CC BY
14
УДК 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07 Лобурець А. В.
ДИНАМ1КА ЕКСПРЕСЙ" МАРКЕРА ПРОЛ1ФЕРАЦП СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ЛОБОВО1 ПАЗУХИ ЛЮДИНИ В НОРМ1 ТА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ФРОНТИТ!
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
anjey-lor@rambler.ru
Робота е фрагментом планово! науково-дослщ-но! роботи кафедри оториноларингологи ВДНЗ Укра!ни «Укра1нська медична стоматолопчна ака-демiя» м. Полтава за темою «Розробка нових ме-дичних технологiй в дiагностицi та лкуваны па-тологiI верхнiх дихальних шляхiв», № державно! реестрацiI 011111006761. Автор е стввиконавцем дано! роботи.
Вступ. Хроычы запальнi процеси слизово! обо-лонки приносових пазух належать до найпошире-нших хвороб верхнiх дихальних шляхiв. I за останн роки вiдзначаеться ютотне зростання кiлькостi цих захворювань у структурi загально! ЛОР-патологи [1,2,4].
1ндивщуальы анатомiчнi особливостi лобових пазух, рiзноманiтнiсть симптоматики, труднощi дiа-гностики та л^вання вказують на необхiднiсть вдо-сконалення традицiйних i розробки нових методiв i способiв дiагностики захворювань цих синуЫв [6].
На сьогодн в арсеналi ЛОР-лiкарiв е сучасн ме-тоди, такi як стральна комп'ютерна томографiя, комп'ютерна кранiометрiя, магнггно-резонансна томографiя, 3D-технологi! тощо [3,6,12,13]. Однак не слщ говорити про повне вивчення морфофунк-цiональних особливостей лобово! пазухи та !! струк-турних елементiв. Зокрема, актуальним е фунтовне морфологiчне дослiдження слизово! оболонки лобово! пазухи.
Слщ зазначити, що у процес вивчення прино-сових пазух усе бiльшо! популярной набувае ви-користання iмуногiстохiмiчних методiв дослiдження [8,11].
Iмуногiстохiмiя - метод виявлення локалiзацi! клiтинного або тканинного компоненту (антигену) за допомогою iмунологiчних та гiстохiмiчних реакцiй; при цьому iмунологiчний аналiз зрiзiв тканин або ци-тологiчного матерiалу проводиться в умовах збере-ження морфологi! кл™н. Iмуногiстохiмiчний метод дослiдження е дуже Ыформативним для вивчення стану мюцево! iмунно! системи слизових оболонок. Аналiз стану iмунологiчного захисту приносових пазух важливий для глибокого розумiння причин !хых захворювань, вибору методiв дiагностики та л^ кування.
Все це визначае актуальнють дослiдження та по-шуку нових морфологiчно та клмычно обфунтованих способiв лiкування фронтитiв.
Мета дослщження - дослiдити морфологiю слизово! оболонки лобово! пазухи людини в нормi та при хронiчному фронтит встановивши особли-
BOCTi пролiферативноI активност I! структурних елементiв.
Об'ект i методи досл1дження. Матерiалом до-слщження була слизова оболонка 10 лобових пазух людей обох статей вком вщ 22 до 86 роюв, якi померли вiд причин, не пов'язаних з патолопею приносових пазух, згщно з мiжнародними нормами проведення бiологiчних дослiджень та 7 бюпсмних зразкiв, отриманих при виконанн оперативних втру-чань ураженого фронтального синусу.
Матерiал фiксували в 10% нейтральному форма-лiнi, пюля класично! проводки готувались парафшо-вi блоки, що орiентувались так, щоб зрiз проходив через всi шари слизово! оболонки стiнки лобово! пазухи. Виготовлялись пстолопчы зрiзи товщиною до 5 мкм, якi фарбували гематоксилшом i еозином та толу!диновим синiм.
