CC BY
12
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 611.715+611.018.7 Совгиря С. М.
МОРФОМЕТРИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПСЕВДОБАГАТОШАРОВОГО В1ЙЧАСТОГО ЦИЛ1НДРИЧНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КЛИНОПОД1БНОТ ПАЗУХИ ЛЮДИНИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я» м. Полтава
Метою даног роботи було проведення карюметричних досл{джень псевдобагатошарового вшчас-того цилтдричного еттел{ю слизовог оболонки, що вкривае р{зт сттки клинопод{бног пазухи. Матер{ал для досл{дження отримали у 24 померлих в{д причин, не пов'язаних з ЛОР-патолог{ею. В ход{ даного досл{дження визначено, що кожна сттка слизовог оболонки клинопод{-бног пазухи мае свог морфолог{чт особливост{. Так на мед1альнш { латеральнш сттках безпосе-редньо на базальнш мембран розташоват коротк та довг{ вставн клтини, логарифм об'ему яких суттево не в{др{зняеться, що св{дчить про гх г{стогенетичну спор{днетсть. Аткальне розташування мають вшчаст{ клтини, як{ складають переважну кшьтсть високо диференщ-йованих кл1тин. Передня сттка слизовог оболонки клинопод{бног пазухи людини також мае свог тдив{дуальп1 властивост{. Перший шар представлений аналог{чно короткими та довгими вста-вними пятинами. Другий шар займають келихопод{бн{ клтини в фаз{ виходу секрету, а атка-льно розташован келихопод{бш клтини в фаз{ секрецп. В заднш сттц{ слизовог оболонки кли-нопод{бног пазухи людини розташоваш крипт1 з переважним вмжтом мжроворсинчастих кл{-тин поряд з вставними кл1тинами. Отриман результати необх{дно враховувати при прове-деннг ггсто- { цитолог{чних досл{джень слизовог оболонки клинопод{бног пазухи людини.
Ключов1 слова: клинопод1бна пазуха, слизова оболонка, псевдобагатошаровий багаторядний вмчастий еглтелш. Дана робота е фрагментом науковоТ теми «Морфолопя судинно-нервових взаемовщношень органлв голови та шиТ людини в норм! та глд д1ею зовнлшжх чинниив у вдовому аспект!. Створення та модиф1кац1я юнуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I експе-риментально-морфолопчне обфунтування Тх використання в кл1н1ц1», № держ.реестрацп 0107и001657.
Вступ товували технку розтину клиноподiбноТ пазухи,
Останым часом в л^ерату^ зусщчаеться до- запропон°вану Абрик°с°вим А1 (1948). Пюля фк-статня ктькють мате^в про ви^ня клинопо- саци в 10% розчинi форма™у проводили вмщен-дiбних пазух. Це повязано з розвитком ендоскопi- ня ГiCтолоГiЧного матерiалу в парафiн по загаль№-
чних та рiзних рентгенологiчних методiв дiагности-ки [1,2,4,5]. Але для бтьш глибокого розумшня протiкання фiзiологiчних i патолопчних процесiв в данiй пазусi необхщно ретельнiше вивчити гюто-логiчнi особливосл слизовоТ оболонки рiзних стiнок ^еТ анатомiчноТ структури.
Мета роботи
Мета роботи полягала у вивченн карюметричних особливостей псевдобагаторшарового вшчас-того цилтдричного епггелш, що вистилае рiзнi сл-нки клиноподiбноТ пазухи.
Об'ект i методи дослiдження. Проводилось п-стологiчне дослiдження слизовоТ оболонки клино-подiбноТ пазухи людини, яке виконувалось на трупному матерiалi людей, померлих вщ причин не пов'язаних з ЛОР-патолопею. Серед них 19 чоло-вiкiв i 5 жшок. Розподiл дослiджуваного матерiалу по вшовм класифкаци (Бунак В.В., 1965) представлений в таблиц 1.
Дослщження клиноподiбноТ пазухи вiдбувались в Полтавському обласному судово-медичному бюро i патанатомiчному вiддiленнi ПОКЛ.
