CC BY
25
© Рябушко О. Б. УДК 611. 36 + 591. 436 Рябушко О. Б.
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я В1ДД1Л1В СТ1НКИ Ж0ВЧН0Г0 М1ХУРА ПТАХ1В
31 3М1ШАНИМ ТИП0М ХАРЧУВАННЯ
Вищий державний навчальний заклад УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Досл!дження е фрагментом комплексно! на-уково-досл!дницько! роботи ВДНЗУ «Укра1нська медична стоматолог!чна академ!я» «Структурна та тривим!рна орган!зац!я екзогенних залоз ! органа травного тракту людини в норм! та патолог!!», № держ. реестрац!! 0111и004878.
Вступ. На сьогодн!шн!й день гостр! та хрон!чн! запалення жовчного м!хура займають у кл!н!ц! одне з ч!льних м!сць. При цьому пост!йно збтьшуеться к!льк!сть хворих з даною патолопею серед населен-ня р!зних в!кових груп, особливо працездатного на-селення [4, 11, 12, 16].
Складн!сть ранньо! д!агностики холециститу та його ускладнень, досить висок! показники леталь-ност! при х!рург!чному та консервативному л!куванн!, значний в!дсоток незадов!льних насл!дк!в л!кування вимагають розробки б!лы±1 ефективних метод!в про-ф!лактики та попередження виникнення дано! групи захворювань. Проф!лактика захворювань шлунко-во-кишкового тракту обов'язково м!стить вивчення особливостей харчування хворих [2, 10, 14, 15].
В л!тератур! маловивченим е вплив особливостей харчування на утворення запальних процес!в у жовчному м!хур! та маг!стральних жовчовив!дних протоках, а оск!льки при гострому холецистит! за-пальний процес найчастше поширюеться також на органи, анатом1чно \ функц1онально т1сно пов'язан! з жовчним м1хуром, то стае зрозумтим необх1дн1сть б1льш детального вивчення даного питання. Хворий у кл¡н1ц1 не може бути об'ектом експерименталь-них дослщжень, тому виникае необх1дн1сть вивчити вплив р1зних тип1в харчування на представниках р1з-них клас1в тварин [1, 3, 5- 9, 13].
Метою досл1дження було дослщити морфо-лог1чн1 особливост! ст1нки жовчного м1хура птах1в з1 зм1шаним типом харчування у пор1вняльно-анато-м1чному аспект!, що зможе допомогти у вир1шенн1 проблеми профтактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного л!кування запальних проце-с!в в органах гепатоб|л1арно! системи.
0б'ект I методи досл1дження. Досл!дження проведен! на видалених у домашн!х курей жовчних
м!хурах з м!хуровими протоками. Птахи вщбирались одн1е! породи та однакового розм!ру.
В робот! використовувались наступн! методи до-сл!дження: анатом!чного препарування, морфоме-тричний, загальног!столог!чн! методи досл!дження (гематоксил!н-еозин та !н.), метод короз!йного ви-готовлення препарат!в.
Статистичну обробку даних проводили з вико-ристанням програми «БТАПЭТЮА РОЯ \МЫ00\М8 7.0» (StatSoft 1пс., США). Розраховували середне (М), похибку середнього (т), достов!рними резуль-тати вважалися при р < 0,05.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Домашн! кури (ОаНив domesticus) належать до все-!дних птах!в. В област! дна жовчного м!хура курки ст!нка мае своер!дну будову, з р!зною товщиною в р!зних !! д!лянках. В деяких зонах можна бачити стон-шення ст!нки, а в !нших д!лянках вона потовщуеться. Найчаст!ше зм!на товщини ст!нки в!дбуваеться за рахунок середньо!, сполучнотканинно! оболонки. В деяких д!лянках потовщення ст!нки в!дбуваеть-ся в результат! р!зного ступеня розволокнення зо-вн!шньо! оболонки. Кр!м того необх!дно в!дм!тити звивист!сть вс!е! товщ! оболонки дна жовчного м!-хура. Т!льки в сам!й верх!вц! дна звивист!сть зникае. Добре видно, що ст!нка жовчного м!хура курки у вс!х в!дд!лах складаеться з трьох оболонок.
