CC BY
15
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
АКТИВНОСТЬ МОНООКСИГЕНАЗНОЙ
ГИДРОКСИЛИРУЮЩЕЙ СИСТЕМЫ ПЕЧЕНИ КРЫС ПРИ
ВОЗДЕЙСТВИИ ПОЛИОЛОВ НА ОСНОВЕ ГЛИЦЕРОЛА,
ЭТИЛЕН-И ПРОПИЛЕНГЛИКОЛЯ
Резуненко Ю.К., Прокопов В.А.
Ключевые слова: полиолы, крысы, монооксигеназная
гидроксилирующая система.
Длительное действие промышленных химических загрязнителей окружающей среды по-лиолов на основе глицерола (П-1103К, П-3003-2-60), этилен- и пропиленгликоля (П-1601Б, 3502-2Б-40) в дозе 1/100 LD50 сопровождается повышением дыхательной и ферментативной активности монооксигеназной гидроксилирую-щей системы гепатоцитов крыс, что связано с активацией адаптационных механизмов. Доза веществ 1/10 LD50 является гепатотоксичной с последующим нарушением структуры эндо-плазматического ретикулума клеток печени и снижением активности монооксигеназной системы. Доза полиолов 1/1000 LD50 является недействующей.
Summary
ACTIVITY OF MONO-OXYGENASE HYDROXYLATION SYSTEM OF LIVER IN RATS UNDER EXPOSURE OF POLYOLS BASED ON GLYCEROL, ETHYLENE GLYCOL AND PROPYLENE GLYCOL Rezunenko Yu.K., Prokopov V.A.
Key words: polyols, rats, mono-oxygenase hydroxylation system.
Prolonged impact of industrial chemical pollutants as polyols based on glycerol, ethylene glycol and propylene glycol in a dose of 1/100 LD50 results in the increased respiratory and enzymatic activity of mono-oxygenase hydroxylation system in hepatocytes of rats that is determined by the activation of adaptation mechanisms. The dose of 1/10 LD50 is hepatotoxic leading to the further impairment in the structure of endoplasmic reticulum of hepatic cells and the decrease in activity of mono-oxygenase hydroxylation. The polyol dose of 1/1000 LD50 is ineffective.
УДК 611.21 СербЫ С.1.
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО! ОРГАЖЗАЦП СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ СТ1НОК ЛОБОВО! ПАЗУХИ ЛЮДИНИ
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Структура вистилки лобовог пазухи людини в{дпов{дае загальним законом{рностям оргат-зацп слизових оболонок рестраторног систе-ми. З поверхю слизова оболонка вкрита псев-добагатошаровим вгйчастим цилгндричним епгтелгем, пгд яким виявляеться власна пластинка { тдслизова основа. Однак, найтов-щим е еттелш нижньог сттки. Значно мен-ше келихопод{бних клтин входить до складу еттел{ю задньог сттки. Безпосередньо пгд еттел1ем в слизовш оболонЦ передньог сттки виявляеться широка базофшьна безкл{-тинна смужка, яка утворена ор{ентованими колагеновими волокнами. Судини формують поверхневу { глибоку с1тки, але найб1льш1 просв{ти артерш { вен виявлет в слизовш оболонЦ передньог сттки лобовог пазухи лю-дини.
Ключов1 слова: лобова пазуха, слизова оболонка, репонарн особливостк
Дана робота е фрагментом науково-дослщноТ теми ка-федри медицини надзвичайних ситуацш з оперативною хь рурпею та топограф1чною анатом1ею ВДНЗ УкраТни «УМСА» МОЗ УкраТни «Морфолопя судинно-нервових взаемовщно-шень оргаыв голови та шиТ в норм1 та п1д д1ею зовышжх чинниив у вковому аспект!. Створення нових та модиф1кац1я юнуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I експериментально-морфолопчне обфунтування Тх використання в кл1нЩ1», № держреестрацп 0107и001657.
