CC BY
28
Загвойская Л.Д., Шведюк Ю.В. Оценка эколого-экономической эффективности мероприятий по лесовосстановлению
Раскрыто содержание экономической категории "эколого-экономическая эффективность лесовосстановления", обоснована методика оценки эколого-экономической эффективности мероприятий по лесовосстановлению на основе теории анализа затрат и выгод и теории общей экономической стоимости, экосистемного подхода и концепции устойчивого ведения лесного хозяйства. Обоснованы результаты анкетирования для определения готовности платить населения Бродовского и Радеховского районов Львовской области за восстановление лесов в интересах будущих поколений. Результаты исследования подтвердили важность и целесообразность учета составляющих стоимости неиспользования, в частности стоимости наследства, в процессе принятия управленческих решений относительно ведения лесного хозяйства на засадах устойчивого развития.
Ключевые слова: эколого-экономическая эффективность; лесовосстановление; анкетирование; общая экономическая стоимость; экосистемный подход; устойчивое ведение лесного хозяйства, концепция готовности платить, метод условной оценки.
Zahvoyska L.D., Shvediuk I. V. The Evaluation of Economic Efficiency of Reforestation Measures
The essence of economic category "economic efficiency of reforestation" is defined. The algorithm of evaluation of reforestation measures economic efficiency based on the theory of the cost-benefit analysis and total economic value, the ecosystem approach and the concept of sustainable forest management is provided. Willingness to pay of Brody and Ra-dekhiv districts (Lviv region) local community for reforestation in the interests of future generations is assessed. The results of the study confirmed the importance and usefulness of taking into account the components of non-use value, including the bequest value, in forest decisionmaking based on the principles of sustainable development.
Key words: economic efficiency, reforestation, questionnaire, total economic value, ecosystem approach, sustainable forest management, willingness to pay, contingent valuation method.
УДК630*26:581.93(477.41/.44) Астр. Г.О. Лобченко1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ТРАВ'ЯНОГО ЯРУСУ Ф1ТОЦЕНОЗУ ПОЛЕЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ
Наведено ценотичну структуру трав'яного ярусу фиоценозу полезахисних люових смуг Правобережного Люостепу на прикладi агроландшафпв Ктвсько! та Вшницько! областей. Встановлено таксож^чне фiторiзноманiття для живого надгрунтового пок-риву, розраховано показники видового рiзноманiття у 2012-2013 рр. За результатами дослщжень визначено насадження iз найстшкшими й рiзноманiтними трав'яними угру-пованнями шд наметом полезахисних люових смуг. Обгрунтовано оптимальш парамет-ри люшничо-мелюративно! будови насаджень, що забезпечують умови для формування люового середовища у лшшних насадженнях.
Ключовi слова: фггоценоз, полезахисш лiсовi смуги, живий надгрунтовий покрив, видове рiзноманiття, ценотична структура, сильвант, пратант, степант, рудерант.
Полезахисш лiсовi смуги (ПЛС) е вузькими лiнiйними насадженнями, стiйкiсть, продуктивнiсть i довговiчнiсть яких визначаеться формуванням лко-вого бiоценозу [1, 4]. За твердженням В.М. Сукачова, бiогеоценоз - це екосис-
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
тема в межах конкретного фиоценозу [8]. Штучно створен фггоценози назива-ють культурфггоценозами, а процес створення культурфiтоценозiв - культурни-ми антропогенними сукцесiями. Культурт бiоценози (наприклад лiсовi смуги) характеризуются рiвномiрнiстю просторового розмiщення та у вертикальнш структурi налiчують 4 основних яруси: верхнiй ярус, сформований iз крон го-ловних i супутшх видiв деревних рослин; чагарник у поеднант iз пiдлiсковими породами; трав'яний ярус; наземний ярус (мохи i лишайники) [5, 6]. Живий надфунтовий покрив, який у лiсiвництвi бшьшою мiрою вважають трав'яним ярусом, володiе властивостями вiдображення якiсних змiн у бiогеоценозi лко-вих насаджень, що покладено в основу порiвняльноí екологп та лiсовоí типоло-гií. Характеристика ценотично! структури живого надфунтового покриву поле-захисних лiсових смуг iз рiзними лiсiвничо-мелiоративними особливостями е шдставою для встановлення вiдповiдностi iснуючих насаджень до умов !'х зрос-тання й визначае íхню стiйкiсть та довговiчнiсть.
