CC BY
58
ОСОБЕННОСТИ СОСТАВА УГЛЕВОДНОГО КОМПОНЕНТА ГЛИКОПРОТЕИНОВЫХ РЕЦЕПТОРОВ СЛИЗИСТОЙ ЖЕЛУДКА В УСЛОВИЯХ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО ВВЕДЕНИЯ ГЛИПРО-ЛИНОВ У КРЫС В УСЛОВИЯХ СТРЕСС-ИНДУЦИРОВАННЫХ ПОРАЖЕНИЙ Фалалеева Т.М., Береговая Т.В., Самонина Г.Е., Ященко А.М.
Установлено, что введение глипролинов (Рго^іу-Pro, Gly-Pro и Рга^іу) перед нанесением стресса в значительной степени предотвращало структурные изменения в слизистой оболочке желудка, вызванных стрессом. В условиях развития эрозивно-язвенных поражений в слизистой оболочке желудка крыс происходят деструктивные изменения паренхимальных и стромальных элементов, в состав которых входят коллагеновые и эластиновые волокна, а введение компонентов коллагена (глипролинов) предотвращает повреждение и стимулирует регенерацию коллагеновых волокон стромы.
Ключевые слова: глипролины, слизистая оболочка желудка, гистоморфология, лектиногистохимия.
Стаття надійшла 21.02.2011 р.
CARBOHYDRATE COMPONENTS OF THE GLYCOPROTEIN RECEPTORS OF GASTRIC MUCOSA AFTER PROPHYLACTIC MEDICATION WITH GLYPROLINES IN RATS UNDER STRESS-INDUCED LESIONS
Falalyeyeva T.M., Beregova T.V., Samonina G.E., Yashchenko A.M.
Found that medication with glyprolines (Pro-Gly-Rro, Gly-Rro and Pro-Gly) before applying a stress prevented structural changes in the gastric mucosa caused by stress. Under conditions of erosive-ulcerative lesions in gastric mucosa of rats occurs destructive changes of parenchyma and stroma elements, which include collagen and elastin fibers and administration of collagen component (glyprolines) prevents damages and stimulates regeneration of collagen fibers stroma.
Key words: glyprolines, gastric mucosa, histomorphology, lectin histochemistry.
УДК: 616.33-002.27
......
///////,
BP///////
ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ ОМЕПРАЗОЛУ НА СЛИЗОВУ ОБОЛОНКУ ШЛУНКА
В роботі встановлено, що мультипробіотик "Симбітер® ацидофільний" концентрований запобігав деструктивним змінам в слизовій оболонці шлунка та порушенню процесів гліколізування до яких призводить тривале пригнічення шлункової секреції інгібітором И+-^-АТФази омепразолом.
Ключові слова: слизової оболонки шлунка, лектинова гістохімія, омепразол, мультипробіотик "Симбітер® ацидофільний".
Робота виконана відповідно до наукової теми біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Дослідження механізмів функціонування органів травного тракту та розробка методів їх корекції», № держреєстрації 010би005755.
На сьогодні для вивчення патоморфології пухлинних процесів широкого використання набули лектини, тому що більшість асоційованих з пухлинами антигенів є вуглеводовмісними біополімерами і належать до глікопротеїнів [7,9]. Лектини - це білки рослинного, тваринного та мікробного походження, характерною ознакою яких є вибіркове і зворотнє зв’язування з вуглеводами, яке не призводить до зміни хімічної структури останніх. Лектини характеризуються специфічністю зв’язування як зі структурними компонентами нормальної слизової оболонки шлунка, так і з глікокон’югатами поверхні плазмалеми трансформованих клітин, що дає можливість локалізувати та охарактеризувати зміни, які виникають при розвитку неопластичних змін. Маючи високий ступінь глікозилювання, ракові клітини значно піддаються аглютинуючій дії лектинів [ 6, 9,14].