Для отримання слизовоТ оболонки ми викорис-
прийнятiй схемi (Меркулов А.Г., 1969).
З метою морфолопчного дослiдження викорис-товували парафiновi блоки слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи людини. Для отримання зр^ зiв використовували мiкротом зi станцiею прийому зрiзiв (Microm НМ-340), що дозволило готувати се-рiйнi зрiзи та проводити гютолопчы дослiдження. Парафiновi зрiзи товщиною 4-6 мкм забарвлювали гематоксилшом та еозином за стандартною методикою i за методикою Ван Гизона i пiддавалися ретельному мiкроскопiчному дослiдженню.
Морфометричнi вимiрювання виконувались в типових гютоструктурних дiлянках слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи людини. Вивчали не ме-нше 200 штинних елементiв, попередньо збть-шених пюля мiкрозйомки до 2000 разiв.
На фотографiях проводили вимiри великого Р) i малого (d) дiаметрiв ядер ктлтинних елементiв, по яким складали двовимiрнi емпiричнi розподiлення. Пiдраховували логарифм об'ему ядра, що при-ймався за елтсоТ'д обертання (Афтандтов Г.Г., 1980) 1д V=lg, де D- великий дiаметр ядра, d- ма-лий дiаметр ядра, к- коефiцiент збiльшення.
Таблиця 1
КЛьксний розподл об'ект'в досл/'дження вiд стат'1 та вку
Вкс^ групи Вш, роки Кiлькiсть об'ек"пв
чоловiки жшки Всього
Перший i другий дорослий перюд 25-35 4 1 5
Перший i другий зртий перiод 36-55 8 2 10
Перший i другий перюд похилого вку 56-70 5 1 6
Перший i другий перюд старечого вiку 71 рш i старше 2 1 3
Всього 19 5 24
У кожному спостереженн складали пстогра- ми логарифму об'ему ядра (карюграми) i вивча-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ли полiморфiзм ядер за наявнiстю пiкiв ядерних клаав.
Математична обробка даних проводилась на кафедрi патолопчноТ анатомп УкраТнськоТ меди-чноТ стоматолопчноТ академiТ загальноприйня-тими в морфологiТ методами (Пакт Г.Ф.,1973; Гублер Е.А.,1973; Автандiлов Г.Г.,1980).
Результати дослiджень та Т'х обговорення. Слизова оболонка клиноподiбноТ пазухи склада-еться з псевдобагатошарового вiйчастого цилш-дричного епiтелiю та сполучнотканинноТ основи, пщ якою розташовуеться окiстя [7]. При вивченш парафiнових зрiзiв встановлено, що багаторяд-ний епiтелiальний шар складаеться з рiзних еш-телюцтчв: короткi та довгi вставнi кл^ини, вш-частi, келихоподiбнi, мiкроворсинчастi кл^ини
[6]. На рiзних стiнках слизовоТ оболонки клино-подiбноТ пазухи юнують певнi цитологiчнi особ-ливостi, тому ми проводили карюметричш до-слщження на переднiй, медiальнiй, латеральнiй i заднiй стiнках окремо [3].
З метою встановлення морфометричноТ мо-делi розташування псевдобагатошарового вш-частого цилшдричного епiтелiю медiальноТ та латеральноТ стшок слизовоТ оболонки клинопо-дiбноТ пазухи нами проведен Тх карiометричнi дослщження з визначенням вiдстанi центра ядра окремих кл^ин до базальноТ мембрани i визна-чення об'ему ядра в десятинному логарифмк Цi результати наведет в таблиц 2.