Вступ
Ктькють хворих iз запальними захворюван-нями приносових пазух збер^аеться на високому рiвнi не дивлячись на розробку та впровадження нових сучасних методiв дiагностики та лкування захворювань [1,5,6].
З даних шоземних джерел 14% населення страждае параназальними синуситами, а витра-ти на Тх лкування складають бiльше нiж 3,5 млрд. доларiв на рiк [7].
Запальн захворювання лобових пазух (фро-нтити) - досить поширена патолопя серед шших параназальних синуситiв [2,3].
Мета роботи
Визначення основних репонарних особливо-стей будови передньоТ, нижньоТ та задньоТ стiнок лобових пазух людини.
Матерiал i методи дослiдження
Матерiалом дослiдження була слизова оболонка лобових пазух людей обох статей вком вщ 22 до 86 рош, якi померли вiд причин, не пов'язаних з патолопею приносових пазух, зпдно з мiжнародними нормами проведення бюлопч-них дослiджень.
Фрагменти слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи
Актуальт проблеми сучасно! медицини
фiксували в 2,5 % розчиш глютарового альдегщу та ущiльняли в ЕПОН-812 за загальноприйнятою методикою [4]. Напiвтонкi зрiзи одержували на ультрамiкротомi Сумського ВО «Selmi» УМТП-7. Отриманi зрiзи забарвлювали 1% розчином то-луТдинового синього за Lynn J.A. [8]. Мiкрофото-графування вибраних для тюстрацш дтянок проводили за допомогою мiкроскопу з цифровою мiкрофотонасадкою фiрми Biorex 3 з адаптова-ними для даних дослщжень програмами.
Результати дослiдження та ix обговорення
В результатi вивчення нашвтонких зрiзiв встановлено, що ештелш, який покривае слизо-ву оболонку передньоТ стiнки лобовоТ пазухи, псевдобагатошаровий вiйчастий цилiндричний. Базальнi клiтини мають порiвняно невеликi роз-мiри, широку основу i розмiщуються в один ряд на базальнш мембранi, виконують камбiальну функцiю. Ядра округлоТ форми виявляються в центральнiй частинi кл^ин, мiстять переважно деконденсований хроматин i чiтко виражену смужку периферiйного конденсованого хроматину. Ядерце розташоване ексцентрично, iнодi щiльно прилягае до одного з полюав ядра. Цитоплазма виявляеться у виглядi неширокоТ сла-бобазофiльноТ смужки. Високi вставнi кл^ини призматичноТ форми не сягають ашкальним полюсом поверхнi епiтелiю. Ядра розмщуються в центральнiй частинi кл^ин i формують ряд над ядрами базальних кл^ин. В карiоплазмi перева-жае конденсований хроматин, ядерця не вiзуалi-зуються.
Вiйковi клiтини мають призматичну форму, досягають поверхн ештелш апiкальним полюсом, укритим вшками. Ядра правильно!' округлоТ форми вiзуалiзуються на межi мiж нижньою i се-редньою третинами клiтин. В слабобазофтьнш цитоплазмi виявляються розширенi цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ сiтки та поодино-кi вакуолi.
Келихоподiбнi клiтини також виявляються у складi епiтелiю передньоТ стшки лобовоТ пазухи людини. Вони характеризуються наявнютю вузь-коТ базальноТ частини, яка майже не мютить ци-топлазми. Апiкальна частина розширена, запов-нена секреторними гранулами, як мiстять глко-замiноглiкани, цитоплазма мае атчастий вигляд i при забарвлеш толуТдиновим синiм дае мета-хроматичну реакцш у бiк бузкового кольору.
Власна пластинка слизовоТ оболонки передньоТ стшки лобовоТ пазухи людини побудована з пухкоТ сполучноТ тканини, складаеться з кл^ин фiбробластичного ряду, колагенових та еласти-чних волокон, мютить гемомiкросудини, навколо яких виявляються лейкоцити, залози. На межi з епiтелiем виявляеться досить широка базофть-на безклiтинна смужка, яка утворена орiентова-ними колагеновими волокнами.
