CC BY
54
УДК 611.32:616.366-002-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ЛЮДИНИ У В1КОВОМУ АСПЕКТ1
Робота присвячена вивченню морфофункцiональних змш в стшщ жовчного Mixypa людини у вжовому acneKTi. Були видiлeнi три BiKOBi групи людей, в залежиост вiд змш , якi спостер!гались у будовi cтiнки жовчного Mixypa: I - вщ народження до 20 роюв; II - вщ 21 до 55 pокiв; III - понад 55 pокiв. При вивчеиш слизово! оболонки жовчного мixypa була встановлена зaкономipнicть структурних змш в зaлeжноcтi вiд вiкy людини, що i дало можливicть каменеутворення у жовчному мixypi.
Ключов! слова: жовчний Mixyp, жовчнокам'яна хвороба, холецистит.
Робота е фрагментом НДР"Вивчення закономiрностей структурноi оргашзацй внутршнх оргашв в Hopui та при патологи", № 0106U003236.
В систем! жовчовив!диих шлях!в жовчний м!хур виконуе фуикц!ю резервуара, в якому накопичуеться жовч для потреб процес!в травления [1, 3, 6]. Кр!м того в жовчному м!хур!, за рахунок всмоктування р!диии, зд!йснюються процеси коицeитpaцiя жовч! i можливо поряд з р!дииою також всмоктуеться i !иш! х!м!чи! компонента, що можуть бути небажаними для дваиадцятипало! кишки. Це п!дтверджуеться тим, що веиозиий колектор жовчного м!хура безпосередиьо впадае в вор!тну вену пeчiики, а також при досл!джеии! кровотоку в ст!иц! жовчного м!хура [2, 4, 5, 9]. Тобто, можна зробити висиовок про виконання жовчиим м!хуром дез!нтокс!кац!йио! фуикц!!, а звериувши увагу на аиатом!чи! особливост! позапечиикових жовчиих шлях!в, ми можемо визначити вр!виоважуючу тиск в ц!й систем! -буфериу функщю жовчиого м!хура [7, 8, 10].
Метою роботи було встановлення макроскоп!чиих та м!кроскоп!чиих особливостей жовчиого м!хура людиии, а також морфо-фуикц!оиальи! зм!ии в залежиост! в!д в!ку та стат! людиии.
Матерiал та методи дослщження. Морфолог!чи! досл!джеиия проведен! иа 60 жовчиих м!хурах з м!хуровими протоками, взятих у померлих людей чолов!чо! та ж!иочо! стат!, в яких ие було виявлеио патолог!чиих зм!и в гепатоб!л!ари!й систем!. В робот! використовувалися наступи! методи досл!джеиия: метод аиатом!чиого препаруваиия, морфометричиий метод та загальио-г!столог!чи! методи досл!джеиня (гематоксил!и-еозии та !иш!).
Статистичиу обробку даних проводили з використаииям програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середие (М), помилку середиьо! (m), достов!риими результати вважалися при p<0,05.
Результати дослiджень та Тх обговорення. Визиачити в!ков! особливост! будови ст!ики в коротк промгжки життя дуже важко. Але за значний в!ковий пром!жок ц! в!дм!ииост! виявляються б!льш яскраво. На цш п!дстав! иами встаиовлеио три в!кових пер!оди, як характеризуються иайб!льшими проявами структуриих зм!и. Перший пер!од становить пром!жок життя в!д иароджеиня дитини до приблизио 18-20 рок!в. За цей час спостер!гаеться ускладиеиня будови елемеит!в ст!ики жовчиого м!хура, особливо слизово! оболонки. В!дбуваеться структурио-фуикц!оиальие становления та стабшзащя розвитку р!зиих в!дд!л!в (частии) жовчиого м!хура. Другий пер!од охоплюе наступи! приблизио 40 роив життя !идив!дуума. Цей пер!од характеризуеться в!диосио стаб!льиою будовою, а отже i фуикц!ею жовчиого м!хура. Приблизио з 56 рошв життя иастае трет!й пер!од. В!и характеризуе ряд озиак !иволютивиих зм!и в будов! елемеит!в ст!ики жовчиого м!хура. Цей процес з в!ком пом!тио прискорюеться.