Внутр!шня (слизова) оболонка представлена комплексом волокнистих структур, як! утворюють рельеф ст!нки жовчного м!хура. 1нод! в ц!й оболонц! або п!д нею зустр!чаються добре виражен!, р!зн! за розм!рами л!мфатичн! фол!кули. Вони найчаст!ше мають круглу форму ! оточен! ущ!льненою оболон-кою. Зовн!шня поверхня слизово! оболонки м!стить р!зн! випинання, як! нагадують ворсинки кишково! ст!нки (рис. 1). Серед вузьких, шпилькопод!бних ви-пинань, зустр!чаються довол! велик! випинання, що мають значн! розм!ри як в ширину, так ! в висоту.
Кр!м того, зовн!шня поверхня таких високих ви-пинань розщеплюеться на окрем! пальцепод!бн! в!д-ростки. Ймов!рно, що така будова зб!льшуе площу поверхн! взаемод!! жовч! з еп!тел!альним шаром слизово! оболонки. Основа таких ворсинчастих
утворень складаеться з тоненьких звивистих волокон, м\ж якими добре видно пром\жки. На деяких пстолопчних препаратах можна зустр\ти др1бн1, тон-костшн\ судини, що розташован\ перпендикулярно до зр\зу. Окр\м того зустр\чались препарати, в яких спостер\гались значн\ розволокнення зовн\шньо! оболонки ст\нки дна жовчного м\хура \ формування шару пухко! кл\тковини. До 11 складу входили еле-менти гемом\кроциркуляторного русла, л\мфосуди-ни, а також мюцями - скупчення жирово! кл\тковини. Також в зовн\шн\й сполучнотканинн\й оболонц\ зу-стр\чаються переважно др1бн1 л\мфатичн\ фол\кули. 1нод1 вони розташован\ ¡зольовано, а ¡нод1 утворю-ють невелик групи.
Т\ло жовчного м\хура е продовженням його дна. Вщповщно ст\нка т\ла жовчного м\хура е продовженням ст\нки дна м\хура. Р\зко! меж\ м\ж ними не ¡снуе, \ спостер\гаеться поступовий плавний перех\д. В\до-мо, що одна ¡з ст\нок т\ла м\хура прилягае до ткани-ни печ\нки, а протилежна - в\льна, прикрита ззовн\ листком очеревини. Так\ топограф\чн\ особливост\ ст\нок в\дображаються на ¿х будов\. Так ст\нка, що прилягае до печ\нки, виглядае б\льш тонкою, по-р\вняно з протилежною. Але стоншення ст\нки мае осередковий характер. На досить великих д\лянках спостер\гаеться значне стоншення ст\нки, яке дал\ переходить у потовщення. Так\ зм\ни в\дбуваються переважно за рахунок коливань товщини середньо! оболонки ст\нки т\ла жовчного м\хура. 1нод\ можна побачити майже повну в\дсутн\сть середньо! оболонки, що приводить до максимального зближення зовн\шньо'| \ внутр\шньо1 сполучнотканинних оболо-нок (рис. 2).
Зовн\шня оболонка ц\е! ст\нки складаеться з тонких еозиноф\льних волокон, як\ м\сцями щ\льно прилягають одне до одного \ створюють ефект одного потовщеного колагенового волокна. Але частое спостер\гаеться розщеплення ц\е'| оболонки на окрем\, р\зного д\аметра, волокнист структури. Останн\, звиваючись, супроводжують ст\нку. Ззовн\ в\д дано! оболонки розташований шар пухко! спо-лучно! тканини.
Середня оболонка ст\нки, там де вона г\столо-г\чно виражена, побудована з невеликого скупчення тонких еластичних волокон. Ц\ волокна розташован\ так розр\джено, що оболонка на зр\з\ виглядае дуже св\тлою.
Внутр\шня оболонка ст\нки практично представлена базальною мембраною, що мае вигляд щ\льно'| волокнисто! пластинки. Це \ визначаеться як влас-ний шар слизово! оболонки. Важливо зазначити, що внутр\шня поверхня ц\е! ст\нки майже всюди мае р\вний рельеф. Т\льки в деяких м\сцях зустр\чаються поодинок\, др\бн\ випинання. Характерно що ц\ ви-пинання, або ворсинки, мають незначну висоту та невелик розм\ри в д\аметр\ (рис. 2).
