CC BY
18
УДК 1:316.3+340.12
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор
СИСТЕМОУТВОРЮЮЧА РОЛЬ ПРАВОВИХ Ц1ННОСТЕЙ ТА НОРМ У В1ТЧИЗНЯНОМУ ДЕРЖАВОТВОРЕНН1
Досл1джено системоутворюючу роль правовых ценностей та норм у в1тчизня-ному державотворенм. Проанал1зовано нацюнальну ¡дею украгнського народу у ц1н-мсному вим1р1. Визначено особливост1 взаемодИ' правовых та моральных ценностей як тдгрунтя державотворення. Обгрунтована необх1дшсть розробки нащональног правовог ¡деологп у контекст7 сучасних завдань розбудови украгнськог держави.
Ключовi слова: ц1нност1, правов1 ц1нност1, моральна ц1нност1, правов1 норми, национальна ¡дея, державотворення, правова ¡деолог1я.
Актуальтсть проблема. Державотворчий процес у сучаснш Укра'1'ш базуеться на декшькох системоутворюючих чинниках, одним iз яких е право-вий. Вочевидь, перманентне вщтворення правових норм та щнностей у вах сферах суспшьного життя е запорукою динамiчного поступу нашо'1 держави. У сучасних умовах актуалiзуеться проблема не лише виконання юнуючих закошв, а й створення нових, що вiдповiдають потребам подальшо'1 розбудови украшсько'1 держави. Разом з тим правовi норми повиннi грунтуватися на чiткiй аксiологiчнi основi, що сприятиме !х утвердженню у суспiльнiй прак-тицi. Правовi цiнностi та норми створюють систему координат державотвор-чого процесу, «цементують» його тдвалини.
Виходячи з означеного вище, ми ставимо за мету проаналiзувати роль i мiсце правових цiнностей та норм у розбудовi укра'1нсько'1 держави на сучас-ному етапi.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Характеризуючи сутнiсть правових цiнностей, варто зазначити, що у загальному розумiннi щншсть - це людський вимiр речей, це ставлення до них людини з позицп сво'1'х потреб та штереав. Тому цiннiсть - це поняття, що визначае позитивне чи негативне значення об'екта саме для людини. Цшносп об'ективнi за своiм змiстом, але вони за-вжди переживаються i сприймаються суб'ективно [1, с. 155-156].
У свою чергу, правовi цшносп - це конкретш соцiально-правовi явища, правовi засоби i механiзми. Право i правовi норми, безумовно, е також щн-шстю та входять у коло щншсних явищ, воно виступае об'ектом щншсних вiдносин. Цiннiсний аспект права розумiеться як певна свобода вибору лю-
16
© Калиновський Ю. Ю., 2017
диною свое! поведшки у процес досягнення сво!х цiлей. Отже, правовi щн-ностi - це:
- конкретне вираження власно! цiнностi права в практичному житп людей;
- визначешсть i гарантованiсть прав, безпека людини в конфлiктних ситу-ащях, забезпечення iстини, правди при виршенш юридичних питань;
- фундаментальнi природш права людини, основоположнi демократичнi правовi принципи;
- особливi правовi засоби i юридичнi механiзми (все, що вiдносять до юридичного iнструментарiю), що забезпечують цiнностi права, гарантування прав, шститути, що виражають оптимальне стввщношення нормативного та iндивiдуального регулювання та ш. [2, с. 29].
Правовi цiнностi - це пережитi людьми та визначеш культурою форми !х позитивного ставлення до правово! системи суспшьства, що зумовлюють ви-бiр поведiнки, вiдповiдний цiй системi, а також юридичну ощнку подiй. Цш-нiсне ставлення в правi - складний, багаторiвневий феномен, який визнача-еться структурою правового життя i включае як первиннi бажання й переваги у сферi права, так i усвiдомлений i рацiонально виражений вибiр правово! поведiнки. Правовi щнносп обгрунтовуються за допомогою цiннiсних крите-рii'в, якi в процесi розвитку цившзацп зазнають змiн у дiапазонi вiд прюри-тету суспiльного блага до усвщомлення значущостi й щнносп особистостi [3, с. 12-13].
