CC BY
49
УДК 611.36+591.436
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА С1РО1 ГУСКИ
В робот вивчалися особливостi будови стiнки жовчного Mixypa сiрих гусей у порiвняльно-анатомiчному аспект, що зможе допомогти у виршенш проблеми профiлaктики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного лжування запальних процеЫв в органах гепатобшарно! системи. Таким чином, структурне рiзномaнiття будови стшки жовчного мiхурa, без сумнiвiв, можна пояснити змшою функцiонaльних проявiв елементв стiнки жовчного мiхурa.
Ключов! слова: жовчний Mixyp, Mixypoea протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
Робота е фрагментом НДР «Структурна та mpueuMipHa оргатзащя екзогенних залоз i оргатв травного тракту людини в нормi та патологи», № держреестраци 0111U004878.
Зважаючи на важливють функци жовчного м1хура в систем1 травлення, яка в свою чергу, забезпечуе стабшьно-нормальну життед1яльн1сть всього оргашзму, необхщно ретельно вивчати його морфо функцюнальний стан. Жовчний м1хур та жовчовивщна система,на жаль, дуже вразлнв1 для запальних процешв р1зно! етюлоги, а 1х лшування складне та досить тривале [1, 11, 12, 17].
Запальш процеси в стшках жовчного м1хура та загально! жовчно! протоки зумовлюють 1х дизфункщю. Кшьюсть хворих на гострий холецистит постшно зростае. Консервативне лшування не завжди дае очшуваний результат. Жовчнокам'яна хвороба одна з найбшьш поширених патологш людини. Вона займае трете мюце шсля серцево-судинних захворювань та цукрового д1абету. Частота захворювання як у чоловшв так i у жшок найбшьш висока у працездатно! частини населення. Особливе значення у попередженш розвитку хвороб жовчного мiхурa та жовчовивiдних шляхiв мають профiлaктичнi заходи [4, 10, 15, 16].
Лтературш джерела придшяють недостатньо уваги вивченню питання попередження захворювань гепатобшарно! системи у зв'язку з типом харчування. Особливостi харчування та !х вплив на виникнення запальних процешв у жовчному мiхурi та жовчовивiднiй системi потребують бшьш детального дослiдження. Для вивчення впливу рiзних типiв харчування на aнaтомiчнi особливостi будови жовчного мiхурa проводились дослщження рiзних предстaвникiв тваринного свггу [2, 3, 5-9, 13, 14 ].
Метою роботи було дослщження морфолопчних особливостей стiнки жовчного мiхурa птaхiв, що живляться рослинною !жею у порiвняльно-aнaтомiчному aспектi, що зможе допомогти у виршенш проблеми профшактики ефективного лшування запальних процесiв в органах гепатобшарно! системи та виникнення жовчнокам'яно! хвороби.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проведенi на видалених у сiрих гусей жовчних мiхурaх з мiхуровими протоками. Птахи вщбиралися одше! породи та однакового розмiру. В роботi використовувалися нaступнi методи дослщження: 1. Метод aнaтомiчного препарування; 2. Морфометричний метод; 3. Загально-пстолопчш методи дослiдження (гемaтоксилiн-еозин та шш^; 4. Метод корозiйного виготовлення препарапв.
Статистичну обробку даних проводили з використанням програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середне (М), похибку середнього (m), достовiрними результати вважалися при p<0,05.
Результати дослiдження та ix обговорення. Гуси (Anser) належать до водоплаваючих шж!в, що живляться рослинною 1жею. Дослiдження пстолопчно! структури стiнки дна жовчного мiхурa виявило рiзномaнiтнiсть 11 будови та рельефу внутршньо! поверхш. На цiй поверхнi спостерiгaеться значна кшьюсть ворсинчастих випинань на одиницю площь У окремих предстaвникiв, ця поверхня мае незвичний рельеф, тому, що мiж сумiжними випинаннями практично вщсутш промiжки. У деяких представниюв, висота ворсинок приблизно однакова, але за шириною вони дуже вiдрiзняються. Особливо, вщмшност в ширинi, спостернаються в основi ворсинок. Тому на зрiзaх, ворсинки мають рiзну форму, вщ ч^ко! трикутно! до прямокутно!. Прямокутнi ворсинки на сво1й верхiвцi, часто мають, рiзнi за розмiрaми булaвоподiбнi потовщення (рис.1). Характерною особливютю подiбних ворсинок, е вiдсутнiсть вщростюв на бiчних поверхнях. Мiж описаними випинаннями стшки, iнодi зустрiчaються i шпилькоподiбнi, з загостреною веривкою. Остов i тих i iнших ворсинок утворений тонкими звивистими еозинофшьними волокнами, мiж якими добре видно промiжки. В бiльшостi випaцкiв, в цих
пром1жках розташоваш вузьк1 тонкост1нн1 судини, спрямован1 в поперечному, а також осьовому напрямку, вщносно довжини ворсинки. Ближче до основи ворсинки судинш елементи збшьшуються у д1аметр1. Особливо велик з них, розташоваш в шдслизовому шар1 \ сполучнотканиннш оболонщ. Тут !х, за будовою стшки та розм1рами, можна диференцдавати на др1бш артерюли { венули. Кр1м того тут знаходяться, також др1бш л1мфатичш судини. Поряд з описаною структурною оргашзащею стшки дна жовчного м1хура, зустр1чаються { шш1 вар1анти.
