CC BY
17
5. Hampton M. B. Inside the neutrophil phagosome: oxidants, myeloperoxidase, and bacterial killing / M. B. Hampton, A. J. Kettle, C. C. Winterbourn. // Blood. - 1998. - No.92. - C. 3007-3017.
6. Gordon S. Alternative activation of macrophages / S. Gordon. // Nat Rev Immunol. - 2003. - No.3. - P. 23-25.
7. MacMicking J. Nitric oxide and macrophage function / J. MacMicking, Q. W. Xie, C. Nathan. // Annu Rev Immunol. - 1997. - No.15. - P. 323-350.
8. Nelson S. Pathophysiology of pneumonia / S.Nelson, C. M. Mason, J. Knolls [et al.] // Clin. Chest Med. - 1995. - No.16. - P. 1-12.
9. Onofrio J. M. Granulocyte-alveolar macrophage interaction in the pulmonary clearance of Staphylococcu.s aureus / J. M. Onofrio, G. B. Toews, M. F. Lipscomb. // Am. Rev. Respir. Dis. - 1983. - No.127. - P. 335-342.
10. Steinman R. M. Endocytosis and the recycling of plasma membrane / R. M. Steinman, I. S. Mellman, W. A. Muller [et al.] // J Cell Biol. - 1983. - No.96. - P. 1-27.
11. Toews G. B. The relationship of inoculum size to lung bacterial clearance and phagocytic cell response in mice / G. B. Toews, G. N. Gross, A. K. Pierce. // Am. Rev. Respir. Dis. - 1979. - No.120. - P. 559-566.
12. West A. P. TLR signalling augments macrophage bactericidal activity through mitochondrial ROS / A. P. West, I. E. Brodsky, C. Rahner [et al.]. // Nature. - 2011. - No.472. - P. 476-480.
ФАГОЦИТАРНАЯ АКТИВНОСТЬ ЛЕЙКОЦИТОВ В ДИНАМИКЕ РАЗВИТИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ПНЕВМОНИИ Чугай О. А., Любинец Л. А.
Фагоцитоз - один из основных механизмов иммунной системы, направленный на уничтожение антигенов, в т.ч. бактериального генеза. Ведущую роль в фагоцитозе и секреции иммунологически активных веществ играют мононуклеарные фагоциты. В статье приведены результаты исследования фагоцитарной активности лейкоцитов в динамике развития экспериментальной пневмонии, вызванной культурой Staphylococcus aureus. Определено, что развитие экспериментальной пневмонии характеризовалось активацией макрофагальной фагоцитарной системы, что проявлялось ростом в крови таких показателей, как фагоцитарный индекс, фагоцитарное число, тест восстановления нитросинего тетразолия в диформазан. На фоне тенденции к равномерному увеличению поглощающей способности фагоцитирующих лимфоцитов, среднее количество поглощенных инфекционных агентов и процессинговая активность моноцитов достоверно увеличивались на 10 и 20 сутки экспериментальной пневмонии.
Ключевые слова: экспериментальная пневмония, фагоцитоз, мононуклеарные фагоциты.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
PHAGOCYTIC ACTIVITY OF LEUKOCYTES IN THE DYNAMIC OF EXPERIMENTAL PNEUMONIA Chugai O., Lyubinets L.
Phagocytosis - one of the basic mechanisms of the immune system, aimed at the destruction of antigens, including bacterial origin. The leading role in phagocytosis and secretion of immunological active substances play mononuclear phagocytes. The article presents the research data of phagocytic activity of leukocytes in the dynamics of experimental pneumonia caused by Staphylococcus aureus. Determined that the course of experimental pneumonia characterized by activation of macrophage phagocytic system which manifested in growing of blood indicators such as phagocytic index, phagocytic number, nitroblue tetrazolium recovery test in dyformazan. Against the background of the trend towards a uniform increase absorptive capacity of phagocytic lymphocytes, the average number of absorbed infectious agents and digesting activity of monocytes significantly increased at 10 and 20 days of experimental pneumonia.
