CC BY
93
© Табачнюк Н. В., Олмник I. Ю. УДК 616. 316. 1-071. 3:616-053. 34 Табачнюк Н. В., Олiйник I. Ю.
ЗМ1НА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ТА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ПЛОД1В ЛЮДИНИ
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чернiвцi)
Досл1дження е фрагментом планово! комплексно! м1жкафедрально! науково-досл1дно! роботи кафедр анатоми, топограф1чно! анатом1! та оперативно! х1рург1! (зав. - проф. Ю. Т. Ахтеммчук), анатом!! людини 1мен1 М. Г. Туркевича (зав. - проф. Б. Г. Макар) Буковинського державного медичного уыверситету «Законом1рност1 перинатально! анатоми та ембрютопографи. Визначення статево-вкових особливостей будови I топографоанатом1чних вза-емов1дношень оргаыв та структур в онтогенез! людини», № державно! реестраци 011011003078.
Вступ. Розробка нових оптичних прилад1в I при-стро!в та повсякчасне використання цифрових тех-нолог1й реестрац1! та арх1вування зображень (у тому числ1 отриманих з м1кроскоп1чних препарат1в) ство-рюють передумови для формування нового стандарту якост1 морфолог1чного дослщження [4]. Су-часна морфолог1чна д1агностика характеризуеться б1льш високим ступенем в1рог1дност1 результат1в, а високояк1сн1 кольоров1 цифров1 зображення гютоло-г1чних препарат1в стали переконливим доказом правильной зроблених висновюв, що узгоджуеться з вимогами сучасно! практично! медицини. Водночас, для практично! охорони здоров'я сьогодн постае потреба виробити сптьний погляд науковц1в щодо оц1нки морфолог1чних I антропометричних характеристик на вс1х етапах внутршньоутробного роз-витку людини. Адже I дос1 в1дсутня едина система, в як1й морфогенез був би висвгглений у повн1й хро-нолопчнм посл1довност1 [3, 5], а проведення одно-спрямованих анатом1чних та кл1н1чних досл1джень у перинатальному пер1од1 онтогенезу з метою анато-мо-кл1н1чного анал1зу одержаних результат1в е пер-шочерговим 1з низки завдань перинатально! анатоми [1].
Аналггичним досл1дженням [2] пщкреслено, що ембр1огенез великих слинних залоз вщбуваеть-ся асинхронно, а д1агностична ц1нн1сть метод1в !х-нього дослщження законом1рно зб1льшуеться при комб1нуванн1 останн1х. Суттево необх1дним е формування единих нормативних характеристик великих слинних залоз для р1зних метод1в дослщження зг1дно з даними !хньо! пренатально! I постнатально! нормально! анатоми. Опублковаы роботи [6-10] щодо пренатального морфогенезу, становлення топографи та лектинопстох1м1чно! характеристики п1днижньощелепних слинних залоз людини в емб-р1ональному перюд1 розвитку доц1льно розширити
досл1дженням особливостей !хн1х морфолог1чних та антропометричних показниюв у плодовому пер1од1 внутр1шньоутробного розвитку (ВУР).
Мета дослщження. Вивчити вкову динам1ку морфолог1чних та антропометричних характеристик пщнижньощелепних слинних залоз (ПНЩСЗ) плод1в людини 4-10 м1сяц1в ВУР
Об'ект I методи досл1дження. Об'ектом досл1-дження послужив 51 препарат плод1в людини 4-10 м1сяц1в ВУР; 81,0-375,0 мм т1м'яно-куприково! до-вжини (ТКД) 1з музею препарат1в кафедри анатоми людини 1мен1 М. Г. Туркевича Буковинського державного медичного уыверситету та особисто набрано-го матер1алу. Кр1м цього, в1дпов1дно до двосторон-ньо! Угоди про наукову сп1впрацю (2010), вивчення плод1в (Пл) масою понад 500,0 г проводили безпо-середньо в Черн1вецьк1й обласн1й КМУ «Патолого-анатом1чне бюро». Досл1дження проведено з дотри-манням основних бюетичних положень Конвенц1! Ради бвропи про права людини та бюмедицину (вщ 04.04.1997 р.), Гельс1нсько! декларац1! Всесв1тньо! медично! асоц1ац1! про етичн1 принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23. 09. 2009 р. та згщно методичних рекомендац1й [11].
