CC BY
34
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
УДК 630*181.351 Наук. ствроб. В.В. Мороз -
1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ПОВНОДЕРЕВНОСТ1 СТОВБУР1В QUERCUS ЯОВиЯ Ь. У ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОСМУГАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Наведено лгавничо-мелюративну характеристику полезахисних лiсових смуг Правобережного Люостепу. На основi опрацювання морфометричних дослщних даних 75 модельних дерев дослщжено форму i повнодеревнiсть стовбура дуба звичайного, що зростае у полезахисних люових смугах. Встановлено, що рiзниця мiж видовими числами стовбурiв дуба, що зростають у гшздових i рядових смугах, е статистично незначу-щою, що дае змогу застосовувати методи синтетично! таксаци для визначення основ-них люотаксацшних показникiв. Розроблено математичну модель повнодеревност стовбурiв 2иегсш гоЬиг Ь.
Ключовг слова: полезахиснi лiсовi смуги, дуб звичайний, форма, повнодеревшсть, видове число, модель.
Полезахисш люов1 насадження покращують умови ведення сшьського господарства (шдвищують ефективнють агротехшчних заход1в, покращують мжрокшматичш та Грунтов! умови на полях, тдвищують врожайшсть сшьсько-господарських культур, зменшують негативний вплив посух, суховпв та пило-вих буревпв), мають протиерозшне, водорегулятивне, водоохоронне та загальне еколопчне значення [2, 4].
В Украш на сшьськогосподарських землях створено близько 1,4 млн га захисних люових насаджень (ЗЛН), зокрема полезахисних люових смуг (ПЛС) -на площ1 440 тис. га. Необхщна (оптимальна) !х площа становить: ЗЛН - близько 5 млн га, в т.ч. ПЛС - 900 тис. га, що вщповщно в 4 1 2 рази бшьше за юну-ючу. Ниш загальна люистють територп Укра!ни становить понад 16 %, а необ-хщно - близько 25 % [2]. Лжшдащя ерозшних процешв грунлв та зменшення негативного впливу шюдливих природно-ктматичних явищ допоможуть позитивно вир1шувати сощально-економ1чш та загальш еколопчш проблеми. З ог-ляду на це, питання вивчення просторово-параметрично! структури полезахисних смуг, зокрема, розроблення метод1в та норматив1в !х л1ивничо-таксацшно! оцшки, набувае особливо! актуальности
Мета дослщження. Метою роботи е обгрунтування математично! моде-л1 видових чисел стовбур1в дуба звичайного (2ивгаш гоЬиг Ь.), що виросли в умовах полезахисних люових смуг.
Форма деревного стовбура е найбшьш важливим об'ектом дослщження в люовш таксаци, за певного стввщношення д1аметра й висоти воно обумовлюе об'ем стовбура. Усяке дерево складаеться з таких частин: стовбура, гшок 1 ко-ршня. Сукупнють гшок утворюе крону, сукупнють коршь - кореневу систему. Найбшьша частка припадае на обсяг стовбура - 60-85 %, на крону 5-25 %, а на коршня 5-30 % в1д загального обсягу дерева. Форма стовбура мшлива 1 зале-жить в1д бюлопчних та еколопчних властивостей деревних порщ, вжу й густо-ти насадження, люорослинних умов зростання, впливу внутршшх 1 зовшшшх фактор1в. Як вщомо, найбшьше практичне застосування для характеристики повнодеревносп стовбур1в отримало старе видове число, для розрахунку якого використовують площу поперечного перер1зу стовбура на висот 1,3 м. 1дею
56
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
застосування видового числа як показника, що дае уявлення про форму стовбу-ра та дае змогу легко встановити його об'ем, запропонував нiмецький вчений-лiсiвник I. Chr. Paulsen на початку Х1Х ст. Результати взаемозв'язку видових чисел з розмiрами дерев отримано в дослiдженнях вчених: М.М. Орлова, Д.1. Тов-столюа, В.К. Захарова, Б.О. Шустова, О.В. Тюрша [1].
