фарбування гiстологiчних зрiзiв PIFA . А -нормальна слизова товсто! кишки: помiрно виражене фарбування перинуклеарно ештелюципв крипт та бшьш виражене фарбування клiтин вистелення просв^ товсто! кишки (х200).; Б -високодиференцшована аденокарцинома товсто! кишки: помггна локатзащя лектинових рецепторiв перинуклеарно, але не у везикулах муцину надядерно (х200). В - низькодиференцiйовано аденокарцинома тосто! кишки (для фарбування ядер використано гематоксилш) - фарбування не спостерiгаeться (х 400).
•ífei Ai.
Рис. №2. Фарбування гiстологiчних зрiзiв АСА (х200). А -нормальна слизова товсто! кишки: виражене фарбування лектинових рецепторiв перинуклеарно; Б - високодиференцшована аденокарцинома товсто! кишки: - рецептори локашзоваш в переважаючш кшькост перинуклеарно. В -низькодиференцювано аденокарцинома тосто! кишки (для фарбування ядер використано гематоксилш) - спостер^аеться фарбування ракових клггин, що розташоваш окрема та формують скупчення (х 400).
З лггератури вiдомо, що РКА е важливим зондом, який вже вiдносно давно застосовуеться у гiстохiмiчному дослщженш колоректально! неоплазi! [3, 7]. РКА не зв'язуеться з муцином, знайденим в нормальнш прямiй кишцi, але зв'язуеться з муцином, продукованим при раковi прямо! кишки [3, 7]. В додаток, РКА зв'язуеться з ткоконюгатами, як! присутнi у численних передракових ушкодженнях у товстiй кишцi [4]. Глибою дослiдження вуглеводно! специфiчностi показали, що РКА взаемодiе з декшькома олiгосахаридними структурами, спорiдненими до Т-антигену, такими, як Р-0-Оа1р-(1-3)-0-Оа1КАс; р-В-Оа1р-(1-3)-а-Б-аа1рКАсОМе, i р-В-Оа1р-(1-3)-а-Б-аа1рКАс-(1-3)-8ег, а також з ашало-ОМ1 тетрасахаридом з приблизно однаковою афiннiстю, таким чином показуючи, що лектин арах!су
0,0%
не розрiзняе олпосахариди, в яких передостання вуглеводна структура Р-0-Оа1р-(1-3)-Б-ОаШАс е а-або Р-аномерною. Сiалювання Т-антигену робить його недоступним для розпiзнавання РКА. В той же час АСА може взаемодiяти з Т-антигеном, коли гщроксильна група С-6 у ваШАс i С-3 гiдроксильна група у галактози е замiщеною, в тому чист сiаловими залишками [5]. Таким чином, АСА i РКА розпiзнають Т-антиген, але неоднаково реагують на замщення гiдроксилiв його основно! структури. Лектин арахюу дуже добре взаемодiе з Т-антигеном , але не помчено взаемодп з залишками К-ацстиллактоза\п ну [8].
щ
J _ ч » л
Рис. №3. Фарбування пстолопчних зр1з1в РКА (х200). А -нормальна слизова товсто! кишки: лектинов1 рецептори вщсутш; Б -високодиференцшована аденокарцинома товсто! кишки: фарбуються компактш цитолопчш структури над'ядерно. В -низькодиференцювана аденокарцинома тосто! кишки (для фарбування ядер використано гематоксилш): виразне фарбування цитоплазми раковотрансформованих кл1тин (х 400).
Рис. №4. Фарбування пстолопчних зрiзiв CNFA (х200). А -нормальна слизова товсто! кишки: ештелюцити крипт неза-фарбованi; Б - високодиференцшована аденокарцинома товсто! кишки: лектиновi рецепте^ локалiзованi над'ядерно, виразно фарбуються окремi муциновi везикули пiд апiкальною цитоплазмою. В - низькодиференцювана аденокарцинома товсто! кишки - помiрне фарбування атипових кштин та строми (х 200).
Для RCA серед випробуваних дисахарцщв N-ацетиллактозамiн (Gal p1-4GlcNAc, попередник групоспецифiчних речовин людини типу II) був в 7,1 разiв актившшим iнгiбiтором за Gal pl-3GаlNAc (антиген Томсена-Фрщенрайха) i приблизно в 1,7 разiв активнiшим за iншi три випробуваш дисахариди: Gal p1-4Man, Gal p1-3DAra i Gal p1-6GalNAc. Дисахарид Gal a1-4Gal був в 3,6 разiв менш активним за N-ацетиллактозамш [21]. Лектини з плодових тш гриба грузлика димчастого (Clitocybe nebularis) та плодових тiл гриба свинушки тонко! (Paxillus involutus) е мало вiдомi i застосування !х для дiагностики неоплазiй товсто! кишки недослщжеш Проведенi нами дослiдження вказують на суттевi вiдмiнностi у тонкiй вуглеводнш специфiчностi цих двох лектинiв. Не зважаючи на те, що обидва вони взаемодiють з N-ацетиллактозамiном, вуглеводш рецептори, до яких вони виявляють найвищу афiннiсть, очевидно, дуже вiдрiзняються. Про це свiдчать i суттевi вiдмiнностi у взаемодп цих лектишв з еритроцитарними антигенами [2, 17] i виявлеш нами вiдмiнностi у фарбуванш гiстологiчних препаратiв.
