CC BY
16
УДК 615.277.3+612.014.46 +616.316 +616-08 +543.544.942.2 МОРФО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН П1ДЩЕЛЕПНО1 ЗАЛОВИ П1Д ВПЛИВОМ ЦИСПЛАТИНУ
Гвоздик 1.М.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет
В эксперимент! на 25 б!лих щурах вивчено структуру п!дщелепно)' слинно)' залози п!д впливом ци-сплатину. Цисплатин вводили внутр!шньоочеревинно в доз! 2 мг/кг маси один раз на тиждень про-тягом 9 тижн!в. 10 ¡нтактних тварин служили контролем. Матер!ал забирали на 3,7,14,21 ! 28 доби п!сля останнього введення препарату. П!д впливом цисплатину в паренх!м! ! стром! п!дщелепно)' залози виникають значн! морфолог!чн! зм!ни. У паренх!м! спостер!гаеться колапс ацинус!в. У динам!ц! досл!ду в!д 3-)' до 28-)' доби зовн!шн!й д!аметр ! площа ацинус!в, висота ! к!льк!сть сероцит!в в!рог!д-но зменшен¡. Еп!тел!оцити вставних, посмугованих ! м!жчастково)' протоки мають ознаки ослизнен-ня. Зовн!шн!й д!аметр вставних проток, )хн!й просв!т ! висота еп!тел!оцит!в зменшен! до 14-)' доби, а )х к!льк!сть зменшена протягом досл!ду. У посмугованих вив!дних протоках зовн!шн!й д!аметр ¡з 14)' доби зб!льшуеться, а просв!т — зменшуеться. Зовн!шн!й д!аметр м!жчастково)' протоки розширю-еться, а просв!т мае незначн! в!дхилення в!д контролю, висота еп!тел!оцит!в до 7-)' доби зменшуеться, а на к!нець досл!ду перевищуе контроль. У стром! з тривал!стю експерименту наростають прояви фбротизаци.
Ключов1 слова: цисплатин, пщщелепна залоза, морфометрт.
Вступ т'в на тваринах", ухвалених Першим Нацюналь-
„ ним конгресом з бюетики (Кшв, 2001 р.) та вимог
У пац1ент1в, як1 отримували Х1мютерап1ю, може - „ \ п ________„ ' „
4 . ■ ■ Додатку 4 до Правил проведения роб1т з вико-
ВИНИКНуТИ ДИСфуНКЦ1Я СЛИННИХ ЗЭЛОЗ 13 рОЗВИТ- I-
ком такого ятрогенного ротового ускладнення як ксеростом1я [1]. Пюля проведеного лкування видтення слини може або повернутися до нормального р1вня або в ¡нших випадках - зменши-тися [2]. Ксеростом1я мае ф1зичш, соц1альш \ психолопчш наслщки, осктьки слина вщ1грае важливу роль у створенш оптимальних умов у ротовш порожниш. Вона створюе щоденний дискомфорт, що супроводжуеться негативними на-слщками на соц1альне життя [3]. Вщомо, що при антибластомнш терапЛ часто виникають гостр1 \ хроычш ускладнення в тканинах ротовоТ порож-нини \ порушення нормальних взаемовщношень в IX функцюнальних процесах [4,5]. На фоы не-достатност1 слинних залоз у слизовш оболонц1 ротовоТ порожнини можуть розвиватися запальш процеси часто з приеднанням ¡нфекци (оральш мукозити) [6]. Переб1г запальних процеав не е типовим \ мае своТ особливостк Частота патологи слизовоТ оболонки ротовоТ порожнини коли-ваеться вщ 100% при лкуванш пухлин високо-дозною х1мютерашею \ вщ 30-40% до 90% - при пухлинах негематолопчноТ локал1заци [7,8,9].
