CC BY
23
У Житомирськш област е значш площi березових насаджень, як належать до високих клаЫв бонiтету. У той же час щ лiсовi насадження характеризуются досить низькими запасами деревини, що можна пояснити бюло-гiчними особливостями берези поникло! та незадовшьним веденням лiсового господарства.
Необхщно продовжити дослiдження щодо вивчення особливостей росту та формування насаджень берези поникло! у Полюс Укра!ни.
Лггература
1. Турский М.К. Лесоводство. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1954. - 351 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1955. - 600 с.
3. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород у различных типах леса. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 248 с.
4. Горд1енко М.1., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В.М., Горд1ен-ко Н.М., Ковалевський С.Б. Культури сосни звичайно! в Укра!ш. - К., 2002. - 872 с.
5. Головецький М.П. Рют i продуктивнють сосни у св1жих борах // Аграрна наука i ос-в1та. - 2002. - Т. 3, № 1-2. - С. 71-78.
6. Якушенко И.К. Влияние генезиса песков на строение корневой системы сосны // Выращивание высокопродуктивных лесов. - Минск : Вид-во "Урожай", 1963. - С. 32-46.
7. Харитонович Ф.Н., Четвериков А.В. Влияние берёзы на рост и продуктивность сосны обыкновенной у смешанных культурах // Выращивание высокопродуктивных лесов. -Минск : Вид-во "Урожай", 1963. - С. 67-76.
8. Багинский В.Ф., Мироненко В.И. Конкурентные взаимоотношения сосны и березы у сосновых культурах разной густоты // Сборник научных трудов Института леса НАН Беларуси. - Гомель : ИЛ АНБ. - 2006. - Вып. 65. - С. 5-9.
9. Набатов Н.М. Роль березы у культурах сосны // Лесное хозяйство. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1964. - Вып. 1. - С. 41-43.
10. Лакида П.1., Дибкалюк О.К., Матушевич Л.М. Головш люоутворювальш породи Укра!ни та !х вплив на штенсивнють депонування вуглецю // Науковий збiрник НАУ. - К. : Вид-во НАУ. - 1998. - Вип. 10. - С. 251-255._
УДК 630*266:633.1(477.41) Проф. О.1. Пилипенко, д-р с.-г. наук;
acnip. О.В. Соваков - Нащональний аграрний умверситет, м. Кит
СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ОЗИМО1 ПШЕНИЦ У СИСТЕМ1 Л1СОВИХ СМУГ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Наведено результати впливу системи полезахисних люових смуг на структуру урожайносп озимо! пшенищ. Здшснено математичне моделювання виявлених зако-номiрностей змши структури врожаю залежно вщ вiддалi до люових смуг. Виявлено високу полезахисну ефектившсть системи люових смуг.
Ключов1 слова: Система полезахисних люових смуг, урожайшсть озимо! пшенищ, структура врожаю, коефщент рiвномiрностi.
Prof. O.I. Pylypenko; post-graduate O.V. Sovakov -National agrarian university, Kyiv
The structure of winter wheat harvest in the windbreaks systems in the right-bank of Forest-Steppe Zone
There are the results of windbreaks systems influence on winter wheat harvest. The mathematical modelling of shown regularity of harvest structure was taken in. It depends on the length to the windbreaks. The high effectiveness of windbreaks systems was detected.
Keywords: windbreaks systems; winter wheat harvest; structure of harvest, uniformity coefficient.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Короткий аналiз науковоТ лiтератури. Встановлено, що середня надбавка врожаю озимо! пшеницi шд впливом поодиноких полезахисних ль сових смуг в умовах Люостепу Укра!ни становить у середньому 4,0 ц-га-1 [2, 6, 7]. У системi лiсових смуг або в близькш до не!, де полезахисна люистють 2,0-3,5 %, урожайнiсть зерна вища приблизно у 1,5 раза, шж у господарствах з лiсистiстю до 0,5-0,8 % [2]. А.А. Сенкевич встановив, що у системi люових смуг надбавка врожаю зернових культур може бути у 6 разiв вищою, шж на полях з одностороншм приляганням до лiсових смуг [7].
Узагальнеш данi теоретичних дослщжень О.1. Пилипенка [6] свщчать, що на об'ектах УкрНД1ЛГА (м. Харюв) i ВНДАЛМ1 (м. Волгоград) надбавка врожаю зернових культур у системi люових смуг була у 1,2-1,8 раза вищою, шж на вщкритих полях. У наукових джерелах [1-7 та ш.] дослiдження про ефектившсть системи полезахисних лiсових смуг в умовах Правобережного Ль состепу Украши незначш, тому ця проблема потребуе подальшого вивчення.
