CC BY
14УДК 332
Заблодська I. В., Бачевський Б. С., Решетняк О. О.
Структура потенц1алу територи та и складових елемент1в
СхщноукраТнський нацюнальний уыверситет iм. В. Даля, м. Луганськ
АнотацЯ. Визначення структури потенцалу територи за пропонованим алгоритмом та розробка програм регонального розвитку з використанням даного п/'дходу до ¡1' оптим1зац1' надае можливсть зменшення ризику виникнення та розвитку кризових явищ на р/'вн/' национально/ економ/'ки.
Ключов '1 слова: потенцал, регон, ресурс, ¡нфраструктура, пдприемство.
Нездатнють юнуючо'Т системи показниш обл1ку та планування забезпечити процес безкризисного розвитку системи виробництва, товарно-грошового обмшу й споживання в умовах значного прискорення процеав розвитку у сфер1 нових технологш, обмшу шформац1ею, шдвищення р1вня глобал1заци св1товоТ економ1ки обумовлюе необхщнють Т'Т вдосконалення з врахуванням перел1чених фактор1в. Одним з перспективних шлях1в п1двищення обфунтованосп програм регюнального розвитку е застосування системи показнимв визначення потенц1алу територи та ТТ складових елемент1в в умовах нестаб1льност1 нац1ональноТ економ1ки.
Особливост1 прояву потенц1алу територ1Т залежать в1д характеру взаемоди його внутр1шн1х складових елемент1в, характеру походження об'екта, форми, у якш доцтьно визначати показники потенц1алу об'ект1в за Тх масштабами, 1ерарх1ею структури, методами управлшня як1 можуть застосовувати вщносно Тх зовн1шн1 суб'екти або власники.
Звичайно термш «територ1я» застосовуеться вщносно адмшютративного, економ1чного, природно-ресурсного подтення краТни, тод1 як земельн1 дтянки п1д забудовою, п1д с1льськогосподарськими культурами тощо визначаються як «площа». З ц1еТ точки зору, у подальшому анал1з1 територ1я, як об'ект визначення потенц1алу, розглядаеться за розпод1лом на регюни в1дпов1дно до потреб оптим1заци господарськоТ д1яльност1 у Тх межах. Даний пщхщ дозволяе використовувати результат! даного дослщження у формуванн1 програм регюнального розвитку.
Територ1я, як об'ект д1агностики, оц1нки, планування використання та розвитку ТТ потенц1алу - це складний юторично-географ1чний комплекс, який умовно видтяеться у стаб1льних або змшних межах з певною метою, мае власну структуру, систему внутр1шн1х та зовшшшх зв'язк1в, кл1матичн1, етн1чн1, пол1тичн1, економ1чн1 особливост1, певн1 фактори сприяння розвитку та проблеми, як1 потребують вир1шення. Меж1 краТн та Тх сполучень визначаються системою м1жнародних вщносин, територ1я краТни под1ляеться на адмшютративш одиниц1 для реал1зац1Т державноТ влади на мюцях, але для планування використання та розвитку потенц1алу територи останшм часом усе част1ше розглядають так1 територ1альн1 утворення як «регюни».
Система ознак видтення меж регюну повинна забезпечувати можлив1сть охарактеризувати його як окремий вид територи, для якого можна створити едину програму розвитку. У цш робот1 територ1я розглядаеться у першу чергу як об'ект визначення ТТ потенц1алу та формування заход1в покращення використання й розвитку.
Звичайно видтяють три основних складових територи - землю (з урахуванням природних та кл1матичних умов, природних ресурав); штучн утворення (з урахуванням розвитку та пропорцш галузевоТ структури, загальноТ спец1ал1заци, сп1вв1дношення виробничого та невиробничого сектору, р1вня розвитку транспортноТ, енергетичноТ та соц1альноТ шфраструктури, наявност1 п1дприемств за масштабами, типом виробництва та
Вступ
Матерiали i методи
Результати дослiджень
стратепчним значенням для краТни); населення (з врахуванням щшьносп, со^альноТ, вшовоТ, осв^ньоТ структури та видiленням групи працездатного населення у виглядi трудових ресурав), яке е не тiльки об'ектом, але й суб'ектом дiагностики, оцшки, планування та управлiння цiею територiею [1, 4].
Зовншне середовище територи (з урахуванням напрямкiв та штенсивносп обмiнних грошових, товарних, iнформацiйних, мiграцiйних потокiв, економiчного та полiтичного впливу) е невщ'емною складовою системи, у якш проявляеться ТТ потенцiал. На вщмшу вiд iнших об'ектiв, таких як пщприемство або ресурси у переробщ якi Тх власник може перемютити у iнше середовище, територiя перемiщенню не пiдлягае. Потенцiал територи залежатиме вщ пропорцiйностi розвитку ТТ окремих складових елемен^в. Диспропорци структури територи обмежують величину ТТ потен^алу так само, як негативний вплив зовшшнього середовища обмежуе рiвень реалiзацiТ iснуючого потенцiалу об'ектiв цiеТ' територи.
Потен^ал територи можна визначити як сукупн властивостi Т'Т природних, трудових та штучно створених елеменлв, як сприяють або протидiють реалiзацiТ' штереав суб'ектiв зовнiшнього середовища (держави, кооперованих або конкуруючих учасникiв господарськоТ дiяльностi з якими iснують вiдповiднi зв'язки, незалежн вiд державноТ або галузевоТ приналежностi) та суб'ектiв господарчоТ дiяльностi й населення самого регiону, створюючи грошовi та товарнi потоки.
Сутнють потенцiалу територи не вiдрiзняеться вщ сутностi потенцiалу будь-якого iншого об'екту, то наведене вище визначення характеризуе лише особливост його прояву у виглядi товарних та грошових потош. Концеп^я розвитку системи нацiональних рахунш, схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 25 липня 2002 р. N 413-р, як комплексна, послщовна, узгоджена система оцiнки економiчних операцiй i показникiв на макроекономiчному рiвнi, вiдображае наскрiзний рух потош товарiв i послуг, доходiв та фшансових ресурсiв на всiх стадiях економiчного вiдтворення - вiд виробництва до кшцевого споживання, нагромадження i формування нацiонального багатства. За методолопчну основу СНР в УкраТнi взято Систему нацюнальних рахункiв, прийняту в 1993 роц Комiсiею бвропейських ствтовариств, Мiжнародним валютним фондом, Органiзацiею економiчного спiвробiтництва та розвитку, Органiзацiею Об'еднаних Нацш та Свiтовим банком. За змютом СНР повинна також вщповщати вимогам европейськоТ системи нацiональних та регюнальних рахункiв, прийнятоТ у 1995 роц [15]. Але ця система спрямована на облк i не вмщуе категори «потенцiал» у якост складовоТ при визначеннi товарних або фшансових потош територи, що було б доцтьно в процеа розробки програм регюнального розвитку. Крiм того, впровадження СНР в УкраТш на цей час не ттьки не завершено, але й не надало практичних результат з покращення якост статистичних даних.