Для встановлення iнтенсивностi пролiфератив-них процесiв у структурних елементах слизово! оболонки лобово! пазухи людини використовували маркер Ki-67. Це маркер пролiферативноI активност клггин, який експресуеться переважно в юнц G1 та S, G2 фазах клмтинного циклу i мтоз^ але не визна-чаеться у фазi G0 та на початку G1 [5]. 1мунопсто-хiмiчне виявлення маркера пролiферацiI Ki-67 проводили на депарафЫованих зрiзах товщиною 4 мкм фксованого у 10% розчин нейтрального формалiну згiдно протоколiв компанп TermoScientific (США) використовуючи !х систему вiзуалiзацiI Quanto i DAB Chromogen та дофарбовували гематоксил^ ном Мейера. 1нтенсивнють коричневого ядерного забарвлення для маркеру Ki-67 (Rabbit Monoclonal клон - sp6, TermoScientific розведення 1:150) на пс-толопчних препаратах слизово! оболонки лобово! пазухи людини оцшювали за допомогою св^лового мiкроскопа (збтьшення х1000, масляна iмерсiя) на-твктькюним методом, шляхом пiдрахунку вiдсотка позитивно забарвлених ядер iз рiзною Ытенсивню-тю, яку оцiнювали вiзуально, i у кожному випадку аналiзували вщ 10 до 15 полiв зору [3]. Kритерiем потенцiалу пролiферативноI активност структурних елементiв слизово! оболонки лобових пазух в нормi проводили за аналопею iз стандартною класифкащ-ею ВООЗ пухлин схемою оцiнювання [10]. Спочатку пщраховувалась загальна кiлькiсть ядер у 10 полях зору, а при забарвленн у коричневий колiр менш нiж 5% ядер у 10 полях зору рiвень пролiферативноI ак-тивностi вважали як низький, промiжок 6-10% вва-жався помiрним та бiльше 10% — високим.
Статистичну обробку результатiв проводили з ви-користанням пакету статистичних програм Statistica
у.6.1 ^аНэНоа 1пс. иБД), «ВюБ1а1» i МБ Ехсе11. Вщмш-ност мiж групами встановлювали з використанням непараметричного критер^ Манна-У^ш-Вшкоксо-на. Достовiрними вважали вiдмiнностi з рiвнем зна-чущостi бiльше 95% (р<0,05).
Результати дослщження та Ух обговорення. При вивченнi оглядових гiстологiчних препаратiв встановлено, що слизова оболонка лобовоТ пазухи людини в нормi була представлена епiтелieм, який розташовувався на власнм пластинцi. Пiд слизовою оболонкою вiзуалiзувалась пiдслизова основа.
Епiтелiальний шар слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини був псевдобагатошаровим, цилш-дричним, вiйчастим i мав складний клiтинний склад. До його складу входили: базальт, вставш, вiйковi та келихоподiбнi епiтелiоцити.
Морфометрично базальт кл^ини мали порiв-няно з шшими епiтелiоцитами найменшi розмiри. Своею широкою основою вони прикртлювались до базальноТ мембрани i утворювали майже суцiльний шар. 1х ядра вiзуалiзувались переважно у центральна частинi, а ядерце щiльно прилягало до карюле-ми. Ядро мютило як конденсований, так i декон-денсований хроматин, а останнiй переважав своею кшькютю. Ядро займало основну частину кштини, а цитоплазма виглядала як неширока, слабкобазо-фiльна смужка.
Морфолопчно вставнi епiтелiоцити мали при-зматичну форму з чiтко вираженими апкальним i базальним полюсами i утворювали скупчення по 3-4 кштини. Серед товщi епiтелiального шару вони мали низько-серединне розташування i контакту з просвтом лобовоТ пазухи не мали. 1х ядра розташо-вувались по центру кштини, мали 1-2 ядерця, а цитоплазма концентровано оточувала ядро у виглядi темних i св^лих зон.
Вiйковi кл^ини епiтелiального шару слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини мали дещо шшу морфологiчну характеристику, а Тх кшькють була переважною над шшими еттелюцитами. Вони мали чiтко виражену звужену базальну частину i розши-рену апiкальну. Апiкальна частина мютила у своему складi довгi вмки. Останнi перемiщували слиз по епiтелiальному шару, який контактував з порожни-ною лобовоТ пазухи. Ядра вмкових клiтин розташо-вувались або по середин або дещо змiщено до ат-кального полюсу. У своему складi вони мiстили одне ядерце та переважно деконденсований хроматин. Конденсований хроматин розташовувався щшьно бшя карюлеми.
При вивченнi епiтелiального покриву слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи встановлено що ке-лихоподiбнi екзокриноцити представляли собою однокштинш залози, якi розташовувались ендое-пiтелiально. При забарвленнi толуТдиновим синiм цитоплазма келихоподiбних екзокриноцитiв проявляла метахроматичш явища. Це свщчить про те, що цi однокштинш залози знаходились на рiзних стадiях секреторного циклу i мiстили у своему складi глко-замiноглiкани. Форма келихоподiбних клiтин була рiзноманiтною i залежала вiд фази секреторного циклу (рис. 1).
