CC BY
40
УДК 340.1
Вггалш Ковальчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор, завщувач кафедри конституцiйного та мiжнародного права kovalchyk1903@gmail.com
1рина Панчук
Нащональний унiверситет "Острозька академiя", кандидат юридичних наук, викладач кафедри теорп та ютори держави i права
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО ТА ЙОГО ПРАВОВ1 Ц1ННОСТ1 В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЧНО? ТРАНСФОРМАЦП:
ДОСВ1Д УКРА1НИ
© Ковальчук В., Панчук I., 2017
Дослщжено поняття правових цшностей громадянського суспiльства та !'х зв'язок iз правосвiдомiстю громадян та процесами демократично'! трансформащ!. Охарактеризовано такi основн правов1 цiнностi, як свобода, рiвнiсть, справедливiсть, приватна власнiсть, охорона прав та свобод людини i громадянина. Проаналiзовано необхiднiсть iснування чiтко розроблено"! та науково обгрунтовано"! демократично"! щеолоп! як фундаменту для подальшого розвитку правових цшностей громадянського сусшльства в Укра'шь
Ключовi слова: громадянське сусшльство; правовi цiнностi; демократiя; свобода.
Виталий Ковальчук, Ирина Панчук
ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО И ЕГО ПРАВОВЫЕ ЦЕННОСТИ В УСЛОВИЯХ ДЕМОКРАТИЧЕСКОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ: ОПЫТ УКРАИНЫ
Исследовано понятие правовых ценностей гражданского общества и их связь с правосознанием граждан и процессами демократической трансформации. Охарактеризованы такие основные правовые ценности, как свобода, равенство, справедливость, частная собственность, охрана прав и свобод человека и гражданина. Проанализирована необходимость существования четко разработанной и научно обоснованной демократической идеологии как фундамента для дальнейшего развития правовых ценностей гражданского общества в Украине.
Ключевые слова: гражданское общество; правовые ценности; демократия; свобода.
Vitaliy Kovalchuk
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Constitutional and International Law
Sc. D., Prof
Iryna Panchuk
National University "Ostroh Academy" Department Theory and History of State and Law
Ph. D.
CIVIL SOCIETY AND ITS LEGAL VALUES IN A DEMOCRATIC TRANSFORMATION:
EXPERIENCE OF UKRAINE
This article explores the concept of legal values of civil society and its relationship with the legal consciousness of citizens and the democratic transformation. Such basic legal values as freedom, equality, justice, private property, protection of rights and freedoms of man and citizen are characterized. It analyzed the need for a clearly developed and rationalized democratic ideology as the foundation for the further development of legal values of civil society in Ukraine is analyzed.
Key words: civil society; legal values; democracy; freedom.
Постановка проблеми. Громадянське суспшьство е, на думку бшьшосп правознавщв, найсприятлившим середовищем для втшення у життя прав i свобод людини та громадянина, iдеалiв свободи та рiвностi, а також шших демократичних та гуманютичних принцитв, яю, по суп, е базовими правовими щнностями, що за певних умов сприймае або вщкидае правосвщомють шдивща та суспшьства. Ще нещодавно здавалося, що стан украшського суспiльства та держави сьогодш, як нiколи, далекий вiд iдеалiв громадянського суспiльства, законностi та правопорядку. Минуле столггтя зруйнувало всi попередш напрацювання нашо! нацii у цьому напрям^ а також вiддалило нас вщ набутого ранiше досвiду в цш сферi багатьма роками та поколшнями, чередою економiчних, соцiальних та культурних потрясiнь. Така тривала перерва у процесах становлення громадянського суспшьства та правосвщомосп не могла не вщбитися на майбутньому цих явищ в Украш. Тож одне з основних завдань сучасноi правовоi науки - ушфшувати та поглибити знання про правовi цiнностi сучасного громадянського суспшьства з тим, щоб держава та громадсьюсть могли ефективно працювати у напрямi 1'х розвитку в свщомосн украiнцiв.