Увесь матер1ал досл1дження розд1лений нами на три в1ков1 групи: плоди 4-5 мюяц1в, 6-7 м1сяц1в I 8-10 мюяц1в ВУР. В1к об'екпв досл1дження визнача-ли за зведеними таблицями Б. М. Пэттена (1959), Б. П. Хватова, Ю. Н. Шаповалова (1969). Для до-сягнення мети доогмдження застосували методи макроскопи, мкроскопи сер1й посл1довних гютоло-пчних I топографоанатом1чних зр1з1в, граф1чного та пластичного реконструювання, тонкого препару-вання пщ контролем б1нокулярно! лупи, морфоме-тр1!, статистики.
Результати досл1джень та Тх обговорення. В основу дослщжень пренатального онтогенезу ПНЩСЗ людини нами покладено градац1ю перюд1в ВУР на основ! класично! пер1одизац1! ембр1огенезу I пюлязародкового онтогенезу людини Г. А. Шмщта (1972), яка визначае: зародковий перюд - тривалю-тю 45 д1б, передплодовий пер1од - тривалютю 30 д1б та плодовий перюд - 192 доби [12]. Таким чином, плодовий перюд пренатального онтогенезу людини включае плоди 4-10 мюяц1в ВУР 1з ТКД 81,0-375,0 мм.
Морфогенез та просторово-часову оргаы-зацю ПНЩСЗ початку плодового перiоду (4-5 мюяц ВУР) нами дослiджено на 15 препаратах Пл людини (81,0-185,0 мм ТКД). На початку плодового перюду пренатального онтогенезу людини форма i будова ротово! порожнини Пл немае суттевих вiдмiнностей вщ тако! в пе-редплодiв 56, 0-79,0 мм ТКД [7, 9, 10]. Зачаток ПНЩСЗ представлений системою галуження проток з дистальними утвореннями округло! форми, як ми розцшюемо як початковий етап формування юнцевих секреторних вщд1гмв за-лози (ацинуЫв). Останн представленi еттели альними клггинами кубiчноI форми з округлими ядрами дiаметром 3,5-4 мкм. На цьому етап1 розвитку тканина ПНЩСЗ вже дещо ущтьню-еться; в нм стають можливими для розпiзнання ще два елементи: внутрiшньочасточковi (по-смуговаы) протоки, вистеленi кубiчним епгге-лiем, та вставнi протоки - з дещо сплощеною епiтелiальною вистилкою. Свгглооптичним до-слiдженням серiйних гiстологiчних зрiзiв зало-зи встановлено наявнiсть у вказаних протоках гранул первинних секреторних продукпв.
Установлено, що дистальний в^т пщнижньо-щелепно! протоки у Пл 4-5 мюя^в ВУР у переважнт бiльшостi спостережень (14 iз 15), як i в передплодiв попереднього перюду пренатального онтогенезу ПНЩСЗ, з'еднаний iз дистальним вщдшом велико! пщ'язиково! протоки та утворюе сптьну вивiдну протоку пщ'язиково! та пщнижньощелепно! залоз, яка вiдкриваеться на дн ротово! порожнини в дтян-ц пiд'язикового м'ясця, де приймае участь у фор-муваннi сосочка язика. Доотдженням плодiв 4-5 мiсяцiв ВУР самостмне вiдкриття гирла пщнижньо-щелепно! вивiдно! протоки ПНЩСЗ на поверхн слизово! оболонки дна ротово! порожнини виявле-но лише в 1 спостереженн з 15 препаратiв плодiв людини.
У Пл 100,0 мм ТКД стшка сптьно! вивiдно! протоки залоз представлена двома шарами епiтелiаль-них клггин кубiчно! форми з округлими ядрами та товщиною стiнки 48-50 мкм. Як i ранiше, навколо протоки концентрован клiтини мезенхiми. Сумiжна iз зовнiшньою поверхнею вивiдно! протоки дтян-ка мiстить поодинокi ыжы колагеновi волокна. У Пл 100,0-185,0 мм ТКД тканину ПНЩСЗ (протоки, кш-цевi вщдши - майбутн ацинуси) оточуе значна юль-юсть острiвцiв кровотворення. Кровоноснi судини спрямован як вздовж пiднижньощелепно! протоки, так i мiж !! гiлками.
