CC BY
51
2. Блинков С. М. Глиальный индекс и густота расположеия глиальных клеток в мозговом стволе человека / С. М. Блинков // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1963. - №7. - С. 42-47.
3. Блинков С. М. Мозг человека в цифрах и таблицах / С. М. Блинков, И. Н. Глезер. - Л.: Медицина, - 1964. - 472 с.
4. Боголепова И. Н. Некоторые критерии индивидуальной вариабельности корковых структур нижнетеменной области мозга человека / И. Н. Боголепова, Л. И. Малофеева // Современные проблемы нейробиологии, исследования висцеральных систем и их регуляции в возрастном аспекте: Материалы третьего междунар. симпозиума. - Саранск: Изд-во Мордов. ун-та, - 2001. -12 с.
5. Бобришева I. М. Змши нейроно-гаальних взаемовщносин пгантокйтинного ядра ретикулярно! формацп довгастого мозку бших щурiв тд вливом екзогенно! гшертермп / I. М. Бобришева // Буковинський медичний вюник. - 2001. - Т.5, №3-4. - С.122-123.
6. Бережная Л. А. Обособленные клеточные скопления в некоторых ядрах переднего таламуса взрослого человека / Л. А. Бережная // Актуальные вопросы экспериментальной и клинической морфологии. -2002. -№2. -С.29-30.
7. Бережная Л. А. Нейронная организация вентрального переднего вентрального латерльного ядер таламуса человека / Л.А. Бережная // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 1. - С. 38 - 43.
8. Декларацшний патент на винахщ 49545А Украша, МПК 7 00Ш1/30. СпоЫб тдготовки бюлопчного об'екта / Масловський С.Ю., Коваленко В.Е., Рихлж С.В.; заявник и патентовласник Харювський державний медичний ушверситет. - № 2001129005 ; заявл. 25.12. 01; опублик. 16.09. 02, Бюл. №9.
9. Коваленко В. Е. Гистоангиологическая характеристика медиального и вентролатерального ядер зрительного бугра человека / В. Е. Коваленко, С. Ю. Масловский, С. В. Рыхлик // Морфологические проблемы гистогенеза и регенерации тканей: Материалы научн. конф., Военно-медицинская академия. - Санкт-Петербург, - 2001. - 107 с.
10. Меркулов Г. А. Методи окраски нервной ткани / Г. А. Меркулов // Курс патогистологической техники. - Л.: Медгиз, -1963. - С.162-165.
ГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ГИСТОАРХИТЕКТОНИКИ ВЕНТРАЛЬНОЙ ГРУППЫ ЯДЕР ТАЛАМУСА ЧЕЛОВЕКА Рихлик С. В.
Представлен анализ гендерных особенностей гистоархитек-тоники вентролатеральной группы ядер таламуса человека. Для исследований была использована оригинальная методика забора материала таламуса. Установлено, что пол достоверно не влияет на морфологию нейронов вентролатеральной группы ядер таламуса. Как у мужчин, так и у женщин в изученных препаратах отмечаются сходные изменения показателей нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений с увеличением возраста. Разница в гистоархитектонике вентральной группы ядер таламуса промежуточного мозга лиц мужской и женского пола проявляется в степени возрастных изменений. У мужчин показатели изменяются больше, чем у женщин. Так, плотность нейронов у мужчин с увеличением возраста снижается в 7 раз, что установлено при сравнении первой и шестой возрастных групп, у женщин при аналогичном сравнении - в 5 раз, плотность глии у мужчин и женщин увеличивается в 1,4 раза, плотность капилляров снижается в 2 раза.
Ключевые слова: вентролатеральная группа ядер таламуса человека, морфология, нейроно-глиально-капиллярные соотношения.
Стаття надшшла 12.02.2014 р.
GENDER-SPECIFIC PECULIARITIES OF HISTOARCHITECTONICS IN THE HUMAN VENTROLATERAL THALAMIC NUCLEAR GROUP Ryhlik S. V.
