CC BY
15
© Рябушко О. Б. УДК 611. 36 + 591. 436 Рябушко О. Б.
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я БУД0ВИ СТ1НКИ Ж0ВЧН0Г0 М1ХУРА
ТРАВ0ТДНИХ ТВАРИН
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Досл!дження е фрагментом комплексно! науко-во-досл!дно! роботи ВДНЗУ «Укра1нська медична стоматолог!чна академ!я» «Структурна та тривим!р-на орган!зац!я екзогенних залоз ! орган!в травного тракту людини в норм! та патологи», № держ. рее-страц!! 0111и004878.
Вступ. Гостр! та хрон!чн! запалення жовчного м!хура займають у кл!н!ц! одне з ч!льних м!сць. При цьому пост!йно збтьшуеться к!льк!сть хворих на дану патолог!ю серед населення р!зних в!кових груп, особливо працездатного населення [2, 11, 12, 15].
Тривал!сть консервативного л!кування холециститу та його ускладнень, досить висок! показники летальност\ при х\рург\чному та консервативному л!куванн!, значний в!дсоток незадов!льних насл!дк!в л!кування, вимагають розробки бтьш ефективних метод!в проф!лактики та попередження виникнення дано! групи захворювань. Проф!лактика захворю-вань шлунково-кишкового тракту обов'язково м!с-тить вивчення особливостей харчування хворих [3, 10, 13, 14 ].
В доступних л!тературних джерелах мало досл!-дженим е зв'язок м!ж особливостями харчування та виникненням запальних процес!в у жовчному м!хур! та маг!стральних жовчовив!дних протоках, а оск!льки при гострому холецистит! запальний процес, най-част!ше поширюеться, також на органи анатом!чно ! функц!онально т1сно пов'язан! з жовчним м1хуром, то стае зрозум1лим необхщнють б1льш уважного вивчення даного питання. Хвор1 у кл1н1ц1 не повины стати об'ектами експериментальних досл1джень, але е можлив1сть досл1джувати вплив р1зних тип1в харчування на представниках тваринного свггу [1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14 ].
Мета дослщження. Дослщити морфолопчы особливост! ст1нки жовчного м1хура траво!дних тва-рин у пор1вняльно-анатом1чному аспект!, що зможе допомогти у вир1шенн1 питань пов'язаних з проф|-лактикою виникнення та ефективного л!кування запальних процес!в орган!в гепатоб|л1арно! системи та, зокрема, жовчнокам'яно! хвороби.
0б'ект I методи досл1дження. Досл!дження проведен! на видалених у овець жовчних м!хурах з м!хуровими протоками. В|вц| в!дбиралися одн1е! породи та однакового розм!ру. Утримання тварин
dubininsi@mail.ru
та експерименти проводилися вщповщно до поло-жень «бвропейсько! конвенц|! про захист хребетних тварин, як! використовуються для експерименпв та 1нших наукових цтей» (Страсбург, 1985), «Загаль-них етичних принцип!в експеримент!в на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бю-етики (Ки!в, 2001).
В робот! використовувалися наступн! методи досл!дження:
1. Метод анатом!чного препарування.
2. Морфометричний метод.
3. Загально-пстолопчн! методи досл!дження (ге-матоксил!н-еозин та !нш!).
4. Метод короз!йного виготовлення препарат!в.
Статистичну обробку даних проводили з вико-
ристанням програми «БТАПЗПОА РОЯ \МЫ00\М8 7.0» (StatSoft 1пс., США). Розраховували середне (М), похибку середнього (т), достов!рними резуль-тати вважалися при р < 0,05.