Природнi ресурси, розташован на територи та сама земля (земля пщ забудову, зберiгання вiдходiв, сiльськогосподарське використання), пiдприемства та об'екти шфраструктури мають свiй потенцiал, який пщлягае дiагностицi з метою планування заходiв полiпшення використання та подальшого розвитку, або оцiнцi при продажу. Оцшка на продаж перелiчених елемен^в стосуеться земельних дiлянок, цiлiсних виробничих комплешв, пiдприемств та Тх об'еднань, бiзнесу, розгорнутого на данiй територи, машин та механiзмiв, що були у вжитку, будiвель та споруд, земельних полтшень тощо. На цей час така оцшка виконуеться згщно дшчому законодавству, яке не передбачае окремоТ оцiнки потенцiалу. Територiальна сукупнють пiдприемств, елементiв виробничоТ та со^альноТ iнфраструктури, галузевi та мiжгалузевi зв'язки створюе грошовi та товарнi потоки, визначення та аналiз яких може слугувати основою планування розвитку територи.
Потен^ал природних ресурав - це Тх внутршш властивосп, обумовленi хiмiчним складом та фiзичним станом, ям складають економiчний iнтерес для суб'ек^в дiагностики та оцiнки, i використання яких обмежуеться умовами доступу (вщдаленють, глибина залягання, потужнiсть пластiв) та рiвнем знань щодо обсягiв та маловщомих властивостей ресурсу.
Потенцiал природних ресурав, як i iнших об'ек^в, розподiляеться на технiчний та економiчний i може безпосередньо враховуватись у складi потенцiалу територи, але мае певну особливють. Знаходячись у стаж природних копалин, до Тх видобутку, даний ресурс не приймае участ у формуванн товарних потош територи, потен^ал якоТ проявляеться у
виглядi сукупност товарних та грошових потош. Але природнi копалини у родовищах можуть бути об'ектом купiвлi - продажу або застави, таким чином приймаючи участь у формуванн грошових потош територи.
Потенцiал населення територи - це ушкальна властивiсть даного ресурсу створювати новий матерiальний або не матерiальний продукт та споживати його, й визначаеться як баланс споживання та продуктивност на одну середньостатистичну особу незалежно вiд Т'Т приналежностi до певних соцiальних груп, участ у виробничому процесi та рiвня споживання. Сумарний результат реалiзацiТ' потенцiалу загальноТ чисельностi населення вщображае потенцiал територи.
Визначення факторiв, ям впливають на рiвень використання юнуючого потенцiалу населення територи та його розвиток, базуеться на дослщженш структури даного природного ресурсу (сшввщношення працюючих та безроб^них, питома вага пенсiонерiв та дiтей, спiввiдношення складу населення за статевою ознакою тощо), визначенн динамки його розвитку, врахуванн загальних со^альних закономiрностей, iсторичноТ' спецiалiзацiТ' населення. Але уа вказанi показники е лише основою визначення потен^алу даного ресурсу, який у значно бшьшм мiрi нiж iншi види ресурав може сприяти отриманню не ттьки позитивного, але й негативного результату.
Потен^ал iнфраструктури - це властивють даного штучного елементу територи забезпечувати функцюнування виробничих об'ектiв у процеа видобутку, перемiщення, обробки ресурсiв, виготовлення матерiальних та нематерiальних штучних об'ек^в (продукци, iнформацiТ, тощо), надання послуг й виконання роб^, та життедiяльностi населення.
Звичайно видiляють транспортну, виробничу, енергетичну, житлову, культурну, рекреацшну iнфраструктуру. В^чизняш дослiдники трактують потенцiал iнфраструктури як окремий вид потен^алу - «шфраструктурний».
1нфраструктурний потенцiал пропонуеться оцiнювати за показниками охоплення територи мережами автомобтьних, залiзничних, повiтряних та водних сполучень, забезпечення стацюнарним та мобiльним зв'язком; вартюними показниками основних засобiв виробництва, розташованих на територи; наявност та достатност пропускноТ' спроможностi систем розподту енергоноспв (електроенергп, газу, води, теплоносив на душу населення) [5]. При цьому «шфраструктурний потен^ал» розглядаеться поряд з економiчним або виробничим потен^алом територи, якi дiйсно вiдрiзняються за видом i мають вiдмiннi одиниц вимiру, що не можна застосувати до «шфраструктурного потенцiалу». Таким чином, окремого виду «шфраструктурного потен^алу» не юнуе, але можна визначити техшчний або економiчний потенцiал такого штучного елементу територи, як шфраструктура за Т'Т видами.
Так само, iншi штучн об'екти територи можуть бути згрупован за галузевою ознакою, але це не означае, що Т'х потен^ал - iнший за сутнютю, то видiлення таких видiв потен^алу, як «промисловий», «будiвельний», «сiльськогосподарський» або «науково-технiчний» [11] не обфунтовано.
Центральним елементом територи, який концентруе вхщш потоки сировини та вихщних матерiалiв, енерги та трудових ресурав, а на виходi створюе товары i грошовi потоки у Т'Т межах та у обмшних процесах iз зовнiшнiм середовищем е пщприемство.
Пiдприемство - як об'ект дiагностики, оцiнки, планування використання та розвитку його потен^алу - це складна штучна виробничо-господарська система, здатна виконувати координован у час та просторi дм, у результатах яких зацкавлений (позитивно чи негативно) вiдповiдний суб'ект.
Звичайно, у ходi аналiзу господарчо'Т дiяльностi пiдприемства його виокремлюють вщ iнших об'ектiв та розглядають внутршш показники на дату аналiзу або у динамщк При визначеннi потен^алу пiдприемства його слiд розглядати в уае'Т рiзномaнiтностi зв'язкiв внутрiшнiх елемен^в об'екта iз зовнiшнiм середовищем. Пщприемство, на вщмшу вiд iнших елеменлв територи, е точкою перетинання рiзномaнiтних взаемних зв'язкiв, об'ектом ди складних систем зовшшшх та внутрiшнiх фaкторiв, без врахування яких можна визначити окремi економiчнi показники пiдприемствa, але не можливо визначити величину, рiвень використання iснуючого потенцiaлу об'екта, розмiр та спрямовaнiсть потенцiaлу його розвитку.
Внутршня структура пiдприемствa, як ноая потенцiaлу доклaднiше розглядаеться у вщповщному роздiлi даноТ' роботи.
Пoтeнцiaл пiдпpиeмcтвa - цe йoгo влacтивicть, як нociя штyчнoгo пoxoджeння, зaбeзпeчити oчiкyвaний cyб'eктoм дiaгнocтики, oцiнки, плaнyвaння викopиcтaння тa poзвиткy пoзитивний (a6o нeгaтивний) peзyльтaт в icнyючiй cиcтeмi зoвнiшнix oбмeжeнь з ypaxyвaнням здaтнocтi нociя дo poзвиткy.