The article presents an analysis of gender-specific peculiarities of histoarchitectonics in the human ventrolateral thalamic nuclear group. The original technique for getting thalamus out of the brain was used during the research work. It was found that the gender did not significantly affect the morphology of neurons in the ventrolateral group of thalamic nuclei. In both men and women were found similar changes in neuro-glial-capillary relationship parameters with increasing age. The difference in histoarchitectonics of ventral group of thalamic nuclei in both male and female individuals gives evidence in the degree of aging changes. Male's values vary more than female's ones. Thus, neuronal density in men with increasing age is reduced by 7 times, as was determined by comparing the first and sixth age groups. The same comparison by women showed reduction by 5 times. The density of glia in men and women is increased by 1.4 times, the density of capillaries is reduced by 2 times.
Key words: human ventrolateral thalamic nuclear group, morphology, neuro-glial-capillary relationship.
Рецензент Масловский С.Ю.
УДК 611.36+591.436
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ТРАВО1ДНИХ РИБ
В робой вивчали особливост будови стшки жовчного мiхура товстолоба у порiвняльно-анатомiчному аспект^ що зможе допомогти у виршенш проблеми профшактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного лкування запальних процеав в органах гепатобшарно! системи. Таким чином, структурне рiзноманiття будови стшки жовчного мiхура, без сумнiвiв, можна пояснити змшою функцюнальних проявiв елеменив стшки жовчного мiхура.
Ключов! слова: жовчний м1хур, ¡шхурова протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
Робота е фрагментом НДР «Структурна та тривимiрна оргашзащя екзогенних залоз i оргатв травного тракту людини в нормi та патологи», № держреестраци 011Ш 004878.
Холецистит та жовчнокам'яна хвороба - багатофакторш патологи. Формування жовчних кам1нщв та розвиток хвороби, можлив1 за умови одночасно! присутносп та довгостроково! дп трьох фактор1в: перенасичення жовч1 холестерином, порушення балансу м1ж пронукле!руючим та антинукле!руючим
©Рябушко О.Б., 2014 154
факторами, зниження евакуаторно1 функци жовчного мГхура [1, 2, 3, 8, 11]. Важливу роль у попередженш розвитку холециститу ввдграють профiлактичнi засоби. Найбiльш вразливi до цього захворювання е жiнки вiком до 40 рокiв з надмiрною вагою. У жiнок це захворювання зустрГчаеться у 2 рази часпше, нiж у чоловiкiв. Шсля 50 рокiв, частота захворюваностi жшок та чоловiкiв стае практично однаковою. Тобто, на холецистит хворiе найбшьш працездатна частина населення [7, 9, 10, 13].
Топографо-анатомiчне взаеморозташування печшки, жовчного мiхура та магiстральних жовчовиввдних шляхiв зумовлюе складнiсть лiкування та залучення в запальний процес оргашв, що близько розташованi: дванадцятипала кишка, тдшлункова залоза та iншi. [4, 5, 6, 12]. Разом з тим, у лГтературГ, залишаеться мало вивченим вплив особливостей способу харчування на виникнення запальних процесiв у мапстральних жовчовивiдних протоках та жовчному мiхурi.
Метою роботи було вивчення особливостей будови стiнки жовчного мiхура товсто лоба, як траво1дно1 риби, у порiвняльно-анатомiчному аспектi.
Матерiал та методи дослщження. Морфологiчнi дослiдження проведет на видалених у товстолобiв жовчних мiхурах з мiхуровими протоками. Риба була виловлена у вiльних водоймах та шдбиралася однакового розмiру.
В робот! використовувалися наступнi методи дослГдження: анатомiчного препарування; морфометричний; загально-гiстологiчнi, корозшний.
Статистичну обробку даних проводили з використанням програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середне (М), помилку середньо1 (m), достовiрними результати вважалися при p<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Товстолоб (Hypophthalmichthys) належить до прюноводних риб, якi живляться рослинною 1жею. Будова жовчного мiхура у нього вiдрiзняеться вiд будови мiхура хижих риб. В гiстологiчнiй будовi дна жовчного мiхура спостерiгаються деяк iндивiдуальнi особливостi. Найчастiше внутрiшня поверхня спнки верхiвки дна не мiстить випинань у виглядi ворсинок. Все ж шод^ можна зустрiти трикутно1 форми невелик випинання з характерною загостреною верхiвкою. Частiше подiбнi випинання мають незвичний вигляд, оскшьки з бошв 1х основи знаходяться рiзноманiтнi заглиблення внутрiшньоï оболонки.
