CC BY
15
УДК 611.316-092.9±611.019 Бшаш В. П., Срошенко Г. А.
КШЬКЮНА I М0РФ0МЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ
К0МП0НЕНТ1В П1ДНИЖНЬ0ЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛ03
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
ЬИавИ umsa@ukr.net
Робота е фрагментом науково-дослщно'У робо-ти кафедри анатомп людини ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолопчна академ1я» «В1ков1 аспек-ти структурно! оргаызацп оргаыв ¡мунноУ системи, залоз шлунково-кишкового тракту та сечо-статевоУ' системи людини в нормi i патологii» № державно! реестрацп 0111 и004192. Автор е спiввиконавцем дано'У теми.
Вступ. Розширення i поглиблення методичних можливостей морфологiчного i морфометричного вивчення структурних елементiв рiзних органiв та систем поставили пщ сумнiв ряд уявлень що скла-лись по багатьох проблемах стосовно проявiв р1з-номанiтних захворювань. В останнiй час набувае широкого розповсюдження хвороби пов'язан з патологiчними процесами, якi вщбуваються в великих слинних залозах. Коротке перерахування одних тiльки чинниюв, якi приймають участь в якост етю-логiчних або патогенетичних основ при захворюван-няхвеликихслиннихзалоз, або встановлення проти-рiчних питань Ух класифiкацiй може бути предметом спещально'У дискусii [1,2,7]. Доцтьно пiдкреслити, що морфологiчне дослiдження будь якого органу, поглиблюючи уявлення про патолопчы процеси як1 можуть розвиватись в ньому, одночасно збтьшують ступшь невизначеностi тверджень при цьому збть-шуючи вiрогiднiсть помилкових висновкiв. В зв'язку з цим можливiсть помилкових пщсумюв повинна постiйно контролюватись вщповщними морфо ме-тричними i математичними методами [4,6,8].
Використання лабораторних тварин, для експе-риментального моделювання патолопчних процеЫв потребуе встановлення та деталiзацii подiбностi I вiдмiнностi структурних елемен^в органiв людини I п1ддосл1дних тварин. Однак для глибокого розумш-ня мехаызму плину патологiчних станiв, яю моделю-ються на тваринах, та адекватност розшифрування одержаних результатiв потр!бно враховувати видов1 особливост яю притаманн тваринам р1зних вид1в та спиратись на вихщы параметри юльюсних характеристик тканин, оргаыв та систем [3,5,10].
Мета дослщження. Метою роботи було встановлення вихщних даних щодо розм!р!в структурних компонен^в пiднижньощелепних слинних залоз людини та лабораторних тварин (собака, морська свинка, крть, щур).
0б'ект I методи дослщження. Для дослщження використовувались пщнижньощелепы слинн за-лози людини (чолов1чоУ статi), щур1в, крол1в, собак, морських свинок (сам^в). Забiр пщнижньощелеп-них слинних залоз лабораторних тварин прово-дився в умовах мало! операцмно'У вiварiю ВДНЗУ
«УкраУнська медична стоматолопчна академiя» згщно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) ! Гель-Ынською декларацieю про гуманне вiдношення до тварин. Пщ тiопенталових наркозом вилучалась л!ва пiднижньощелепна слинна залоза з метою подаль-шого збереження життя лабораторних тварин. л1в1 пiднижньощелепнi слинн залози людини, для про-ведення досл!дження, а пот1м пор1вняльного анал!-зу вилучались у трутв людей, яю вилучались пщ час планового розтину, на базi Полтавського обласного патологоанатомiчного бюро . Пюля забору мате-рiалу залози фiксували у 4% розчин нейтрального формалiну. Для отримання пстолопчних препаратiв зр1зи товщиною до 5 мкм фарбували гематоксилi-ном i еозином. Для морфометричного аналiзу на ультраструктурному р1вн1 бюптати пщнижньоще-лепних слинних залоз ущтьнювали в ЕПОН-812 за загальноприйнятими методиками щодо проведень електронномiкроскопiчних доогмджень [9].