Мета дослщження - вивчити морфо-функцюнальний стан пщщелепноТ слинноТ залози пщ впливом цисплатину в експериментк
Матерали та методи дослдження
Цисплатин (Цисплатин КМП) вводили 25 бтим дорослим щурам внутр1шньоочеревинно в доз1 2 мг/кг маси один раз на тиждень протягом 9 тижшв. 10 ¡нтактних тварин служили контролем. Ма-тер1ал забирали на 3, 7, 14, 21 \ 28 доби пюля останнього введения. Утримання тварин та ма-нтуляцп проводилися у вщповщносп до поло-жень "Загальних етичних принцитв експеримен-
ристанням експериментальних тварин (Наказ МОЗ №755, 1977 р.). На кшець дослщу тварин виводили з експерименту передозуванням верного наркозу i забирали шматочки пщщелепноТ слинноТ залози для патопстолопчного доелн дження. Матер1ал ф1ксували в 10 % розчиш фо-рмалшу, обробляли зг1дно загальноприйнятих метод1в. Зр1зи забарвлювали гематоксил1ном i еозином. М1кропрепарати п1ддавали г1столог1ч-ному i морфометричному анал1зу. Морфометри-чне досл1дження проводилося на MiKponpenapa-тах 3pi3iB слизово! оболонки ротовоТ порожнини з використанням окуляр-м1крометра МОВ-1-15х. Вим1рювали зовн1шн1й д1аметр i площу ацинуса, висоту i к1льк1сть сероцит1в в ацинус1; а також зовн1шн1й д1аметр, npoceiT, висоту i к1льк1сть eni-тел1оцит1в вставних, посмугованих i м1жчастково1 вив1дних np0T0Kf п1дщелепно1 залози. Обробку отриманих у дослщженнях цифрових даних проводили вар1ацшно-статистичними методами з використанням персонального комп'ютера i про-грамного забезпечення "Statistica" та "Excel".
Результати та i'x обговорення
Через 3 доби пюля останнього введения цисплатину ацинуси залози у стаж колапсу. Тхнш зо-вн1шн1й д1аметр зменшений до (20,66+0,27) мкм, р<0,05, ¡нтактн1 тварини - (24,48+0,36) мкм. Площа ацинуса BiporiflHO зменшилася до (328 01+6,35) мкм2 , ¡нтактн1 - (435,80+12,90) мкм (р<0,05). Сероцити м1стили вакуол1зовану цитоплазму i flpi6Hi базоф1льн1 зерна. Тх ядра мали HeniTKi контури i pi3Hi за формою. Трапля-лися дуже велик! ядра сероцит1в, навколо яких цитоплазма просв1тлена або, навпаки, ущ1льне-на. Висота сероцит1в зменшилася до (10,30+0,14) мкм, ¡нтактн1 - (11,81+0,16) мкм,
* Робота виконуеться в 1вано-Франювському национальному медичному yHieepcumemi зг/дно плану в межах НДР "Вивчення стану стоматолоячного здоров'я населения заюдного региону УкраГни та розробка пропозицЮ щодо його збереження i по-кращення" (№ держреестрацп 010U004631)
Актуальт проблемы сучасно! медицины
р<0,05. Ктькють сероцит1в на поперечному зр1з1 ацинуса змшилася незначно: до 7,47+0,24, ¡нта-ктш - 7,93+0,18 (р>0,05). Подекуди дуже важко розр1знити меж1 ацинуав, осктьки розташування сероцит1в у них дезоргашзоване.
В уах полях зору виявлялися числены вставш протоки. Вставш вивщш протоки на поперечному перер1з1 не мали округлоТ форми. Навколо них виявлявся пом1рний набряк неоднаковоТ товщи-ни по периметру протоки. Ядра еп1телюцит1в цих проток р1зко зсунут1 в базальному напрямку \ ко-нтуруються важко. Зовшшнш д1аметр вставноТ протоки зменшився до (24,29+1,00) мкм, ¡нтактш
- (30,26+0,42) мкм, р<0,05, а д1аметр просв1ту, навпаки, збтьшився до (10,66+0,53) мкм, ¡нтакт-ш - (8,90+0,24) мкм, р<0,05. Висота еп1телюцит1в по периметру стшки неоднакова, але менша (7,38+0,38) мкм, шж в ¡нтактних тварин -(10,25+0,24) мкм, р<0,05. 1х цитоплазма в стаж ослизнення - р1зко еозинофтьна, вакуол1зована.