Key words: experimental pneumonia, phagocytosis, mononuclear phagocytes.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.631-019-018:547547.96]-08
ЕКСПОНУВАННЯ ГЛ1КОКОН'ЮГАТ1В У ПОСТНАТАЛЬНОМУ МОРФОГЕНЕЗ1 ЯеЧКА ЩУРА ЗА ДАНИМИ PAS-РЕАКЦП ТА ЛЕКТИНОВОÏ ПСТОХ1МП
З використанням методiв загально! морфологи, PAS-реакцп, манозоспецифiчних (PSA, GNA, Con A) та галактозоспецифiчних (PNA, VAA, CNFA) лектишв дослщжено перебудову такому яечка щура на послщовних етапах пре- (20-й пренатальний день) та постнатального (1-й, 20-й, 40-й постнатальш дш, дорослий щур) морфогенезу. Встановлено, що процеси морфогенезу супроводжуються штенсивною перебудовою вуглеводвмюних бiополiмерiв, зокрема, рецепторiв лектишв в складi структурних компонента яечка. Манозоспецифiчнi лектини можуть бути рекомендован в якост селективних гiстохiмiчних маркерiв фетальних клтн Лейдта, галактозоспецифiчнi лектини -акросомальних систем сперматозо'вдв щура. Рецептори лектишв обох вищеозначених груп експонуються лептотенними i зиготенними сперматоцитами починаючи з 20-го постнатального дня.
Kjik)40bí слова: яечко щура, постнатальний морфогенез, лектинова ricToxiivM, таком.
Робота е фрагментом НДР «Лектино- та iмуногiстохiмiчний aHmÍ3 вуглеводних детермтант нормальных та патологiчно змшених клтин i тканин», № державноíреестрацн 0113U000207.
Кл1тиииим глшокон'югатам належить важлива роль у взаемному розшзнаванш кттин, забезпеченш нормального ембрюгенезу, постнатального розвитку та функцюнування оргашзму, включаючи диференщащю, рют, контактне гальмування кл^ин, ¡мунну вщповщь та ш. Не менш важливу роль у морфо-функцюнальнш оргашзаци тканин, оргашв та !хшх систем вщграють
олпосахаридш ланцюги у складi мiжклiтинного матриксу. При цьому вуглеводш детермiнанти одними з перших реагують на розвиток pi3HOMaHrra^ форм патологи [3, 10, 15, 16]. Сукупшсть вуглеводних доменiв ядерно! та кттинно! оболонок, цитоплазматичних та ядерних структур, елементiв екстрацелюлярного матриксу отримала назву глiкому [3].
Найактившше перебудова глiкому пpотiкаe у перюд ембpiонального розвитку та постнатального морфогенезу [1, 2, 9]. У значнш кшькост публiкацiй задокументовано iнтенсивну перебудову глiкоpецептоpiв у пpоцесi сперматогенезу [11, 17], однак у доступних лггературних джерелах ми не виявили робщ присвячених дослiдженню закономipностей змiн глшому сiм'яникiв щура на послiдовних етапах постнатального морфогенезу.
В аpсеналi сучасних методiв гiстохiмi! вуглеводiв вагоме мюце належить лектинам, якi здатнi специфiчно зв'язуватися з вуглеводними детеpмiнантами бiополiмеpiв у залежностi вiд !хньо! стеpеохiмiчно! конфпураци, заряду молекул, доступностi для взаемодп тих або iнших моно- чи дисахаридних залишкiв [3, 9, 15, 16]. При цьому лектини здатш розтзнавати основнi типи моносахарищв, що можуть бути пpисутнi у бюлопчних об'ектах: D-манозу/D-глюкозу (DMan/DGlc), D-галактозу (DGal), N-ацетил-D-глюкозамiн (DGlcNAc), N-ацетил-D-галактозамiн (DGalNAc), L-фукозу (LFuc), сiаловi кислоти (NeuNAc) [3, 4].