Рис. 1. Епiтелiальний шар слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини в нормк Забарвлення толуТдиновим сишм. Збiльшення: ок.х10; об.х40.
Пщ епiтелiальним шаром вiзуалiзувалась ТТ влас-на пластинка. Вона була побудована з пухкоТ во-локнистоТ сполучноТ тканини. До ТТ складу входили кл^ини фiбробластичного ряду рiзного ступеня ди-ференцiювання. Волокнистий компонент був представлений колагеновими та еластичними волокнами, серед яких вiзуалiзувались судинш елементи гемомiкроциркуляторного русла, кл^инш елементи лейкоцитарного ряду та залозистий компонент (рис. 2).
Рис. 2. Власна пластинка слизовоТ оболонки лобовоТ пазухи людини в нормк Забарвлення гематоксилш i еозин. Збшьшення: ок.х10; об.х100.
Пiдслизова основа розташовувалась пщ слизовою оболонкою i була тiсно зрощена з останньою. Вона була побудована з пухкою волокнистоТ сполучноТ тканини i мютила у своему складi артерюли, кат-ляри, венули та елементи залозистого компоненту: кiнцевi вiддiли та систему вивщних проток. Елементи гемомiкроциркуляторного русла мали характерну тришарову будову.
Кiнцевi вщдши залоз були утвореш гландулоци-тами цилiндричноТ форми, як мiстили велику кшь-
KicTb секреторних гранул. По периферп ацинусiв Bi-зуалiзувались темнi кттини з невеликими ядрами в складi яких розмiщувався конденсований хроматин, що дае змогу вiднести цi кл^ини до камбiальних. Паралельно з цим вiзуалiзувались в базальних вщди лах поодиноко розташован клiтини лейкоцитарного ряду, яю забезпечували мiсцевий бар'ерний захист. Ззовн кiнцевого вiдцiлу були розташован тiла фи бробластiв, якi формували навколо них своерщне мереживо.
Рис. 3. Посилена експреЫя маркеру пролiферативно'Г активностi слизовоГ оболонки лобовоГ пазухи людини при хронiчному фронтитi. lмуногiстохiмiчна реакцiя.
Збiльшення: ок.х10; об.х100.
При iмуногiстохiмiчному дослiдженнi встановлено, що в нормл камбiальну активнiсть проявляли маркер пролiферацi! активно експресiю проявляв з ядрами базальних i вставних кл^ин слизово! оболонки лобово! пазухи людини. Цi клiтини розташо-вувались в типових мiсцях, а Ыдекс пролiферативноi' активностi був низьким.
При хроычному фронтитi на пстолопчних препаратах вiзуалiзувались морфологiчнi прояви запального процесу. Судинн елементи гемомiкроциркуля-торного русла, якi розташовувались як поверхнево у слизовiй оболонц так i глибоко у пщслизовм обо-лонцi були заповненi форменими елементами кровк 1х середнiй дiаметр просвiту був збiльшеним: арте-рюли на 65%, венули на 48%. Каптяри в свою чергу реагували зменшенням середнього дiаметру про-св^у на 24%.
В пiдслизовiй основi та пiд базальною мембраною вiзуалiзувались клiтини лейкоцитарного ряду (!х кiлькiсть збiльшена на 34%). Паралельно з цим спо-стерiгались мастоцити у стадп дегрануляцп. За ра-
хунок таких явищ слизова оболонка була потовщена на 62% порiвняно з нормою.
Кiлькiсть келихоподiбних кл^ин збiльшувалась в 1,6 разiв. В порожнин лобово! пазухи вiзуалiзувався густий базофiльний конкремент.
Iмуногiстохiмiчно встановлено, що експреая маркера Кi-67 на ядрах ^тинних елементiв слизово! оболонки лобово! пазухи людини при хроычному фронтит була високою i при морфометричному ана-лiзi становила 38% у порiвняннi з нормою при р<0,05 (рис. 3).
Така морфолопчна картина свiдчить про поси-лення компенсаторно-пристосувальних процеав у вiдповiдь на альтернативно-деструктивн змiни, якi були викликан запальними процесами характерни-ми для хроычного фронтиту.