Протилежна ст\нка т\ла жовчного м\хура зна-чно товща, пор\вняно з попередньою. Потовщення дано! ст\нки вщбуваеться, в першу чергу, за рахунок розширення середньо! оболонки, тобто пухко! сполучно! тканини, а також значного потовщення
Рис. 1. Стшка дна жовчного м1хура курки. 1 — поздовжш м'язов1 волокна; 2 — циркуляры м'язов1 волокна; 3 — сполучнотканинна оболонка; 4 — власна пластинка слизово'Г оболонки; 4- р1зномаштш випинання внутр1шньо'Г оболонки; 5 — залишки десквамованого ештел1ю. Забарвлення: гематоксилш-еозин. Зб. х 200.
Рис. 2. Стшка тша жовчного м1хура курки. 1 — нижня стшка; 2 — верхня стшка; 3 — м'язова оболонка; 4 — сполучнотканинна оболонка; 5 — л1мфатич-ш фолшули; 5 — рельеф внутршньо'Г поверхш.
Забарвлення: гематоксилш-еозин. Зб. х 100.
Рис. 3. Стшка шийки жовчного м1хура курки. 1 — пухка сполучна тканина; 2 — м'язова оболонка; 3 — др1бш тонкостшш судини; 4 — компактна сполучна
тканина; 5 — тонка власна пластинка слизовоГ оболонки; 6 — невисок випинання внутршньо'Г оболонки. Забарвлення: гематоксилш-еозин. Зб. х 200.
зoвнiшньoÏ oбoлoнки. Baжливo зaзнaчити, щo ця oбoлoнкa пpaктичнo нepoзвoлoкнeнa, i мae вигляд кoмпaктнoÏ плacтинки, щo cклaдaeтьcя з дpiбниx кoлaгeнoвиx вoлoкoн. Ззoвнi, дo пoвepxнeвoÏ o6o-лoнки, пpилягae шиpoкий map пyxкoÏ кл^^вини. Дo cклaдy цьoгo rnapy вxoдять eлeмeнти гeмoмiкpoциp-кyлятopнoгo pycлa, дpiбнi лiмфocyдини, a iнoдi i пpo-шapки жиpoвoÏ ткaнини.
Ha вщмЫу вiд пpoтилeжнoÏ cтiнки, нa внyтpiш-нiй пoвepxнi дaнoÏ cтiнки знaxoдятьcя чиcлeннi, гycтo poзмiщeнi випинaння. B пoлi зopy, нa мaлoмy зб^ьнюны мiкpocкoпa, мoжнa пoбaчити 4-5 тaкиx yтвopeнь. Фopмa й poзмipи Ïx piзнoмaнiтнi. Aлe нaй-чacтiшe вoни мaють фopмy тpикyтникa з iimpo^io ocнoвoю (pиc. 2). Ocнoвa тaкиx тpикyтникiв ymope-нa тoнкими звивиcтими вoлoкнaми, щo poзтaшoвaнi щiльнo. Дocить чacтo в тaкиx вopcинчacтиx випи-нaнняx знaxoдятьcя дpiбнi тoнкocтiннi cyдини. Дeякi з ниx мaють пoздoвжнiй нaпpямoк, a iншi пpoxoдять вщ вepxiвки дo ocнoви тpикyтникiв, тобто пoпepeчнo.
Cтiнкa шийки жoвчнoгo мixypa е пpoдoвжeнням cтiнки тiлa мixypa i мae пoдiбнy бyдoвy. Aлe пpи нa-ближeннi дo звyжeнoÏ чacтини шийки жoвчнoгo мг xypa мoжнa вiдмiтити дeякi ocoбливocтi. B пepшy чepгy цi ocoбливocтi виявляютьcя в xapaктepi pe-льeфa внyтpiшньoÏ пoвepxнi. Ha внyтpiшнiй пoвepx-ы, кpiм вжe вiдoмиx шиpoкиx тpикyтниx вopcинoк, з'явилиcь нoвi, дyжe видок випинaння шпилькoпo-дiбнoÏ фopми фи^ 3). Bздoвж вcieÏ тaкoÏ вopcинки poзтaшoвaнi чиcлeннi вiдpocтки, щo нa гicтoлoгiчниx пpeпapaтax poбить ÏÏ cxoœo! нa ялинку. Ocoбливo ця пoдiбнicть cпocтepiгaeтьcя пpи нaявнocтi пoкpивнo-ro eпiтeлiю. Cкeлeт тaкиx вopcинoк пoбyдoвaний з тoнeceнькиx eoзинoвиx вoлoкoн, мiж якими е piзнoÏ шиpини пpoмiжки.