Метою роботи було з використанням методiв лектиново! пстоими у поeднаннi з постановкою класично! PAS-реакци дослiдити перебудову вуглеводних детермшант глiкополiмеpiв у пpоцесi постнатального морфогенезу яечка щура.
Матерiал та методи дослщження. У pоботi використано 15 самок щуpiв лшп Вiстаp масою 180-200 г, потомство вiд яких на 20-й пренатальний день, 1-й, 20-й та 40-й дш постнатального розвитку тддавали евтаназп шляхом передозування iнгаляцiйного наркозу хлороформом. У самщв забирали яечка, фiксували у розчиш Буена та заливали у парафш за загальноприйнятою методикою. Для поpiвняння були викоpистанi яечка 5 щуpiв тpимiсячного вiку з масою тша до 250 г.
Для вивчення загально! морфологи зpiзи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксилiном та еозином. Вуглеводний компонент виявляли за допомогою PAS-реакци з наступним дофарбовуванням ядер гематоксилшом. Вуглеводнi детеpмiнанти бiополiмеpiв дослщжували з використанням манозоспецифiчних лектинiв (Con A, PSA, GNA), а також лектишв, специфiчних до залишкiв D-галактози (PNA, VAA, CNFA). Бiльш детальна характеристика глiкоpецептоpiв означених лектинiв подана в монографи [4]. Конканавалiн А виробництва Sigma (США), iншi використаш в pоботi лектини були очищеш i кон'югованi з пероксидазою доктором фарм.наук, професором В.Антонюком. Для вiзуалiзацil мiсць зв'язування лектинiв застосовували дiамiнобензидин фipми Sigma. Пiдбip концентраци лектишв, обробку хромогеном та контроль специфiчностi гiстохiмiчних pеакцiй здiйснювали як описано рашше [13]. При пpоведеннi дослщжень дотримувались правил та пpинципiв «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експеpиментiв та з шшою науковою метою» (Страсбург, 1986), «Загальних етичних пpинципiв експерименпв на тваринах» та Закону Укра!ни «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» №1759-VI вiд 15.12.2009 р. Мшроскошю i фотографування пpепаpатiв проводили з використанням фотомшроскопа Granum R60.
Результати дослщження та Тх обговорення. При дослщженш пpепаpатiв забарвлених гематоксилшом та еозином встановили, що на 20-й пренатальний день та 1-й постнатальний дш яечко складаеться з шм'яних трубочок (СТ), заповнених пpолiфеpативно активними клiтинами Сеpтолi (КлС) з темними компактними ядрами овально! форми. Ближче до центрально! частини СТ локалiзуються поодиною гоноцити, яю в^^зняються вiд КлС бiльшими pозмipами та св^лими еухpоматинiзованими ядрами. Пpосвiт у СТ на цш стадi! розвитку вщсутнш, стiнка утворена базальною мембраною та шаром мю!дних клiтин. Прошарки сполучно! тканини мiж СТ на 20-й пренатальний день значно шиpшi у поpiвняннi з такими на 1-й постнатальний день, дiаметp СТ також бшьший (рис.1 А, Б). 1нтерстицш виповнений фетальними клiтинами Лейдiга (КлЛ), макрофагами, еозинофiлами, судинами мiкpоциpкулятоpного русла.
На 20-й постнатальний день дiаметp СТ збшьшуеться, в окремих з них з'являеться пpосвiт, клiтинне вистелення стае багатошаровим, клiтини pозмiщенi менш компактно у поpiвняннi з попередшми теpмiнами розвитку, пpавдоподiбно, у зв'язку з опусканиям яечок у калитку, яке у щуpiв вщбуваеться в пpомiжку мiж 15 та 18 постнатальними днями [12, 14]. У адлюменальному компартменп СТ згiдно з даними Parker G.A. et al. [14] локалiзуються лептотеннi та зиготенш сперматоцити (клiтини з малими темними ядрами); ближче до просв^у СТ залягають пахiтеннi сперматоцити (клiтини з великими св^лими ядрами), частина з яких перебувае в сташ апоптозу. У
•VfB
базальному компартмент СТ noMÎTHÎ поодинокi ф^ури мггозу, iнтерстицiй мiстить незначну кшькють великих юптин з оксифшьною цитоплазмою - незрших КлЛ (рисЛВ).
