CC BY
14
(Ки!в, 2001), також керувалися рекомендащями «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» [9].
Результати дослщження та обговорення. При вивченш напiвтонких зрiзiв слизово! оболонки прикршлено! частини ясен щурiв контрольно! групи встановлено, що ештелш, який 11 вкривае е багатошаровим плоским зроговшим.
Кератиноцити, розташованi на базальнiй мембраш, утворюють 4 шари.
Базальний шар сформований переважно кубiчними клiтинами, що мютять пучки тонофiбрил та клггинш органели, необхiднi для подiлу. До складу шипуватого шару входять 2-3 шари великих ово!дних клiтин, що мютять пом^ш пучки тонофiбрил. Зернистий шар утворений 2-3 рядами сплощених кл^ин, що мiстять гранули кератогiалiну пов'язанi з тонофiбрилами. Сплощенi i зневодненi клiтини, заповненi щiльно упакованим фiбрилярним матерiалом формують еозинофiльний роговий шар (рис. 1). О^м кератиноципв на свiтлооптичному рiвнi в складi епiтелiю е некератиноцити - iнтраепiтелiальнi лiмфоцити.
Базальна мембрана, яка складаеться з тонких ретикулярних волокон певно! орiентацil, з'еднуе епiтелiй i власну пластинку. З боку ештелда формуються випинання - гребiнцi, вiдповiдно з боку власно! пластинки утворюються сосочки. 1х висота в прикрiпленiй частит ясен щурiв контрольно! групи невелика, межа мiж епiтелiем i власною пластинкою плавна, хвилеподiбна (рис. 1). Власна пластинка представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка представлена волокнистим - переважно колагеновi волокна, i клiтинними - резидентними (фiбробласти, фiброцити) та мiгрант ними клiтинами ^мфоцити, макрофаги, плазмоцити, мастоцити).
* к?
Рис. 1. Слизова оболонка прикршлено! частини ясен щур1в Рис. 2. Слизова оболонка прикршлено! частини ясен щур1в на 14 контрольно! групи. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення пол1хромним добу ди метакрилату. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення
барвником: Ок. х 10. Об. х 100.
пол1хромним барвником: Ок. х 10. Об. х 100.
»V -. ч
гя
Рис. 3. Слизова оболонка прикршлено! частини ясен щур1в на
Рис. 4. Слизова оболонка прикршлено! частини ясен щур1в на
30 добу ди метакрилату. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення 30 добу ди метакрилату. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення пол1хромним барвником: Ок. х 10, Об. х 100. пол1хромним барвником: Ок. х 10, Об. х 40.
На 14 добу експерименту встановлено потовщення епiтелiально! пластинки за рахунок збшьшення рядiв клiтин в шипуватому i роговому шарах, в зернистому шарi посилилась оптична щшьтсть базофiльних гранул кератогiалiну. Також визначено збшьшення кшькосп
iнтраепiтелiальних лiмфоцитiв, яК виявлялись на меж базального i шипуватого шарiв (рис. 2). Контури карiолеми клiтин базального шару були узуроваш, ядерця мали низьку оптичну щiльнiсть. У власнiй пластинщ спостерiгалось повнокров'я i периваскулярний набряк (рис. 2).
Через 30 дiб спостереження нами встановлено стоншення епп^ально! пластинки. Роговi лусочки проявляли сильну базофiлiю i високу оптичну щшьшсть, утворювали локальнi нашарування. Ущiльненими виглядали i клiтини зернистого шару. Кшьюсть рядiв клiтин шипуватого шару зменшилась (рис. 3). В гемомiкросудинах власно! пластинки визначались явища запустiння. Мастоцити, переважна бiльшiсть яких була в стадп дегрануляцп, утворювали скупчення (рис. 4).
Проведене морфометричне дослiдження встановило, що середня товщина епiтелiю прикршлено! частини ясен щурiв контрольно! групи складае (62,46±7,03) мкм, власно! пластинки -(119,43±9,17) мкм (таблиця).
Вплив 1% розчину метилового ефiру метакрилово! кислоти на метричнi показники ештелда на 14 добу експерименту проявлявся достовiрним збiльшенням середньо! товщини на 87,9 %, порiвняно з показниками в контрольнш групi тварин (при р<0,05) (таблиця).