У Пл 120,0-185,0 мм ТКД топографiчно ПНЩСЗ знаходиться в надпщ'язиковм дтянц та займае незначну частину пщнижньощелепного трикутни-ка, розмiщуючись в "ложГ' залози, яке обмежене з трьох сторЫ рiзними анатомiчними структурами. 1з внутрiшньо! (медально!) сторони "ложе" об-межено: спереду - щелепно-пщ'язиковим, а по-заду - пщ'язиково-язиковим м'язами. Зовншня (латеральна) сторона "ложа" ПНЩСЗ - обмежена
Таблиця 1
Антропометричн характеристики ПНЩСЗ людини у Пл
4-5 мюящв ВУР (81,0 - 185,0 мм ТКД)
Вк Пщнижньощелепна слинна залоза
плод1в, ТКД, мм довжина, висота, мм товщина,
мюяц| мм мм
81,0 5,84 4,76 4,26
82,0 6,13 4,91 4,58
4 м1сяць 85,0 6,78 5,20 5,00
100,0 7,24 5,00 4,86
105,0 7,18 4,86 4,70
135,0 7,32 5,00 5,05
М ± т 97,80 ± 8,50 6,75 ± 0,25 4,96 ± 0,06 4,74 ± 0,12
138,0 7,38 4,92 4,90
141,0 7,44 4,98 4,90
145,0 7,50 5,40 5,21
160,0 7,80 5,64 5,34
5 м1сяць 164,0 7,51 5,08 3,80
178,0 7,93 5,85 5,60
180,0 8,15 5,70 5,40
185,0 8,30 6,10 6,15
185,0 8,46 6,39 6,10
М ± т 162,90 ± 6,54 7,83 ± 0,13 5,56 ± 0,17 5,27 ± 0,24
внутршньою поверхнею тта нижньо! щелепи. Знизу - передым i заднiм черевцем двочеревцевого м'яза та його промiжним сухожиллям.
1з дослiджених15 препаратiв Пл 81,0-185,0 мм ТКД (4-5 мюяц ВУР) лише в одному випадку у Пл 185,0 мм ТКД вдалось виявити наявнють 5-и додат-кових (самостмних) часточок право! ПНЩСЗ. Три iз названих додаткових часточок розмщувались по верхньо-латеральному краю залози та прилягали до не!. 1хн вивщы протоки проникали вглиб залози. Дв1 часточки, знаходячись на вщстаы 3-4 мм попереду ПНЩСЗ, мали самостмы вивiднi протоки, якi про-низували щелепно-пiд'язиковий м'яз. Належнiсть описаних утворень до залозисто! тканини ПНЩСЗ пщтверджено гiстологiчним дослiдженням.
Форма ПНЩСЗ у даний вковий перiод пере-важно нагадувала призму iз заокругленими кутами, повздовжня вiсь яко! спрямована зверху-вниз, спе-реду-назад, зсередини-назовнi та наближено вщ-повiдала вiсi тiла нижньо! щелепи (у 8 iз 15 випад-кiв). Окрiм найбiльш часто! форми ПНЩСЗ у Пл 4-5 мюя^в ВУР були виявлен залози елiпсоподiбно! (3 iз 15), пiдковоподiбно! (2 iз 15) та трикутно! (2 iз 15 спостережень) форм.
Антропометричн характеристики (довжина, ви-сота, товщина) ПНЩСЗ людини у Пл 4-5 мюя^в ВУР (81,0-185,0 мм ТКД) представлено в табл. 1.
Морфогенез ПНЩСЗ всередин плодового пер^ оду (6-7 мюяц ВУР) дослщжено на 15 препаратах Пл людини 186,0-270,0 мм ТКД. Залоза в цей пер^ од розвитку мае будову наближену до деф^тивно!. представлена системою проток з юнцевими вщщ-лами (ацинусами), продовжуе подальше нарощен-ня ктькють ацинусiв при поступовому зменшенн1 (стоншеннi) мiж ними прошарюв сполучно! тканини.
