CC BY
8
Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полггехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.1 Павло Бшик
Нацiональний ушверситет «Львiвська полтохшка», Навчально-науковий 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти, астрант спецiальностi 081 Право bilyk.lviv@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-9492-6012
СТРУКТУРИЗАЦ1Я СИСТЕМИ ПРАВА У В1ТЧИЗНЯН1Й ЮРИДИЧН1Й ДОКТРИН1
http://doi.org/10.23939/law2020.28.025
© Бшик П., 2020
У статт здшснено аналiз структурашзацн системи права як регулятивноТ основи правовоТ системи, що формуеться, грунтуючись на правовш щеологп певноТ держави й водночас виступаючи нормативним базисом поведшки у сфер1 права. Визначено генера-тивну роль правовоТ свiдомостi стосовно компонентного складу правовоТ системи, що в майбутньому й забезпечуе ТТ штегрування. У контекстi останнiх напрацювань правовоТ доктрини ращональним е аналiз розумово-психолопчного сприйняття розподiлу права на галузi i критерп Тх виокремлення, шо й обумовлюе актуальнiсть щеТ науковоТ статтi. Критерiями галузоутворення е ознаки та властивостц наявн1сть яких дае змогу висно-вувати, що певне правове утворення (шститут, пiдгалузь тощо) досягнуло у своему роз-витку статусу окремоТ самостшноТ галузi в системi права. Кристалiзацiя галузей права повшстю вiдбуваеться в площин1 правовоТ доктрини, у^м важливо розумiти, що вона теж обумовлена значною низкою неюридичних детермшант, як трансформуються у правовий р1вень саме через правосвiдомiсть. Попри доволi всеохоплюючий аналп структу-ризацп системи права у в^чизнянш юридичнiй доктринi, на сучасному еташ е очевидною необхiднiсть переосмислення певних парадигм юриспруденции що проглядаеться у зм™ акцентiв загальновизнаних критерпв подiлу права на галузi, а теж зокрема в об-грунтуванш доцiльностi Тх розширення.
Ключовi слова: система права; структура системи права; правосвщомкть; галузо-утворюючi критерп; предмет правового регулювання; метод правового регулювання.
Постановка проблеми. Система права е регулятивною основою правово! системи, що формуеться, грунтуючись на правовш щеологп певно! держави й водночас виступаючи нормативним базисом поведшки у сферi права. Дiалектика складникiв правово! реальностi здiйснюеться внасл> док вщбиття !х у свiдомостi iндивiда та втшення через цей процес в шших юридичних феноменах. Утiм при цьому не потрiбно абстрагуватись вщ генеративно! ролi правово! свiдомостi стосовно компонентного складу правово! системи, що в майбутньому й забезпечуе !! штегрування. Так, сумшвно чи е повшстю виправданим технократичний пiдхiд до форми i змiсту права без врахуван-
Павло Бшик
ня ролi правосвiдомостi у його генезиса Того у контекст останнiх напрацювань правово! доктрини ращональним буде аналiз розумово-психологiчного сприйняття розподшу права на галузi i критерп !х виокремлення, шо й обумовлюе актуальнiсть ще! науково! статтi.
Аналiз дослiдження проблеми. Дослiдження проблематики ще! науково! статтi здшснювало-ся як у контекст власне аналiзу структури системи права (С. Алексеев, В. Лазарев, О. Малько, М. Марченко, М. Матузов, О. Скакун), так i на рiвнi спецiальних наукових у напрямку правосвщо-мостi (Ю. Калиновський, М. Мiрошниченко, Т. Огаренко, М. Цимбалюк, М. Хаустова тощо). Втiм, наукових розвiдок, якi б анатзували вищеозначенi категорп як взаемозалежш, фактично не прогля-даеться.
Метою науково! статп е визначення та обгрунтування ролi правосвiдомостi у процес струк-туралiзацi! системи права.