Як показують досл!джеиия, ст!ика жовчиого м!хура дитиии 1 м!сяця життя мае добре сформован! вс! оболонки та шари. Рельеф виутр!шиьо! поверхи! иер!виий. Спостер!гаються окрем! иевисок складки, вкрит! шаром одиошарового еп!тел!ю. Власиа пластинка слизово! оболонки м!стить в соб! числеии! кл!тиии! елементи, як! иагадують ф!бробласти, що може св!дчити про коллагеиез. М'язова оболоика складаеться з кшькох шар!в гладком'язових пучшв, як характеризуються переважио циркуляриим напрямком. Адвеитиц!йиа оболоика складаеться з пухко! сполучио! ткаииии, основу яко! складають тоиеиьш колагеиов! волокна (рис. 1).
В наступних в!кових пер!одах п!сля иароджеиня в!дбуваеться зиачиа структурна перебудова в ст!иц! жовчиого м!хура. Опускаючи детал!, як характери! для раннього дитячого в!ку, доклади!ше зупииимось иа характерних рисах будови ст!ики жовчиого м!хура у д!тей п'ятиадцятир!чиого в!ку.
Рельеф поверхи! слизово! оболоики диа дещо зм!нюе сво! обриси. Ч!тко видио, що широк! слизов! складки диа жовчиого мixypa подовжуються. М!ж сум!жиими слизовими складками з'являються широк! сполучення, як! обмежують р!зиомаи!ти! за площею та формою промгжки. Ц! пром!жки при подальш!й !х екстраполяц!! иа м!кропрепарати утворюють под!би!сть туиел!в або каиал!в, як! розповсюджуються иа деяк! в!дстаи!. Ц!лком ймов!риим, иа нашу думку, е припущення про те, що иазваи! каиали призиачеи! для
© Улановська-Циба Н.А., 2014 172
перемщення ними жовч! Вони являють собою одну з структур складно! дренажно! системи слизово! оболонки стiнки жовчного мiхура. Ця система забезпечуе одну з основних функцш жовчного мiхура -концентращя жовчi. Власна пластинка слизово! оболонки мютить невелику кiлькiсть кровоносних судин, як анастомозують з судинами слизових складок. М'язова та адвентицшна оболонки утворенi компактно та щшьно розташованими вiдповiдно м'язовими та волокнистими сполучнотканинними пучками, мiж якими проходять кровоноснi судини. При цьому, в адвентищйнш оболонцi розмiщенi судини бшьшого калiбру, нiж у м'язовiй.
Анал!з мiкропрепаратiв стiнки жовчного мiхура людей 18-19-р!чного вiку дае змогу з'ясувати подальшi структурно-функцiональнi перетворення. В зош дна наближенiй до тiла складки слизово! оболонки сягають значно! висоти. Вiдмiчаються численнi сполучення мiж сумiжними слизовими складками, а також вшьш паростки, як не мають контакт!в мiж собою. Мiкросудинна система цих слизових складок складаеться в основному з поздовжшх тонкостiнних мiкросудин та добре розвинено! системи тканинних щшин. М'язова оболонка набувае потовщеного вигляду за рахунок наявностi чiтко виражених двох шарiв: внутрiшнього - поздовжнього, поверхневого - циркулярного. Таким чином, можна стверджувати, що в юнацькому вiцi вiдмiчаеться не тiльки стабшзащя розвитку стiнки жовчного мiхура, але й закiнчуеться формування дефiнiтивних макро- та мшроструктур. На даному етат онтогенезу нами вiдмiченi i деяк статевi розбiжностi у будовi спнки жовчного мiхура. Так, рельеф стшки дна жовчного мiхура чоловiка бшьш рiвний. При мiкроскопiчному дослiдженнi в щй дiлянцi визначаються дуже стоншеш, рiдко розмiщенi слизовi складки. Зв'язки (сполучення) мiж ними зустрiчаються не часто.