Внутрiшню оболонку, а також базальну мембрану розпiзнати досить важко. В деяких зрiзах можна побачити щшьно розташованi звивистi еозинофшьш волокна. Зовнiшнi шари цiеï оболонки дуже розволокненнi i мають губчастий вигляд. Досить часто, мiж волокнистими структурами зустрiчаються дрiбнi, добре видиш, тонкостiннi судиннi елементи, як за будовою стiнки та вiдсутнiстю в них просвгту, нагадують лiмфатичнi капшяри. Характерно, що напрямок цих капiлярiв найчастiше поздовжнiй вiдносно осi просвгту жовчного мiхура.
Зовнiшня оболонка спнки даноï дшянки представлена щшьною вузенькою еозинофшьною пластиною, яка мюцями щшьно, а мюцями ш, сполучаеться з середньою, сполучнотканинною оболонкою. Назовнi розташована широка смуга пухкоï сполучноï тканини, в якш розосереджено окремГ елементи гемомшроциркуляторного русла у виглядГ дрГбних артерюл та венул, а також мютяться розширеш лГмфатичш судини. При цьому, на поперечних зрГзах спнки дна жовчного мГхура переважають поперечш зрГзи гемосудин, а лГмфосудини розташоваш або навкю, або поздовжньо. В шшому, що часпше зустрГчаеться, варГанп спнка дна жовчного мГхура виглядае компактною i щшьною. При цьому, як зовшшня так i внутршня ïï мембрани виражеш досить чГтко. Розволокнення волокнисто!' оболонки мають осередковий i мало виражений характер. Але майже на всш поверхш спнки, шд базальною мембраною, можна бачити тонкоспнш судинш елементи. Характерно, що судини розташоваш ближче до базальноï мембрани лежать перпендикулярно до внутрiшньоï поверхш спнки верхГвки жовчного мГхура. Бшьш ввддалеш вГд цiеï мембрани судини йдуть навкю шд рГзними кутами (рис. 1).
Зовшшня мембрана часто добре виражена. До неï прилягае шар пухкоï клГтковини в якому знаходяться елементи гемомшросудин i лГмфатичш капшяри. Макроскошчно знайти межу мГж дном i тшом жовчного мГхура важко. А при гютолопчних дослГдженнях ця межа визначаеться за характером будови спнки.
При вивченш поздовжшх зрГзГв, на однш Гз спнок виявлеш добре виражеш шпилькоподГбш випинання спнки в просвГт тша жовчного мГхура. Так ворсинчасп випинання на одних дшянках розташоваш поодинщ, в межах поля зору мшроскопа на малому збшьшенш ЗустрГчаються дшянки спнки, в яких, однаковГ за формою та розмГрами ворсинчасп випинання розташовуються на однаковш ввдсташ одне ввд одного, в кшькосп по 6 - 7 штук в полГ зору мшроскопа на малому збшьшенш Структура таких утворень виглядае пухкою. Характерно, що в центральнш частиш цих ворсинчастих утворень часто можна бачити, округлоï форми поперечш зрГзи тонкоспнних судинних елеменпв (рис. 2).
Основна, тобто сполучнотканинна оболонка складаеться з тонких звивистих волокон як розташоваш компактно i щшьно прилягають одне до одного i лише мюцями можна побачити мГж ними поодинок промГжки, як заповненш поздовжньо, або косо спрямованими дрГбними тонкоспнними судинними елементами. До зовнiшньоï поверхш цiеï оболонки спнки прилягае доволГ пухка сполучна
тканина, яка мютить дрiбнi судини гемомiкроциркуляторного русла, а також лiмфокапiляри. Цiкаво, що протилежна стiнка, хоч i мае подiбну будову, але не мютить на внутршнш поверхнi ворсинчастих випинань, а мае гладенький, рiвний рельеф.