Результати дослщження та Тх обговорення. Пiднижньощелепнi слинн залози (ПНЩСЗ) людини та лабораторних тварин при детальному вивченн на св^лооптичному та електронномiкроскопiчному р1внях мають сво'У сптьы i вщмЫы морфолопчы характеристики [3,4] При морфолопчному та морфо-метричному дослiдженнi встановлено, що ПНЩСЗ людини ззовн були вкрит сполучнотканинною капсулою i складалась з строми залози в яюй розмщу-вались судини, нервовi компоненти, кiнцевi вщдти двох тип1в: 61лков1 i змiшанi, протоково'У системи: вставнi, посмуговаы, мiжчасточковi. Морфометрич-но встановлено, що середнм дiаметр просв^ ар-терюл ПНЩСЗ людини в складае 12,17±0,21 мкм, капiляри мали середнм дiаметр 8,4±0,21мкм, а се-реднм дiаметр венул складав 17,75±0,49 мкм.
Доотджуючи структуры компоненти ПНЩСЗ людини ми з'ясували що юльюсть середня юльюсть сероцитiв бткових ацинуЫв становить 7,4±0,28 в 10 полях зору (п/з), а Ух середнм розм1р стано-вив 7,45±0,15 мкм. Вони мютили пол1морфн1 се-креторнi гранули середня юльюсть яких становила 81,48±1,94 мкм, а Ух середнiй дiаметр був 1,31±0,03 нм. Середня юльюсть мiоепiтелiоцитiв бткових аци-нуЫв дорiвнювала 1,3±0,12, Ух середнiй розм1р ста-новив 1,67±0,02 мкм, товщина базальноУ мембрани в середньому складала 28,46±0,69 нм.
Середня юльюсть мукоци^в змшаних ацинуЫв складала 14,33±0,23 в п/з, ктьюсть Ух секреторних гранул становила 53,66±1,13. Середня ктьюсть сероци^в 2,4±0,16, юльюсть Ух секреторних гранул становила 79,32±1,76. По периферii змшаних аци-
нуЫв визначались мюеытелюцити !х середня ктькють становила 1,28±0,15.
Середый розм1р сероцит1в змшаних ацинуЫв становив 5,45±0,03 мкм, д1аметр ¿х секреторних гранул 1,37±0,03 мкм. Середый розм1р мукоци-т1в був 9,28±0,23 мкм, д1аметр секреторних гранул
- 1,26±0,02 мкм Середый розм1р мюеытелюцит1в дор1внював 1,67±0,03 мкм, а товщина базально! мембрани на яких вони розташовувались становила 32,18±0,56 мкм.
При морфометрп протоково! системи встанов-лено, що середня ктькють еп1телюцит1в вставних проток ПНЩСЗ людини становила 6,5±0,26 в п/з, ктькють мюеытелюцит1в 1,11 ±0,32, висота еыте-люцит1в 4,8±0,13 мкм, середый розм1р мюеытелю-цит1в 1,49±0,01 мкм, товщина базально! мембрани 33,34±0,71 нм.
Морфометричн показники структурних компонент посмугованих проток ПНЩСЗ людини були наступними: ктькють еп1телюцит1в -31,8±0,63; висота еп1телюцит1в 11,37±0,25 мкм, товщина базаль-но! мембрани 28,18±0,11 нм. М1жчасточкових проток: ктькють еп1телюцит1в складала 57,01±0,94, ¿х висота становила 8,14±0,38 мкм, товщина базально! мембрани була 40,36±0,68 нм.
При анал1з1 метричних та ктькюних показниюв структурних компонен^в часточок ПНЩСЗ собаки встановлено, що середня ктькють сероцит1в бтко-вих ацинуЫв була 8,9±0,16, ктькють !х секреторних гранул 68,4±2,03, середня ктькють мюеп1телюцит1в складала 1,22±0,15 мкм. Розм1р сероцит1в був в се-редньому 6,39±0,016 мкм, д1аметр секреторних гранул 1,2±0,01 нм, розм1р мюеп1телюцит1в 1,65±0,02 мкм, товщина базально! мембрани 17,9±0,41 нм.
За нашими доогмдженнями середня ктькють еп1телюцит1в вставних проток собаки становить 3,54±0,16, ктькють мюеп1телюцит1в становила 0,7±0,43.
