CC BY
28
УДК 340.11
Христина Маркович
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри цившьного права та процесу [email protected]
ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
ПРАВОВО1 ЩЕОЛОГП: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З
© Маркович Х., 2017
Розглянуто проблематику функщонального призначення правовоТ щеологп. Здiйснено комплексний аналп основних функцш цього важливого суспiльного феномену. Визначено роль правовоТ щеологп у формуванш громадянського сус-пiльства та правовоТ системи. З'ясовано, що функцп правовоТ щеологп здшснюють правовий вплив на суспшьне життя за допомогою нормативних, моральних, психолоНчних чинникiв. Висвiтлено роль правовоТ щеологп у законотворчих, економiчних, сощальних та культурних процесах. Виявлено ТТ необхiднiсть для розбудови незалежноТ, демократично'!, сощальноТ, правовоТ держави. Встановлено, що правова щеолоНя е щеальним взiрцем для формування людськоТ особистост та суспiльства.
Ключовi слова: правова щеолопя; правова держава; громадянське сусшльство; правовi цiнностi; функцп правовоТ щеологп.
Хрыстына Маркович
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ НАЗНАЧЕНИЕ ПРАВОВОЙ ИДЕОЛОГИИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЙ АНАЛИЗ
Статья посвящена проблематике функционального назначения правовой идеологии. Осуществлен комплексный анализ основных функций этого важного общественного феномена. Определена роль правовой идеологии в процессе формирования гражданского общества и правовой системы. Выяснено, что функции правовой идеологии осуществляют правовое воздействие на общественную жизнь с помощью нормативных, нравственных, психологических факторов. Освещена роль правовой идеологии в законотворческих, экономических, социальных и культурных процессах. Выявлено ее необходимость для развития независимого, демократического, социального, правового государства. Установлено, что правовая идеология выступает идеальным образцом для формирования человеческой личности и общества.
Ключевые слова: правовая идеология; правовое государство; гражданское общество; правовые ценности; функции правовой идеологии.
Khrystyna Markovych
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure
LEGAL IDEOLOGY FUNCTIONAL PURPOSE: THEORETICAL AND LEGAL ANALYSIS
The article is devoted to the problems of the functional purpose of legal ideology. This article provides a comprehensive analysis of the main functions of this important social phenomenon. The role of legal ideology in shaping civil society and legal system. It has been found that the functions of legal ideology carry legal effect on social life by legal, moral, and psychological factors. The role of legal ideology in the legislative, economic, social and cultural processes. Revealed its necessity in the process of building an independent, democratic, social state ruled by law. Established that legal ideology speaks perfect model for the formation of the human person and society.
Key words: legal ideology; constitutional state; civil society; legal value; functions of legal ideology.
Постановка проблеми. Проблематика розвитку сучасно! правово! держави та формування зршого громадянського суспшьства зосереджуе увагу на функщональному призначенш правово! щеологп як феномену оргашзаци державного суспшьства. Зазначимо, що останнiм часом з'являеться дедалi бiльше дослiджень саме правово! щеологп, що описуеться як "система принцитв, iдей, теорiй, концепцш, якi вiдображають теоретичне (наукове) осмислення правово! дшсносп, усвiдомлене проникнення в сутнють правових явищ" [1, с. 93]. Правова щеолопя, виконуючи низку функцш, здiйснюе вплив на правову систему загалом та на шдивща зокрема. Самi ж функцi! правово! щеологп формують коло !! обов'язюв, якi випливають з !! призначення щодо забезпечення розвитку правово! держави, громадянського суспiльства та правово! системи. Проблеми правово! щеологп дослiджувались у вггчизнянш теорi!' права, насамперед у контекст аналiзу таких понять, як правова культура та правова свщомють. Дослщження окремих аспектiв функцiонального призначення правово! щеологп можна знайти у наукових напрацюваннях вчених. Однак, попри щнш здобутки науковцiв, окреслена проблематика мае широкий спектр дп, оскшьки функцi! правово! iдеологi! виявляють свш вплив у найрiзноманiтнiших сферах державно-правових та суспшьних вiдносин. Отже, бачимо, що роль правово! щеологп та !! ефективнiсть нерозривно пов'язанi з !! функцiями. За таких умов аналiз функцiй правово! iдеологi! допомагае краще зрозумiти феномен цього складного, багатогранного поняття та визначити його фундаментальш цш. Вiдтак, виникае потреба в проведенш сутнiсного аналiзу функщонального призначення правово! iдеологi! та !! впливу на норми права, мораль, громадсьюсть та правову систему загалом.