Kpiм тoгo, в ocтoв вopcинки вxoдять дpiбнi тонга-cтiннi cyдини. Дeякi з циx cyдин мaють пoпepeчний нaпpямoк вiднocнo дo зpiзy вopcинки, iншi пpoxo-дять вщ вepxiвки дo ocнoви вopcинoк. Пpи цьoмy чiткo визнaчaeтьcя збiльшeння дiaмeтpa циx cy^^ ниx yтвopeнь в дтянц ocнoви вopcинoк. Haдaлi ц cyдиннi eлeмeнти пpoдoвжyютьcя в товщу cepeдньoÏ
oбoлoнки cтiнки шийки, щo нaдae цiй oбoлoнцi пyx-raí кoнcиcтeнцiÏ. B дeякиx випaдкax мoжнa ^o^e-piгaти нaявнicть пoдiбниx вopcинчacтиx yтвopeнь, poзтaшoвaниx нaпpoти oдин oднoгo нa пpoтилeж-ниx cтiнкax жoвчнoгo мixypa, щo викликae звyжeння пpocвiтy шийки. B звyжeнiй чacтинi шийки жoвчнoгo мixypa cтiнкa виглядae cклaдчacтoю. Cклaдчacтicть ocoбливo виpaжeнa збoкy зoвнiшньoÏ oбoлoнки стн ки i yтвopюe чиceльнi звивини piзнoÏ aмплiтyди. ^м цьoгo нeoбxiднo зaзнaчити нaявнicть нa внyтpiшнiй пoвepxнi cтiнки чиceльниx, aлe нeвиcoкиx, вopcин-чacтиx випинaнь.
Bиcнoвки. Taким чинoм бyдoвa cтiнки жoвчнoгo мixypa кypки знaчнo вiдpiзняeтьcя вщ бyдoви cтiнки жoвчнoгo мixypa дocлiджeниx iншиx пpeдcтaвникiв твapин. Пo-пepшe - стш^ жoвчнoгo мixypa кypeй виглядae бiльш кoмпaктнoю у вcix дiлянкax. Bop^^ чacтi випинaння cлизoвoÏ oбoлoнки пocтiйнo зycтpi-чaютьcя нa вcix дiлянкax cтiнки, тoбтo вoни являють co6o! пocтiйнi cтpyктypи з piзнoмaнiтнoю бyдoвoю. Пo-дpyгe - в CT^ax жoвчниx мixypiв cпocтepiгaeть-cя нaявнicть знaчнo виpaжeнoÏ м'язoвoÏ oбoлoнки, яга cклaдaeтьcя з кiлькox шapiв глaдeнькoм'язoвиx вoлoкoн з пepeвaжнo пoздoвжнiм нaпpямкoм. Aлe в дeякиx iндивiдyaльниx випaдкax зycтpiчaютьcя пучки циpкyляpнo poзтaшoвaниx глaдeнькoм'язoвиx вoлo-кoн, якi yтвopюють cвoepiднi кiльцeвi м'язи. ПoдiбнoÏ бyдoви м'язoвi cтpyктypи poзмiщyютьcя в oблacтi днa жoвчнoгo мixypa дeякиx твapин. ^явнють тaкиx iндивiдyaльниx cтpyктyp вiдoбpaжae фyнкцioнaльнi cкopoчyвaльнi ocoбливocтi cтiнки днa жoвчнoгo мг xypa кypки. Kpiм цьoгo, нa вiдмiнy вiд жoвчнoгo мг xypa iншиx пpeдcтaвникiв твapин, у ^pm в cepeднiй oбoлoнцi стЫки жoвчнoгo мixypa мoжнa вiдмiтити нaявнicть лiмфoÏдниx фoлiкyлiв. Ocтaннi нa гicтoлo-гiчниx пpeпapaтax мaють вигляд yтвopeнь кyлeпo-дiбнoÏ фopми, якi cклaдaютьcя з мacи лiмфoцитiв, oтoчeниx cлaбo виpaжeнoю кaпcyлoю.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. B пo-дaльшoмy плaнyeтьcя дocлiдити cтpyктypнy opra^-зaцiю cтiнки жoвчнoгo мixypa тa мixypoвoÏ пpoтoки у птaxiв щo cпoживaють pocлиннy Ïœy тa xижиx птaxiв.