Таблиця 2
Морфомеmричнi показники псевдобагаторшарового вйчастого цил'тдричного еттел 'ю бокових стнок клинопод/'бноТ пазухи людини
Тип кттини Вiдстань центра ядра вщ б/м, мкм Великий дiаметр ядра, мкм Малий дiаметр ядра, мкм Логарифм об'ему ядра
Коротка вставна 4,43±0,11 6,48±0,10 4,13±0,01 1,42±0,15
Довга вставна 8,10±0,20 7,40±0,01 4,00±0,06 1,52±0,30
Келихоподiбна 16,00±0,25 6,90±0,44 3,40±0.12 1,23±0,30
Мiкроворсинчаста 26,30±0,30 8,55±0,34 4,15±0,23 1,29±0,50
Вiйчаста 39,79±0,15 9,29±0,44 4,00±0,12 1,42±0,20
Результати проведених дослщжень свщчать, що безпосередньо на базальнш мембран лока-лiзуються коротк вставнi клiтини на вiдстанi 4,43±0,11мкм i мають lgV 1,43±0,15, центр ядер довгих вставних кл^ин знаходиться на вщсташ 8,1±0,2мкм вiд базальноТ мембрани, i lgV 1,52±0,3. Слщ вiдмiтити, що мiж lgV ядер коротких i довгих вставних клiтин статистичноТ досто-вiрностi нами не виявлено, що свщчить, воче-видь, про Тх гiстогенетичну спорщненють. По-одинокi келихоподiбнi клiтини мають вщстань центра ядра вiд базальноТ мембрани 16,0±0,25мкм i lgV 1,23±0,3. Мiкроворсинчатi клн тини знаходяться на вщсташ 26,3±0,3мкм i lgV 1,29±0,5. Нарештi, вiйчастi клiтини знаходяться найвщдалешше, Тх вiдстань центра ядра вщ базальноТ мембрани - 39,79±0,15мкм i lgV
1,42±0,2. Рiзниця мiж lgV вiйчастих i мiкроворси-нчатих кттин складае приблизно 0,2, що свщчить, згщно з карюметричним законом Беншго-ффа, про штегративне збiльшення ядер. Отже, боковi стшки слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи представлен багаторядним миготливим епiтелiем, i, на нашу думку, складаеться iз двох рiзних гiстогенетичних складових. Перша з них представлена короткими i довгими вставними кл^инами, а iнша рiзними за функцiями келихо-подiбними, мiкроворсинчатими та вiйчастими клiтинами.
Результати морфометричних дослщжень вщ-носно складу кл^инних елементiв вiйчастого епiтелiю передньоТ стшки клиноподiбноТ пазухи представленi в таблиц 3.
Таблиця 3
Морфометричнi показники псевдобагатошарового вiйчастого эичногоепiтелiю передньоТ ст'тки клинопод/'бноТ пазухи людини
Тип клiтини Вiдстань центра ядра вщ б/м, мкм Великий дiаметр ядра, мкм Малий дiаметр ядра, мкм Логарифм об'ему ядра
Коротка вставна 4,67±0,30 8,80±0,30 5,40±0,15 2,14±0,03
Довга вставна 7,00±0,43 8,70±0,30 5,30±0,13 2,09±0,02
Келихоподiбна в фазi виходу секрету 14,03±0,14 8,80±0,20 5,20±0,17 2,08±0,03
Келихоподiбна в фазi секреци 18,04±0,11 8,94±0,30 5,50±0,60 2,19±0,07
Встановлено, ядра коротких вставних клггин знаходяться на вщсташ 4,б7±0,3мкм вiд базальноТ мембрани, ^ 2,14±0,03, ядра довгих вставних штин розташованi на вщсташ 7,0±0,43мкм, lgV 2,09±0,2, центр ядер келихоподiбних клiтин в фазi виходу секрету вщдалеш вiд базальноТ мембрани на 14,03±0,14мкм, lgV - 2,08±0,03, а ядра келихо-подiбних в фазi секреци вiддаленi вiд базальноТ мембрани на 18,4±0,11мкм, lgV - 2,19±0,07.