В подовж наступних 35-40 роив онтогенезу людини настае стабшьнють в будовi структурних елементiв рiзних вiддiлiв жовчного мiхура (рис. 2). Рельеф внутршньо! поверхнi дна жовчного мiхура, незважаючи на окремi вiдмiнностi, зберiгае загальну картину, яка спостер^алась у попередньому вiцi. В окремих дiлянках дна жовчного мiхура чгтко виявляються численнi слизовi складки. Характерно, що основа цих складок переважно широка, а в напрямку до верхiвки спостер^аеться !х поступове стоншення. Також вiдмiчаеться значне зменшення кшькосп вiльних вiдросткiв слизових складок. Натомють рiзноманiтнi сполучення мiж ними зустрiчаються частiше. В зв'язку з цим, збiльшуеться кiлькiсть рiзнокалiберних тунелiв.
В потовщенш власно! пластинки слизово! оболонки, майже в одному полi зору мшроскопа, збираються рiзнi !! елементи. Найбшьшу увагу привертають вростання еттелто слизово! оболонки, а також, компактно розмщеш залозистi елементи, якi мають вигляд окремих гшздових утворень. При цьому, останш знаходяться в оточенш волокнистих структур, як утворюють сполучнотканинну капсулу. В цьому полi зору розмiщуються поодинок нервовi стовбурцi рiзного дiаметра.
В продовж друго! половини життя людини, в !! оргашзм! вiдбуваеться поступове зниження функцiонально!' д1яльносп окремих органiв i систем. Аналiз гютолопчних препаратiв жовчного мiхура у людей 55 - 70 рошв життя показуе наступне (рис. 3).
Рельеф внутршньо! поверхнi дна жовчного мiхура змiнюеться. В першу чергу, вiдбуваеться поступове зменшення кшькосп повнощнних слизових складок. Вiдмiчаеться деяке вирiвнювання рельефу поверхнi в наслiдок зменшення !х розм!р!в. Под!бн процеси, ввдповвдно, приводять до зменшення тунелiв м!ж слизовими складками. А в окремих дшянках щ мшроструктури зовим ввдсутш. Все це р!зко зменшуе кшькють дренажних структур слизово! оболонки, а отже веде до зниження всмоктувально! функцл стшки жовчного м1хура. Тобто, концентращя \iixypoBoi жовч1 поступово зменшуеться.
Рис. 1. Дно жовчного ]шхура дитини вком 1 мксяцьЛ-випинання слизово! оболонки; 2- власна пластинка слизово! оболонки; 3- поздовжш м'язов! пучки; 4- пухка адвентицшна оболонка. Заб.: гематоксилш-еозин. Зб.: Х 250.
Рис. 2. Дно жовчного мшхура чоловка 33 ромв. 1- м'язова оболонка; 2- власна пластинка слизово! оболонки; 3-р1зномаштш сполучення мшж слизовими складками. Заб.: за Ван Пзоном + за Хартом. Зб.: Х 100.
Рис. 3. Спнка дна жовчного мшхура жшки 58 рогав. 1- редуко-ваш слизов! складки; 2- десква-мований ештелш; 3- власна пластинка СО; 4- гладком'язов! пучки; 5- суди-ни адвентицшно! оболонки. Заб.: за Ван Пзоном + за Хартом. Зб.: Х 100.
Рис. 4. Спнка тша жовчного м1хура чоловка 96 ромв. 1-циркулярш м'язов! пучки; 2-мшросудини; 3- волокна сполучно! тканини; 4-л1мфоцитарний шфшьтрат; 5-м'язов! пучки; 6- слизова оболонка. Заб.: г.-е. Зб.: Х 200.