1нод1, на внутршнш поверхш дна переважають подовжеш ворсинки. Причому, !х довжина значно перевищуе ширину. Кшьюсть таких структур, на одиницю площ1 поверхш стшки, значно зменшена. В пром1жках м1ж ними розташоваш др1бш шпилькопод1бш або трикутно! форми випинання. Будова, як великих (високих) так { др1бних ворсинок практично однакова. Але характерно, що в перших ворсинках переважають бшьш широю, як поздовжш так { поперечш тонкостшш судинш елементи.
Будова стшки дна жовчного м1хура, при пстолопчному дослщженш, як в першому так { в другому вар1ант1, мало в1др1зняеться. Стшка виглядае пухкою, внаслщок розволокнення И середньо! оболонки. Ззовш стшка контактуе з пухким сполучнотканинним прошарком. Необхщно зазначити, що стшка насичена значною кшьюстю елемент1в гемоциркуляторного русла, а також л1мфосудинами, що сформувалися, за рахунок, бшьш др1бних судин ворсинчастих випинань внутршньо! оболонки стшки дна жовчного м1хура. Ймов1рно, що в цих судинних елементах здшснюються процеси пов'язаш з конденсащею жовчь
Рис.1. Стшка дна жовчного м1хура гуски. Заб. г.-е. Зб.: х 200.1 - м'язова оболонка; 2 - сполучнотканинна оболонка; 3 -власна пластинка слизово! оболонки; 4 - р1зномаштш випинання внутршньо!' оболонки; 5 - тонкостшш судинш елементи; 6 -залишки покр1вного ештелто.
Рис.2. Стшка тша жовчного м1хура гуски. Заб. г.-е. Зб.: х 200. 1 - стшка жовчного м1хура; 2 - просв1т тша жовчного ]шхура; 3 - р1зномаштш випинання стшки жовчного м1хура; 4 -зв'язки мшж стенкою та цилвдричними випинанням.
Рис.3. Л1мфатичш фолкули в стшщ тша жовчного м1хура гуски. Заб. г.-е. Зб.: х 200.1 - стшка жовчного м1хура; 2 -л1мфатичш фолкули в стшщ жовчного м1хура; 3 - л1мфатичш фолшули в випинаннях внутршньо! оболонки; 4 - просвгг тша
Рис. 4. Стшка шийки жовчного м1хура гуски. Заб. г.-е. Зб.: х 200. 1 - ущшьнена м'язова оболонка; 2 - власна пластинка слизово! оболонки;3 - форми випинання внутршньо!' оболонки; 4 - просв1т шийки жовчного м1хура.
Стшка тша жовчного м1хура мае ютотш пстолопчш вщмшносп, пор1вняно з1 стшкою дна м1хура. В першу чергу, це стосуеться рельефу внутршньо! поверхш. В ус1х дослщжених випадках на внутршнш поверхш виявлена така кшьюсть ворсинчастих випинань, що м1ж ними, майже вщсутш пром1жки. Стосовно розм1р1в та форми ворсинок, можна зазначити, що вони дуже р1зномаштш { незвичайш. Так, найбшьш розповсюдженими, е прямокутш ворсинки, що мають ширину, яка значно переважае висоту. На другому мющ знаходяться вузью { дуже довп
ворсинки,що завжди нахилеш в бш верх1вки жовчного мiхура. Iнодi нахил дуже великий, i це так наближае ворсинки до стшки, що мiж ними виникають вузькi чисельнi зв'язки (рис.2).