Поряд з вищезазначеною будовою спнки тiла жовчного мiхура, необхiдно вщмггати, в деяких випадках, i iншi варiанти. В даному випадку добре видно одиноке випинання стiнки в просвгг тiла жовчного мiхура. Це випинання доволi великих розмiрiв, трикутно! форми з гострою верхiвкою.
Привертае увагу незначне розпушення його основи. В цш основi, як правило, не зустрiчаються судини елементи. Сполучнотканинна оболонка в дiлянцi основи трикутника, найчастiше мае рiзну ступiнь розволокнення, тобто стае пухкою. В дшянщ цих розволокнень можна побачити поперечн i косi зрiзи дрiбних тонкоспнних судинних елементiв. Зовшшня оболонка спнки, мiсцями, добре простежуеться у виглядi тонко! еозинофiльноi пластинки. Пiд щею пластинкою, в район ворсинчастого випинання спнки жовчного мiхура, можна бачити скупчення дрiбних тонкостiнних судин, оточених пухкою сполучною тканиною. Ззовш, до ще! оболонки, прилягае доволi широкий шар пухко! сполучно! тканини. В цьому шарi окрiм тонких рiзноспрямованих волокон, можна бачити поодинокi клггинш елементи. Але, головними структурами, тут будуть судини елементи.
Серед них, легко можна диференщювати кровоносн судини типу венул, в просвiтi яких зустрiчаються клiтиннi елементи кровi (рис. 3). Крiм того, тут знаходяться лiмфатичнi капiляри, як на поперечних так i на поздовжнiх зрiзах. Досить цiкаво спостерiгати близьке взаеморозташування структур гемомшроциркуляторного русла \ аналопчних структур л1мфатично! системи.
Рис. 1. Стшка дна жовчного м1хура товстолоба. 1- внутршня оболонка; 2- фрагменты десквамованого ештелш; 3- базальна мембрана; 4- тонкостшш судини; 5- пухка поверхнева оболонка. Заб.: г.-е. Зб.: Х 100.
Рис. 2. Стшка тша жовчного м1хура товстолоба. 1- м'язова компактна оболон-ка; 2-пухка сполучнотканинна оболонка; 3- шпилькопод1бш випинання; 4-тонкостшш судини. Заб.: г.-е. Зб.: Х 100.
Рис. 3. Стшка шийки жовчного м1хура товсто лоба. 1- кровоносш судини; 2- пухка кллковинна; 3- компактна волокниста оболонка; 4- власна пластинка; 5- заглиблення поверхнц 6- випинання внутршньо! оболонки. Заб.: г.-е. Зб.: Х 100.
Можна ввдмггити також наявнють промiжних проявiв структурно! оргашзацп будови спнки цього ввддшу жовчного мiхура. Але, основною i найважливiшою особливiстю, слiд вважати утворення на поверхн стiнки тiла жовчного мiхура, трикутних випинань, тобто складок, ям збiльшують поверхню дано! оболонки.
Шийка жовчного мiхура товстолоба, нагадуе лiйку. В зв'язку з цим, при виготовленш гiстологiчних препаратiв цю частину легко можна встановлювати в поперечному положенш. З таких блокiв, залитих парафiном, отримують серii поперечних зрiзiв, що дозволяе об'ективiзувати результати до^дження будови стiнки на всiх !! дiлянках. Дослiдження найбiльш вузько! частини шийки показали, що внутрiшня поверхня !! стiнки, на всьому дiаметрi, мiстить випинання рiзноi висоти, але в« вони мають однакову трикутну форму. При цьому !х верхiвка мае вигляд надбудови до зрiзаноi пiрамiди. Ця надбудова закiнчуеться загостренням. Вона складаеться iз тоненьких звивистих волокон. Загострена верхiвка звернена в просвгг шийки, а розширена основа являе собою частину спнки шийки жовчного мiхура (рис. 3). Якщо уявити, що поверхня трикутника вкрита, характерним для цього органа, цилшдричним еmтелiем, то реально можна бачити рiзке звуження просвiту шийки. Спнка цiеi частини жовчного мiхура виглядае потовщеною. Це потовщення виникае в першу чергу, через значне розволокнення перифершного шару сполучнотканинно! оболонки. При цьому внутршнш шар складаеться з компактно розташованих волокнистих елементiв.