Таблиця 2
Антропометричт характеристики ПНЩСЗ людини у Пл
6-7 мюящв ВУР (186,0 - 270,0 мм ТКД)
Вк плодiв, мiсяцi ТКД, мм Пщнижньощелепна слинна залоза
довжина, мм висота, мм товщина, мм
186,0 8,58 6,50 6,15
192,0 8,77 6,85 6,50
200,0 9,18 7,25 6,90
6 мюяць 210,0 9,42 8,64 ,35
215,0 11,24 8,15 7,00
220,0 9,34 7,08 7,00
230,0 9,64 7,85 7,48
М ± т 201,40±6,03 9,45 ± 0,33 7,47 ± 0,29 6,91 ± 0,17
235,0 9,75 7,19 7,10
242,0 9,86 7,28 7,05
248,0 9,60 7,35 7,50
7 мюяць 255,0 10,02 7,12 6,95
255,0 9,95 7,65 7,65
260,0 10,10 7,85 7,80
264,0 10,10 8,00 7,80
270,0 10,35 8,15 7,90
М ± т 228,30 ± 4,08 9,97 ± 0,08 7,57 ± 0,14 7,47 ± 0,13
Х1д п1днижньощелепно! вив1дно! протоки у Пл людини 6-7 мюяц1в ВУР е под1бним попередньому вковому пер1оду: в д1лянц1 середньо! третини оги-нае край щелепно-п1д'язикового м'яза, прилягае до його верхньо! поверхн сл1дуючи майже паралельно повздовжн1й в1с1 т1ла нижньо! щелепи. На своему шляху (в середнм третин1 вс1е! довжини) пщниж-ньощелепна вив1дна протока заходить мед1альн1ше зачатка п1д'язиково! слинно! залози та прилягае до його мед1ально! поверхн1. На р1вн1 передньо! I середньо! третин зачатка пщ'язиково! залози, в1д його верхньомед1ально! поверхы, в1дходить велика п1д'язикова протока, яка, в б1льшост1 спостережень, зливаеться з пщнижньощелепною вив1дною протокою та утворюе сптьну вив1дну протоку. Остання вщкриваеться в д1лянц1 п1д'язикового м'ясця, збоку в1д вуздечки язика.
1з ростом залози !! "ложе" у Пл 6-7 мюяц1в ВУР (186,0-270,0 мм ТКД) зм1щуеться дещо донизу та займае вже бтьшу частину пщнижньощелепного трикутника. Для ПНЩСЗ вже можна описати: три поверхн - верхню, нижню (латеральну) I мед1альну; три кра! - верхн1й, зовн1шн1й та нижн1й; дв1 основи, або юнц1 - передн1й I задн1й.
В1д переднього краю ПНЩСЗ в1дходить непо-ст1йний в1дросток, який проникае через щтину в фасц1! на мед1альн1й ст1нц1 "ложа" залози та спря-мований вперед по верхнм поверхн1 щелепно-язи-кового м'яза. Наряду з описаною типовою формою залози спостер1гаються в1дхилення в1д основного типу. Вони зведен1 до зб1льшення чи зменшення по-вздовжнього д1аметру ПНЩСЗ. У першому випадку залоза набувае ел1псопод1бну форму, а в другому - формою нагадуе кулю або чотирикутну трапец1ю. Частота спостереження вар1ант1в форми ПНЩСЗ
у Пл людини 186,0-270,0 мм ТКД (6-7 мюяц1 ВУР) приблизно така ж, як I у Пл 4-5 мюяц1в ВУР Зазначимо, що на форму ПНЩСЗ впливае наявнють додаткових часточок. Вар1ант додат-ково! часточки право! ПНЩСЗ виявлено нами у Пл людини 260,0 мм ТКД (7-й мюяць ВУР). Часточка розмщувалась на меж1 верхньо! та нижньо! поверхн ПНЩСЗ I прилягала до не! сво!м нижн1м краем. Вив1дна протока додатко-во! часточки в1дходила в1д !! нижньо-мед1ально! поверхн1 та мала спрямування вглибину тта залози. Верхн1й край часточки огинав тто нижньо! щелепи в д1лянц1 !! кута й заходив на одну третину ширини !! зовн1шньо! поверхн1. Власне сама ПНЩСЗ була розмщена в задньому в1дд1-л1 п1днижньощелепного трикутника.
Щодо розташування ПНЩСЗ у пщнижньо-щелепному трикутнику Пл людини 6-7 мюяц1в ВУР то переважае розташування залози в його верхньо-середньому вщд!т (зразу пщ т1лом нижньо! щелепи). Водночас, нами спостер1га-лись й шин вар1анти розташування залози: в нижньо-центральнм частин1 трикутника, у центр! трикутника.
Антропометричн характеристики ПНЩСЗ людини у Пл 6-7 мюяц1в ВУР (186,0-270,0 мм ТКД) представлено в табл. 2.