Результати дослщжень та 'Тх обговорен-ня. Г!столог!чн! досл!дження дна жовчного м!хура овець (0у!в аг!ев) показали, що в його ст!нках добре розр!зняються три класичн! оболонки: слизова, м'язова, сполучнотканинна, яку можна позначити також, як перимускулярна або субсерозна. Внутр!ш-ня або слизова оболонка несе випинання спрямова-н! в порожнину жовчного м!хура. Характерною осо-блив!стю вс!х випинань е невелика висота. Вс! вони представлен! вузькими п!двищеннями, як! практично пост!йно контактують одне з одним. В результат! такого злиття формуються чисельн! пром!жки р!зно-го д!аметра, як! видно на г!столог!чних зр!зах. Якщо реконструювати так! пром!жки, то можна отримати р!зно! довжини канали, що вистелен! покривним еп!-тел!ем. Цими каналами циркулюе жовч, омиваючи в!льну поверхню слизово! оболонки. Досить часто, так! потайн! тунел! розташован! в 2-3 яруси. Поряд з випинаннями тако! будови необх!дно в!дм!тити наяв-н!сть поодиноких випинань, що мають вид невисо-ких вузьких стовпчик!в. Характерним для структури випинань слизово! оболонки ц!е! частини жовчного м!хура е в!дсутн!сть сформованих судинних елемен-т!в. На поздовжн!х зр!зах добре виражена с!тчаста структура цих випинань.
84
Вюник проблем б!ологГТ I медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
Bлacнa плacтинкa cлизoвoï oбoлoнки днa жoв-чнoгo мixypa нe нa вcix дiлянкax виpaжeнa oднaкo-вo. B дeякиx мicцяx ïï мoжнa бaчити y виглядi вyзькoï cмyжки мiж cлизoвoю тa м'язoвoю oбoлoнкaми. B iншиx дiлянкax ця плacтинкa мae знaчнi poзшиpeння. Ocнoвy влacнoï плacтинки cклaдae щiльнa вoлoкниc-тa cпoлyчнa ткaнинa, щo тicнo пpилягae дo внyтpiш-ньoгo rnapy м'язoвoï oбoлoнки cтiнки. B poзшиpeнiй чacтинi влacнoï плacтинки poзтaшoвaнi piзнoмaнiтнi ^py^pm eлeмeнти. Cepeд ниx виpiзняютьcя зaлo-зиcтi кoмплeкcи тa piзнi cтpyктypи мiкpoциpкyлятop-нoгo pycлa.
Cepeд ocтaннix пepeвaжaють дpiбнi кpoвoнocнi cyдини y виглядi apтepioл i вeнyл. B ïx poзтaшyвaннi нe cпocтepiгaeтьcя бyдь-якoï cиcтeмнoï впopядкo-вaнocтi. Kpiм toto, y влacнiй плacтинцi ^oCTepira-ютьcя типoвi лiмфaтичнi кaпiляpи и дpiбнi cyдини. B cтiнкax ocтaннix, чacтo мoжнa бaчити дoбpe cфop-мoвaнi клaпaни.
Зaлoзи, y влacнiй плacтинцi днa жoвчнoгo м^ xypa, poзтaшoвaнi пooдинцi, aбo yтвopюють гамп-лeкcи. Xapaктepнo, щo зaлoзи aбo ïx кoмплeкcи чacтo poзтaшoвaнi y бeзпocepeднiй близькocтi дo cлизoвoï oбoлoнки, ™б™, мiж нeю i м'язoвoю o6o-лoнкoю cтiнки жoвчнoгo мixypa. Cпocтepiгaeтьcя, тaкoж oтoчeння кaпcyли зaлoзи oкpeмими пyчкaми глaдкoм'язoвиx вoлoкoн. Moжнa пepeдбaчити, щo cкopoчeння циx м'язoвиx пучюв викликae змeншeн-ня oб'eмy зaлoзи i, мoжливo, ïï випopoжнeння. Пpи цьoмy ceкpeти, щo видiляють зaлoзи, виливaютьcя в пopoжнинy жoвчнoгo мixypa, тoбтo в жoвч, виганую-чи в шй пeвнy фyнкцiю.