Лiтepaтypa
1. Aвтaндилoв Г. Г. Meдицинcкaя мopфoмeтpия I Г. Г. Aвтaндилoв. - M. : Meдицинa, 1999. - 384 c.
2. Aгaxaнян H. Г. Измeнeния мopфoмeтpичecкиx пapaмeтpoв жeлчнoгo пyзыpя чeлoвeкa в пepиoд инвoлюции I H. Г. Ara-xaнян II Mopфoлorия. - 2008. - № 2. - C. 7.
3. Aгaxaнян H. Г. Фopмa и oбъeм жeлчнoro пyзыpя в инвoлютивный пepиoд oнтoreнeзa чeлoвeкa пo дaнным yльтpaзвyкo-выx иccлeдoвaний I H. Г. Aгaxaнян II Mopфoлoгия. - 2009. - № 4. - C. 8.
4. Apyин Л. И. Mopфoлoгичecкaя диarнocтикa бoлeзнeй жeлyдкa и кишeчникa I Л. И. Apyин, Л. Л. Kaпyллep, B. A. Иca-кoв. - M. : Tpиaдa-X, 1998. - 456 c.
5. Aфaнacьeв Ю. И. Гиcтoлoгия I Ю. И. Aфaнacьeв, H. A. Юдинa. - M. : Meдицинa, 1999. - C. 607-608.
6. Baлькep Ф. И. Mopфoлoгичecкиe ocoбeннocти paзвивaющerocя opгaнизмa I Ф. И. Baлькep. - Л. : Meдгиз, 1994. - 103 c.
7. Bepин B. K. Жeлчный пyзыpь I B. K. Bepин II Pyкoвoдcтвo пo rиcтoлorии. - CПб. : CпeцЛит, 2001. - T. II. - C. 172-173.
8. Boлкoвa O. B. Эмбpиoгeнeз и вoзpacтнaя гиcтoлoгия внyтpeнниx opraнoв чeлoвeкa I O. B. Boлкoвa, M. И. ^rapci^^ -M. : Meдицинa, 1996. - C. 155-157.
9. ^твиг О. О. Элeмeнты эмбpиoлoгии чeлoвeкa и пoзвoнoчныx живoтныx: Для вpaчeй и cтyдeнтoв: пep. c нeм. I О. Гepтвиг. - ^б. : Изд. K. Л. Pиккepa, 1908. - 194 c.
10. Дepижaнoвa И. C. Об измeнeнии клeтoчнoгo cocтaвa эпитeлия жeлчнoгo пузыря пpи xoлeциcтитax I И. C. Дepижaнo-вa. - Pocтoв-нa-Дoнy. - 2006. - Ч. 1. - C. 79-81.
11. fly6iHiH C. I. Mop^o-^yHKuioHa^bHa xapaKTepucTMKa neniHKM, xobhhoto Mixypa Ta MaricTpa.bHMx xobhobmbIahmx np0T0K y co6aK npn eKcnepMMeHTa^bHoMy rocTpoMy xo.euncTMTi b AMHaMiui / C. I. fly6iHiH // BicHMK Mop<£o.norii. - 1998. - № 1 -C. 46-47.
12. Kpiohkob B. H. 3Ko.noro-Mop<£o.norMHecKMe oco6eHHocTH naTo^orMM m aAariTaunn opraHoB m TKaHeM pbi6 : amcc. Ha conc-KaHMe yneHow cTeneHM AoKTopa 6mo.. HayK : 03. 00. 16 / B. H. Kpiohkob. - flarecTaHcKan rocyAapcTBeHHaa MeAnunHcKaa aKaAeMMH, l"BOY Bno, MaxaHKa.a, 2004. - 123 c.
13. Me.bryHoB B. M. AHaToMnn, Mop^o.orun, ^M3Mo.ornn xmbothhx / B. M. Me.bryHoB // M36paHHbie HayHHbie xypHa.bi. -2002-2004.
14. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu, E. H. Evcil // Surg. Radiol. Anat. - 2010. - Vol. 32 (4). - P. 363-369.
15. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem [et al.] // Tunis Med. - 2011. - Vol. 89 (12). - P. 935-939.
16. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H. Bola-naki, N. Courcoutsakis [et al.] // Case Rep. Gastroenterol. - 2012. - Vol. 6 (2). - P. 523-529.
УДК 611. 36 + 591. 436
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я В1ДД1Л1В СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ПТАХ1В 31 ЗМ1ШАНИМ ТИПОМ ХАРЧУВАННЯ
Рябушко О. Б.
