CC BY
26
УДК 616.33 - 002.2 + 618.36 - 001.18 - 089.843] - 092.9
ОСОБЛИВОСТ1 ЛЕКТИНОСПЕЦИФ1ЧНОСТ1 СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В КАРД1АЛЬНО1 ЧАСТИНИ ШЛУНКУ П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ НА ТЛ1 ГОСТРОГО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАПАЛЕННЯ
У po6oTi встановлено, що лектини можуть бути використанi для роздшення та аналiзу глiкокон'югатiв i глiкозидiв структурних компонентiв шлунка. Визначення функцюнальних змш процесiв секретоутворення та секретовиведення гландулоцитами та поверхнево-ямковим еттелюцитами кардiально! частини шлунка показали доцшьшсть введення крюконсервовано! плаценти у комплекснш терапи запальних захворювань його.
Ключовi слова: лектини, кардiальна частина шлунка, поверхнево-ямюда епiтелiоцити, екзокриноцити, крiоконсервована плацента.
Робота е фрагментом НДР "Експеpименmально-моpфологiчне вивчення ди mpaHcmaHmamie крюконсервованог плаценти на морфофунщшнальний стан ряду внутршнх оргатв", № 0108U001572.
Резистентнють слизово! оболонки травного каналу щодо ушкоджуючих чиннишв забезпечуеться двома основными шляхами: здатнютю збер1гати цшснють еттел1ального покриву i виробленням слизу [3, 4, 5, 11, 12]. Перша властивють слизово! оболонки досягаетъся активною i динам1чною ф1зюлопчною регенеращею, друга - функцюнуванням клгтин i залоз, що продукують слизовий секрет [7, 8]. Ведомо, що еттелш оргашв травлення поспйно оновлюеться; темп ф1зюлопчно! регенерацл визначаеться 1нтервалом часу ввд моменту подшу клгтин у генеративнш зон (шийковий ввддш шлункових залоз i дуоденальш крипти) до моменту ввдторгнення !х у просвгт травно! трубки [6, 9, 10].
Детал1защю морфофункцюнальних порушень шлунково! секрецл при експериментальному вплив1 (введення препарату «Платекс-плацентарний», введення Х-карагшену) уможливлюе метод лектиногютох1мп [1, 2].
Метою роботи було визначення динам1ки змш вуглеводних детермшант структурних компоненпв шлунково! стши при введенш крюконсервовано! плаценти на тл1 гострого експериментального запалення.
Матер1ал та методи дослщження. Об'ектом експериментального досл1дження були гастробюптати кард1ального ввддшу ввд 175 статевозрших щур1в-самщв лши «Вютар». Тварини були роздшеш на с1м груп: перша група - 10 1нтактних тварин; друга контрольна група - 10 тварин, яким вводився внутршньоочеревенно 1мл ф1зюлопчного розчину; третя контрольна група - 10 тварин, яким був зроблений розр1з на зовшшнш поверхн стегна; четверта контрольна група - 10 тварин, яким вводився внутршньоочеревенно 1мл ф1зюлопчного розчину та був зроблений розр1з на зовшшнш поверхш стегна; п'ята експериментальна група - 45 тварин, яшм моделювався гострий гастрит шляхом введення внутршньоочеревенно 5 мг l-карагшена ("Sigma", США) в 1 мл. ф1зюлопчного розчину на одну тварину; шоста (VI) експериментальна група - 45 тварин, яким одноразово був введений препарат «Платекс плацентарний» (сертифшат про державну реестращю медичного 1мунолопчного препарату № 7340830020000 ввд 09 липня 2008 року); сьома експериментальна група - 45 тварин, яким на тл1 змодельованого гострого гастриту, вводили тдшшрно, одноразово препарат «Платекс плацентарний».
За допомогою пвдбрано! панел1 лектишв - PNA, SBA, LCA, WGA, PFA, HPA та SNA (табл. 1) нами проведено визначення вуглеводних детермшант стшки шлунку у щур1в штактно! групи та на р1зних термшах експерименту, на яких порушення структури (за даними гютолопчного, електрономшроскотчного i морфометричного дослвджень) е найбшьш вираженими (введення препарату «Платекс-плацентарний» - 5-та доба, гостре експериментальне запалення - 14-та доба та введення препарату «Платекс-плацентарний» на тл1 гострого експериментального запалення - 10-та доба спостереження.