Ззoвнi вiд влacнoï плacтинки poзтaшoвaнa дo-вoлi пoтyжнa м'язoвa oбoлoнкa. Xapaктepнo, щo ця oбoлoнкa мae нeoднopiднy cтpyктypy. B нiй мoжнa ^oCTepira™, як мiнiмyм, двa шapи. Зoвнiшнiй map пpeдcтaвлeний щiльнo yпaкoвaними пучгами глaдкoм'язoвиx вoлoкoн, щo мaють циpкyляpний нa-пpямoк. Bнyтpiшнiй map м'язoвoï oбoлoнки мicтить oкpeмi гpyпи м'язoвиx вoлoкoн, щo мaють пepпeн-дикyляpний aбo кocий нaпpямoк вiднocнo зoвнiш-ньoгo rnapy (pиc. 1 ).
Зoвнiшня, aбo пepимycкyляpнa oбoлoнкa чacтини cтiнки жoвчнoгo мixypa мae вигляд вузь-кoï cмyжки, щo з oднoгo бoкy, щiльнo пpилягae дo м'язoвoï oбoлoнки, a з пpoтилeжнoгo пepexoдить y cepoзнy oбoлoнкy. Boнa пoбyдoвaнa з гpyбoвoлoк-ниcтoï cпoлyчнoï ткaнини. B цiй oбoлoнцi poзтaшo-вaнi чиcлeннi кpoвoнocнi cyдини. Cepeд ниx мoжнa poзpiзнити apтepioли i вeнyли piзнoгo кaлiбpy. Ha-пpямoк цi cyдиннi eлeмeнти тeж мaють piзний: як пoздoвжнiй, тaк i пoпepeчний. Дpiбнi лiмфaтичнi cyдини цieï oбoлoнки, нaйчacтiшe poзтaшoвaнi y ви-глядi eдинoгo кoмплeкcy з apтepioлaми i вeнyлaми (pиc. 2).
Cтiнкa тiлa жoвчнoгo мixypa, зa cвoeю бyдoвoю, нa пepший пoгляд, мaлo вiдpiзняeтьcя вiд cтiнки днa. Aлe пpи peтeльнoмy тa yвaжнoмy дocлiджeннi мoжнa виявити дeякi ocoбливocтi, xapaктep якиx змшюеть-cя вщ днa дo шийки жoвчнoгo мixypa. Taк, y cлизoвiй oбoлoнцi вiдбyвaeтьcя пocтyпoвe змeншeння виcoти
Pиc. 1. Стш^ днa жoвчнoгo мixypa вiвцi. 1 - зaлoзa; 2 - пepимycкyляpнa oбoлoнкa; 3 - циpкyляpнi м'язoвi пучки; 4 - пoздoвжнi i кoci пучки м'язoвиx вoлoкoн; б - лiмфaтичнi cyдини; б -кpoвoнocнa cyдинa. Зaбapвлeння: гeмaтoкcилiн-eoзин. Збiльшeння: x 200.
Pиc. 2. Стш^ днa жoвчнoгo мixypa вiвцi.
1 - зaлoзи; 2 - влacнa плacтинкa cлизoвoГ oбoлoнки;
3 - пoпepeчний зpiз м'язoвиx пyчкiв; 4 - тoнкocтiннi дpiбнi cyдиннi eлeмeнти; б - кpoвoнocнa cyдинa; б - м'язoвa oбoлoнкa, циpкyляpний map.
Зaбapвлeння: гeмaтoкcилiн-eoзин.
Збiльшeння: x 200.
випинaнь в пpocвiт жoвчнoгo мixypa. Kpiм цьoгo ^o-cтepiгaeтьcя пocтyпoвe змeншeння чиcлa aнacтo-мoзiв мiж cyмiжними випинaннями, i вiдпoвiднo, змeншyeтьcя кiлькicть кaнaлiв, пpo якi згaдyвaлocя paнiшe. Ц кaнaли пpaктичнo знигають пpи пepexoдi тiлa жoвчнoгo мixypa в шийку. Cтpyктypa випинaнь в гicтoлoгiчниx зpiзax зaлишaeтьcя тaкoю ж ciтчacтoю.
