CC BY
8
УДК 616.315-092.9:618.36-001.18-089.43
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОМАЛЬНИХ ТА ПАРЕНХ1МАТ03НИХ КОМПОНЕНТА П1ДНЕБ1ННИХ ЗАЛОВ ЩУР1В В Н0РМ1 ТА ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦ11 КР10К0НСЕРВ0ВАН01 ПЛАЦЕНТИ
ВЫъхова О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Вивчення морфолог{чних змт структурних компонентов тднебтних залоз щур{в дало змогу встановити, що тдшкгрна трансплантац{я крюконсервованих тканин плаценти викликае реа-кц{ю стромальних компонент{в тднебтних слинних залоз, як{ знаходиться в межах ф{зюлог{ч-ног регенерацп.
Ключов1 слова: гпднебЫы залози, мукоцити, головы кл1тини, трансплантацт, крюконсервована плацента.
Вступ.
Слинш залози забезпечують порожнину рота необхщною кшькютю рщини та бюлопчно актив-них речовин потр1бних для процеав перетрав-лення 1ж1 [5, 6, 13, 16, 21, 22]. Як вщомо, слинш залози продукують бтьше 1000 мл слини за до-бу, 30% яко1 виробляеться малими слинними залозами, це дозволяе при деяких екстремаль-них станах компенсувати функцюнальну недо-статнють великих слинних залоз [5, 6]. Видален-ня трьох пар великих слинних залоз в експери-менл на собаках показало, що тварини пюля операцп вщчували себе не прше, шжтварини ¡н-тактноТ групи [9].
В доступнш нам л1тератур1 е даш, як1 описують ферментативний склад секрету слинних залоз. Досить цкавими е даш про наявнють мюцевого «ал1ментарного ¡муштету», який може ¡снувати незалежно вщ циркулюючих в кров1 антитт. Особливу увагу привертае наявнють в секрет 1д А, що продукуеться плазматичними кттинами, як1 утворилися ¡з мюцевих В-л1мфоцит1в в пщ-СЛИЗОВШ ОСНОВ1 СЛИ30В01 оболонки порожнини рота [7, 9-12, 14, 15, 18, 19].
Таким чином, пщнебшш залози беруть участь в ¡мунолопчнш реакцЛ проти як локальних анти-генних подразниш, так \ при загальнш антиген-шй стимуляци [20, 23, 24, 27].
Нашу увагу привернула трансплантац1я крю-консервованоТ плацента саме тому, що трансплантат, адаптуючись \ вщповщаючи на мюцев1 органш \ тканинш регуляторш сигнали, може ви-ступати в рол1 «пластичного буд1вельного» ма-тер1алу, реал1зуючи функцш морфогенезу \ вщ-новлюючи структуру пошкодженоТ дтянки [1, 2, 8, 17].
Метою нашого дослщження було вивчення стромальних та паренх1матозних компоненте пщнебшних залоз щур1в в норм1 та при однора-зовш пщшюрнш трансплантаци крюконсервова-но1 плаценти.
Матер1али та методи досл1дження.
Об'ектом дослщження була слизова оболонка твердого пщнебшня статевозртих щур1в лшп «Вютар». Контрольна група нал1чувала 5 тварин, а група тварин ¡з трансплантац1ею крюконсерво-
ваноТ плаценти - 20 тварин. Фрагмент плацен-тарно'Г тканини перед трансплантац1ею розмо-рожували на водянш баш при температур! 380С в умовах мало'Г операцшноТ в1варш ВДНЗУ "УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академи" з дотриманням вах умов асептики й антисептики [3, 4]. Крюконсервована плацента була розм1ра-ми 0,5x0,5x0,5 см, объемом - 0,125 см3. Опера-цшне поле попередньо обробляли розчином спирту \ йоду, обкладали стерильними сервет-ками. Пюля проведеного внутр1шньоочеревного наркозу гексеналом з розрахунку 0,1 мг на 1 кг маси тта на плеч1 щура робили розр1з шмри до-вжиною 1,5 см, вщсепаровували пщшмрну ки-шеню, у яку помщали трансплантат. Розр1з шкн ри зашивали вузлуватими кетгутовими швами. На рану накладали асептичну пов'язку. Евтана-зш тварин проводили на 2, 7, 14 та 30 доби екс-перименту. Пюля взяття матер1алу шматочки тканини ущтьнювали в ЕПОН-812. Нашвтонм зр1зи робили на ультрам1 кротом\ УТМП-7 \ заба-рвлювали пол1хромним барвником та метилено-вим сишм. М1крофотографування проводилось за допомогою м1кроскопа «ОПтриэ» С 3040-АРЫ. Ультратоню зр1зи були отримаш методом прицтьного м1кротомування на ультратома1 УМТП-7. Контрастування тканин проводилось спочатку в насиченому розчиш урашлацетата, а пот1м цитратом свинцю [25, 26]. Ультратоню зрн зи вкладали на палад1ев1 оп1рн1 Сточки. Вивчення та фотографування об'ект1в здшснювалось за допомогою електронного м1кроскопу МБР-100Л при прискорююч1й напруз1 50-75 кВт.