Необхвдно зазначити, що основи трикутних випинань ще! оболонки, побудован1 також, з тюно розташованих звивистих волокон. Слад звернути увагу на вiдсутнiсть мшросудин у випинаннях. Типовi мiкросудини не виявлеш, також i серед розволокнень звивистих волокон. Разом з цим, сполучнотканинна оболонка оточена пухкою тканиною, в якш можна спостер^ати рiзнi елементи мшроциркуляторного русла. Серед цих елеменпв переважають тонкостiннi дрiбнi лiмфатичнi судини, напрямок яких найчастiше, дугоподiбний. 1ншими словами, вони розташованi паралельно стiнцi шийки жовчного мiхура. На вiдмiну вiд них, структурнi елементи гемомшроциркуляторного русла розташованi у поперечному напрямку вiдносно лiмфатичних. Незважаючи на рiзний напрямок, територiально цi судинш елементи мають тiсний контакт. Зi збiльшенням дiаметра шийки жовчного мiхура, будова стiнки вiдповiдним чином змiнюеться. Цi змiни виявляються рiзким набряком та розволокненням сполучнотканинно! оболонки.
Поряд з цим, кшьшсть ворсинчастих випинань у просвгг шийки значно зменшуеться, а пот1м, вони зовс1м зникають. Паралельно з цим, серед розшарованих волокон в сполучнотканиннш оболонщ спостер1гаються добре виражен тонкоспнн судинн елементи. При цьому судинн елементи, що нагадують л1мфокапшяри \ др1бн судини, в буквальному сенс «нафаршировують» \ руйнують сполучнотканинну оболонку спнки шийки жовчного м1хура.
В деяких мюцях, розшаровуючи дану оболонку, окрем1 судини випинаються в просвгт шийки жовчного м1хура. Скупчення таких судин мають, переважно, поздовжнш напрямок, за напрямком ввдповвдно! стшки. Лише зрвдка, щ судини мають косий напрямок. Характерно, що в дшянках скупчення судинних структур, ззовн ввд сполучнотканинно! оболонки, зникае шар пухко! сполучно! тканини, для якого в 1нших дшянках притаманна наявнють певно! кшькосп гемомшросудин та л1мфосудин.
Проведений пстоструктурний анал1з будови стшки жовчного м1хура товстолоба дав можливють встановити, що в дшянщ дна жовчного м1хура внутршня поверхня найчастше не мютить ворсинок, але зустр1чаються поодинок невисок! випинання трикутно! форми з загостреною верх1вкою. На всш поверхн стшки тд базальною мембраною зустр1чаються тонкоспнш судинн елементи. Зовшшня мембрана добре виражена, до не! прилягае шар пухко! клгтковини, що мютить значну кшьшсть гемомшросудин та л1мфокапшяр1в. Стшка тша жовчного м1хура мютить добре виражен1 шпилькопод1бш випинання) як1 значно зб1льшують поверхню. В широкому шар1 пухко! сполучно! тканини, що прилягае до зовшшньо! оболонки спостер1гаеться близьке взаеморозташування значно! кшькосп судин гемом1кроциркуляторного русла \ аналопчних структур л1мфатично! системи. В стшщ шийки спостер1гаеться значний набряк та розволокнення сполучнотканинно! оболонки, а також значна кшьшсть судинних елеменпв яш розташовуються дуже щ1льно. Таким чином, виявлену в досл1дженнях р1зномаштнють будови ст1нки жовчного м1хура, без сумшв1в, можна пояснити зм1ною функцюнальних прояв1в елемент1в ст1нки.
1. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. / Л. И.Аруин, Л. Л.Капуллер, В. А.Исаков. -М.; Триада-Х, - 1998. -456 с.
2. Агаханян, Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2008 - №2. - 7 с.
3. Агаханян, Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян - Морфология. - 2009. - №4. 8 с.
4. Валькер Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф. И. Валькер. -Л: Медгиз,- 1994. - 103 с.