Bлacнa плacтинкa cлизoвoï oбoлoнки в piзниx дiлянкax cтiнки ™a жoвчнoгo мixypa мae piзнy ™в-щину. B дiлянкax ïï poзшиpeння мicтятьcя чиcлeн-нi зaлoзи. Boни poзтaшoвaнi пooдинцi, y виглядi лaнцюжкa, ближчe дo пoвepxнi cлизoвoï oбoлoнки. B дiлянкax зpiзy мoжнa ^o^epira™ зaлoзи, щo poз-тaшoвaнi бeзпocepeдньo пiд cлизoвoю oбoлoнкoю. Kpiм ^oro y влacнiй плacтинцi cлизoвoï oбoлoнки
Bicник пpoблeм бioлoгГГ i мвдицини - 2015 - Вип. 2, Ton 3 (120)
85
Pиc. З. Cтiнкa шийки жoвчнoгo мixypa вГвцГ. 1 - пpocвiт жoвчнoгo мixypa; 2 - peльeф внyтpiшньoï пoвepxнi cтiнки; З - пpoшapoк жиpoвoï клiткoвини; 4 - влacнa плacтинкa cлизoвoï oбoлoнки; 5 - лiмфa-тичнГ фoлiкyли; б - пуу^ вoлoкниcтa cпoлyчнa т^ни-нa. Зaбapвлeння: гeмaтoкcилiн-eoзин. Збiльшeння: x 100.
Pиc. 4. Cтiнкa шийки жoвчнoгo мixypa вГвцГ.
1 - пpocвiт жoвчнoгo мixypa; 2 - фpaгмeнти дecквa-мoвaнoгo пoкpивнoгo eпiтeлiю; З - м'язoвa oбoлoнкa (cфiнктep); 4 - пepимycкyляpнa oбoлoнкa.
Зaбapвлeння: гeмaтoкcилiн-eoзин.
Збiльшeння: x 100.
зycтpiчaютьcя дocить вeликi лiмфaтичнi фoлiкyли, щo poзтaшoвaнi в бeзпocepeднiй близькocтi дo пpo-cвiтy жoвчнoгo мixypa. Bлacнa плacтинкa cлизoвoï oбoлoнки виглядae пyxкoю. Taкий вигляд вoнa мae ТОМУ, щo мicтить вeликy кiлькicть дpiбниx кpoвoнoc-ниx тa лiмфaтичниx cyдин.
M'язoвa oбoлoнкa дoбpe виpaжeнa. B шй мoжнa чiткo poзpiзнити двa шapи. Ocнoвy м'язoвoï oбoлoн-ки cклaдaють кoмпaктнo poзтaшoвaнi циpкyляpнi глaдкoм'язoвi ПУЧКИ. B дeякиx дiлянкax ц ПУЧКИ poз-шapoвyютьcя. B yтвopeниx пopoжнинax знaxoдятьcя зpiзи пoздoвжнix м'язoвиx cтpyктyp. Xapaктepнo, щo в дiлянкax poзшapyвaння м'язoвиx пyчкiв пocтiйнo мoжнa cпocтepiгaти eлeмeнти гeмoмiкpoциpкyля-тopнoгo py^a, щo oтoчeнi cпoлyчнoткaнинними вoлoкнaми
Пepимycкyляpнa aбo cyбcepoзнa oбoлoнкa ви-paжeнa дocить дoбpe. Ha зaбapвлeниx гicтoлoгiч-ниx зpiзax, вoнa виглядae бшьш cвiтлoю, пopiвнянo з м'язoвoю oбoлoнкoю. Ця oбoлoнкa cклaдaeтьcя з пyxкoï cпoлyчнoï ткaнини, cepeд якoï poзтaшoвaнa вeликa кiлькicть дpiбниx кpoвoнocниx i лiмфaтич-ниx cyдин. Taкий пyxкий пpoшapoк cпoлyчнoï тга-нини cпpияe вiльнoмy змiщeнню oднieï oбoлoнки стЫки жoвчнoгo мixypa вiднocнo iншoï пpи змiнi oб'eмy йoгo пopoжнини, тобто пpи нaпoвнeннi aбo випopoжнeннi.