Результати досл1дження та !х обговорення
В результат! проведеного нами дослщження було встановлено, що п1днеб1нн1 залози щур1в можна в1днести до складних альвеолярно-трубчастих залоз. Вони складаються ¡з к1нцевих в1дд1л1в та системи вив1дних проток. К1нцев1 в1д-дти представлен! системою трубок, що розга-лужуються, та альвеолами, як1 розмщеш в товщ1 власноТ пластинки слизовоТ оболонки твердого п1днеб1ння. Ц1 залози продукують слизово-б1лковий секрет.
Вивчення сершних нап1втонких зр1з1в залозис-то1 частини слизовоТ оболонки твердого пщне-
* Робота е фрагментом НДР: «Розробка нових метод/'в крюбтог/'чних технологш, використання крюконсервованих емб-рюнальних тканин, тканин людини та тварин в медицин¡» № держ. реестрацп 0199и000323.
бшня контрольно!' групи щур1в дало змогу вста-новити, що кожна пщнебшна залоза була оточена сполучнотканинною капсулою. Остання мю-тила в своему склад1 волокнист! структури, представлен! тонкими пучками колагенових та еластичних волокон. Кл1тинний склад стромаль-ного компоненту був представлений ф1броблас-тами, макрофагами, плазмоцитами та невеликою ктькютю тканинних базофЫв. На натвтон-ких зр1зах, забарвлених толуТдиновим сиым, ко-лагенов1 волокна мали хвилясту форму, тж ними ч1тко контурувались ядра ф1бробласт1в. Та-кож капсула мютила значну ктькють судин ГМЦР.
В'щ капсули в середину залози вщходили тра-бекули, що роздтяли залозу на часточки. Кожна залоза мала 3-4 часточки. Внутршньочасточко-вий ¡нтерстицш був представлений колагенови-ми та еластичними волокнами, тж якими ч1тко контурувались ядра ф1бробласпв. В мюцях спо-лучення трьох юнцевих в1дд1л1в ¡нтерстицш роз-ширювався у вигляд1 трикутника. Серед кл1тин-них компоненте сполучно'Г тканини визначались макрофаги та тканины базофти. Окр1м цього виявлялись безм1елшов1 нервов1 волокна. Спо-стер1галось витончення ¡нтерстиц1ю тж суадш-ми кшцевими вщдтами (рис. 1).
При вивченн1 сершних натвтонких зр\з\в зало-зистоУ частини слизово'Г оболонки твердого пщ-небшня контрольно!' групи щур1в серед судин ГМЦР можна було виявити артерюли, каптяри та венули.
Артерюли мали звичайну будову, стЫка Ух складалась ¡з трьох оболонок. Внутршнш шар був представлений ендотел1альнами клп"инами р!зноТ форми. Середнш шар був представлений одним рядом гладких мюцит1в, яю розмщува-лись циркулярно пщ невеликим кутом до поздо-вжньо'Г в\с\ судини. М1ж ендотел1ем та шаром т-оцит1в була розташована добре виражена елас-тична мембрана. Ззовы артерюли були оточен
Рис. 1 К1нцев1 вщдти пщнебшноТзапози щур1в контрольно!' групи тварин. Натвтонкий зр1з. Забарвлення: толуТдиновим сиым. 36.: об. 40, ок. 15
1 - сполучнотканинна капсула
2 - внутршноьчасточковий ¡нтерстицм
3 - мнцев1 вщдти пщнебЫноТзалози
На ультратонких зр1зах кровоносн1 каптяри мали вигляд ендотел1альноТ трубки. Ендотелш був утворений одыею або двома клп"инами, що були розташоваы на базальнш мембранк В то-вщ1 базально'Г мембрани залягали перицити. Ззовы каптяри були оточен шаром пухко'Г сполучноТ тканини, вщмежовано'Г ф1бробластами вщ загального об'ему ¡нтерстицшно'Г тканини (рис. 3).