Мета дослщження - установити ценотичну структуру трав'яного ярусу фггоценозу полезахисних лiсових смуг та п вiдповiднiсть до конкретних лкоме-люративних характеристик насаджень.
Матер1али та методика дослщження. Для аналiзу використано фиоце-нози 12 ПЛС лiсоаграрних ландшафпв Правобережного Лiсостепу, де закладе-но тимчасовi пробнi площi (ТПП). Характеристики дослщжуваних насаджень за даними пробних площ наведено у табл. 1. Для встановлення ценотично! структури живого надгрунтового покриву використано систему життевих форм (еко-морф) О. Л. Бельгарда [2, 3].
Табл. 1. Лкомелюративна характеристика пробних площ
№ ТПП
Склад насадження
Вщ роюв
Ширина, м
Кшьюсть рядiв, шт.
Конструкцiя
Схема змiшування, схема посадки
Лiсоаграрнi ландшафти Тростянецького району Вшницько! областi
10Дз
50
16,8
3
ажурно-щшьна
3рДз, 3,0x3,0 м
7Дчр3Лпд
38
14,5
помiрно-продувна
1 р (Дч+Лп) 1 р Дч 1 р
(Дч+Лп), 2,0x4,0 м
10Дз
50
16
ажурна
3рДз, 3,0x3,0 м
6Дз3Яс1Лпд +Чш
45
17
щiльна
1 р Лпд 1 р (Дз+Яз) 1рДз1 р (Дз+Яз) 1рЛпд, 2,0x3,0 м
7Дз3Яс
35
12,6
ажурно-помiр-но-продувна
5 р (Дз+Яз), 1,5x2,0 м
9Яс1Клг+Чш
50
14,5
ажурно-щшьна
1 рЯз 1 р (Яз+Клг) 1рЯз, 1,5x2,0 м
5Дз5Кля+Чш
40
13,0
3
щшьна
3 р (Дз+Кля), 2,0x3,0 м
Лiсоаграрнi ландшафти Васильювського району Ки1всько1 областi
7Яс3Дз
45
20,0
4
ажурно-щшьна
4 р (Дз+Яс), 2,0x3,0 м
4Клг2Врб2Кля 1Тб
45
11,0
ажурно-сильно-продувна
2 р (Клг+Тб+Вб +Кля), 3,0x3,0 м
10
7Дз3Яс
45
20,0
ажурно-щiльна
4 р (Дз+Яс), 2,0x3,0 м
11
10 Яс
45
15,0
ажурно-щшьна
4рЯс, 1,5x2,0 м
12
7Тб3Взш
45
16,0
ажурно-щшьна
1 р (Тб+Взш) 2рТб1 р (Тб+Взш), 2,0x2,5 м
1
2
3
3
3
4
5
5
5
6
3
7
8
9
2
4
4
4
Розpaxyнок видово1 piзномaнiтностi H (iндекс Шеннона) виконано за фоpмyлою
n
H = -х pi • ln pi, (1)
i=1
де: pi - частка кожного i-го виду в загальнш вибipцi (за пpоективнжм по^ит-тям); n - кiлькiсть зapеестpовaниx видiв в цьому бiоценозi. Для встановлення впливу числа видiв G. Шелу зaпpопонyвaв викоpистовyвaти iндекс виpiвнювaн-ня yгpyповaнь Н, який визначаеться iз спiввiдношення
H ' =-, (2)
l0g2 ( S-1)' W
де: H - шдекс Шеннона, S - кшькють видiв (видове багатство).
Шдавд до оцiнювaння видового бiоpiзномaнiття, що базуеться на m^pa-xymy кiлькостi можливик зв'язкiв мiж внyтpiшнiми елементами екосистеми i його функщонування, виpaжaеться iндексом piзномaнiття Омпсона D та pозpa-xовyеться за фоpмyлою
D = 1/£p,2, (3)
де pi - частка кожного i-го виду в загальнш вибipцi (за пpоективним покpиттям) [7].