Виклад основного матерiалу. Вченими-правниками часто наголошуеться на тому, що розу-мшня права як системи юридичних норм - системно! субстанцп передбачае вивчення як самих цих норм, так й цшого комплексу правових елеменпв i явищ, що взаемопов'язують ц норми: не тiльки !! структурних компонентiв (галузей права, iнститутiв чи тдгалузей права), предмета i методу правового регулювання, втiм й тих сил внутршньо! самоорганiзацi! системи, що визначають сукуп-нiсть правових норм як систему [1, с. 365].
Аналiз штегративних властивостей правово! свщомосп як вiдносно самостiйного, незалежного елемента правово! системи дозволяе впевнено констатувати визнання саме правосвщомосп як аналопчного системоутворюючого чинника. Позаяк динамша суспiльних вiдносин на сучасному етат визначаеться швидкiстю та багатовекторнiстю, можемо стверджувати про те, що структуриза-щя права за галузями вщбуваеться передусiм на рiвнi свiдомостi, i лише тсля цього стае можливим створення правових норм та !х галузеве вiдокремлення [2, с. 10]. Себто усталенють системи права зазнае певного впливу з боку динамiчного розгалуження предметiв правового регулювання у результат виникнення нових та метаморфози наявних сощальних зв'язкiв. Вщтак формування нових галузей права передуем обумовлене фактичними вiдносинами й, вщповщно, сутнiми блоками фактичних норм, яю формуються для !х регулювання. Беручи до уваги вищеозначене, можемо стверджувати, що новi галузi права (зокрема, !х вiдокремлення вiд наявних) передуем формуюють-ся через !х усвщомлення як таких на побутовому та доктринальному рiвнi.
Критерiями галузоутворення е ознаки та властивосп, наявнiсть яких дае змогу висновувати, що певне правове утворення (iнститут, пiдгалузь тощо) досягнуло у своему розвитку статусу окре-мо! самостiйно! галузi в системi права [3, с. 11]. Проте процес накопичення систематизуючих чин-никiв - питання доволi непросте, позаяк немае такого вимiрювального приладу, за допомогою якого можливо було б визначити готовшсть нормативного базису перейти на рiвень самостiйно! галузь Так, на думку науковця В. Белих, як на загальнотеоретичному, так i на галузевому рiвнях досл> дження доконечний е набiр критерпв тако! оцiнки [4, с. 11]. Натомють через брак чiтких показниюв !х обгрунтування теж набувае умоглядного характеру.
Парадигмою сучасно! правово! науки е виокремлення галузей права через предмет i метод правового регулювання.
Характеристика предмета правового регулювання, а вщтак, i галузi права, передусiм залежить вщ структуризацi! тих суспiльних вiдносин, яю виникають у реальному життi на певному юторич-ному етапi. У свою чергу, структуризащя суспiльного життя вiдбуваеться залежно вiд необхiдностi та реатзованого способу виробництва, обмiну й споживання, механiзму господарювання, форм власност, рiвня державного втручання (чи регулювання) в економiчнi вiдносини [5, с. 31]. Це означае, що хоч кристатзащя галузей права абсолютно вщбуваеться в площиш правово! доктрини,
Структуризащя системи права у втчизнятй юридичтй доктрин
упм важливо розум^и, що вона теж обумовлена значною низкою неюридичних детермiнант, яю трансформуються у правовий рiвень саме через правосвщомють.
Отже, група економiчних i сощальних вiдносин, до того етапу як стати предметом правового регулювання, видшяються iз усього масиву соцiальних зв'язюв й зiставляються у свiдомостi дiв з 1х фактичним упорядкуванням на офiцiйному та неофiцiйному рiвнi. Зауважимо, що кiнетика окремих iз них е настiльки нелiнiйною, що фактичш (неофiцiйнi) норми значно переважають за кiлькiстю, а подекуди i за якiстю.
Тобто, для формування ново! галузi права певнi суспшьш вiдносини повиннi сприйматися особами як досить поширеш, аналогiчнi та таю, яю вимагають законодавчого врегулювання. I тшьки пiсля цього набувае резону шдведення науково! аргументацп пiд формування ново! галузi права. По-iншому це виглядае штучним i втрачае будь-який праксеолопчний аспект.