Середнм розм1р мюеп1телюцит1в вставних проток ПНЩСЗ собак складав 1,61 ±0,01 мкм, висота еп1телюцит1в дор1внювала 3,03±0,01 мкм, товщина базально! мембрани становила 23,43±0,52 нм. Що стосуеться структурних компонен^в зм0а-них ацинуЫв то: ктькють мукоцит1в в середньому складала 13,40±0,42, ктькють секреторних гранул 54,1±1,08, ктькють мюеп1телюцит1в 1,14±0,31, ктькють сероцит1в змшаних ацинуЫв дор1внювала 2,67±0,16, а ктькють !х секреторних гранул становила 75,51±2,31.
Ктькють еп1телюцит1в посмугованих проток становила 15,33±0,46, висота еп1телюцит1в дор1вню-вала 9,56±0,44 мкм, товщина базально! мембрани
- 24,98±0,58 нм.
Середы значення ктькост еп1телюцит1в м1ж-часточкових проток складала 40,3±0,92, висота еп1телюцит1в 7,97±0,24 мкм, товщина базально! 31,8±0,49 нм.
Середнм д1аметр просв1ту артерюл ПНЩСЗ собак складав 11,34±0,19 мкм; каптяри, мали се-реднм д1аметр просв1ту 6,79±0,05 мкм; середнт д1аметр просв1ту венул становив 13,19±0,21 мкм.
При морфометричному дослщжены елемент1в гемомкроциркуляторного русла ПНЩСЗ морських
свинок встановлено, що середнм д1аметр про-свтв артерюл складав 8,59±0,18 мкм; каптяр1в -3,92±0,04 мкм; венул - 8,75±0,05 мкм.
Дослщжуючи структуры компоненти ПНЩСЗ морських свинок ми з'ясували, що ктькють серо-цит1в бткових ацинуЫв становила 5,56±0,15, се-редый розм1р сероцит1в складав 5,03±0,02 мкм, ктькють секреторних гранул вщповщав показни-ку64, 41±027, а д1аметр !х секреторних гранул був 1,17±0,02 нм. Середня ктькють мюеп1телюцит1в бткових ацинуЫв дор1внювала 1,29± 0,08, розм1р мюеп1телюцит1в становив 1,7±0,03 мкм, а товщина базально! мембрани становила 17,48±0,08 нм.
Середня ктькють мукоцит1в змшаних аци-нуЫв складала 6,62±0,13, ктькють секреторних гранул становила 33,69±0,15, ктькють сероцит1в 3,85±0,14, а ктькють !х секреторних гранул була 53,57±0,17. Розм1р сероцит1в змшаних ацинуЫв становив 3,13±0,09 мкм, д1аметр секреторних гранул був 0,92±0,02 нм. Розм1р мукоцит1в складав 7,4±0,06 мкм, а д1аметр секреторних гранул муко-цит1в становив 0,78±0,1 нм. Розм1р мюеп1телюцит1в був 1,71±0,03 мкм, товщина базально! мембрани на яюй вони розташовувались складав17,4±0,07 нм.
Ктькють еп1телюцит1в вставних проток ПНЩСЗ морських свинок становив в середньому 5,9±0,12, ктькють мюеп1телюцит1в в середньому дор1внюва-ла 1,2±0,08. Стосовно метричних показниюв встановлено, що середня висота еп1телюцит1в була 4,76±0,04 мкм; розм1р мюеп1телюцит1в 1,7±0,03 мкм, а середы показники товщини базально! мембрани дор1внювали 21,6±0,15 мкм.
Ктькюы та метричн показники структурних компонен^в посмугованих проток ПНЩСЗ морських свинок були наступними: середня ктькють еп1телюцит1в становила 14,28±0,16 мкм, !х висота 10,39±0,04 мкм; товщина базально! мембрани до-р1внювала30,63±0,08 мкм. М1жчасточкових проток: середня ктькють еп1телюцит1в 33,63±0,17, !х висота дор1внювала 10,39±0,04 мкм, а товщина базально! мембрани складала 33,81±0,06 мкм.
При метриному дослщжены елемент1в гемом1-кроциркуляторного русла ПНЩСЗ крол1в встановлено, що середнм д1аметр просв1ту артерюл складав 8,4±0,11 мкм, середнм д1аметр просв1ту каптяр1в, дор1внював 4,01±0,01мкм, а середнм д1аметр венул був 11,31±0,13 мкм.