Венули мали значно бтьш1 розм1ри, н\ж ¡нш1 ланки ГМЦР. На поперечних зр1зах просв1т ве-нул був бтьш широким, а ендотел1альний шар бтьш тонким. Ендотелш був утворений двома \ бтьше клп"инами однаково'Г форми, що розмн щувались на базальнш мембранк В стЫках ве-
Рис. 2 Артерюла пщнебшноТ залози щур1в контрольно!' групи. Електронограми. 36.: х5000
1 - ендотел1альна кл1тина
2 - еластична мембрана 3- гладкий мюцит
4 - ф1бробласт
Нами проведений морфометричний анал1з дн аметр1в артер1альноТ, каптярно'Г та венозноУ ланок ГМЦР. Остановлено, що д1аметр артерюл контрольно!' групи тварин в середньому стано-вив 18,52±0,48 мкм, д1аметр каптяр1в -5,44±0,31мкм, д1аметр венул - 29,18±0,58 мкм.
Проведений кореляцшний анал1з д1аметр1в ланок ГМЦР показав, що тж артер1альною \ вено-зною ланками виявляеться прямий сильний кореляцшний зв'язок (коефщент кореляцп 0,760 при р<0,01). Кореляцшний зв'язок тж артер1а-льною та каптярною ланкою дещо менший (прямий середнш), але залишаеться на меж1 ¡з силь-ним (коефщент кореляцп 0,650 при р<0,01). Встановлений прямий сильний кореляцшний зв'язок тж д1аметрами венозноУ та каптярно'Г ланок ГМЦР (коефщент кореляцп 0,780 при р<0,01).
Рис. 3 Каптяр пщнебЫноТ залози щур1в контрольно! групи. Електронограми. 36.: х5000 1 - мукоцити, 2 - стшка каптяра, 3 - ф1бробласт
Кшцев1 вщдти пщнебшних залоз були представлен! мукоцитами, яю мали вигляд трикутни-ка. Верх1вки були спрямоват до центру, а роз-ширена частини прилягали до базальноУ мем-брани. Висота мукоцит1в переважала над шириною.
В свп"лш цитоплазм! мукоцит1в знаходилися добре виражей гранул и, яю були р1вном1рно розмщеы по вЫй площ1 цитоплазми. Темы ядра мукоцит1в мали сплющену, майже дископод1бну форму та розташовувались в базальнш частит. Можна було побачити ядерце. М1ж мукоцитами вщм1чет тют м1жкл1тинт контакти (рис. 4).
Проевши кшцевих в1дд1л1в пщнебЫних залоз мали овальну форму \ були заповнет слизовим секретом низькоТ оптичноТ щтьностк
Секреторт одиниц1 були оточет мюеп1тел1а-льними кттинами, яю займали базальне положения по вщношенню до мукоцит1в. Кл1тини мали витягнуту форму з певною ктькютю цитопла-зматичних вщ роста в. Цитоплазма цих кл1тин ш-стила тоню ф1брили, яю були розташоват у р1з-них напрямках. Це може евщчити про здаттсть кл1тин до виведення секрету ¡з секреторних оди-ниць в просв1т протоки. Ядра овальноТ форми займали центральну частину кл1тини.
Рис. 4. Мукоцити пщнебЫноТ залози щур1в контрольно!' групи. Електронограми. 36.: х5000
1 - мукоцити, 2 - ядро мукоцилв, 3 - секреторы гранули
4 - м1жкл1тины контакти
Морфометричний анал1з показав, що висота мукоцит1в контрольно! групи тварин в середньо-
му становила 22,84±0,97 мкм, зовтшнш д1аметр кшцевих в1дд1л1в - 63,47±1,21 мкм, д1аметр про-евтв кшцевих в1дд1л1в - 20,28±1,1 мкм.
Проведений кореляцмний анал1з дав змогу встановити, що шж показниками висоти мукоци-т\в \ зовтшнього д1аметру кшцевого вщдту ко-реляцмний зв'язок е прямим середтм (г=0,371 \ 0,487 при р<0,05). Встановлено прямий сильний кореляцшний зв'язок шж показниками зовтш-нього д1аметру \ д1аметру просв1ту кшцевих вщ-д\п\в пщнебшних залоз щур1в (г=0,923 при р<0,01).
