CC BY
13
Ключевые слова: возрастные особенности, хроническое алкогольное повреждение печени, инсулиноподобный фактор роста-1, биохимические показатели.
Стаття надшшла 1.09.2015 р
Key words: age features, chronic alcohol liver disease, insulin-like growth factor-1, biochemical parameters.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.36+591.436
Ж
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ТВАРИН З1
СМ1ШАНИМ ТИПОМ ХАРЧУВАННЯ
В po6oTÍ вивчалися особливостi будови стшки жовчного Mixypa свинi у порiвняльно-анатомiчному acneKTi, що зможе допомогти у виршеиш проблеми профiлaктики виникнення жовчиокам'яио! хвороби та ефективного лжуваиия запальних процесiв в органах гепатобшарио! системи.
Таким чином, структурне рiзномaнiття будови стiнки жовчного мiхурa, без сумнiвiв, можна пояснити змiною фуикцюиальиих проявiв елементiв стiнки жовчного мiхурa.
Kjiiohobí слова: жовчний Mixyp, MixypoBa протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
Робота е фрагментом НДР «Структурна та mpueuMipHa оргатзащя екзогенних залоз i оргатв травного тракту людини в нормi та патологи», № держреестрацн 0111U 004878.
Р1зиомаи1ти1 патолопчш процеси у жовчному м1хур1 займають у клшщ одне з чшьних мюць. При цьому постiйио збшьшуеться кшьюсть хворих на дану патолопю серед населення р1зних вiкових груп, особливо працездатного населення [1, 10, 12, 17].
Методи консервативного лшування холециститу та його ускладнень, досить висою показники летaльиостi при хiрургiчиому та консервативному лшуванш, значний вiдсоток незадовшьних иaслiдкiв лiкувaиия вимагають розробки бшьш ефективиих методiв профiлaктики та попередження вииикиеиия дано! групи захворюваиь. Профшактика захворюваиь шлунково-кишкового тракту обов'язково мютить вивчеиия особливостей харчуваиия хворих [4, 11, 15, 16].
В доступнш лiтерaтурi мало вивчеиим е вплив особливостей харчуваиия иа розвиток запальиих процешв у жовчиому мiхурi та мaгiстрaльиих жовчовивiдиих протоках, а оскшьки при гострому холецистит запальиий процес, иaйчaстiше поширюеться, також иа оргаии aнaтомiчно i функцюнально тiсио пов'язaиi з жовчиим мiхуром, то стае зрозумiлим иеобхiдиiсть бшьш детального вивчення даиого питания. Хворий у кшшщ ие може бути об'ектом експериментальних дослiджеиь, тому вииикае необхщшсть вивчити вплив рiзиих титв харчуваиня иа представииках рiзиих клaсiв тварии [2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 13, 14].
Метою роботи було дослщити морфолопчш особливосп стiики жовчиого мiхурa тварии зi змiшaиим типом харчуваиия у порiвняльно-aнaтомiчному aспектi, що зможе допомогти у виршенш проблеми профшактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного лшування запальних процешв в органах гепатобшарно! системи.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проведенi на видалених у свиней жовчних мiхурaх з мiхуровими протоками. Свинi вiдбирaлися одше! породи та приблизно однакового розмiру.
В робот використовувалися нaступнi методи дослшження: 1. Метод aнaтомiчного препарування.2. Морфометричний метод.3. Зaгaльно-гiстологiчнi методи дослiдження (гематоксилш-еозин та iншi).4. Метод корозiйного виготовлення препaрaтiв.
Статистичну обробку даних проводили з використанням програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середне (М), похибку середнього (m), достовiрними результати вважалися при p<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Для слизово! оболонки стшки дна жовчного мiхурa свинi (Sus domestica) характерш деякi особливостi !! рельефу. В центрaльнiй чaстинi спостершаються випинання, рiзномaнiтно! ширини i висоти. Серед них зустрiчaються вузькi i вщносно високi випинання, але основну масу складають широю i низью, якi на зрiзaх нагадують дзвш, основа якого звернена до власно! пластинки слизово! оболонки. Слiд звернути увагу на верхiвки цих дзвоноподiбних випинань. У бiльшостi низьких випинань вона заокруглена, a i збшьшенням висоти випинань верхiвкa поступово подовжуеться i формуе заокруглений вузький тк.