Висновки
1. Слизова оболонка лобово! пазухи людини в нормi пстолопчно представлена слизовою обо-лонкою та пiдслизовою основою, як тiсно зрощенi з кiстковими елементами пазухи. Серед кл^инних елементiв вiзуалiзувались в епiтелiальному шарi: базальнi, вставы, вiйковi та келихоподiбнi еттели оцити. В пщслизовм основi, яка була побудована з пухко! волокнисто! сполучно! тканини, виявлялись елементи гемомiкроциркуляторного русла глибоко! атки.
2. При хроычному фронтитi на гiстологiчних препаратах вiзуалiзувались морфологiчнi прояви запального процесу. Артерюли i венули були досто-вiрно при р<0,05 розширеы, а венули звуженi. В пщслизовм основi та пiд базальною мембраною епи телiального шару виявлено достовiрне збiльшення клiтини лейкоцитарного ряду та мастоцитв в стадп дегрануляцi!.
3. Iмуногiстохiмiчно встановлено, що при хроыч-ному фронтитi iндекс пролiферативно! активност був високим i збiльшився на 38% у порiвняннi з нормою.
4. Встановлено, що поряд з альтернативно-де-структивними змЫами, якi викликан запальним процесом, мають мiсце прояви компенсаторно-пристосувальних змЫ у виглядi морфологiчних ознак вiдновлення слизово! оболонки лобово! пазухи.
Перспективи подальших дослщжень. Плану-еться встановити особливостi цитотопографi! iму-нокомпетентних клiтин, якi приймають участь в за-безпеченнi мюцевого iмунного захисту в нормi i при фронтитi.
Литература
1. Балабанова М.Л. Рентгенологическое исследование позднесарматских черепов / М.Л. Балабанова, А.В. Сычева // Искусственная деформация головы человека в прошлом Евразии. OPUS: Междисциплинарные исследования в археологии. - М.: ИА РАН, 2006. - Вып. 5. - С. 152-163.
2. Володин Н.Н. Показатели смертности и рождаемости в Российской Федерации / Н.Н. Володин // Педиатрия. - 2006. -№ 1. - С. 5-8.
3. Горшков А.Н. Индивидуальные особенности лобных пазух как критерий идентификации личности: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.02 «Анатомия человека» / А.Н. Горшков. - С.-Пб., 2003. - 15 с.
4. Дерюгина О.В. Оториноларингология на рубеже тысячелетий / О.В. Дерюгина, Ф.М. Чумаков, Л.Ю. Мусатенко // 16-й Съезд оториноларингологов РФ: Материалы. - Сочи, 2001. - С. 549-553.
5. Коленко Ю.Г. lмуногiстохiмiчнi маркери в дiагностицi уражень слизовоУ оболонки порожнини рота / Ю.Г. Коленко, О.В. Каленська // УкраУнський науково-медичний журнал. - 2016. - № 2 (95). - С. 70-75.
6. Кучмин В.Н. Хирургические особенности лобной пазухи в системе черепа / В.Н. Кучмин // Бюллетень медицинских интернет-конференций. - 2014. - Т. 4, № 5. - С. 668.
7. Методики морфолопчних дослщжень: Монографiя / М.М. Багрм, В.А. Дiброва, О.Г. Попадинець, М.1. Грищук; за ред. М.М. Багрiя, В.А. Дiброви. - Вшниця: Нова книга, 2016. - 328 с.
8. Прошна О.М. lмуногiстохiмiчне доождження макрофагальноУ ланки мюцевого захисту слизовоУ оболонки клиноподiбноУ пазухи у людей зршого вку за допомогою маркера CD 68 / О.М. Прошна, С.М. Совгиря, А.В. Пирог-Заказшкова // Вюник проблем бюлопУ i медицини. - 2014. - Вип. 2, Т. 2 (108) - С. 102-104.
9. Шпонька 1.С. ЕкспреЫя маркерiв CD117 та К1-67 у гастроiнтестинальних стромальних пухлинах рiзних морфологiчних ва-рiантiв i локалiзацiУ / 1.С. Шпонька, В.Р. Яковенко // Морфолопя. - 2014. - Т. 8, № 1. - С. 104-108.
10. Hamilton S.R. World Health Organization classification of tumors: Pathology and genetics of tumors of the digestive system / S.R. Hamilton, L.A. Aaltonen // Lyon: IARC Press. - 2000. - P. 314.