Також уваги заслуговують i змiни в усвiдомленнi змюту категорп «предмет регулювання». Здебiльшого, коли говорять про суспшьш вщносини, то мають на увазi економiчнi вщносини, якi становлять базис суспiльства. Утм поняття суспiльних вiдносин значно ширше й включае всi вщ-носини людей у суспiльствi [6, с. 103]. Предметом же правового регулювання е не ви, а виключно найбшьш вагом^ найзначущiшi. Безперечно, що i сама категорiя «найзначущiшi суспшьш вщноси-ни» е оцiночною, у зв'язку з чим вона повинна бути усвщомленою та сформованою розумово на основi соцiально-економiчних детермiнант.
О^м того, лише всерединi минулого столотя знаменитий теоретик права С. Алексеев зазна-чав, що «до предмету правового регулювання не вводяться технiко-економiчнi вщносини, пов'язанi безпосередньо iз продуктивними силами» [7, с. 100]. Еволющя економiчних вiдносин iстотно впли-нула на цю аксюму, аргументом чого виступають Правила ISO або правила захисту шформацп в ЕОМ (комп'ютерах), а також 1хшх системах, мережах.
З огляду на викладене, штегративш властивост правосвiдомостi проявляють себе в струк-туризацп системи права на базис переведення предмета правового регулювання з побутового рiвня (фактичнi суспшьш вщносини) на доктринальний, що шзшше втiлюеться на нормативному рiвнi (примiром, у процесi кодифшацп) та тдлягае реалiзацil, що становить вже змют юри-дично! практики.
Значущють правосвiдомостi у визначеннi методiв правового регулювання як галузоутворюю-чого критерда важко переоцiнити. Бо власне домiнування певних засобiв впливу, i характеризуе ставлення бiльшостi соцiуму до права як такого. Абстрагуючись вщ того факту, що окремi галузi права узвичаено грунтуються на iмперативному методi регулювання суспiльних вiдносин, необхщ-но визнати тенденщю до розширення використання iнших методiв, яка стае дедалi наочнiшою у захiдних демократичних державах.
У наукових розвщках пострадянського простору у цш площинi стали висв^люватися поло-ження про те, що «у демократичному суспiльствi домiнують галузi права iз диспозитивними методами регулювання, а в тоталгарних та авторитарних крашах бiльшу цiннiсть мають галузi з iмпера-тивним регулюванням» [8, с. 305]. Сучаснiсть визначаеться й розширенням меж використання шших методiв регулювання (крiм iмперативного) у певних галузях права.
Втiм окреслена тенденщя, на жаль, мало простежуеться в Укра1ш, а вiдтак застосування iмпе-ративних методiв регулювання е домшуючим. Зрiдка здiйснюеться спроба законодавця шбито надати адресату норм права бшьше свободи внаслiдок значно широкого використання вщносно визначених норм. Необхщно засвiдчити, що це по-справжньому не змшюе основного методу регулювання, а тшьки призводить до замши понять.
Дослщниця I. Заморська, здшснюючи спробу спiввiднесення диспозитивних та вщносно визначених норм права, висновуе, що, попри всю близьюсть (а в багатьох випадках й почасти тотож-нiсть) цих категорiй, диспозитивш норми права вiддзеркалюють внутрiшню сутшсть особливого типу врегульовуваних правом суспшьних вiдносин, що базуються на юридичнш свободi суб'ектiв правовiдносин та е вивщними вiд диспозитивного методу правового регулювання. Натомють вiдносно
Павло Ылик
визначеш норми права вщображують зовнiшню форму закрiплення та вираження особливого виду норм права, що визначають нормативно окреслену свободу вибору сторонами правовщносин пев-ного варiанту поведiнки. Вiдносно визначенi норми права е вивщними вiд внутрiшньо! структури норм права та вцщв !! структурних складникiв [9, с. 11]. Вони надають точнiше уявну, шж реальну свободу вибору суб'ектам правовщносин, що теж може мати мюце та бути, безсумнiвно, корисним з урахуванням мети правового регулювання.