Таблиця
Динамiка змш метричних показиикчв слизовот оболонки прикршленот частини ясен щурiв
шсля дй' метакрилату (мкм)
Показник Контрольна група (№=5) 14 доба (№=5) 30 доба (№=5)
Середня товщина еттелто 62,46±7,03 117,38±10,26 * 54,46±5,01 * **
Середня товщина власно! пластинки 119,43±9,17 167,20±8,25 * 142,65±10,33 * **
Примiтки: * - вiдмiнностi достовiрнi порiвняно з контрольною групою щурiв (р<0,05); ** - вщмшност достовiрнi порiвняно з попередшм термiном спостереження (р<0,05).
До 30 доби спостереження визначено прогресивне значуще зменшення показника до (54,46±5,01) мкм, як вщносно показникiв на попереднш термiн спостереження (у 2,15 рази (при р<0,05), так i вщ значень в контрольнш групi щурiв (значення було значуще меншим на 12,9 % (при р<0,05).
Середш значення товщини епiтелiально! пластинки на 14 добу експерименту вiрогiдно збiльшились на 39,99 % i сягнули (167,20±8,25) мкм (при р<0,05). Однак, до 30 доби спостереження показник зменшився значуще на 17,2 % за значення в попереднш термш експерименту (таблиця). Однак, залишався достовiрно бшьшим за значення в контрольнш груш тварин на 19,4 % (таблиця).
Вплив 1% розчину метилового ефiру метакрилово! кислоти протягом 14 дiб призводить до структурних змш слизово! оболонки прикршлено! частини ясен щурiв, якi проявляються потовщенням епiтелiально! пластинки за рахунок збшьшення рядiв клiтин в шипуватому i роговому шарах. Збiльшуеться кшьюсть iнтраепiтелiальних лiмфоцитiв. У власнiй пластинщ розвиваеться повнокров'я судин гемомiкроциркуляторного русла i периваскулярний набряк. До 30 доби спостереження встановлено ущшьнення рогових лусочок i сплощення клiтин зернистого шару, у власнш пластинцi збшьшилась кiлькiсть мастоцитiв. Отриманi гiстологiчнi даш пiдтвердились при морфо метричному дослщженш. Визначенi гiстологiчнi i морфометричнi змши слизово! оболонки прикрiплено! частини ясен щурiв обумовленi як безпосереднiм подразнюючим впливом 1% розчину метилового ефiру метакрилово! кислоти, так i змшами в системi мiкроциркуляцi!, що призводить до порушення трофiки компонентiв слизово! оболонки.
1. Дорошенко О.М. Цитотоксична дiя метилового ефiру метакрилово! кислоти зi зшивагентом / О.М.Дорошенко // Фармаколопя та лiкарська токсикологiя.- 2009.- № 1(8).- С.13-14.
2. Срошенко Г.А. Вплив метакрилату на функщю слинних залоз / Г.А. Срошенко, Ю.В. Сенчакович, К.С. Казакова, С.М. Бшаш // Свiт медицини та бюлогл.- 2014.- № 1 (43).- С.181-185.
3. Карупу В.Я. Электронная микроскопия.- Киев: Вища школа.- 1984.- 208 с.
4. Кравец Т. П. Непереносимость пластмассовых зубних протезов / Т. П. Кравец, М. Ю. Кравец // Стоматолог. - 2008. -N 6. - С. 40-45.
5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel. - Киев: Морион.- 2000.- 320 с.
6. Сафаров А.М. Состояние слизистой оболочки протезного ложа при съемном протезировании А.М. Сафаров // Вюник стоматологи. - 2010.- № 2. - С.121-123.
7. Сенчакович Ю.В. Морфометрична характеристика ланок мжроциркуляторного русла тднебшних залоз при експериментальнш гiпосалiвацiï / Ю.В. Сенчакович, Г.А. Срошенко // Вiсник проблем бюлогп та медицини. -2014. -Вип. 3, Т. 3 (112). - С. 275 - 278.
8. Якименко Д. О. Особливост профшактики i лжування протезних стоматиив у хворих з метаболiчним синдромом : автореф. Дис. на здобуття наук. Ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «стоматолопя» / Д. О. Якименко. - Одеса, 2012.- 20 с.
9. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. -Strasbourg: Council of Europe, - 1986. - 53 р.