В д^нщ такого шку, шд епiтелiальним покривом можна спостертати тонкостiннi дрiбнi трубчасп структури. Поперечнi зрiзи таких судин свщчать про те, що щ трубчастi тонкостiннi структури розташованi по всш довжинi складок слизово! оболонки. Можна припустити, що цими судинами вщбуваеться вiдтiк ультрафiльтрату жовчi.
На зрiзах доволi чiтко видно деталi компонентiв, якими здiйснюeться цей процес. На рисунку добре видно тюний зв'язок судинних елементiв верхiвки випинання з розташованою у власнiй пластинщ слизово! оболонки дрiбною веною. Дослщження на великому збiльшенi мiкроскопа дозволяе вiдстежити характер змiн стiнки цього судинного русла. Якщо в д^нщ верхiвки випинання його стiнка виглядае стоншеною i висланою всерединi ендотелiем, то при переходi до основи випинання стшка поступово потовщуеться i набувае характерно! для вени будови. Важливо зазначити, що вздовж дано! судини змшюеться i характер розташування ендотелiю. Якщо на початку шляху до вени ендотелiальнi клiтини розташовуються поодинцi, тобто мiж ними можна бачити велик промiжки, то при наближенш до вени цi промiжки поступово скорочуються. Таким чином формуеться типовий гемо капiляр (Рис. 1).
Власна пластинка слизово! оболонки дна жовчного мiхура свиш доволi широка i вiдносно щiльна, вона складаеться iз звивистих волокон сполучно! тканини. У власнш пластинцi розташованi численш дрiбнi лiмфатичнi вузлики. Форма цих вузлиюв найчастiше неправильно овальна, iнодi зустрiчаються кулясто! форми вузлики. Характерно, що лiмфо!дна тканина, у виглядi згаданих вузликiв, розташована безпосередньо шд слизовою оболонкою. В товщi власно! пластинки розкиданi поодинокi кровоноснi судини, як артерюли так i венули. Мiсцями можна спостерiгати дрiбнi лiмфатичнi судини, що мають характерну тонку стшку i нерiвномiрнi просвiти. Периферичний шар субмускулярно! оболонки, що контактуе безпосередньо з м'язовою оболонкою, представлений грубоволокнистою сполучною тканиною, яка побудована з товстих звивистих колагенових волокон або !х груп. Таким чином, якщо внутршнш шар субмускулярно! оболонки, за рахунок тоненьких звивистих сполучнотканинних волокон, в цшому, на зрiзах мае вигляд дрiбнокомiрково! штки, то в зовнiшньому шарi мiж волокнами або !х пучками утворюються щiлиноподiбнi промiжки (Рис.2).
М'язова оболонка дна жовчного мiхура представлена тонкою пластинкою компактно розташованих гладеньких м'язових волокон, що мають циркулярний напрямок. Необхiдно зазначити, що мiсцями ця оболонка виглядае звивистою. В деяких дiлянках вона потовщуеться, а в шших звужуеться. Iнодi зустрiчаеться незначне розволокнення дано! оболонки.
Зовнiшня оболонка ще! частини жовчного мiхура складаеться з тонких звивистих сполучнотканинних волокон, що мають циркулярний напрямок. Ц волокнист структури формують тонку пластинку, що знаходиться мiж м'язовою i серозною оболонками. Привертае увагу значне зниження кшькосп кровоносних i лiмфатичних судин в цiй оболонцi, порiвняно з власною пластинкою слизово! оболонки.
а
Рис. 3. Стшка тша жовчного м1хура свиш. 1-характерш форми випинань; 2-пухка основа випинань; 3-залишки л1мфатичних вузлимв; 4-кровоносш судини; 5- пухка сполучна тканина. Заб.: г.-е. Зб.: х 100.