Резюме. В po6oTi вивчались особливост будови стшки жовчного Mixypa домашых курей у пор1вняльно-анатом1чному аспекту що зможе допомогти у виршены проблеми профтактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного лкування запальних процеЫв в органах гепатоб^арно! системи. Таким чином, структурне piзнoмaнiття будови стiнки жовчного мixypa, без сyмнiвiв, можна пояснити змЫою функцюналь-них пpoявiв елемен^в стiнки жовчного мixypa.
Ключов1 слова: жовчний мixyp, мixypoвa протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
УДК 611. 36 + 591. 436
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ОТДЕЛОВ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ПТИЦ СО СМЕШАНЫМ ТИПОМ ПИТАНИЯ
Рябушко О. Б.
Резюме. В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря домашних курей в сравнительно-анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчекаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах гепатобилиарной системы. Структурное многообразие строения стенки желчного пузыря, без сомнений, можно объяснить изменением функциональных проявлений элементов стенки желчного пузыря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно-каменная болезнь.
ийС 611. 36 + 591. 436
Structural Organization of Gallbladder Wall's Segments of Birds with Mixed Type of Food
Ryabushko O. B.
Abstract. The structural features of the domestic chicken gallbladder walls in comparative anatomical aspect have been studied. This work can help to solve the problems of prevention of gallstone diseases and effective treatment of inflammatory processes in the hepatobiliary system.
Structural diversity of the gallbladder wall structure, no doubt, can be explained by changes of the functional manifestations of the gallbladder wall elements.
The inner (mucous) membrane is presented by a complex of fibrous structures which form the relief of the gallbladder wall. Sometimes, in the membrane or beneath it, there are well-defined and different-sized lymph follicles. They often have a round shape and surrounded by a tightened membrane. The outer surface of the mucosa contains various protrusions and resemble villi of the intestinal wall. There are quite large protrusion with big size, both in width and in height can be seen among the narrow, hair-pin-shaped protrusion.
The outer membrane of the wall consists of thin eosinophilic fibers which tightly placed to each other and create the effect of a single thickened collagen fibers. But separations of the membrane into fibrous structures with different diameter more often observed.
Middle wall membrane in some histologically expressed places is constructed from the small clusters of thin elastic fibers. These fibers are very rarefied so the membrane looks very bright in section.
The wall of the gallbladder neck is a continuation of the wall of gallbladder body. They have a similar structure. But during approaching of the narrowed part of the gallbladder neck some features can be noticed. First of all, these features are found in the inner surface of the relief. On the inner surface, besides the already known broad triangular villi, some new, very high hair-pin-shaped protrusion have appeared. The numerous processes are located along
the villus makes it look like a fir-tree on histological samples. Especially this similarity is observed in the presence of surface epithelium. Skeleton of villi is built of thin eosin fibers with different-sized spaces between them.
The small thin-walled vessels are created the villi skeleton. Some of these vessels have a transverse direction relative to the villus section, while others pass from the top to the base of villi. An increase in the diameter of vascular formations in the region at the bases of the villi are clearly defined. Further, these vascular elements continue thickening to the middle membrane of neck wall which gives fluffy consistency to the membrane. In some cases it is possible to observe the presence of similar villous structures located on the opposite walls of the gallbladder that causes narrowing of the neck. It is looks like folds in the constricted neck of the gallbladder wall.
The structure of the gallbladder wall of chicken is very different in comparison to other animals that have been scientifically studied. Firstly, the gallbladder wall looks more compact in all areas. Villous mucosal protrusion constantly found in all parts of the wall, so there are permanent different structures. Secondly, the presence of more expressed muscle layer is observed in the gallbladder wall which consists of several layers of smooth muscle fibers with mostly longitudinal direction. But in some individual cases there are circularly arranged smooth muscle bundles of fibers are present. They form a structure similar to circular muscle. Similar muscle structures are located in the gall bladder bottom of some animals. The presence of such structures expresses individual functional contractile features of the bottom wall of the chicken gallbladder. In addition, unlike the fish gallbladder, the presence of lymphoid follicles in the gallbladder wall of chicken can be observed. These follicles look like spherical shape formations on histological preparations, which consist of a mass of lymphocytes surrounded by weakly expressed capsule.
Keywords: gallbladder, cystic duct, cholecystitis, cholelithiasis.
Рецензент - проф. Дуб/н/н С. I.
Стаття надшшла 18. 08. 2014 р.