Аналiз дослiдження проблеми. В основу вивчення правових щнностей сучасного громадянського суспшьства покладено пращ таких представниюв правовоi та полiтичноi думки, як О. Гьофе, Р. Дарендорф, Дж. Ролз, Х. Л. А. Харт та ш. Дослщження у галузi правосвiдомостi та громадянського суспшьства проводили також вггчизняш науковщ О. Г. Данильян, С. П. Погребняк, В. Л. Толстенко та ш. Однак питання формування правових щнностей у правосвщомосп украшщв не втрачае актуальност та потребуе подальшого аналiзу.
Метою статт е аналiз правових цiнностей сучасного громадянського суспшьства у контекст вiтчизняноi демократично1' трансформаций
Виклад основного мaтерiaлу. Правосвiдомiсть регулюе вiдносини в громадянському суспiльствi завдяки своему доволi високому рiвню, якому вщповщае усвiдомлення людиною важливостi сшввщношення усiх ii дiй з штересами iнших членiв цього суспiльства, неписаними
його законами, а також приписами правово! держави. Така правосвщомють е важливою запорукою функцiонування всього механiзму громадянського суспшьства, усiх його iнститутiв.
Як одну з умов юнування та ознак громадянського суспшьства, що безпосередньо пов'язана з правосвщомютю, слiд розглядати правовi цiнностi, якi покладено в основу системи ефективного правового регулювання та яю вивчае правова аксюлопя як самостiйна галузь правового i фiлософського знання. Вони е невщ'емною частиною розвинено! правосвiдомостi, являють собою вщмшш риси колективно! та шдивщуально! правосвiдомостi громадянського суспiльства. Як пише
H. Неновскi, цiнностi - завжди щось значуще для суб'екта, але це щось виникае не поза суб'ектом, а тшьки завдяки суб'екту й юнуе лише для нього. Цшносп е продуктом людсько! свщомосп, найважливiшими елементами внутршньо! структури особистосп [1, с. 29].
З погляду О. Г. Данильян, тд правовими щнностями треба розумiти властивостi (ознаки) права, ютотно значущi для людей. До них належать передуем невщ'емш атрибути права - свобода, рiвнiсть, справедливiсть. У своему конкретному вираженш правовi цiнностi з'являються як юридичш нормативнi акти, як правосвiдомiсть сощального суб'екта, його вчинки, значущi й для самого суб'екта, i для шших [2, с. 163]. М. С. Балаянц вважае, що правовi цшносп - це пережитi людьми й обумовлеш культурою форми позитивного ставлення до правово! системи суспшьства, яю обумовлюють вибiр поведiнки, що вщповщае цiй системi, юридичну ощнку подiй, i е принципами регенерацп правового життя [3, с. 52].
Правовi цiнностi громадянського суспiльства продукуються через позитивш цiннiснi орiентацil особи i суспiльства, що втiлюються у позитивнш оцiнцi права, правово! системи держави, !! елементiв. Правовими щнностями в громадянському суспшьсга можна вважати т явища правово! дiйсностi, яю зароджуються в iндивiдуальнiй та суспшьнш свiдомостi й важливi та визначальш для переважно! бiльшостi членiв такого суспшьства та виражають !хню спрямованють у сферi правовiдносин у межах громадянського суспшьства. До них можна зарахувати принципи права, щеали демократа, свободу та приватну власнiсть. Цей перелш не е вичерпним, зважаючи на природу людських вщносин. Важливим е те, що функщонування системи таких цшностей у суспiльствi та державi iстотно сприяе правовому регулюванню вщносин мiж людьми, а також е одшею з ознак власне юнування громадянського суспшьства.