Попередніми нашими дослідженнями було показано, що 28-денне пригнічення секреції соляної кислоти в шлунку щурів блокатором Б+-£+-АТФази омепразолом призводить до структурно-функціональних змін в шлунку, які супроводжуються дисбактеріозом, причиною якого є тривале зниження секреції соляної кислоти [12, 15]. Структурні зміни полягали в тому, що у частини щурів розвивались передракові зміни, а у частини-розвивався рак [5,15]. В результаті структурних перебудов в слизовій оболонці шлунка змінювалась і секреторна функція шлунка [11]. З метою корекції дисбактеріозу, що розвивався в шлунку при зниженій кислотності шлункового соку [12,16], ми використали мультипробіотик «Симбітер® ацидофільний» концентрований (Симбітер), який починає діяти одразу після введення, так як на відміну від існуючих ліофілізованих пробіотиків, він містить живу флору у високих концентраціях. При одночасному введенні омепразолу та Симбітеру упродовж 28-днів структурно-функціональні
зміни були виражені слабо [3,15 ]. Застосування лектиногістохімічних методів досліджень слизової оболонки шлунка дозволить пролити світло на деякі механізми структурних змін слизової оболонки, що розвиваються на тлі тривалого зниження кислотності шлункового соку, та лікувально-профілактичної дії Симбітеру за умов тривалого одночасного введення омепразолу та Симбітеру.
Метою роботи було дослідити цитотопографію лектинових рецепторів у слизовій оболонці шлунка щурів після тривалої гіпоацидності, викликаної 28 денним введенням омепразолу та за умов її корекції мультипробіотиком Симбітером.
Матеріал та методи дослідження. Дослідження проведені на ЗО нелінійних щурах масою 150-200 г з дотриманням нормативів Конвенції з біоетики Ради Європи 1997 року, Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей, загальним етичним принципам експериментів на тваринах, ухвалених Першим національним конгресом України з біоетики (вересень 2001 року), інших міжнародних угод та національного законодавства у цій галузі [10]. На початку експерименту щурів було поділено на З групи. Щури першої групи, яким протягом 28 днів вводили 0,2 мл води для ін’єкцій (плацебо), слугували контролем. У щурів другої групи модулювали тривале зниження шлункової секреції. Для цього їм протягом 28 днів вводили блокатор H+-K+^ТФази омепразол («Sigma», США) в дозі 14 мг/кг внутрішньочеревинно (в/о) один раз на добу, який розчиняли в 0,2 мл води для ін’єкцій. Щурам третьої групи протягом 28 днів одночасно з введенням омепразолу орально вводили мультипробіотик Симбітер (ТОВ фірма "О.Д. Пролісок") в дозі 0,14 мл/кг. «Симбітер® ацидофільний» концентрований - це біомаса живих клітин симбіозу 14 штамів пробіотичних бактерій. В склад однієї дози Симбітеру (10 мл) входить концентрована біомаса живих клітин симбіозу мікроорганізмів, КУО^м3, не менше: лактобацили і лактококи - 6,0x1010, пропіоновокислі бактерії - 3,0x1010, біфідобактерії - 1,0x1010, оцтовокислі бактерії - 1,0x106. Через день після останнього введення речовин щурів піддавали евтаназії та видаляли шлунок. Для візуалізації функціональної реорганізації мікроскопічних уражень слизової оболонки шлунка (СОШ) гістологічний матеріал шлунка фіксували у 10% нейтральному формаліні і заливали у парафін за загальноприйнятою методикою з фарбуванням гематоксиліном та еозином [8]. Оцінювання вуглеводних компонентів глікопротеїнових рецепторів слизової оболонки шлунка проводили за аналізом хімічного складу гістохімічної реакції за наявністю чорного (коричневого) осаду у місцях зв’язування лектину напівкількісним методом з використанням лектинів різної вуглеводної специфічності мічених пероксидазою [9]. Підбір панелі лектинів був здійсненний з урахуванням їхніх відмінностей у вуглеводній специфічності з метою більш точної та повної ідентифікації вуглеводних компонентів глікопротеїнових рецепторів СОШ: лектин зародків пшениці (WGA), специфічного до NAcDGlc^NAcNeu; лектин насіння арахісу (PNA), специфічного до ßDGal-Н^3DGalNAcDGal; лектин кори бузини чорної (SNA), специфічного до Neu5Ac/2^6Gal; лектин виноградного слимака ( HPA), специфічного до aNAcaDGal, лектин насіння рицини звичайної (RCA), специфічного до ßDGal, лектин насіння сої (SBA), специфічний до aNAcDGal, лектин «золотого дощу звичайного» (LABA), специфічний до aLFuc (НДЛ „Лектинотест”, м.Львів) [1,2]. Перегляд препаратів та фотографування здійснювали за допомогою мікроскопу Carl Zeiss. Інтенсивність лектин-рецепторної реакції оцінювали напівкількісним методом („-“ - слабка реакція, „+”- помірна реакція, „++”- сильна реакція, „+++” -дуже сильна реакція, „+-” гетерогенність зв’язування) за забарвленням препаратів. Активність пероксидази і, відповідно, локалізацію зв’язування лектину з глікокон’югатами визначали за коричневим продуктом окислювальної полімеризації 3,3 диамінобензидину.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз гістологічної картини слизової оболонки шлунка показав, що у щурів контрольної групи, яким протягом 28 діб вводили плацебо, слизова оболонка мала нормальну гістологічну будову (рис. 1а). На препаратах фундального відділу шлунка можна було бачити прості трубчасті нерозгалужені залози (Рис.1а). Шийка цих залоз складається з камбіальних клітин і шиєчних мукоцитів. В епітеліальній стінці тіла і дна цих залоз виділяють головні і парієтальні екзокриноцити, мукоцити, ендокриноцити.