■ m îii ' r% Ч.№ ■ *>
□ ¿M t; '
Шгш1- ж.,
л
li .А
•б л
Б
Л
ишШЛ-
л.« *Т^ ~
••vpftj
^»•'¿¿ййН
Рис 1. Мжроморфодопя яечка щура на послщовних етапах морфогенезу. А - 20-й пренатальний день; Б - 1-й; В - 20-й; Г - 40-й постнатальш дш; Д, Е - дорослий щур. Забарвлення ГЕ,*400.
На 40-й постнатальний день периферто СТ займають ядра КлС i сперматогони, бiля просвггу СТ iдентифiкyються сперматиди подовгасто'1 форми, мiж шарами сперматогонiй i сперматид залягають сперматоцити (рис.1 Г). У яечку дорослого щура в адлюменальному компартменл СТ, окрiм сперматоцитiв i сперматид, виявляються у значнш кiлькостi сперматозо'иди характерно!' витягнуто'1 форми i детрит, що утворюеться внаслiдок вiдшарyвання цитоплазми сперматид у ходi спермiогенезy (рис.1 Д). В штерстици залягають скупчення КлЛ (рис.1Е). Отриманi нами результати узгоджуються з даними [12, 14], як свщчать, що дефiнiтивних морфо-фyнкцiональних ознак яечко щура набувае на 46-й постнатальний день.
Результати використання PAS реакци. На 20-й пренатальний та 1-й постнатальний дш незначш депозити PAS-позитивного матерiалy виявленi у складi мiоïдного шару СТ, в штерстици та капсул яечка; внyтрiшне клггинне вистелення СТ демонструвало повну ареактивнють (рис.2А). На 20-й постнатальний день спостер^али пiдвищення реактивностi yщiльненоï штерстицшно'1 сполучно'1 тканини, а також стшки кровоносних судин у ïï складi (рис.2Б). На 40-й день деяке зниження забарвлення штерстищю поеднувалося з появою слабко'1 PAS-реактивностi цитоплазматичних глжокон'югата сперматогенного епiтелiю (рис.2В). У яечку дорослого щура щентифжована реактивнiсть акросомальних везикул i хвостових дiлянок сперматозодав; адлюменальний простiр СТ заповнений залишками PAS-позитивно'! цитоплазми, вiдшарованоï вiд сперматид у процесi спермiогенезy; PAS-реактивнiсть також демонструвала збагачена КлЛ строма м\ж СТ (рис.2Г).
А
Б
Г
Д
Рис.2. PAS реакщя структурних компонентiв яечка щура на послщовних етапах постнатального морфогенезу. А - 1-й день; Б - 20-й день; В - 40-й день; Г - дорослий щур. х400.
Слабша штенсивнють PAS реакци на 1-й постнатальний день i ïï посилення на 20-й день i, правдоподiбно, обумовлене вищим ступенем пдратаци ембрюнально'1 сполучно'1 тканини у порiвняннi з бшьш пiзнiми етапами онтогенезу. Повторне зниження реактивной iнтерстицiю на 40-й постнатальний день може бути пов'язане з розширенням штерстицшних просторiв пiсля опускання яечок в калитку. Виявленi нами закономiрностi перерозподiлy PAS-реактивного
MaTepiany в динамщ постнатального морфогенезу яечка щура загалом узгоджуеться з результатами [5].
