CC BY
21
та по сравнению с недостаточностью андрогенов, о чем свидетельствует высокая степень резорбции костной ткани, а также выпадение моляров у половины самок. Изучена возможность коррекции половыми гормонами структурно-метаболических изменеий костной ткани нижней челюсти в условиях эмоционального стресса, недостаточности гонад и их сочетанного воздействия.
Summary
SEX HORMONE CORECTION OF STRUCTURAL AND METABOLIC ALTERATIONS OF MANDIBULAR OSSEOUS TISSUE UNDER THE JOINT EFFECT OF MENTAL STRESS AND GONAD INSUFFICIENCY Bilets' M.V.
Key words: mental stress, gonad insufficiency, androgenic hormones, estrogens, N- acetylneuraminic acid, fucose.
The experiment carried out on 124 sexually mature Wistar rats of both sex has proved that the most marked alteration in the structure of osseous tissue of periodontium were characteristic for the animals had been subjected the joint effect of mental stress and gonad insufficiency in comparison with the effect of each factor acting separately. The joint effect of estrogen insufficiency and mental stress results in the most pronounced alterations in the osseous metabolism of periodontium tissue in comparison with the condition of androgen insufficiency that is proved by the high level of bone resorption and loss of molars in at about the half of the female rats. We developed the ways of sex hormone correction of structural and metabolic alterations in mandibular osseous tissue in the mental stress, gonad insufficiency as well as their joint effect.
УДК 611.428+616-092.9
МОРФОФУНКЩОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛИННИХ ЗАЛОВ ТВЕРДОГО П1ДНЕБ1ННЯ В Н0РМ1 ТА ПРИ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1
В{льхова О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Вивчення морфолог1чних змгн структурних компонент1в слизовог оболонки твердого тднебтня на тл1 змодельованого асептичного запалення визначило порушення функцюнування ГМЦР та структури малих слинних залозах на 3 добу. На 7 добу в1дм1чалось зменшеня кглькостг поруше-них екзокриноцит1в. До 10 доби морфофункцюнальний стан оргатв, що вивчавчалися, наближав-ся до контрольних показнитв.
Ключов1 слова: карапнен, мал1 слинш залози.
Вступ
В сучаснм медицин! важлива роль выводиться вивченню проблеми запальних процес1в щелеп-но-лицьовоТ д1лянки. Одне з провщних м1сць серед них займають запальн1 процеси, як1 можуть призвести до незворотн1х зм1н в структурних компонентах малих слинних залоз. Як в1домо з в1тчизняно1 та заруб1жноТ л1тератури мал1 слинн1 залози в1д1грають значну, а 1нод1 головну роль у регуляци гомеостазу порожнини рота [2, 4, 5, 6, 7, 8]. Однак, морфолог1чн1 особливост1 малих слинних залоз, як1 вид1ляють до 30% слини I в1д1грають головну роль у формуванн1 м1сцевого 1мун1тету [9, 10, 11, 12], на сьогодн1шн1й день вивчен1 в недостатньому об'ем1. У той же час при л1куванн1 запальних захворювань щелепно-лицевоТ д1лянки л1кар1 не завжди звертають ува-гу на стан функцюнування малих слинних залоз.
Достатн1 знания морфофункц1нальних особли-востей слинних залоз п1днеб1ння як в норм1, так I при гострих асептичних станах п1двищить ефек-тивн1сть л1кування.
Метою досл1дження було вивчення структурних особливостей малих слинних залоз твердого
п1днеб1ння в норм1 та при гострому асептичному запалены.