1. Виявлено, що для PNA, RCA, CNFA - практично вщсутш вуглеводш детермшанти в ештелюцитах нормально! слизово! товсто! кишки, хоча все ж в окремих дослщжуваних зрiзах неiнтенсивне фарбування спостерпалося. Щодо АСА та PIFA - лектин-позитивш епiтелiоцити виявленi практично у вшх дослiджуваних зразках.
2. Ус використанi лектини проявляли селектившсть до циторецепторiв пухлинних новоутворень товсто! кишки. При цьому поряд з PNA, CNFA, мае здатшсть до селективно! взаемодп з вуглеводними детермшантами у складi пухлинних новоутвореннь товсто! кишки але на противагу вщсутньо! (або майже вiдсутньо!) взаемодп з рецепторами нормально! слизово! оболонки, хоча у цьому плаш дещо i поступаеться PNA.
3. Лектин грузлика димчатого (CNFA) взаемодiяв з над'ядерними (але не перинуклеарними) структурами ештелюципв слизово! оболонки нормальних та раковозмшених клiтин, на вiдмiну вiд шших використаних в роботi лектинiв.
Перспективи подальших дотдженъ. Одержат результати можуть бути використат для розробки Memodie ранньоХ дiагнoсmики пухлинних новоутворень товсто'í кишки.
1. Антонюк В. А. Коньюгирование лектинов с пероксидазой хрена: усовершенствование методики. / В. А. Антонюк, А. М. Ященко // Клиническая лабораторная диагностика - i996. - № 3.- С. 5i-52.
2. Antonyuk R. Lectin purification from fruiting bodies of brown roll-rim fungus (РахШш involutus (Fr.) Fr.) and its application in histochemistry. / R. Antonyuk, A. Lutsyk, V. Antonyuk // Romanian Journal of Morphology and Embryology. - 20i4. -Vol.55, No 3. - P. 787-796.
3. Boland. C. R. Alterations in human colonie mucin occurring with cellular differentiation and malignant transfor mation. / C. R. Boland, C. K. Montgomery, V. S. Kim. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - i982.- Vol. 79. - P. 205i-2055.
4. Boland. C. R. Mucin histochemistry in colonie polyps and cancer./ C. R. Boland // Semin. Surg. Oncol.- 1987. - Vol. 3. - P. 183-189.
5. Boland C. R. Use of the Lectin from Amaranthus caudatus as a Histochemical Probe of Proliferating Colonic Epithelial Cells. / C. R. Boland, Y-F. Chen , S. J. Rinderle, // Cancer Research. - 1991. - Vol. 51, P. 657-665.
6. Baldus, S. E. Thomsen-Friedenreich antigen presents as a prognostic factor in colorectal carcinoma: a clinicopathologic study of264 patients. / S. E. Baldus, T. K. Zirbes, [et al.] // Cancer. - 2000. - Vol. 88 - P.1536-1543.
7. Cooper H. S. Peanut lectin-binding sites in large bowel carcinoma. / H. S. Cooper // Lab. Invest. - 1982. - Vol. 47. - P. 383-390.
8. Chacko B. K. Peanut (Arachis hypogaea) lectin recognizes alpha-linked galactose, but not N-acetyl lactosamine in N-linked oligosaccharide terminals. / B. K. Chacko, P. S. Appukuttan // Int J Biol Macromol.- 2001.- Vol.28, No 5.-P. 365-371.
9. Cazet A. Tumour-associated carbohydrate antigens in breast cancer. /A. Cazet, S. Julien, M. Bobowski [et al.] // Breast Cancer Research. - 2010. - Vol. 12. P. 204 - 217.
10. Huang J. 1,4-N-Acetylgalactosaminyltransferase III enhances malignant phenotypes of colon cancer cells. / J. Huang, J. T., Liang, H. C. Huang [et al.] // Mol. Cancer Res. - 2007, Vol.5, P. 543-552.
11. Hirano K. Method for determining prostate cancer. / K. Hirano, T. Nakamura, J. Amano // International Patent W0/2010/064683, December 3, - 2009.
12. Hirano K. Expression of LacdiNAc Groups on N-Glycans among Human Tumors Is Complex / K. Hirano, A. Matsuda, T. Shirai [et al.] // Biomed Res Int. 2014, Published online - 2014 May 18.
13. Kannan S. Expression of peanut agglutinin-binding mucin-type glycoprotein in human esophageal squamous cell peanut agglutininas a marker. / S. Kannan, R.A. Lakku, D. Niranjali [et al.] //Mol Cancer. - 2003.- Vol.2, No 1 P.38 -45.
14. Kumar S. R. Thomsen-Friedenreich and Tn antigens in nipple fluid: carbohydrate biomarkers for breast cancer detection./ S.R. Kumar, E.R. Sauter, T.P. Quinn, S.L. Deutscher // Clin. Cancer Res.- 2005. - Vol. 11. - P. 6868-6871.
