CC BY
64
УДК 611.36+591.436
Дуб'н'н С.1., Рябушко О.Б., Улановська-Циба Н.А., Передер1й Н.О. БУДОВА СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА РИБ З1 ЗМ1ШАНИМ ТИПОМ ХАРЧУВАННЯ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
В роботi вивчали особливостi будови стнки жовчного Mixypa пеленгаса у пор!вняльно-анатом'нному аспектi, що зможе допомогти у вирiшеннi проблеми профлактики виникнення жовчнокам'яно!' хвороби та ефективного лкування запальних процесв в органах гепатоб'ш'арно)' системи. Таким чином, структурне р'зномашття будови стнки жовчного мixyра, без сумн'тв, можна пояснити змною функцюнальних прояв/'в елементiв стнки жовчного м'кура. Ключов1 слова: жовчний м1хур, м1хурова протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
Дослiдження е фрагментом комплексноi науково-досл1'дницько'1' роботи ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» «Структурна та тривимiрна органiзацiя екзогенних залоз i органiв травного тракту людини в нормi та патологи», № держреестрацп 0111U 004878.
Вступ
Запалення стшки жовчного мiхура е багатофакторною патолопею. Утворення жовчних камш^в е результатом одночасноТ присутност та довгостроковоТ дм трьох факторiв: перенасичення жовчi холестерином, порушення балансу мiж пронуклеТруючим та антинуклеТруючим факторами, зниження евакуаторноТ функцп жовчного мiхура [1, 5, 7, 13].
Важливу роль у попередженнi холециститу в^фграють профiлактичнi засоби. Найбiльш схильною до цього захворювання е працездатна частина населення [ 2, 3, 4, 8, 11 ].
Лкування консервативними методами доволi тривале. В разi хiрургiчного втручання нерiдко виникають рiзноманiтнi ускладнення. Пiсляоперацiйна летальнiсть становить близько 9%. Це пов'язане з тим, що деякий час жовчнокам'яна хвороба переб^ае безсимптомно i дiагностуеться лише на стади калькульозного холециститу, коли консервативна терашя практично неефективна [8, 10 ].
Особливост топографо-анатомiчного
взаеморозташування органiв гепатоб^арноТ системи зумовлюють складнють лiкування та залучення в запальний процес оргашв, що близько розташоваш: дванадцятипала кишка, пiдшлункова залоза та шшк [6, 9, 12 ]. Разом з тим у лiтературi залишаеться мало вивченим вплив особливостей способу харчування на виникнення запальних процеав у мапстральних жовчовивiдних протоках та жовчному мiхурi.
Мета дослщження
Вивчити особливостi будови стiнки жовчного мiхура риб зi змiшаним типом харчування у порiвняльно-анатомiчному аспектi, що зможе допомогти у виршенш проблеми профтактики виникнення жовчнокам'яноТ хвороби та ефективного лiкування запальних процеав в органах гепатоб^арноТ системи.
Об'ект i методи дослiдження
Морфологiчнi дослщження проведенi на
видалених у пеленгаса жовчних Mixypax з MixypoBMMM протоками. Риби були виловлен у втьних водоймах та пiдбиpaлися однакового po3Mipy.
В pоботi використовувалися нaстyпнi методи дослщження:
1. Метод aнaтомiчного препарування.
2. Морфометричний метод.
3. Загально-пстолопчш методи дослщження ( гематоксилш-еозин та шш^.
4. Метод коpозiйного виготовлення препара^в.
Статистичну обробку даних проводили з
використанням програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середне (М), помилку середньоТ (m), достовipними результати вважалися при p<0,05.
Результати дослiджень та 1х обговорення
Пеленгас (Liza haematocheilus) живе в морськш водi, веде придонний споаб життя, всеТдний. Напевне, в зв'язку з цим, пстоструктура жовчного мixypa мае своТ особливостi. Дослщження дна жовчного мixypa показало, що його стшка мае значно виражен особливостi гiстостpyктypи. В першу чергу, необхщно зазначити ТТ значне потовщення, поpiвняно з такою ж дтянкою жовчного мixypa iншиx риб. ^м того, вiдмiнностi добре виpaженi в кожнш з оболонок стiнки. Внутршня оболонка стiнки складаеться iз звивистих волокон, мiж якими добре видно невелик пpомiжки. Ця оболонка мае звивистий рельеф i утворюе на поверхн поодинокi, переважно тpикyтнi випинання в порожнину жовчного мixypa. Характерно, що судинн елементи вiдсyтнi в таких випинаннях. Ця оболонка стшки дна жовчного мixypa, при пстолопчному дослщженш, виглядае бiльш еозинофiльною та компактною.