Кр!м того спостер!гаеться стоншення власно! пластинки слизово! оболонки та !! ущшьнення. Под1бш шволютивш змши спостер!гаються ! у м'язовш оболонщ спнки дна жовчного м!хура. Гладком'язов! пучки збер!гають напрямок свого розмщення. Однак спостер!гаеться виражене !х стоншення та ущшьнення. Адвентищйна оболонка представлена волокнистою сполучною тканиною. В нш спостер!гаеться невелика кшькють кровоносних судин, переважно артерюлярного типу. Характерною
особливютю цих судин е потовщення !х стшки та зменшення дiаметру просвiту. 1накше кажучи, наростае поступова облiтерацiя судинних просвiтiв, що викликае зменшення кровотоку i розвиток гшоксп.
Характерною особливютю цього вiкового перiоду слiд вважати поступове накопичення жирово! клiтковини, переважно, в адвентищйнш оболонцi стiнки жовчного мiхура. Причому, з вiком жировий прошарок потовщуеться. Помiчено, що цей прошарок досягае бшьшо! товщини переважно у жшочо! статi.
Дослiдження будови спнки жовчного мiхура у довгожителiв, тобто пiсля 90 рокiв життя, свГдчать про подальшi процеси старшня (рис. 4). Рельеф поверхнi слизово! оболонки дна жовчного мiхура виглядае згладженим, з наявнiстю незначно! горбкуватостг Це явище викликане рiзкою атрофiею слизових складок. Крiм того, характерною ознакою е значне потовщення збережених сполучень мiж слизовими складками. Це потовщення супроводжуеться значним зменшенням кшькосп поздовжнiх каналiв (тунелiв), а в деяких дiлянках спостерiгаеться !х облгтеращя. Власна пластинка слизово! оболонки в щй дiлянцi набувае щiльностi, а подекуди i гомогенностi. В зв'язку з такими склеротичними процесами мшросудинна система, як в самих слизових складках, так i у власнш пластинцi слизово! оболонки практично цшком зникае внаслiдок облiтерацi!. Лише поодинош звуженi судиннi елементи можна виявити на межi з м'язовим шаром.
Будова шших шарiв стiнки дна жовчного мiхура структурно мало чим вiдрiзняеться вгд попередньо! вiково! групи. Серед особливостей можна вiдзначити бiльш iнтенсивне розростання волокнисто! сполучно! тканини. Мiкросудинне русло виглядае редукованим. В артерiолах спостерГгаеться потовщення стiнки та звуження !х просвiту. Таким чином, можна стверджувати, що процеси старiння розпочинаються структурною перебудовою стшки саме дна жовчного мiхура. Як показали нашi дослГдження ступiнь та iнтенсивнiсть iнволютивних процесГв безумовно пов'язанi зi ступенем i характером структурно! перебудови судин, в першу чергу, тих судин, ям забезпечують кровопостачання елементiв стiнки жовчного мiхура.
1. Постнатальний онтогенез жовчного мiхура та його структурних елеменпв вiдповiдно до змiн, що вщбуваються у формi та будовi оболонок стшки можна роздшити на три перюди: перший перiод охоплюе вгк вiд народження до приблизно 20 рошв, другий - вiд 21 до 55 рошв, третiй - продовжуеться вiд 55 рок1в.
2. Протягом першого перюду (вiд народження до 20 рошв) спостерГгаеться поступовий розвиток та ускладнення функц1онально важливих структур стiнки жовчного мiхура та мiхурово! протоки. В першу чергу, це стосуеться слизово! оболонки. На нш з'являються та поступово розвиваються слизовi складки, вкритi епiтелiем. В основi слизових складок утворюються мшросудини, як1 анастомозують з венозними колекторами власно! пластинки слизово! оболонки.
3. Другий перюд - перiод стабшзацп, охоплюе вiк приблизно вiд 21 до 55 рошв. Мжросудинна система, в цей час, набувае характерних ознак, як проявляються у збшьшенш кiлькостi сполучень мiж окремими слизовими складками, що приводить до збшьшення кшькосп каналiв мiж ними. ПомГтно збiльшуеться число кровоносних судин у власнш пластинщ слизово! оболонки. М'язова оболонка набувае чГткого структурування. Адвентищйна оболонка та !! судинно-нервовi пучки чГтко вираженi.