Дослщжуючи структуры компоненти ПНЩСЗ крол1в ми з'ясували що ктькють мукоцит1в б1лко-вих ацинуЫв становила 12,56±0,19 мкм, розм1р мукоцит1в 13,39±0,12 мкм, ктькють секреторних гранул 79,94±1,55, д1аметр секреторних гранул 1,08±0,04 мкм. Середня ктькють мюеытелюцит1в б1лкових ацинус1в дор1внювала 1, 14±0,15, розм1р м1оеп1тел1оцит1в складав 2,26±0,02 мкм, а товщина базально! мембрани становила 15,8±0, 11 нм. Середня ктькють мукоцит1в змшаних ацинус1в скла-дае 12,42±0,23, к1льк1сть секреторних !х гранул становила 41,07±0,37. Середня к1льк1сть сероцит1в була 2,41±0,17, а к1льк1сть !х секреторних гранул до-р1внювала 40,5±0,3 мкм.
Розм1р сероцит1в зм1шаних ацинуЫв становив 5,52±0,08 мкм, д1аметр секреторних гранул
0,96±0,01 hm, po3Mip MyKOöMTiB 6yB 12,1±0,16 mkm, a fliaMeTp ix ceKpeTopHi/ix rpaHyn CTaHOBMB 1,1±0,02 mkm. Po3Mip MioeniTe^ioöMTiB 6yB 2,01 ±0,04 mkm, a TOBi^HHa 6a3a^bHoi MeMÖpaH/ Ha hki/ix bohm po3Ta-woByBa.ni/icb AopiBHiBaB 20,88±0,21 hm.
Ki^bKicTb eniTe/iioii/iTiB BCTaBHix npoToK IHI|C3 Kpo/iB CTaHoBMTb b cepeflHboMy 3,97±0,21, Ki/bKicTb MioeniTe^iouiTiB 0,96±0,15, Bi/coTa eniTe/iioiii/iTiB 3,11 ±0,04 mkm, cepeflHiM po3Mip MioeniTe/iioiii/rriB 6yB 2,01±0,04 mkm, ToBiiHa 6a3a.nbHoi MeMÖpaH/ AopiB-HiBa/a 25,42±0,16 hm.
Mop0oMeTpiHHi noKa3HMKi cTpyKTypH/x kom-noHeHTiB nocMyroBaHix npoToK IHI|C3 Kpo/iB: Ki^bKicTb eniTe/iioii/iTiB 14,56±0,22, Bi/coTa eniTe/i-oöiTiB 9,56±0,15 mkm, ToBiiHa 6a3a.nbHoi MeMÖ-paHi 28, 18±0,11 hm. MixHacToHKoB/x npoToK: Ki^bKicTb eniTe/iioiöi/rriB 24,35±0,22, Bi/coTa eniTe/io-öiTiB 8,76±0,01 mkm, ToBiiHa 6a3a.nbHoi MeM6paHi 30,46±0,18 hm.
Ki/bKicHe i Mop0oMeTpiHHe Aoc/iiAxeHHH cTpyK-TypHix KoMnoHeHTiB HacToHoK IHI|C3 iypiB BcTaHo-bm/o, io cepeflHH Ki/bKicTb cepoMyKoiiTiB 3Mii±iaHi/ix aiiHyciB CTaHoBH/ia 6,3±0,16, Ki/bKicTb ceKpeTopH/x rpaHyn 54,6±0,18, Ki/bKicTb MioeniTe/iioiii/iTiB cK/iaAa-/a 1,32±0,08. CepeflHiM po3Mip cepoMyKoiiTiB 6yB 6,96±0,03 mkm, fliaMeTp ix ceKpeTopHix rpaHy/i cTa-hobmb 1, 1 ±0,02 mkm. CepeflHiM po3Mip MioeniTe/io-öiTiB flopiBHiBaB 1,59±0,02 mkm, ToBiiHa 6a3a.nbHoi MeMÖpaHi Ma/a noKa3H/K 18,55±0,09 hm.