Натвтоню зр1зи дають можлив1сть визначити принцип будови пщнебЫних залоз щур1в контрольно!' групи щур1в. Загальна вивщна протока утворена в результат! злиття трьох або чотирьох проток меншого кал1бру. Вивщт протоки пщне-бшних залоз оточет базальною мембраною. 3 одного боку базальна мембрана контактувала ¡з м1жацинарною сполучною тканиною, а на ¡ншому 1Т боц1 був розташований багаторядний призма-тичний еттелш. Серед кл1тин можна було видн лити головт кттини цилшдричноТ форми та невелик! базальт кл1тини. Головт кл1тини мали св1тлу цитоплазму, в апкальнм частит якоТ були розташоват гранули. Ядра були розмщет в центральнш частит кл1тини. Б1чн1 поверхт суа-дтх кл1тин утворюютъ т\сн\ м1жкл1тинт контакти.
При вивчент натвтонких зр\з\в залозистоТ частини слизовоТ оболонки твердого пщнебшня щур1в контрольно!' групи можна було побачити проевши вивщних проток тднебшних залоз округло!' форми, яю були заповнет слизовим секретом низькоТ оптичноУ щтьносп (рис 5).
Проведений морфометричний анал1з показав, що висота головних кл1тин в середньому становила 15,56±1,23 мкм, зовтшнмд1аметр вивщних проток - 74,24±1,54 мкм, д1аметр просв1ту вивщ-них проток в середньому сягав 39,56±1,86 мкм.
Кореляцшний анал1з показав, що шж показниками висоти головних кттин \ зовтштм д1амет-ром вивщних проток кореляцшний зв'язок е прямим середтм (г=0,672 при р<0,01). Встановлено прямий сильний кореляцшний зв'язок шж показниками висоти головних кл1тин \ зовтшнього дн аметру та зовтштм д1аметром \ д1аметром про-св1ту вив1дних проток пщнебшних залоз щур1в (г=0,839 \ 0,895 при р<0,01).
Другим етапом нашого досл1дження було ви-вчення д¡У одноразово!' п1дшк1рноУ трансплантацп кр1оконсервованоУ плаценти на структурн1 ком-поненти п1днеб1нних залоз. В результат! нами було встановлено, що одноразова пщшюрна трансплантац1я кр1оконсервованоУ плаценти ви-кликала зм1ни з боку стромальних компонент1в п1днеб1нних залоз щур1в. Вщм1чалось наростан-ня набряку сполучноУ тканини. На 2-гу добу екс-перименту в1дм1чалось зб1льшення к1лькост1 тка-нинних базоф1л1в, 61льш1сть з яких була в стан1 дегрануляцЛ' та збтьшення к1лькост1 плазмоци-т1в.
Рис. 5 Вивщы протоки гнднебЫноТзалози щурш контрольно!' групи тварин. Напштонкий зрЬ. Забарвлення: толуТдиновим сиым. 36.: об. 40, ок. 15
1 - шцев1 вщдти пщнебЫноТзалози
2 - вивщы протоки
3 - просв1т вивщноТ протоки
4 - ГОЛОВЫ штини вивщноТ протоки
Проведений морфометричний анал1з показав, що реакц1я з боку ГМЦР проявлялись на 2-гу та 7-му добу у вигляд1 зменшення д1аметру артерюл на 18,9% (при р<0,001) в пор1вняны з показника-ми контрольно'! групи тварин та збтьшення д1а-метр1в венул \ каптяр1в спостер1гались на 7-му добу експерименту \ становили для венул 30,7%, для каптяр1в 47,64% (при р<0,001) в пор1вняны з показниками контрольно! групи тварин.
Проведений кореляцшний анал1з д1аметр1в ланок ГМЦР показав, що в перюд 2-7-01 д1б вияв-лений прямий зв'язок м1ж артерюлами \ венула-ми та зворотнш зв'язок м1ж каптярами \ венула-ми, та артерюлами \ каптярами. Коефщ1ент кореляцп в межах слабкого. На 14-30 доби цей по-казник знаходився в межах середых величин (г=0,581, 0,447 та 0,470 при р<0,05).
При вивченш кшцевих вщдт1в пщнебшних за-лоз щур1в нами було встановлено, що найбть-ших змш зазнали мукоцити на 2-гу добу експерименту, як1 проявлялись в достов1рному збть-шенш висоти мукоцит1в до 29,53±1,25 мкм при р<0,001. Також на 2-гу добу д1аметр просв1ту м-нцевого вщдту був найменший \ становив 15,81 ±1,14 мкм при р<0,01. Змши зовышнього д1аметру найбтьш виражеш були на 7-му добу (73,17±1,0 мкм при р<0,001).