Пpи пepexoдi тiлa жoвчнoгo мixypa в шийку дoбpe пoмiтнi змiни в CTpy^ypi cтiнки (pиc. З).
Пoвepxня cлизoвoï oбoлoнки нaбyвae бiльш piв-нoгo вигляду. Bипинaння cлизoвoï oбoлoнки пocтy-пoвo змeншyютьcя у poзмipax, a тaкoж змeншyeтьcя ïx кшькють. У диcтaльниx вiдцiлax шийки випинaння cлизoвoï oбoлoнки зoвciм зникaють, i ïï peльeф cтae глaдeньким. ^льки iнoдi зycтpiчaютьcя нeвиcoкi пo-oдинoкi випинaння. Bce цe cвiдчить пpo пocтyпoвe, a в пoдaльшoмy, i пoвнe зникнeння cклaдoк cлизoвoï oбoлoнки в дaнiй чacтинi жoвчнoгo мixypa.
Paзoм з цим, влacнa плacтинкa cлизoвoï o6o-лoнки виглядae дocить шиpoкoю. Boнa пoбyдoвaнa з пyxкoï вoлoкниcтoï cпoлyчнoï ткaнини. Cepeд вo-лoкoн якoï, iнoдi зycтpiчaютьcя пpoшapки жиpoвoï ткaнини. Xapaктepнoю е нaявнicть вeликoï кiлькocтi лiмфoïдниx фoлiкyлiв. Ц фoлiкyли poзтaшoвaнi пe-peвaжнo в цeнтpaльнoмy rnapi влacнoï плacтинки, i пpaктичнo нe зycтpiчaютьcя бeзпocepeдньo пщ ^^ зoвoю oбoлoнкoю . Опщ зaзнaчити, щo влacнa плac-тинга cлизoвoï oбoлoнки мae нeзнaчнe кpoвoпocтa-чaння, тaк як в шй poзтaшoвaнo дyжe мaлo cтpyктyp мiкpoциpкyлятopнoгo pycлa (pиc. 4).
M'язoвa oбoлoнкa дocить дoбpe виpaжeнa i cклaдaeтьcя з циpкyляpнo poзтaшoвaниx пyчкiв глaдкoм'язoвиx вoлoкoн. Пepимycкyляpнa aбo có6-cepoзнa oбoлoнкa цieï чacтини cтiнки мae звичaйнy бyдoвy i мicтить дpiбнi кpoвoнocнi i лiмфaтичнi cy-дини. Пpи звyжeннi шийки i пepexoдi ïï в шийкoвий кaнaл, м'язoвa oбoлoнкa piзкo пoтoвщyeтьcя. Boнa виглядae щiльнoю i cклaдaeтьcя з кoмпaктнo poз-тaшoвaниx глaдкoм'язoвиx вoлoкoн, яю yтвopюють cтpyктypy пoдiбнy дo cфiнктepa. Xapaктepнo, щo cлизoвa oбoлoнкa в дaнiй дiлянцi дyжe cтoншyeтьcя i мae пpaктичнo глaдeнькy пoвepxню з 6o^ пopoжни-ни шийкoвoгo кaнaлy.
Bиcнoвки. Cлизoвa oбoлoнкa мae випинaння, cпpямoвaнi в пopoжнинy жoвчнoгo мixypa. О^бли-вicтю вcix випинaнь е нeвeликa виcoтa, вoни пpeд-cтaвлeнi вузькими пiдвищeннями, якi пpaктичнo пocтiйнo кoнтaктyють oднe з oдним. Зaвдяки тaкo-му злиттю, фopмyютьcя чи^льш пpoмiжки piзнoгo дiaмeтpa. Якщo peкoнcтpyювaти тaкi пpoмiжки, тo мoжнa oтpимaти piзнoï дoвжини кaнaли, щo виcтe-лeнi пoкpивним eпiтeлieм. Цими кaнaлaми циpкyлюe жoвч, oмивaючи вiльнy пoвepxню cлизoвoï oбoлoнки.