У посмугованих вивщних протоках бтя ашка-льного полюсу еп1телюцит1в виявляються вакуо-лк Ядра еп1телюцит1в дислоковаш ашкально, мають неч™ контури \ часто деформоваш. Зовшшнш д1аметр посмугованих проток мало вщр1з-нявся вщ ¡нтактних \ становив (34,85+0,99) мкм, проти (34,28+0,46) мкм в ¡нтактних, р>0,05. 1х просв1т значно розширився - до (24,99+0,84) мкм, ¡нтактш - (14,19+0,47) мкм, р<0,05. Це вщ-булося через значне потоншення ештелш, який вистеляе ц1 протоки. Висота еп1телюцит1в стала (5,32+0,45) мкм, у контрол1 - (9,70+0,45) мкм, р<0,05. Ктькють еп1телюцит1в на поперечному зр1з1 протоки не змшилася. Проевши посмугованих проток виповнеш згущеним вмютом, який подекуди прикртлений до внутр1шноТ поверхш стшки. Посмуговаш вивщш протоки довкола оточен! повнокровними гемосудинами. Особливо це ч1тко прослщковуеться на поздовжшх зр1зах.
У м1жчастковш сполучнш тканиш визначався значний набряк \ повнокр1в'я кровоносних судин. М1жчастков1 вивщш протоки розширеш. Тхнш зовшшнш д1аметр досяг (50,66+1,47) мкм, у конт-рол1 - (40,41+0,82) мкм, р<0,05. Просв1т пом1рно збтьшений до (29,76+1,07) мкм, у контрол1 -(26,22+0,58) мкм, р>0,05. Висота ештелюцит1в змшилася незначно - до (9,54+0,20) мкм, ¡нтактш
- (9,58+0,26) мкм, р>0,05. Ктькють ештелюцит1в зменшилася до 18,00+0,89, ¡нтактш - 22,20+0,71, р<0,05. У слизових вщдтах залози мукоцити пе-реповнеш слизом. Ештелюцити стшки вивщних проток р1зко еозинофтьш.
На 7-му добу експерименту паренх1ма залози виглядала ущтьненою. Бтьшють ацинуав у стаж колапсу. Тхнш зовшшнш д1аметр зменше-ний, площа менша вщ ¡нтактних \ збер1галася в межах попереднього термшу дослщу. Ядра се-роцит1в р1зш за розм1рами, часто неправильно! форми, мали неч™ контури. Траплялися дуже велик! ядра сероцит1в ¡з нер1вном1рною конден-
сац1ею хроматину \ шкнотичш ядра. Цитоплазма сероцит1в була вакуол1зованою \ мютила др1бну базофтьну зернистють. 1'хня висота така, як \ на 3-ю добу дослщу, а ктькють зменшилася до 6,47+0,16, р<0,05. В окремих частках прослщко-вувалася лише строма, а ацинуси вщсутш.
Вставш вивщш протоки мають деформоваш зовшшш контури \ просв1ти на поперечному пе-рер1зк Навколо них виявлявся пом1рний набряк неоднаково по периметру стшки протоки. На фош набряку контурувалися тонк1 колагенов1 волокна. Зовшшнш д1аметр мало вщр1знявся вщ попереднього термшу дослщу. Просв1т значно зменшений - до (6,71+0,32) мкм, р<0,05, голо-вним чином, за рахунок зростання висоти еште-люцит1в до (9,94+0,27) мкм, р<0,05. Цитоплазма ештелюцит1в р1зко еозинофтьна, вакуол1зована, з1 значним ступенем ослизнення цих кттин. Ядра ештелюцит1в контурувалися з трудом \ були розм1щеш на базальному полюа кттин. Ктькють ештелюцит1в збереглася на р1вш 3-1 доби експерименту.
У зменшених за зовшшшм д1аметром \ д1амет-ром просв1ту посмугованих вивщних протоках часто спостер1гався згущений вмют, фасований тонкими сполученнями до внутр1шньоТ стшки протоки. У навколопротоковому простор! визна-чалися ф1бробласти. Еп1тел1оцити стали вищи-ми, н1ж на 3-ю добу дослщу, але Тхня висота вздовж периметру проток неоднакова. Ядра еш-тел1оцит1в зсунут1 до центру. Ктькють ештелю-цит1в на поперечному зр1з1 у цей терм1н дослщу найменша - 9,61+0,22, р<0,05.