Кореляцшний анал1з висоти мукоцит1в та д1а-метр1в кшцевого вщдту показуе, що в перюд 2-7 д1б коефщ1ент кореляцп знаходиться в межах слабких показниш при р>0,05. На 14-30 доби коефщ1ент кореляцп пщвищуеться до середшх значень (г= -0,645, 0,424 та-0,432 при р<0,05).
При вивчены вивщних проток пщнебшних залоз щур1в нами було встановлено, що головы кытини найбтьших змш зазнали на 2-гу добу. Висота да-них кытини збтьшилась до 20,4±0,76 мкм при р<0,01. Змши зовышнього д1аметру та д1аметру просв1ту вивщних проток також найбтьш вираже-ы були на 2-гу добу. Зовшшнш д1аметр вивщних проток пщнебшних залоз в середньому становив
79,11 ±1,35 мкм при р<0,05, а д1аметр просв1ту складав 43,07±1,0 мкм при р<0,05.
Проведений кореляцшний анал1з дав змогу встановити, що коефщ1ент кореляцп на 2-гу добу знаходився в межах слабких показниш при р>0,05. На 30-ту добу показник наближався до середшх показниш (г=0,462, 0,241 та -0,368при р<0,05).
Встановлено, що одноразова пщшфна транс-плантац1я крюконсервованоТ плаценти в раншх термшах (2-7 д1б) призводить до незначних змш з боку як стромальних так \ паренх1матозних компоненте пщнебшних залоз, що проявляеться в реакцп з1 сторони ГМЦР у вигляд1 збтьшення кровонаповнення та незначноТ стимуляцп секре-цп пщнебшних залоз щур1в.
Висновки
1. Структура пщнебшних слинних залоз щур1в в норм1 вкпючае в себе стромальний компонент представлений сполучною тканиною, яка в своему склад1 мютить ва ланки ГМЦР. Встановлено, що д1аметр артерюл контрольно! групи тварин в середньому становив 18,52±0,48 мкм, д1аметр каптяр1в - 5,44±0,31мкм, д1аметр венул - 29,18±0,58 мкм.. Паренх1матозний компонент представлений округлими кшцевими вщдтами (висота мукоцит1в контрольно! групи тварин в середньому становила 22,84±0,97 мкм, зовыш-нш д1аметр кшцевих вщдт1в - 63,47±1,21 мкм, д1аметр просвтв кшцевих вщдт1в - 20,28±1,1 мкм) та вивщними протоками (висота головних кл1тин в середньому становила 15,56±1,23 мкм, зовышнш д1аметр вивщних проток - 74,24±1,54 мкм, д1аметр просв1ту вивщних проток в середньому сягав 39,56±1,86 мкм).
2. Пщшюрна трансплантац1я крюконсервова-них тканин плаценти викликае реакцш стромальних компоненте пщнебшних слинних залоз, як1 знаходиться в межах ф1зюлопчноТ регенера-цп. Було виявлено деяке потовщення капсули залози за рахунок набряку.
Реакц1я з боку ГМЦР проявляеться на 2-7 добу (раны термши дослщження). Вщбувалось статистично достов1рне зменшення д1аметру артерюл та розширення венул \ каптяр1в (при р<0,001). На 14 - 21 добу (п1зы термши дослн дження) вщбувалось вщновлення параметр1в ланок ГМЦР до значень контрольно! групи, р1з-ниця не достов1рна (при р>0,05). Кореляцшний анал1з показав, що в ранн1 термши виявлявся як прямий, так \ зворотнш слабий р1вень кореляц1й-них взаемов1дносини м1ж д1аметрами ланок ГМЦР, в той час як у шзш термши виявлявся середнш прямий р1вень кореляцшних взаемов1д-ношень. В ранн1 терм1ни виявлялось збтьшення ктькосп тканинних базоф1л1в, 61льш1сть в стадп дегрануляц1|, та плазматичних кл1тин.