Після 28 денного введення омепразолу у слизовій оболонці шлунка спостерігалася десквамація епітелію слизової оболонки, у окремих залозах гландулоцити піддавались деструктивним змінам. У підслизовій основі і власній пластинці слизової оболонки велика кількість клітин з наявністю оксифілій у цитоплазмі. Спостерігалась вогнищева виражена лімфоїдноклітинна інфільтрація слизової оболонки шлунка із заміщенням залоз, інфільтрація власної пластинки і підслизової основи лейкоцитами. Зазнавав змін внутрішній шар м’язової оболонки- місцями розшарування (рис. 1б).
У групі щурів, яким протягом 28 днів разом з омепразолом вводили Симбітер у слизовій оболонці шлунка зникали явища деструктивного характеру. Судини слизової оболонки були розширені, заповнені форменими елементами крові (рис. 1в). У підслизовій основі зменшувалась кількість клітин з оксифільним компонентом у цитоплазмі. Структура м’язової оболонки була однорідна, без патологічних змін. В підтвердження отриманих результатів морфологічних досліджень було проведено лектинове гістохімічне дослідження слизової оболонки шлунка щурів, яке показало наступні особливості цитотопографії рецепторів використаних лектинів (табл.). Так у тварин контрольної групи у структурних компонентах слизової оболонки більшість використаних нами лектинів таких як HPA, WGA, SNA, RCA зв’язувалися з клітинами епітеліальної пластинки особливо її апікальної поверхні, що вказує на присутність вуглеводних детермінант у вигляді NAcDGal, NAcDGle, Neu5Ac/2^ 6 Gal, ßDGal>ßDGalNAc, що входять до складу слизово-бікарбонатного
бар’єру та забезпечують процеси його в’язкісті і проникності, а також процеси міжклітинної взаємодії. Слід звернути увагу, що компоненти слизово-бікарбонатного бар’єру слизової оболонки шлунка тварин контрольної групи були позбавлені aLFuc і ßDGal. У залозах шлунка більшість лектинів проявляли спорідненість до парієтальних клітин у залежності від їх локалізації. Так у ділянці дна залоз у парієтальних клітинах відмічена експресія рецепторів лектинів виноградного слимака (HPA) та лектин зародків пшениці (WGA) (Рис.2), у процесі формування секрету дещо змінюється їх вуглеводний профіль.
Рис.іа Контрольна група. Слизова оболонка фундального відділу шлунка нормальної гістологічної будови. Забарвлення гематоксиліном-еозином. Зб. 120.
Рис.1б Слизова оболонка фундального відділу шлунка після 28-денного введення омепразола. (1 -десквамація епітелію, 2 -
деструктивні зміни гландулоцитів, 3-
розшарування м’язевої оболонки).
Забарвлення гематоксилін-еозином. Зб.120.
Рис. 1 в Слизова оболонка фундального
відділу шлунка щурів після 28-денного введення омепразола з Симбітером (1-судини заповнені форменими елементами крові). Забарвлення гематоксилін-еозином. Зб. 120.