11. Kalinkin A.A. Quantitative histologic and histochemical research of reaction of the mucos membrane glands of the nose cavity and maxillary sinus on irrigation of secretolytical drugs / A.A. Kalinkin // Folia Otorhinolaryngologica. - 2008. - Vol. 14, № 1-2. - P. 68.
12. Sahlstrand-Johnson P. Computed tomography measurements of different dimensions of maxillary and frontal sinuses / Р. Sahlstrand-Johnson, М. Jannert, А. S^mbeck [et al.] // BMC Med Imaging. - 2011. - № 11. - P. 8.
13. Tian Y Three-dimensional reconstruction and visualization of the fronto-ethmoidal cells based on CT images / Y Tian, B. Cui // Lin Chung Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. - 2014. - Vol. 28, № 20. - P. 1573-1576.
УДК 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
ДИНАМ1КА ЕКСПРЕСП МАРКЕРА ПРОЛ1ФЕРАЦП СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ЛОБОВОТ ПАЗУХИ ЛЮ-ДИНИ В НОРМ1 ТА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ФРОНТИТ Лобурець А. В.
Резюме. Доогмдження морфологи слизовоУ оболонки лобово'У пазухи людини в нормi та при хроьмчному фронтит встановивши особливост прол1феративно'| активност ii структурних елемеьтв.
Встановлено, що слизова оболонка лобово'У пазухи людини в нормi пстолопчно представлена слизовою оболонкою та пщслизовою основою, як тюно зрощен з кютковими елементами пазухи. Серед ктмтинних елеменпв вiзуалiзувались в епiтелiальному шарк базальы, вставы, вiйковi та келихоподiбнi епiтелiоцити. В пщслизовм основi, яка була побудована з пухко'У волокнисто'У сполучно'У тканини, виявлялись елементи гемо-мiкроциркуляторного русла глибоко'У сiтки.
При хронiчному фронти^ на гiстологiчних препаратах вiзуалiзувались морфолопчы прояви запального процесу. Артерiоли i венули були розширенi, а венули звужеы. В пiдслизовiй основi та пщ базальною мембраною епiтелiального шару виявлено збiльшення кJliтин лейкоцитарного ряду та мастоци^в в стади дегра-нуляцii.
lмуногiстохiмiчно встановлено, що при хроычному фронтитi iндекс пролiферативноi активностi був ви-соким.
Ключовi слова: морфолопя, слизова оболонка лобовоУ пазухи, норма, фронтити. УДК 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
ДИНАМИКА ЭКСПРЕССИИ МАРКЕРА ПРОЛИФЕРАЦИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЛОБНОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА В НОРМЕ И ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ФРОНТИТЕ Лобурец А. В.
Резюме. Исследование морфологии слизистой оболочки лобной пазухи человека в норме и при хроническом фронтите, установив особенности пролиферативной активности ее структурных элементов.
Установлено, что слизистая оболочка лобной пазухи человека в норме гистологически представлена слизистой оболочкой и подслизистой основой, которые тесно срощены с костными элементами пазухи. Среди клеточных элементов визуализировались в эпителиальном слое: базальные, вставные, ресничные и бокаловидные эпителиоциты. В подслизистой основе, которая была построена из рыхлой волокнистой соединительной ткани, оказывались элементы гемомикроциркуляторного русла глубокой сетки.
При хроническом фронтите на гистологических препаратах визуализировались морфологические проявления воспалительного процесса. Артериолы и венулы были расширены, а венулы сужены. В подслизистой основе и под базальной мембраной эпителиального слоя выявлено увеличение клеток лейкоцитарного ряда и мастоцитов в стадии дегрануляции.
Иммуногистохимически установлено, что при хроническом фронтите индекс пролиферативной активности был высоким.
Ключевые слова: морфология, слизистая оболочка лобной пазухи, норма, фронтит. UDC 611.216.2+616.216.2-002]-018.25-07
DYNAMICS OF THE MARKER EXPRESSION OF MUCOUS MEMBRANE PROLIFERATION OF THE HUMAN FRONTAL SINUS UNDER NORMAL CONDITIONS AND IN CASE OF CHRONIC FRONTAL SINUSITIS Loburets А. V.
Abstract. Nowadays, the modern methods such as spiral computed tomography, computer craniometry, magnetic resonance imaging, 3D technologies are widely used by ENT specialists in medical practice. However, the complete study of morphological and functional features of the frontal sinus and its structural elements has not carried out, namely, thorough morphological study of the frontal sinus mucous membrane.