5. Верин В. К. Желчный пузырь / В. К. Верин // Руководство по гистологии. - СПб.: СпецЛит, -2001. - Т. И - С. 172-173.
6. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов: пер. с нем. / О. Гертвиг. - СПб.: Изд. К. Л. Риккера. - 1908.-194 с.
7. Дубшш С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С. I. Дубшш // Вюник морфологи. Вшниця, - 1998. - № 1 - С.46-47.
8. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах/ И. С. Дерижанова. -Ростов-на-Дону.-2006.-Ч. 1.-С. 79-81.
9. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня д. биол. наук: спещальшсть 03.00.16, Крючков В. Н. - Махачкала, - 2004.- 123 с.
10. Мельгунов В. И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных / В. И. Мельгунов // Избранные научные журналы, -2002-2004.
11. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu [et al.] // Surg Radiol Anat. - 2010, Vol.32(4): P.363-369.
12. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini S. Aboulkacem [et al.] /// Tunis Med. - 2011.- Vol. 89(12). - P. 935-939.
13. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H. Bolanak, N. Courcoutsakis [et al.] / Case Rep Gastroenterol. - 2012, Vol. 6(2): P. 523-529.
Ж
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ТРАВОЯДНЫХ РЫБ Рябушко Е. Б.
В работе изучеы особенности строения стенки желчного пузыря толстолобика в сравнительно - анатомическом аспекте. Строение желчного пузыря в толстолобика отличается от строения пузыря хищных рыб. Чаще внутренняя поверхность стенки верхушки дна не содержит выпячиваний в виде ворсинок. Внутреннюю оболочку, а также базальную мембрану распознать довольно трудно. Иногда, между волокнистыми структурами встречаются мелкие хорошо видимые тонкостенные сосудистые элементы, которые по строению стенки и отсутствию просвета, напоминают лимфатические капилляры. Внешняя оболочка стенки данного участка представлена плотной узкой эозинофильной
MORPHOLOGICAL FEATURES OF GALLBLADDER WALL HERBIVOROUS FISH Ryabushko E. B.
In this paper was studied the structural features of the gallbladder wall in a relatively carp - anatomical aspects. The structure of the gall bladder carp differs from the structure of the bubble predatory fish. Most internal bottom surface of top wall contains protrusions in the form of fibers. Inner shell, as well as the basement membrane is quite difficult to recognize. Sometimes, between the fibrous structures there are small, clearly visible thin-walled vascular elements that structure and the absence of the lumen wall, reminiscent of lymphatic capillaries. The outer shell wall of the site represented a dense eosinophilic narrow plate which
пластиной, которая местами плотно соединяется со средней соединительнотканной оболочкой. Снаружи расположена широкая полоса рыхлой соединительной ткани, в которой рассредоточены отдельные элементы гемомикроциркуляторного русла. Шейка желчного пузыря толстолобика, напоминает воронку. С увеличением диаметра шейки желчного пузыря, строение стенки соответствующим образом изменяется. Эти изменения проявляются в резком набухании и разволокнении соединительнотканной оболочки. Наряду с этим, количество ворсинчатых выпячиваний в просвет шейки значительно уменьшается, а затем, они совсем исчезают.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно -каменная болезнь.
Стаття надшшла 109.02.2014 р.
is connected to the dense connective tissue sheath average. Outside is a wide band of loose connective tissue in which the individual elements are dispersed hemomicrocirculatory rate. The neck of the gallbladder carp resembles a funnel. With the increase in the diameter of the neck of the gallbladder wall structure is adjusted accordingly. These changes are manifested in the dramatic swelling and pulping connective membrane. Along with this, the number of protrusions in the villous lumen neck is greatly reduced, and then they disappear completely.
Key words: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, cholelithiasis.
Рецензент Шеттько В.I.