Вочевидь, вщ розумiння сутностi правових щнностей, !х сприйняття гро-мадянами та ел^ою суспiльства залежить змiстовне наповнення державо-творчих процесiв. До певно! мiри, градацiя правових цiнностей та !х суспшь-на роль детермшоваш методологiчними пiдходами до праворозумiння: по-зитивiстське або природно-правове. Домiнування позитивютсько! парадигми у розумiннi права стало одшею з причин поширення у ХХ ст. тотал^арних та авторитарних пол^ичних режимiв, керманичi яких часто-густо нехтували природно-правовими щнностями й нормами, тдмшяючи !х так званою «по-лiтичною дощльшстю» та iдеологiчними постулатами.
На думку досшдниюв, унаслiдок тслявоенного «ренесансу» природного права сталася антитотал^арна переiнтерпретацiя природно-правових iдей та щнностей. Провщна роль представникiв природного права у правовш крити-цi тотал^аризму й тоталiтарного законодавства, активне розроблення з таких антитотал^арних (у тому чит з лiберально-демократичних) позицiй проблем природних i невiдчужуваних прав i свобод людини, цiнностi права, пдносп особистостi, правово! держави тощо пом^но пiдвищили престиж природно-правово! щеологл в суспiльнiй думцi повоенно! Свропи, посилили !! теоре-тичнi позищ! i практичний вплив у багатьох сферах поличного та право-
вого життя (законодавство, правозастосовний процес, правосуддя тощо) [4, с. 115-116].
У впчизнянш науковш спшьноп, серед громадських активюпв та держав-них дiячiв на початку 90-х рр. ХХ ст. значно посилилася природно-правова тенденщя у розумшш закону та права, що перш за все вщобразилось у при-йнятш у 1996 р. Конституцп Украши, в якiй утверджувався захист прав i свобод людини, демократичш правовi цiнностi та стандарти.
Репресивний характер тоталпарного полiтичного режиму знайшов свiй прояв у першу чергу у значному моральному приниженш людини, катастро-фiчному зменшеннi можливостей для ïï самореалiзащï. Саме тому критика тоталпаризму була спрямована на вщновлення тако'1' морально-правово'1' цiнностi, як пдшсть людини. На думку О. Бандури, гiднiсть виступае мiрою ствердження в людиш особистiсного начала. У структурi особистостi й у практичнш поведiнцi гiднiсть реалiзуеться через таю чесноти, як самодос-татнiсть, самостшшсть, незалежнiсть, вiдповiдальнiсть, вимогливiсть до себе та до шших тощо. Поняття гiдностi людини пов'язуеться в основному з щншстю людини та оцшкою ïï значення i мiсця у суспшьста та державi [5, с. 27].
Одним iз головних уроюв тоталiтаризму стало розумiння необхiдностi забезпечення пдносп людини, недопущення ïï приниження державними ш-ституцiями пiд рiзними приводами. Безсумнiвно, державотворчий процес повинен бути спрямований (беручи до уваги iншi важливi прiоритети) на забезпечення чесп та гiдностi людини, ïï творчий розвиток у правовий споаб.
З цього приводу у Конституцп Украши наголошуеться: «Ус люди е вшьш, рiвнi у свош гiдностi та правах» (ст. 21); «Кожен мае право на повагу до його гiдностi. Нiхто не може бути тдданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуе його пдшсть, поводженню чи покаранню» (ст. 28); «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституцп Украши та за-кошв, не посягати на права i свободи, честь i пдшсть шших людей» (ст. 68) [6, с. 9, 10, 22].
Разом з тим ми не можемо зводити цшшсне тдгрунтя державотворення лише до пдносп людини, варто втшювати у життя й iншi морально-правовi та сощальш щнносп, зокрема таю, як справедливють, свобода, законшсть, рiвнiсть, толерантшсть та iн.
Отже, державотворчий процес стае бшьш дiевим та динамiчним саме тодi, коли шляхом прийняття необхiдних законiв утверджуються гумашстичш правовi цiнностi, якi вiдповiдають штересам людини та суспiльства.
Варто зауважити, що вкоршення правових цiнностей у суспшьнш дiяль-ностi та практищ державного будiвництва сприяе подоланню деформацш
правосвщомосп й правово! культури особливо у кра'нах, якi реформують пол^ико-правову систему.
Для Укра'ни вкрай важливою залишаеться проблема подолання правового шгшзму не стiльки серед пересiчних громадян, скшьки серед державних службовцiв, пол^июв вищого рангу тощо. Оскiльки саме приклад останшх мав би всшяко сприяти утвердженню правових цiнностей та стандарпв дер-жавницького мислення у суспшьнш свiдомостi.