Рис. 1. Стшка дна жовчного м1хура свиш. 1-просвгг; 2-випинання стшки; 3-осьовий шлях вщтоку вщ верх1вки випинання до судин власно! пластинки; 4-л1мфатичн вузлик; 5-пухка волокниста сполучна тканина. Заб.: г.-е. Зб.: х 100.
Рис. 2. Стшка дна жовчного м1хура свиш. 1-залишки л1мфатичних вузлимв; 2-пухка волокниста сполучна тканина; 3-кровоносш судини; 4-грубоволокниста сполучна тканина; 5-компактний шар м'язово! оболонки. Заб.: г.-е. Зб.: х 40.
При переходi стшки з дна жовчного мiхура на тшо, можна спостер^ати змiни рельефу внутрiшньо! поверхнi. В д^нщ тiла жовчного мiхура, серед випинань переважають дзвоноподiбнi, що мають рiзну висоту i розмiри. Поряд з цим зус^чаються також неширою, але подовженi випинання, в яких досить часто збернаються судиннi елементи, що згадувалися вище. Це свщчить про те, що процеси концентрацп жовчi продовжуються у слизовiй оболонщ тiла жовчного мiхура свинi, за рахунок вщведення рiдини численними судинними структурами.
Особливо! уваги заслуговують, знайдеш в товщi дзвоноподiбних випинань слизово! оболонки, лiмфо!днi утворення. Вони мають кулеподiбну форму, досить великi розмiри i розташовуються пiд базальною мембраною покривного ештелда. Незважаючи на те, що таке
лiмфоïдне утворення займае майже всю площу випинання слизово! оболонки, верх1вки випинань збериаються практично незмiненими. У верхiвках збериаються добре помiтнi на поперечних зрiзах рiзнокалiбернi трубчастi структури, серед яких можна розрiзнити дрiбнi венули та капшяри рiзного дiаметру (Рис. 3).
При дослщженш серiйних зрiзiв вдалося вiднайти багато деталей будови лiмфатичних вузликiв. Наприклад, на Рис.4. доволi чiтко видно ворота. В д^нщ ворiт знаходяться кровоноснi судини, а також лiмфатичнi колектори. Крiм цього, на перифери такого лiмфатичного утворення, добре виражений крайовий синус. На зрiзi, дещо ексцентрично, розташованi елементи мозково! речовини, а серед них центральш синуси. Всi вказанi структурш елементи лiмфатичного вузлика дають змогу однозначно трактувати !х як дрiбнi лiмфатичнi вузли.
Поряд з такими лiмфатичними вузликами, у власнiй пластиш слизово! оболонки розосередженi дрiбнi овальш або округлi лiмфоïднi вузлики, кттинш елементи яких пiддаються лiзису одразу тсля смертi (Рис.3). Зберiгаеться лише !х оболонка в порожнинi яко! iнодi спостерiгаеться деяка кiлькiсть кттинних елементiв, що знаходяться на рiзних стадiях некрозу i ступенях лiзису. Важливо вiдмiтити, що подiбнi лiмфатичнi утворення займають центральнi шари власно! пластинки слизово! оболонки, тобто розташовуються мiж слизовою i м'язовою оболонками. Паралельно з лiмфатичними вузликами, у цьому ж шарi власно! пластинки слизово! оболонки, у пухкiй кл^ковиш зустрiчаються численнi кровоноснi судини.
Серед них спостериаються добре сформованi дрiбнi венули i артерiоли, а за кшьюстю переважають першi. Поряд з кровоносними судинами розташоваш капiляри i дрiбнi лiмфосудини. Останнi найчастiше розташоваш бшя лiмфоïдних вузликiв.