На 21 препарат! Пл людини 271,0-375,0 мм ТКД досл1джено морфогенез ПНЩСЗ наприюнщ плодового перюду (8-10 мюяц1в ВУР). Упродовж 8-9 м1-сяц1в розвитку ктькють ацинус1в ПНЩСЗ продовжуе зростати, але ступ1нь активност1 зростання, по-р1вняно з попередн1м етапом розвитку, знизилась. Ацинуси залози представлен! клггинами трамщно! форми. Ктькють вставних та посмугованих проток стаб!тзувалась. Пстолопчно ПНЩСЗ на етап! за-вершення плодового перюду розвитку ще вщр!зня-еться вщ пстолопчно! картини залози у дорослих. До найбтьш визначальних вщмшностей належать: менша ктькють ацинуЫв з вщносно великою ктькю-тю пром!жно! сполучно! тканини, вщсутнютю мукоз-них ацинуЫв та жирових клггин. Залоза людини до моменту народження представлена лише серозни-ми ацинусами.
Хщ вивщних проток ПНЩСЗ под!бний такому Пл 6-7 мюяц1в ВУР. П1днижньощелепна вивщна протока та велика п!д'язикова протока в бтьшост! випадк!в (19 ¡з 21) зливались м!ж собою, формуючи сптьну вивщну протоку обох залоз. Ттьки в одному випадку ¡з 21 досл!дженого препарату Пл людини (Пл 315,0 мм ТКД; 9 мюяць ВУР) було виявлено самостмне вщкриття право! пщнижньощелепно! протоки в ро-тов!й порожнин! на пщ'язиковому м'ясц! дещо мед1-альн!ше й позаду вщ м!сця розм!щення самостмно-го гирла велико! п!д'язиково! протоки.
У Пл людини 271,0-375,0 мм ТКД (8-10 мюя^в ВУР) ПНЩСЗ набувае бтьш виражених обриЫв, а залозиста тканина стае ще бтьш щтьною. Топогра-ф!чно залоза розмщуеться в "лож!", яке в!дмежова-не з трьох сторш тими ж анатом!чними утвореннями,
Таблиця 3
Антропометричш характеристики ПНЩСЗ людини у Пл 8-10 мюящв ВУР (271,0 - 375,0 мм ТКД)
Вк ГЛднижньощелепна слинна залоза
плод|в, ТКД,мм довжина, висота, мм товщина,
мюяц| мм мм
275,0 10,28 8,15 8,03
278,0 10,40 8,43 8,17
290,0 10,75 8,57 8,34
8 м1сяць 296,0 10,87 8,65 8,65
304,0 10,98 8,71 8,40
305,0 11,20 8,85 8,63
310,0 11,52 9,26 8,85
310,0 12,08 9,40 8,90
М ± т 296,00 ± 4,88 11,01 ± 0,21 8,75 ± 0,15 8,49 ± 0,11
315,0 12,15 9,18 9,00
315,0 12,40 9,50 9,12
315,0 12,69 9,54 9,19
9 м1сяць 325,0 12,90 9,95 9,30
328,0 13,15 10,10 9,27
340,0 13,00 10,00 9,32
345,0 13,20 9,76 9,40
М ± т 326,10 ± 4,70 12,78 ± 0,15 9,72 ± 0,12 9,23 ± 0,05
348,0 13,05 9,90 9,55
350,0 13,46 10,34 9,80
10 м1сяць 350,0 13,88 10,80 10,38
352,0 14,10 10,00 10,45
363,0 14,00 9,60 9,00
375,0 14,30 11,55 10,96
М ± т 356,30 ± 4,32 13,80 ± 0,19 10,53 ± 0,29 10,02 ± 0,29
що i у Пл 6-7 мюя^в ВУР, та займае частину пщниж-ньощелепного трикутника. Доотджено, що ПНЩСЗ у межах пщнижньощелепного трикутника може роз-ташовуватись по^зному: у бiльшостi - локалiзуеть-ся в задньо-центральнм чи задньо-верхнiй частин трикутника; в окремих випадках - розмщуеться в нижньому кутi пщнижньощелепного трикутника, прилягаючи своею нижньою поверхнею до промiж-ного сухожилля двочеревцевого м'яза.
До юнця плодового перюду розвитку бiльш щiль-ною стае капсула ПНЩСЗ, яка утворена роздвоеним (медiальним i латеральним) листком власно! поверх-нево! фасцi! ши!. Бiльш вираженою стае й пщшюрно-жирова клiтковина. У цей же перюд розвитку легше простежити хiд та топографiю пщнижньощелепно! вивiдно! протоки. Остання на своему шляху пщ гострим кутом перехрещуеться з язиковим нервом, проходячи до цього дещо латеральное нього, по™ (на незначному промiжку) - пщ ним, а спереду - ме-дiальнiше нерва. У початковому вщдл пщнижньо-щелепну протоку супроводжують пiд'язиковi артерiя й вена. Довжина пщнижньощелепно! протоки у Пл 8-10 мюя^в ВУР варiюе вiд 1,8 до 2,5 см. Найбтьш часто довжина протоки становить 2,5-2,8 см.