Матер1али та методи досл1дження
Об'ектом досл1дження була слизова оболонка твердого п1днеб1ння статевозр1лих щур1в л1ни «В1стар». Контрольна група нал1чувала 5 тварин, а група тварин з1 змодельованим гострим асеп-тичним запаленням - 30 тварин. Модель гостро-го асептичного запалення в1дтворювалась за допомогою караг1нену, який вводився тваринам в слизову оболонку п1днеб1нних дужок 0,1мл 2% розчину караг1нен в 0,9 мл 1зотон1чного розчину хлориду натр1ю на одну тварину. Евтаназ1ю тварин проводили на 6 та 24 години, 3, 7 та 10 доби експерименту. П1сля взяття матер1алу шматочки тканини ущ1льнювали в ЕПОН-812. Нап1втонк1 зр1зи робили на ультрам1кротом1 УТМП-7 I заба-рвлювали пол1хромним барвником та метилено-вим син1м. М1крофотографування проводилось за допомогою м1кроскопа «ОПтрив» С 3040-
ДОи.
Результати дослвдження та 1х обговорення
При досл1дженн1 нап1втонких зр1з1в слизовоТ
* Робота е фрагментом комплексноi науково-досл^дно)' роботи «Розробка нових бютехнолог!й mepani'i eHympiWHix хвороб з застосуванням кл/тинних та тканинних алотрансплантат/в» № державноi реестрацп 0105U002408
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
оболонки твердого п!днеб!ння, контрольно!' групи тварин, забарвлених пол!хромним барвником та метиленовим син!м, нами встановлено, що сли-зова оболонка, в залежност! в!д топограф!!', мае ряд специф!чних ознак. В слизовм оболонц! твердого п!днеб!ння нами було виявлено чотири зони: жирова, крайова, залозиста зони та зона п!днеб!нного шва.
Передньою частиною твердого п!днеб!ння бу-ла жирова зона, в як!й п!дслизова основа м!сти-ла жирову тканину. Вщ д!лянки п!днеб!нного шва по обидва боки вщходили складки слизовоТ оболонки, в основ! яких знаходились товст! колаге-нов! волокна. Еп!тел!й, який вкривав дану зону, був багатошаровий плоский зроговтий.
В зон! п!днеб!нного шва, яка розташовувалась по середнм л!н!Т твердого п!днеб!ння, пщслизова основа була вщсутня, а власна пластинка слизовоТ оболонки була щ!льно зрощена з ок!стям. Еп!тел!й був багатошаровий плоский зроговтий.
Крайова зона слизовоТ оболонки твердого п!д-неб!ння розташовувалась в д!лянц! переходу в ясна. За будовою вона була под!бна до будови зони п!днеб!нного шву.
Четверта д!лянка слизовоТ оболонки твердого п!днеб!ння була представлена залозистою зоною. Пщслизова основа м!стила в соб! к1нцев1 в!дд!ли малих слинних залоз п!днеб!ння. Слинн! залози твердого п!днеб!ння являли собою прост! залози. Така залоза в свош будов! мала як еп!-тел!альн! компоненти, представлен! секретор-ними одиницями (екзокриноцити), що брали участь в синтез! специфнного для даноТ залози секрету, та трубчастою вивщною протокою. М1ж скупченням к1нцевих вщдт1в малих слинних залоз виявлялись прошарки сполучноТ тканини, представлен! кттинами сполучно!' тканини та колагеновими волокнами.
При пстолопчному досл1дженн1 будови малих слинних залоз нами була видтена одна вивщна нерозгалужена протока, що була пов'язана з округлими ацинарними одиницями (терм1наль-
Рис. Пстолог/чна будова малоУслинноУзалози твердого п/днеб/ння контрольно/ групищур:в. Забарвлення: пол 'кро-мним барвником. Зб'тьшення: об. 40, ок. 10. 1 - ¡нтерсти-ц/йна тканина; 2 - капсула; 3 - вив/дна протока; 4 - екзок-риноцит.
На поперечному зр1з1 екзокриноцити малих слинних залоз були видовженоТ форми, ядра дископод1бно1 форми \ були розташоваы у база-льнм частиы кттини.