Актуальнiсть теми. В Укра!ш створено близько 440 тис. га полезахисних i стокорегулювальних лiсових смуг, середня полезахисна люистють -1,3 %. А необхщна (оптимальна) площа - близько 900 тис. га (при цьому ль систють становить близько 3 %) [3-5].
Мета дослщжень. Вивчити особливост впливу системи полезахисних люових смуг на структуру врожаю озимо! пшенищ.
Об'екти, програма i методика дослщжень. Дослщження впливу системи полезахисних смуг на пщвищення врожайност озимо! пшеницi, як основно! продовольчо! культури, ми здiйснювали у 2006 р. в умовах центрального Правобережного Люостепу (Бшоцерювський район Ки!всько! областi). Рельеф регь ону - рiвнинний (вододiльне плато); грунти переважають чорноземи типовi, малогумуснi i слабогумусоваш, суглинковi.
За статистичними даними Бшоцерювського районного управлiння аг-ропромислового розвитку станом, на 2005 р. загальна площа орних земель (рш-л^ 25-ти сiльськогосподарських пiдприемств (СГП) рiзних форм власностi становить 38,0 тис. га (середня площа господарства - близько 1,5 тис. га).
Сумарна площа полезахисних люових смуг становить 536 га. Середня полезахисна люистють району - 1,41 %, що майже у 2 раза менше вщ необшдно! (оптимально!). Наведена люистють (1,41 %) не ютотно перевищуе iснуючу на сьогод-нi полезахисну лiсистiсть (1,3 %) по Укра!т. Як видно, регюн дослiджень (Бшо-церкiвський район) мае великий досвщ полезахисного люорозведення, який практично вiдображае середт показники по державi; це дае змогу одержати достовiрнi результати дослщжень.
Структуру дослiджувано! озимо! пшеницi "Полюька - 90" за 13-ма по-казниками (табл. 1; графи 3/1-15/13) вивчали на полi № I (ширина - 525 м, довжина 2000 м; площа - 105 га) в "агрономiчнiй" системi люових смуг у СГП "Бшоцерювська селекцшно-дослщна станщя" Бiлоцеркiвського району. Вiддаль мiж лiсовими смугами (ЛС) - 25 (21) !х висот Н: 25Н вщ схiдно! ЛС-1 i 21Н до захiдно! ЛС-2. Висота першо! (ЛС-1) - 20 м, друго! (ЛС-2) - 25 м. Як видно, дослщжували систему ПЛС, яку ми назвали "агрономiчною" системою. Показники структури врожаю озимо! пшенищ визначали у таких 6-ти пунктах: 2,5Н (19Н) (вiддаль вщповщно до схiдно! ЛС-1-2,5Н i захщно! ЛС-2-19Н; 5Н (17Н), 10Н (13Н), 15Н (8Н), 20Н (4Н) i 22,5Н (2Н).
Наукова новизна i результати дослвджень.
Встановлено (табл. 1 i 2; рис. 1) таку загальну законо-мiрнiсть формування вро-жаю озимо! пшеницi у сис-темi лiсових смуг:
1) у найбшьш вщдале-ному пункп вiд схiдно! ЛС-1 15Н (вщ захiдно! - 8Н) простежуються мiнiмальнi величини показникiв струк-тури врожаю;
2) максимальш по-казники визначено на вщда-л 2,5Н i 5Н (вiд ЛС-1) (не рiдко вони у цих пунктах за своею величиною змшюють-ся мюцями (бшьше-менше));
3) вiдносно середнi величини показниюв струк-тури врожаю - на вiддалi 2Н i 4Н вщ захiдно! ЛС-2 (вщ-повiдно, 22,5Н i 20Н вiд схiдно! ЛС-1);
4) за показниками (2, 3, 9, 12 (графи 4/2, 5/3, 11/9, 14/12) (табл. 1): кшьюсть (шт.) на 1 м2 рослин i стеблин (з колосом), маса зерна (г-м-2), бюлопчний урожай зерна (ц-га-1)), у пункт^ 2,5Н вiд схiдно! ЛС-1 спостерiгаеться дещо зниження величини по-казниюв структури врожаю порiвняно iз пунктом 5Н; аналогiчна закономiрнiсть i на вiддалi 4Н (порiвняно з 2Н) (показники 3, 9, 12 (графи 5/3, 11/9, 14/12): кшьюсть стеблин (з колосом) (шт.-м-2), маса зерна (г-м-2), бюлопчний урожай зерна (ц-га-1)) тд за-хистом захiдно! ЛС-2 (це вщ-повiдно пункти 20Н i 22,5Н вiд схiдно! ЛС-1);