Анашз дослiдження проблеми. Дослiдженням проблематики правово! щеологп як складного, комплексного, багатоаспектного поняття займалися О. Байков, А. Беседш, Ю. Власова, I. Гавриленко, Л. Губернський, Б. Голованов, О. Заздравнова, О. Коцюба, I. Лихачов, I. Максимова, О. Таран, А. Уледов, С. Пюкунова, Е. Сулима, Д. Циганкова, К. Мангайн, Д. Швармантель, С. Максимов та ш.
Вагомий внесок у дослщження функцш правово! щеологи зробили таю сучасш науковщ, як О. Скакун, О. Ситник, М. Недюха, М. Остапенко, А. Луцький, В. Товстенко, В. Калггинський, Р. Калюжний, А. Ткачук, М. Черкас та ш.
Метою статт е комплексний теоретико-правовий аналiз функцiй правово1 iдеологiï задля визначення ïхньоï ролi у законотворчих, сощальних, економiчних, полiтичних та культурних процесах.
Виклад основного матерiалу. В умовах формування сильноï незалежноï держави правова щеолопя набувае ролi головного фактора, завдяки якому здшснюеться цiлеспрямований вплив на державу та сустльство. Роль правово1' iдеологiï у формуваннi та дiяльностi цих провiдних iнститутiв зумовлена тими функщями, якi вона виконуе. Варто почати з того, що одним з першочергових завдань кожно1' держави е змiцнення правово1' системи, яка е основою державносп. З огляду на це вважаемо, що правову щеолопю потрiбно розглядати не лише як структурний елемент правово1' свiдомостi, а у ширшому значент, як основу чинного законодавства. Вщтак на правову iдеологiю покладаеться виконання низки обов'язкових функцш.
Функцiональнiсть правово1' iдеологiï е проявом правового впливу на сустльне життя. Цей вплив характеризуеться певними шляхами, формами, способами, реалiзацiею принцитв права у дiяльностi офiцiйних iнституцiй, а також нормативними, моральними, психолопчними та iншими чинниками [2, с. 32].
Очевидним е те, що правова щеолопя нерозривно зв'язана з реальтстю, шакше вона не могла б здшснювати свш вплив на сустльство. Адже, розробляючи певнi iдеали, вона передбачае реальш змiни в полiтичнiй, правовiй, сощальнш, культурнiй та iнших важливих сферах сустльного життя.
Переходячи до розгляду основного питання, зробимо спробу проаналiзувати провщт функцiï правово1' iдеологiï, яю не були предметом окремого дослщження. Насамперед, хочемо видiлити свiтоглядно-аксiологiчну функщю. ïï роль полягае у формувант норм поведiнки та головних морально-духовних цiнностей, якi е орiентиром для сустльства. Цiнностями В. Тугарiнова позначае суть предмета, явища та 1'хш властивостi, необхiднi членам суспiльства чи окремому шдивщу як засiб задоволення 1'хшх потреб та iнтересiв, а також ще1' та спонукання як норми, мету чи щеал [3, с. 11].
Крiм цього, варто зауважити, що цшносп права - рiзноманiтнi матерiальнi та нематерiальнi блага, яю забезпечуються правом (життя, здоров'я, свобода, власнють тощо) [4, с. 155]. Цшнють права - це його спроможнють слугувати метою i засобом задоволення науково обгрунтованих, сощально справедливих загальнолюдських потреб та штереив громадян та 1'х об'еднань. Цшносп у правi слiд сприймати як шкалу вимiрювання самого права [5, с. 77]. Повертаючись до правово1' iдеологiï, зауважимо, що вона виступае невщ'емною складовою суспiльства, адже, володдачи високим виховним потенцiалом, сприяе соцiалiзацiï особистостi та розвитку правово1' культури громадян. Варто зазначити, що у результат засвоення цiнностей, норм та правил (iдеалiв) вiдбуваеться формування особистосп, регулювання поведiнки соцiальних об'ектiв. Цшносп е тiею основою, яка надае соцiальним взаемодiям певного забарвлення i змюту, роблячи з них сощальт вiдносини. Визначальними компонентами суспiльних систем щнностей е моральнi норми, естетичш iдеали, полiтичнi та правовi принципи, фшософсью та релiгiйнi iдеï [6, с. 131]. Найповшшою мiрою таю цшносп, як право та мораль, знаходять вщображення в етико-правових конструкщях прав людини, а саме цшносп життя, свободи, поваги, власносп. Важливим е те, що i цшносп, й щеали, незважаючи на 1'хню духовну та суб'ективну природу, вдаграють iстотну роль у законотворчому процесс Правова iдеологiя, як глибинне духовне явище, сприяе становленню громадянського сустльства, збагачуе шдивщуальну та суспiльну свщомють та постае духовним фундаментом для розбудови цшсно1', незалежно1', демократично!', правово1' держави.