Секреторн! одиниц! малих слинних залоз пщ-неб1ння були оточен! м!оеп!тел!альними кл!ти-нами, як! мали певну к!льк!сть цитоплазматичних в!дростк!в \ оптично св!тлу цитоплазму. Як в!до-мо з л!тератури, ц! кл!тини здатн! до скорочення, \ саме вони забезпечують виведення секрету в просв!т протоки ¡з секреторноТ одиниц! [1, 3].
Кожна часточка п!днеб!нних залоз щур!в була вкрита сполучнотканинною капсулою, в!д якоТ в середину вщходили сполучнотканинн! перетин-ки, заповнен! !нтерстиц!йним гелем (м!стять в соб! судини ГМЦР, нервов! терм!нал! та ф!броб-ласти) та волокнистими структурами.
При моделюванн! гострого асептичного запа-лення за допомогою Х-караг!нену в слизову обо-лонку п!днеб!ння нами було викпикане асептич-не запалення дано!' д!лянки, яке мало ч!ткий стад!йних характер (альтерац!я, ексудац!я, прол!ферац!я). _
Рис. 2. Вена п/дслизовоУоснови твердого п/днеб/ння щур/в
на 3 добу запалення. Забарвлення: метиленовим син/м. Зб'тьшення: об. 40, ок.10 1 - еритроцити; 2 - лейкоцити; 3 - судинна ст\нка
На 6 та 24 годину змодельованого гострого асептичного запалення нами спостер!глись спа-змован! каптяри, м!кросудини з широким просв!-том \ витонченою ст!нкою, набухання, фрагмен-тац!я та вщшарування ендотел!альних кл!тин, набряк та !нф!льтрац!я ст!нок судин \ переваску-лярноТ сполучноТ тканини лейкоцитами. В екзок-риноцитах малих слинних залоз в!дм!чалась г!пертроф!я.
На 3 добу експерименту при виникненн! асептичного запалення спостер!галося порушення кровопостачання, що проявлялось артер!альним спазмом, розширенням венул, просв!т яких був заповнений еритроцитами, виявлялось крайове стояння лейкоцит!в. Також спостер!галося зб!льшення пром!жк!в !нтерстиц!йно1 тканини за рахунок набряку, виявлялись скупчення плазмоцит!в, л!мфоцит!в \ макрофаг!в. В паренх!м! малих слинних залоз спостер!гались як екзокриноцити з! збереженою будовою, так \ кл!тини як! були ппертрофован! або атрофован!. Вив!дна протока була значно розширена \ за-повнена десквамованими екзокриноцитами, як! зазнали деструкци.
Сьома доба експерименту характеризувалась зменшенням набряку !нтерстиц!йно1 тканини, де зустр!чались поодинок! плазмоцити, та частко-вим в!дновленням кровопостачання. В к!нцевих в!дд!лах був в!дсутн!й просв!т. В вив!дн!й протоц!
спостер1 галося набухання, десквамаця та злу-щування штин.
При вивчены натвтонких зр1з1в 10 доби эксперименту нами спостер1галось вщновлення тов-щини прошарюв ¡нтерстицмноТ тканини до кон-трольних показниюв. Вщновлення перфузи кров1 по ГМЦР ¡нтерстици. При дослщжены юнцевих вщдт1в спостер1галась строка^ сть в забарвлены, що свщчило про р1зну функцюнальну активнють. Також вщмналось вщновлення просвтв кнцевих в1дд1л1в. Спостер1галося вщновлення структури екзокриноцит1в, як1 були видовженоТ форми з дископод1бними ядрами, розташованими ближче до базальноТ частини кттини. Поступово збтьшувалась ктькють секреторних включень в аткальнм частиы кттини.
Висновок:
Введения карапнену викликло гостре асептич-не запалення з ч1тким стадмним характером (альтерацт, ексудац1я, пролферацт). Вщмна-лось порушення кровопостачання та набряк ¡н-терстицмноТ тканини. На 7 добу експерименту спостер1галось часткове вщновлення кровопостачання, але збер1гались процеси деструкци в ендокриноцитах. На 10 добу вщмналось вщнов-лення деяких структур екзокриноцит1в з вщновлення перфузи кров1 по ГМЦР ¡нтерстици.