4. У людей похилого та старечого вiку, тобто понад 56 рошв, спостерГгаеться вшова перебудова структурних елементiв стiнки жовчного мiхура. При цьому, вiдбуваеться достатньо виражена атрофiя i склероз складок слизово! оболонки, що призводить до облгтеращ! !х мiкросудин. Розвиваеться склероз та облгтеращя бшьшосп венозних судин власно! пластинки слизово! оболонки. В меншому ступеш склеротичнi процеси поширюються Г на глибош шари спнки, в наслщок чого спостерiгаеться атрофiя м'язово! оболонки.
5. В старечому вщ1 - понад 75 рошв у власнш пластинщ слизово! оболонки жовчного мГхура та в сполучнш тканиш з'являються зони жирово! клгтковини. Причому у жшок шльшсть жирово! клгтковини помГтно переважае в порГвнянш з чоловшами.
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, - 1990.- 318 с.
2. Булатов В. П. Мембранно-деструктивные процессы при поражении билиарной системы у детей / В. П.Булатов, Т. Б. Мороз // Педиатрия. - 1991. - № 9. - С. 37-40.
3. Гнатюк М. С. В1ков1 особливосп структурно! перебудови стшки жовчного м1хура в експериментальних тварин / М. С. Гнатюк, О. М. Ют, I. С. Вардинець [та Гн.] // Шпитальна х1рург1я. - 1999. - № 2. - С. 91 - 94.
4. Дубшш С. I. Х!рурпчш аспекти гепатобшарно! системи / С. I. Дубшш // Укра!нський медичний альманах. - 1998. - № 2 -С.73-74.
5. Макаренко О. Б. Патогенез жовчнокам'яно! хвороби / О.Б. Макаренко // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 3 (89). -С. 28-31.
6. Недид С. Н. Конструктивные особенности желчного пузыря человека / С. Н. Недид, А. А. Родионов, В. И. Лабзин // Морфология. - 2006. - Т.129, № 4.- С. 90-91.
7. Скрипников Н. С. Экспериментальный холецистит: монографiя / Н. С. Скрипников, В. С. Шевченко, С. И. Дубинин. -Полтава, - 1991. - 52 с.
8. Шевченко В. С. Дiагностика i хiрургiчне лжування холециститу в свiтлi функщональних взаемовщносин печшки, мапстральних жовчних шляхiв i тдшлунково! залози (клiнiко-експериментальне дослiдження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед наук. / В. С. Шевченко. - Кш'в. - 1982. - 46 с.
9. Balistrery W. F. Intrahepatic cholestasis / W. F. Balistrery // J. Pediat. Gastroenterol., Nutr. - 2002. - Vol. 35. - P. 17-23.
10. Niesuwandt W. Morphologisehe und laborehemische Veranderungen bei verschiedenen Gallenganganastomoses / W. Niesuwandt // Diss-Tubingen: S.n. - 1986. - № 2. - 86 p.
ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫЗЯ ЧЕЛОЛВЕКА В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Улановская-Цыба Н.А.
Работа посвящена изучению морфофункциональных изменений в стенке желчного пузыря человека в возрастном аспекте. Были выделены три возрастные группы людей, в зависимости от наблюдаемых изменений в строении стенки желчного пузыря: I - от рождения до 20 лет; II - от 21 до 55 лет; III - свыше 56 лет. При изучении слизистой оболочки желчного пузыря была установлена закономерность структурных изменений в зависимости от возраста человека, что и дало возможность камнеобразования в желчном пузыре.
Ключевые слова: желчный пузырь, желчекаменная болезнь, холецистит.
Стаття надшшла 07.02.2014 р.