Просв1ти м1жчасткових проток також розширен1 \ виповнеш згущеним вм1стом, який прикртлений до внутр1шно1 поверхн1 ст1нки. Висота ештелю-цит1в продовжувала зменшуватися \ стала (6,16+0,24) мкм, р<0,05. Ядра дислоковаш ап1ка-льно. 1нколи бтя ап1кального полюсу еп1тел1оци-т1в у згущеному вм1ст1 виявлялися вакуол1, як1 в1дпов1дають таким при активному всмоктуванш Тхнього вм1сту. К1льк1сть еп1тел1оцит1в зменшена до 16,40+0,51, р<0,05, пор1вняно з ¡нтактними \ попередн1м терм1ном дослщу. М1жчасткова спо-лучна тканина мютить потужн1 пучки колагено-вих волокон, як1 розташован1 невпорядковано. У слизових вщдтах залози мукоцити переповнен1 слизом. Ештелюцити ст1нки вив1дних проток р1з-ко еозиноф1льн1.
14-а доба дослщу характеризувалася колап-сом паренх1ми залози. Зовшшнш д1аметр ацинуав зменшений, площа мало вщр1знялася в1д попереднього термшу досл1ду. Ацинуси деформо-ван1. Навколо них просл1дковувалися тонк1 кола-генов! волокна. Висота сероцит1в низька. 1хн1 ядра р1зш за розм1рами, часто неправильно! форми, ¡з неч1ткими контурами. Виявлялися пкноти-чн1 ядра. К1льк1сть сероцит1в на поперечному пе-рер1з1 ацинуса найменша з ус1х терм1н1в дослщу - 5,60+0,21, р<0,05.
Том 9, Выпуск 4
37
Вставш вивщш протоки деформоваш. Вщ цьо-го термшу \ до 28-1 доби дослщу зовшшнш \ д1а-метр просв1ту вставних проток збтьшувався \ перевершував такий у контрол1 \ в перш1 термши дослщу. Навколо них пом1рний набряк неодна-ково по периметру стшки протоки, на фош якого прослщковувалися волокна сполучноТ тканини розташоваш циркулярно. Цитоплазма ештелю-цит1в стала менш еозинофтьною \ вакуол1зова-ною - ослизнення ештелюцит1в вставних вивщ-них проток зменшилося, пор1вняно з попередшм термшом дослщу. Ядра ештелюцит1в розташоваш базально. Висота ештелюцит1в зросла до найбтьшоТ' \ стала (13,70+0,29) мкм, р<0,05. Тх ктькють зорстала \ досягала контролю -8,00+0,32, р>0,05.
Посмуговаш вивщш протоки довкола оточеш пучками колагенових волокн р1зно!' товщини. 1'х зовшшнш д1аметр ще бтьше зростав, просв1т досяг розм1р1в контролю. Згущений, ущтьнений вмют виявлявся в просвп"ах не вах проток. У на-вколопротоковому простор! щентифкували ве-лику ктькють ф1бробласт1в. Ештелюцити стали високими - (13,81+0,39) мкм, р<0,05, \ залиша-лися такими до 28-1 доби. Ктькють епп"елюцит1в на поперечному зр1з1 стшки нормал1зувалася. Спостер1галися дтянки вщновлення ештелюци-т1в.
Структура ештелюцит1в стшки м1жчасткових проток змшилася в незначному ступеш. Морфо-метричш показники характеризувалися збть-шенням зовшшнього д1аметру проток. Просв1ти, навпаки, звужувалися. Ознаки ослизнення епн телюцит1в зменшилися. Ядра ештелюцит1в були дислоковаш ашкально. Висота ештелюцит1в збн льшувалася до (11,10+0,39) мкм, р<0,05 - на 14-у добу, (15,56+0,32) мкм, р<0,05 - на 21-у добу \ (13,65+0,33) мкм, р<0,05 - на 28-у добу. 1'хня кн лькють стала найменшою з уахтермш1в дослщу. М1жчасткова сполучна тканина мютила потужш пучки колагенових волокон..