Табл. 2. Математичне моделювання структуры врожаю озимог пшениц! "Полкька -90" в "агроном'шшй" систем} л 1 со в их ему г; залежтсть покатите (елеменпив) його структуры (УгУчз) ыд глддал} до сх^дноХ л1С0в01 ему г и (х; Н)
№ з/п Показннки (елементн) структуры врожаю (у) Розм1р-шеть Математичне моделювання (формули (1)-(13) Г- начення (величина) Коефщ1ент р1вном!р-носп
серед не максимальне мЫмаль-не(15Н)
2,5Н 5П
1 Уь висота стеблин см у,=0,133x^-3,958 х+123,036; Я2 - 0,948. (1) 100 113 92 0,21
2 у2; кшыасть рослин шт. та"1 у2=0,260х'-7,080 х+261,932; К* = 0,799. (2) 225 243 209 0,15
3 Уз; кшыасть стеблин (з колосом) шт. та'1 Уз=0,307х2-9,361 х+487,467; Я2 - 0,612.(3) 428 471 407 0,15
4 У4; довжина колоса см У4=0,005х/-0,146 х+8,582; К* = 0,934. (4) 7,7 8,2 7,4 0,08
5 у5; кшьюсть колосюв у колос 1 шт. у5=0,008х2-0,230 х+17,613; Я2 - 0,958. (5) 16,2 17,0 15,9 0,07
6 у6; кшыасть зернин у колос1 шт. у6=0,034х2-0,980 х+41,506; Я2 - 0,953. (6) 36,0 38,9 34,1 0,13
7 у7; маса зерна колоса г у7-0,0004x^-0,0159 х+1,1521; = 0,9694. (7) 1,032 1,108 1,015 0,09
8 Ук; маса рослин гм" у8=1;789x^-53,426 х+1478,817; К = 0,911.(8) 1170 1325 1050 0,24
9 у9; маса зерна Г'М * У9=0,517х^-16,783 х+557,696; Я" - 0,806. (9) 449,4 516,5 413,4 0,23
10 уш; маса 1000 шт. зернин г Ую-0,016х2-0,352 х+27,605; Я2 - 0,891.(10) 28,3 у пункт! 15Н: 29,8(тах) 0,07
11 уп; загальний бюло-пчний урожай цта-1 уц-0,179х2-5,343 х+147,882; Я2 = 0,911.(11) 117,0 132,5 105,0 0,24
12 у,2; урожай зерна цта"1 ур=0,052х'-1,679 х+55,751; К" = 0,808. (12) 44,9 51,6 41,3 0,23
13 у13; урожай соломи цта"1 у127x^-3,650 х+92,101; = 0,805. (13) 72,1 82,3 63,7 0,25
Примггка. Формули (])-(13) дШсш для вщдши до схщно! тсово! смути в межах 2,5Н-22,5Н,
5) винятком iз зазначено! загально! закономiрностi (п.п. 1-4) е маса 1000 шт. зернин (г): максимальна 11 величина (29,8 г) спостершаеться у пункп 15Н (8Н) (вiдповiдно вiддаль до схщно! ЛС-1 i захщно! ЛС-2); iз наближен-ням до обох люових смуг маса 1000 шт. зернин зменшуеться.
У структурi бюлопчного врожаю (зерно i солома) близько 1/3 (38,4 %) становить зерно i 2/3 (61,6 %) - солома. Середнш загальний бiологiчний урожай (зерно i солома) озимо! пшеницi у дослiджуванiй системi люових смуг (вiддаль мiж ними не перевищуе 25Н (21Н)) становить 117,0 ц-га-1(100 %), зокрема зерно - 44,9 ц-га-1(38,4 %) i солома - 72,1 ц-га-1(61,6 %). Урожайшсть зерна озимо! пшеницi у вщкритому полi (на контролi) становить 33,8 ц-га-1, а !! величина у системi лiсових смуг - 44,9 ц-га-1; збшьшення становить у 1,33 раза (33 %).
Залежнiсть бюлопчного врожаю зерна (у12; ц-га-1) озимо! пшенищ у системi ЛС вщ вiддалi (х, Н) до схщно! ЛС-1 наступна (табл. 2, формула 12; рис., формула 1):
у12=0,052х2-1,679 х+55,751; Я2=0,808. (1)
де: у - урожайшсть зерна озимо! пшенищ (ц-га-1); х - вщдаль до люово! смуги (Н).