Вглиб слизовоТ виявляються тта фiброблас-^в i колагеновi волокна, що мають неупорядко-ване розташування. Також виявляються поверх-
невi гемомiкросудини - артерюли, капiляри та венули.
Артерюли поверхневоТ сiтки мають класичну будову стшки. Гемокашляри формують петлi, в яких можна видтити артерiолярний та венуляр-ний вiддiли. Венули поверхневоТ атки виявля-лись у безпосереднiй близькост вiд гемомiкро-судин артерiального типу, однак в^знялись формою просвiту та будовою стiнки. 1х стiнка була утворена шаром ендотелюцтчв на базальнш мембраш, зовнi якоТ визначались адвенти-цiйнi фiбробласти i тоню пучки колагенових волокон. Визначеш особливост будови стiнки по-верхневих венул дозволяють вiднести Тх до су-дин з шдвищеною проникнютю, як для рiдини, так i для антигенiв. Слiд пiдкреслити, що характерною структурною особливiстю була наявнють високих ендотелiоцитiв.
Будова стшки кровоносних судин глибокоТ а-тки не мала суттевих вiдмiнностей вщ загальних принципiв будови. Внутрiшнiй шар складався з ендотелiоцитiв на базальнш мембран i шдендо-телiального шару, що був представлений колагеновими волокнами. Внутршня еластична мембрана добре визначалась на нашвтонких зрiзах у виглядi оксифiльноТ смужки, яка мала нерiвний хiд. Середнiй шар, утворений 4-6 шарами гладеньких мюци^в, зовш був оточений шаром адвентицшних фiбробластiв i без чiтких меж переходив в оточуючу пухку сполучну тканину.
Характерною особливiстю артерiй цього вщ-дiлу слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи був зви-вистий хщ, що морфологiчно пiдтверджувалось великою ктькютю тангенцiйних перерiзiв на не-великш площi зрiзу. У просвiтах визначались по-одинокi форменi елементи кровк
Вени глибокоТ сiтки мали широкий просв^ i тонку стiнку. Розмщувались вони переважно па-ралельно до меж1 мiж епiтелiем i сполучною тканиною власноТ пластинки, про що свщчили ви-довженi танген^альш перерiзи, якi визначались на нашвтонких зрiзах. Просвiти вен, на вщмшу вiд артерiй, були заповненi форменими елемен-тами кровi.
У слизовш оболонцi передньоТ стiнки лобовоТ пазухи людини визначаеться шдслизова основа, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною з вираженою аткою гемомiкросудин, у якш виявляються складнi розгалуженi залози, що складаються з кшцевих вщд^в i системи ви-вiдних проток.
Ештелш, який вкривае слизову оболонку ни-жньоТ стiнки лобовоТ пазухи, псевдобагатошаровий вшчастий цилiндричний. Ядра утворюють 34 шари. Базальт кштини мають порiвняно невелик розмiри, округлу або кубiчну форму i розмн щуються в один ряд на базальнш мембраш. Вставш кл^ини мають призматичну форму i по-стiйно виявляються у складi епiтелiю нижньоТ стiнки слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи.
Вiйковi клiтини високопризматичноТ форми на
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ашкальнш поверхн мають вшки. Цитоплазма слабобазофтьна, мiстить розширенi цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ сiтки i поодинокi вакуолк Локально на зрiзах виявляються ядра вшкових клiтин з ознаками карюшкнозу. До складу епiтелiю слизовоТ оболонки нижньоТ стш-ки лобовоТ пазухи входять келихоподiбнi клiтини.