Для визнaчeння пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтв тa ïx oб'eднaнь, y cфepi виpoбництвa дiaгнocтицi пщлягають нacтyпнi зoвнiшнi взaeмoзв'язки тa фaктopи:
зв'язки 3a гaлyзeвoю пpинaлeжнicтю пiдпpиeмcтвa тa фaктopи poзвиткy нayки i тexнiки, piвня пiдгoтoвки кaдpiв, piвня зaбeзпeчeнocтi xapaктepними для гaлyзi виxiдними pecypcaми тa eнepгoнociями;
зв'язки 3a пpинaлeжнicтю дo пeвнoï iнфpacтpyктypи (тpaнcпopтнoï, peмoнтнoгo oбcлyгoвyвaння, житлoвoï тoщo) я^ вpaxoвye щiльнicть poзтaшyвaння пoдiбниx пiдпpиeмcтв, oднopiднicть пocлyг, кoнкypeнцiю тa взaeмнe дoпoвнeння y дaнiй cфepi, piвня зaбeзпeчeнocтi xapaктepними для дaнoï мepeжi виxiдними pecypcaми тa eнepгoнociями мicцeвoгo пoxoджeння;
зв'язки y пocлiдoвнocтi o6po6^ виxiдниx cиpoвини тa мaтepiaлiв, як1 xapaктepизyють мiжгaлyзeвi пpoпopцiï тepитopiï, piвeнь витpaт тa якicть виxiдниx мaтepiaлiв в cиcтeмi пocтaчaння пiдпpиeмcтвa;
зв'язки зa кooпepaцieю, як1 cпpияють cпeцiaлiзaцiï oб'eктa, aлe впливaють нa а^^нють тa pитмiчнicть виpoбництвa y зaлeжнocтi в1д дoтpимaння cтpoкiв пocтaчaння тa пoвнoти кoмплeктaцiï зa cпeцифiкaцieю, зaкyпiвeльнi ц1ни нa кoмплeктyючи тa нaпiвфaбpикaти з ypaxyвaнням знижoк зa poзмip зaкyпки, зa пocтiйнe пapтнepcтвo тoщo.
У cфepi poзпoдiлy гoтoвoï пpoдyкцiï тa cтвopeння гpoшoвиx i мaтepiaльниx пoтoкiв в пpoцeci ïï peaлiзaцiï cлiд вpaxoвyвaти:
зв'язки з кoopдинaцiï д1й cпopiднeниx пiдпpиeмcтв (y мeжax, дoзвoлeниx aнтимoнoпoльним зaкoнoдaвcтвoм), зв'язки y кoнкypeнтнoмy cepeдoвищi, зв'язки з тpaдицiйними кiнцeвими тa виpoбничими cпoживaчaми пpoдyкцiï, вплив тpaнcнaцioнaльниx пpoцeciв poзвиткy нa мicцeвi pинки, тexнoлoгiï виpoбництвa, гpoшoвi тa iнфopмaцiйнi пoтoки;
paнг пiдпpиeмcтвa y дepжaвниx плaнax poзвиткy oкpeмиx нaceлeниx пункт1в a6o тepитopiй з нaceлeними пyнктaми, oтpимaння paнгy cтpaтeгiчнoгo знaчeння пiдпpиeмcтвa для eкoнoмiки кpaïни;
Для плaнyвaння викopиcтaння тa poзвиткy пoтeнцiaлy пiдпpиeмcтвa, для визнaчeння вapтocтi цiлicнoгo кoмплeкcy a6o oкpeмиx йoгo eлeмeнтiв дiaгнocтикa зoвнiшньoгo cepeдoвищa пoвиннa дoпoвнювaтиcь вiдпoвiдним дocлiджeнням oкpeмиx внyтpiшнix cклaдoвиx пiдпpиeмcтвa вiдпoвiднo дo йoгo cтpyктypи зa гaлyзeвими oзнaкaми. Лишe кoмплeкcнe дocлiджeння пoeднaння тa взaeмoдiï зoвнiшнix тa внyтpiшнix зв'язк1в, фaктopiв впливу, cпiввiднoшeння oкpeмиx пoкaзникiв мoжe aдeквaтнo вiдoбpaзити пoтeнцiaл cклaднoгo штyчнoгo oб'eктa - пiдпpиeмcтвa.
Пoтeнцiaл пpиpoдниx pecypciв y cтaдiï ïx nepepo6w визнaчaeтьcя згiднo пpинципy нaйкpaщoгo викopиcтaння зa ocнoвним пpизнaчeнням, якe нaклaдae oбмeжeння нa piвeнь викopиcтaння ïx влacтивocтeй, внacлiдoк нeдocкoнaлocтi тexнoлoгiчниx пpoцeciв збaгaчeння тa пepepoбки, icнyючoгo piвня мopaльнoгo тa фiзичнoгo знocy oблaднaння, нeпoвнoгo циклу oбpoбки, зaвepшeння яшго викoнyeтьcя зa мeжaми iнтepeciв влacникa pecypcy.
Ha ц1й cтaдiï pecypc вжe пpиймae yчacть у фopмyвaннi нe т1льки гpoшoвиx, aлe й тoвapниx пoтoкiв тepитopiï. У тoй жe 4ac, пoтeнцiaл дaнoгo pecypcy пpиймae yчacть у фopмyвaннi пoтeнцiaлy тepитopiï вжe oпocepeдкoвaнo, ocкiльки caм pecypc нa ц1й cтaдiï являе coбoю eлeмeнт виpoбничoï cиcтeми пiдпpиeмcтвa oбpoбнoï пpoмиcлoвocтi, a нe oкpeмий o6'e^ (зa виняткoм випaдкy, кoли вш являе coбoю гoтoвy пpoдyкцiю, як нaпiвфaбpикaт нa пpoдaж). Змiнa йoгo пoтeнцiaлy в пpoцeci oбpoбки, збaгaчeння, тpaнcпopтyвaння викoнyeтьcя зa yчacтю iншиx pecypciв, у пepшy чepгy тpyдoвиx.
Пoтeнцiaл тpyдoвиx pecypciв пiдпpиeмcтвa являе co6ok> влacтивicть пepcoнaлy (у cклaдi якoгo вiдcyтнi бeзpoбiтнi, нeпpaцюючi пeнcioнepи, д1ти дo в1ку, зaзнaчeнoгo зaкoнoдaвcтвoм), cтвopювaти нoвий мaтepiaльний a6o нeмaтepiaльний пpoдyкт.
В1д пoтeнцiaлy нaceлeння тepитopiï в1н вiдpiзняeтьcя у пepшy 4ep^ тим, щo нe вpaxoвye пoкaзникa cпoживaння, ocкiльки вoнo oпocepeдкoвaнo poзмipoм зapoбiтнoï плaти нa дaнoмy пiдпpиeмcтвi, кpiм тoгo poзpaxyнoк викoнyeтьcя нa oднoгo пpaцюючoгo зa cпиcкoм.