При введенні омепразолу упродовж 28 днів (табл.) ми констатували у складі слизово-бікарбонатного бар’єру появу pDGal лектину арахісу (PNA), що свідчить про незначні маркування сіалогліканів та порушення процесів кінцевого гліколізування вуглеводовміщуючих біополімерів, а саме відсутність маркування NAcDGal сіаловою кислотою [9]. Натомість головні клітини залоз змінювали свій вуглеводний профіль, якщо у контролі ці клітини були ареактивні до лектинів або проявляли гомогенне зв’язування, то при введенні омепразолу ми констатували експресію рецепторів лектинів HPA,SBA,WGA на поверхні мембран та у внутрішньоклітинних компартментах цих клітин, що вказує на зміну хімічного складу секрету, та процеси його формування. Характерно, що у ядрах як головних, так і парієтальних клітин з’являються рецептори pDGal-специфічного лектину PNA (рис.2).
контроль (PNA)
омепразол (PNA)
омепразол+Симбітер (PNA)
Рис. 2 Мікрофотографії слизової оболонки шлунка щурів при забарвленні: PNA - лектинами насіння арахісу PNA, (специфічного до 6DGal-Н^•3DGalNAcDGal), WGA - лектинами зародку пшениці WGA (специфічного до NAcDGle).
Мукоцити локалізовані ближче до дна шлункових ямок проявляли афінність до NAcDGle специфічного лектину зародку пшениці (WGA). Отже, введення омепразолу призводить до можливого "перепрограмування" синтезу вуглеводних компонентів поверхні клітин та внутрішньоклітинних компартментів, до зміни характеру секрету цих клітин, консистенції слизово-бікарбонатного бар’єру та адгезивних міжклітинних взаємозв’язків. Відомо, що глікополімери ßDGal у нормальних і зрілих клітинах відсутні або їх вміст незначний. Глікополімери, що зв’язують лектин арахісу (PNA) більш виявляються у ембріональних або злоякіснотрансформованих клітинах здатних до метастазування [9] . Поява рецепторів лектину PNA у складі епітеліально-слизового бар’єру та ядрах гландулоцитів вказує на зниження рівня їх диференціації [9], тобто наші дані свідчать, що 28 денне пригнічення секреції соляної кислоти омепразолом призводило до зниження рівня диференціації головних та парієтальних клітин. Одержані дані лектиногістохімічних досліджень доповнюють та підтверджують результати попередніх наших досліджень, де було показано зростання рівня компонентів шлункового слизу, внаслідок дезорганізації сполучнотканинних структур слизової оболонки шлунка, обумовлену тривалим введенням омепразолу [13]. Проте, одночасне введення з омепразолом мультипробіотика Симбітеру протягом 28 діб запобігало підвищеному катаболізму колагенових та неколагенових білків сполучної тканини слизової оболонки шлунка та повернення показників вільного оксипроліну, фукози та гексуронових кислот до норми [4]. Також лектиногістохімічні дослідження в групі щурів, яким протягом 28 днів вводили омепразол з Симбітером продемонстрували особливість експресії рецепторів лектинів у тварин цієї групи (табл., рис.2). Так виявлена більш інтенсивна експресія NAcaDGal специфічного лектину виноградного слимака HPA та NAcDGle - специфічного лектину зародків пшениці (WGA) на апікальній поверхні і цитоплазмі епітеліоцитів слизової оболонки та у екзокриноцитах залоз. Знижувалась афінність лектину насіння арахісу (PNA) до епітеліоцитів слизової оболонки головних і парієтальних гландулоцитів, тобто патерн з’язування цього лектину був наближений до контрольної групи. На поверхні епітеліоцитів слизової оболонки і у ядрах головних екзокриноцитів з’являються рецептори aLFuc- специфічного лектину «золотого дощу звичайного» (LABA). Відбувається інтенсивна сіалізація поверхні епітеліоцитів і парієтальних екзокриноцитів і частково головних екзокриноцитів з локалізацією у ділянці дна залоз. Рецептори лектину насіння рицини звичайної (RCA) задокументовані нами на апікальній мембрані поверхні епітеліоцитів, тобто у складі епітеліально-слизового бар’єру у цитоплазмі головних екзокриноцитів дна залоз, у парієтальних клітинах вивідних проток залоз та у складі шийкових мукоцитів окремих полів залоз. На фоні деструктивних змін залоз, ми констатували цитотопографію рецепторів лектинів у структурних компонентах наближену до тварин контрольної групи. Що може забеспечувати нормалізацію хімічного складу слизово-бікарбонатного бар’єру з появою у його складі aLFuc лектину «золотого дощу звичайного». При багатьох захворюваннях спостерігається збільшення фукозилювання фізіологічно важливих глікополімерів. Так відмічена високостатистична достовірна кореляція між ступенем фукозилювання a-антитрипсину та трансферину при гепатоцелюлярній карциномі [2].