На 21-у добу привертало увагу розростання сполучноТ' тканини не ттьки в м1жчасткових перегородках, але й внутр1шньочасткове - навколо проток \ тонк1 прошарки навколо ацинуав. В окремих частках - повний колапс ацинуав. Аци-нуси мали вигляд ущтьненоТ' структури округлоТ' форми. Просв1т не простежувався. Площа аци-нуса продовжувала зменшуватися, а ктькють сероцит1в у них до кшця дослщу збер1галася зменшеною. У цитоплазм! сероцит1в спостер1га-лися ознаки бтковоТ' дистрофи. Вакуол1 в цитоплазм! сероцит1в траплялися рщко.
У динамщ1 дослщу вщ 14-1 до 21-1 \ 28-1 доби зовшшнш д1аметр вставних проток залишився великим, а просвп" наблизився до показниш контролю. Подекуди в просвт прослщковувався ущтьнений еозинофтьний вмют. У навколопро-токовому простор! визначалися тонк1 колагенов1 волокна. Посмуговаш вивщш протоки мютили ештелюцити з центрально розташованим ядром.
1'хня висота найбтьша з уах термов дослщу. Ктькють ештелюцит1в у стшц1 наблизилася до ¡нтактних. Просв1т цих проток переважно розши-рений \ втьний вщ вмюту. Навколо розширених м1жчасткових проток виявлялися потужш товсп пучки сполучноТ' тканини. 1'х ештелюцити мали найбтьшу висоту з уах термов дослщу. Ядра розм1щувалися в центр! кл1тин.
Таким чином у динамщ1 експерименту спосте-р1галися альтеративш \ компенсаторш морфо-функцюнальш змши в паренх1м1 \ стром1 пщще-лепноТ' слинноТ' залози. Динамка змш характери-зувалася позитивними зрушеннями з1 зб1льшен-ням терм1ну п1сля останнього введения циспла-тину. Водночас зовшшнш д1аметр \ площа аци-нус1в не досягли р1вня контролю, залишаючись в1рог1дно зменшеними. К1льк1сть сероцит1в на поперечному перер1з1 ацинуса зменшилася. Змн ни в |'хн1й цитоплазм! \ ядрах (карюпкноз) св1д-чать про загибель певноТ частини сероцит1в.
П1дсумовуючи результати досл1дження стану вставних вив1дних проток, слщ зауважити, що |'хн1й зовшшнш \ д1аметр просв1ту на кшець до-сл1ду був зб1льшений, пор1вняно з контролем. Еп1тел1оцити стали вищими, а IX к1льк1сть зменшилася \ не досягла показника ¡нтакних тварин. У посмугованих \ м1жчасткових вив1дних протоках зовн1шн1й д1аметр зазнав значного зб1ль-шення, а д1аметр просв1ту повернувся до показ-ниш контролю. Це пояснюеться тим, що висота еп1тел1оцит1в стала бтьшою. Водночас 1'хня к1ль-к1сть зменшилася. Наш1 результати сп1впадають ¡з даними О.А.БиШуап е1 а1. [10], що за умов х1-м1отерап1| в1дбуваються значш г1стопатолог1чн1 та ¡муноцитох1м1чн1 зм1ни в пщщелепнш слинн1й залоз1 - зменшення розм1р1в ацинарних кп1тин, як1 супроводжуеться зростанням ф1бротичних прояв1в, хрон1чного запалення, атип1ею ядер \ вакуол1зац1ею цитоплазми. Ми згодн1 з авторами в тому, що первинна дисфункц1я виявляеться пов'язаною з1 зм1нами числа ацинарних кл1тин п1дщелепно1 слинноТ залози, але не згодш, що стан системи вив1дних проток п1сля х1м1отерап1| збережений. У систем! вив1дних проток розгор-таються патолог1чн1 зм1ни, як1 не компенсуються в повному об'ем1 через 28 д1б п1сля припинення введения тваринам цисплатину. Причиною цьо-го явища може слугувати кумуляц1я цисплатину в слиннш залоз1, а пошкодження еп1тел1альних кл1тин проток пов'язано з1 швидким виведенням цисплатину через них у просвп протоки \ насту-пною його реабсорбц1ею [11].
