CC BY
43
17. Pons M. et al. Circadian rhythms of renal hemodynamics in unanesthetized, unrestrained rats // Chronobiol. Int. - 1994. - 11(5):301-318.
18. Reilly D.F. et al. Peripheral Circadian Clocks in the Vasculature // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 2007. - 27:1694-1705.
19. LeSauter J., Silver R. Output signals of the SCN // Chronobiol. Int. - 1998 - 15(5):535-50.
20. Stratmann M, Schibler U. Properties, Entrainment and Phisiological Functions of Mammalian Peripheral Oscillators // Journal of Biological Rhythms. - 2006. - Vol. 21. - N 6. - 494-506.
21. Ulrirh-Lai Y.M. et al. Adrenal splanchnic innervation contributes to the diurnal rhythm of plasma corticosterone in rats by modulating adrenal sensitivity to ACTH // Am. J. Physiol. Regul. Inegr. Comp Physiol. - 2006. - 290: R1128-R1135.
22. Vanecek J. Cellular Mechanisms of Melatonin Action // Rhysiol Rev. - 1998. -78: 687-721.
ВЛИЯНИЕ ГАНГЛИОБЛОКАТОРА БЕНЗОГЕКСОНИЯ НА ЦИРКАДИАННЫЙ РИТМ ФУНКЦИИ ПОЧЕК Бойчук Т.М., Кушнир И.Г., Кокощук Г.И.
В опытах на крысах показано, что экскреторная функция почек в темновую фазу суток существенно активирована в сравнении с дневными часами. Бензогексоний не нарушает характерный циркадианный ритм, но значительно снижает амплитуду суточных колебаний экскреторной функции, в частности, параметры ацидогенеза.
Ключевые слова: циркадианный ритм,
бензогексоний, почки.
INFLUENCE OF BENZOHEXONIUM ON THE CIRCADIAN RHYTHM THE FUNCTION OF THE KIDNEYS
Boychuk T.M., Kushnir I.G., Kokoshchuk G.I.
In experiments on rats was demonstrated that in the night times the excretory function of the kidneys was increased. Administration of benzohexonium retain circadian rhythm excretory function of the kidneys but considerable diminishe the amplitude fluctuation this parameters.
Key words: circadian rhythm,
benzohexonium, kidneys.
УДК 616.315-002.1-092.9:618.36-001. 18-089.843
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОМАЛЬНИХ ТА ПАРЕНХІМАТОЗНИХ КОМПОНЕНТІВ ПІДНЕБІННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ПРИ КОРЕКЦІЇ ГОСТРОГО АСЕПТИЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ
ПЛАЦЕНТИ
На сьогоднішній день набула широкого використання трансплантація кріоконсервованих тканин плаценти, які використовуються з метою лікування різних патологічних станів. Ефект досягається за рахунок введення в організм живих, функціонально активних клітинно-тканинних компонентів, які мають здатність до продукування досить широкого спектра біологічно активних речовин збалансованих по концентрації [1, 3-10]. Дія цих речовин зберігається протягом всього терміну знаходження трансплантата в організмі і відображається в корегуванні функціонального статусу системи, при конкретних умовах, і забезпеченні гомеостазу. Основна перевага даного метода трансплантації, на відміну від трансплантації органів, полягає в мінімальному хірургічному втручанні і невеликому об’ємі донорського матеріалу [2]. Експериментальні дослідження в цьому напрямку є основними і їм приділяється серйозна увага.
Метою роботи було вивчення особливостей структурних компонентів піднебінних залоз щурів при гострому асептичному запаленні слизової оболонки порожнини рота та при корекції його трансплантацією кріоконсервованої плаценти.
Матеріал та методи дослідження. Об’єктом дослідження була слизова оболонка твердого піднебіння статево зрілих щурів лінії «Вістар». Група із змодельованим гострим асептичним запаленням слизової оболонки порожнини рота (СОПР) налічувала 50 тварин, група тварин із трансплантацією кріоконсервованої плаценти на тлі змодельованого гострого асептичного запалення СОПР також налічувала 50 тварин, контроль - 5 тварин. Модель гострого асептичного запалення СОПР була створена шляхом введення 5 мг А-карагінену в 1
мл ізотонічного розчину хлориду натрію - на 1 -у тварину в підслизову оболонку піднебінних дужок. Була проведена одноразова підшкірна трансплантації кріоконсервованої плаценти одній із експериментальних груп тварин на тлі гострого асептичного запалення СОПР. Евтаназію тварин проводили згідно термінів на 12 -ту, 24-ту години, 2-гу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 10-ту, 14-ту, 21-шу та30-ту доби експерименту. Після взяття матеріалу шматочки тканини ущільнювали в ЕПОН-812. Напівтонкі зрізи робили на ультрамікротомі УТМП-7 і забарвлювали метиленовим синім. Мікрофотографування проводилось за допомогою мікроскопа «Olimpus» С 3040-ADU.
Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні гістологічних препаратів слизової оболонки твердого піднебіння при гострому експериментальному асептичному запаленні СОПР, виявлялась чітка стадійність проявів в стромі та паренхімі піднебінних залоз щурів, які мали альтеративні, ексудативні та проліферативні прояви, що протікали у вигляді розладів з боку гемомікроциркуляторне русло (ГМЦР) та порушення процесів секреції піднебінних залоз.
В результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що в групі щурів із змодельованим гострим асептичним запаленням СОПР зміни з боку стромальних компонентів проявлялись наступним чином: спостерігалось зменшення діаметру артеріол до 2-ої доби, де було встановлено мінімальне значення показника діаметру артеріол, який в середньому становив 11,84±0,1 мкм при р<0,001. Відновлення параметрів до показників контрольної групи тварин відбувалась на 7-10-ту добу (18,11 ±0,32 мкм при рП0,05). В той же час в групі із трансплантацією кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР достовірне зменшення діаметру артеріол відбувалось вже на 24-ту годину (10,09±0,72 мкм при р<0,001), а на 5-ту добу в середньому діаметр артеріол сягав 18,31±0,5 мкм, що суттєво не відрізнявся від показників контрольної групи.
З боку обмінної ланки ГМЦР в групі тварин із змодельованим гострим асептичним запаленням СОПР відмічалось поступове збільшення діаметру капілярів до 5-ої доби і нормалізація показників на 14 добу. Максимальне збільшення капілярів було встановлено на 5-ту добу (10,24±0,4 мкм при р<0,001). В групі тварин із трансплантацією кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР збільшення діаметру капілярів відбувалось уже на 2-гу добу (10,23±0,46 мкм при р<0,001), а на 7-му добу даний показник сягав значень контрольної групи (6,32±0,41 мкм при р<0,05). Морфометричне дослідження венул показало, що при змодельованому гострому асептичному запаленні СОПР діаметр венул збільшувався до 3-ої доби, відновлення параметрів до контрольних відбувалось на 14-ту добу. Максимального збільшення венули зазнали на 3-тю добу і в середньому становили 46,12±1,02 при р<0,001. Збільшення діаметру венул при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР відбувалось уже на 2-гу добу (47,31±1,01 мкм при р<0,001), а на 7-му добу відбувалось наближення данного показника до рівня контрольної групи (28,91±0,86 мкм при р<0,05).
В результаті проведеного кореляційного аналізу ланок ГМЦР піднебінних залоз щурів при змодельованому гострому асептичному запаленні СОПР нами було встановлено, що на 3-тю добу між показниками діаметрів артеріол та капілярів і артеріол та венул встановлений прямий сильний кореляційний зв'язок (г=0,644 і 0,796 при р<0,01 відповідно). Кореляційний зв'язок між показниками діаметрів капілярів та венул є прямим середнім (г=0,417 при р<0,01). На 21-30-ту доби коефіцієнт кореляції наблизився до сильних показників при р<0,05.
Проведений кореляційний аналіз діаметрів ланок гМцР піднебінних залоз щурів при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР показав, що на 24-ту годину та 2-гу добу між усіма показниками встановлено сильний кореляційний зв'язок. На 24-ту годину між показниками діаметрів артеріол і капілярів та артеріол і венул кореляційний зв'язок був зворотній (г=-0,760 і -0,793 при р<0,01), а між показниками діаметрів капілярів і венул прямий (г=0,782 при р<0,01). Для показників 2-ої доби експерименту: артеріол та капілярів - г=0,995 при р<0,01, артеріол та венул - г=0,999 при р<0,01, капілярів та венул - г=0,992 при р<0,01.при р<0,01. На 21-30-ту доби експерименту цей коефіцієнт знаходився в межах середніх величин при р<0,05. Таким чином, нормалізація кровопостачання при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР відбувається на 3-5 діб раніше ніж в групі з гострим асептичним запаленням.