На переконання науковщв, суспiльна небезпечнiсть елiтарного правового шгшзму полягае у такому: 1) вщповщно до Конституцп та чинного законо-давства правляча елiта надiлена широким колом державно-владних повно-важень, що може призвести (i призводить) до порушення прав i свобод пере-сiчних громадян внаслiдок корупцп, популiзму та протекцiонiзму тощо; 2) представники ел^и пiд час здiйснення державно-владних повноважень мають право приймати кардинальш та глибою за обсягом ршення у сферi правотворчостi, виконавчо-розпорядчiй, контрольно-наглядовш сферах, а тому й наслщки прояву правового нiгiлiзму тут е бшьш небезпечними не тiльки для окремо! особи, а й для суспшьства та держави у цшому. Так, видання колiзiйних, а iнодi й прямо протилежних один одному закошв тягне за собою нейтралiзацiю правових приписiв або «вибiркове» 1'х застосування у власних вiдомчих чи групових iнтересах [7, с. 107].
Подолання правового шгшзму та утвердження демократичних правових цшностей е необхщною умовою реалiзацii евроiнтеграцiйних планiв нашо! держави на сучасному етапi. Вочевидь, европейський вектор втизняного державотворення потребуе змши цiннiсно-правових настанов у суспшьнш свщомосп та у свiтобаченнi представниюв полiтичного класу.
На думку фахiвцiв, практична реалiзацiя планiв евроiнтеграцii необхщно вимагае наявностi в укра'1'нському суспiльствi не тiльки певних економiчних i соцiально-полiтичних передумов, але й адекватного змiсту ментальностi, культури, припускае не тшьки i не стiльки ревiзiю позитивного права, скiльки змiну фундаментальних, юторично сформованих зразк1в сприйняття, суджень, поведшки, комунiкативних кодiв, якi 1'х супроводжують, у тому числi i так званого правового нiгiлiзму [8, с. 37].
Демократичний вектор украшського державотворення потребуе посилен-ня ролi права у суспiльних вiдносинах, створення реформаторських законiв та забезпечення 1'х дiевостi як запоруки захисту прав i свобод людини.
Як зауважуе А. Боднар, демократiя, рiвнiсть можливостей, свобода слова, подолання правового шгшзму, реформа правово! системи - щ европейськi цiнностi подiляються укр^'^ським суспшьством, але !'х повного розумiння поки що немае. Тому в цш сферi необхiдна послiдовна i коттка робота з пiд-
несення правово! культури суспшьства, утвердження ролi права в його житп. Саме прогрес у цш сферi е визначальним шдикатором серйозностi намiрiв европейського вибору Укра!ни [9, с. 113-114].
Втiлення европейських правових цiнностей та норм у впчизняний держа-вотворчий процес повинно мати комплексний характер, який передбачае !х взаемодiю з полпичними, економiчними й духовними аксiологемами, що забезпечуватиме системнiсть у розбудовi укра!нсько! держави. Найважливь шими загальноевропейськими щнностями е такi:
- рiзноманiтнiсть: у культурному, етшчному, регiональному, нащональ-ному, лшгвютичному i релiгiйному вимiрах;
- свободи та права людини;
- добробут, ринкова економша та приватна власшсть;
- мир та безпека;
- представницька парламентська демокрапя i верховенство права;
- ввдповщальшсть i соцiальна справедливiсть;
- солiдарнiсть, толерантшсть i плюралiзм;
- збереженi культурш традицп, громадянське суспiльство i патрiотизм [10, с. 27].
Вочевидь, системоутворююча роль правових щнностей та норм найбшьш рельефно може проявитись саме у взаемодп з iншими щнностями, зокрема моральними й духовними. Справжне тднесення права та правових щнностей можливе лише у поеднанш з духовно-моральним розквпом наци, оскiльки лише вшьш особистостi та суспiльство з високим рiвнем правосвiдомостi здатнi зрозумпи iнструментальну й духовну важливiсть права, застосувати його норми у повсякденному житп. На переконання Б. Юстяювського, право-вi цiнностi й норми базуються на спшьних з мораллю щнностях, головними з яких е свобода i справедливiсть. Головне значения для права, визнае Б. Юс-тяювський, мають етичнi цiлi, яю в ньому дiють i визначають його природу. Двi етичнi цш, якi право намагаеться втiлити в собi найповнiше i найдоско-налше - це свобода i справедливють [11, с. 397].