Внутршня оболонка, поступово, без чiткоТ меж1, переходить в середню. Середня оболонка, на всiй дтянц дна жовчного мixypa, ширша за внутршню оболонку. Кpiм цього особливютю середньоТ оболонки, слiд вважати ТТ будову (Рис. 1).
Рис. 1. Стiнка дна жовчного мiхура пеленгаса. 1- внутрiшня оболонка; 2- середня оболонка; 3- скупчення тонкостiнних судин; 4- поверхнева оболонка 5- випинання внутрiшньоí оболонки. Забарвлення: гематоксилн-еозин.
Збльшення: Х 100.
В основi ще! оболонки знаходяться тоненью волокнист структури, як сполучають 1шж собою внутршню i зовнiшню оболонки стшки дна жовчного мiхура. Характерно, що цi волоконця не прямо сполучають мiж собою згаданi оболонки, а утворюють вигини i з'еднуються з сусщшми, такими ж, волокнами. Таким чином, в сукупност, цi волокна формують зв'язки, що нагадують риболовецьку атку. Комiрки ц1е! сiтки рiзноманiтнi як за формою, так i за розмiрами. Цим можна пояснити нештенсивне, блiде забарвлення цiеT оболонки стшки. Зовшшня оболонка представлена групою компактно розташованих волокнистих структур. До ще! оболонки тiсно примикають вузьк тонкостiннi судини, розташованi паралельно стшц дна жовчного мiхура. В деяких дтянках, в просвiтах цих судин спостер^аеться гомогенний вмiст, який слабо зафарбовуеться еозином.
Стшки тта жовчного мiхура е безпосереднiм продовженням стшок дна мiхура. Тому рiзких вщмшностей в будовi оболонок стiнки не спостер^аеться. Слiд звернути увагу на те, що зовшшня оболонка стшки тта мiхура значно потовщуеться, але судинш елементи, що супроводжували !! в дiлянцi дна, поступово зникають. На всм дiлянцi стiнки зовшшня оболонка мае звивистий характер, що веде до перюдичного стоншення середньо! оболонки. Але таке стоншення практично не вщображаеться на !! структурк Внутрiшня оболонка, в бiльшостi випадюв, на значнiй дiлянцi мае рiвну поверхню. В окремих дiлянках на поверхш спостерiгаються невеликi випинання, утвореш волокнистими структурами. 1х зв'язок з мiкросудинними елементами не вiдмiчався (Рис. 2).
Рис. 2. Стiнка тта жовчного м'кура пеленгаса.
1- ущльнена поверхнева оболонка стiнки; 2- пухка сполучнотканинна оболонка; 3- тонкостiннi судини; 4-випинання внутрiшньоí оболонки. Забарвлення: гематоксилн-еозин. Збльшення: Х 100.
Шийка жовчного мiхура за формою нагадуе лшку. Дослщження розширено! частини шийки показало, що !! стшка е продовженням стшки тта i майже не вiдрiзняеться вщ не!. Але в зовшшнш оболонцi звужено! частини шийки з'являються дрiбнi елементи
гемомiкроциркуляторного русла. Характерно, що цi судинш елементи розташоваш вздовж жовчного мiхура. При цьому вони можуть займати рiзне положення. lнодi вони розташоваш шд зовнiшньою оболонкою, iнодi в !! товщi, i навiть на и поверхнi. За типом будови цi судиннi елементи належать до капiлярiв, iнодi венул.
Розглядаючи найвужчу частину шийки, можна вщм^ити, що стшка, в принципу мае таку ж будову, що й попередш. Але привертае увагу значно виражена звивистють зовшшньо! оболонки. Цю обставину, на наш погляд, можна пояснити звуженням, а можливо й спазмом, ще! частини шийки жовчного мiхура.
Цю думку пщтверджуе також, невелика звивиспсть поверхнi внутршньо! оболонки. Цей феномен можна пояснити тим, що в поверхневм оболонц з'являються поодинок м'язовi волокна. Особливо !х наявшсть виражена у тiй стiнцi тта жовчного мiхура, що не прилягае до печшки ( Рис. 3 ). Незважаючи на значну перебудову зовшшньо! i внутршньо! оболонок стшки шийки, середня оболонка стшки, практично, не змшюеться.
Рис. 3. Варiант будови тла жовчного м'кура пеленгаса.
1- жирова клтковина; 2- поверхнева товстоволокниста
оболонка; 3- власна пластинка слизовоТ оболонки; 4-складки слизовоТ оболонки вкрит1 шаром еп1телю; 5-десквамований еп1тел1й. Забарвлення: гематоксил1н-еозин.
Збльшення: Х 200.
Внутршня оболонка, яку можна назвати базальною мембраною, представлена вузенькою пластинкою еозинофтьних волокон, яка, в цтому, повторюе рельеф вщповщноТ стшки.