В групі із змодельованим гострим асептичним запаленням СОПР зміни з боку кінцевих відділів проявлялись у вигляді збільшення висоти мукоцитів, з початку експерименту до 2-ої доби. Показники 7-ої доби експерименту наближались до показників контрольної групи тварин (20,09±0,92 мкм при р<0,05). Максимальне збільшення визначалось на 2-гу добу (29,17±1,1 при р<0,001). Зміни в кінцевих відділах піднебінних залоз щурів при трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного СОПР запалення протікали наступним чином: спостерігалось збільшення висоти мукоцитів протягом 3-ох діб, нормалізація показника відбувалася на 5-ту добу. Максимальне значення відмічалось на 2-гу добу (29,62±1,0 мкм при р<0,001).
Зовнішній діаметр кінцевого відділу піднебінних залоз щурів при гострому асептичному запаленні СОПР зменшувався до 5-ої доби експерименту. Значення контролю показник сягав на 14 добу. Мінімальне значення було встановлено на 5 -ту добу (44,56±1,32 мкм при р<0,001). Зменшення діаметру просвіту кінцевого відділу відбувалось до 5-ої доби, що становив 2,62±0,12 мкм при р<0,001. Відновлення параметрів даного показника до показників контрольної групи відбувалось до 21-ої доби. В той же час у експериментальній групі із трансплантацією кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР зменшення зовнішнього діаметру вивідних проток відбувалось до 2-ої доби, де показник становив 58,32±1,02 мкм при р<0,001. Відновлення параметрів даного показника до показників контрольної групи відбувалась на 7-10 доби. Діаметр просвітів вивідних проток мінімального значення сягав на 3-тю добу і становив 18,65±1,51 мкм при р<0,001.
Дослідження гістологічних препаратів піднебінних залоз щурів дало змогу встановити, що достовірне збільшення висоти головних клітин вивідних проток при гострому асептичному запаленні СОПР відбувалось до 5-ої доби експерименту. На 14 добу відбувалось зменшення цього показника до меж контролю. Максимальне збільшення визначалось на 5-ту добу (24,21 ±1,12 мкм при р<0,001). При трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР збільшення головних клітин вивідних проток піднебінних залоз відбувалось до 3-ої доби. Значення контрольних показників сягало на 7-му добу. Максимальне значення було встановлено на 3-тю добу (22,34±0,61 мкм при р<0,001) Зменшення зовнішнього діаметру вивідної протоки в групі із змодельованим гострим асептичним запаленням відбувалось до 5-ої доби, нормалізація показників відбувалась до 10-ої доби експерименту. Мінімальне значення визначалось на 5 -ту добу (62,29±1,28 при р<0,001). В експериментальній групі з трансплантацією кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення СОПР - зменшення зовнішнього діаметру вивідних проток відбувалось до 2-ої доби, де показник становив 58,32±1,02 мкм при р<0,001. На 7-10 добу даний показник був в межах контролю.
Зменшення просвіту вивідних проток як при гострому асептичному запаленні, так і при трансплантації кріоконсервованої плаценти відбувалось на 3-тю добу. Відновлення показників відбувалось на 10-14 добу. Кореляційний аналіз дав змогу встановити, що на 2-гу добу показник коефіцієнта кореляції параметрів кінцевих відділів та вивідних проток піднебінних залоз знаходився в межах сильних показників і поступово знижувався до 7-ої доби. Встановлено, що одноразова трансплантація кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення корегує перебіг гострого асептичного запалення шляхом скорочення альтеративних та ексудативних проявів в інтерстиції піднебінних залоз та прискорює процеси репарації та проліферації кінцевих відділ та вивідних проток піднебінних залоз.
1. Встановлено, що при експериментальному гострому асептичному запаленні слизової оболонки порожнини рота в ранні терміни дослідження міжацинарна сполучна тканина піднебінних залоз характеризується наростаючим набряком та розширенням сполучнотканинних прошарків, що в свою чергу супроводжується розширенням венул, спазмом артеріол, розширенням капілярів. На 3 добу відбувається збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів та плазматичних клітин. В кінцевих відділах піднебінних залоз щурів виявлено, що найбільш значні зміни відмічались на 5-ту добу та проявлялись зменшенням зовнішнього діаметру. Найменша висота мукоцитів відмічалась на 7-му добу. Відновлення розмірів кінцевих відділів та вивідних проток визначається на 14 добу експерименту і
повністю закінчується до 21 доби. Кореляційний аналіз підтвердив загальні закономірності перебігу запального процесу.