Перспективи подальших розробок
турна орган1зац1я малих слинних залоз твердого п1днеб1ння. Дан1 можуть використовуватись, як в навчальномутак i науково-дослщному npoueci.
Л1тература
Анатомо-физиологическая характеристика малых слюнных желез слизистой оболочки полости рта / Г.В.Банченко, И.М.Рабинович, Н.В.Терехова, О.Ф.Филоненко // Стоматология. - 1991. - №.2. - С.90-93.
Андриянова О.Ю. Стан гомеостазу порожнини рота i обгрунтування його корекцп у д1тей, хворих на хроннний паренх1матозний паротит // Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22. / УкраТнська медична сто-матолог1чна академт. - Полтава, 1996. - 15с.
Гаубеншток Л.М., Леонтьев B.K. Количественно-топографическая характеристика малых слюнныхжелез // Стоматология. - 1990. - № 6. -С.28-31.
Иммунологический анализ слизистой оболочки полости рта и малых слюнных желез в норме / И.М.Рабинивич, Л.В.Белецкая, Л.Г.Куренкова, Г.В.Банченко // Здравохранение Туркменистана. -1990. - №7. - С.27-30.
Костиленко Ю.П. Базисная функция слюнныхжелез. - Полтава, 1999.
- 55с.
Рабинович И.М. Роль малых слюнных желез в патогенезе заболеваний слизистой оболочки полости рта: Дис... д-ра мед. наук: 14.00.21.
- Москва, 1991. - 212с.
Dobly A. K. In: Immunological aspects of oral diseases // Lancaster. 1986.
- P.1-12.
Drummond J.R. A qualitative and quantitative study of the aging human labial salivary glands // Arch. Oral. Biol. - 1984. - V.29, №2. - P. 151155.
Fox P.C. Saliva composition and its importans in dental health // Internetional Dental Journal. - 1992. - Vol.4,. №4. - P.303-317. Schoeder H. Architecture of minor salivary gland duct (lymphoid follicle association and possible antigenerecognition sites in the monkey Macaca fascicularis ) // Arch. Oral. Biol. - 1983. - V. 23, №2. - P.l33-143. Tandler B., Poss L. Observations of nerve terminals in human labial salivary glands // J. Cell. Biol. - 1969. - V. 45, № 1. - P.339-343. Tandler N. Immunocytochemical and enzymecytochemical studies on the intracellular transport mechanism of secretory immunoglobulin and lactofferin in human salivary glands // Virohws. Arch. - 1985. - V.29, №11. - P.815-816.
Показана та розширено представлена струк-
Реферат
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАСЛЮННЫХЖЕЛЕЗТВЕРДОГО НЁБАВНОРМЕ И ПРИ АСЕПТИЧЕСКОМ
ВОСПАЛЕНИИ
Вильховая Е.В.
Ключевые слова: карагинен, малые слюнные железы.
Изучение морфологических изменений структурных компонентов слизистой оболочки твердого неба на фоне моделированного асептического воспаления установлено нарушение функционированния ГМЦР и структуры малых слюнных желез на 3 сутки. На 7 сутки определялось уменьшение количества поврежден экзокриноцитов. К 10 суткам морфофункциональное состояние изучаемых органов приближалось к контролю.
Summary
MORPHOFUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF HARD PALATE SALIVARY GLANDS IN NORMAL CONDITION AND IN ASEPTIC
INFLAMMATION
Vil'hovaya Ye.V.
Key words: minor salivary glands, carrageenan
The paper represents the study of morphological alterations in structural components of hard palate membrane against a background of aseptic inflammation. It has been found out that the dysfunction of hemomi-crocirculation and structure of minor salivary glands developed on the 3rd day of the experiment. The reduction in the number of damaged exocrinocytes was observed on the 7th day. To the 10th day the morphofunc-tional condition of structures under the study was nearly those of control group.