Результати лектиново! riстохiмil. На 20-й пренатальний день висока концентрaцiя манозоглшашв виявлена в цитоплaзмi фетальних КлЛ, численнi скупчення яких локaлiзовaнi в штерстици мiж СТ. Слабку реактивнють проявляли стiнки та внyтрiшнe кттинне вистелення СТ, а також капсула яечка (рис.ЗА, Б). На 1-й постнатальний день кiлькiсть фетальних КлЛ була редукованою, реaктивнiсть СТ ютотно не змiнювaлaся (рис.ЗВ). На 20-й та 40-й постнатальш днi в адлюменальному компaртментi СТ iдентифiковaно лептотенш та зиготеннi сперматоцити, цитоплaзмaтичнi глшокон'югати яких експонували значну кiлькiсть манозоглшашв (рис.ЗГ).
СТ дорослих щyрiв демонстрували певну гетерогеннiсть у зв'язyвaннi лектишв, що, прaвдоподiбно, обумовлено рiзними фазами сперматогенезу, у яких знаходились сегменти СТ, що потрапляли у площину зрiзy (рис.ЗД). Привертала увагу штенсивна реaктивнiсть спермaтогонiй у базальному компартменп, спермaтоцитiв i тканинного детриту, що утворювався у резyльтaтi спермiогенезy, а також апоптичних процесiв, в адлюменальному компартменп (рис.ЗЕ). Отримaнi нами результати гютотопографп рецепторiв лектину Con A у структурних компонентах яечка щура дещо вiдрiзняються вiд даних М.М.Синенько i спiвaв [6], що може бути пов'язано з використанням р1зних ф1ксатор1в - cyMÍini Буена i 4% формалшу вцщовщно.
А
Б
В
Г
Д
Е
Рис.3. Експонування манозоглкашв у яечку щура на послщовних етапах морфогенезу. А, Б - 20-й пренатальний день; В - 1-й, Г -40-й постнатальш дш; Д, Е - дорослий щур. Обробка лектином PSA, х100 (А, Д), х400 (Б, В, Г, Е).
При використанш специф1чних до D-галактозильиих залишюв лектишв PNA, VVA та CNFA були встановлеш иаступиi закоиомiриостi розподшу гл1корецептор1в. На 20-й пренатальний деиь слабку реактивнють демонстрували КлС та стшки СТ, дещо штенсившше забарвлювались поодииокi КлЛ у складi штерстицшно! сполучио! ткаииии (рис.4А). На 1-й постиатальиий деиь зв'язування лектииiв з кттиииими елемеитами у складi СТ редукувалося (рис.4Б). На 20-й постиатальиий деиь иа rai повио! ареактивиост елемеитiв iитерстицiю, стiиок i кл^ии базальиого компартмеиту СТ, задокумеитоваио штенсивну взаемодiю галактозоспециф1чних лектишв 3Í сперматоцитами у склад1 адлюменальиого компартмеиту.
А
Б
В
Г
Д
Е
Рис.4. Перерозподш вуглеводних детермiнант Б-галактози на послщовних етапах морфогенезу яечка щура. А - 20-й пренатальний день; Б - 1-й, В - 20-й, Г - 40-й постнатальш дш; Д, Е - дорослий щур. Обробка лектинами СОТА (А-Д) та РКА (Е), х400.
На 40-й постнатальний день Б-галактозильш детермшанти були виявлеш на поверхш сперматоципв та сперматид, а також у склад1 детриту в просвт СТ (рис.4Г). У яечках дорослих щур1в галактогакани експонували акросомальш гранули та шапочки, штерстицшш КлЛ; контурувалися також хвостов1 д1лянки сперматозо1дав, детрит у просвт СТ та базальт мембрани останшх (рис.4Д, Е). Варто зауважити, що под1бна шдвищена реактивнють з лектином РКА характерна для акросомальних систем сперматозо1дов людини [3], тод1 як селективним маркером акросом сперматозо!д1в миш1 може слугувати специф1чний до залишюв БОаВДАс лектин 8ВА [7]. Лектин под1бно! вуглеводно! специф1чносп (НРА) рекомендований А. М. Ященко 1 сшвавт. [8]. для щентифшацй апоптозу кл1тин сперматогенного еттел1ю яечка щура.