The aim of the study was to investigate the mucous membrane morphology of the human frontal sinus under the normal conditions and in case of chronic frontal sinusitis determining the specific features of proliferative activity of its structural elements.
The research material was presented by the mucous membrane of the frontal sinuses in 10 people of both genders aged from 22 to 86 years whose deaths were not caused by the paranasal sinuses pathology and 7 biopsy samples obtained when performing surgery of the affected frontal sinus in accordance with international standards for biological research. The obtained data have determined that the mucous membrane of the human frontal sinus under the normal conditions histologically were presented by mucous membrane and submucous layer, which were closely adherent to the bone elements of the sinus. The following cellular elements were visualized in the epithelial layer: basal, intercalary, ciliary and goblet epithelial cells. In the submucous layer, which consisted of loose fibrous connective tissue, the elements of hemomicrocirculatory channel of deep rete have been revealed.
In case of chronic frontal sinusitis the morphological manifestations of the inflammatory process have been visualized in histological specimen. Arterioles and venules were significantly at p<0.05 expanded and venules were constricted. In submucous layer and under the basal membrane of the epithelial layer the significant increase in number of leukocytes and mastocytes in the degranulation phase has been determined. Immunohistochemical study has stated that in chronic frontal sinusitis the index of proliferative activity was high and increased by 38% compared to the norm.
It was also determined that manifestations of compensatory-adaptive changes as the morphological signs of the frontal sinus mucosa recovery along with the alterative and destructive changes caused by inflammatory process have been presented.
Keywords: morphology, mucous membrane of the frontal sinus, norm, frontal sinusitis.
Рецензент — проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК 616.45-091:[616-001.1/3+616-056.52]
*Тарасенко Л. М., *Блець М. В., *Омельченко О. €., **Горголь Н. I.
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНЕ ТА МОРФОМЕТРИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАДНИРНИК1В ЗА УМОВ 1ММОБ1Л1ЗАЦ1ЙНОГО СТРЕСУ, ВИСОКОКАЛОР1ЙНОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ТХ СПОЛУЧЕНОГО ВПЛИВУ
*ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава) **Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Харюв)
bilec marina@mail.ru
Дана робота е фрагментом НДР «Метаболiчнi змши та стресостмкють оргаыв травлення та юстко-во! тканини при поеднанн впливiв ожиршня i емоцй ного стресу», № державно! реестрацп 011411001457.
Вступ. В першм половин ХХ сторiччя, дослщник стрес-синдрому Ганс Селье встановив, що на дм рiз-них неспецифiчних факторiв, наприклад, таких як дiя екстремальних температур, больовi чинники, над-мiрне фiзичне або психоемоцмне навантаження, ви-никають сптьы патофiзiологiчнi змЫи в оргаызм^ а саме: Ыволю^я тимусу, ульцерогенез та гiпертрофiя наднирниюв [9]. В наш час ктькють, рiзновиди, сила чинниюв, що сприяють розвитку стрес-синдрому, значно збтьшились [1,6,7]. Досить цкавим, е ви-вчення сукупност факторiв, що впливають на орга-ызм, !х здатнють до потенцтвання один одного. Наприклад, сполучений вплив стресорних факторiв та висококалормного харчування на оргаызм. Дан про сполучений вплив даних чинниюв, а також реак^я на них рiзних оргаыв та тканин, досить обмежеы, не-зважаючи на широку розповсюдженють [4].
Мета даного дослщження — вивчити морфо-лопчы змЫи надниркових залоз за умов iммобiлiза-цмного стресу, висококалормного харчування та !х сполученого впливу.
Об'ект i методи дослщження. Доождження проведен вщповщно до принцитв бюетики, зако-нодавчих норм та положень «бвропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних цiлей» (Габсбург, 1986) i «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бiое-тики (Ки!в, 2001). Експерименти виконанi на 40 ста-тевозрiлих щурах лши Вiстар, масою 160-330 г Тва-рини розподiленi на 4 групи (по 10 тварин в кожнм): штакты щури, що отримували стандартний корм; хроычний iммобiлiзацiйний стрес протягом 5 дыв за методом Г. Селье [5]; тварини, що отримували висо-кокалормне харчування протягом 9 тижыв за методом Е. Кгаедеп [8]; тварини iз сполученим впливом хроычного iммобiлiзацiйного стресу та висококало-рiйного харчування.