Суспшьна та шдивщуальна правосвiдомiсть, що може стати джерелом розвитку ви-щезгаданих цшностей, повинна, на нашу думку, вщповщати аксюмам правосвiдомостi за
I. О. 1ль!ним: закону духовно! гiдностi, закону автономи та закону взаемного визнання [4, с. 20]. Тобто як особа - носш правосвщомосп, так i суспiльство загалом, що не надшеш самоповагою та гiднiстю, не здатш самi приймати рiшення i дiяти, при цьому не контролюють себе та виходять за межi належного, а також не поважають шшу сторону в приватних та публiчних правовщносинах, апрiорi не здатш засво!ти будь-якi цiнностi у правовш сферi. У процесi демократично! трансформацп укра!нського суспiльства становлення правосвiдомостi, що вщповщае цим аксюмам, е першочерговим завданням i потребуе, передусiм, викоршення хибних правових цiнностей тоталiтарного суспшьства, що грунтуються на страховi, байдужосп та патерналiзмi.
Розвинена правосвiдомiсть, що е базою для юнування правових цшностей, - це породження громадянського суспшьства та правово! держави в дп. Вона зароджуеться тд захистом !хшх сощальних та правових шститупв та пiдтримуеться всiма можливими засобами правово! освгги та виховання. Деформацп правосвiдомостi у межах громадянського суспшьства повинш являти собою лише одиничш випадки, а не прикру закономiрнiсть. Саме тому, знову звертаючись до теори I. О. 1ль!на, таку правосвщомють можна ще назвати "здоровою" або ж зршою та зорiентованою на демократичш цiнностi та щеали.
Ми схильш розумiти правосвiдомiсть як явище, що об'ективно юнуе, яке залежно вщ умов, в яких воно розвиваеться, мае власш характерш особливосп. Вiд рiвня розвитку правосвщомосп залежить також i формування у нш певних позитивних цiннiсних орiентацiй, а отже, i продукування суб'ектами правосвщомосп правових цiнностей. Не е винятком i правосвiдомiсть учасникiв громадянського суспшьства, як на шдивщуальному, так i на груповому чи суспшьному рiвнях.
Хотшося б зауважити, що, попри значущють для суспiльного та державного розвитку шди-вiдуального сприйняття кожною особою права, у контекст з'ясування правових цшностей громадянського суспiльства ми ставимо на чшьне мiсце саме правосвщомють масову, або ж суспiльну. Це спричинено, насамперед, сутнютю самого явища громадянського суспiльства, способами його формування та метою юнування. Навггь iз урахуванням того, що громадянське суспшьство е сферою приватноправових штереив його членiв, у контекстi свого розвитку та вщносин iз державою його сила i ефективнiсть проявляються саме через колективне начало, шакше кажучи, суспiльну правосвiдомiсть. Саме у межах суспшьно! правосвiдомостi формуються таю правовi цiнностi, що справляють вплив на розвиток уше! правово! системи держави, де-мократизацiю устрою у кра!ш.
В умовах, коли громадянське суспшьство перебувае на стадп становлення, основш правовi цiнностi можуть бути притаманш й окремим iндивiдам, проте говорити про завершення цього процесу можна лише за умови належного усвщомлення певно! системи правових цшностей бшьшютю членiв громадянського суспiльства. Свобода, рiвнiсть, справедливiсть, приватна влас-нють, охорона прав та свобод людини i громадянина - саме таю правовi цiнностi можна визначити як основш серед шших. Специфiка усвщомлення цих явищ у межах розвинено! правосвiдомостi полягае у всебiчному та повному !х осмисленнi, глибокому вкоршенш у правовiй свiдомостi як окремо! людини, так i всього суспшьства.
Правосвiдомiсть передусiм е джерелом свободи особистосп, яка, своею чергою, е фундаментом громадянського суспшьства. Громадянське суспшьство е джерелом життево! сили для свободи, його творчий хаос дае людиш шанс жити, не стоячи з простягнутою рукою перед державою й шшими силами [5, с. 62]. Громадянське суспшьство як сфера добровшьних особистих, сощальних та економiчних вщносин i структур, вщокремлених вщ державних установ, забезпечуе простр свободи для сво!х членiв. Так, завдяки створенню незалежних структур сили i впливу воно стае необхщним засобом тдтримання ще! обмеженого урядування. Тому прагнення зберегти свободу, поза всяким сумшвом, штегруе людей у громадянське суспшьство [6, с. 27].