3. При п1дшк1рн1й трансплантац1| крюконсерво-ваних тканин плаценти в паренх1матозному в1д-д1л1 п1днеб1нних слинних залоз, як1 представлен! к1нцевими в1дд1лами, реакц1я стромальних ком-
понен"пв знаходиться в межах ф1зюлопчноТ ре-генерацп. Встановлено, що зовшшнш д1аметр кн нцевого вщдту збтьшувався в ранш термши експерименту, найбтьш виражено на 7-му добу експерименту (73,17±1,0 мкм при р<0,001). Висота мукоцит1в збтьшувалась також в ранш термши, найбтьш виражено на 2-гу добу експерименту (29,53±1,25 мкм при р<0,001). В ц1 ж термши виявлялось зменшення д1аметру просв1ту кшцевого вщдту (15,81 ±1, 14 мкм при р<0,01). Кореляцшний анал1з показав слабий р1вень ко-реляцшних взаемовщношень м1ж цими параметрами (р>0,05). В той час як в ызш термши дослн дження вивчеш параметри наближались до значень контрольно'! групи, кореляцшний анал1з показав середнш р1вень кореляцшних взаемовщ-ношень (р<0,05).
В вивщних протоках пщнебшних залоз при пщшфнш трансплантацп крюконсервованоТ' плаценти також вщм1чалась реакц1я в межах ф1-зюлопчноТ регенерацп. В ранш термши дослн дження (2-7 д.) вщм1чалось статистично достовь рне збтьшення зовшшнього д1аметру протоки (79,11 ±1,53 мкм при р<0,05), висоти головних кл1тин (20,4±0,76 мкм при р<0,01) та просв1ту вивщних проток (43,07±1,0 мкм при р<0,05). Кореляцшний анал1з показав слабкий р1вень кореля-цшних взаемовщношень м1ж цими параметрами (р>0,05). В ызш термши дослщження (14-21 д.) вщбувалось статистично достов1рне наближення значень дослщжених параметр1в до значень контрольно! групи, кореляцшний анал1з показав середнш р1вень кореляцшних взаемовщношень (р<0,05).
Перспективи подальших розробок В робот1 показан! та розширено представлен! структуры особливосп пщнебшних залоз щур1в в норм1 та при трансплантацп крюконсервованоТ плаценти. Даш можуть використовуватись як в навчальному, так \ науково-дослщному процеск
Л1тература
1. Використання крюконсервованоТ плаценти в лкувальжй практик / Грищенко В. I., Прокопюк О. С., Шеттько В. I. [та ¡н. ] // Трансплантолога. - 2002. - Т. 3, № 2. - С. 32 -37.
2. Гольцев А. Н. Возможные причины развития аутоиммунной патологии и поиск путей ее лечения / А. Н. Гольцев // Пробл. мед. науки та осв1ти. 2000. - № 1. - С. 22 - 37.
3. Грищенко В. I. Модифкацт стану л1мфо-гемопоетичного копмлексу оргажзму в умовах застосування продукта фетоплацентарного комплексу / В. I. Грищенко, А. М. Гольцев // Трансплантолог^. - 2001. - № 3. - С. 5.
4. Грищенко В. И. Роль криобиологии в создании биотехнологий клеточной и тканевой трансплантации / В. И. Грищенко // Пробл. криобиологии. - 2001. - № 3. - С. 7 - 9.
5. Костиленко Ю. П. Базисная функция слюнных желез. / Ю. П. Костиленко - Полтава, 1999. - 55 с.
6. Костиленко Ю. П. Макро- и микроскопическая характеристика желез твердого неба в возрастном аспекте / Ю. П. Костиленко // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - Т. 62, Вып. 5. - С. 71-76.
7. Куцевляк В. В. Местный иммунитет полости рта при множественном кариесе зубов у детей / В. В. Куцевляк, Е. Г. Денисова // Вюник стоматологи. - 1998. - №2. - С. 61-62.
8. Пат. 30723А УкраТ'ни МПК 6 А 61 К 35/50. Cnoci6 лкуван-ня аутамунних захворювань / А. М. Гольцев, В. I. Грищенко, Т. Г. Дубрава та ¡н. заявл. 28. 04. 98 ; опубл. 15. 12. 2000, Бюл. № 7 (II ч.)
9. Рабинович И. М. Иммуносупрессивная терапия и реакция малых слюнных желез при пересадке почки / И. М. Рабинович, Г. М. Могилевская, А. Н. Балашов [и др. ] // Стоматология. - 1990. -№6. - С. 20-23.
10. Рабинович И. М. Малые слюнные железы слизистой оболочки полости рта при трансплантации органов / И. М. Рабинович, Г. В. Банченко, С. Н. Игнатенко // Стоматология. - 1993. - №4. - С. 87-89.