Якщо говорити про правотворчу функщю правовоï iдеологiï, то вона слугуе своерщним орiентиром для законодавчоï дiяльностi на шляху до формування правовоï держави. Змiст означеноï функцп В. Калiтинський подае через ïï вплив на позитивне право шляхом втшення i^ï правовоï держави та громадянського сустльства [7, с. 36]. Безумовно, такий щеолопчний вплив поширюеться вщ Основного до спецiальних закошв. Адже у змiст Конституцiï, шших законiв держави законодавець вкладае свое розумшня, пiзнання юридичноï матерiï у виглядi правових поглядiв, iдей, теорш [8, с. 61]. Змiстом щеологи е коло суспiльних поглядiв та принцитв, яю
вщображають у системi iдей корiннi штереси, цiлi, потреби суспiльства [9, с. 250], зокрема в правотворчш дiяльностi. Вiдтак, беззастережно простежуеться участь правово! щеологи у складному багатоаспектному процес утворення правових норм, зумовленому взаемодiею як об'ективних, так i суб'ективних чинниюв. Саме за !х допомогою можуть врегульовуватися рiзно-манiтнi економiчнi, полiтичнi, iнформацiйнi, соцiальнi, культурнi та iншi вiдносини.
Наступною функцiею правово! щеологи е мобiлiзацiйна функцiя, яка посщае чи не одне з центральних мюць в iдеологi!, оскшьки саме вона сприяе згуртуванню суспшьства та iндивiдiв навколо спiльних щей та цшей. Частково питання щеологи торкнувся американський сощолог Т. Парсонс, дослщжуючи питання теоретично! соцiологi!. Його позищя основана на тому, що розвиток соцiуму завжди передбачае необхщшсть солiдаризацi! зусиль як окремих шдивщв, так i великих груп, яю шляхом взаемно! iнтеграцi! можуть досягти спшьних цiлей. [10, с. 16]. Одним з фундаментальних факторiв, що впливають на життя суспiльства, науковець назвав щеолопю, оскiльки вона стимулюе солiдаризацiю суспiльства i надае узагальнене бачення як тепершнього, так i майбутнього.
Значущiсть мобiлiзацiйно! функцi! зумовлена тим, що перед суспшьством в процес його становлення та розвитку постають такi завдання, якi потребують об'еднання зусиль. Як приклад, сьогодш на плечi укра!нського народу лягае обов'язок об'еднатися навколо ще! побудови в Укра!ш "укра!нського свггу". Отже, ця функщя спрямована на змщнення едностi народу довкола iде! захисту держави та спонукае суспшьство удосконалювати свою державу та правову щеолопю. Сучаснi науковцi не оминули у сво!х дослiдженнях цiе! функцi! правово! щеологи. Iнодi !! ще називають спонукальною i тлумачать !! змют як прагнення спонукати до ди, системи взаемодi! людей та до колективно! мобiлiзацi! [7, с. 36].
До мобшзацшно! функцi! правово! щеологи примикае функщя консолщацп. Сьогоднi в наукових колах активно дослщжуеться феномен штегративно! iдеологi!, яка е невщ'емним чинником його консолiдацi!. Пiд штегративною iдеологiею С. Риженко розумiе комплекс щей i цiнностей, якi визнае бшьшють членiв суспiльства та яю дають змогу його iнтегрувати, не заперечуючи багатомаштносп, зокрема й щеолопчно!. На змiстовну думку науковця, сутнють консолiдацi! суспiльства полягае в його згуртуванш та об'еднаннi для досягнення спшьних цшей [11, с. 13].