Боковi поверхнi ворсинок мають шипувату поверхню. Доволi часто можна бачити з'еднання мiж двома або трьома сумiжними випинаннями. В результатi цього, пiд такими з'еднаними елементами, утворюються рiзнi за формою та розмiрами промiжки. Важливо зазначити, що в таких складних геометричних комплексах випинань стiнки розташована велика кiлькiсть вщносно великих судинних елементiв. Виходячи з будови стшок цих судин !х можна вiднести до дрiбних венул та лiмфосудин. В бiльшостi, щ судини мають поперечний напрямок вщносно ос ворсинки. Iнодi спостерiгаються осьовi судиннi структури, вiдносно довжини ворсинок.
В сполучнотканиннш оболонцi, мiсцями можна бачити, скупчення судинних елементiв бшьшого дiаметра. В цiлому, стiнка тша жовчного мiхура, виглядае досить компактною. I лише шдслизовий шар складаеться з пухко! сполучно! тканини. Зовшшня поверхня з одного боку прилягае до пухко! субсерозно! пластинки, а з шшого боку межуе з оболонкою печiнки. Важливо вiдмiтити, що в пухкш субсерознiй клiтковинi розташоваш структури гемомiкроциркуляторного русла та лiмфатичнi судини, а також, тоненью нервовi стовбурцi дрiбного калiбру. В протилежнш стiнцi, таю нервово-судиннi елементи зус^чаються значно рiдше. Таким чином, можна зазначити, що будова двох протилежних стшок тша жовчного мiхура мае значш вiдмiнностi. Крiм того в нижнш стiнцi зустрiчаеться бшьша кiлькiсть лiмфатичних фолiкулiв. Деякi з них, можна бачити, не тшьки у власнш пластинцi слизово! оболонки, але й у ворсинчастих виростах. Фолiкули, що розташованi ближче до зовшшньо! стiнки ворсинок, утворюють !! випинання (рис.3).
Подiбнi структурнi вщмшносп, буз сумнiву, зумовленi функцiональними особливостями. Наявшсть жовчi в жовчному мiхурi, внаслiдок гравгацп, викликае постiйний тиск на нижню стшку. В той же час, верхня стшка мае менший контакт з жовчю, особливо в тому випадку, коли жовчний мiхур заповнений не повшстю, а також на не! не поширюеться дiя гравiтацiйних сил.
Таким чином, наявшсть велико! кшькосп ворсинок (складок) на нижнш стшщ, та !х незвична форма, забезпечуе бiльш штенсивне всмоктування. Цей висновок (або це припущення) пiдтверджуе також, наявнiсть велико! кшькост судинних елементiв в оболонках ще! стiнки, якi забезпечують вщведення рiдини, що всмоктуеться з жовчi у кровоносне русло. Будову стшки шийки жовчного мiхура теж можна пояснити !! функцiональними особливостями.
Так, у найширшш !! частинi, практично збертаються структурнi особливостi, характернi для тша жовчного мiхура. Тут можна спостер^ати рiзноманiтнi за довжиною, шириною та формою ворсинчаст випинання. Окрiм того зберiгаються зв'язки мiж поряд розташованими ворсинками. Слiд зазначити, що кшьюсть лiмфатичних фолiкулiв у стшщ шийки мiхура, а тим бшьше у ворсинках, значно зменшена. Розмiри i кiлькiсть лiмфо- та гемосудин у власнш пластинщ слизово! оболонки та за !! межами, практично збертаються.
Важливо вiдмiтити потовщення та ущшьнення зовнiшньо! (гладеньком'язово!) оболонки в цш дiлянцi шийки жовчного мiхура. Але iнодi, в деяких дшянках, ця оболонка може виглядати i трохи розволокненою. При наближеннi шийки до канала !! стiнка ютотно змiнюеться (рис.4).
1. В першу чергу привертае увагу кiлькiсна i структурна перебудова ворсинчастих випинань. Вс вони набувають трикутно! форми з широкою основою, зверненою до власно! пластинки слизово! оболонки. Верхiвки ворсинок, як правило, загостреш Характерно, що висота таких випинань практично однакова, i тому вони обмежують майже округлий проспр, яким циркулюе жовч. Остов ворсинок утворений тонкими волокнами власно! пластинки слизово! оболонки, мiж якими зустрiчаються рiзнi за шириною промiжки. В цих промiжках, лише шод^ можна спостерiгати дрiбнi тонкостшш судиннi елементи. Ймовiрно, в зв'язку з цим, в оболонках стшки цього вщдшу жовчного мiхура, судини зустрiчаються рiдко.