У межах громадянського суспшьства свобода проявляеться не так, як у межах держави, де людина заявляе про себе як ютота пасивна, безпорадна, оскшьки вона об'ект уваги i маншу-лювання, тклування i покарання. У громадянському суспшьсга людина заявляе про себе як автономна, суверенна особа. Вона рiвна серед рiвних, оскшьки люди об'еднуються мiж собою за власним волевиявленням i лопчно передбачити, що вони самi виробляють щннюш орiентири, норми та правила, яких мають намiр дотримуватися.
Якщо в суспiльствi вiдсутня свобода або вона не ощнюеться належно, то там немае i умов для виникнення та становлення громадянського суспшьства. Особливють громадянського суспшьства полягае в тому, що його не можна створити штучно, там, де вщсутня реальна свобода i !! адекватне сприйняття, де вщсутне розумшня !! цiнностi. Громадянське суспiльство можна шщювати "зверху", але не можна створити директивними наказами, оскшьки в основу громадянського суспшьства покладено динамiзм економши та полггики. Однак це породжуе шюзда, що авторитарнiй системi все пiдвладно, що на основi абсолютного управлiння економiкою та ринковими вщносинами можна створити i громадянське суспшьство. За формою, напевно, можна, але тшьки не за змютом. Динамiчна економiка i полiтика несумюш з тотальною централiзацiею влади.
Громадянське суспшьство як спшьнють вiльних людей передбачае певну дистанщю мiж економшою та полiтикою, базисом i надбудовою. Онтолопчною основою громадянського суспiльства виступае, насамперед, ринок i його вщносини, держави - полiтика i !! вiдносини.
Однак, наскiльки економiчнi вщносини потребують полггичного i правового закршлення, настiльки можливий i навiть необхщний "симбiоз" громадянського суспiльства та держави. Без тако! едностi людина втрачае свою штегративну цiлiснiсть, а суспшьство перетворюеться на мехашчний конгломерат людей, натовп [7, с. 30].
Реалiзацiя особисто! свободи нерозривно пов'язана з демократичною, правовою державою. В !! межах свобода розвиваеться в чотирьох напрямах, що дае змогу розумгги !! як: 1) незалежнють вщ свавiлля з боку iнших; 2) юнування гарантованих основних прав, яю обмежують монополда
державно! влади; 3) право на ствучасть у справах держави, тобто право на участь в прийнятп ршень; 4) реалiзацiю шдивщуального самовизначення на основi законiв, свободу вибору i прийняття рiшень, свободу самому визначати свое життя вiдповiдно до власних уявлень про щастя i його сенс [8, с. 117].
1ншою щннютю громадянського суспiльства, яка нерозривно пов'язана 3i свободою, е щея права як мiра справедливостi. Сучасне громадянське суспiльство - це не лише суспшьство вiльних iндивiдiв, але й суспшьство, побудоване на правомiрних (справедливих) вщносинах. Визнання зв'язку мiж правом та справедливiстю е складовою европейсько! правово! традицп, починаючи з античносп. Ще з часiв римського права вiдомi висловлювання: in omnibus, maxime tamen in jure aequitas spectanda est - в усiх справах, особливо в прав^ треба пам'ятати про справедливють; est autem ius a iustitia, sicut a matre sua, ergo prius fuit iutitia quam ius - право породжене справедливютю як мапр'ю, оскшьки справедливють передувала праву. I у нас е вс тдстави вважати справедливють вщправною точкою для права, оскшьки, подiбно до добра чи ютини, справедливiсть - абсолютна, тобто це щннють, яку не можна вивести з шяко! iншоï щнносп.
Справедливiсть е певним моральним мшмумом, який люди повиннi визнавати як борг одного щодо iншого [8, с. 44]. Саме тому справедливють - це та сощальна обов'язковють, на яку люди не лише сподiваються, але й вимагають, саме ïï вони виннi один одному [9, с. 39]. Мабуть, з цих причин люди реагують на несправедливють протестами та обуреннями. Доброзичливють, спiвчуття та солiдарнiсть починаються там, де виконано щ вимоги, де люди дотримуються справедливости Отже, справедливють можна вважати фундаментальною щннютю громадянського суспшьства.