М'язова оболонка тша жовчного мiхура характеризуеться циркулярним напрямком волокон i мае вигляд доволi широко! пластинки. В деяких дiлянках цiеï пластинки спостерiгаеться звивистють волокон. Взагалi, дана пластинка виглядае не однаково. Зовшшнш шар складаеться з компактно розташованих м'язових волокон. На поверхш цього компактного шару iнодi з'являються еозинофiльнi поперечнi перетяжки, яю, очевидно, перешкоджають розволокненню м'язових пучюв. Ймовiрно, що такi перетяжки утворюються як локальнi потовщення перемiзiю. Такi перетяжки,зазвичай, розташовуються рiвномiрно, вздовж м'язового пучка. В окремих донках м'язово! оболонки спостерiгаеться ïï розщеплення на м'язовi пучки або окремi гладком'язовi волокна. В таких структурних елементах м'язово!' оболонки перимiзiальнi перетяжки зникають.
Перимускулярна сполучнотканинна оболонка мютить осередковi, яскраво виражеш, розволокнення. Ï! товщина в стшщ тiла жовчного мiхура змшюеться. Поряд з потовщеннями, в яких досить часто спостершаються вiдносно крупш кровоноснi судини (венули i артерюли) розташовуються бшьш тонкi дiлянки, в яких згадаш судиннi структури, як правило, вщсутш. Найчастiше судиннi елементи дано! оболонки розташоваш компактно, у виглядi пучюв, що мютять др1бш артерюли, венули та др1бш лшфатичш судини.
Рис. 4. Стшка тша жовчного мiхура свинi. Рис. 5. Стшка шийки жовчного ]шхура Рис. 6. Дистальна дiлянка шийки
1-просвгт жовчного мiхура; 2- свинi. 1-просвгт жовчного мiхура; 2- жовчного мшхура свинi. 1-просвiт; 2-
лiмфатичний вузлик; 3-ворота вузлика; 4- рельеф внутршньо! поверхнi стiнки; 3- покривний ештелш; 3-рельеф; 4-
крайовий синус; 5-кровоносш судини; 6- залози; 4-м'язова оболонка; 5-кровоносш м'язова оболонка; 5- перимускулярна
лiмфатичнi судини. Заб.: г.-е. Зб.: х 100. судини. Заб.: г.-е. Зб.: х 400. оболонка. Заб.: г.-е. Зб.: х 100.
При переходi тша жовчного мiхура в шийку пом^но змшюються структурш елементи стшки. Рельеф внутршньо! поверхш поступово стае бшьш гладеньким через вкорочення випинань слизово! оболонки. Вони стають широкими i низькими. Власна пластинка слизово! оболонки поступово стае тоншою i бшьш компактною. В цш пластинщ спостертаються численш дрiбнi судинш елементи, як гемомшроциркуляторного русла, так i лiмфосудини. У зв'язку iз стоншенням власно! пластинки слизово! оболонки вiдмiчаеться потовщення м'язово! оболонки. Крiм поступового потовщення, м'язова оболонка набувае компактного вигляду (Рис. 5). У ïï складi можна побачити як циркулярш, так i кош пучки м'язових волокон. Перимускулярна або
субсерозна оболонка побудована ¡з щшьио! сполучно! тканини { виглядае широкою 1 компактною. Мюцями в цш оболонш розосереджеш др1бш кровоносш та л1мфатичш судини. Особливютю дано! оболонки слщ вважати присутшсть др1бних залозистих елеменпв.
В дистальних дшянках шийка жовчного м1хура переходить в шийковий канал. Його стшка р1зко вщр1зняеться вщ стшки попередшх вщдшв. Основна вщмшнють полягае в тому, що рельеф слизово! оболонки майже повнютю згладжений. Лише в окремих мюцях залишаються невисою випинання. Власна пластинка слизово! оболонки в давнш д1лянш дуже стоншена. Основу стшки шийкового каналу складае добре виражена м'язова оболонка, яка представлена багатошаровою пластинкою (Рис. 6). М'язов1 волокна розташоваш компактно, в основному, циркулярно 1 утворюють досить товстий сфшктер. Разом з цим, в периферичнш зош цього сфшктера мютяться гладком'язов1 волокна, що мають косий напрямок.