15. Machado E. N-Glycosylation of total cellular glycoproteins from the human ovarian carcinoma SKOV3 cell line and of recombinantly expressed human erythropoietin / E.Machado, S.Kandzia, R. Carilho [et al.]. //Glycobiology.-2011.-Vol. 21.-P.376-386.
16. Nakane P. K. Peroxidase labelled antibody. A new method of conjugation. / P. K. Nakane, A. Kawaoi // J. Histochem. Cytochem. - 1974. - Vol. 22, No 12. - P. 1084-1091.
17. Pohleven J. Purification, characterization, and cloning of a ricin B-like lectin from mushroom Clitocybe nebularis with antiproliferative activity against human leukemic T cells. / J. Pohleven, N. Obermajer, J. Sabotic [et al.] //Biochim.Biophys. Acta. - 2009. -Vol. 1990. - P. 173-181.
18. Sata T. Studies on the Thomsen-Friedenreich antigen in human colon with the lectin Amaranthin. Normal and neoplastic epithelium express only cryptic T antigen. / T. Sata, J. Roth, C. Zuber [et al.] // Lab. Invest. - 1992. - Vol. 66, No 2, - P. 175-186.
19. Schultz M. J. Regulation of the metastatic cell phenotype by sialylated glycans. / M. J. Schultz, A. F. Swindall, S. L. Bellis // Cancer Meta. Rev. - 2012. -Vol. 31, No 3-4. - P. 501-518.
20. Siegel R. Cancer statistics. / R. Siegel, D. Naishadham, A. Jemal // CA: A Cancer Journal for Clinicians. - 2013. - Vol. 63, No 1 - P. 11 - 30.
21. Wu J. H. Defining carbohydrate specificity of Ricinus communis agglutinin as Gal beta 1^4GlcNAc (II) >Gal beta 1^3GlcNAc (I) > Gal alpha 1^3Gal (B) > Gal beta 1^3GalNAc (T). / J.H. Wu, A. Herp, A.M. Wu // Mol Immunol. - 1993.-Vol. 30, No 4.- P.333-339.
22. Wang D. Prostate Cancer Glycans Markers and Autoantibode Signatures. / D. Wang, L. A. Herzenberg, D. M. Peehl [et al.] // International Patent Pub. No,- 2009.
ЛЕКТИНОГИСТОХИМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ТОЛСТОЙ КИШКИ ЧЕЛОВЕКА В НОРМЕ И ПРИ НЕОПЛАСТИЧЕСКИХ ПРОЦЕССАХ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЛЕКТИНОВ, СПЕЦИФИЧНЫХ К Т-АНТИГЕНУ И N-АЦЕТИЛЛАКТОЗАМИНУ Антонюк Р. В., Луцик А. Д. Для исследования связывания с углеводными рецепторами человека в норме и неоплазии использованы две группы лектинов: специфичные к Т-антигену (PNA, АСА) и специфичные к N-ацетиллактозамину (RCA, PIFA, CNFA), которые по данным литературы, могут быть полезными для выявления опухолевого перерождения, но два последних лектина не исследованы на предмет диагностической ценности при неопластических процессах толстой кишки. В результате проведенных исследований было установлено, что CNFA обладает способностью к селективному взаимодействию с углеводными детерминантами в составе опухолевых новообразований толстой кишки не взаимодействуя при этом с рецепторами нормальной слизистой оболочки, хотя несколько уступая лектину арахиса. Сделан вывод, что CNFA может представлять интерес для ранней диагностики опухолевого перерождения. Другие использованные лектины проявляли меньшую селективность к опухолевому перерождению и, соответственно, имели меньшую диагностическую ценность.
Ключевые слова: летиногистохимия, рак толстой кишки, диагностика.
Стаття надшшла 2.03.2015 р.
LECTINOHYSTOCHEMICAL RESEARCH OF COLON IN HUMANS AT NORMAL AND
AT NEOPLASTIC PROCESS USING LECTINS SPECIFIC FOR T ANTIGEN AND N-ACETHYLLACTOSAMINE Antonyuk R.V., Lutsik O. D. For study the binding with carbohydrate receptors at human colon cancer were used two groups of lectins - specific for T-antigen (PNA, ACA) and lectins specific for N-acethyllactosamine (RCA, PIFA, CNFA), which according to the literature data, may be useful in identifying tumor degeneration, but the final two lectins weren't used for the purpose of diagnostic value in neoplastic colon processes. As a result of studies found that CNFA has the ability to selectively interact with carbohydrate determinants consisting of tumor colon without interacting with receptors on normal mucosa, although somewhat less selectively as peanut lectin. It could be concluded that CNFA may be of interest for early diagnosis of neoplastic transformation. Other lectins that used have were less selectivity to tumor degeneration and, therefore,have less diagnostic value.
Key words: lectinohistochemistry, colon cancer, diagnostics
Pe^roeHT Ernam C.M.