Сьогодш над проблемними аспектами консолщацп суспшьства розмiрковують багато науковщв. Зокрема, О. Оржель у сво!й пращ висловлюе щнну думку, що основою сощального згуртування е взаемодiя у межах одше! соцiально! групи та мiж рiзними групами; мiж елггами та широким загалом, мiж полггикумом i електоратом та громадянським суспшьством. Сощальне згуртування, в контекстi завдань консолщацп суспшьства, автор тлумачить як зближення у процес взаемодп рiзних представникiв соцiуму (громадян, об'еднань громадян, територiальних громад, соцiальних груп, об'еднаних за професшними, релiгiйними, полiтичними, етшчними та iншими ознаками), посилення !хньо! спроможностi до суспiльно значущих дш та акцiй, до мобiлiзацi! та досягнення спшьних цшей, утвердження спшьних щнностей, захисту себе або шших представниюв спiльноти. Як наслiдок такого сощального згуртування i постае громадянське суспшьство [12, с. 32, 33]. На завершення розгляду ще! функци треба зауважити, що правова щеолопя е своерiдним "цементом" суспiльства, а вщтак, проникаючи на кожен рiвень соцiально! структури, виконуе особливу функщю згуртування.
Наступна функцiя правово! щеологи, на якш хочемо зупинитись, - прогнозування. I! у сво!х працях частково описували деяю науковцi. Зокрема, А. Луцький розглядав функцп цшевизначення та прогнозування у комплексi. Автор вдало розкрив !хню роль, зазначивши, що вони закладають вектор розвитку правово! системи держави для цшеспрямованого руху до прогресу. Завдяки цьому правовi iде! перетворюються з абстрактних iдеалiв на конкретнi практичнi завдання, що впливае на поточну правову ситуащю у суспшьсга (реалiзуеться у правовщносинах) [13, с. 281]. В. Калггинський зазначае, що прогностична функщя формуе моделi поведiнки та передбачае, яю норми права зможуть ефективно здшснювати правове регулювання; створюе образ правового майбутнього [7, с. 36]. Проаналiзувавши бачення науковщв, хочемо зазначити, що основним
структурним елементом прогнозу виступае iдеал, який е нормативним i визначае не тшьки те, що буде, але i те, що повинно бути. Вважаемо, що специфша функцп прогнозування полягае, насамперед, у тому, що щеолопя формулюе i обгрунтовуе в сво!х висновках певний iдеал - модель бажаного майбутнього, а щеал, своею чергою, е своерiдним теоретичним результатом прогностично! дiяльностi певно! щеологи. Мета iдеологiчного прогнозування, на вщмшу вiд iнших видiв прогнозiв, - не тшьки пояснити, а й цшеспрямовано впливати на дшснють. Отже, на нашу думку, одним з прюритетних завдань прогнозувально! функци правово! щеологи е побудова саме правово! моделi майбутнього, яка б вщповщала iнтересам суспiльства. Насамперед, актуалiзуеться питання про роль щеолопчного прогнозування для вдосконалення нормативного регулювання суспiльних вщносин, управлiння соцiальними, полiтичними та духовними процесами. Отже, ця функцiя правово! щеологи здатна забезпечити вирiшення практичних проблем.
В умовах сьогодення все бшьшого значення набувае когштивна функщя правово! iдеологi!. На превеликий жаль, в юридичнш лiтературi не звернено належно! уваги на визначення !! важливо! ролi. Здебiльшого !! дослщжували у контекстi проблематики правово! культури, правово! свiдомостi та правово! освгги.