Зондування слизово! оболонки кардаально! частини шлунку щур1в штактно! групи Р-галактозоспециф1чним лектином арахису (PNA) визначило сильний ступшь кон'югаци з рецепторами плазмалеми поверхнево-ямкових ештелюцитш, помрний - з гранулами шийкових мукоципв i слабкий - з гранулами кардаальних екзокриноципв (табл. 2). В п'ятш експериментальнш груга (14-та доба гострого експериментального запалення) реагування люмшально! поверхш поверхнево-ямкових ештелюципв зменшилось на 75 %.
Звертае на себе увагу, в цш груш щур1в, поява пом1рного зв'язування з поверхнею шийкових мукоципв, а також ввдсутнють експресп на гранулах кард1альних екзокриноципв, що е сввдченням посилення прол1феративних процеав в еттелп або незршосп секреторних гранул. В шостш
©Бшаш СМ., 2014
експериментальнш rpyni тварин (на 5-ту добу тсля введения препарату «Плате^-плацентарний») виявлено зниження на 25 % iнтенсивностi маркування клгтинно1 мембрани поверхнево-ямкових епiтелiоцитiв та зростання на 25 % експресп на гранулах каpдiальних екзокpиноцигiв. Зондування люмшально! повеpхнi покривно-ямкового епiтелiю шлунку щypiв сьомо! експериментально! групи (10-та доба пiсля введення препарату «Платекс-плацентарний» на тлi гострого експериментального запалення) визначило зниження iигенсивностi маркування на 25 %, появу слабкого зв'язування з поверхнею шийкових мyкоцигiв та посилення експресп' на гранулах каpдiальних екзокpиноцигiв на 50 %.
Таблиця 1
Спектр лектинiв, якiй використаний для вивчення структурних компонент шлунка та його
секрецi'l'
Лектин Скорочена назва Джерело отримання Вуглеводна специфiчиiсть
Лектин сочевищ LCA Lens culinaris aMan
Лектин арахку PNA Arachis hypogaea PGal
Лектин насшня со! SBA Glycine max aGalNAc
Лектин виноградного слимака HPA Helix pomatia aGalNAc
Лектин зародив пшениц WGA Triticum vulgare PGlcNAc>aNeuNAc
Лектин бузини чорно! SNA Sambucus nigra aNeuNAc
Лектин кри окуня PFA Laburnum anagyroideum aLFuc
Приметка. Man - маноза; Glc - глюкоза; GlcNAc - N-ацетил-глюкозамiи; Gal - галактоза; GalNAc - N-ацетил-галактозамiи; Fue -фукоза; NeuNAc - N-ацетилнейрамшова (с1алова) кислота.
Таблиця 2
Лектинохiмiчна характеристика кардiального вiддiлу шлунка
пяе
ПШМ
ГШМ
ПКЕт
ГКЕт
ПКЕд
ГКЕд
ПЕт
ПЕд
PNA
1 гр
5 гр
6 гр
7 гр
0
2
0
1
SBA
1 гр
_5гр_
6 гр
7 гр
LCA
1 гр
5 гр
6 гр
7 гр
WGA
1 гр
5 гр
6 гр
7 гр
PFA
1 гр
_5гр_
6 гр
7 гр
HPA
1 гр
5 гр
6 гр
7 гр
SNA
1 гр
5 гр
6 гр
7 гр
3
0
0
0
0
1
2
2
0
4
0
3
0
0
0
2
0
2
0
3
0
0
0
0
1
2
0
3
0
2
0
0
0
0
0
0
0
0
0
3
3
0
0
3
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
3
3
0
0
2
0
0
0
0
0
2
2
0
0
2
0
2
0
0
0
0
0
0
0
1
4
0
2
2
1
0
0
0
3
0
3
1
1
0
0
0
0
0
2
3
1
2
2
0
0
0
0
0
3
0
2
0
3
0
3
0
0
0
2
0
0
0
1
0
2
2
4
3
0
2
0
3
0
3
0
0
2
0
1
0
2
0
2
0
2
3
0
2
0
0
0
0
0
0
0
2
0
4
2
0
0
0
0
0
0
3
0
2
1
0
0
0
0
0
0
3
0
2
0
0
0
0
0
0
0
1
0
1
0
3
0
3
0
0
0
3
0
0
4
0
3
4
0
0
0
2
0
2
0
1
0
4
0
0
0
2
0
2
0
0
0
4
0
0
0
2
0
1
0
0
0
3
0
0
0
0
0
3
0
0
2
0
0
0
0
3
0
1
0
2
0
3
0
0
0
3
0
2
0
1
1
0
0
0
Примаки: ПЯЕ - поверхнево ямковий ештелш; ПШМ - поверхня шийкових мукоципв; ГШМ - гранули шийкових мукоципв; ПКЕт - поверхня кард1альних екзокриноципв тша залози; ГКЕт - гранули кард1альних екзокриноципв тша залози; ПКЕд - поверхня кард1альних екзокриноципв дна залози; ГКЕд - гранули кард1альних екзокриноципв дна залози; ПЕт - пар1етальш екзокриноцити тша залози; ПЕд - пар1етальш екзокриноцити дна залози; ВП - власна пластинка.