Висновки
1.Встановлено, що п1д впливом цисплатину в паренх1м1 \ стром1 пщщелепноТ залози виникають значн1 морфолог1чн1 змши. У паренх1м1 спостер1-гаеться колапс ацинуав. У динам1ц1 досл1ду вщ 3-1 до28-1 доби |'хн1й зовшшнш д1аметр, площа ацинуав, висота \ ктькють сероцит1в в1рог1дно зменшена. Змши в цитоплазм! сероцит1в \ карю-п1кноз св1дчать за загибель певноТ частини се-
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
роцит1в.
2.Еп1телюцити вставних, посмугованих i м1ж-частковоТ протоки мають ознаки ослизнення. Зо-вшшнш д1аметр вставних проток i Т'хнш просв1т до 14-1 доби зменшуеться, висота еп1телюцит1в зменшена до 14-Т доби, a Т'х кшькють до кшця дослщу зменшена. У посмугованих вивщних протоках зовшшнш д1аметр ¡з 14-Т доби збтьшу-еться, а просв1т - зменшуеться. Зовшшнш flia-метр м1жчастковоТ протоки розширюеться, а просв1т мае незначш вщхилення вщ контролю, висота еп1телюцит1в до 7-Т доби зменшуеться, а на кшець дослщу перевищуе контроль.
3. У стром1 пщщелепноТ залози з тривалютю експерименту наростають прояви ф1бротизацп. У навколопротокових просторах вставних i по-смун У навколопротоковому простор! визнача-ються тонк1 колагенов1 волокногованих проток визначаються тонк1 колагенов1 волокна, а навко-ЛО м1жчаСТКОВИХ проток - потужы TOBCTi пучки сполучноТтканини
Перспективи подальших дослщжень. З'ясування етюлогп i патогенезу пошкоджень слинних залоз приведуть до пропозицш i реалн зацЛ попереджувальних заход1в TxHix ятрогенних ускладнень. Розумшня поб1чних ефект1в на слинш залози допоможе стоматологам i онкологам розшзнати Тх раны прояви i попередити Тх розвиток.
Лтература
1. Jensen S.B. Xerostomia and hypofunction of the salivary glands in cancer therapy / S.B.Jensen, A.M.Pedersen, J.Reibel [et al.] // Support Care Cancer. - 2003. - Vol.11, №4. - P.207-225.
2. Ohrn K.E. Oral status during radiotherapy and chemotherapy: a descriptive study of patient experiences and the occurrence of oral complications // K.E.Ohrn, Y.B.Wahlin, P.O.Sjoden // Suppert Care Cancer. -
2001. - Vol.9. - P.247-257.
3. Fischer J. Phase III quality-of-life study results: impact of patients's quality of life to reduce xerostomia after radiotherapy for head-and-neck cancer / J.Fischer // Int.J.Radiat.Oncol. -2003.- Vol.56. - P.832-836.
4. Sonis S.T. Oral complications of cancer therapy / S.T.Sonis, E.G.Fey // Oncology (Williston Park). -
2002. - Vol.16. - P.680-686.
5. Rojas de Morales T. pH and salivary sodium bicarbonate during the administration protocol for methotrexate in children with leukemia // T. Rojas de Morales, R.Navas, N.Viera [et al.] // Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal. - 2007. - Vol.12. - P.435-439.
6. Бобров А.П. Изменения слизистой оболочки полости рта у онкологических больных на фоне проводимой химиотерапии (обзор литературы) / А.П.Бобров, Т.Б.Ткаченко // Стоматология. - 2006.
- №6. - С.70-73.
7. Epstein J.B. Oropharyngeal mucositis in cancer ther-apy/ Review of pathogenesis, diagnosis, and management // J.B.Epstein, M.M.Schubert // Oncology (Huntingt). - 2003. - Vol.17, №12. - P.1767-1779.
8. Brown C.G. Clinical consequences of oral mucositis // C.G.Brown, J.Wingard // Semin. Oncol. Nurs. - 2004.
- Vol.20, №1. - P.16-21.