У сучасному свiтi дедалi бiльше поширюеться уявлення про первиннють справедливостi серед всiх iнших властивостей сощальних iнститутiв: "Справедливють - це перша чеснота суспшьних iнститутiв, так само як ютина - перша чеснота системи думки", - стверджуе Д. Роулз [10, с. 19]. Вчений сформулював два принципи, яю покладено в основу цих шститупв ("базисних структур суспшьства"). Вщповщно до першого з них - кожна людина мае право на свободу, яка сумщаеться зi свободою шших людей. Зпдно з другим - сощальна й економiчна нерiвнiсть мають бути оргашзоваш так, щоб: а) вщ них можна було б очшувати переваги для всiх; б) доступ до статушв i посад був вщкритий для всiх [10, с. 66]. Д. Роулз тдкреслюе, що перший принцип справедливостi (принцип свободи) мае прюритет перед другим принципом (принципом вщмшносп).
Справедливiсть як фундаментальна щннють громадянського суспшьства одночасно постае i основним критерiем лептимносп права та державноï влади. З огляду на це виникла теза про те, що "закон е хороший тому, що справедливий, а не вш справедливий тому, що хороший" [11, с. 157]. Так само i державна влада е легитимною лише за умови, якщо вона справедлива. На думку
0. Хьоффе, лише лептимш право i держава можуть застосовувати примус i обмежувати свободу. Примус е справедливим, вказуе вчений, якщо вш приносить дистрибутивну користь кожнш конкретнш людиш [12, с. 43]. Однак обов'язок тдкорення щодо державноï влади морально обгрунтований лише иею мiрою, якою тд ним розумдать зобов'язання, що добровшьно взяла на себе окрема людина. Це правило можна сформулювати у виглядi такого конституцшного принципу: "Джерелом вше1' влади е кожний окремий громадянин" [12, с. 282].
Отже, в основу виникнення сучасного громадянського суспшьства покладеш фундаментальш щнносп - свободу та справедливiсть, яю е основоположними принципами права, навколо яких об'еднуються люди на добровшьних засадах.
Отже, правовою щннютю громадянського суспшьства можна вважати приватну власнють.
1. О. 1лын бачив безпосереднш зв'язок мiж нею та правосвщомютю. Дослiдник писав: "Приватна власнiсть вщповщае тому iндивiдуальному способу буття, який даний людиш вщ природи. Вона йде назустрiч iнстинктивному i духовному життю людини, задовольняючи ïï природне право на самодiяльнiсть i самостшнють" [13, с. 273]. Окрiм того, I. О. 1лын вважав, що обгрунтувати приватну власнiсть - значить показати ïï необхщнють для людини, ïï життеву доцшьнють i ïï духовну вiрнiсть. Це означае вказати и iстотнi властивостi людини - природш, iнстинктивнi й духовнi, - унаслщок яких приватну власнiсть потрiбно прийняти, визнати, затвердити i захистити [13, с. 265].
Вщзначимо важливють охорони прав та свобод людини i громадянина як правово! цiнностi громадянського суспiльства, що юнуе у межах його правосвiдомостi. Розвинений мехашзм захисту прав та свобод людини та громадянина - один з показниюв високо! правово! культури громадянського суспiльства. Звичайно, важливою частиною цього мехашзму е закрiплення прав людини у мiжнародних та вггчизняних нормативно-правових актах, таких як Загальна декларащя прав людини, Свропейська конвенщя про захист прав людини, Статут ООН, Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi й культурнi права, Мiжнародний пакт про громадянськi й полггичш права, Вiденська декларацiя та, безперечно, Конститущя Укра!ни. Варто погодитись, що незалежно вщ мiри свое! позитивiзацi!, iдея прав людини знаходитиме свое мюце серед провiдних гуманiстичних щнностей та норм, проте, зрозумiло, необхщною (хоча й не достатньою) умовою гарантованосн !! здiйснення е !! законодавче закрiплення та конкретизацiя [14, с. 268].