До^дження глiкокон'югагiв специфiчних до лектину насiння со1' (SBA) у штактних щypiв встановило сильну споpiдненiсть до a-галактози-N-ацетил-галактозамiнy повеpхнi пpистiнкових екзокpиноцитiв каpдiальноl частини шлунку. В шостiй i сьомш експериментальних групах результаты лектиногiстохiмiчного зондування були аналогiчними до групи im^ra^ тварин. В гpyпi тварин з експериментальним гострим гастритом реакщя з пpистiнковими екзокриноцитами була ввдсутня, але виявлений сильний зв'язок з плазмалемою поверхнево-ямкових епiтелiоцитiв (табл. 2).
До^дження специфiчностi зв'язування лектину сочевищ (LCA) з компонентами стiнки шлунку штактних щypiв встановило, що реагування повеpхнi поверхнево-ямкових епiтелiоцитiв було помipним, а гранули шийкових мyкоцитiв проявили слабке LCA - зв'язування. В шостш та сьомш експериментальних групах на 25 % зросла iнтенсивнiсть маркування поверхнево-ямкових еттелюципв та на 75 % - гранул шийкових мукоципв. Позитивну помipнy реакщю проявляли поверхня та гранули каpдiальних мукоципв
(табл. 2). В п'ятш експериментальнш грут тварин, на в1дм1ну ввд 1нтактно! групп, на 25 % знизилась експреая маннозоспециф1чного лектину на поверхнево-ямкових еттелюцитах i визначено дуже сильне реагування з поверхнею шийкових мукоципв.
При зондувант тканин спнки шлунку штактних щур1в лектином WGA встановлено пом1рне зв'язування з рецепторами аткально! плазмалеми поверхнево-ямкових еттелюципв, гранул шийкових мукоципв та кард1альних екзокриноципв. В шостш i сьомш експериментальних групах зросла на 25 % штенсивтсть маркування поверхнево-ямкового ептгелто та гранул кард1альних екзокриноципв. В п'ятш груп1 експериментальних тварин посилилась експре^ с1алоспециф1чного лектину на поверхнево-ямковому епггелп на 25 %. Негативною, на в1дм1ну ввд попередтх груп тварин, була реакця з гранулами шийкових мукоципв та кард1альних екзокриноципв. Пом1рне WGA зв'язування визначилось з рецепторами поверхневих мембран приспнкових екзокриноципв тша i дна кард1альних залоз. Встановлено дуже сильне WGA маркування глибоких шар1в власно! пластинки слизово! оболонки (табл. 2).
Досл1дження глшокон'югапв фукозоспециф1чного лектину шри окуня (PFA) встановило спорвднетсть пом1рно! сили плазмалеми поверхнево-ямкового еттелто, гранул шийкових мукоципв та люмшально! поверхт кард1альних екзокриноципв у щур1в 1нтактно! групи. PFA маркування в шостш грут не виявило в1дм1нностей в результатах кон'югацл. В сьомш експериментальнш грут встановлено посилення реагування поверхт поверхнево-ямкового еттелто на 25 %. В п'ятш експериментальнш грут тварин спорвднетсть до фукозоспециф1чного лектину тдвищилась на 25 %. Дуже сильний зв'язок визначався з гранулами шийкових мукоципв. На в1дм1ну ввд щур1в 1нтактно! групи та вищеописаних експериментальних груп, реагування з поверхнею кард1альних екзокриноципв було ввдсутне (табл. 2).
Лектин виноградного равлика е специф1чним до ^ацетил-галактозам1ну. Проведене зондування спнки кард1ально! частини шлунку щур1в 1нтактно! групи встановило слабке НРА зв'язування з аткальною плазмалемою поверхнево-ямкових еттелюципв та гранулами шийкових мукоципв. Пом1рт зв'язки визначались з N-ацетил-галактозамiнними рецепторами на поверхт гранул кард1альних екзокриноципв тша i дна залоз шлунку щур1в. У тварин п'ято! експериментально! групи результати кон'югацi! лектину НРА виявили посилення на 25 % штенсивносп маркування аткально! поверхш поверхнево-ямкових ештелюципв та гранул кардаальних екзокриноципв. Реакщя гранул шийкових мукоципв i кардаальних екзокриноципв т1ла залоз була негативною, на вщмшу ввд тварин штактно! групи. Проявилась експреая рецептор1в лектину НРА на поверхш кард1альних екзокриноципв та на 25 % посилилась на гранулах кардаальних екзокриноципв дна залоз. В грут тварин, яким одноразово вводили препарат «Платекс-плацентарний» на 5-ту добу експерименту на 75 % посилилась спорвднешсть покривно-ямкового еппелто до лектину виноградного равлика. Щдвищилась штенсивтсть маркування гранул шийкових мукоципв на 50 % та гранул кардаальних екзокриноципв дна залоз на 25 %. Реакщя в iwi залоз була негативною. В сьомш експериментальнш грут результати зондування лектином НРА були аналопчними шостш грут щур1в, але посилення реакци поверхнево-ямкового ештелто було менш вираженим - на 50 % (табл. 2).