Фактично правов^ полiтичнi й моральнi цiнностi е тдгрунтям упорядку-вання вiдносин у трикутнику «демократична держава - суспшьство - грома-дянин», забезпечуючи, в першу чергу, права та свободи людини.
З цього приводу Л. Чекаленко та М. Васильева зазначають, що сьогодш можна вважати ушверсальною, за рщюсним винятком, доктрину прюритету прав людини над нацiональним суверештетом. Завершення глобально! iдео-логiчно! боротьби мiж двома свiтовими устроями дало змогу по-новому по-глянути на домiнуючi у свiтi духовнi щнносп, спiввiдношення мiж правами окремо! людини та благополуччям суспшьства, нащональними i глобальними
щеями. Одними з перших на порядку денному розвитку сощуму перебувають завдання морального ренесансу. Неперевершене значення мають результати пошуку нащонально! ще!', що поеднуе специфiчнi та загальнолюдсью щннос-тi. Цей процес вщбуваеться по сутi в усiх посткомушстичних суспiльствах, у тому числi й в Укрш'ш. Можна передбачити, що у ХХ1 ст. саме духовний роз-квiт держави визначатиме 11 мiсце та роль у св^овому спiвтовариствi. У другу чергу йтимуть матерiальне благополуччя та вшськова мiць [12, с. 16-17].
На нашу думку, правовi цiнностi та норми наповнюють конкретним змю-том укра'нську нацiональну iдею, реалiзацiя яко! полягае у розвитку демократично!', правово! та соцiально-орiентованоi держави.
Науковщ стверджують, що пiд нацiональною щеею слiд розумiти основну думку щодо природи нацп та перспектив 11 розвитку. Нацюнальна iдея може виражатися в межах таких щеологш, як нацiоналiзм, неолiбералiзм, консерватизм, сощал-демокрапя. На початку встановлення державно!' незалежносп i трансформацiйного процесу нацiональна щея виражаеться через iдеологiю нацiоналiзму. Разом з тим нацюнальна щея мае включати аспекти лiберальноi i сощал-демократично! щеологл. Укра!'нська нацiональна iдея була в основному сформульована на базi нацюнал-демократично! щеологи, в межах яко! основна увага концентрувалася на етнокультурних прiоритетах. Пiсля По-маранчево! революцп нацiональна iдея набула евроатлантично! спрямованос-тi. Сьогоднi, в умовах реально! загрози для Укра'ни бути штегрованою у ев-разiйський проспр i надовго зберегти слов'яно-православну цившзацшну iдентичнiсть та олiгархiчну суспiльну модель, ще гострше постае проблема реалiзацii нацiональноi iдеi у евроатлантичному контексп. Для цього необ-хiдно якнайшвидше створити правовi умови для розбудови шститупв полi-тично! демократ^', верховенства права, вшьного ринку та громадянського суспшьства. Така мета е досяжною лише за умови потужного громадського тиску на владу з тим, щоб вона рухалася в напрямi законодавчого забезпечен-ня евроатлантичних норм, стандарпв та цiнностей [13, с. 314].
Продовжуючи означену вище лопку, варто зауважити, що ранжування правових щнностей як уособлення нащонально! ще! напряму залежить вiд iдеологiчних постулапв, обраних провiдниками державотворчого процесу. При цьому системоутворююча роль правових щнностей та норм буде поля-гати у законодавчому оформленш певних щеологем, !х фiксацii у виглядi ш-ституцiйно забезпечених державницьких рiшень. Разом з тим право повинно бути максимально вщдалено вщ полiтики, забезпечуючи справедливють, рiвнiсть та свободу вам суб'ектам суспiльних вiдносин.
У наш час серед науковщв, полiтикiв та громадських дiячiв точиться дис-куая про змiстовне наповнення нацiональноi правово! iдеологii, яка б базу-
валася на демократичних за формою та нащональних за змютом правових щнностях i постулатах.
Зокрема, М. Недюха пщкреслюе, що правову щеолопю варто розглядати у мультипарадигмальному вимiрi, а також визначати !! спроможнiсть до со-щально-правового позицiонування та конструювання соцiального простору. У мультипарадигмальному вимiрi правова щеолопя може бути з'ясована:
а) як система правових щей, поглядiв, концепщй i теорiй, що вiдображають штереси соцiальних груп суспiльства;
б) як цшсне соцiально-правове утворення, що працюе на забезпечення виконання базових функщй суспiльства, формування громадянського суспiль-ства та правово! держави;
в) як сощокультурне явище, актуалiзоване сощальною групою чи шдивь дом, що дозволяе вийти на вщповщш визначення !! сутностi, функцп, призна-чення в соцiумi [14, с. 6-7].