Для вимiрювaння властивост ресурсу до виконання певних не творчих дш (звичайно за регламентом обслуговування машин та мехaнiзмiв) використовуються натуральн трудовi показники, з визначенням витраченого або розрахункового фонду робочого часу (iнодi визначаеться як трудовий потен^ал [3]). Даний пщхщ базуеться на принципах витратного пщходу до оцшки ресурсу. Застосовуеться найчаспше у плaнувaннi режиму роботи aнaлiзовaного об'екту, або у ходi aнaлiзу витрат робочого часу. За алгоритмом визначення даного показника як потен^алу, вш може визначатися лише умовно для обмеженого кола питань.
Визначення властивост ресурсу виконувати склады операцп з застосування спе^альних знань реaлiзуеться за якiсними показниками - сшввщношенням окремих кaтегорiй прaцiвникiв з урахуванням квaлiфiкaцiТ. У роботах, присвячених цш проблемi, така влaстивiсть iнодi визначаеться у якост кадрового потенцiaлу [3]. Показники вимiру у цьому рaзi переважно вiдноснi, якi характеризують питому вагу окремих категорш прaцiвникiв у загальному склaдi ресурсiв, або умовш, якi вiдобрaжaють рiвень квaлiфiкaцiТ' за розрядом, кaтегорiею тощо. Цi показники не можуть бути зaстосовaнi до узагальнено'Т оцiнки потенцiaлу. Вони базуються на принципах оцшки ресурсу методами порiвняння, що у даному випадку некоректно нав^ь за усередненими показниками, осктьки розмiр можливоТ помилки е сшвставним з основним значенням показника.
У межах пщприемства iз загального трудового ресурсу населення територп виокремлюеться трудовий ресурс певно'Т едностi оаб - персоналу пiдприемствa, який мае окремi вaжливi для визначення його потен^алу характеристики. Усi особи у склaдi персоналу е зайнятими хоча б частково або час вщ часу (на вщмшу вiд населення територи), але результат втiлення потен^алу кожноТ' особи визначити дуже складно, осктьки звичайн характеристики, тaкi як рiвень освiти, розряд, кaтегорiя, стать пра^вника зовсiм не завжди визначають рiвень потенцiaлу i його використання, а коло обов'язш окремоТ особи майже школи не забезпечуе умов його розвитку та реaлiзaцiТ'.
Потен^ал грошових ресурсiв вiдобрaжaе Т'х властивють забезпечувати реaлiзaцiю обмiнних процесiв у товарно-грошових вщносинах на рiвнi уах функцiонaльних систем пiдприемствa, функцiй розподту результaтiв, iнвестувaння та iнших видiв дiяльностi.
Внaслiдок унiверсaльностi даного ресурсу, його потен^ал е незмiнним як властивють, але ктькють мaтерiaльного ресурсу, на який може здшснюватись грошовий обмш, залежатиме не тiльки вщ обмежень, якi накладае фактор рухомост курсу валют, але й вщ впливу фактору спiввiдношення попиту та пропозици на мaтерiaльний ресурс у процес купiвлi-продaжу. Рiвень реaлiзaцiТ потен^алу фiнaнсових ресурсiв обмежуеться лише порiвняльною ефективнiстю застосування у рiзних сферах виробництва та споживання. Як ушверсальний ешвалент iнших видiв ресурсiв, грошi е у певнiй мiрi немaтерiaльним об'ектом (за винятком грошових одиниць, виготовлених iз дорогоцiнних метaлiв).
Потен^ал продукцп вiдобрaжaе влaстивостi важливого часткового елементу системи виробництва та збуту при переходi готових виробiв iз стану «продукцiя» до стану «товар» забезпечувати покращення Т'х вихщних пaрaметрiв (швидкостi, потужностi, кaлорiйностi, собiвaртостi, тощо) та розширення (стаб^заци) власного сегменту ринку.
Техшчний потенцiaл продукци у сферi Т'Т виробництва характеризуеться показниками трудомюткосп, технологiчностi, мaтерiaлоемностi, енергоемностi тощо. Вш залежатиме вiд рiвня прогресивност застосованих зaсобiв виробництва та технологш, але внутрiшня влaстивiсть продукту формуеться зi створенням його структури, складу, конструкцп (для складних технiчних виробiв), оскiльки саме конструкцiя та обран вихiднi мaтерiaли визначають подальший вибiр технолог^ та рiвень витрат на виготовлення. При переходi iз сфери виробництва до сфери реaлiзaцiТ' оцшка потенцiaлу продукцiТ' повинна базуватися на рiвнi вiдповiдностi вихiдних пaрaметрiв виробу вимогам ринку. У сферi реaлiзaцiТ' потенцiaл продукцiТ', як товару, може визначатися сшввщношенням максимального випуску продукци за потужностями пщприемства та максимального обсягу Т'Т реaлiзaцiТ' у вартюному виразк У виглядi нaпiвфaбрикaтiв та комплектуючих виробiв продукцiя, готова виробництвом на даному пщприемства мае у сферi Т'Т виробництва усi перелiченi вище ознаки, але при переходi до стад^ «товар» Т'Т властивосп обмежуе вже iнший ринок, вона приймае участь у формуванш шших товарних потокiв (переважно товарних потомв мiж окремими пiдприемствaми - учасниками коопераци у ходi реaлiзaцiТ' повного циклу виготовлення шшо'Т продукцiТ' за коопера^ею). Рiвень обмежень на потен^ал даного товару залежить вiд його ушверсальностк
Пoтeнцiaл гoтoвиx виpoбiв кiнцeвoгo cпoживaння oцiнюe cпoживaч з тoчки зopy вiдпoвiднocтi якicниx тa пpoфiльниx виxiдниx пoкaзникiв йoгo пoтpeбaм. У cфepi виpoбництвa тa peaлiзaцiï oцiнкa бyдyeтьcя з точки зopy влacникa (пiдпpиeмcтвa виpoбникa) як для будь якoгo iншoгo тoвapy. Оcoбливicтю визнaчeння пoтeнцiaлy гoтoвиx виpoбiв кiнцeвoгo cпoживaння е то, щo piвeнь йoгo викopиcтaння бтьш знaчнoю мipoю зaлeжить в1д змши пoтpeб тa вимoг cпoживaчa. Пpиcкopeння нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy пopoджye нoвi пoтpeби, пpo як1 paнiшe cпoживaч нe мaв нaвiть уяви. Heпpямa кoнкypeнцiя тoвapiв (нaпpиклaд cпopтивниx тoвapiв тa eлeктpoнниx пpилaдiв дoзвiлля) нaклaдae дoдaткoвi oбмeжeння нa piвeнь peaлiзaцiï ïx пoтeнцiaлy зa oбcягoм. Bдocкoнaлeння тexнoлoгiй тa кoнcтpyкцiй виpoбiв являе coбoю фaктop oбмeжeння peaлiзaцiï пoтeнцiaлy в нacлiдoк пoяви тoвapiв зaмiнникiв.