Лектин кори бузини чорно! (SNA) е специф1чним до аалово! (ацетилнейрамшово!) кислоти. Результат кон'югаци лектину SNA з рецепторами аткально! мембрани поверхнево-ямкових епггелюципв у щур1в 1нтактно! групи був пом1рно! сили. Слабкою була реакщя з гранулами шийкових мукоципв. Сильна спорщнешсть до с1алоспециф1чного лектину встановлена для гранул кард1альних екзокриноципв дна залоз. В п'ятш експериментальнш грут тварин реагування люмшально! поверхт поверхнево-ямкового еттелто та гранул кард1альних екзокриноципв було негативним, на в1дмшу вщ щур1в 1нтактно! групи. Поверхня кард1альних екзокриноципв проявляла пом1рно! сили зв'язки, експреая на гранулах шийкових мукоципв тдвищилась на 25 %. В шостш i сьомш групах експериментальних тварин визначено тдвищення на 50 % SNA позитивних кон'югапв на поверхнево-ямкових еттелюцитах та на гранулах шийкових мукоципв (табл. 2). Дуже сильне маркування проявляли гранули кард1альних екзокриноципв дна залоз.
Ж
1. Проведене лекmноriстохiмiчне до^дження дозволяе деталiзувати морфофункцiональнi змiни в кардiальнiй частинi стiнки шлунку щурiв в умовах експерименту, як пов'язанi з процесами секретоутворення та секретовиведення.
2. Змiни експресп рецепторiв сiалоспецифiчних лектишв е маркерами порушення процесу синтезу та виведення слизу поверхнево-ямковими епiтелiоцитами та посилення з !х боку пролiферативних процесiв.
3. Галактозоспецифiчнi лектини дозволяють оцiнювати стан секретоутворення, дозрiвання секреторних гранул i 1х виведення в просвiти залоз. Також вони дозволяють ощнити мгготичну активнiсть епiтелiоцитiв.
4. Фукозо- i маннозоспецифiчнi маркери можуть слугувати для ощнки якостi слизово! секрецii еттелюцитами шлунку.
1. Беркало Л. А. Возрастные изменения гликопротеидного профиля рецепторного поля мембран эритроцитов / Л. А. Беркало, И. П. Кайдашев // Проблемы старения и долголетия. -1998. -Т. 7, № 1. -С. 3-7.
2. 3anopoxe^ T. M. 3MiHH eKcnpecii MaH030- BMi^yrorax MeM5paHHHX CTpyKTyp nенкоцнтiв nig BnraBOM nenragHoro KOMnneKcy reMorao5my y 3gopoBHX TBapHH Ta 3a yMOB reMomTHHHoi aHeMii / T. M. 3anopoxe^, H. O. Eo5poBa, I. n. KaHgameB //npo5neMH eKonorii Ta Meg^HHH. -1999.- T.3, №1-2.-C.132-134.
3.Allen A. Structure and function of gastrointestinal mucus / A. Allen // Physiology of the gastrointestinal tract. - New York : Raven Press, - 2001. - P. 617-639.
4.Fromm D. Gastric mucosal barrier / D. Fromm // Physiology of the gastrointestinal tract / Ed. L. R. Johnson, J. Christensen, M. I. Grossman, E. D. Jacobson, S. G. Schultz. - New York: Raven Press, - 2001. - P.733-748.
5.Flemstrom G. Gastroduodenal defence mechanisms / G. Flemstrom, L. A. Turnberg // Clin. Gastroenterol. - 2004. - Vol. 13, № 2. - P.327-354.
6.Gleeson P. A. Targeting of proteins to the Golgi apparatus / P. A. Gleeson, R. D. Teasdale, J. Burke // Glycoconj. J. - 1994. - Vol. 11, № 5. - P. 381-394.