Таблиця
Цитотопографія рецепторів лектинів у структурних компонентах шлунка щурів__________________
Експеримен-тальні групи Контроль Омепразол Омепразол+Симбітер
Структурні компоненти СОШ Лектини та їх вуглеводна специфічність ЕП Залози ЕП Залози ЕП Залози
гк пк м е гк пк м е гк пк м е
НРА-лектин виноградного слимака, (NAcaDGal) ++ - + - - ++ ++ ++ +- - +++ +++ +++ ++ -
PNA-лектин насіння арахісу (BDGal) ГЗ +++ + + + ++
LABA-лектин «золотого дощу звичайного», (aLFuc) ГЗ ГЗ ++ ++
WGA-лектин зародків пшениці, (NAcDGle, NeuNAe) + - ++ - - +++ +++ ++ +++ - +++ ++ +++ + -
SNA-лектин кори бузини чорної, (Neu5Ac/2^ 6 Gal) ++ ++ + +++ + +++ +
SBA-лектин насіння сої, (NAcDGal) ГЗ + +++ + ГЗ
RCA-лектин насіння рицини звичайної, специфічний до (0DGal>0DGalNAc) ++ - ++ - - ++ +- ++ + + - ++ ++ ++ ++ -
Примітка: еп- епітеліальна пластинка, гк- головні клітини, пк-парієтальні клітини, е-ендокриноцити, м- мукоцити, ГЗ-гомогенне зв’язування, СОШ- слизова оболонка шлунка, (+++ інтенсивне зв’язування (експресія), ++ помірне зв’язування, + слабке зв’язування, -відсутність зв’язування,+- гетерогенність зв’язування
1. 28 денне пригнічення секреції соляної кислоти омепразолом призводило до морфологічних змін в слизовій
оболонці шлунка: зниження рівня диференціації головних та парієтальних клітин, внаслідок чого змінювався хімічний склад секрету головних клітин.
2. Мультипробіотик "Симбітер® ацидофільний" концентрований запобігав структурно-функціональним змінам в слизовій оболонці шлунка в умовах тривалої гіпоацидності шлункового соку та забезпечував нормалізацію його хімічного складу.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Перспективними є клінічні дослідження ефективності застосування мультипробіотика "Симбітеру® ацидофільного" концентрованого у профілактиці структурно-функціональних змін в слизовій оболонці шлунка, викликаних тривалою гіпоацидністю.
У/Х/тша//////////////////////////////////////////////////,
1. Антонюк В.А. Конъюгирование лектинов с пероксидазой хрена: усовершенствование методики / В.А. Антонюк, А.М. Ященко // Клиническая лабораторная диагностика. С.Петербург. - 1996. - №4. - C. 102-106.
2. Антонюк В.О. Лектини та їхні джерела / Антонюк В.О. - Л. : Кварц, 2005. - 565 с.
3. Берегова Т.В. Мультипробіотик "Симбітер" як засіб профілактиктики структурно-морфологічних змін в шлунку, що виникають на фоні зниженої кислотності шлункового соку / Т.В. Берегова, О.І. Цирюк // Збірник праць Сателітного симпозіуму "Сучасні аспекти застосування пробіотиків в педіатрії" - 2008- С.52-57.
4. Берегова Т.В. Закономірності функціонування слизового бар’єру проксимального відділу травного тракту в умовах тривалої гіпоацидності та її корекція / К.С. Непорада, О.І. Цирюк, А.М. Маньковський // Доповіді НАУ -2010 - №8 - С.163-166.