Правовi цiнностi становлять стрижень правово! щеологп, створюючи свь тоглядне пщгрунтя для !! iснування. Правовi щнносп конституюють сощаль-ний простiр та визначають стратепю розвитку держави як правового феномену.
З точки зору Р. Калюжного, змют правово! щеологп е широким i багато-манiтним, вона мiстить у собi багато компонентiв: це i стратегия законодавства, i принципи правового регулювання, i конституцiйне будiвництво, адмшютра-тивно-правова та судово-правова реформи, i захист прав людини, i вдоскона-лення виборчого права, основ демократi!, державносп, змiцнення правоза-конностi, правопорядку i багато iншого. Основною iдеею правово! щеологп, на думку вказаного дослщника, повинна виступати щея природного права. Природно-правова складова правово! системи вщображае витоки права як невщ'емно! якосп людського буття, у якiй закладена та мiра свободи, обумов-лена природою i людським спiлкуванням, яка необхщна для нормального iснування людини, вщповщно звiдси комплекс природних прав i обов'язкiв: право на життя, власнiсть, особисту незалежнiсть, щастя, обов'язок не по-сягати на життя, власшсть, свободу iншо! людини. 1дея природного права виступае не тшьки як надiйний засiб обмеження всевладдя, але й як шструмент сощального захисту людини у державi [15, с. 32-33].
Отже, правова щеолопя як пщгрунтя державотворення мае вбирати в себе базовi правовi щнносп, корелюючи !х iз полiтичними, економiчними та духов-ними iмперативами розвитку укра!нсько! нацi!.
Висновки. Пiдводячи пщсумки нашо! науково! розвiдки, зазначимо, що системоутворююча роль правових щнностей та норм безпосередньо корелю-еться з пол^ичними, економiчними й духовними орiентирами розвитку дер-
жави. У концентрованому виглядi правовi цiнностi представленi у нацюналь-нш ще! та правовiй щеологл, яю слугують свiтоглядним пiдгрунтям держа-вотворення. Втизняний державотворчий процес, обтяжений тотал^арним минулим, мае базуватися на демократичних правових цшностях, втiлення яких дозволить реалiзувати евроiнтеграцiйнi плани нашо! кра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сшаева Т. О. Фшософ1я : [курс лекцш] / Т. О. Сшаева. - Тернопшь : СМП «Астон», 2000. - 160 с.
2. Соломчак Х. Б. Сощальш та правов1 щнносп як детермшанти позитивно! право-во! вщповщальносп / Х. Б. Соломчак // Наше право. - 2014. - № 1. - С. 27-34.
3. Бабенко А. Н. Правовые ценности и освоение их личностью : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / А. Н. Бабенко. - М., 2002. - 46 с.
4. 1вашев С. В. Вплив аксюлогп права на розвиток теорп прав людини / С. В. 1вашев // Наук. вюн. Нац. акад. внутр. справ. - 2013. - № 1. - С. 112-120.
5. Бандура О. О. Системш взаемозв'язки правових цшностей (загальний нарис) / О. О. Бандура // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 26-33.
6. Конститущя Укра'ни. Прийнята на 5 сесп Верховно! Ради Укра'ни 2 червня 1996 р. - К. : Укр. правн. фундащя, 1996. - 63 с.
7. Ганьба Б. Елгтарний правовий шгшзм: окреслення визначення, суспшьна небез-печнють { класифшащя / Б. Ганьба // Пщприемництво, госп-во 1 право. - 2011. -№ 6.- С. 106-109.
8. Дзьобань О. П. Правовий шгшзм як феномен цшшсного вщношення до права / О. П. Дзьобань, С. М. Мануйлов // Гумаштар. часопис. - 2006. - № 3. - С. 34-40.
9. Боднар А. О. Анал1з державно! евроштеграцшно! пол1тики: пол1тико-правовий аспект / А. О. Боднар // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Укра'ни. -2014. - № 5. - С. 111-115.
10. Марусик Я. Шлях Укра'ни до европейсько! штеграцп / Я. Марусик // Етшчна ютор!я народ1в Свропи. - 2000. - Вип. 7. - С. 27-31.