Дoвoлi пoтyжнa м'язoвa oбoлoнкa мae нeoднo-piднy CTpy^ypy. B нiй мoжнa cпocтepiгaти двa шapи. Зoвнiшнiй map пpeдcтaвлeний щiльнo yпaкoвaни-ми пyчкaми глaдкoм'язoвиx вoлoкoн, щo мaють
86
Bicник пpoблeм бioлoгм i мeдицини - 2015 - Bип. 2, Toм З (120)
циркулярний напрямок. Внутршнм шар м'язово! др1бних кровоносних i л1мфатичних судин. Такий оболонки мiстить окрeмi групи м'язових волокон, пухкий прошарок сполучно! тканини сприяе втьно-
що мають перпендикулярний або косий напрямок му змЩенню одню! оболонки стЫш жовчного м^у-
ра вiдносно шшо! при змiнi об'ему його порожнини, вщносно зовнiшнього шару. r r Jr.
Субсерозна оболонка виражена досить добре
тобто при наповненн або випорожненнг
Перспективи подальших дослщжень. В по-
виглядае бiльш свiтлою, п°рвнян° з м'язовою обо- дальшому плануеться дослiдити особливостi будо-
лонкою. Ця оболонка складаеться з пухко! сполучно! ви стiнок жовчного мiхура тварин з Ышими типами
тканини, серед яко! розташована велика кiлькiсть харчування на прикладi все!дних та хижих ссав^в.
Л1тература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М. : Медицина, 1999. - 384 с.
2. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков. - М. : Триада-Х, 1998. - 456 с.
3. Агаханян Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Ага-ханян // Морфология. - 2008 - № 2. - С. 7.
4. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юдина. - М. : Медицина, 1999. - С. 607-608.
5. Агаханян Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2009. - № 4. - С. 8.
6. Валькер Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф. И. Валькер. - Л. : Медгиз, 1994. -103 с.
7. Верин В. К. Желчный пузырь / В. К. Верин // Руководство по гистологии. - СПб. : СпецЛит, 2001. - Т. II. - С. 172-173.
8. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О. В. Волкова, М. И. Пекарский. -М. : Медицина, 1996. - С. 155-157.
9. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных : Для врачей и студентов : пер. с нем. / О. Гертвиг. - СПб. : Изд. К. Л. Риккера, 1908. - 194 с.
10. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах / И. С. Дерижано-ва. - Ростов-на-Дону, 2006. -Ч. 1. - С. 79-81.
11. ДубшЫ С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печЫки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С. I. Дубшш // Вюник морфологи. ВЫниця. -1998. - № 1 - С. 46-47.
12. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб : дис... доктора биол. наук: 03. 00. 16 / В. Н. Крючков. - Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО. - Махачкала, 2004. - 123 с.
13. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu, E. H. Evcil // Surg. Radiol. Anat. - 2010. - Vol. 32 (4). - Р. 363-369. Epub 2009 Oct 15.
14. Ben Brahim E. Gastric heterotopia : clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem [et al.] // Tunis Med. 2011. - Vol. 89 (12). - Р. 935-939. French.
15. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H. Bola-naki, N. Courcoutsakis [et al.] // Case Rep. Gastroenterol. - 2012. - Vol. 6(2). - Р. 523-529. Epub 2012 Jul 31.
УДК 611. 36 + 591. 436
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я БУДОВИ СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ТРАВОЩНИХ ТВАРИН
Рябушко О. Б.
Резюме. В робот вивчалися особливост будови стшки жовчного мнхура вiвцi у порiвняльно-анатомiчно-му аспекту що зможе допомогти у виршены проблеми профтактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного л^вання запальних процеЫв в органах гепатоб!тарно! системи. Таким чином, структурне рiзноманiття будови стшки жовчного мiхура, без сумнiвiв, можна пояснити змшою функцюнальних проявiв елеменпв стшки жовчного мiхура.
Ключов1 слова: жовчний мiхур, мiхурова протока, холецистит, жовчнокам'яна хвороба.