Власна пластинка слизовоТ оболонки нижньоТ стшки лобовоТ пазухи людини утворена пухкою сполучною тканиною, яка представлена фiброб-ластами з колагеновими та еластичними волокнами. Характерною особливютю артерюл пове-рхневоТ судинноТ сiтки нижньоТ стшки була знач-на кiлькiсть гладеньких мюцтчв - 4-6 шарiв, по-рiвняно з 1-2 шарами в слизовш оболонцi пе-редньоТ стшки.
Поверхневi венули виявлялись як на попере-чних, так i на танген^альних перерiзах, що е морфолопчним пiдтвердженням наявностi пове-рхневого венозного сплетення. Характерною особливiстю Тх будови була наявнiсть ендотелн альних кл^ин кубiчноТ форми. Визначенi особ-ливостi будови i розташування поверхневих ве-нул пiдтверджують Тх участь не ттьки в термо-регуляцп, а й у перемiщеннi лейкоци^в через Тх стiнку для забезпечення iмунноТ вiдповiдi.
Про значну роль слизовоТ оболонки нижньоТ стшки лобовоТ пазухи у мюцевому захист свщ-чила наявнiсть значноТ кiлькостi макрофапв, плазмоцитiв, лiмфоцитiв i нейтрофiльних грану-лоцитiв.
У власнiй пластинцi нижньоТ стшки лобовоТ пазухи, на вщмшу вщ передньоТ серед волокон колагену нами виявлен великi клiтини, що роз-мiщувались групами, iнодi - поодинцк Вони мали овальну форму, невелик ядра видовженоТ форми, в яких переважав деконденсований хроматин. В перинуклеарнш гомогеннш зонi розмщувались нечисельнi органели. Весь об'ем цитоплазми був заповнений оптично прозорими правильно!' круглоТ форми гранулами, як проявляли полiморфiзм. З огляду на морфолопчш особливостi вищеописаних клiтин, можна ствер-джувати, що гранули мютять глiкоген. Означенi групи клiтин виявлялись периваскулярно.
Артерп глибокоТ сiтки мали класичну будову стшки. В просв^ах визначались поодинок фор-менi елементи кровк
Вени глибокоТ сiтки мали широкий просв^ i тонку стшку. Розмiщувались вони переважно па-ралельно до меж1 мiж епiтелiем i сполучною тканиною власноТ пластинки. Стшка була утворена шаром ендотелюци^в на базальнiй мембранi i тонким шаром колагенових волокон з поодино-кими адвентицшними фiбробластами.
Гiстологiчне дослщження слизовоТ оболонки задньоТ стiнки лобовоТ пазухи встановило, що вона вкрита псевдобагатошаровим вшчастим цилшдричним епiтелiем, характерною особливн стю якого е значно менша ктькють келихоподiб-них кл^ин, порiвняно з iншими стiнками. Базаль-нi клiтини порiвняно невеликого розмiру, пере-
важно кубiчноТ форми розмщуються в один ряд на базальнш мембранi. Високi вставнi клiтини мали призматичну форму. Вiйковi клiтини мали призматичну форму, на апкальнш поверхн виявлялись вiйки.
У власнш пластинцi слизовоТ оболонки задньоТ стшки лобовоТ пазухи людини виявлась значна ктькють фiбробластiв. Колагеновi та еластичн волокна формували пучки, як були орiентованi паралельно до базальноТ мембрани, забарвлювались базофiльно. В поверхневих шарах виявлялись прекаптяри, капiляри та по-сткапiляри. Вглиб власноТ пластинки визначались артерюли i венули з високим ендотелiем.
За рахунок наявност пiдслизовоТ основи на заднш стiнцi лобовоТ пазухи власна пластинка утворюе складки, як е характерними ттьки для ^еТ дiлянки. В основi складок е пухка сполучна тканина, в якш волокнистий компонент перева-жае над клiтинним. Мiж пучками колагенових волокон вiзуалiзуються капiляри, поодинокi фiбро-бласти i макрофаги.