УДК 616.89-008.1:615.86
FEATURES OF THE STRUCTURE OF THE WALL OF THE HUMAN GALLBLADDER IN AGE ASPECT Ulanovskaya-Tsiba N.A.
The work is devoted to study of morphofunctional changes in the gallbladder wall person in age aspect. Were divided into three age groups of people, depending on the observed changes in the structure of the gallbladder wall: I - from birth to 20 years; II - from 21 to 55 years; III - over 56 years. In the study of the mucous membrane of the gallbladder was established pattern of structural changes depending on the person's age, which gave the opportunity of stone formation in the gall bladder.
Key words: gall bladder, cholelithiasis, cholecystitis
Рецензент Костиленко Ю.П.
СТАН М1ОКАРДА ПЕРЕДСЕРДЬ ЩУР1В НА ТЛ1 ДП НЕИРОЛЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В ЗА
УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПСИХОЗУ
Метою роботи було встановлення ступеня змш юльюсних параметр1в скорочувального апарату мюкарда передсердь щур1в при моделюванш психотичних розлад1в шляхом тдгострого введення сиднокарба, а також при !х корекцп нейролептическими препаратами. При вивченш динамжи морфометричних параметр1в скорочувального апарату кардюмюци'пв передсердь при введенш сиднокарба встановили , що вщбуваеться зниження щшьносп упаковки мюф1брил. Коррещя психотичних розлад1в нейролептическими препаратами (амшазин, галоперидол, дроперидол, сультрид) р1зною м1рою твелюе кардютоксичний ефект сиднокарба. Найбшьш вираженим кардютропних ефектом характеризувався сультрид, в той час як дроперидол не покращуе показниюв кардютоксично! дп психотропного препарату на скорочувально! апарат кардюмюци'пв передсердь.
Ключов! слова: нейролептики, експериментальний психоз, мюф1 брили, кардюмюцити, передсердя.
Проблема структурно-функцюнально! гетерогенност мюкарда в умовах розвитку патолопчних процеив повязана з! змшою стану мюф!брилярного та синтетичного апарапв кардюмюципв в р!зних зонах ! ввддшах серця, енергетичного забезпечення та регуляцл цих процеав [4, 5]. Ведомо, що ввдносний об'ем юф1брил помгтно в!др!зняеться в клгтинах шлуночкового та передсердного мюкарда людини та експериментальних тварин [1]. Кр!м того, спостер!гаеться гетерогеннють складу мюф!брил та !х ор!ентацп у саркоплазм! клгтин [6]. Також морфолопчними ! ультрацитох!м!чними дослвдженнями доведено, що бшьшють передсердних мюципв, на ввдм!ну ввд шлуночкових, не мютять у своему склад! Т-системи. Ультраструктурш ввдмшносп м!ж робочими клгтинами шлуночшв ! передсердь пов язан! з р!зними джерелами енергп ! мехашзмами енергопродукцл [8]. Дефштивний мюкард тварин, як мають р!зну частоту серцевих скорочень, в!др!зняеться експреаею !зоферменпв мюзину, р!внем активност АТФ-ази мюзина [7]. Експреая р!зних !зоформ скорочувальних бшшв е результатом ушкально! адаптацл мязових тканин з р!зними ф!зюлопчними властивостями. Виршення завдань, повязаних з встановленням змш гетерогенних характеристик скорочувального апарата серця, вимагае послвдовного досл!дження структурних ! функщональних перетворень, як ввдбуваються на органному, тканинному, клгтинному та субклгтинному р!внях оргашзацл.
Метою роботи було визначення ступеня змш кшькюних параметр!в скорочувального апарату мюкарда передсердь щур!в при моделюванш психотичних розлад!в шляхом тдгострого введенням сиднокарбу та при !х корекцл нейролептичними препаратами.
Матерiал та методи дослщження. Досл!дження проводили на 110 статевозрших щурах лши Вютар, вагою 190-220 г. Формування стшкого психотичного стану в щур!в моделювали шляхом
©Харапонова О. Б., Альнасер Ейад та iнш., 2014