5. Гурленко Т.М. Зміни функціонування транспортної системи епітелію та морфологічних показників слизової оболонки ободової кишки щурів з гіпергастринемією різної тривалості / О.К. Вороніна, В.М. Грищук, Г.М. Толстанова // Фізіологічний журнал. - 2007. - Т. 53, № 3. - С. 23-30.
6. Золотаревский В.Б. Лектиногистохимическая характеристика эпителия при кишечной метаплазии, полипах и раке желудка / А.Г.Уфимцева // Арх. Пат. - 1991. - Т. 53, № 10. - C. 39-44.
7. Игнатов В.В. Углеводузнающие белки - лектины / В.В. Игнатов // Соросовский образовательный журнал -1997.- №2.- С. 14-20.
8. Лилли Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия / Лилли Р. - К. : Мир, 1969.- 648 с.
9. Луцик А.Д. Лектины в гистохимии / Луцик А.Д., Детюк Е.С., Луцик М.Д.; под ред. Панасюка Е.Н. - Львов: Выща шк. Изд-во при Львов. ун-те., 1989. - 144 с.
10. Мальцев В.И. Этическая оценка методик проведения исследований / В.И. Мальцев, Д.Ю. Белоусов // Еженед. Аптека. - 2001. - № 34. - С. 35.
11. Цирюк О.І. Вплив омепразол-викликаної гіпергастринемії на базальну шлункову секрецію у щурів / Т.В. Берегова // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - Вип.3.- С. 38-43
12. Цирюк О.І. Вплив мультипробіотика "Симбітер ацидофильний" концентрований на стан мікроекології шлунка у щурів/ О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. 2007. - B. 3-4, №78-79. - С. 62-70.
13. Цирюк О.І. Зміни глікопротеїдних та протеогліканних компонентів шлункового слизу у щурів за умов тривалої гіпоацидності / В.М. Кухарський, К.С. Непорада // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка - 2010 - №13- С. 23-25.
14. Ященко А.М. Селективність зв’язування фукозоспецифічних лектинів із структурними компонентами деяких органів / А.М.Ященко, В.В.Дудок, О.В. Смолькова // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 2003, №2. - С. 37-40.
15. Тєугуик О. Effect of multiprobiotic “Symbiter® atidophilic”concentrated on morphofunctional changes in stomach evoked by 28-days introduction of omeprazole/ OTsyryuk , T. Beregova // Journal of Pre-Clinical and Clinical Research. - 2010. - Vol 4, № 1. - P. 52-56.
16. Wilder-Smith C.H. Bactericidal factors in gastric juice / C.H. Wilder-Smith, G. Spiring, T. Krech // Eur. J. of Gastroenterology and Hepatology - 1992. Vol.4, - P.885-891.
* вЛияНиеЄдоіИТеЛьнОгО'ббеДЕнИяомепРа-^ ^ ^ ^ influencE long-term^reatmenT^
ЗОЛА НА СЛИЗИСТУЮ ОБОЛОЧКУ ЖЕЛУДКА WITH OMEPRAZOLE ON GASTRIC MUCOSA
Цирюк Е.И., Ященко А.М., Харчук И.В., Харченко Tsyryuk O.I., Yashchenko A.M., Kharchuk I.V., М.М., Береговая Т.В. Kharchenko M.M., Beregova T.V.
В работе установлено, что мультипробиотик "Симбит We found that multyprobiotic "Symbiter®
ацидофильный" концентрированный предотвращал деструктиві acidophilic" concentrated prevented destructive changes in изменения в слизистой оболочке желудка и нарушения процесс the gastric mucosa and interrupt of glycosylation processes гликолизирования, к которым приводит длительное угнете] which were caused by prolonged inhibition of gastric желудочной секреции ингибитором H-К+-АТФазы омепразолом. secretion by inhibitor of H +-K +-ATPase omeprazole.
Ключевые слова: слизистая оболочка желудка, лектино Key words: gastric mucosa, lectin histochemistri,
гистохимия, омепразол, мультипробиотик "Симбит omeprazole, multiprobiotic “Symbiter® acidophilic”. ацидофильный".
Стаття надійшла 21.02.2011 р.і