Пiдслизова основа задньоТ стiнки лобовоТ пазухи людини представлена сполучною тканиною, в якш виявляються числены залози. На вщмшу вщ вищеописаних репошв в нш перева-жае волокнистий компонент над кл^инами фiб-робластичного ряду. Вивчення сершних натвто-нких зрiзiв дозволяе стверджувати, що вона утворена шарами пучкв колагенових волокон, якi розмщуються паралельно окiстю, але перпендикулярно один до одного, формуючи пласти.
Кровоносн судини слизовоТ оболонки задньоТ стшки лобовоТ пазухи представлен поверхневи-ми гемомiкросудинами - артерiолами, каптяра-ми i венулами, якi забезпечують трофiку етте-лiю i глибокою судинною аткою, яка локалiзу-еться в сполучнш тканинi власноТ пластинки i пiдслизовоТ основи та представлена артерiями i венами.
Венули поверхневоТ атки виявляються по-близу артерiол, але просв^ Тх зазвичай мав не-правильну форму. Наявнiсть в середньому шарi стiнки гладких мiоцитiв свщчить про резистивнi властивостi описаних венул, к таким чином, про Тх учать в регуляци кровонаповнення судин слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи.
Судини глибокоТ атки даноТ дтянки слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи в^знялись вщ вищеописаних стiнок розвиненою венозною аткою. На нашвтонких зрiзах виявлялись як поперечнi, так i поздовжнi перерiзи вен, що е морфолопч-ним пiдтвердженням наявностi глибокого венозного сплетення. Просв^и були заповнен фор-меними елементами кровк
Будова стiнки артерiй глибокоТ атки не мала суттевих вщмшностей вщ загальних принципiв будови аналогiчних судин. Характерною особливютю артерш цього вщдту слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи був звивистий хiд, що морфоло-гiчно пiдтверджувалось великою кiлькiстю танге-нцiйних зрiзiв на невеликiй площi зрiзу. В просвi-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
тах визначались поодинок форменi елементи
KpOBi.
Вени глибокоТ' атки мали широкий npocBiT i тонку стiнку.
В шдслизовш основi, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною з вираженою аткою гемомiкросудин, виявлялись складнi роз-галужеш залози.
Висновки
Структура вистилки лобовоТ пазухи людини вщповщае загальним закономiрностям оргашза-цiТ' слизових оболонок ресшраторноТ системи. З поверхнi слизова оболонка вкрита псевдобага-тошаровим вiйчастим цилшдричним епiтелieм, пiд яким виявляеться власна пластинка i шдсли-зова основа. Однак, найтовщим е ештелш ниж-ньоТ стiнки. Значно менше келихоподiбних клiтин входить до складу ештелш задньоТ стiнки. Без-посередньо шд епiтелiем в слизовiй оболонцi передньоТ стшки виявляеться широка базофть-на безкл^инна смужка, яка утворена орiентова-ними колагеновими волокнами. Судини формують поверхневу i глибоку атки, але найбiльшi просвiти артерiй i вен виявлен в слизовiй обо-лонцi передньоТ стiнки лобовоТ пазухи людини.
Л^ература
1. Беличева Э.Г. Особенности тактики лечения риносинусогенных орбитальных ослонений / Э.Г. Беличева, В.И. Линьков, В.В. На-уменко // Российская ринология. - 1998.- № 2.- С. 38-39.
2. Волков А. Г. Лобные пазухи: монография / Волков А.Г.- Ростов -на- Дону : ФЕНИКС, 2000. - 509 с.
3. Волков А.Г. Морфологические особенности слизистой оболочки лобных пазух при фронтите / А.Г.Волков, И.В.Стагниева // Российская ринология. - 2007. - №2. - С.15.
4. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / Карупу В.Я. - К. : Вища школа, 1984. - 207 с.
5. Пискунов Г.З. Клиническая ринология / Пискунов Г.З, Пискунов С.З. - М. : «Миклош», 2002. - 390 с.