Постиатальиий морфогенез яечка супроводжуеться активною перебудовою вуглеводвмiсиих бiополiмерiв, зокрема, рецепторiв лектииiв. Маиозоспецифiчиi лектиии PSA, GNA та Con A можуть бути рекомендован в якосп селективиих гiстохiмiчних маркерiв фетальиих КлЛ, галактозоспецифiчиi лектиии PNA, VAA та CNFA - акросомальних систем
сперматозо1дав щура. Рецептори лектишв обох вищеозначених груп експонуються лептотенними i зиготенними сперматоцитами починаючи з 20-го постнатального дня.
Перспективи подальших дослгджень. Розширення спектру вивчених вуглеводних детермтант за рахунок використання лектишв специфiчних до термшалъних залиштв К-ацетил-О-глюкозамту, К-ацетилО-галактозамшу, L-фукози та Ыалових кислот. Дотдити вплив експерименталъног патологи (зокрема, дисбалансу тирогдних гормотв материнсъкого оргатзму) на глжом яечка потомства.
1. Voloshin N.A. Lektinyi zhivotnogo i rastitelnogo proishozhdeniya: rol v protsesah morfogeneza / N. A. Voloshin, E. A. Grigoreva // Zhurnal AMN Ukrainyi. - 2005. - T.11, No. 2. - S. 223-237.
2. Tabachniuk N. V. Lektynohistokhimichni doslidzhennia ta embriohenez / N. V. Tabachniuk, I. Yu. Oliinyk, L. P. Lavriv// Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. - 2010. - T.9, No. 3. - S. 95-100.
3. Lutsik A. D. Lektinyi v gistohimii/ A. D. Lutsik, E. S. Detyuk, M. D. Lutsik // Lvov: Vyischa shkola, - 1989.
4. Antoniuk V. O. Lektyny ta yikh syrovynni dzherela / V. O. Antoniuk // Lviv: Kvart, - 2005.
5. Topolenko T. A. Rozpodil hlikoproteiniv v yaiechkakh shchuriv pislia vvedennia zhinochykh statevykh hormoniv u druhomu ta tretomu periodakh vahitnosti / T. A. Topolenko // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2011. - T.2, Vyp.2. - S.267-269.
6. Synenko M. M. Fukozo- i manozohlikany u strukturnykh komponentakh yaiechka shchuriv na tli eksperymentalnoho hipotyreozu / M. M. Synenko, Y. A. Nakonechnyi, O. V. Smolkova [ta in.] // Visnyk morfolohii. - 2010. - T. 16, No.2. - S.416-419.
7. Varyvoda O. Yu. Nokaut hena pttg u myshei suprovodzhuietsia pidvyshchenniam rivnia eksponuvannia vuhlevodnykh determinant DGalNAc / O. Yu. Varyvoda, Ye. Z. Filiak, O. D. Lutsyk [ta in.] // Biopolymers and Cell. - 2012. - V.28, No.2. - S.129-133.
8. Yashchenko A. M. Hipotetychna rol retseptoriv lektyniv yak markeriv apoptozu v klitynakh simianyka pry tyroidnii patolohii / A. M. Yashchenko, B.R.Stoika, O.V.Smolkova [ta in.] // Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. - 2003. - T.6, No.3. - S.153-155.
9. Dan X. Development and applications of lectins as biological tools in biomedical research / X. Dan, W. Liu // Med.Res.Rev. -2015. - Vol.36. - P.221-247.
10. Gabius H.J. The sugar code. Fundamentals of glycoscience/ H.J.Gabius [et al.] // Weinheim: Wiley, - 2009.
11. Gallo A. Glycobiology of reproductive processes in marine animals/ A.Gallo, M.Costantini// Mar. Drugs. - 2012. - V.10, No.12. - P. 2861-2892.