Результати дослвдження. У видовому склaдi живого надфунтового покpивy пiд наметом полезaxисниx лiсовиx смуг aгpолaндшaфтiв Тpостянець-кого paйонy Вiнницькоï обл. виявлено 27 видш, що належать до 26 pодiв, 16 pо-дин та 15 поpядкiв. Haйбiльше тaксономiчне piзномaнiття у pодин Aйстpовi As-teraceae (5видiв), Тонконоговi Poaceae (3 види) i Губоцвт Lamiaceae (3 види). Шд наметом полезaxисниx лiсовиx смуг Кшвщини на чоpноземниx rpyrnax за-галом виявлено 26 видiв тpaв'яниx pослин, що належать до 19 pодiв, 14 pодин, 13 поpядкiв. Тaксономiчне piзномaнiття пpитaмaнне pодинi Asteraceae - 4 види.
Сеpед виявленж видiв значна частка pослин-iндикaтоpiв лiсоpослинниx умов, зокpемa купина пaxyчa (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce), ^опива дводомна (Urtica dioica L.), rayxa кpопивa пypпypнa (Lamium purpureum L.), гpaвiлaт мiський (Geum urbanum L.), чистотiл великий (Chelidonium majus L.), фiaлкa дивна (Viola mirabilis L.), гpястиця збipнa (Dactylis glomerata L.), веpонi-ка дiбpовнa (Veronica chamaedrys L). Для оцшювання фiтоpiзномaнiття живого надфунтового покpивy пiд наметом полезaxисниx лiсовиx смуг у 2012-2013 pp. викоpистaно iндекси Шеннона, Симпсона та Пiелy, якi pозpaxовaно на основi пpоективного покpиття та учасп кожного з видш (табл. 2).
Зпдно з табл. 2, найбшьше видове piзномaнiття зaфiксовaно пiд наметом насадження на ТПП № 4, де шдекс Шеннона у 2012-2013 pp. досягае значення 1,9 - досить високе бiоpiзномaнiття. У цьому ж насадженш iндекс Симпсона мае нaйбiльшi значення - 5,6-5,8, що помино вiдpiзняеться поpiвняно iз шшими насадженнями aгpолaндшaфтiв Вiнниччини (1,4-3,0). 1ндекс Пiелy змiнюеться в межax 0,2-0,7 i нaйpiвномipнiшим вiдзнaчено pозподiл частки видш у загально-му пpоективномy покpиттi в насадження на ТПП № 4 та ТПП № 5.
132 36ipH!K HayKoBo-техшчних npa^
Найбшьше ф1тор1зноманитя ЖНП шд наметом ПЛС агроландшафпв Васильювського району Кшвсько1 обл. притаманне дубово-ясеневому наса-дженню на ТПП № 10 (пройдене рубкою), де 1ндекс Шеннона вардае в межах 1,6-2,0, а шдекс Симпсона - 3,9-5,5, а також чистому ясеневому насадженню -на ТПП № 11, де ввдповщш шдекси становлять 0,8-1,8 та 1,8-4,7. Також у цих насадженнях встановлено найвищий показник р1вном1рност1 учасп видш у за-гальнш структур! проективного покриття. Показник для насадження на ТПП № 9 не розраховували у зв'язку 1з вщсутнктю ЖНП. Найнижче ф1тор1зноманитя шд наметом тополево-в'язового насадження на ТПП № 12, де шдекс Шеннона дор1внюе 0,2.
Табл. 2. Оцтка фнтор'пномаштпш живого надГрунтового покриву
Номер ТПП
Проективне покриття ЖНП, %
1ндекс Шеннона
1ндекс Симпсона
1ндекс Шелу
2012 1
2013 1
2012
2013
2012
2013
2012
2013
Полезахисш лiсовi смуги Тростянецького району Вшницько!' обл.