Матер1али i методика дослщжень. Первинну дослiдну iнформацiю, яку використовували для дослщження особливостей форми i повнодеревностi стов-бурiв дуба звичайного, представлено результатами морфометричних параметрiв 75 модельних дерев вжом 12-35 роюв у дiапазонi дiаметрiв вщ 2,2 до 21,8 см i висот вiд 3,2 до 15,1 м. Збирали дослщш данi у полезахисних люових смугах Ки!всько1 та Черкасько! областей в умовах Правобережного Люостепу. В основу методики польових дослщжень покладено класичнi положення люово! такса-цп, скоригованi з урахуванням особливостей об'екта дослiдження.
Результати дослщження. На основi дослiдних даних, що характеризуюсь модельнi дерева, було виконано групування значень видового числа (f) за певними ступенями дiаметра та висоти стовбурiв залежно вiд типу створення полезахисного насадження (гшздов^ рядовi). Певний штерес мае питання ощн-ки статистично! рiзницi мiж видовими числами стовбурiв дуба залежно вiд способу створення полезахисних люових смуг. З щею метою було використано за-гальновiдомий t-критерш Стьюдента.
Для розрахунку /-критерт Стьюдента встановлено середньозваженi зна-чення видових чисел у межах типу полезахисного насадження та основш по-милки середнiх значень за формулами:
1 n
fc = - Z fa, (1)
n
i=1
де: fc(i) - значення видового числа i-го стовбура; n - кшькють стовбурiв;
m , (2)
Vn
де: m - основна помилка середнього значення; а - середне квадратичне вщхи-лення, яке визначали за стввщношенням
|Z (f(i)- fc)2
n -1 .
За результатами розрахунюв середне значення видового числа у рядових полезахисних насадженнях становило (fc(i)) - 0,554, а в гшздовому (fc 2) - 0,532, основна помилка середнього значення в межах масиву дорiвнювала 27,9 i 11,96 вщповщно.
Отже, t-критерш Стьюдента:
t = \М) - fc(2)| = |554 - 532| = = 072
Vm12 + m22 V27,92 +11,962 30,35 ' '
Отримане значення t-критерiю свiдчить, що рiзниця мiж середнiми видовими числами стовбурiв дуба у полезахисних лiсових смугах залежно вщ спосо-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
бу ix створення е статистично незначущою. Тому у подальшому з метою опра-цювання моделi видових чисел використовували спiльний iнформацiйний ма-сив (рис.).
Розрахунок математично! моделi видових чисел стовбурiв дуба звичайного проводили за допо-могою прикладних комп'ютерних програм кафедри лiсовоi' таксаци та лковпорядкування HYEin Украши.
Внаслiдок багатоварiантного пошуку аналiтичниx залежностей видових чисел отримано матема-тичну модель:
Д1аметр,
Рис. Середш значення видових чисел для сукупност1 двох Mameie залежно eid дшметра
С J 401,80+-1229.53
1 d + 0,665
10
(3)
Порiвняння значень видових чисел дуба, отриманих за моделлю (3) з опублiкованими даними [3] свдоить, що iснуе певна рiзниця мiж цими показ-никами. Так, для стовбурiв дiаметром 20 см розходження становить близько 89 %, iз зменшенням дiаметра ця рiзниця нiвелюеться i вже для дiаметра 8 см становить лише 1 %.
Висновок. Рiзниця мiж видовими числами стовбурiв дуба, що зростають у гнiздовиx i рядових смугах, е статистично незначущою, що дае змогу застосо-вувати методи синтетично'' таксаци для визначення основних люотаксацшних показникiв. Отримана за результатами дослщжень математична модель видових чисел стовбурiв дуба може бути використана у подальших розрахунках, пов'язаних з облiком полезахисних лiсовиx смуг рядового чи гшздового типу створення.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
550 с.
2. Герасименко П.И. Лесная мелиорация / П.И. Герасименко. - К. : Вид-во "Выща шк.", 1990. - 280 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, А. А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 558 с.
4. Пилипенко О.1. Методичт рекомендаци щодо створення системи захисних лiсовиx насаджень / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець. - К. : Вид. центр НАУ, 2005. - 20 с.