2. При трансплантації кріоконсервованих тканин плаценти на тлі гострого асептичного запалення слизової оболонки порожнини рота, відновлення ланок ГМЦР відбувається на 5-7 добу. Відновлення розмірів кінцевих відділів та вивідних проток відбувається на 10 добу експерименту. Тобто застосування трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментальному асептичного запалення веде до скорочення альтеративних та ексудативних проявів в структурних компонентах піднебінних слинних залозах на 3-5 днів та покращує процеси секреції.
Перспективи подальших розробок в даному напрямку. Проведені нами дослідження розширюють і поглиблюють відомості про структурні особливості піднебінних залоз при гострому асептичному запаленні та трансплантації кріоконсервованої плаценти. Дані морфологічних змін можуть бути використані в практиці хірургічної стоматології, курсах лекцій з анатомії людини, гістології, патологічної анатомії, хірургічної стоматології.
1. Вплив кріоекстракту плаценти на клітинні реакції вогнища запалення і периферійної крові / В. І. Шепітько, Т. М. Юрченко, М. О. Клименко [та ін.] // Вісн. проблем біології і медицини. - 2004. - Вип. 1. (7) - С. 31-37.
2. Грищенко В. И. Концепция клеточной терапии / В. И. Грищенко, Б. П. Сандомирский // Пробл. криобиологии. - 2000. - № 1. - С. 3 - 7.
3. Грищенко В. И. Роль криобиологии в создании биотехнологий клеточной и тканевой трансплантации / В. И. Г рищенко // Пробл. криобиологии. - 2001. - № 3. - С. 7 - 9.
4. Грищенко В. І. Вплив тканинних біостимуляторів на імунологічні показники у жінок з підгострим сальпінгоофоритом / В. І. Грищенко, В. А. Пітько, Н. П. Субота // Педіатрія, акушерство і гінеколоія. -2000. - № 3. - С. 27 - 31.
5. Грищенко В. І. Модифікація стану лімфо-гемопоетичного копмлексу організму в умовах застосування продуктів фетоплацентарного комплексу / В. І. Грищенко, А. М. Гольцев // Трансплантологія. - 2001. - № 3. - С. 5.
6. Лахно І. В. Результати клінічного застосування кріоконсервованої суспензії плаценти з метою лікування фетоплацентарної недостатності / І. В. Лахно // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. -№ 5. - С. 65-68.
7. Ломакин М. С. Биологически активные вещества, ассоциированные с плацентой / М. С. Ломакин, Н. Г. Арцимович // Акушерство и гинекология. - 1991. - №9. - С. 6-10.
8. Масловский С. Ю. Трансплантация хориальной ткани / С. Ю. Масловский, Л. А. Зайченко, В. Ю. Прокопюк // Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины: Сб. научн. трудов. - Харьков, 1998. - С. 162-165.
9. Морфологічні аспекти механізму дії нативних і кріоконсервованих трансплантатів плаценти в експеріменті / В. І. Шепітько, В. П. Козлова, Т. М. Юрченко [та ін.] // Трансплантологія. - 2000. - Т. 1, №1. - С. 294-295.
10. Стимулирующее действие белково-пептидного препарата из фетальных тканей человека на репаративные процессы у крыс / Мешавкин В. К., Торопов А. В., Соколов О. Ю. [и др.] // Трансплантация фетальных тканей и клеток человека, - М. : Международный институт биологической медицины,1996. -С.114-116.
11. Шепітько В.І. Морфофункціональний стан печінки при алотрансплантації нативної та кріоконсервованої плаценти. / В.І. Шепітько // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т. 3, Вип. 1 (5). - С. 26-27.
/////і
/////////////////////////////////////////////////
................................................О
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОМАЛЬНЫХ И ПАРЕНХИМАТОЗНЫХ КОМПОНЕНТОВ НЕБНЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫСЫ ПРИ КОРРЕКЦИИ ОСТРОГО АСЕПТИЧЕСКОГО ВОСПАЛЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА ТРАНСПЛАНТАЦИЕЙ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Вильховая Е.В., Шепитько В.И.