2. Слiд звернути увагу, що лiмфо!днi фолiкули тут також спостертаються досить рiдко, i мають дуже дрiбнi розмiри. До особливих вiдмiнностей слiд вiднести потовщення та ущшьнення зовшшньо! (м'язово!) оболонки. В цш оболонцi, досить ч^ко, спостерiгаеться два шари. Зовнiшнiй шар товспший, його волокна спрямованi циркулярно, тобто перпендикулярно ош шийки жовчного мiхура. В деяких мiсцях шд цим шаром можна побачити пучки м'язових волокон, що мають осьовий напрямок вщносно довжини шийки жовчного мiхура. До м'язово! оболонки ззовш прилягае прошарок субсерозно! пухко! тканини, що мютить невелику кiлькiсть судин гемомшроциркуляторного русла, лiмфосудин та дрiбних нервових пучкiв.
1. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. / Л.И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков // - М.; Триада-Х, - 1998. -456 с.
2. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. / Г. Г. Автандилов // М.; Медицина, - 1999. - 384 с.
3. Афанасьев Ю.И. Гистология. / Ю. И. Афанасьев, Н.А.Юдина М.; Медицина, - 1999, - С. 607-608.
4. Агаханян Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2008 - №2. - 7 с.
5. Агаханян Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2009. - №4. 8 с.
6. Валькер, Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф. И. Валькер //- Л.: Медгиз,- 1994.- 103 с.
7. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека/ О.В.Волкова, М.И.Пекарский // -М.; Медицина, - 1996,1. С. 155-157.
8. Верин В. К. Желчный пузырь / В. К. Верин // Руководство по гистологии. СПб.: СпецЛит, - 2001. - Т. II. - С. 172-173.
9. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов: пер. с нем. / О. Гертвиг // - СПб.: Изд. К. Л. Риккера, - 1908.-194 с.
11. Дубшш С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного мiхура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит в динамщ / С.1. Дубшш // Вюник морфологи. Вшниця, -1998. - № 1 - С.46-47.
10. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах/ И.С.Дерижанова. Ростов-на-Дону.-2006.-ч.1 .-С.79-81.
12. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: Дис..д. биол. наук: 03.00.16 / Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО.- Махачкала, - 2004.- 123 с.
13. Мельгунов В. И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных/ В. И. Мельгунов// Избранные научные журналы, -2002-2004
14. Сливки О. Я. Лабораторное дело / О. Я. Сливки, А.Я.Фищенко // - 2001. - № 11. - С. 633-656.
15. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu [et al.] // Surg Radiol Anat. - 2010 Apr;32(4), P.363-369.
16. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem // Tunis Med. - 2011.- Dec; 89(12):P. 935-939.
17. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H.,Bolanaki, N. Courcoutsakis // Case Rep Gastroenterol. - 2012, May; 6(2):P. 523-529.
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ СЕРОЙ ГУСКИ Дубинин С. И., Рябушко Е. Б., Улановськая-Цыба Н. А., Передерий Н. А.
В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря серых гусей в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобилиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнений, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузиря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно - каменная болезнь .
Стаття надшшла 26.09.2014 р.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE
GALLBLADDER WALL GRAY GOOSE Dubinin S.I., Ryabushko E.B., Ulanovskaya Tsyba-N.A., Perederiy N.A.
In this paper we studied the structural features of the gallbladder wall of gray geese in the comparative-anatomical aspect that can help in solving the problem of the prevention of gallstones and effective treatment of inflammatory processes in the organs of the hepatobiliary system. Structural diversity of the structure of the gallbladder wall, no doubt, can be attributed to the change in functional manifestations of the wall elements gall puzirya.
Key words: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, gall - stone disease.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 611.018.4: 616-088.811.1
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ НИРОК ЩУР1В В УМОВАХ КЛ1ТИННО1 ДЕГ1ДРАТАЦП НА
ФОН1 ПОСТРАВМАТИЧНО1 РЕГЕНЕРАЦП ВЕЛИКОГОМ1ЛКОВО1 К1СТКИ
Проведено дослщження нирок тд дieю гшеросмолярно! кйтинно! депдратацп середнього ступеня тяжкост на фош посттравматично! регенерацп великогомшково! юстки. Вивчали структуру нирок статевозрших щурiв. В дослщжуваних тканинах нирок найбшьш виражеш змши видно на шзшх етапах дослщження (21 доба) i характеризуются збшьшенням розмiрiв структурних елеменив нирки, порушенням арх^ектошки i вираженими змшами мжроциркуляцй дослщжуваного органу.
Ключов! слова: нирки, депдратащя, посттравматична регенеращя.
Одшею з найбшьш контрольованих констант внутршнього середовища е стан водно-сольового балансу, який вщграе ключову роль у вс1х метабол1чннх процесах оргашзму. Вода приймае участь у формуванш мембранних структур, транспортних систем, макромолекул та