Влм структурованiсть та зрозумiлiсть нормативних регуляторiв, себто й !х розумово-емоцшна перцепцiя, безпосередньо залежить i вщ застосовуваного правотворцем методу правового регулювання з його виразною кристалiзацiею в усвщомленш як законодавця, так i адресата правового припису, що, вщповщно, накладатиме вiдбиток на правову поведшку.
Вартий уваги ще один аспект, який полягае в дуже обмеженому застосуванш у вiтчизнянiй юриспруденцп заохочувального методу регулювання суспiльних вщносин, при тому що у США, Канад^ кра!нах Захiдно! Свропи, навт в кримiнальному та адмiнiстративному правi правовi засо-би, котрi визначають цей метод, використовуються значно ширше, не просто надаючи особi свободу вибору, а мотивуючи правомiрний варiант поведiнки або ж навт виправлення пiсля неправом> рно!. Так, О. Варич робить акцентуе на ролi договiрно-заохочувального методу регулювання еко-номiчних вiдносин, сутнiстю якого е нормативно-встановлене стимулювання дiяльностi суб'ектiв економiчних вiдносин, який вiдповiдае не тшьки правовим вимогам, але i вимогам, встановленим за погодженням сторiн на договiрних засадах [10, с. 7].
Укра!на взяла напрям на застосовування переважно iмперативних пiдходiв у регулюванш, i ця тенденцiя, на жаль, залишаеться незмiною навiть з урахуванням здшснюваних реформ. Разом з тим, доведеною багатьма науковцями е спошбшсть заохочувального та диспозитивного методiв вплива-ти на сприйняття права як нерепресивного засобу, збiльшувати зацiкавленiсть сощуму у правомiр-нiй поведiнцi, що виразно показують штегративш можливостi правосвщомост в контекстi вибору методiв правового регулювання та з урахуванням !х властивосп галузоутворюючого компонента.
Незважаючи на те, що питання предмета та методу правового регулювання як основних кри-терi!в виокремлення галузi права зостаються класикою правничо! науки, зрiдка вже озвучуються думки про доцшьшсть запровадження додаткових критерпв, а саме: спецiальний понятiйний апарат, особливий суб'ект вщносин, особливий об'ект правового регулювання [11, с. 74]; галузевi функцп [12, с. 52]; галузевi юридичнi процедури [13, с. 44] i навiть наявнiсть специфiчно! мети нормативного утворення [14, с. 179-180]. Це наштовхуе на думку про формування як галузей права, так i критерпв для !х виокремлення передусiм на рiвнi правосвiдомостi. Передумови для цього лежать у площиш фактичних суспшьних вiдносин, а результатом виступають суто юридичш наслiдки нормативного рiвня та рiвня правничо! практики.
Висновки. Попри доволi всеохоплюючий аналiз структуризацп системи права у вiтчизнянiй юридичнш доктринi, на сучасному етапi е очевидною необхщшсть переосмислення певних парадигм юриспруденцп, що проглядаеться у змш акцешгв загальновизнаних критерпв подшу права на галузi, а теж зокрема в обгрунтуванш доцiльностi !х розширення.