№йбшьшу кiлькicть oбмeжeнь нa peaлiзaцiю пoтeнцiaлy пpoдyкцiï пiдпpиeмcтвa нaклaдaють гeoгpaфiчнi, coцiaльнi, пoлiтичнi фaктopи, пpи цьoмy нaявнicть пepeвaг внyтpiшнix влacтивocтeй гoтoвиx виpoбiв кiнцeвoгo cпoживaння нe зaвжди нaдae пepeвaгy у пpoцeci peaлiзaцiï пoтeнцiaлy тoвapy зa йoгo oбcягoм.
Пoтeнцiaл нeмaтepiaльниx oб'eктiв, як пpoдyктy iнтeлeктyaльнoï пpaцi, xapaктepизyeтьcя тaкoю ocoбливicтю, як вiдcyтнicть мaтepiaльнoгo нociя. З цьoгo випливae, щo нa вiдмiннicть вщ мaтepiaльниx oб'eктiв, дaний пoтeнцiaл нe мoжнa змiнювaти шляxoм зм1ни cтpyктypи тa якocтeй нociя. У пeвнiй мipi нocieм нeмaтepiaльниx oб'eктiв е cвiдoмicть oбiзнaнoï з цьoгo питaння гpyпи людeй, пeвнoï ayдитopiï, ^ц1уму у cвiтoвиx мacштaбax, тaким чинoм, в1дд1лити внyтpiшню cтpyктypy нeмaтepiaльнoгo o6^^y з йoгo влacтивocтями в1д зoвнiшньoгo cepeдoвищa у ц1й cитyaцiï нeмoжливo. Питaння впeвнeнoгo визнaчeння вeличини тa piвня викopиcтaння пoтeнцiaлy нeмaтepiaльниx oб'eктiв являе coбoю cклaднe зaвдaння, яш щe пoтpeбye виpiшeння.
Пoтeнцiaл пpoдyкцiï виpoбничoгo пpизнaчeння пoeднye у co6i влacтивocтi oб'eктy як1 мoжyть пpoявитиcь у cфepi йoгo виpoбництвa, у cфepi peaлiзaцiï нa pинкy як тoвapy тa у cфepi нoвoгo виpoбництвa, дe piвeнь викopиcтaння пoтeнцiaлy ïï кoнcтpyкцiï (cтpyктypи, фaктypи тoщo) зaлeжить гoлoвним чинoм в1д cтyпeню peaлiзaцiï пpинципy нaйкpaщoгo викopиcтaння. Ta^ пpoдyкцiя нaйчacтiшe являе coбoю cклaднi тexнiчнi cиcтeми (вepcтaти, aвтoмoбiлi, eлeктpoннa aпapaтypa), як1 мoжyть peaлiзyвaти cвiй пoтeнцiaл щe й нa втopиннoмy pинкy пicля зaкiнчeння cтpoкy кopиcнoгo викopиcтaння зa мicцeм пepшoгo пpидбaння.
Пoтeнцiaл cклaдoвиx eлeмeнтiв виpoбничиx cиcтeм peaлiзyeтьcя впpoдoвж пepexoдy «виpiб - тoвap - виpoбничi фoнди», пpи цьoмy змiнюютьcя cyб'eкти дiaгнocтики, oцiнки, yпpaвлiння. Biдпoвiдним чинoм poзпoдiляютьcя й peзyльтaти peaлiзaцiï пoтeнцiaлy. Об'eднaння oкpeмиx cклaдoвиx eлeмeнтiв у cиcтeмy пopyшye eфeкт cинepгiï, зa яким у cиcтeмi мoжyть з'явитиcя влacтивocтi, якиx нe бyлo у oкpeмиx eлeмeнтiв, збiльшитиcь cпiльнi влacтивocтi eдинoгo ц^т пo вiднoшeнню дo пpocтoï cyми пoтeнцiaлiв cклaдoвиx eлeмeнтiв cиcтeми, oбмeжитиcь piвня викopиcтaння пoтeнцiaлy кoжнoгo oкpeмoгo eлeмeнтy. Зaгaльний пoтeнцiaл тaкиx ^^шм звичaйнo е oб'eктoм дiaгнocтики тa yпpaвлiння.
Пoтeнцiaл цiлicнoгo мaйнoвoгo кoмплeкcy визнaчaeтьcя зa нaтypaльним вимipoм як йoгo пpoпycкнa cпpoмoжнicть пpи вигoтoвлeннi пeвнoгo виpoбy (a6o пpoдyктy - типoвoгo пpeдcтaвникa ycieï acopтимeнтнoï фупи), тa у вapтicнoмy виpaзi для визнaчeння ц1ни пpoдaжy oб'eктa шляxoм вpaxyвaння йoгo пoтeнцiaлy пpи викopиcтaннi peзyльтaтнoгo пiдxoдy дo oцiнки.
Bизнaчeння зa нaтypaльним вимipoм звичaйнo викoнyeтьcя opгaнiзaцieю -пiдpядникoм, який будуе цeй кoмплeкc нa пpoдaж, a6o пoкyпцeм poзфopмoвaнoгo пiдпpиeмcтвa пpи зм1н1 йoгo пpoфiлю. Bapтicнa oцiнкa нa цeй 4ac викoнyeтьcя згiднo дiючoгo зaкoнoдaвcтвa бeз вpaxyвaння вapтicнoгo eквiвaлeнтy пoтeнцiaлy цiлicнoгo мaйнoвoгo кoмплeкcy, aлe пpи зacтocyвaннi peзyльтaтнoгo пiдxoдy вpaxoвyeтьcя пpинцип нaйкpaщoгo викopиcтaння oб'eктy.
Пoтeнцiaл фyнкцioнaльниx cиcтeм пiдпpиeмcтвa [3] мoжнa визнaчaти зa piвнeм зaбeзпeчeнocтi викoнaння ïx функц1й тa у пopiвняннi з 1ншими фyнкцioнaльними cиcтeмaми виключнo з мeтoю дiaгнocтики тa пoдaльшoгo yдocкoнaлeння нociя. Taк нaпpиклaд, cиcтeмa yпpaвлiння пiдпpиeмcтвoм пoвиннa вiдпoвiдaти типу тa мacштaбaм виpoбництвa (зa cтpoкaми peaгyвaння тa викoнaння yпpaвлiнcькиx дш), кiлькocтi пpaцюючиx (зa нopмaтивaми cпiввiднoшeння yпpaвлiнcькoгo тa виpoбничoгo пepcoнaлy)
тoщo [2].