Також проводили карiометричнi вимiри клiтин псевдобагатошарового вiйчастого цилiндричного ештелш слизовоТ оболонки задньоТ стiнки кли-
ноподiбноТ пазухи. Центр ядер коротких вставних кл^ин знаходиться на вщсташ 4,10±0,2мкм вiд базальноТ мембрани, а довгих вставних клн тин 8,07±0,11мкм, lgV ядер даних кл^ин суттево не вiдрiзняються i становлять 2,07±0,04 i 2,06±0,05 вiдповiдно. Мiкроворсинчатi клiтини мають lgV 2,0±0,08, центри Тх ядер знаходяться на вщсташ 20,08±0,09мкм, а ядра келихоподiб-них кл^ин в залежностi вiд фази секреци розмн щуються або на вщсташ 14,07±0,6мкм або 17,94±0,11мкм, ^ коливаеться в межах вiд 1,92±0,05 до 2,19±0,07. Отриманi данi занесен в
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
таблицю 4.
Таблиця 4
Морфомеmричнi показники псевдобагатошарового вiйчастого цил'тдричного еттел'ю в зонах крипт клинопод':бноУ пазухи людини
Тип кттини Вщстань центра ядра вщ б/м, мкм Великий дiаметр ядра, мкм Малий дiаметр ядра, мкм Логарифм об'ему ядра
Коротка вставна 4,10±0,20 7,20±0,30 5,26±0,34 2,07±0,04
Довга вставна 8,07±0,11 7,16±0,27 5,68±0,23 2,06±0,05
Келихоподiбна в фазi виходу секрету 14,07±0,06 7,01±0,37 4,89±0,25 1,92±0,05
Келихоподiбна в фазi секреци 17,94±0,11 7,08±0,30 5,50±0,60 2,19±0,07
Мiкроворсинчаста 20,28±0,09 7,18±0,33 5,33±0,33 2,00±0,08
Отже, результат проведених морфометричних дослщжень задньоТ стшки слизовоТ оболонки кли-ноподiбноТ пазухи з переважним розташуванням зон росту свiдчить, що саме в цих зонах, на вщмшу вщ попереднiх типiв епггелю розташовуються по-ряд з вставними кытинами мiкроворсинчастi кыти-ни, як гiстогенетично пов'язанi як з келихоподiб-ними, так i з миготливими клггинами.
Висновки: карiометрична картина слизовоТ оболонки рiзних стiнок клиноподiбноТ пазухи людини мае своТ особливостк Так на медiальнiй i ла-теральнiй стiнках безпосередньо на базальнш мембранi розташованi короткi та довп вставнi кы-тини, логарифм об'ему яких суттево не в^зня-еться, що свщчить про Тх пстогенетичну спорщне-нiсть. Апiкальне розташування мають вiйчастi ш-тини, якi складають переважну кiлькiсть високо-диференцiйований кытин.
В переднiй стiнцi слизовоТ оболонки клинопод^ бноТ пазухи людини перший шар представлений аналопчно короткими та довгими вставними клггинами. Другий шар займають келихоподiбнi кглтини в фазi виходу секрету, а апкально розташованi келихоподiбнi клiтини в фазi секреци.
В заднiй стiнцi слизовоТ оболонки клиноподiбноТ пазухи людини розташован криптi з переважним вмiстом мiкроворсинчастих клiтин поряд з вставними штинами.
Отриманi результати необхiдно враховувати при проведены гюто- i цитолопчних дослiджень слизовоТ оболонки клиноподiбноT пазухи людини.
Перспективи подальших розробок у даному на-прямку полягають у проведены гiстохiмiчних та iмуногiстохiмiчних дослщжень псевдобагатошарового вшчастого цилiндричного епггелш слизовоТ оболонки клиноподiбноT пазухи людини.
Л^ература
1. Анютин Р.Г. Вариант расположения клиновидной пазухи и прилегающих сосудисто-нервных структур по данным компьютерной томографии / Р.Г. Анютин, М.В. Нерсеян // Ринология. -2005. - №3. - С.26-30.
2. Безшапочний С.Б. Ендоскошчш методи в лкуванш верхньоще-лепних синусит / С.Б. Безшапочний, В.В. Лобурець // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. - 2004. - №5. - С.6-7.