Мороз В.В. Особенности полнодревесности стволов Quercus robur L. в полезащитных лесополосах Правобережной Лесостепи
Приведена лесоводственно-мелиоративная характеристика полезащитных лесных полос Правобережной Лесостепи. На основании обработки морфометрических опытных данных 75 модельных деревьев исследованы форма и полнодревесность ствола дуба обыкновенного, произрастающего в полезащитных лесных полосах. Установлено, что разница между видовыми числами стволов дуба, растущих в гнездовых и рядовых полосах, статистически незначима, что позволяет применять методы синтетической таксации для установления основных лесотаксационных показателей. Разработана математическая модель полнодревесности стволов Quercus robur L.
58
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.11
Ключевые слова: полезащитные лесные полосы, дуб обыкновенный, форма, пол-нодревесность, видовое число, модель.
Moroz V.V. Features of taperingness of Quercus robur L. in the field -protective forest stands of Right-Bank Forest-Steppe zone.
It shows forestry reclamation description of windbreaks in Right-Bank Forest Zone. On the basis of morphometric data of 75 model trees studied form and taperingness of oak trunk growing in the windbreaks. Found that the difference between the species composition of oak trunks growing in raw and cluster windbreaks are statistically insignificant, which allows for synthetic valuation methods to determine the main forest indices. The mathematical model of taperingness of trunks Quercus robur L. has been developed.
Keywords: windbreaks, common oak, shape, taperingness, tape number, model.
УДК 630*165 Ст. наук. cniepo6. Л.О. Торосова, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫГА ÏM. Г.М. Висоцького, м. Хармв
ЦИТОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ж1НОЧО1 ШИШКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 Р1ЗНОГО ГЕОГРАФ1ЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПЕРШОМУ РОЦ1 РОЗВИТКУ
На цитолопчному piBHi виявлено та описано етапи формування жшочо!' шишки на першому рощ розвитку (n+1) для сосни звичайно!' у географiчних культурах Лiвобереж-ного Люостепу Украши. Вщ початку формування насшного зачатку до проростання пилку в ньому не виявлено ютотних порушень ембрюлопчних процешв. Для рiзних груп ктматитв (Швшчш, Поволзьга, Острiвнi бори, Заидш, Швденш, Мюцев^ визна-чено та порiвняно строки (мжрофенолопю) i тривалють переб^у основних етапiв.
Ключовг слова: цитолопчш дослiдження, сосна звичайна, географiчнi культури, жшоча шишка.
Виявлення внутршньовидового р1зномашття деревних порщ е важливим резервом тдвищення продуктивносп та стшкосп л1с1в. Географ1чш культури, як найдавшш1 об'екти селекцп, створювались передушм для визначення найбшьш пристосованих для конкретних умов росту популяцш. На цей час вони набувають ширшого значення з точки зору збереження генофонду та проведен-ня селекцшних робгг з вщдалено! внутршньовидово! пбридизацп для отриман-ня насшня з покращеними генетичними властивостями. Також, всеб1чне досль дження внутршньовидового р1зноманптя сосни звичайно1, як головно! люотв1р-но1 породи Украши, у географ1чних культурах е дуже важливим у зв'язку з акту-альшстю у тепершнш час питань змши кшмату [5]. Багато л1тературних даних юнуе стосовно анал1зу географ1чно1 мшливосп ростових показниюв, особливостей плодоношення та стшкост ща деревно! породи [3, 4, 7]. Цитолопчш аспек-ти репродукцп р1зних кшматишв сосни звичайно! рашше майже не вивчали [1].
Взагал1, визначення особливостей та строюв формування репродуктив-них оргашв сосни звичайно! дае змогу бшьш устшно вести селекцшно-насш-ницью роботи з щею породою. Вивчення процеив морфогенезу жшочо! шишки сосни звичайно! на цитолопчному р1вш в Украш вперше здшснив З.П. Коц у 70-ri роки минулого стол1ття. Тод1 було виявлено та дослщжено загальш етапи розвитку жшочого макростробшу в умовах Л1вобережного Люостепу [2]. Нада-л1 було розпочато под1бш дослщження i в географ1чних культурах сосни звичайно!. Результати виявлення вщмшностей формування та фенологи розвитку