12. Krinke G. J. The laboratory rat / G. J. Krinke [et al.] // Amsterdam: Elsevier-Academic Press, - 2000.
13. Lutsyk A. Structural, functional, and lectin histochemical characteristics of rat ovaries and endometrium in experimental hyper- and hypothyroidism / A. Lutsyk, E. Sogomonian // Folia Histochem. Cytobiol. - 2012. - Vol.50, No.3. - P.331-339.
14. Parker G. A. Atlas of histology of the juvenile rat / G.A. Parker, C. A. Picut [et al.] // Amsterdam: Elsevier-Academic Press, - 2016.
15. Roth J. Lectins for histochemical demonstration of glycans / J. Roth // Histochem.Cell Biol. - 2011. - Vol.136. - P.117-130.
16. Sharon N. Lectins: carbohydrate-specific reagents and biological recognition molecules / N. Sharon // J.Biol.Chem. - 2007. -Vol.282. - P.2753-2764.
17. Seco-Rovira V. Identification of apoptotic cells by means of lectin histochemistry / V. Seco-Rovira, E. Beltran-Frutos, C. Ferrer [et al.] // J. Cytol.Histol. - 2015. - Vol.6, No.2. - 309 p.
18. Varki A. Essentials of glycobiology / A. Varki, R. D. Cummings, J. D. Esko [et al.] // Cold Spring Harbor: Cold Spring Harbor Laboratory Press, - 2009.
ЭКСПОНИРОВАНИЕ ГЛИКОКОНЪЮГАТОВ В ПОСТНАТАЛЬНОМ МОРФОГЕНЕЗЕ ЯИЧКА КРЫСЫ ПО ДАННЫМ PAS-РЕАКЦИИ и лектиновой ГИСТОХИМИИ Шегедин А. Ю., Ященко А. М. С использованием методов общей морфологии, PAS-реакции, манозоспецифичных (PSA, GNA, Con A) и галактозоспецифичных (PNA, VAA, CNFA) лектинов исследовано перестройку гликома яичка крысы на последовательных этапах пре- (20-й пренатальный день) и постнатального (1-й, 20-й, 40-й постнатальные дни, взрослая особь) морфогенеза. Установлено, что процессы морфогенеза сопровождаются интенсивной перестройкой углеводсодер-жащих биополимеров, в частности, рецепторов лектинов в составе структурных компонентов яичка. Манозоспеци-фичные лектины могут быть рекомендованы в качестве селективных гистохимических маркеров фетальных клеток Лейдига, галактозоспецифичные лектины - акросомальних систем сперматозоидов крысы. Рецепторы лектинов обеих групп экспонировались лептотенними и зиготенними сперматоцитами начиная с 20-го постнатального дня.
Ключевые слова: яичко крысы, постнатальный морфогенез, лектиновая гистохимия, гликом.
Стаття надшшла 2.04.2017 р.
EXPOSURE OF GLYCOCONJUGATES IN POSTNATAL MORPHOGENESIS OF RAT TESTIS AS REVEALED BY PAS REACTION AND LECTIN HISTOCHEMISTRY Shegedin A. Yu., Yashchenko A. M.
Having used general morphology methods, PAS-reaction, mannose-specific (PSA, GNA, Con A) and galactose-specific (PNA, VAA, CNFA) lectins it was investigated the restructurization of rat testis glycome on the subsequent phases of pre- (prenatal day 20th) and postnatal (1st, 20th, 40th postnatal days, adult rat) morphogenesis. It was detected that morphogenic processes are accompanied by intense rearrengement of glycoconjugates, in particular, lectin binding carbohydrates in within structural components of the testis. Mannose-specific lectins can be recommended as a selective histochemical markers of fetal Leydig cells, galactose-specific lectins - as specific labels of rat spermatozoa acrosomal systems. Receptors for both group lectins were exposed by leptotene and zygotene spermatocytes beginning from the 20th postnatal day.
Key words: rat testis, postnatal morphogenesis, lectin histochemistry, glycome.
Рецензент Срошенко Г.А.