Якщо розглядати вплив правово! щеологи, зокрема, на правотворчу дiяльнiсть, ми не поможемо не погодитися з тим, що вона формуе у суб'екта правотворчосп уявлення про т цшносп, на основi яких може вщбуватися правове регулювання суспiльних вщносин. У такому ракурс правова щеолопя штегруеться в структури свiдомостi двома основними шляхами: а) через основш закони (Конститущю i конституцiйнi закони), що втшюють правову iдеологiю, яко! дотримуеться суспiльство; б) через приналежнють до вiдповiдно! соцiально! (полiтично!) групи, яка дотримуеться певно! щеологи та подшяе певш правовi позицi! [14, с. 155, 156]. Зазначимо, що об'ектом правово! тзнавально! дiяльностi виступають: а) право як система запроваджених уповноваженими суб'ектами загальнообов'язкових правил поведшки (правових норм); б) формальш джерела права;
в) практика створення та реалiзацi! правових норм, !! суб'екти, форми та види; г) правовi цшносп;
г) правова свiдомiсть та правова культура; д) накопичеш знання про право; е) сощальш процеси в рiзних сферах життедiяльностi сустльства пiд кутом !хнього правового усвщомлення; е) iншi пов'язанi з правом явища. Правове пiзнання суб'екти здшснюють у процесi: а) повсякденного життевого досвiду; б) практично! професiйно! юридично! дiяльностi; в) наукового осмислення правових явищ [14, с. 151]. Оскшьки правова iдеологiя увiбрала в себе багаж, досвщ правових знань, як накопичувались протягом усього iснування права [7, с. 36], вважаемо, що тзнавальна функщя правово! щеологи передбачае накопичення правових знань у ходi усвщомлення певних правових явищ та забезпечуе розумшня сустльством правових щнностей.
Також варто сказати про ощнювальну функщю правово! iдеологi!. Вона обгрунтовуе i оцiнюе правовiдносини, що юнують або виникають, стан законностi та правопорядку [1, с. 94]. Важливють !! полягае у тому, що вона дае ощнку правовiй ситуацп з позицi! власних принципiв, щлей та iдей [7, с. 36]. Слушно зазначив нiмецький та британський фшософ Карл Мангайм, що "без ощночних концепцiй, без будь-яко!, бодай мшмально рацiонально! мети нам шчого не вдасться досягнути нi в сощальнш, нi в психологiчнiй сферГ' [15, с. 38].
Загалом, у вггчизняному соцiально-гуманiтарному знаннi склалася традищя розгляду iдеологi! як одного з рiвнiв суспiльно! свiдомостi. Адже, як система поглядiв, iдей i концепцш, iдеологiя знаходить втiлення у рiзноманiтних формах суспiльно! свiдомостi, якi розрiзняються за предметом, характером вiдображення штерешв соцiального суб'екта, а також за иею функцiею, яку вони виконують у суспiльному життi. Означенi втшення не е абсолютними. Бiльшою мiрою iдеологiя "входить" у такi форми сустльно! свiдомостi, як полiтико- i правосвiдомiсть, мистецтво i мораль, фiлософiя i наука; меншою мiрою - в економiчну свiдомiсть людини, релшю тощо. Iдеологiя -активна свщомють. Скрiзь i повсюди, куди вона проникае, щеолопя намагаеться "заявити про себе" оригшальними узагальненнями, висновками, ощнками. Як правило, вони виявляються суб'ективними, тобто ощнками i судженнями того суб'екта, виразником штерешв якого е ця
щеолопчна система [16]. Зауважимо, що правова щеолопя е стрижнем правово! свщомосп як iндивiдуального суб'екта, так i усього суспiльства, i вирiшальною мiрою визначае рiвень його правово! культури.
Не менш важливим, на нашу думку, е те, що здшснення оцiнювально! функцп неможливе без наявностi певних правових знань. Особливютю правових знань е те, що вони е рацюнальним компонентом правосвщомосп, результатом розумово!, штелектуально! дiяльностi суб'екта, яка вiдбуваеться згщно iз законами i формами дiалектично! та формально! логiки. Пiдrрунтя правових знань суб'екпв - правовi поняття й категорi!, якi е головною внутршньою рацiональною формою правосвiдомостi. Фундаментальними виступають поняття й категори юридичних прав та обов'язюв законностi та правопорядку [17, с. 28]. Доречно зазначити, що оцшюванню можуть тдлягати як явища, що вщповщають певнш правовiй ситуацi!, так i явища, не пов'язаш з нею. Особливютю оцшювально! функцi! правових явищ у конкретнш юридичнiй ситуацi! е те, що оцшювальний пiдхiд повинен вироблятися з урахуванням положень чинного законодавства. Якщо говорити про оцшку правових явищ, не пов'язаних з конкретною юридичною ситуащею, то йдеться про загальну оцшку правових норм, нормативно-правових акпв, функцюнування органiв державно! влади, судову систему, тобто будь-що.