13,5
8,3
1,2
1,4
2,5
3,0
0,4
0,5
33,9
12,9
0,9
1,1
2,0
2,0
0,3
0,4
12,6
6,4
0,6
1,3
1,4
2,3
0,3
0,4
6,7
7,8
1,9
1,9
5,6
5,8
0,6
0,6
5,4
9,4
0,7
1,2
2,0
2,5
0,7
0,5
13,5
4,2
0,6
0,9
1,8
2,9
0,2
0,3
23,3
24,9
1,0
1,2
2,8
2,6
0,4
0,5
Полезахисш лiсовi смуги Васильювського району Ктвсько! обл
2,1
3,1
0,3
1,3
1,2
3,5
0,3
0,7
10
22,3
9,5
2,0
1,6
5,5
3,9
0,5
0,5
11
10,2
31,9
0,8
1,8
1,8
4,7
0,4
0,5
12
1,5
50,1
0,2
0,2
1,1
1,1
0,2
0,1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Ввдсоткове сшвввдношення учасп р1зних ценотишв у загальному проективному покритп в дослвджуваних насадженнях у 2012-2013 рр. наведено в табл. 3, а розподш проективного покриття живого надфунтового покриву за це-нотипами вщображае рис. Частка сильванпв у досл1джуваних насадженнях Тростянецького району Вшницько! обл. вардае в межах 3,0-18,0 % - на ТПП № 2, що пройдена пожежею, до 100,0 % - на ТПП № 7. П1д наметом поле-захисно!' смуги на ТПП № 2 значна частка степантав, яка сягае 68,7-68,3 %, а у 2013 р. сильванти виткнили частково пратанпв. Частка рудеранпв у лкових смугах коливаеться в межах в1д 5,0-5,8 % на ТПП № 7 до 53,4 % на ТПП № 5.
Варто зазначити, що ф1тор1зномашття ЖНП шд наметом ПЛС Кшвщи-ни, зокрема на ТПП № 10 та ТПП № 11, забезпечене нижчою часткою сильван-т1в, ашж в реши насаджень, та значною часткою у ценотнчнш структур! живого надфунтового покриву рудеранпв - до 46,2 %, а також пратанпв - до 15,7 %. Загалом юльккть сильванпв у живому надфунтовому покрив1 полезахисних ль сових смуг агроландшафпв Васильювського району Кшвсько1 обл. вардае в межах 50,6-100,0 %.
Табл. 3. Ценотична структура живого надфунтового покриву, %
Номер ТПП Сильванти (Sil) Пратанти (Pr) Рудеранти (Ru) Степанти (St)
2012 р. | 2013 р. 2012 р. | 2013 р. 2012 р. | 2013 р. 2012 р. | 2013 р.
Полезахисш лiсовi смуги Тростянецького району Вшницько'1 обл.
1 93,0 63,6 4,1 6,3 3,0 30,2 - -
2 3,0 18,0 20,3 1,4 8,0 12,2 68,7 68,3
3 96,6 90,8 3,4 - 9,2 - -
4 89,9 89,1 - - 10,1 10,9 - -
5 46,6 69,4 - 9,2 53,4 21,4 - -
6 94,2 95,0 - 5,8 5,0 - -
7 100,0 100,0 - - - - - -
Полезахисш лiсовi смуги Васильювського району КиТвськоТ обл.
8 100,0 100,0 - - - - - -
9 - - - - - - - -
10 50,6 87,2 3,2 1,0 46,2 11,8 - -
11 81,5 77,7 15,7 4,2 2,8 4,2 - 13,8
12 100,0 99,4 - 0,3 - 0,2 - -
1 (лльванти (Sil) И Пратант (Рг) Ш Рудеранти (Ru) □ Степанти (St)
Рис. Ценотична структура живого надфунтового покриву
(-------2012 р. та-- 2013 рр.)