УДК 611. 36 + 591. 436
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОЕНИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ТРАВОЯДНЫХЖИВОТНЫХ
Рябушко Е. Б.
Резюме. В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря овец в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобилиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнений, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузиря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчекаменная болезнь.
В1сник проблем бюлош i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
87
UDC 611. 36 + 591. 436
Structural Organization of the Gallbladder Wall in Herbivorous Animals
Ryabushko O. B.
Abstract. Histological study of the bottom of the sheep gallbladder (Ovis aries) shows that there are three classic membranes are distinguished: mucosa, muscular, connective tissue, which can be described also as peri-muscular or subserous. Internal or mucous membrane has protrusions directed towards the gallbladder cavity.
A typical defining characteristic of all protrusions is a small heigh. They represented by narrow enhancements which are almost constantly in contact with each other. As a result of this merger the numerous intervals of different diameter are formed. They can be seen in histological sections. If a reconstruction of intervals is being performed, the various channel lengthes lined by surface epithelium can be observed. A bile is circulating in this channels washing a free mucosal surface. These hidden tunnels are often located in 2-3 levels. The presence of single protrusions should be also noted. They look like low narrow columns. The lack of formed vascular elements is a typical characteristic of the protrusive membrane structure. A net-shaped structure of these elements is clearly observed in longitudinal sections.
The bottom plate of the mucous membrane of the gall bladder is not expressed in all areas equally. In some places it can be seen as a narrow strip between the muscle and mucous membranes. In other areas, this plate has significant expansion. The basis of the lamina propria is a dense fibrous connective tissue adheres closely to the inner layer of muscle membrane wall. The extended part of the lamina propria contains various structural elements. Among them were glandular complexes and different structures of microcirculatory bed.
The glands in the lamina propria of the bottom of the gallbladder are located singly or formed complexes. Typically the glands or their complexes are located closer to the the mucosa, that is between mucosa and muscle layer of the gallbladder wall. There is also separate gland capsule is surrounding by the bundles of smooth muscle fibers. One may assume that the reduction of muscle bundles causes a decrease in the gland volume. At the same time secrets from the glands poured into the cavity of the gallbladder, i. e. bile, performing a specific function.
A sufficiently powerful muscle membrane is located outside from the lamina propria. This membrane has a heterogeneous structure. There are two layers can be observed. The outer layer of tightly packed bundles represented by smooth muscle fibers with circular direction. The inner layer of muscle membrane contains specific groups of muscle fibers perpendicular to the outer layer or have an obligue direction.
The outer or perimuscular membrane looks like a narrow strip tightly attached to the muscle membrane and moved into the serous membrane in the opposite direction. It has a coarse-fibered connective tissue. There are numerous blood vessels are located in the membrane. Among these vessels many arterioles and venules of different caliber were observed. The direction of these vascular elements are also different: both longitudinal and transverse. Small lymphatic vessels of the membrane are often arranged in a single complex with arterioles and venules.
The wall structure of the gallbladder body is a little different from the bottom wall. But in a careful study some varies features from the bottom to the gallbladder neck can be revealed. Thus, in the mucous membrane a gradual reduction in protrusion height into the lumen of the gallbladder were revealed. In addition, there is a gradual decrease in the number of anastomoses between adjacent protrusions, and therefore reduce the number of channels. These channels almost disappear when gallbladder body leads to the neck. Protrusion structure in histological sections remains net-shaped.
Lamina propria mucosa in different parts of the body wall of the gallbladder has a different thickness. Parts of its expansion contain numerous glands. They are located singly as a chain, closer to the mucosal surface. In section areas, the glands, are situated under the mucous membrane can be seen. In addition, the lamina propria mucosa contains fairly large lymph follicles. These follicles are found in close proximity to the lumen of the gallbladder. Lamina propria mucosa is loose because it contains large number of small blood and lymphatic vessels.
Keywords: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, cholelithiasis.
Рецензент - проф. Дуб/н/н С. I.
Стаття надшшла 26. 02. 2015 р.
88
Bíchmk проблем бюлопУ i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