Хочемо видшити такий визначальний критерш правового оцiнювання, як iдея права. Саме !! покладено в основу ощнювання позитивного права та мотивацп правово! поведiнки. В динамiчному аспект право iснуе на трьох рiвнях - право як iдея права, право як позитивний закон (реалiзацiя ще! права), рiшення i поведшка в конкретнiй ситуацi! (здiйснення ще! права) [18, с. 179-190]. 1дея права виступае логiчно первинним елементом, дшсним пiдrрунтям права i зводиться до принцитв справедливостi [18, с. 187].
Отже, оскшьки iдеологiя мютить момент оцiнювання, вона не е наукою, хоча в основi !! формування можуть бути, зокрема, досягнення рiзних наук. Адже правова щеолопя формуеться в результат наукового, теоретичного вщображення правово! дiйсностi, на основi узагальнення i розвитку найбiльш вщомих i значущих державно-правових теорiй минулого i сучасного, вивчення основних закономiрностей становлення, розвитку i функцiонування держави i права.
Цiнний внесок у дослщження феномену правово! iдеологi! та !! призначення зробив М. Недюха. Ми не можемо не погодитись з твердженням автора, що правова щеолопя цiлеорiентуе законотворчу та законодавчу дiяльнiсть, пщпорядковуючи !х завданням формування правово! держави та громадянського суспшьства, працюе на спроможнють права, правово! норми ставати засобом адаптаци людини до нових сощальних вiдносин, що формуються у кра!ш, iнтеграцi! рiзнорiдних за природою складових укра!нського суспшьства в единий сощальний органiзм [19, с. 12].
Певною мiрою функци правово! iдеологi! дослiджував О. Ситник, зазначивши, що покли-кання щеологи полягае в тому, щоб стояти на сторожi державних iнтересiв, оскшьки саме вона володiе тими свггоглядними та цiннiсно-орiентацiйними функцiями, що дають змогу повною мiрою виражати штереси держави. Закладена в iдеологi! полггична iдея е одночасно й нормою, що спрямовуе погляди громадян у чггко визначене цшнюно-смислове русло [20, с. 10].
Висновки. На завершення пщкреслимо, що саме функцi! правово! щеологи у сво!й сукупностi вщображають !! основнi риси, закладають напрям дп права та здiйснюють вплив на правову систему i рiзноманiтнi суспiльнi вiдносини (полiтичнi, економiчнi, юридичш, соцiальнi, культурнi тощо). Функцi! правово! щеологи стит, адже вони постшно притаманнi цьому складному феномену. Крiм цього, правова iдеологiя, виконуючи свое функцюнальне призначення, стае джерелом формування свггоглядних засад як окремого громадянина, так i суспiльства. Безперечно, проанатзоваш функцi! - не закритий список, !хнш перелiк не е вичерпним та може розширюватись.
Правова щеолопя, будучи багатостороншм явищем, виступае iдеальним взiрцем, який необхiдний для формування як людсько! особистостi, так i соцiуму загалом.