3a HarniMi floc^iflxeHH^Mi cepeflHH Ki/bKicTb eniTe/iioiii/iTiB BcTaBH/x npoToK iypiB cTaHoB/Tb 4,05±0,16, BicoTa eniTe/iioii/rriB cTaHoBiina 2,48±0,02 mkm. CepeflH^ Ki/bKicTb MioeniTe/iioii/rriB BcTaBHix npoToK cK^afla^a 0,6±0,13, cepeflHiM po3Mip 6yB 2,48±0,02 mkm, ToBifli/iHa 6a3a/ibHoi MeM6paHi flopiB-HiBa/a 19,74±0,13 mkm.
CepeflHe 3HaneHH^ Ki/bKocTi eniTe/iioii/iTiB no-cMyroBaH/x npoToK AopiBHioBa.no 20,28±0,15. CTiHKa nocMyroBaH/x npoToK yTBopiBa/acb K/iiTi/iHaM/i np/-3MaT/HHoi 0opM/, B/coTa hki/ix cK/afla/a 7,9±0,04 mkm. ToB|/Ha 6a3a/bHoi MeM6paH/ b cepeflHboMy flopiBHiBa/a 25,93±0,13 hm. CepeflHi 3HaHeHHH 3o-BHiniHboro fliaMeTpy rpaHy/^pH/x npoToK e HaM6i/b-0/mm cepefl npoToK IHI|C3 iypiB i flopiBHiBa/a 41,84±0,155 mkm. Bi/icoTa npoToKoB/x eniTe/iioiii/i-TiB cK/afla/a 16,81 ±0,155 mkm, fliaMeTp npocBiTy -6,08±0,113 mkm. CepeflHi 3HaHeHHH Ki/bKocTi eniTe/i-oi/TiB MixHacToHKoB/x npoToK cK/afla// 28,3±0,16. cepeflH^ B/coTa eniTe/io|/TiB cTaHoBi/a 8,89±0,04, a ToB|i/iHa 6a3a/bHoi MeM6paH/ flopiBHiBa/a 2,97±042
HM.
CepeflHiM fliaMeTp npocBiTy apTepio/ IHI|C3 iypiB cK/aflaB 8,21 ±0,03 mkm. MiKpocyfli/iHi/i, HKi HaM/ B/3HaHeHi ak KanLnapi/i, Ma// cepeflHiM fliaMeTp 4,63±0,02 mkm, Ha nonepeHH/x nepepi3ax npocBiT/ ix Ma// oKpyrny 0opMy, oKpeMi MicTi/ui/ 3HaHHy Ki/bKicTb ep/Tpoi/TiB. BeHy// b cK/afli HacToHoK IHI|C3 Ma.ni/i cepeflHiM fliaMeTp 11,78±0,08 mkm.
Bmchobok. npoBiBWH Mop0oMeTp/HHe i Ki/bKic-He flocjiiflxeHHA cTpyKTypH/x KoMnoHeHTiB IHI|C3 /ifl/H/ Ta /a6opaTopH/x TBapi/H BcTaHoB/eHo, io öi noKa3H/Ki 6e3nocepeflHbo 3a/exaTb Bifl bmaobo-ro noxoäxeHH^ oco6mhm. B/^B/eHi cepeAHi MeTp/H-Hi noKa3H/Ki cBiAHaTb, io noBHoro cniBnaAiHH^ Mix TaK/M/ y /iamhm Ta /a6opaTopH/x TBap/H He Mae. rip/i npoBeAeHHi eKcnep/MeHTa/bH/x Aoc/iAxeHb Ha nH|C3 noTpiÖHo o6ob'^3kobo BpaxoByBaT/ oco6/m-BocTi Mop0oMeTp/HH/x xapaKTep/cT/K Ta Ki/bKicH/x noKa3H/KiB ix cTpyKTypH/x KoMnoHeHTiB np/ iHTepnpe-Taiii po3B/TKy naTo/oriHH/x npoieciB b eKcnep/MeHTi.
nepcneKTMBM no,qa.nbWMX Aoc^iA^eHb. n/a-HyeTbca npoBeAeHHi iMyHoricToxiMiHH/x Aoc/iAxeHb IH|C3 /a6opaTopH/x TBap/H.
^iTepaTypa
1. Afanas'yev V.V. Klasyfikatsiya zakhvoryuvan' i poshkodzhen' slynnykh zaloz / V.V. Afanas'yev // Stomatolohiya. — 2010. — № 1. — S. 63-65.