В результате проведенного исследования было установлено, что трансплантация криоконсер-
DESCRIPTION OF STROMAL AND PARENCHYMAL COMPONENTS OF RAT’S PALATAL GLANDS AT THE CORRECTION OF ACUTE ASEPTIC INFLAMMATION OF ORAL MUCOSA BY TRANSPLANTATION OF KRYOPRESERVED PLACENTA Vilkhovaya E.V., Shepitko V.I.
As a result of conductedresearch was set that transplantation of kryopreserved placenta on
вированной плаценты на фоне острого асептического воспаления СОПР ускоряет возобновление гистофункцонального состояния паренхиматозных и стромальных компонентов небных желез на 5-7 суток.
Ключевые слова: небные железы,
асептическое воспаление, криоконсервированая плацента, трансплантация.
a background acute aseptic inflammation of oral mucosa accelerates proceeding in the histofunctional state of parenchymal and stromal components of palatal glands on 5-7 days.
Key words: palatal glands, aseptic inflammation, kryopreserved placenta, transplantation.
УДК: 616.225-006.04-018-074
ГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛОДИФЕРЕЦІЙОВАНОГО ПЛОСКОКЛІТИННОГО РАКУ
ГОРТАНІ СКЛАДКОВОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ
/////////////////////////// //77/л/у,х///////у//////////
* / / / іг
/////////////////////////// //////////y//s://///////^
Публікація є фрагментом планової науково-дослідної роботи ВДНЗ України "Українська медична стоматологічна академія" "Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо - гомеотазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування", номер держреєстрації: 0198V000134.
В структурі загальної захворюваності на злоякісні новоутворення рак гортані посідає 8-ме місце, що становить близько 2% від всіх локалізацій. В той же час в структурі онкооториноларингології ця локалізація раку складає 60-70% [1, 3, 7]. В переважній більшості випадків (95%) злоякісні новооутворення гортані представлені різними гістологічними типами плоскоклітинного раку [1, 7]. Малодиференційований плоскоклітинний рак (МПР), як окремий тип плоскоклітинної карциноми, в сучасній гістологічній класифікації новоутворень не виділяється [4, 5, 6, 9]. Проте [2] виділяє МПР в окрему форму плоскоклітинного раку, що характеризується найбільш несприятливим клінічним перебігом. Таким чином ідентифікації даного гістологічного типу карциноми, а також вивчення його гістохімічних особливостей у хворих на рак гортані є актуальним та перспективним напрямком патогістології.
Метою роботи було вивчення гістохімічних особливостей малодифереційованого плоскоклітинного раку гортані складкової локалізації.
Матеріал та методи дослідження. Об'єктом дослідження став біопсійний та аутопсійний матеріал, взятий у хворих на ІІІ та IV стадіях рака гортані складкової локалізації (п-21). Всім хворим проведено комбіноване лікування в Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері, яке включало променеву терапію та часткову або тотальну ларингектомію. При цьому, хворі даної групи не прожили 5-ти років після проведеного лікування та померли від рецидивів та метастазів. Із взятого матеріалу виготовлялись препарати за загальноприйнятою методикою, які забарвлювались різними гістологічними та гістохімічними забарвленнями [8].
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що малодифереційований плоскоклітинний рак (МПР) гортані складкової локалізації характеризується вузликоподібно-розгалудженою формою росту з ендофітно-інфільтративним проростанням. При цьому, в залежності від ступеня інвазії, пухлинні комплекси мають різну будову та характеризуються наявністю різних за гістохімічними властивостями „ракових перлин”. Встановлено, що у вузликах МПР гортані складкової локалізації за гістохімічними властивостями можна виділити три типи „ракових перлин”. Перший тип складають еозинофільні та тіонін-позитивні „ракові перлини”, другий тип - ШИК-позитивні, а третій - суданофільні.
Еозинофільні гомогенні „ракові перлини” переважно зустрічаються в пухлинних вузликах, що розташовані в епітелії справжніх голосових складок гортані. Ці структури за будовою та гістохімічними властивостями нагадують „ракові перлини” високо -диференційованого плококлітинного раку гортані з ороговінням. Проте в разі дофарбування