УДК 616.24+574.2
СТАН ГЕМОМ1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЛЕГЕНЬ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ
У дослщах на 72 бших щурах-самцях лшп Вютар масою 180-220 г електронно-мкроскотчним методом вивчено в динамщ (30, 60 i 90 дiб) ультраструктурш змши гемомжроциркуляторного русла легень в 2-х зонах. Зона I - еколопчно чиста зона, зона II - окра!на мюта з розвинутою промисловютю. Забiр легенево! тканини для електронно-мжроскотчного дослщження проводили тд кетамшовим наркозом за загальноприйнятою методикою. Встановлено, що в умовах промислового забруднення атмосфери через 30 дiб тсля початку експерименту вiдмiчаеться збшьшення юлькост мкропшоцитозних пухирщв у периферiйних вiддiлах ендотелiоцитiв гемокапiлярiв. Iз збiльшенням термiну дослiдження (60-90 д1б) у гемомiкроциркуляторному руслi легень спостерiгаються як дистрофiчно-деструктивнi так i компенсаторно-пристосувальнi змiни.
Ключов! слова: гемомкроциркуляторне русло, легеш, аерополютанти.
Робота е фрагментом НДР «Клшко-патогенетичш особливостi механiзмiв розвитку, прогресування й л^вання захворювань оргатв дихання при дн екзо- та ендогенних факторiв» (номер держреестраци 0105и00622).
У сучасних умовах здоров'я населення формуеться тд впливом багатьох фактор1в серед яких особливе мюце займае якють атмосферного повгтря [3, 7, 9]. На сьогодн забруднення атмосферного басейну в мютах досягло значних масштаб1в, що пов'язано з постшно зростаючими обсягами викид1в забруднюючих речовин в атмосферне повгтря ввд стацюнарних [ пересувних джерел забруднення. За даними [8], у нашш кра!н практично ввдсутш мюта, де якють атмосферного повгтря ввдповвдае саштарним нормам. Численними досл1дженнями встановлен прям1 кореляцшн зв'язки м1ж р1внем забруднення атмосферного повгтря [ частотою виникнення захворювань оргатв дихання [2, 4, 10, 11, 12]. На сьогодш в лгтератур1 практично ввдсутш дат, що стосуються впливу аерополютанпв Прикарпатського регюну на субмшроскотчну оргашзащю гемомшроциркуляторного русла легень.
Метою роботи було вивчення в динамщ ультраструктурних змш гемомшроциркуляторного русла легень при дп аерополютанпв.
Матерiал та методи дослщження. Експерименти проводилися на 72 бших щурах-самцях масою 180-220 г протягом 30, 60 { 90 д1б в 2-х зонах. Зона I - еколопчно чиста зона, зона II - окра!на мюта де знаходиться Бурштинська теплоелектростанщя (ТЕС). Для характеристики забруднення навколишнього середовища (ЗНС) визначали слщуюч1 показники: оксиди азоту, дюксид с1рки, оксид вуглецю, пил, арководень. Дан по ЗНС отриман в лабораторп СЕС.
Заб1р легенево! тканини для електронно-мшроскотчного досл1дження проводили тд кетамшовим наркозом. Шматочки легенево! тканини фшсували в 2,5% розчин глютаральдепду з наступною дофшсащею в 1% розчин чотириокису осмто. Пюля депдратацп матер1ал заливали в епон-аралдгт. Зр1зи, отриман на ультрам1кротом1 "Те81а ББ-490" вивчали в електронному мшроскот "ПЕМ-125К".
Результати досл1дження та 1х обговорення. Через 30 д1б пюля початку експерименту ендотелюцити гемокапшяр1в м1жальвеолярних перегородок характеризуються звичайною формою з потовщеною центральною I витонченою перифершною частиною. У потовщеннш частит розм1щуються ядро овально! або кулясто! форми з неглибокими !нвагшащями нуклеолеми. Цитоплазма ендотелюципв пом1рно! електронно-оптично! щшьност! Мгтохондрп, складов! елементи апарату Гольдж1 та гранулярно! ендоплазматично! сгтки без суттевих ультраструктурних змш Разом з тим, зустр1чаються окрем1 мгтохондрп з просвгтленим матриксом [ дезоргатзованими кристами. У перифершних ввддшах ендотел1альних клгтин визначаеться збшьшення кшькосп мшротноцитозних пухирщв, як розм1щуються
© Савчук Р.М., 2014
158