11. Кистяковский Б. А. Философия и социология права / Богдан Аклександрович Кистяковский. - СПб. : Рус. Христиан. гуманитар. ин-т, 1998. -800 с.
12. Чекаленко Л. Свропейсью цшносп, що засноваш на духовнш, моральнш та ю-торичнш спадщиш народ1в Свропи / Л. Чекаленко, М. Васильева // Зовн. спра-ви. - 2013. - № 10. - С. 14-17.
13. Рутар С. М. Яка нацюнальна щея потр1бна Укра'ш? / С. М. Рутар // Вюн. Льв1в. комерц. акад. Сер1я : Гумаштарш науки. - 2013. - Вип. 11. - С. 310-315.
14. Недюха М. П. Правова щеолопя укра'нського суспшьства : монограф1я / М. П. Не-дюха. - К. : МП Леся, 2012. - 400 с.
15. Калюжний Р. А. Проблеми i перспективи розвитку нацюнально! правово! щео-
логп в умовах глобалiзацil / Р. А. Калюжний // Юрид. вiсн. Повггр. i космiч.
право. - 2014. - № 4. - С. 31-35.
СИСТЕМООБРАЗУЮЩАЯ РОЛЬ ПРАВОВЫх ЦЕННОСТЕЙ И НОРМ В ОТЕЧЕСТВЕННОМ ГОСУДАРСТВЕННОМ СТРОИТЕЛЬСТВЕ
Калиновский Ю. Ю.
Исследована системообразующая роль правовых ценностей и норм в отечественном государственном строительстве. Проанализирована национальная идея украинского народа в ценностном измерении. Определены особенности взаимодействия правовых и нравственных ценностей как основы государственного строительства. Обоснована необходимость разработки национальной правовой идеологии в контексте современных задач развития украинского государства.
Ключевые слова: ценности, правовые ценности, нравственные ценности, правовые нормы, национальная идея, государственное строительство, правовая идеология.
SYSTEM-FORMING ROLE OF LEGAL VALUES AND NORMS IN DOMESTIC STATE-BUILDING
Kalinowski Y Y
Was investigated the system-forming role of legal values and norms in domestic statebuilding. It is alleged that gradation legal values and their social role determined methodological approaches to thinking: positivist or natural and legal. The dominance of the positivist paradigm in understanding the law contributed to the spread of the twentieth century totalitarian and authoritarian political regimes whose leaders rejected natural law values and norms, replacing their so-called «political expediency» and ideological tenets. Repressive totalitarian political regime found its expression in the first place a significant moral person humiliation, catastrophic possibilities for its fulfillment. That is why the criticism of totalitarianism aims to restore such moral and legal values as human dignity.
Was indicated that the rooting of democratic values in the public law and practice of nation-building helps overcome strains of legal awareness and legal culture of the population especially in countries that are reforming their political and legal system. For Ukraine, the crucial problem is legal nihilism overcoming, not only among ordinary citizens as among civil servants, senior politicians and so on. Since it is an example of the latter would encourage the establishment of legal values and statist thinking standards.
Was proved that the system-forming role of legal values and norms most clearly manifests in collaboration with other values, especially moral and spiritual. The real upsurge of law and legal values is only possible in conjunction with the spiritual and moral nation flourishing, because exactly free individuals and society with a high level ofjustice are able to deeply understand the importance of instrumental and spiritual rights standards, apply it in daily life.
Was analyzed the national idea of the Ukrainian people in terms of values. The legal values and norms filled with concrete content the Ukrainian national idea implementation of which is the development of democratic, legal and socially-oriented state. The ranking of legal value as the embodiment of the national idea depends on ideological postulates which were elected by leaders of state-building process. Wherein the role of legal values and norms will be to design specific legislative ideology, fixing them as institutionally secured state-building decisions. Along with that the law should be maximally remote from the politics, ensuring justice, equality and freedom for all units ofpublic relations.
Was grounded the necessity of developing a national legal ideology in the context of contemporary problems ofdevelopment of the Ukrainian state. In its turn, the legal values are the core of legal ideology, creating an ideological basis for its existence. Legal values constitute the social space and determine the development strategy of the state as a legal phenomenon. The content of legal ideology is poly-aspect and incorporates the following components: strategy legislation, regulation principles, the constitutional construction, administrative, legal and judicial reform, human rights, improvement of the electoral law, the foundations of democracy and statehood, strengthening the rule of law and order.
Key words: values, human values, moral values, law, national idea, state-building, legal ideology.