Водночас не менш важливим для захисту прав та свобод людини та громадянина е i усвщомлення необхщносн його здшснення безпосередньо на рiвнi правосвiдомостi громадянського суспшьства. В охоронi прав та свобод члени такого суспшьства повинш покладатися не лише на державу та !! ресурси, але й на власш сили. Це повинно виражатися у недопущенш будь-яких порушень у цiй сферi та в активних законних дiях щодо лшвщаци виявлених випадкiв недотримання прав людини та громадянина. Важливо, щоб охорона прав людини стала одшею iз базових щнностей у правосвщомосн укра!нського суспiльства. Лише за цiе! умови можливий гармоншний розвиток громадянського суспшьства в Укра!ш.
Правовi цiнностi громадянського суспшьства знаходять втшення не просто у правосвщомосп, а й у такш !! складовiй, як правова щеолопя, з чим погоджуеться i бшьшють авторiв. Так, В. Л. Толстенко вважае, що вона е важливим елементом у структурi правово! свщомосн, що являе собою цшюну систематизовану сукупнють правових iдей, принципiв, щнностей, iдеалiв, теорiй, концепцiй, якi формуються у суспшьсга (самостiйно або завдяки цшеспрямованш державнiй дiяль-ностi), вщображають реальний стан правовiдносин, визначають основи суспшьного сприйняття правопорядку, встановлюють основш цiлi розвитку правово! системи й системи законодавства держави [15, с. 40]. Прискорити становлення громадянського суспшьства в Укра!ш могла б чггко розроблена та науково обгрунтована демократична щеолопя, яка б, втшюючись у державних програмах розвитку, у вшх сферах державного життя забезпечила пщвищення рiвня правосвiдомостi суспiльства. Вiдсутнiсть правово! щеологп на перших етапах незалежносн нашо! держави значно уповiльнила процеси формування конкретно! мети державно-полiтичного розвитку, нових загаль-нолюдських та сощальних iдеалiв, правових цiнностей, навколо яких могли б згуртуватись люди.
Висновки. Отож, вщмшною рисою iндивiдуально! та колективно! правосвiдомостi громадянського суспшьства е розвинена система правових щнностей. 1х перелш не може бути виключним, адже суспшьний прогрес зумовлюе новi потреби соцiуму та засоби !х задоволення, особливо в умовах демократично! трансформаций Проте можна видшити основнi правовi цiнностi, без яких юнування громадянського суспiльства неможливе, зокрема i в сучаснiй Укра!нi. Це свобода, рiвнiсть, справедливiсть, приватна власнють та охорона прав i свобод людини та громадянина.
1. Неновски Н. Право и ценности /Н. Неновски. - М. : Прогресс, 1987. - 247 с. 2. Фыософ1я права : тдручник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / О. Г. Данильяк, О. П. Дзьобань, С. I. Максимов та т. / за ред. д-ра фтос. наук, проф. О. Г. Данильяна. - Харюв: Право, 2009. - 208 с. 3. Балаянц М. С. Фундаментальные правовые ценности современного общества: дис. ... канд. юрид. наук / М. С. Балаянц. - М., 2007. - 176 с. 4. Ильин И. А. О сущности правосознания / И. А. Ильин. - М. : Рагорть, 1993. - 235 с. 5. Дарендорф Р. После 1989. Мораль, революция и гражданское общество. Размышление о революции в Европе: пер. с англ. /Р. Дарендорф. - М. : АёМащпвт, 1998. - 272 с. 6. Речицкий В. Свобода и государство / В. Речицкий. - Х. : Фолио, 1998. - 144 с. 7. Гражданское общество : истоки и современность / науч. ред. И. И. Кальной, И. Н. Лопушанский. - 3-е изд., перераб. и доп. - СПб. : Изд-во Р. Асланова "Юридический центр "Пресс", 2006. - 492 с. 8. Погребняк С. П. Основоположм принципи права (зм1стовна характеристика): монограф1я /
С. П. Погргбняк. - Х. : Право. - 240 с. 9. Гьофе О. Демократ!я в умовах глобалгзацИ: пер. з тм. / О. Гьофе. - К. : ППС-2002, 2007 - 436 с. 10. Ролз Дж. Теория справедливости / Дж. Ролз. -Новосибирск, 1995. - 536 с. 11. Харт Х. Л. А. Концепщя права / Х. Л. А. Харт / пер. з англ. Н. Комарова. - К. : Сфера, 1998. - 236 с. 12. Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства / О. Хеффе / пер. с нем. Вл. С. Малахова. -М.: Гнозис ; ред.-издат. группа "Логос", 1994. - 328 с. 13. Ильин И. А. Понятия права и силы (Опыт методологического анализа) / И. А. Ильин // Собрание сочинений : в 10 т. -Т. 4. - М. : Русская книга, 1994. - 624 с. 14. Франк С. Л. Духовные основы общества / С. Л. Франк. -М. : Республика, 1992. - 512 с. 15. Толстенко В. Л. Правова ¡деолог1я у розвитков1 сучасног украгнськог держави та сустльства : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. Л. Толстенко. - К., 2011. - 212 с.