Пoтeнцiaл кpa'ïни тa мiжнapoдниx oб'eднaнь вpaxoвyeтьcя як зoвнiшнiй фaктop пpи плaнyвaннi зaxoдiв пoкpaщeння викopиcтaння тa poзвиткy пoтeнцiaлy тepитopiï ^гюну) тa пiдпpиeмcтвa. Taкa oцiнкa здiйcнюeтьcя пpи визнaчeннi peйтингiв кpa'ïн (звичaйнo зa виcнoвкaми мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, ям нe мaють влacнo'ï мeтoдики визнaчeння пoтeнцiaлy) i мoжe cлyгyвaти opieнтиpoм пpи пoбyдoвi дoвгoтpивaлиx пpoгpaм poзвиткy. Taким caмe чинoм мoжe бути вpaxoвaнo вплив пoтeнцiaлy тpaнcнaцioнaльниx oб'eднaнь, aлe з пoпpaвкoю нa тe, щo визнaчeння пoкaзникiв ïx дiяльнocтi, якe здiйcнюeтьcя нeзaлeжними eкcпepтaми, лишe в дeякiй мipi вм1щую oкpeмi eлeмeнти як1 мoжнa iнтepпpeтyвaти як xapaктepиcтики пoтeнцiaлy. У cвiтoвiй пpaктицi нaцioнaльнe зaкoнoдaвcтвo жoднoï кpaïни нe зacтocoвye тepмiнoлoгiï з визнaчeння пoтeнцiaлy, нe нaдae тлyмaчeння вид1в пoтeнцiaлy, пepeлiк якиx iнoдi нaвoдитьcя зa тeкcтoм, нe peглaмeнтye мeтoдикy poзpaxyнкy вкaзaниx пoкaзникiв. Cфepoю зacтocyвaння пoкaзникiв пoтeнцiaлy тepитopiï тa ïï oкpeмиx oб'eктiв е oцiнoчнa дiяльнicть, плaнyвaння пoкpaщeння викopиcтaння pecypciв тepитopiï, cтpaтeгiчнe плaнyвaння poзвиткy тepитopiï, yпpaвлiння пoтeнцiaлoм тepитopiï тa пiдпpиeмcтвa, cтaтиcтичний oблiк, пoдaткoвий oблiк, бyxгaлтepcький oблiк, aнaлiтичнi oгляди, пpoгнoзнi oцiнки.
У oцiнoчнiй дiяльнocтi визнaчeння вapтocтi oб'eктa викoнyeтьcя зa витpaтним aбo peзyльтaтним пiдxoдoм, a пpи нaявнocтi близькиx aнaлoгiв - зa пopiвнянням. Bитpaтний пщжд вiдoбpaжye гoлoвним чинoм вapтicть cтвopeння oб'eктy з вpaxyвaнням йoгo знocy нa дaтy oцiнки, пpи цьoмy пepeвищeння ц1ни нaд визнaчeними витpaтaми нeявнo вiдoбpaжye eкoнoмiчний пoтeнцiaл який пoкyпeць oчiкye oтpимaти у пpoцeci eкcплyaтaцiï
oб'eктa пicля йoгo пpидбaння. Taким чинoм, дaний пщжд мicтить eлeмeнти визнaчeння пoтeнцiaлy в бaзoвoмy пepioдi тa чacткoвo в мaйбyтньoмy. Рeзyльтaтний пiдxiд cпиpaeтьcя нa aнaлiз тeндeнцiй зм1ни cтaнy у бaзoвoмy пepioдi тa пpoгнoзнy oцiнкy
пoдaльшoгo poзвиткy. Пopiвняльний пдощ нe е caмocтiйним видoм oцiнки, ocкiльки визнaчeння вapтocтi eтaлoнy вiдбyвaлocь зa oдним 1з двox poзглянyтиx вищe пiдxoдiв.
Дepжaвнe peгyлювaння oцiнoчнoï дiяльнocтi в Укpaïнi здiйcнюeтьcя вiдпoвiднo Зaкoнy Укpa'ïни «npo oцiнкy мaйнa, мaйнoвиx пpaв тa пpoфeciйнy oцiнoчнy дiяльнicть в Укpa'ïнi» N 1992-IV (1992-15) вщ 09.09.2004 [7]. 3a нaцioнaльним зaкoнoдaвcтвoм вapтicнa oцiнкa тepитopiï викoнyeтьcя лишe нa piвнi oкpeмoï д1лянки бeз нaceлeння тa eлeмeнтiв iнфpacтpyктypи, тo нaдaeтьcя мeтoдикa oцiнки зeмлi тa ï'ï пoлiпшeнь. Taким чинoм, мaeтьcя нa yвaзi, щo тepитopiя - вeликe тepитopiaльнe yтвopeння, якe нe пiдлягae пpoдaжy, тод1 як oкpeмi зeмeльнi д1лянки у ï'ï мeжax мoжyть oцiнювaтиcь нa пpoдaж. lcнye нopмaтивнo-мeтoдичнe peгyлювaння oцiнки зeмeль тa нepyxoмocтi, тoдi як oцiнкa тepитopiï тa штyчниx oб'eктiв у ï'ï мeжax пiдлягae лишe дiaгнocтицi з мeтoю пoкpaщeння викopиcтaння тa peaлiзaцiï' пoтeнцiaлy poзвиткy. Haцioнaльний cтaндapт №1 «3aгaльнi зacaди oцiнки мaйнa i мaйнoвиx пpaв» вщ 10 вepecня 2003 poкy №1440 вcтaнoвлюe пpинципи тa тepмiнoлoгiю oцiнки, нe тopкaючиcь питaнь дiaгнocтики [12]. Haцioнaльний cтaндapт №2 «Оцiнкa нepyxoмoгo мaйнa» в1д 28 жoвтня 2004 po^ №1442 peглaмeнтye, гoлoвним чинoм, oцiнкy oб'eктiв нepyxoмocтi, poзтaшoвaниx нa зeмeльнiй д1лянц1, якa нe е caмocтiйним oб'eктoм [13]. Haцioнaльний cтaндapт №3 [14] «Оцiнкa цiлicниx мaйнoвиx кoмплeкciв» в1д 29 лиcтoпaдa 2006 p. N 1655 poзглядae зeмлю лишe як cклaдoвy чacтинy цiлicнoгo мaйнoвoгo кoмплeкcy, тoбтo чacтинa тepитopiï poзглядaeтьcя як eлeмeнт штyчнoгo Цe пopoджye пeвнi пpoтиpiччя в зaкoнoдaвcтвi з питaнь oцiнoчнoï'
дiяльнocтi.
Bикopиcтaння пoкaзникiв пoтeнцiaлy oб'eктiв у oцiнoчнiй дiяльнocтi дoзвoляe зняти вкaзaнi пpoтиpiччя тa пoбyдyвaти oцiнкy нa един1й ocнoвi.
Анaлoгiчнi пpoблeми юнують вiднocнo oцiнки нeмaтepiaльниx oб'eктiв, o^^m зa вiдcyтнicтю мaтepiaльнoгo нociя вoни мoжyть poзглядaтиcя лишe як влacтивicть (aбo ïx cyкyпнicть), якa нe пiдлягae фiзичнoмy знocy, aлe мoжe пiддaвaтиcя мopaльнoмy. Жoдeн дoкyмeнт 1з oцiнoчнoï дiяльнocтi нe пepeдбaчae визнaчeння пoтeнцiaлy oб'eктa, у тoмy чи^1 нeмaтepiaльниx oб'eктiв у вигляд1 iнтeлeктyaльнoгo пpoдyктy aбo гудв1лу, як1 у знaчнiй мipi вiдпoвiдaють caмe визнaчeнню «влacтивicть», тoбтo пoтeнцiaл.