9. Sonis S.T. The parhophysiology of mucositis / S.T.Sonis // Nat. Rev. Cancer. - 2004. - Vol.4, №4. -P.277-284.
10. Sullivan C.A. Chemoradiation-induced cell loss in human submandibular glands / C.A.Sullivan, R.I.Haddad, R.B.Tishler [et al.] // Laryngoscope. -2005. - Vol.115, №6. - P.958-964.
11. Kitashima S. Morphological Alterations of Subman-dibular Galands Caused by Cisplatin in the Rat / S.Kitashima // Kurume Med. J. - 2005. - Vol.52. -P.29-38.
Реферат
МОРФО-ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПОДЧЕЛЮСТНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ ЦИСПЛАТИНА Гвоздик И.М.
Ключевые слова: цисплатин, подчелюстная железа, морфометрия.
В эксперименте на 25 белых крысах изучена структура подчелюстной слюнной железы под влиянием цисплатина. Цисплатин вводили внутрибрюшинно в дозе 2 мг/кг массы тела на протяжении 9 недель. 10 интактных животных служили контролем. Материал забирали на 3,7,14,21 i 28 сутки после последнего введения препарата. Под влиянием цисплатина в паренхиме и строме подчелюстной железы возникают значительные морфологические изменения. В паренхиме наблюдается коллапс аци-нусов. В динамике эксперимента от 3 до 28 сут наружный диаметр и площадь ацинусов, высота и количество сероцитов достоверно уменьшены. Эпителиоциты вставных, исчерченных и междолькового протоков имеют признаки ослизнения. Наружный диаметр вставных протоков, их просвет и высота эпителиоцитов уменьшена до 14 сут, а их количество уменьшается на протяжении эксперимента. В исчерченных виводных протоках наружный диаметр с 14 сут увеличивается, а просвет - уменьшается. Наружный диаметр междолькового протока pacшиpяeтcя, а просвет имеет незначительные отклонения от контроля, высота эпителиоцитов до 7 сут уменьшается, а на конец эксперимента превышает контроль. В строме сдлительностью эксперимента нарастают проявления фибротизации.
Summary
MORPHO-FUNCTIONAL STATUS OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLAND UNDER INFLUENCE OF CISPLATIN Gvozdik I.M.
Key words: cisplatin, submandibular salivary gland, morphometry.
The structure of the submandibular salivary gland was studied in the experiments on 25 white rats after cisplatin therapy. Cisplatin was injected intraperitoneally (2 mg/kg) and weekly for 9 weeks. 10 intact animals constituted the control group. Material was taken and studied on the 3rd , 7th , 14th , 21st and 28th days after the drug administration. Due to the effect of cisplatin the considerable changes arose in the parenchyma and stroma of the submandibular salivary gland. There was observed the collapse of acini within the paren-
Том 9, Випуск 4
39
chyma. Outer diameter and area of the acini, the height and quantity of serocytes decreased reliably from the 3rd to the 28th days of the experiment. Epitheliocytes of the intercalated duct, striated duct and interlobular duct had the signs of the mucous degeneration. Outer diameter, diameter of clear space of the intercalated ducts and the height of their epitheliocytes decreased to 14th day, but their quantity decreased during the experiment. Outer diameter of the interlobular duct increased and the diameter of clear space had insignificant changes from the control, the height of their epitheliocytes to 7th day decreased and to 28th day exceeded the control. The signs of fibrotization grew in stroma to the end of the experiment.
УДК 616.742-001-08-092.9
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА К0РЕКЦ1Я УШКОДЖЕНЬ Р0Г1ВКИ ОКА ГЛУТАРГ1Н0М
Горлачова П.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Робота е фрагментом дослЮноТ НДР « Розробка нових методов диагностики, лжування та профтактики захворювань органов травления в сполученнi з iншими захворюваннями систем организму» (державний реестращйний номер 0106U000964).