11. Рабинович И. М. Роль малых слюнных желез в патогенезе заболеваний слизистой оболочки полости рта: Дис... д-ра мед. наук: 14. 00. 21. - Москва, 1991. - 212с.
12. Романенко И. Г. Содержание лизоцима в слюне у больных хейлитом, протекающих на фоне сахарного диабета / И. Г. Романенко // Вюник стоматологи. - 1998. - №2. -С. 35-38.
13. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. / А. А. Тимофеев 1-том. - Киев: "Червона Рута-Туре", 1999. -360 с.
14. Ферменты смешанной слюны и слизистой оболочки полости рта при акриловом стоматите / Ю. Е. Жнивин, С. И. Рузутдинов., Ю. А. Петрович [и др.]// Стоматология. -1975. - №6. -С. 30- 34.
15. Цимбалюк Р. Ю. Общий белок и белковые фракции смешанной слюны у больных красным плоским лишаем / Р. Ю. Цимбалюк // ¿¡сник стоматологи. - 1999. - №1. - С. 17-19.
16. Шерстюк О. А. Пространственная организация эпителиальных комплексов и кровеносного микроциркуляторного русла небных желез новорожденных и взрослого человека: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14. 00. 02 / ПМСИ. - Полтава, 1990. - 20с.
17. Экспериментальное обоснование возможности применения продуктов фетоплацентарного комплекса (ПФПК) для лечения аутоиммунных заболеваний / А. Н. Гольцев, Е. Д. Луценко, Т. Г. Дубрава [и др. ] // 1мунолопя та алер-голопя. - 1999. - № 3. - С. 47.
18. Dawes C. Salivary flom and the health of hard and soft oral tissues / C. Dawes // Arch. Oral. Biol. - 2008. - IADA 139 -P. 18 - 24
19. Mandel I. D. Proteins in salivary secretions in whole saliva: Diagnostic and Clinical Aspects / I. D. Mandel // International Dental Journal. - 1992, №4. - P. 191-213.
20. Nair P. N. R. Duct-Associated Lymphoid-Tissue /DALT/ of minor salivary glands in the monkey: cercopithecus aethiops. / P. N. R. Nair, H. E. Schroeder // Arch. Oral. Bol. -1987. - V. 32, №4. - P. 311-313.
21. Platelet-derived growth factor receptor regulates salivary gland morphogenesis via fibroblast growth factor expression / S. Yamamoto, E. Fukumoto, K. Yoshizaki [et al.] // J. Biol. Chem. - 2008. - Aug 22. - 283(34). - P. 23139-23149
22. Salivary gland tumor of the hard palate / G. Psychogios, C. Alexiou, B. Schick [et al.] // Laryngorhinootologie. - 2008. -Aug. - 87(8). - P. 579-582
23. Small cell carcinoma of the major salivary glands. - clinico-pathologic study with emphasis on cytokeratin 20 immuno-reactivity and clinical outcome / T. Nagao, T. A. Gaffey, K. D. Olsen [et al.] // Am. J. Surg. Pathol. - 2004. - Jun. - 28(6). -P. 762-770.
24. Ramachandren N. Architecture of associations of minor salivary gland ducts and lymphoid follicules in macaca fascicu-laris (An ultrastructural study) / N. Ramachandren, H. Schroeder // A cell and Tissue Res. - 1985. - V. 240. - P. 223-232.
25. Reynolds E. S. The use of lead cirate at high pH as an elek-tronapague stein in electron microscopy / E. S. Reynolds // J. Cell Biol. - 1963. - V. 17 - P. 208-212
26. Stempak J. G. An improved staining method for electron microscopy / J. G. Stempak, R. T. Ward // J. Cell Biol. - 1964 -V. 22 - P. 697-701
27. US of the major salivary glands. - anatomy and spatial relationships, pathologic conditions, and pitfalls / E. J. Bialek, W. Jakubowski, P. Zajkowski [et al.] // Radiographics. - 2006. -May-Jun. - 26(3). - P. 745-763.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОМАЛЬНЫХ И ПАРЕНХИМАТОЗНЫХ КОМПОНЕНТОВ НЕБНЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫС В НОРМЕ И ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Вильховая Е.В.
Ключовые слова: небные железы, мукоциты, главные клетки, трансплантация, криоконсервированная плацента
Изучение морфологических изменений структурных компонентов небных желез крыс дало возможность установить, что подкожная трансплантация криоконсервированных тканей плаценты вызывает реакцию со стороны небных желез, находящуюся в пределах физиологической регенерации.