2. Bedenyuk O.A. Osoblyvosti topohrafiyi ta krovopostachannya velykykh slinnikh zaloza u shchuriv u normi / O.A. Bedenyuk, V.V. Mahl'ona, I.YE. Herasim'yuk // Klinichna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. — 2015. — T. 14, № 1. — S. 29-33.
3. Kostilenko YU.P. Bazova funktsiya slynnykh zaloz / YU.P. Kostilenko. — Poltava, 1999. — 55 s.
4. Lisova I.H. Suchasnyy stan rozvytku vchennya pro slynnykh zalozakh i problem pov'yazanykh z yikh khronichnymy zapal'nymy zakhvoryuvannyamy / I.H. Lisova [Elektronnyy resurs] // Stomatolohiya: krok u maybutnye. Zb. mater. Mizhnarodnoho naukovoho e-sympoziumu, 27-31 travnya 2013. — Elektron. st. — Rezhym dostupu: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=itDV BQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA21&dq=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8B % D0% B9 +% D1% 81% D0% B8% D0% B0% D0% BB% D0% B0% D0% B4% D0% B5% D0% BD% D0% B8% D1% 82 & ots = _L2RyjMdvY & sig = nFPEPoDYcXGEJ1JgqDNxB_ kGiOg & redir_esc = y # v = onepage & q & f = false, vil'nyy. - Zahl. z ekranu. - Data zvernennya: 7.02.16. - Yaz. rus.
5. Metodyky morfolohichnikh DOSLIDZHEN': monohrafiya / M.M. Bahriy, V.A. Dibrova, O.H. Popadynets', M.I. Hryshchuk; za red. M.M. Bahriya, V.A. Dibrovi. — Vinnytsya: Nova Knyha, 2006. — 328 s.
6. Paches A.I. Pukhlyny slynnykh zaloz / A.I. Paches, T.D. Tabolinovskaya. — M.: Praktychna medytsyna, 2009. — 470 s.
7. Sarkisyan KH.P. Kserostomiya, yak proyav Porushennya Funktsiyi slinnikh zaloza pry sindromi Shehrena / KH.P. Sarkisyan // Aktual'ni pytannya teoretychnoyi ta klinichnoyi medytsyny: zbirnyk tez dopovidey Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsyy studentov ta molodykh vchenykh, m. Sumy, 10-12 kvitnya 2013 r. — suma: SumDU, 2013. — S. 237.
8. Toporov H.N. Klinichna anatomiya. Osoba / H.N. Toporov // MOZ Ukrayiny, Kharkiv. med. akad. poslediplom. osvity. — Kharkiv: Fakt, 2003. — 223 s.
9. Mechanisms of Fluid Secretion by Salivary Glands / R.J. Turner // Annals of the New York Academy of Sciences. — 1993. — Vol. 694, № 1. — P. 24-35.
10. Streptozotocin-induced type 1 diabetes mellitus alters the morphology, secretory function and acyl lipid contents in the isolated rat parotid salivary gland / S. Mahay, E. Adeghate, M Lindley [et al.] // Molecular and Cellular Biochemistry. — 2004. — Vol. 261, № 1. — P. 175-181.
УДК 611.316-092.9±611.019
К1ЛЬК1СНА I М0РФ0МЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ К0МП0НЕНТ1В П1ДНИЖНЬОЩЕ-ЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
Бшаш В. П., врошенко Г. А.
Резюме. В po6oTi проведено кшькюний i метричний анал1з структурних елемент1в пщнижньощелепних слин-них залоз людини, собаки, морськоУ свинки, кроля, i щура. Виявлен сеpеднi метpичнi показники свiдчать, що по-вного спiвпадiння мiж такими у людини та лабораторних тварин не мае. При проведены експериментальних до^-джень на пщнижньощелепних слинних залозах пoтpiбнo обов'язково враховувати особливост морфометричних характеристик та кiлькiсних показниюв структурних Ух кoмпoнентiв при Ытерпретацп розвитку патoлoгiчних про-цесiв в експериментг
Ключов1 слова: пiднижньoщелепна слинна залоза, ацинуси, протоки, мукоцити, сероцити, секреторн грану-ли, мioепiтелioцити, мopфoметpiя.