Форма, ктькють та розташування часточок ПНЩСЗ справа та злiва в бть-шост випадкiв е симетричними. Ттьки в одному випадку в ходi проведеного дослiдження було виявлено асиметр^ право! та лiво! ПНЩСЗ у Пл людини 375,0 мм ТКД.
Антропометричн характеристики ПНЩСЗ людини у Пл 8-10 мюя^в ВУР (271,0-375,0 мм ТКД) представлено в табл. 3.
Висновки. У плодовому перiодi пре-натального онтогенезу ПНЩСЗ людини морфолопчы та антропометричн вг ковi особливостi е проявом генетично! (спадково!) здатностi iндивiдуума до формування додаткових та самостй них часточок залози. Ктькють додаткових (самостмних) часточок ПНЩСЗ та !х розташування вщносно основного зачатка залози зумовлюють появу ва-рiантiв !! форми у Пл 4-10 мюя^в ВУР (81,0 - 375,0 мм ТКД) та випадки асиме-трп право! та лiво! ПНЩСЗ в одних i тих же плодiв. Додатковi часточки ПНЩСЗ мають сформован вивiднi протоки, якi анатомiчно й функцюнально злива-ються з пщнижньощелепною вивiдною протокою. Самостiйнi залозистi часточки пщнижньощелепно! дтянки формують власы вивщы протоки, що проникають через щелепно-пщ'язиковий м'яз та вщкриваються на поверхнi слизово! оболон-ки дна ротово! порожнини.
Наприкшц плодового перiоду ПНЩСЗ в межах пщнижньощелепного трикутника переважно лока-лiзуеться в задньо-центральнiй чи задньо-верхнм його частинi. В окремих випадках залози розмщу-ються в нижньому ккут пiднижньощелепного трикутника, прилягаючи своею нижньою поверхнею до промiжного сухожилля двочеревцевого м'яза.
Особливютю топографи дистального в^ту пiднижньощелепно! вивiдно! протоки Пл людини е переважне анатомiчне об'еднання останньо! з дис-тальним вщдтом велико! пiд'язиково! протоки -внаслщок чого утворюеться спiльна вивщна протока обох слинних залоз iз гирлом, яке розмiщене на дн1 ротово! порожнини в дiлянцi пщ'язикового м'ясця.
Перспективи подальших досл1джень. З метою формування единих нормативних характеристик великих слинних залоз для рiзних методiв доотджен-ня вважаемо доцтьним продовження комплексного дослiдження нормального пренатального онтогенезу ПНЩСЗ людини.
Л1тература
Ахтем1йчук Ю. Т. Актуальнють наукових досл1джень у галуз1 перинатально! анатомп / Ю. Т. Ахтеммчук // Неонатолог1я, х1рург1я та перинатальна медицина. - 2012. - Т. II, № 1 (3). - С. 15-21.
Ахтеммчук Ю. Т. Клшко-морфолопчш аспекти дослщження великих слинних залоз / Ю. Т. Ахтеммчук, I. Ю. Олмник // Кл1н1чна анатом1я та оперативна х1рург1я. - 2009. - Т. 8, № 3. - С. 76-80.
Виткус А. Э. О проблеме по хронологии морфогенеза / А. Э. Виткус // Актуальш питання морфологи : матер. м1жнар. конф., присвячено! пам'ят1 академка С. А. Сморщка (м. Тернопть, 6-7 травня 1996 р.). - Том 1. - Тернопть, 1996. -С. 139-140.
4. Коржевский Д. Э. Oснoвы гистологической техники I Д. Э. Коржевский, А. B. Гиляров. - СПб. : СпецЛит, 2Q1Q. -С. 6-7.
5. Hариси перинатально! анатомп I [Ю. T. Ахтеммчук, O. M. Слободян, T. B. Хмара та ш.]; за ред. Ю. T. Ахтеммчука. -Чершвц : БДMУ, 2Q11. - С. 9-14.
6. Споаб 3-D реконструкци анатoмiчних oб'eктiв за макрoфoтoграфiями Ух анатoмiчних зрiзiв: iнфoрмацiйний лист про но-вовведення в системi охорони здоров'я I ^лмник I. Ю., Tабачнюк H. B., Колесник B. B. та ш.]. - К. : Укрмедпатентiнфoрм, 2Q12. - Bип. 2 з пробл. "Moрфoлoгiя людини". - № 2Q - 2Q12. - 7 с.