1. Скакун О. Ф. Теор1я права i держави : тдручник / О. Ф. Скакун. - 2-ге вид. - К. : Алерта ; КНТ: ЦУЛ, 2010. - 520 с. 2. Калюжний Р. А. Проблеми i перспективи розвитку нащоналъног правовог' iдеологii в умовах глобалiзацii / Р. А. Калюжний // Юридичний вiсник. - 2014. - № 4 (33). -С. 31-35. 3. Виноградов В. Д. Политические ценности в жизнедеятельности людей / В. Д. Виноградов // Серия "Мыслители", Тугариновские чтения. Вып. 1 /Материалы научной сессии. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество.- 2000. - C. 11-14. 4. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии / Ю. Н. Оборотов. - О. : Юрид. лт-ра, 2001. - 160 с. 5. Сидоренко О. Догма права як правова цттстъ / О. Сидоренко // Актуалът проблеми держави i права. - 2009. -Вип. 45. - C. 76-81. 6. Остапенко М. А. Полтичний плюралiзм : нестабтътстъ демократа та пошуки сощалъног рiвноваги: монографiя / М. А. Остапенко. - К. : Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2013. - 350 с. 7. Калтинсъкий В. М. Сучаст рiзновиди правових iдеологiй: фшософсъко-правовий вимiр : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 "Фiлософiя права" / В. М. Калтинсъкий. - Лъвiв, 2016. - 212 с. 8. Ткачук А. С. Правова iдеологiя та правова психологiя як структурн елементи правосвiдомостi / А. С. Ткачук // Актуалъш проблеми полтики: зб. наук. працъ. - 2012. - № 46. - С. 58-66. 9. Грошевий Ю. М. ПрофесШна правосвiдомiстъ суддi та правоздаттстъ ршенъ суду: кримталъно-процесуалъний аспект / Ю. М. Грошевий // Утверситетсъю науковi записки. - 2005. - № 4 (16). - С. 248-255. 10. Партонс Т. Система современных обществ / пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева; под ред. М. С. Ковалевой. -М. : Аспект Пресс, 1998. - 270 с. 11. Риженко С. С. 1нтегративна iдеологiя як чинник консолiдацii украгнсъкого сустлъства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. полт. наук : 23.00.03 "Полтична кулътура та iдеологiя" / С. С. Риженко. - К., 2008.- 18 с. 12. Оржелъ О. Консолiдацiя украгнсъкого сустлъства на основi нащоналъног iдеi: перспективи й обмеження (з точки зору европейсъкого досвiду) / О. Оржелъ // Вiсник Нащоналъног академп державного управлтня при Президентовi Украгни. - 2012. - № 2. - С. 28-38. 13. Луцъкий А. I. Суттсно-функщоналъна характеристика правовог iдеологii / А. I. Луцъкий // Науковий вiсник Ужгородсъкого нащоналъного утверситету. Серiя : Право. - 2014. - Вип. 25. - С. 278-282. 14. Черкас М. С. Шзнавалъна функщя правовог свiдомостi на правотворчт стадп мехатзму правового регулювання / М. С. Черкас // Державне будiвництво та мiсцеве самоврядування. - 2008. -Вип. 16. - С. 150-158 .15. Мангайм К. Iдеологiя та утотя / К. Мангайм ; пер. з мм. В. Швед. - К. : ДУХ I Л1ТЕРА, 2008. - 370 с. 16. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://npu.edu.ua/le-book/book/html/D/ifon_kifi_Filosofiya%20polituku/280.html 17. Щегорцов В. А. Социология правосознания / В. А. Щегорцов. - М. : Мыслъ, 1981. - 174 с. 18. Максимов С. И. Правовая реалъностъ: опыт философского осмысления : монография / С. И. Максимов. - X. : Право, 2002. -328 с. 19. Недюха М. П. Правова iдеологiя у контекстi парадигми украгнсъкого державотворення / М. П. Недюха // Тритлъсъка цивтзащя. - 2012. - № 8.- С. 11-15. 20. Ситник О. М. Правова iдеологiя як складник мехатзму державно-правового регулювання / О. М. Ситник // Держава i право. - 2012. - Вип. 56. - С. 9-14.