Перимускулярна оболонка довол1 широка, пухка, побудована !з волокнисто! сполучно! тканини. В окремих пстолопчних зр1зах, в цш оболонш можна бачити локально розташоваш судинш пучки, у склад! яких ч1тко визначаються артерюли, венули { рщко л1мфатичш судини. Таю судинш пучки розташоваш безпосередньо бшя м'язово! оболонки.
Таким чином, формування навколо м'язово! оболонки, тобто сфшктера, широко!, густо! с1тки, в першу чергу, р1знокал1берних артер1альних та венозних гемосудин, зумовлене необхщшстю забезпечення достатньо! трофши цього потовщення м'язово! оболонки (сфшктера).
1. Власна пластинка слизово! оболонки дна жовчного м1хура свиш довол1 широка 1 вщносно щшьна, вона складаеться !з звивистих волокон сполучно! тканини. У власнш пластинш розташоваш численш др1бш л1мфатичш вузлики. Форма цих вузлиюв найчаспше неправильно овальна, шод1 зустр1чаються кулясто! форми вузлики. Характерно, що л1мфо!дна тканина, у вигляд1 згаданих вузлиюв, розташована безпосередньо шд слизовою оболонкою. В товщ1 власно! пластинки розкидаш поодиною кровоносш судини, як артерюли так { венули. Периферичний шар субмускулярно! оболонки, що контактуе безпосередньо з м'язовою оболонкою, представлений грубоволокнистою сполучною тканиною, яка побудована з товстих звивистих колагенових волокон або !х груп. Таким чином, якщо внутршнш шар субмускулярно! оболонки, за рахунок тоненьких звивистих сполучнотканинних волокон, в цшому, на зр1зах мае вигляд др1бноком1рково! с1тки, то в зовшшньому шар1 м1ж волокнами або !х пучками утворюються щшинопод!бш пром1жки.
2. М'язова оболонка дна жовчного м1хура представлена тонкою пластинкою компактно розташованих гладеньких м'язових волокон, що мають циркулярний напрямок. Необхщно зазначити, що мюцями ця оболонка виглядае звивистою. В деяких дшянках вона потовщуеться, а в шших звужуеться. 1нод1 зустр1чаеться незначне розволокнення дано! оболонки.
1. Аруин Л .И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков // - М.;Триада-Х, - 1998.-456 с.
2. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. / Г. Г. Автандилов // М.; Медицина, - 1999. - 384 с.
3. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. И. Афанасьев, Н.А.Юдина // -М.; Медицина, - 1999, - С. 607-608.
4. Агаханян Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2008 - №2. - 7 с.
5. Агаханян Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2009. - №4. С. 8.
6. Валькер Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф. И. Валькер // Л.: Медгиз, - 1994. - 103 с.
7. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О.В. Волкова, М.И. Пекарский // -М.; Медицина, - 1996, №1. С. 155-157.
8. Верин В. К. Желчный пузырь / В. К. Верин // Руководство по гистологии. СПб.: СпецЛит, - 2001. - Т. II. - С. 172-173.
9. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов: пер. с нем / О. Гертвиг //- СПб.: Изд. К.Л. Риккера, - 1908.-194 с.
10. Дубшш С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С. I. Дубшш // Вюник морфологи. Вшннця, -1998. - № 1 - С.46-47.
11. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах / И.С. Дерижанова // Ростов-на-Дону.-2006.-ч. 1 .-С. 79-81.
12. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: Дис..д. биол. наук: 03.00.16 / Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО.- Махачкала, - 2004.- 123 с.
13. Мельгунов В. И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных/ В. И. Мельгунов // Избранные научные журналы, -2002-2004.
14. Сливки О. Я. Лабораторное дело / О. Я. Сливки, А. Я. Фищенко // - 2001. - № 11. - С. 633-656.
15. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu [et al.] // Surg Radiol Anat. - 2010, Vol. 32(4), P. 363-369.
16. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem [et al.] // - Tunis Med. - 2011. Vol. 89(12), P. 935-939.
17. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H. Bolanaki, N. Courcoutsakis [et al.] // Case Rep Gastroenterol. - 2012, Vol. 6(2), P. 523-529.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ЖИВОТНЫХ СО СМЕШАННЫМ ТИПОМ ПИТАНИЯ Рябушко Е. Б.
В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря свиней в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобиллиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнений, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузиря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно - каменная болезнь.
Стаття надшшла 9.09.2015 р.
MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE GALLBLADDER WALL WITH MIXED ANIMAL NUTRITION Ryabushko E.B.
The paper studied the structural features of the gallbladder wall fever in comparative anatomical aspects that can help in solving the problem of prevention of gallstones and effective treatment of inflammatory processes in the organs of hepatobiliary system. The structural diversity of the structure of the gallbladder wall, no doubt, can be attributed to a change in the functional elements of the wall displays of gall puzirya.
Key words: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, gall - stone disease.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 57.012:616.833.5858.615:546
СТАН ПЕРИФЕР1ЙНОГО НЕРВА ЩУР1В ЗА УМОВ М1КРОМЕРКУР1АЛ1ЗМУ НА
РАНН1Х СТАД1ЯХ П1СЛЯ ТРАВМИ
Метою дано! роботи було вивчити стан травмованого нервового стовбура щур1в тд впливом малих доз ртут та дослщити вплив тютриазолшу на процеси вщновлення нерва. В дослщах на бших щурах, яких роздшили на 4 групи, вщтворили стандартну модель травми сщничого нерва за умов хрошчного та субхрошчного мiкромеркурiалiзму. У тсляоперацшному перiодi щурам першо! та третьо! груп фармакотератю не проводили, а в другш та четвертш груш тваринам внутршньоочеревинно вводили щоденно, протягом 2 тижшв, розчин тютриазолшу в дозi 100мг/кг. Дослщжували ультраструктурну оргашзащю перифершного вiдрiзку Ыдничого нерва через 3 тижш тсля пошкодження. Нашi дослщження доводять, що тютриазолш активуе процеси метаболiзму та бюсинтезу нейролемоциив та фiбробластiв i тим самим прискорюе процес невротизацп перифершного вiдрiзку.
Ключов! слова: мжромеркур1ал1зм, сщничий нерв, регенеращя, тютриазолш.
Робота е фрагментом НДР «Органи нервовоI, iмунноí та сечостатевоI систем в умовах експериментального пошкодження» № держреестраци 0112и001413
Пошкодження нерв1в е одним з частих i важких вид1в травм яю обумовлюють повну або часткову непрацездатшсть, змушують хворих м1няти профес1ю 1 нерщко стають причиною швалщносл [1, 4, 6]. Навт не зважаючи на достатньо високий р!вень розвитку сучасно! неврологи та значш досягнення фармакологи, можливосп терапевтично! корекцн невролог!чних порушень при ртутнш iнтоксикацi! \ залишаються достатньо скромними [5, 7]. Препарати з антиоксидантною д!ею здатш захистити мембрани кл1тин та зменшити ендогенну токсемда, яка обумовлена впливом сполук важких метал!в. Одним з таких препараив в!тчизняного виробництва е т!отриазол!н, який в останнш час набув широкого застосування завдяки сво!м антиоксидантним, мембраностабшзуючим, проти!шем!чним та !муномоделюючим властивостям [2, 3].
Метою роботи було вивчення впливу тютриазолшу на ультраструктурну оргашзащю травмованого нерва за умов хрошчного та субхрошчного мшромеркур!ал!зму.
Матерiал та методи дослщження. В процес роботи було обстежено 40 щур!в лшн Вютар, вагою 150-200 г. Тварин було розподшено на 4 групи. В першш та другш групах моделювали мшромеркур!ал!зм шляхом внутршньоочеревинного введення хлориду ртут! в доз1 1/100 ЛД50 протягом 2 тижшв, а в третш та четвертш групах протягом 10 тижшв, тсля чого тваринам була вщтворена стандартна травма л1вого сщничого нерва. Останнш перетинали в дшянщ середньо! третини стегна ! фiксували центральний та перифершний в1др1зки на вiдстанi 1140