Даш рис. свщчать, що найстшюший склад та проективне покриття живого надгрунтового покриву е тд наметом насадження на ТПП № 4 та ТПП № 7, тобто у тдсумку саме щ полезахиснi лiсовi смуги пiд сво'м наметом утворю-ють стабiльнi мiкроклiматичнi умови, мають значне фiторiзноманiття, що ха-рактеризуе стшшстъ фiтоценозу. Живий надгрунтовий покрив пiд наметом нас-нажень на ТПП № 1, ТПП № 3, ТПП № 5 та ТПП № 6 за своею характеристикою наближаеться до властивого люовим фггоценозам, але продовжуеться бо-ротьба трав'яних видiв лучно'' та люово'* рослинностi за екологiчнi н^ в бюге-оценозi полезахисно'1 люово'1 смуги. Живий надгрунтовий покрив ПЛС на ТПП № 2, що пройдена пожежею, вказуе на тимчасову перевагу степово'' рос-линностi у його складi та поступове насичення сильвантами.
Серед насаджень на чорноземних грунтах полезахисна смуга на ТПП № 8 з перевагою ясена звичайного утворюе сприятл^ умови для сильвантш у складi живого надфунтового покриву, де загальне проективне покриття визна-чаеться умовами зволоження. У насадженнi на ТПП № 12 у 2013 р. шсля вида-лення сухостiйних дерев помине рiзке збiльшення проективного покриття, по-рiвняно з 2012 р., та домiнуючими все ж залишилися сильванти. У полезахиснiй смузi на ТПП № 10, що е продовженням смуги на ТПП № 8, але пройдена рубкою догляду, проективне покриття живого надфунтового покриву рiзко збшь-шилося зi значною участю пратантiв та рудеранпв, хоча у 2013 р. ввдновилося домiнування сильвантш.
Таким чином, найстшюшим за показником фiторiзноманiття й форму-ванням лiсового середовища виявилися насадження на ТПП № 4 у межах агро-ландшафтiв Тростянецького району Вшницько!' обл. Серед решти насаджень близьку характеристику мають насадження на ТПП №1, 5-7 у агроландшафтах Вшниччини, ТПП № 10, 11 - Кшвщини. У перерахованих насадженнях деревна компонента складаеться переважно iз автохтонних видав - дуб звичайний, ясен звичайний, черешня, липа серцелиста та штродукований вид у ТПП № 7 - клен ясенелистий. Схема посадки в таких насадженнях представлена розмщенням посадкових мкць 2,0x3,0 м i 1,5x2,0 м, рвдше 3,0x3,0 м, кiлькiсть рядi - 3-5, а ширина лкових смуг за проекциями крон у вщ 35-50 рокiв становить 12,620,0 м. Конструкция вказаних насаджень ажурно-шдльна, шдльна та ажурно-по-мiрно-продувна.
Висновки:
1. Ценотична структура трав'яного ярусу фiтоценозу полезахисних лiсових смуг Правобережного Лкостепу складаеться i3 сильвантхв, пратанпв, сте-панпв, рудерантiв, розподш яких залежить вiд параметрично'1 структури деревостану, господарських заходiв та клхматичних умов. Трав'яний ярус культурбiрценозу лкових смуг складають переважно сильванти, серед яких значна частка видхв рослин-шдикаторхв лiсорослинних умов.
2. Високим видовим рiзноманiттям та його рiвномiрним розподшом живого надГрунтового покриву за шдексами Шеннона, Симпсона i Пхелу та 3i значною часткою сильвантхв притаманна насадженням, деревостан яких представлений автохтонними видами: дуб звичайний Quercus robur L., ясен звичайний Fraxinus excelsior, липа серцелиста Tilia cordata, клен гостролистий Acer platanoides L.
3. Найстшышими е 3-5-рядш полезахисш лковх смуги щшьно!', ажурно-щшь-но'1, ажурно-помхрнопродувно!' конструкцн хз розмщенням посадкових мкць за схемою 2,0 (1,5-3,0)x3,0 (2,0) м, видовий склад деревного ярусу яких представлений притаманними для Лкостепу видами.
Лггература
1. Агролюомелюрацк. Термши i визначення понять: ДСТУ ISO 4874:2007. - [Чинний вiд 01.01.2009]. - К. : Вид-во Держспоживстандарт Украши, 2010. - 18 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
2. Бельгард А. Л. Что такое лесное сообщество в степи / А. Л. Бельгард // Вопросы степного лесоведения и охраны природы : сб. науч. тр. / А.Л. Бельгард. - Днепропетровск : Изд-во Днепропетровского ГУ, 1977. - С. 27-32.