УДК 611.316-092.9 ± 611.019
КОЛИЧЕСТВЕННАЯ И МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ ПОД-НИЖНЕЧЕЛЮСТНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ
Билаш В. П., Ерошенко Г. А.
Резюме. В работе проведен количественный и метрический анализ структурных элементов поднижнече-люстных слюнных желез человека, собаки, морской свинки, кролика и крысы. Установленные средние метрические показатели свидетельствуют, что полного совпадения между такими у человека и лабораторных животных нет. При проведении экспериментальных исследований на поднижнечелюстных слюнных железах нужно обязательно учитывать особенности морфометрических характеристик и количественных показателей структурных их компонентов при интерпретации развития патологических процессов в эксперименте.
Ключевые слова: поднижнечелюстная слюнная железа, ацинусы, протоки, мукоциты, сероциты, секреторные гранулы, миоэпителиоциты, морфометрия.
UDC 611.316-092.9±611.019
QUANTITATIVE AND MORPHOMETRIC CHARACTERISTICS OF THE STRUCTURAL COMPONENTS OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLANDS
Bilash V. P., Yeroshenko H. A.
Abstract. Nowadays, diseases associated with pathological processes, that occur in the major salivary glands become widespread. Morphological examination of any organ provides profound knowledge regarding pathological processes, that can develop depending on various factors.
The aim of research was to determine the baseline data regarding the size of the structural components of human and laboratory animals submandibular salivary glands (dog, Guinea pig, rabbit, rat).
Submandibular salivary glands of men (male), rats, rabbits, dogs, Guinea pigs (males) were used for research. The detailed examination at optical and electronomicroscopic levels determined that submandibular salivary glands of laboratory animals and humans had both common and distinctive morphological characteristics. The morphological and morphometric study has determined that human submandibular salivary glands were covered with connective tissue capsule outside and composed of the gland stroma, where the blood vessels, nerve components located, as well as end divisions of two types: protein and mixed, the duct system included: intercalated, striated, interlobar. Morphometric evaluation determined that the average diameter of the arterioles lumen in human submandibular salivary glands was 12.17±0,21 ||m, the capillaries had an average diameter 8.4±0,21 ||m, and the average diameter of venules was 17.75±0.49 |im.
While examining the structural components of human submandibular salivary glands it was determined that the average number of serous cells of protein acini was 7.4±0.28 in 10 visual fields (v/f), and their average size was 7.45±0.15 |im. They contained polymorphous secretory granules, the average number of which amounted to 81.48±1.94 |im and their average diameter was 1.31±0.03 nm. The average number of basket cells of protein acini was equal to 1.3±0.12, their average size amounted to 1.67±0.02 |m, the thickness of the basal membrane averaged 28.46±0,69 nm.
The morphometric examination of the duct system determined that the average number of epithelial cells in intercalated ducts of human submandibular salivary glands was 6.5±0.26 in v/f, the number of basket cells was 1.11±0.32, the height of epithelial cells - 4.8±0.13 microns, the average size of basket cells was 1.49±0.01 |m, the thickness of basal membrane - 33.34±0.71 nm.
The morphometric parameters of the striated ducts structural components of human submandibular salivary glands were as follows: the number of epithelial cells - 31.8±0.63; the height of epithelial cells - 11.37±0.25 |m, the thickness of basal membrane - 28.18±0.11 nm. Interlobar ducts: the number of epithelial cells was 57.01±0.94, their height -8.14±0.38 |m, the thickness of basal membrane was 40.36±0.68 nm.
The morphometric and quantitative examination of the structural components of human and laboratory animals submandibular salivary glands determined, that these indicators were directly dependent on the species origin. The average metric data indicated that there was no complete concordance in findings between humans and laboratory animals. While conducting experimental studies of submandibular salivary glands, it is necessary to consider the peculiarities of the morphometric characteristics and quantitative indicators of the structural components in their interpretation of the pathological processes development in experiment.
Keywords: submandibular salivary gland, acini, ducts, myxocyte, serous cells, secretory granules, basket cells, morphometry.
Рецензент — проф. Прон/на О. М.
Стаття надшшла 13.06.2017 року