Teopeтичним пpoблeмaм визнaчeння кaдpoвoгo тa тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpиcвячeнo бaгaтo нayкoвиx пpaць (гoлoвним чинoм вiднocнo пepcoнaлy пiдпpиeмcтвa), aлe нa пpaктицi дaний пoкaзник визнaчaeтьcя лишe як cyкyпнicть xapaктepиcтик cтpyктypи кaдpiв зaгaлoм тa пpoфeciйнo-ocвiтнix xapaктepиcтик oкpeмoï ocoби. Ha вiтчизняниx
шдприемствах на цей час анал^ична робота у сферi упрaвлiння персоналом практично вщсутня.
У стрaтегiчному плaнувaннi покращення використання ресурав головна увага придтяеться територп та Т'Т надрам, як джерелу корисних копалин. З точки зору визначення потен^алу, основною властивютю такого об'екту як надра, е властивють мати у своему склaдi певну ктькють корисних копалин.
Кодекс УкраТ'ни про надра (змiнений i доповнений законом вiд 19 ачня 2006 р., Вiдомостi Верховно' Ради (ВВР) 1994, N 36, ст.340, введений в дш Постановою ВР N 133/94-ВР вiд 27.07.94, ВВР 1994, N 36, ст.341), переважно регламентуе права власност на природы ресурси та права Т'х використання. За Кодексом «Надра е виключною власнютю народу Укра'Тни i надаються ттьки у користування. Угоди або дм, якi в прямiй або прихованш формi порушують право власност народу УкраТ'ни на надра, е недшсними» [9]. Але «користування надрами» передбачае видобуток корисних копалин, пюля якого надра втрачають дану корисну властивють, при чому народ УкраТ'ни залишаеться Т'х власником, а користувач отримуе вказаш ресурси. Очевидно законодавство повинно передбачати певну компенсацш для власника (народу), яка може реaлiзувaтись шляхом рекультивацп земель, порушених у ходi видобутку, створення водоймищ на мюц вщкритих кaр'ерiв тощо.
Державне управлшня у гaлузi геологiчного вивчення, використання i охорони надр здшснюють Кaбiнет Мiнiстрiв УкраТ'ни, Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища УкраТ'ни, спе^ально уповноважений центральний орган виконавчо'Т влади з геолопчного вивчення та забезпечення рацюнального використання надр, Державний ком^ет УкраТни по нагляду за охороною пращ Рада Мiнiстрiв Республiки Крим, iншi держaвнi органи, мiсцевi Ради народних депута^в i органи виконавчо'Т влади на мюцях вiдповiдно до законодавства УкраТни [6, 10]. Вказаш органи являють собою виконавчий апарат державного управлшня, анал^ичш функци якого обмежеш, мошторинг виконання зaходiв розвщки, розробки родовищ, надання прав на видобуток не вмщуе контролю показнимв потенцiaлу надр.
У стрaтегiчному плануванш розвитку територи застосовуеться кaтегорiя «потен^ал». Згiдно Закону про стимулювання розвитку регюшв, такий розвиток досягаеться впровадженням комплексу правових, оргашзацшних, наукових, фшансових та iнших зaходiв, спрямованих на досягнення сталого розвитку,... «максимально ефективного використання потен^алу регюшв в штересах Т'х жителiв та держави в цтому» [8]. Метою стимулювання визначаеться ефективне «використання економiчного, наукового, трудового потен^алу, природних та iнших ресурав, а також особливостей регюшв для досягнення на цш основi шдвищення рiвня життя людей, оптимально'' спецiaлiзaцiТ' регiонiв у виробництвi товaрiв та послуг» [8]. 1нших посилань на окремi види потенцiaлу територи не вмщують нi сам Закон, н програми територiaльного розвитку, нi регюнальш угоди, нi методики визначення депресивних територш, нi постанова про мошторинг регюнальних покaзникiв.
Таким чином, можна стверджувати, що сучaснi методи формування регюнальних програм не мають у своТ'й основi оцiнки рiвня використання потен^алу територiТ' та потенцiaлу Т'Т розвитку, вщповщш показники не визначаються.
В управлшш потенцiaлом територiТ' та пщприемства використовуеться лише один показник «валовий регiонaльний продукт» або «валова продукцiя пiдприемствa», якi вiдобрaжують у певнш мiрi рiвень економiчного потен^алу. Система регiонaльних рaхункiв, яка передбачае визначення товарних потош, не завершена впровадженням на територи УкраТни. Прийняття управлшських рiшень та виконання управлшського впливу на основi aнaлiзу даних, ям на цей час надаються вщповщним виконавчим органам, не мае пщ собою достатнього об^рунтування.
У статистичному облку для територ^, який базуеться на статистичних зв^ах пщприемств, окремоТ' методики розрахунку покaзникiв виробничого або економiчного потенцiaлу не юнуе, хоча за окремими позицiями асортименту товaрiв наводяться дaнi у натуральному та вартюному вирaзi.
У податковому облку нi на рiвнi господарюючих суб'ек^в, нi на рiвнi контролюючих податкових оргашв не передбачено визначення податкового потен^алу. На всiх рiвнях визнають недосконaлiсть дiючого нaцiонaльного податкового законодавства, але системного aнaлiзу об'ек^в оподаткування не виконуеться. Зaлежнiсть загального обсягу
надходжень до бюджету вщ рiвня ставок податш, Тх виду, бази оподаткування недостатньо вивчена, методики визначення об'ек^в оподаткування недостатньо обфунтоваш. Таким чином, нав^ь базовi елементи системи визначення показниш податкового потенцiалу не розраховуються, перспективи формування бюджетiв усiх рiвнiв визначаються зi значними вiдхиленнями вщ фактичних результатiв, але корективи у методики прогнозування на цш пiдставi не вносяться.
У бухгалтерському облку категорiя потенцiал не використовуеться принципово, осктьки даний вид облiку спрямовано лише на фактичш результати. Анал^ичну складову бухгалтерського облiку на бшьшосп дiючих пiдприемств УкраТни на цей час зведено нашвець. В умовах кризи втратило свое значення нав^ь визначення виробничоТ потужностi окремих виробництв. Малий бiзнес взагалi не виконуе подiбнi аналiтичнi роботи, оскiльки готовi методики на таких пiдприемствах, як i аналiтичнi пiдроздiли, вiдсутнi.