7.Garner A. Gastroduodenal alkaline and mucus secretions / A. Garner, G. Flemstrom, A. Allen // Scand. J. Gastroenterol. - 2003. -Vol. 18, Suppl. 87. - P. 25-41.
8.Garner A. Gastric mucosal protective mechanisms: roles of epithelial bicarbonate and mucus secretions / A. Garner, G. Flemstrom, A. Allen [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. Suppl. - 2004. - Vol. 101. - P. 79-86.
9.Hills B. A. Gastric mucosal barrier: stabilization of hydrophobic lining to the stomach by mucus / B. A. Hills // Am. J. Physiol. -2005. - Vol. 249, № 3, Pt. 1. - P. 342-349.
10. Maltcev N. A. Role of gastric microcirculation in the gastroproprotectction by glucocorticoids released du ring water-restraint stress in rat / N.A. Maltcev, A.I. Bogdanov, Yu I. Levkovich // Chin. J. Physiol. - 2009, 42 (3). - P. 145-153.
11. Powell D. W. Barrier function of epithelia / D. W. Powell // Am. J. Physiol. - 2011. - Vol. 241, № 4. - G. 275-288.
12. Wright N. A. Role of mucosal cell renewal in mucosal protection in the gastrointestinal tract / N. A. Wright // Mechanisms of mucosal protection in the upper gastrointestinal tract / Ed. A. Allen, G. Flemstrom, A. Garner [at al.]. - New York : Raven Press, -2004. - P. 15-19.
ОСОБЕННОСТИ ЛЕКТИНОСПЕЦИФИЧНОСТИ СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ КАРДИАЛЬНОЙ ЧАСТИ ЖЕЛУДКА ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ ОСТРОГО ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВОСПАЛЕНИЯ Билаш С. М.
В работе установлено, что лектины могут использоваться для разделения и анализа глюкоконьюгатов и гликозидов структурных элементов желудка. Определение функциональных изменений процессов секретообразования и секретовыведения гландулоцитами и поверхностно-ямочными эпителиоцитами кардиальной части желудка показали целесообразность введения криоконсервированной плаценты в комплексной терапии воспалительных заболеваний его.
Ключевые слова: лектины, кардиальная часть желудка, экзокриноциты, криоконсервированая плацента.
Стаття надшшла 29.02.2014 р.
FEATURES OF LECTIONSPECIFIC OF STRUCTURAL COMPONENTS OF THE STOMACH CARDIAC PORTION
AFTER THE INTRODUCTION OF THE CRYOPRESERVED PLACENTA ON THE BACKGROUND OF EXPERIMENTAL ACUTE INFLAMMATION Bilash S. M.
It has been found that lectins can be used for the separation and analysis glycoconjugates and glycosides structural elements of the stomach. Definition of functional changes of processes of secret formattion and secretion in glandulocytes and surface-pit epithelial cells cardiac portion of the stomach showed the expediency of the placentae cryopreserved in complex therapy of inflammatory diseases of it.
Key words: lectins, cardiac portion of the stomach, associaciy, createservicea placenta.
Pe^H3eHT GpomeHKO r.A.
УДК 616.34-009.11-02:616.345-091.8-076.4]-053.2
УЛЬТРАСТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ТОВСТО1 КИШКИ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ЗАПОР1 У Д1ТЕЙ
ЗУМОВЛЕНОМУ ДОЛ1ХОСИГМОЮ
Проведет електронномжроскотчт дослщження структурних компонента стшки товсто! кишки дтей вжом 10-15 роюв iз долiхосигмою при хротчних запорах в декомпенсовант стадп. Встановлен значш змти ультраструктури кйтин еmтелiальноi' пластинки, гемокапiлярiв власно! пластинки слизово! оболонки та мюциив м'язово! оболонки, що значно знижуе пропульсивну функщю товсто! кишки.
Ключов! слова: товста кишка, ультраструктура, хротчт запори, дол1хосигма.
За останш роки значно зрю ¡нтерес до проблем пед1атрично! гастроентерологп. Серед них особливе м1сце займають хрошчш запори (ХЗ). Пащенпв, госттал1зованих у ввддшення гастроентеролопчного профшю ¡з даним д1агнозом, доводиться 10-25 % [3, 4, 5]. Поряд ¡з функщональною патолопею (синдром подразнення кишечнику) [9] \ запальними захворюваннями (хрошчний колгт, неспециф1чний виразковий колгт, хвороба Крона) привертають до себе увагу стани, обумовлеш аномал1ями розвитку й положення товсто! кишки (ТК), серед яких проввдне мюце за частотою займае долихосигма (45-50 %) [2, 3, 6, 7].
©Боднар Г.Б., Волков К.С., 2014
100