3. Безшапочний С.Б. Особливост ештелто окремих стшок верх-ньощелепноТ пазухи / С.Б. Безшапочний, В.В. Лобурець, Ю.А. Гасюк // Журнал вушних, носових та горлових хвороб. - 2000. -№2. - С.77-78.
4. Нерсеян М.В. Возможные причины возникновения сфеноидита по данным эндоскопического исследования полости носа и носовой части глотки / М.В. Нерсеян, Р.Г. Анютин, А.М. Корниенко // Ринология. - 2005. - №1. - С.13-17.
5. Нерсеян М.В. Современные методы диагностики и лечения заболеваний клиноводной пазухи / М.В. Нерсеян // Вест. Оториноларингологии. - 2006. - №6. - С.87.
6. Пирог А.В. Морфофункциональная характеристика слизистой оболочки клиновидной пазухи человека в норме и при сфенои-дите (макроскопическое, микроскопическое, гистологическое, электронно-микроскопоическое, морфометрическое исследования): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.»Норм.анат» / А.В. Пирог. - Х.,1992. - 23 с.
7. Харченко В.В. Строение слизистой оболочки носа / В.В. Харче-нко // Морфология. - 2002. - Т.121, №2-3. - С.166.
Реферат
МОРФОМЕТРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПСЕВДОМНОГОСПОЙНОГО МЕРЦАТЕЛЬНОГО ЦИЛИНДРИЧЕСКОГО ЭПИТЕЛИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ КЛИНОВИДНОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА Совгиря С. Н.
Ключевые слова: клиновидная пазуха, слизистая оболочка, псевдомногослойный мерцательный цилиндрический эпителий.
Целью данной работы было проведение кариометрических исследований псевдомногослойного мерцательного цилиндрического эпителия слизистой оболочки, которая выстилает разные стенки клиновидной пазухи. Материал для исследования получили у 24 пациентов, умерших от причин не связанных с ЛОР-патологией. В ходе данного исследования определенно, что каждая стенка слизистой оболочки клиновидной пазухи имеет свои морфологические особенности. Так на медиальной и латеральной стенках непосредственно на базальной мембране расположены короткие и длинные вставочные клетки, логарифм объема которых существенно не отличается, что свидетельствует об их гистогенетическом родстве. Апикальное расположение имеют мерцающие клетки, которые составляют подавляющее количество высоко дифференцированных клеток. Передняя стенка слизистой оболочки клиновидной пазухи человека также имеет свои индивидуальные особенности. Первый слой представлен аналогично короткими и длинными вставочными клетками. Второй слой занимают бокаловидные клетки в фазе выхода секрета, а апикально расположены бокаловидные клетки в фазе секреции. В задней стенке слизистой оболочки клиновидной пазухи человека расположены крипты с подавляющим содержанием микроворсинчатых клеток рядом со вставными клетками. Полученные результаты необходимо учитывать при проведении гисто- и цитологичних исследований слизистой оболочки клиновидной пазухи человека.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Summary
MORPHOMETRIC RESEARCH OF PSEUDOSTRATIFIED CILIATED EPITHELIUM OF HUMAN SPHENOIDAL SINUS MUCOSA Sovhyrya S. N.
Keywords: sphenoidal sinus, mucosa, pseudostratified ciliated columnar epithelium.
The present work was aimed to carry out karyometric study of pseudostratified ciliated columnar epithelium which lines different areas of human sphenoidal sinus mucosa. The research material was taken from 24 patiets died of otorhinolaryngological pathologies. During the study it was found out the certain wall of sphenoidal sinus mucosa has its won morphological characteristics. The long and short intercalated cells were observed to be located on the on the medial and lateral walls of basal membrane. Their logarithmic volume did not change considerably that proved their histological affinity. Apical location was typical for the ciliated cells which constituted the majority of highly differentiated cells. The first layer was presented with identical long and short intercalated cells. The second layer was presented by goblet cells located at the phase of secret outflow. In the posterior wall of human sphenoidal sinus mucosa there were cryps containing the large amount of microciliated cells. The findings obtaimed should be taken into account while carrying out histological and cytological studies of human sphenoidal sinus mucosa.