15 20 25
В1ддаль до схцщо*1 л1совоТ смуги (Н), х
Рис. Урожайшсть озимоХ пшениц у системi люових смуг залежно вiд вiддалi до
^дноХ л^овоХ смуги
Середнш урожай зерна озимо! пшенищ у системi люових смуг становить 44,9 ц-га-1, що у 1,3 раза вище, шж у вщкритому поль На контролi вiн становить 33,8 ц-га-1 (табл. 1). Максимальна величина врожаю зерна -51,6 ц-га-1 (пункт 5Н (17Н), мшмальна - 41,3 (те ж 15Н (8Н)). Бшя схiдно! ль сово! смуги (пункт 2,5Н; вiд захiдно! - 19Н) врожай становить 50,2 ц-га-1, що на 1,6 ц-га-1 менше, шж у бшьш вiддаленому пункп (5Н).
Коефiцiент рiвномiрностi (КР) (строкатють) врожаю зерна озимо! пшеницi на усьому полi становить 0,23.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Висновки:
1. Yci кiлькiснi i якiснi показники структури врожаю озимо! пшенищ у OTCTeMi люових смуг залежать вщ вiддалi до них i пщвищуються (KpiM маси 1000 шт. зернин, г) у такому напрямку (пункти 1-2-3): 1) шд захистом схщно! люово! смуги (пункти 2,5Н i 5Н) (максимальнi величини); 2) бшя захiдноï ль сово! смуги (2Н i 4Н вiд неï); 3) пункт, який знаходиться близько на 2/3 поля вщ схщно! люово! смуги (15Н) i на 1/3 поля вщ захiдноï лiсовоï смуги (8Н) (мiнiмальний вплив).
2. Максимальна величина маси 1000 шт. зернин озимоï пшенищ (29,8 г) спостерюаеться у пункп 15Н (8Н) (вщповщно вiддаль до схiдноï люо-во1' смуги (ЛС-1) i захiдноï (ЛС-2); близько 2/3 поля вiд ЛС-1). 1з наближен-ням до обох люових смуг маса 1000 шт. зернин зменшуеться.
3. Коефщент рiвномiрностi (КР) (строкатостi) змiни (пiдвищення) врожайност е незначним (КР = 0,07-0,15) i вщносно iстотним (КР = 0,210,25); тобто строкатiсть його змши у повноцiннiй магрономiчнiйм системi ль сових смуг е вщносно невеликою (в межах 7-25 %).
4. Середнш бюлопчний урожай зерна озимо1' пшеницi у системi люових смуг становить 44,9 ц-га-1, тобто у 1,33 раза вищий, шж у вщкритому по-л^ в т.ч. у зонi 2,5Н-5Н вiд схiдноï лiсовоï смуги (19Н-17Н вщ захiдноï) - вщповщно 50,2-51,6 ц-га-1 (149-153 % вщ контролю), у зонi 20Н-22,5Н вщ схщ-но1' лiсовоï смуги (4Н-2Н вщ захiдноï) - 44,5-43,4 ц-га-1 (132-128 %), а у пункп 15Н (8Н) - 41,3 ц-га-1 (122 %) (мiнiмальне збшьшення).
5. Таким чином, (див. п. 4), бшя схщно1" люово1" смуги (ЛС) (зона 2,5Н-5Н) збшьшення (надбавка) врожаю становить у 1,5 раза, захщно1" (зона 4Н-2Н) -у 1,3 i на вiддалi 2/3 ширини поля вщ сх!дно1' ЛС (1/3 вiд захiдноï ЛС) - 1,2 раза.
6. Сумарний бюлопчний урожай озимо1' пшенищ (зерно i солома) у системi люових смуг становить 117 ц-га-1 (100 %), зокрема зерно 44,9 ц-га-1 (38,4 %) i солома - 72,1 ц-га-1 (61,6 %).
Лггература
1. Бодров В.А. Полезащитное лесоразведение (Теоретические основы). - К. : Вид-во "Урожай", 1974. - 200 с.
2. Довщник з агролкомелюрацй' / за ред. ПС. Пастернака. - К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 288 с.
3. Защитное лесоразведение в СССР / под ред. ЕС. Павловского. - М. : Изд-во "Аг-ропромиздат", 1986. - 264 с.
4. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю. Лю i поле - едина еколопчна система // Вюник аграрий науки НАУ - 100 роюв. - К. : Вид-во НАУ. - 1998. - С. 91-93.
5. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю., Ведмщь М.М. Системи захисту грунпв вщ ерози. - К. : Златояр, 2004. - 435 с.
6. Пилипенко О.1., Соваков О.В. Урожайшсть зернових культур у систем! полезахис-них люових смуг Бшоцерювщини // Науковий вюник НАУ : зб. наук.-техн. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 103. - С. 269-278.
7. Сенкевич А.А. Экономика защитного лесоразведения. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1969. - 199 с.