REFERENS
1. Nenovsky N. Pravo y tsennosty [Law and Values]. Moscov: Prohres, 1987. 247p. 2. Danilyan O. G Filosofiya prava [Philosophy of Law]. Kharkiv: Pravo, 2009. 208 p. 3. Balayants M. S. Fundamental'nyye pravovyye tsennosti sovremennogo obshchestva: dis. ... kand. yurid. nauk [The fundamental legal values of modern society]. Moscov, 2007. 176 p. 4. Il'in I. A. O sushchnosti pravosoznaniya [On the essence of legal consciousness ]. Moscov: Ragort', 1993. 235 р. 5. Darendorf R. Posle 1989. Moral', revolyutsiya i grazhdanskoye obshchestvo. Razmyshleniye o revolyutsii v Yevrope [After 1989. Morality, revolution and civil society. Thinking about the revolution in Europe]. Moscov: AdMarginem, 1998. 272p. 6. Rechytskyy V. Svoboda y hosudarstvo [Freedom and state]. Kharkiv: Folyo, 1998. 144p. 7. Kal'noy 1.1., Lopushanskiy I. N. Grazhdanskoye obshchestvo : istoki i sovremennost' [Civil Society: Origins and Modernity]. SPb: Izdatel'stvo R. Aslanova "Yuridicheskiy tsentr Press", 2006., 492 p. 8. Pogrebnyak S. P. Osnovopolozhni printsipi prava [The fundamental principles of law (substantive response)]. Kharkiv: Pravo., 240 p. 9. Hofe O. Demokratiya v umovakh hlobalizatsiyi [Democracy under Globalization]. Kiev: PPS-2002, 2007, 436 p. 10. Rolz Dzh. Teoryya spravedlyvosti [Theory of Justice]Novosybyrsk, 1995. 536 p. 11. Khart KH. L. A. Kontseptsiya prava [The concept of law] Kiev: Sfera, 1998. 236p. 12. Kheffe O. Polytyka, pravo, spravedlyvosti. Osnovopolozhenyya krytycheskoy fylosofyy prava y hosudarstva [Politics, law, justice. Fundamentals of the critical philosophy of law and the state]. Moscov: Gnozis, 1994., 328 p. 13. Il'in I. A. Ponyatiya prava i sily (Opyt metodologicheskogo analiza) [The concept of force and law (Experience of methodological analysis)]. Moscov: Russkaya knyha, 1994. 624 p. 14. Frank S. L. Dukhovnyye osnovy obshchestva [Spiritual Foundations of Society]. Moscov: Respublika, 1992., 512 p. 15. Tolstenko V. L. Pravova ideologiya u rozvitkovi suchasnoi ukrains'koi derzhavi ta suspil'stva [Legal ideology in development of modernUkrainian state and society]. Kiev, 2011. 212p.
Дата надходження: 11.03.2017р.