УДК 616.316-002-001-092: 615.916'172.6 Коваленко О.В., Костенко В.О.
NO-ЗАЛЕЖНI ЗМ1НИ ПРОЦЕС1В ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ Л1П1Д1В ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ТКАНИНАХ П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЗА УМОВ В1ДТВОРЕННЯ ТРАВМАТИЧНОГО С1А-ЛОАДЕН1ТУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В експеримент{ на 30 бших щурах досл{джено стан пероксидного окиснення л1тд{в (ПОЛ) г ан-тиоксидантного захисту у тканинах тднижньощелепних слинних залоз за умов експеримента-льного травматичного Ыалоадетту (ТС) та змт функцюнального стану системи оксиду азоту. Виявлено,що функцюнування нейрональног та тдуцибельног NO-синтаз знижують активтсть супероксиддисмутази та каталази, але викликае р{зноспрямован зм1ни ПОЛ у тканинах ушко-джених тднижньощелепних слинних залоз за умов ТС. Мехатзми активацп ПОЛ та зниження антиоксидантного потенц{алу у тканинах слинних залоз за умов ТС е пероксинтрит-залежними.
Ключов1 слова: травматичний аалоадежт, слинж залози, пероксидне окиснення л1п1д1в, антиоксидантний захист, оксид азоту, NO-синтази, пероксижтрит.
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» "Кисень- та NO-залежнi мехажзми ушкодження внутршжх оргажв та Тх корек^я фiзiологiчно активними речовинами" (№ держреестрацп 0108и010079).
Рашше нами доведено, що за умов ТС у тка-
Вступ
Хрошчш запальн захворювання слинних залоз (СЗ) складають до 7% серед патологи ще-лепно-лицьовоТ' дтянки, проте клшщисти вщмн чають значн труднощi у Т'хньому розтзнаванш з великим вщсотком дiагностичних помилок - 7080% [5]. Значна ктькють оаб, як використову-ють зымы протези, страждають на травматичний аалоадешт (ТС) [3].
NO вважаеться потужним полiфункцiональ-ним бюлопчним посередником у вах органах i тканинах людини i тварин, шщше функцп розви-тку та безлiч захисних та гомеостатичних меха-нiзмiв шляхом безпосереднього впливу або активацп внутршньо^тинноТ' сигналiзацiï. Проду-к^я No in situ ацинарними кл^инами СЗ е нас-лiдком стимуляци' певних рецепторiв та зале-жить вщ регуляторного впливу iонiв кальцш. За-вдяки здатностi вiльно перетинати мембрани (шляхом просто!' дифузп) ендогенний NO грае важливу роль у забезпеченн процесу секрецп слини, регуляцп кровопостачання СЗ, нейротра-нсмiсiï, утворенн гiстогематичного бар'еру, впливае на пролiферацiю та диференцiювання тканин, що оточують СЗ [11,20].
нинах СЗ ютотно зростае продукцiя активних форм кисню, у т.ч. супероксидного анюн-радикалу, виявлено неоднозначнi ефекти рiзних NO-синтаз на цей процес [4].
У розвитку ТС провщна роль выводиться процесам пероксидного окиснення лт^в (ПОЛ) [2]. NO здатний брати участь у ланцюгових вь льнорадикальних процесах, в ходi яких поряд з продовженням i обривом ланцюпв можуть здшс-нюватися i елементарн реакцп розмноження активних центрiв [9]. Володiючи високою реакцш-ною здатнiстю, N0 може як активувати ланцюго-вi вiльнорадикальнi реакци, так i пригнiчувати Тх.
Проте роль iзоформ NO-синтаз та пероксиш-триту у механiзмах ПОЛ та забезпечення антиоксидантного захисту не визначена. З'ясування цього питання дозволить розширити iснуючi за-соби попередження та лкування ТС.
Метою роботи було вивчення стану пероксидного окиснення лт^в i антиоксидантного захисту у тканинах СЗ за умов експериментального ТС та змш функцюнального стану системи оксиду азоту.