На моделi ушкодження poriBKH ока крол1в обгрунтовано використання глутарг1ну, про що св/д-чить нормал'/заи/я проте)'назно-/нг/бЬорного потени/алу, зменшення катабол/зму фукопроте)шв та процес'/в в/льно-радикального окислення, а також прискорення проиес/в репараиН, формування
н/жного рубия рог/вки. Ключов1 слова: ропвка, глутарпн.
Захворювання ропвки проявляються р1знома-штнютю форм i BMfliB. Серед очних хвороб вони становлять четверту частину. Захворюваннями ропвки обумовлено попршення або втрата зору у значноТ' ктькосп елтих i людей з вадами зору. У cbítí нал1чуеться не менше 40 млн. хворих з бтьмами, як1 потребують операцп пересадки ропвки. Пояснюеться це тим, що ропвка, як сама зовшшня оболонка, схильна до дм ф1зичних, ме-хан1чних та xím¡4hhx фактор1в зовшшнього сере-довища. Враховуючи онтогенетичну спорщне-HicTb та анатом1чну близькють з кон'юнктивою, склерою, судинним трактом, poriBKa легко втягу-еться в запальний процес при захворюванш цих оболонок [1].
Майже постшна наявнють м1крофлори в кон'ю-нктивальному м1шку нерщко виявляеться небез-печним нав1ть при мш1мальному травмуванш ропвки. Слщ враховувати i ту обставину, що poriB-ка е безеудинною тканиною. Умови и трофеи значно riprni, н1ж ¡нших оболонок ока. Bmíct по-живних речовин у н1й мЫмальний, що, безумов-но, позначаеться на процесах репараци та реге-нерацп [2].
Найбтьш важкими серед ушкоджень potíbkh е непроникаюч1 поранення в оптичнш 30hí potíbkh, як1 захоплюють и строму. Нав1ть за сприятливим переб1гом вони призводять до значного знижен-ня гостроти зору. У гостр1й стади процесу це зу-мовлене набряком i помутн1нням в д1лянц1 поранення, а в подальшому стшким помутн1нням, рубцем рог1вки у поеднаны з неправильним астигматизмом. Ушкодження поверхневих шар1в рог1вки супроводжуються появою бол1в, св1тло-боязн1, сльозотечи, блефароспазму, зорових розлад1в i вимагають негайного адекватного л1-кування.
Встановлено, що оксид азоту знижуе запален-
ня I прискорюе процес загоення ран ропвки за рахунок прискорення м1граци та прол1фераци кл1тин еп1тел1ю. Вплив NO на nepeöir раневого процесу здшснюеться через посилення активно-CTi макрофаг1в, нормал1заци м1кроциркуляцп, зб1льшення дегщратаци пошкоджених тканин, ослабления запальноТ ексудаци i кл1тинноТ про-л1ферацп. Вщбуваеться посилення регенерато-рних процес1в в еп1тели i ендотели, прол1ферац1я ф1бробласпв i синтез колагену [3, 4].
На даний час ведуться ¡нтенсивн1 розробки з отримання л1карських засоб1в, д1ючою речови-ною яких е оксид азоту. Тому, нашу увагу привернув в1тчизняний препарат - глутарпн. Дюча речовина глутарг1ну - L - арпншу L - глутамат - с1ль двох амшокислот. Препарат виробляе TOB «Фармацевтична компаыя« Здоров'я », в даний час зареестровано три л1карськ1 форми: таблетки для перорального застосування, що мютять 0,25 глутарг1ну, 4% водний розчин глута-priHy для внутр1шньовенного введения i 40% концентрат глутарг1ну для ¡нфузш.
Мета досл1дження: обфунтування ефективно-CTi експериментальноТ корекцп глутарг1ном - донатором NO травматичних ушкоджень ропвки ока крол1в.
Матер/ал i методи досл'/дження
Моделювання ушкодження ропвки ока було проведено на 25 кролях (50 очей) породи «ши-ншила» (вагою 2,0 - 2,5 кг), як1 отримували пов-ноцшне збалансоване харчування i перебували в належних сан1тарно-г1г1ен1чних умовах в1вар1ю ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолог1чна академ1я». Експерименти проводили з дотри-манням рекомендацш, щодо проведения меди-ко-б1олог1чних дослщжень згщно з бвропейською конвенц1ею.