Каталiзатором окреслених процесiв е с^мка динамiка суспiльних вiдносин, проте фактичний стан речей набувае юридичного резону тшьки з моменту його вщбиття у правосвщомосп, що i робить евентуальним переведення фактiв реального життя у передумови для формування (виокремлення) нових галузей права, а теж змшу контурiв юнуючих структурних одиниць системи права. Не потрiбно iгнорувати i той факт, що навт визначення класифiкацiйних критерпв подiлу права на галузi вщбуваеться на рiвнi правосвiдомостi i тшьки шзшше стае основою для диференщацп нормативного матерiалу. Трансформацi! змюту предмета та методу правового регулювання, а теж пропозицп стосовно розширення перелшу класифiкацiйних критерi!в структуризацi! системи права пов'язуються власне з усвщомленням та вщчуттям недостатностi засобiв, яю зараз е в арсеналi
Структуризащя системи права у втчизнянш юридичнш доктрин
правничо! науки, для обгрунтованого сшввщнесення юнуючих правових норм iз розгалуженим масивом фактичних суспiльних вщносин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверин А. В. Правопонимание и конкретизация законодательства. Конкретизация законодательства как технико-юридический прием нормотворческой, интерпретационной, правоприменительной практики. Н. Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2008. 1134 с. 2. Дудшк Р. М. До проблеми виокремлення системоутворюючих чиннишв, що впливають на процес формування нових галузей украшського права. Право i суспiльство. 2015. № 4. С. 8-12. 3. Головина А. А. К вопросу о понятии критериев отраслеобразования в системе российского права, их теоретическом и практическом значении. Право и государство: теория и практика. 2011. № 6. С. 50-52. 4. Белых В. С. Понятие банковского права и его место в системе права России. Государство и право. 2011. № 4. С. 5-13. 5. Дудшк Р. М. Ознаки галузей украшського права. Науковий вкник Херсонського державного утверситету. 2015. Вип. 2. Т. 1. С. 29-32. 6. Строгович М. С. Уголовно-процессуальное право в системе советского права. Советское государство и право. 1957. № 4. С. 55-66. 7. Алексеев С. О теоретических особенностях классификации отраслей советского права. Советское государство и право. 1957. № 7. С. 31-38. 8. Бабенко А. Н. Аксиологические причины правотворческих ошибок. Правотворческие ошибки: понятие, виды, практика техника устранения в постсоветских государствах: материалы Межд. науч.-практ. круглого стола (29-30 мая 2008 г.). М.: Проспект, 2009. С. 304-326. 9. Заморська Л. I. Ввдносно визначеш норми права: поняття, структура, функцп : автореф. дис.. .. канд. юрид наук: спец. 12.00.01 «Теор1я та юторгя держави i права юторгя полггичних i правових учень. Одеса, 2009. 24 с. 10. Варич О. Г. Економ1чш функцп сучасно! держави: природа, зм1ст, тенденцп розвитку в Украшг автореф. дис.. .. канд. юрид наук: спец. 12.00.01 «Теор1я та юторгя держави i права юторгя полтгачних i правових учень»; 1нститут держави i права 1м. В. М. Корецького. Кшв, 2006. 22 с. 11. Ганеев Р. Р. О сущности градостроительного права и его связях с гражданским правом. Евразийский юридический журнал. 2010. № 2 (21). С. 11-19. 12. Васильев В. В. Функции гражданского права как системообразующий фактор отрасли. Право и государство: теория и практика. 2011. № 6. С. 23-29. 13. Челышев М. Ю. О комплексных правовых отраслях. Проблемы права. 2007. № 15. С. 11-17. 14. Асадов А. М., Т. В. Драхенберг К вопросу о телеологическом критерии дифференциации системы российского права. Проблемы права. 2012. № 2. С. 23-29.
REFERENCES
1. Averyn AV Pravoponymanye y konkretyzatsyia zakonodatelstva. [Understanding and specification of legislation]. Konkretyzatsyia zakonodatelstva kak tekhnyko-yurydycheskyi pryem normotvorcheskoi, ynterpretatsyonnoi, pravoprymenytelnoi praktyky. N. Novhorod: Nyzhehorodskaia akademyia MVD Rossyy, 2008. 1134 p. 2. Dudnik R. M. Do problemy vyokremlennia systemoutvoriuiuchykh chynnykiv, shcho vplyvaiut na protses formuvannia novykh haluzei ukrainskoho prava. [On the problem of isolating system-forming factors influencing the process of formation of new branches of Ukrainian law]. Pravo i suspilstvo. 2015. No. 4. P. 8-12. 3. Holovyna AA K voprosu o poniatyy kryteryev otrasleobrazovanyia v systeme rossyiskoho prava, ykh teoretycheskom y praktycheskom znachenyy. [On the question of the concept of criteria for industry formation in the system of Russian law, their theoretical and practical significance]. Law and Hosudarstvo: Theory and Practice. 2011. No. 6. P. 50-52. 