REFERENCES
1. Skakun O. F. Teoriya prava i derzhavy : Pidruchnyk [Theory of Law and State: Textbook]. 2 ed. Kyiv, Alerta ; KNT: TsUL, 2010. 520p. 2. Kalyuzhnyy R. A. Problemy i perspektyvy rozvytku natsional'noyi pravovoy iideolohiyi v umovakh hlobalizatsiyi [Problemsand prospects of the national legal ideology in the context of globalization]. Yurydychnyy visnyk - Legal Bulletin. 2014. No. 4 (33), pр. 3135. 3. Vinogradov V. D. Politicheskie cennosti v zhiznedejatel'nosti ljudej[Political values in the life of people]. Serija "Mysliteli", Tugarinovskie chtenija - "Thinkers" series, Tugarinov reading. Is. 1 / Materialy nauchnoj sessii - Proceedings of the scientific session. Sankt-Peterburg, Sankt-Peterburgskoe filosofskoe obshhestvo. 2000, pр. 11-14. 4. Oborotov Ju. N. Tradicii i novacii v pravovom razvitii
[Traditions and innovations in the development of the legal]. Odessa, Jurid. lit., 2001. 160p. 5. Sydorenko O. Dohmaprava yak pravovatsinnist' [Dogma of law as a legal value]. Aktual'ni problem derzhavy i prava - Actual problems of State and Law. 2009. Is. 45, pp. 76-81. 6. Ostapenko M. A. Politychnyy plyuralizm : nestabil'nist' demokratiyi ta poshuky sotsial'noyi rivnovahy : Monohrafiya [Political pluralism unstable democracy and social balance search: Monograph]. Kyiv, M. P. DrahomanovNPUPubl, 2013. 350p. 7. Kalityns'kyy V. M. Suchasni riznovydypravovykh ideolohiy: filosofs'ko-pravovyy vymir. Dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yur. nauk : spets. 12.00.12 "Filosofiya prava" [Modern types of legal ideologies, philosophical and legal aspects]. L'viv, 2016. 212p. 8. Tkachuk A. S. Pravova ideolohiya ta pravova psykholohiya yak strukturni element pravosvidomosti [Legal ideology and legal psychology as structural elements of justice]. Aktual'ni problemy polityky: zb. nauk. prats'. 2012. No. 46, pp. 58-66. 9. Hroshevyy Yu. M. Profesiyna pravosvidomist' suddi ta pravozdatnist' rishen' sudu: kryminal'no-protsesual'nyy aspect [Professional capacity ofjustice judges and judgments, criminal procedural aspect]. Universytets'ki naukovi zapysky - University research note. 2005. No. 4 (16), pp. 248-255. 10. Partons T. Sistema sovremennyh obshhestv [The system of modern societies]. Trans. from English of L. A. Sedov and A. D. Kovalev. Ed. M. S Kovaleva. Moscow, Aspekt Press., 1998. 270p. 11. Ryzhenko Ye. S. Intehratyvna ideolohiya yak chynnyk konsolidatsiyi ukrayins'koho suspil'stva. Avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. polit. nauk : 23.00.03 "Politychna kul'tura ta ideolohiya" [Integrative ideology as a factor of consolidation of Ukrainian society].Kyiv, 2008. 18p.12. Orzhel' O. Konsolidatsiya ukrayins'koho suspil'stva na osnovi natsional'noyi ideyi: perspektyvy y obmezhennya (z tochky zoru yevropeys'koho dosvidu) [Consolidation of Ukrainian society based on national ideas, perspectives and constraints (in terms of European experience)]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi derzhavnoho upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. 2012. N. 2, p. 28-38. 13. Luts'kyy A. I. Sutnisno-funktsional'na kharakterystyka pravovoyi ideolohiyi [Essential functional characteristics of legal ideology]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University. Seriya : Pravo. 2014. Is. 25, p. 278-282. 14. Cherkas M. Ye. Piznaval'na funktsiya pravovoyi svidomosti na pravotvorchiy stadiyi mekhanizmu pravovoho rehulyuvannya [Cognitive function of legal consciousness in lawmaking mechanism under regulation]. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovryaduvannya - State and local government building. 2008. Is. 16, p. 150-158. 15. Manhaym K. Ideolohiya ta utopiya [Ideology and Utopia]; transl. from German of V. Shved. Kyiv, DUKH I Litera, 2008. 370p. 16. Electronic resource. Available at http://npu.edu.ua/le-book/book/html/D/ifon_kifi_Filosofiya%20polituku/280.html. 17. Shhegorcov V. A. Sociologija pravosoznanija [Sociology of justice]. Moscow, Mysl', 1981. 174p. 18. Maksimov S. I. Pravovaja real'nost': opyt filosofskogo osmyslenija : monografija [Legal Reality: philosophical understanding of the experience: a monograph]. Kharkiv, Pravo, 2002. 328p. 19. Nedyukha M. P. Pravova ideolohiya u konteksti paradyhmy ukrayins'koho derzhavotvorennya [Legal ideology in the context of the paradigm of Ukrainian state].Trypil's'katsyvilizatsiya - Tripoli civilization. 2012. N. 8, p. 11-15. 20. Sytnyk O. M. Pravova ideolohiya yak skladnyk mekhanizmu derzhavno-pravovoho rehulyuvannya [Legal ideology as a component of public-regulation]. Derzhava i pravo - State and Law. 2012. Is. 56, p. 9-14.
Дата надходження: 19.03.2017р.