3. Геоботанжа : тлумачний словник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Б.С. Якубенко, С.Ю. Попович, 1.П. Григорюк, М.Д. Мельничук. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2011. - 420 с.
4. Гладун Г.Б. Жсов1 мелюраци: термшолопчннй словник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Г.Б. Гладун. - Харкв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 244 с.
5. Краснов В.П. Фтоекологш з основами л1ивнпцтва : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / В.П. Краснов, З.М. Шелест, 1.В. Давидова. - Херсон : Вид-во ОЛД1-ПЛЮС, 2014. - 478 с.
6. Кучерявий В.П. Екологш / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгт", 2001. - 500 с.
7. Рщей Н.М. Еколопчна оцшка агробюценоз]в: теорш, методика, практика / Н.М. Рщей, В.П. Строкаль, Ю.В. Рибалко. - Херсон : Вид-во ОЛД-ПЛЮС, 2011. - 568 с.
8. Сукачев В.Н. Руководство к исследованию типов леса / В.Н. Сукачев. - М.-Л. : Изд-во "Сельхозиздат", 1930. - 318 с.
Лобченко Г. О. Ценотическая структура травяного яруса фитоценоза полезащитных лесных полос
Приведена ценотическая структура травяного яруса фитоценоза полезащитных лесных полос Правобережной Лесостепи на примере агроландшафтов Киевской и Винницкой областей. Установлено таксономическое фиторазнообразие для живого напочвенного покрова, рассчитаны показатели видового разнообразия в 2012-2013 гг. По результатам исследований определены насаждения с наиболее устойчивыми и разнообразными травянистыми группировками под пологом полезащитных лесных полос. Обоснованны оптимальные параметры лесоводственно-мелиоративного строения насаждений, обеспечивающие условия для формирования лесной среды в линейных насаждениях.
Ключевые слова: фитоценоз, полезащитные лесные полосы, живой напочвенный покров, видовое разнообразие, ценотическая структура, сильвант, пратант, степант, рудерант.
Lobchenko G.O. Cenotic Structure of Grass Tier of Windbreak Forest Bars Phytocenosis
Cenotic structure of herbal layer in phytocenosis of windbreaks of Right-Bank Forest-Steppe on the example of agro landscapes of Kyiv and Vinnitsa regions is described. Taxono-mic phytodiversity for the living ground vegetation is determined. Indices of species diversity in the context of 2012-2013 are calculated. According to the research the most sustainable plantations and various herbal communities under the canopy of windbreaks are identified. Some optimal parameters of the stands silvicultural-reclamation structure that provides the conditions for the formation of forest surrounding in linear plantations are substantiated.
Key words: phytocenosis, windbreaks, live aboveground cover, cenotic structure, species diversity, forest species, meadow species, steppe species, weed species.
УДК 66.047.45 Нач. вiддiлу ЗДНО.В. Стокалюк, канд. техн. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
ПРОБЛЕМИ ЗНЕШКОДЖЕННЯ СТОК1В, ЗАБРУДНЕНИХ ОРГАН1ЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ
Розроблено комплекс заход]в для забезпечення еколопчно! безпеки в1д забрудне-них оргашчними розчинниками стчних вод, який охоплюе очищення стоюв В1д моно-забруднень (адсорбщею на природних дисперсних сорбентах) та запобнання забруд-ненню !х сумшшю оргашчних розчинниюв шляхом видшення окремих оргашчних розчинниюв (промислова хроматограф1я). Експериментально дослщжено адсорбщю гекса-ну природными дисперсними сорбентами (бентоштом, глаукоштом, палигорсьютом), яю описуються 1зотермою Генр1, та встановлено значення констант Генр1. Зроблено експериментально перев1рку пропонованого хроматограф1чного процесу роздшення 2- та 3-компонентно! сумш1 оргашчних розчинниюв.
Ключовi слова: оргашчш розчинники, адсорбцш, природш дисперсш сорбенти, промислова хроматографш.