4. Belykh VS Poniatye bankovskoho prava y eho mesto v systeme prava Rossyy. [The concept of banking law and its place in the legal system of Russia] Hosudarstvo y pravo. 2011. No. 4. P. 5-13. 5. Dudnik R. M. Oznaky haluzei ukrainskoho prava. [Signs of branches of Ukrainian law] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2015. Issue. 2. T. 1. P. 29-32. 6. Strohovych MS Uholovno-protsessualnoe pravo v systeme sovetskoho prava. [Criminal procedure law in the system of Soviet law.]. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1957. No. 4. P. 55-66. 7. Alekseev SS O teoretycheskykh osobennostiakh klassyfykatsyy otraslei sovetskoho prava. [On the theoretical features of the classification of branches of Soviet law]. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1957. No. 7. P. 31-38. 8. Babenko AN Aksyolohycheskye prychyny pravotvorcheskykh oshybok. [Axiological causes of law-making errors].Pravotvorcheskye oshybky: poniatye, vydy, praktyka tekhnyka ustranenyia v postsovetskykh hosudarstvakh: materyaly Mezhd. scientific practice round table (May 29-30, 2008). M.: Prospekt, 2009. P. 304-326. 9. Zamorska LI Vidnosno vyznacheni normy prava: poniattia, struktura, funktsii [Relatively defined rules of law: concept, structure, functions]: avtoref. dys.. .. cand. yuryd nauk: spets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava istoriia politychnykh i pravovykh uchen. Odessa, 2009. 24 p. 10. Varych O. H. Ekonomichni funktsii suchasnoi derzhavy: pryroda, zmist, tendentsii rozvytku v Ukraini [Economic functions of the modern state: nature, content,
Павло Бшик
development trends in Ukraine]: avtoref. dys.. .. cand. yuryd nauk: cpets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava istoriia politychnykh i pravovykh uchen"; Instytut derzhavy i prava im. VM Koretskoho. Kyiv, 2006. 22 p. 11. Haneev R. R. O sushchnosty hradostroytelnohoprava y eho sviaziakh s hrazhdanskympravom. [On the essence of urban law and its links with civil law]. Evrazyiskyi yuydycheskyi zhurnal. 2010. No. 2 (21). P. 11-19. 12. Vasylev V. V. Funktsyy hrazhdanskoho prava kak systemoobrazuiushchyi faktor otrasly. [Functions of civil law as a system-forming factor in the industry]. Law and economy: theory and practice. 2011. No. 6. P. 23-29. 13. Chelyshev M. Yu. O kompleksnykh pravovykh otrasliakh. [On complex legal industries].Problems of law. 2007. No. 15. P. 11-17. 14. Asadov A. M., T. V. Drakhenberh On the question of the teleological criterion of the differential system of Russian law. [Drachenberg On the question of the teleological criterion for the differentiation of the system of Russian law]. Problems of law. 2012. No. 2. P. 23-29.
Дата надходження: 02.10.2020 р.
Pavlo Bilyk
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University
STRUCTURING THE LAW SYSTEM IN DOMESTIC LEGAL DOCTRINE
The article analyzes the structuring of the legal system as a regulatory framework of the legal system, which is formed based on the legal ideology of a state and at the same time acting as a normative basis for behavior in the field of law. The generative role of legal consciousness in relation to the component structure of the legal system is determined, which in the future ensures its integration. In the context of recent developments in legal doctrine, it is rational to analyze the mental and psychological perception of the distribution of law in the field and the criteria for their separation, which determines the relevance of this scientific article. The criteria of industry formation are the features and properties, the presence of which allows us to conclude that a certain legal entity (institution, subsector, etc.) has achieved in its development the status of a separate independent branch in the legal system. The crystallization of branches of law absolutely occurs in the plane of legal doctrine, but it is important to understand that it is also due to a significant number of non-legal determinants, which are transformed into the legal level through legal awareness. Despite a fairly comprehensive analysis of the structuring of the legal system in the domestic legal doctrine, at the present stage there is a clear need to rethink certain paradigms of jurisprudence, which is seen in changing the emphasis of generally accepted criteria for the division of law in the industry.
Key words: legal system; structure of the legal system; legal awareness; industry-forming criteria; subject of legal regulation; method of legal regulation.