6. Стагниева И.В. Особенности клинического течения фронтитов в современных условиях: автореф. дис...кан. мед. наук: спец. 14.00.04 «Болезни уха, горла и носа» / И.В. Стагниева. - СПб., 2008. - 24 с.
7. Kaliner M. Medical management of sinusitis / M. Kaliner // Amer. Journ. Med. Scieces. - 1998. - V. 316, № 1. - Р. 21-28.
8. Lynn J. Rapid toluidine blue staning of Epon-embeded and mounted "adjactnt" sections / J. Lynn // Am. J. Clin. Path. - 1965. -№ 44. - Р. 57-58.
Реферати
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ СТЕНОК ЛОБнОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА Сербии С.И.
Ключевые слова: лобная пазуха, слизистая оболочка, регионарные особенности.
Структура выстилки лобной пазухи человека соответствует общим закономерностям организации слизистых оболочек респираторной системы. Слизистая оболочка покрыта псевдомногослойным реснитчатым цилиндрическим эпителием, под которым выявляется собственная пластинка и подслизистая основа. Однако, самым толстым является эпителий нижней стенки. Гораздо меньше бокаловидных клеток входит в состав эпителия задней стенки. Непосредственно под эпителием в слизистой оболочке передней стенки выявляется широкая базофильная
бесклеточная полоска, которая образована ориентированными коллагеновыми волокнами. Сосуды формируют поверхностную и глубокую сети, но наибольшие просветы артерий и вен выявлены в слизистой оболочке передней стенки лобной пазухи человека.
Summary
STRUCTURAL CHARACTERISTICS OF WALL LINING IN HUMAN FRONTAL SINUS Serbin S. I.
Key words: frontal sinus, mucosa, regional characteristics.
The structure of lining in human frontal sinus corresponds to the common regularities referring the structure of respiratory linings. This lining is covered by pseudo-multilayered cylindrical mucociliary epithelia, which is above the proper mucous plate and submucous basis. However, the thickest layer is the epithelium of inferior wall. Far fewer goblet cells are involved into the epithelium of posterior wall. Just beneath the epithelium in the lining of the anterior wall there is a wide basophilic acellu-lar strip which is formed by the oriented collagen fibers. Blood vessels form superficial and deep the networks, but the largest lumina of arteries and veins are found out in the lining of anterior wall of human frontal sinus.
УДК 616.216.3-053.9 Совгиря С. М.
МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КЛИНОПОД1БНОТ ПАЗУХИ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО I СТАРЕЧОГО В1КУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна ака-демiя» м. Полтава
Метою даного досл{дження було вивчення морфофункцюнальних особливостей слизовог оболонки клинопод{бног пазухи у людей похи-лого { старечого вту. Встановлено, що у людей похилого { старечого вту в слизовш обо-лонЦ клинопод{бног пазухи, що вкрита псев-добагатошаровим вгйчастим цилтдричним еттел1ем, розвиваються дистроф{чт, а нада-л{, { атроф{чт змлни, причиною яких е арте-рюсклероз кровопостачаючих судин.
Ключов1 слова: псевдобагатошаровий вшчастий цилЫдричний ештелш, в1ков1 зм1ни.
Дана робота е фрагментом науковоТ теми «Морфолопя судинно-нервових взаемовщношень органш голови та шиТ людини в норм1 та пщ д1ею зовжшых чинниив у вдовому аспект!. Створення та модифкацт ¡снуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I експериментально-морфолопчне обфунтування Тх використання в кл1нЩ1», № держ.реестрацп 0107и001657.
Вступ
На сьогодшшнш день в УкраТн постае проблема раннього старшня громадян i взагалi ско-рочення тривалост життя людей. У 70% сшвв^-чизникв бюлопчний хронометр посшшае на чо-тири-п'ять рокв, у 20% вш в нормi i лише 5-10% жителiв краТни можуть похвалитися самопочут-