Summary
CHARACTERISTICS OF STROMAL AND PARENCHYMATOUS COMPONENTS OF RAT PALATINE GLANDS IN NORMAL CONDITIONS AND UNDER THE CRYOPRESERVED PLACENTA TRANSPLANTATION Vilkhovaya Ye.V.
Key words: mucocytes, salivary glands, transplantation, cryopreserved placenta.
The study of morphological changes in structural components of rat's palatine glands enabled to establish the subcutaneous transplantation of cryopreserved placental tissues stimulates the response of stromal components of palatine salivary glands located within the area of physiological regeneration.
УДК 616.24-004-007.63-018-06-092.9:577.118:613.32
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ПЕРЕТВ0РЕННЯ ЛЕГЕНЕВ01 ТКАНИНИ ЩУР1В В УМ0ВАХ ТЕХН0ГЕННИХ М1КР0ЕЛЕМЕНТ031В ЯМП1ЛЬСЬК0Г0 РАЙ0НУ.
Волкогон А. Д.
Сумський державний уыверситет, м. Суми.
В статье представлены результаты исследования легочной ткани 72 лабораторных крыс разных возрастных групп, которые в течение трех месяцев получали с питьевой водой соли меди, цинка и железа. С помощью анатомических, гистологических и спектрохимических методом исследования установлено, что концентрация выше указанных ионов в конце термина эксперимента возрастает; наблюдаются признаки эмфизематозной трансформации и пневмосклероза, выраженность которых зависит то возраста животных.
Ключевые слова: легочная ткань, соли тяжелых металлов, микроелементоз, пневмосклероз, эмфизема.
Вступ
Зростання кшькосп полютатчв та Тх комбша-цш на тл1 сучасного р1вня розвитку промислово-сп призводить до вкрай негативного Тх впливу на жив1 оргашзми [2,3]. Особливу увагу вчених привертае проблема впливу токсишв на легеш [1]. Чисельы роботи присвячеш аерогенним по-лютантам, що впливають на легеневу тканину, потрапляючи через дихальш шляхи [4,5,6,7]. Але майже зовам не вивчався токсичний вплив на легеш речовин (зокрема солей важких мета-л1в р1зних комбшацш), що надходять до легень не з пов1трям, а через кровоносне русло. Саме вивченню ц1еТ проблеми присвячена наша робота.
Мета дослвдження Впродовж експерименту на пщдослщних тва-ринах вивчити ¡нтенсивнють накопичення мщ1, цинку та зал1за в легеневш тканиш пщдослщних тварин при Тх ал1ментарному надходженш; ви-явити законом1рносп та особливосп формуван-ня морфолопчних змш в ресшраторному вщдт1 легень щур1в у вковому аспект!.
Матер1али та методи
Експеримент проводився на 72 бтих безпор1-дних статевозр1лих щурах-самцях. Щур1 були розпод1лен1 на чотири пщгрупи р1зних в1кових ка-тегор1й та отримували впродовж 90 дн1в питну воду з Си804 (20 мг/л), 2пБ04 (50 мг/л) та РеБ04 (20 мг/л), що в1дпов1дало Тх концентрат-ям у водоймищах Ямптьського району. В кожн1й п1дгруп1 частина тварин отримувала звичайну питну воду та використовувалася як контрольна. Через кожы 30 дн1в проводився забш шести щу-р1в з кожноТ п1дгрупи шляхом декап1тац1Т з насту-пним досл1дженням Тхн1х легень методом м1кро-скопИ', морфометр^', ультрам1кроскоп1Т та спектрального анал1зу для визначення концентрацИ' важких метал1в.
Результати та 1х обговорення Спектрох1м1чний анал1з легеневоТ тканини мо-лодих щур1в першого м1сяця досл1дження показав акумуляц1ю елеметчв, що надходили до орган1з-му п1ддосл1дних тварин в п1двищених концентра-ц1ях: м1д1 - на 8,83% (р<0,001), цинку - на 2,47%
* Робота виконувалася зг1дно з планом наукових досл'1джень Сумського державного унмерситету \ е складовою частиною науково-дослЮноТ теми кафедри анатомп людини Сумського державного университету "Морфофунщюнальш особливост/' перебудови скелета та внутр1шн1х орган1в в умовах порушеного гомеостазу" (номер державноГреестрацп 0107и001287).