10. Yeroshenko G.A. Methacrylate-induced changes in metric parameters of rat palatine glands / Yeroshenko G.A., Senchakovich Yu.V. Yeroshenko A.I. // European International Journal of Science and Technology.- 2015. - Vol.4, No.3 . -P.132-135.
СТРУКТУРНАЯ ПЕРЕСТРОЙКА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ДЕСНЫ КРЫС ПОСЛЕ ДЕЙСТВИЯ МЕТАКРИЛАТА Герасименко С. Б.
Влияние 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты в течение 14 суток приводит к структурным изменениям слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс, которые проявляются утолщением эпителиальной пластинки за счет увеличения рядов клеток в шиповатом и роговом слоях. Увеличивается количество интраэпителиальных лимфоцитов. В собственной пластинке развивается полнокровие сосудов гемомикроциркуляторного русла и периваскулярный отек. До 30 суток наблюдения установлено уплотнение роговых чешуек и уплощение клеток зернистого слоя, в собственной пластинке увеличилось количество тучных клеток. Полученные гистологические данные подтвердились при морфометрическом исследовании. Установленные гистологические и морфометрические изменения слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс обусловлены как непосредственным раздражающим воздействием 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты, так и изменениями в системе микроциркуляции, что приводит к нарушению трофики компонентов слизистой оболочки.
Ключевые слова: десна, прикрепленная часть, слизистая оболочка, метакрилат.
Стаття надшшла 12.06.2015 р.
STRUCTURAL ADJUSTMENT OF RATS' GUMS MUCOSA AFTER THE
METHACRYLATE INTRODUCTION Gerasimenko S.B.
Effect of 1% methyl ester of methacrylic acid solution for 14 days leads to structural changes in the mucosa of rats' gum attached parts which appear of epithelial thickening of the plate due to the increase in the rows of cells in the corneum and spinosum layesr. The number of intraepithelial lymphocytes increased. In the lamina propria developing vascular congestion of hemomicrocirculatory bed and perivascular edema. Up to 30 days of observation set the seal horny scales and flattening of granular layer's cells, the number of mast cells increased in the lamina propria. These histological findings were confirmed at the morphometric study. Installed histological and morphometric changes of gum's attached part mucosa of rats caused a direct irritant effect of 1% methyl ester of methacrylic acid, and changes in the microcirculation system, that causing a disruption of the mucosa's components trophics.
Key words: gum, attached part, mucosa, methacrylate.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 57.017.3:577.118:548:539.4:616.71-003.93
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГУБЧАСТОÏ KICTKOBOÏ
ТКАНИНИ НА 21-ШУ ДОБУ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ЗА УМОВ МОДЕЛЬОВАНОГО М1КРОЕЛЕМЕНТОЗУ
В робой представлен результати дослщження структурно-функцiональноï характеристики ГКТ на 21-шу добу репаративного остеогенезу за умов мжроелементозу з використанням методiв рентгешвсько'' дифракцп та ударно'' в'язкоси. Аналiз мкроструктурних характеристик ГКТ показав меншi розмiри кристалтв та бшьший рiвень мкродеформацп кристалiчноï реш^ки в експериментальнш грут порiвняно з контролем. Вивчення показниюв ударно'' в'язкост як енергетично'' характеристики ГКТ показало зниження рiвня стшкостп до крихкого руйнування в 2,7 рази в експериментальнш грут. Результати дослщження свщчать про негативний вплив важких металiв на регенераторний потенщал ГКТ, а саме змш параметрiв мкроструктури мшералу та попршення тривюсних властивостей.
Kлючовi слова: губчаста юсткова тканина, апатит, репаративний остеогенез, рентгетвська дифракщя, ударна в'язюсть, кристалiчна реш™а, тривюсш властивость
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъш oco6nueocmi перебудови скелета та внутрштх оргатв в умовах порушення гомеостазу оргашзму» (№ держреестрацн 0110U001287).
Арх1тектошка губчасто'' юстково' тканини (ГКТ) - це шдивщуальна штегральна вщповщь юстки на напруження i деформацн, яких вона зазнае при р1зномаштних навантаженнях. ГКТ за сво'ми мехашчними властивостями е неоднорщною, нелшшною i ашзотропною [14]. Кр1м того вони можуть ютотно змшюватись залежно вщ вшу, стат!, структурно-функцюнального стану юстково' тканини, наявност1 локальних i системних патолопчних процес1в. Не зважаючи на те,