7. Tабачнюк H. B. Динамика морфологических преобразований прилегающих к поднижнечелюстной слюнной железе смежных структур в первом триместре пренатального онтогенеза человека I H. B. Tабачнюк, И. Ю. Oлийнык II Probleme actuale ale morfologiei: Conf. çtiin^ifice internationale dedicatä œntenarului profesorului B. Z. Perlin (Chiçinau, 2Q-23 sept. 2Q12; sub redactia Ilia Catereniuc): materialele conferintei. - Ed. : Sirius SRL, MD: Chi§inäu, 2Q12. - P. 349-354.
8. Tабачнюк H. B. Динамка мшливост тднижньощелепно! слинноТ залози у плодовому перioдi онтогенезу людини I H. B. Tабачнюк, I. Ю. Oлiйник II Забезпечення здоров'я наци та здоров'я особистост як прюритетна функцiя держави: мiжнар. наук. -практ. конф. (м. Oдеса, 27-28 квпля 2Q12 р.): матер. конф. - Oдеса : rO «^вденна фундацiя медицини», 2Q12. - С. 82-84.
9. Tабачнюк H. B. Изменение углеводных детерминант тканей в процессе раннего эмбрионального гистогенеза поднижнечелюстной слюнной железы человека I H. B. Tабачнюк, И. Ю. Oлийнык II Батыс К£зак;стан медицина журналы. - 2Q13. - T. 1Q, № 1 (37). - С. 96-98.
Ю. Tабачнюк H. B. Лектинoгiстoхiмiчна характеристика раннього ембрioнальнoгo пстогенезу тднижньощелепно! слинно'|' залози людини I H. B. Tабачнюк, I. Ю. Oлiйник II Mатер. 95-Ï пщсумк. наук. конф. проф. -виклад. персоналу Буковинсь-кого державного медичного ушверситету, присв. 70-рiччю БДMУ (м. Чершвщ, 17, 19, 24 лютого 2Q14 р.) : матерiали конф. - Чершвц : Mедунiверситет, 2Q14. - С. 2Q8-2Q9.
11. Miшалoв B. Д. Дотримання етичних та законодавчих норм i вимог при виконанш наукових морфолопчних дослщжень I B. Д. Miшалoв, Ю. Б. Чайковский, I. B. Tвердoхлiб. - Кив, 2QQ7. - 76 с.
12. Шмидт Г. А. Периодизация эмбриогенеза и послезародышевого онтогенеза у человека и животных I Г. А. Шмидт II Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - T. LXIII, № 8. - С. 17-28.
УДК 616. 316. 1-071. 3:616-053. 34
ЗМ1НА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ТА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ПЛОД1В ЛЮДИНИ
Табачнюк Н. В., Олшник I. Ю.
Резюме. Вивчення в1ково! динам1ки зм1н морфолопчних та антропометричних характеристик пренатального онтогенезу пщнижньо-щелепно! слинно! залози (ПНЩСЗ) людини проведено на 51 препарат! пло-д!в 4-10 мюяц!в внутршньоутробного розвитку (81,0 - 375,0 мм ^м'яно-куприково! довжини). Реал!зац!! мети доотдження досягнуто застосуванням метод!в макроскоп!!, м!кроскопи серм послщовних пстолопч-них ! топографоанатом!чних зр1з1в, граф!чного та пластичного реконструювання, тонкого препарування пщ контролем бшокулярно! лупи, морфометр!!. У плодовому перюд! пренатального онтогенезу ПНЩСЗ людини морфолопчы та антропометричн! в1ков1 особливост! е проявом генетично! здатност! ¡ндивщуума до фор-мування додаткових та самостмних часточок залози. Ктькють додаткових (самостмних) часточок ПНЩСЗ та !х розташування вщносно основного зачатка залози зумовлюють появу вар!ант!в форми залози у плод!в 4-10 мюяц!в ВУР (81,0 - 375,0 мм ТКД) та випадки асиметри право! та л!во! ПНЩСЗ. Особливютю топограф!! дистального в!ддшу пщнижньощелепно! вивщно! протоки е анатом!чне об'еднання останньо! з дистальним в!ддшом велико! пщ'язиково! протоки - внаслщок чого утворюеться сптьна вивщна протока обох слинних залоз ¡з гирлом, розмщеним на дн ротово! порожнини в дтянц пщ'язикового м'ясця по обидва боки вщ вуздечки язика.