Висновки
Проведений пстоструктурний аналiз показав, що найбтьшу увагу привертае середня сполучнотканинна оболонка. По-перше - дана оболонка дуже широка на поперечних зрiзах. По-друге - виглядае дуже свитою. Це пояснюеться тим, що вона складаеться з окремих тоненьких волоконець, як зв'язуючись одне з одним утворюють нiби комiрки риболовецькоТ сiтки.
Зовнiшня оболонка стiнки складаеться, переважно, з сукупносл товстих еозинофтьних волокон. Останн зазвичай щiльно прилягають одне до одного. lнодi спостер^аеться, рiзного ступеню розволокнення даноТ оболонки. До зовышньоТ оболонки стiнки жовчного мiхура мiсцями прилягае пухка кптковина, в якiй можна спостерiгати жирову кптковину, а частiше елементи гемомiкроциркуляторного русла та лiмфомiкросудини. Найбiльш 4i™ вираженi судиннi елементи навколо зовышньоТ оболонки стiнки жовчного мiхура. Якщо врахувати, що одна з функцш жовчного мiхура полягае у пщвищены концентрацiТ жовчi, то напевне, цю функцш виконують складки. Але, як показали нашi дослщження, кiлькiсть складок слизовоТ оболонки жовчного мiхура досить невелика. Напевне у риб е i ^i ефективнi механiзми, як забезпечують дегiдратацiю жовчi.
Лiтература
1. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. / Л.И. Аруин, Л.Л. Капуллер, В.А.Исаков. - М., Триада-Х. - 1998. - 456 с.
2. Агаханян Н.Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н.Г. Агаханян // Морфология. - 2008. - № 2. - С. 7.
3. Агаханян Н.Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н.Г. Агаханян // Морфология. — 2009. — № 4. - С. 8.
4. Валькер Ф.И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф.И. Валькер. - Л. : Медгиз, 1994. - 103с.
5. Верин В.К. Желчный пузырь / В.К. Верин // Руководство по гистологии. - СПб. : СпецЛит, 2001. - Т. II. - С. 172-173.
6. Гертвиг О.О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов: пер. с нем. / О. Гертвиг. -СПб. : Изд. К.Л. Риккера, 1908. - 194 с.
7. Дерижанова И.С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах/ И.С. Дерижанова. -Ростов-на-Дону, 2006. - ч. 1. - С. 79-81.
8. Дубшш С.1. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С.1. Дубшш // Вюник морфологи. Вшниця, 1998. - № 1. - С. 46-47.
9. Крючков В.Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: Дис. д. биол. Наук : 03.00.16 / В.Н. Крючков //Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО. - Махачкала, 2004. - 123 с.
10. Мельгунов В.И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных/ В.И. Мельгунов // Избранные научные журналы, 2002-2004
11. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M.A. Malas, E. Koyuncu [et al.] // Surg Radiol Anat. 2010 Apr. - V. 32 (4). - P. 363-9. Epub 2009 Oct 15.
12. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem [et al.] // Tunis Med. 2011. - Dec. - V. 89 (12). - P. 935-9. French.
13. Karayiannakis A.J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A.J. Karayiannakis, H. Bolanaki, N. Courcoutsakis [et al.] // Case Rep Gastroenterol. 2012, May. - V. 6 (2). - P. 523-9. Epub 2012 Jul 31.
Реферат
СТРОЕНИЕ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ РЫБ СО СМЕШАННЫМ ТИПОМ ПИТАНИЯ Дубинин С.И., Рябушко Е.Б., Улановская-Цыба Н.А., Передерий Н.А.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно - каменная болезнь .
В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря пеленгаса в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобилиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнения, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузиря.
Summary
STRUCTURE OF GALLBLADDER WALL IN FISH WITH MIXED TYPE OF FOOD
Dubinin S.I., Ryabushko O.B., Ulanovska-Tsyba N.A., Perederiy N.O.
Key words: fish, common mullet, gallbladder, cystic duct, cholecystitis, cholelithiasis.
The research presented in this paper is aimed to study the structural features of the gallbladder wall in common mullet and to carry out comparative analysis of its anatomical aspects that might be helpful in solving problems of prevention of gall stone disease and effective treatment of inflammatory processes in the organs of hepatobiliary system. Thus, the diversity in the structure of the gallbladder wall can be explained by the change in the functional manifestations of some elements of the gallbladder walls. The inner layer of gall bladder, which may be called the basement membrane, is represented by a narrow plate of eosinophilic fibers, which, in general, corresponds the topography of the relevant wall. When it might be presumed that one of the functions of the gallbladder is to increase the concentration of bile, then perhaps this function is performed by gall bladder folds. However, as is has been shown in our study the number of folds of mucous membrane in the gall bladder is scanty. Perhaps the fish have other effective mechanisms for bile dehydration.