Ключовi слова: пщнижньощелепна слинна залоза, пренатальний онтогенез, плщ, людина.
УДК 616. 316. 1-071. 3:616-053. 34
ИЗМЕНЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ И АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОДНИЖНЕ-ЧЕЛЮСТНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА
Табачнюк Н. В., Олийнык И. Ю.
Резюме. Изучение возрастной динамики изменений морфологических и антропометрических характеристик пренатального онтогенеза поднижнечелюстной слюнной железы (ПНЧСЖ) человека проведено на 51 препарате плодов 4-10 месяцев развития (81,0-375,0 мм ТКД). Реализация цели исследования достигнута применением методов макроскопии, микроскопии серий последовательных гистологических и топографо-анатомических срезов, графической и пластической реконструкции, тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы, морфометрии. В плодном периоде пренатального онтогенеза ПНЧСЖ человека морфологические и антропометрические возрастные особенности являются проявлением генетической способности индивидуума к формированию дополнительных и самостоятельных долек железы. Количество дополнительных (самостоятельных) долек ПНЧСЖ и их расположение относительно основного зачатка железы обусловливают появление вариантов формы железы плодов 4-10 месяцев внутриутробного развития (81,0-375,0 мм ТКД) и случаи асимметрии правой и левой ПНЧСЗ. Особенностью топографии
дистального отдела поднижнечелюстного выводного протока является анатомическое объединение последнего с дистальным отделом большого подъязычного протока - в результате чего образуется общий выводной проток обеих слюнных желез с устьем, расположенным на дне ротовой полости в области подъязычного мясца с обеих сторон от уздечки языка.
Ключевые слова: поднижнечелюстная слюнная железа, пренатальный онтогенез, плод, человек.
UDC 616. 316. 1-071. 3:616-053. 34
Changes in the Morphological and Anthropometric Characteristics of the Submandibular Salivary Glands of Human Fetuses
Tabachniuk N. V., Oliinyk I. Yu.
Abstract. Objective. In practical health care today there is a need to develop a common view of scientists to assess the morphological and anthropometric characteristics at all stages of human fetal development. Even still there is no uniform system in which morphogenesis would be covered in full chronological order. Conducting unidirectional anatomical and clinical studies in the perinatal period ontogeny in order to anatomic and clinical analysis of the results is a priority for a variety of tasks perinatal anatomy. Published by us in [6-10] for prenatal morphogenesis, the formation of topography and lectinhistochemical characteristics submandibular salivary glands in the human embryonic period of study is appropriate to broaden their morphological characteristics and anthropometric indicators in fetal utero.
Material and methods of research. The study of morphological changes in the dynamics of age and anthropometric characteristics of prenatal ontogenesis submandibular l salivary glands (SMSG) rights held on 51 specimen fruit 4-10 months of fetal development (81,0-375,0 mm parietal-coccygeal length). Implementation of the objectives of the study achieved using methods macroscopy, microscopy series of sequential histological and topographic anatomical sections, graphic and plastic remodel, fine dissection under the control of a binocular microscope, morphometry.
Results. In human fetuses 4-10 months of fetal development SMSG additional particles are formed ducts that anatomically and functionally merged with submandibular excretory ducts. Independent glandular lobules submandibular areas have formed their own ducts that penetrate the oral hypoglossal muscle and open to the mucosal surface bottom of the mouth. Late fetal period of prenatal human ontogenesis SMSG within the submandibular triangle in most cases localized in the postero-central or postero-top of the triangle. In some cases, cancer located in the lower corner of the submandibular triangle adjoining its lower surface to an intermediate tendon muscle digastrics. The feature of the topography of the distal submandibular ductless is anatomical association of the latter with distal large sublingual ducts resulting in the formation of both common excretory duct of the salivary glands of the mouth, which is placed on the floor of the mouth in the sublingual caruncle on both sides frenulum of the tongue.
Conclusions. In the fetal period of prenatal ontogenesis SMSG human morphological age and anthropometric features a manifestation of genetic (inherited) ability of the individual to the formation of additional and independent particles cancer. The number of additional (independent) particles SMSG and their location relative to the primary germ glands cause the appearance variations of its form in fetuses 4-10 months of fetal development (81.0 - 375.0 mm parietal-coccygeal length) and cases of asymmetry of the left and right SMSG in the same fetuses.
Keywords: submandibular salivary gland, prenatal ontogenesis, fetus, human.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 22. 08. 2014 р.