Велика ктькють факторiв, що потребують врахування при побудовi алгоритму розрахунку такого показника як потен^ал, неоднозначнiсть Тх взаемозв'язкiв, рiзноманiтнiсть об'ектiв дiагностики, оцшки, управлiння потребують бiльш докладного аналiзу зв'язку потенцiалу таких об'ектiв як територiя та пiдприемство, але загальна структура потен^алу залишаеться незмiнною:
Пе = пр + ПГ х к1Сп1 + ПГ х к1Сп2 + ПГ х кр - Пб х кв1р, (1)
де Пе - економiчний потен^ал об'екта у експлуатацiТ;
Пр - реалiзований економiчний потенцiал об'екта у експлуатаци, визначений з врахуванням тенденцш до змiн, що склалися у базовому та поточному перад;
През - резервний потенцiал, який може бути реалiзований у поточному та прогнозному пер^ з врахуванням додаткових витрат на його реалiзацiю;
Пнеадл - надлишковий потенцiал об'екта, який може бути реалiзований у поточному та
прогнозному перад шляхом впровадження оргашзацшно-техшчних заходiв з розширення ринку збуту у межах достатньоТ ефективност капiтальних вкладень на реалiзацiю;
Прозв - потен^ал розвитку об'екта, який може бути реалiзований у поточному та
прогнозному перад шляхом впровадження оргашзацшно-техшчних заходiв з вдосконалення внутршньоТ структури носiя у межах достатньоТ ефективност капiтальних вкладень на реалiзацiю з врахуванням витрат на пщтримку доцiльного рiвня нереалiзованого потенцiалу розвитку;
П3еб - потен^ал збитковостi об'екта, який визначаеться як сума непродуктивних
витрат на запоб^ання реалiзацiТ економiчних загроз у поточному та прогнозному пер^ шляхом впровадження органiзацiйно-технiчних заходiв з боку внутрiшнiх та зовшшшх факторiв з врахуванням вiрогiдностi настання небажаних ситуацш (мае вiд'емне значення);
ксп„\ - коефiцiент врахування питомоТ ваги ^еТ частини резерву, яка може бути використана без загрози реалiзацiТ' потен^алу збитковостi об'екта;
кс„2 - коефiцiент врахування питомоТ ваги ^еТ частини надлишку, яка може бути
використана з достатшм рiвнем рентабельное™ у новiй кон'юнктурi ринку, створенш шляхом вдосконалення продукцiТ, реклами тощо;
кр - коефiцiент врахування питомоТ ваги ^еТ частини iснуючого потен^алу розвитку
об'екта, яка забезпечена матерiальними, трудовими та фiнансовими ресурсами з врахуванням необхщносп пiдтримки нереалiзованого потен^алу подальшого розвитку на майбутне;
квр - коефiцiент вiрогiдностi реалiзацiТ потен^алу збитковостi у поточному та прогнозному перюдк
Слiд зазначити, що розрахунки таких складових потен^алу, як потен^ал розвитку, надлишковий потенцiал об'екта, який може бути реалiзований у поточному та прогнозному перюд^ резервний потен^ал, який може бути реалiзований у майбутньому,
потребуватимуть каштальних вкладень на свою реалiзацiю, як i потенцiал збитковост об'екта, запобiгання реалiзацN якого також потребуватиме витрат.
Ступшь доцшьноТ' повноти реалiзацil вказаних заходiв може визначатись i3 застосуванням ABC аналiзу за дiаграмою Парето. Середнi строки окупностi та розрахунковi значення припустимого рiвня ефективност капiтальних вкладень можуть встановлюватись розрахунком показникiв порiвняльноl ефективностi. У цьому питаны також юнують певнi ускладнення. Iснуючi методики застарiли й вщображують умови, за яких фiнансування заходiв вiдбувалось переважно через державний бюджет, то лише держава встановлювала вщповщж нормативнi коефiцieнти ефективностi, недотримання яких означало переорieнтацiю грошових потокiв на т об'екти, де забезпечувався потрiбний рiвень прибутку на вкладенi кошти.
При переходi до ринкових вщносин, у сферi державного регулювання каттальних вкладень в УкраМ залишилися ттьки питання вiдбору найбiльш ефективних швестицшних проектiв, для розробки й реалiзацil яких може бути надана державна шдтримка. У зв'язку iз цим, дослщження в областi визначення ефективност й вiдповiднi новi публкаци практично вщсутж. Затяжна криза нацiональноl економки не дозволяе застосовувати критери ефективност для оцiнки й вибору варiантiв розвитку, оскiльки основним (а часто i единим) критерiем у цей час е розмiр доступного фшансування проекту. 3. У малому бiзнесi практично немае фахiвцiв, що мають навички розрахункiв ефективностi, у зв'язку з мiнiмiзацiею апарата керування, а велика рiзноманiтнiсть об'ектiв ускладнюе розрахунки.
Лтература
1. Бачевський Б. G. Визначення потенц1алу 1нфраструктури територ1Т [Електронний ресурс] / Бачевський Б. Е., Бачевський О. Б., Яцура G. А. // Схщноукрашський нац1ональний ун1верситет 1м. В. Даля, м. Луганськ [2011-10-1]; [УДК 621:382]. -http://www.old.econ.pu.ru/files/03 1129824418.pdf.
2. Бачевський Б. G. Мехашзм реал1заци потенц1алу п1дприемства: рег1ональний зб1рник наукових праць з економки / Б. G. Бачевський, О. В. Перепелюкова // Донецький економ1ко-гуман1тарний 1нститут МОН Украши; 1нститут економ1ко-правових досл1джень НАН Украши. - Вип. 2 (23). -Донецьк : ДЕГ1, 2007. - С. 262-265.
3. Бачевський Б. G. Потенц1ал i розвиток пщприемства: Навч. пос. / Бачевський Б. G., Заблодська I. В., Решетняк О. О. - К. : Центр учбовоТ л^ератури, 2009. - 400с.
4. Бачевский Б. G. Розробка програми використання та розвитку потен^алу репону / Бачевский Б. Е., Заблодська 1.В., Дзонь В.М. // Репональний збiрник наукових праць з економки «Прометей».
- 2010. - № 1(31). - С. 56-63.
5. Бланк I. А. Финансовый менеджмент: учеб. Курс / Бланк I. А. - К. : Ника-Центр, 1999. - 528 с.
6. Закон Украши «Про державну геолопчну службу Украши»: за станом на 01.01.2011 р. / Верховна Рада Украши. - № 1216-XIV. - (Закони Украши).
7. Закон Украши «Про оцшку майна, майнових прав та професшну оцшочну дiяльнiсть»: за станом на 01.01.2013р. / Верховна Рада Украши. - № 2658-14. - (Закони Украши).
8. Закон Украши «Про стимулювання розвитку регюшв»: за станом на 01.01.2012 р. / Верховна Рада Украши. - № 2850-IV. - (Закони Украши).
9. Кодекс Украши Про надра: за станом на 06.05.2012 р. / Верховна Рада Украши. - № 132/94-ВР.
- ^блютека офщмних видань).
10. Наказ «Про затвердження Положення про стади геологорозвщувальних роб^ на твердi корисш копалини»: за станом на 15.02.2000 р. / Ком^ет Украши з питань геологи та використання надр.
- № 19.
11. Наказ «Про Порядок нормативнот грошово! оцшки земель стьськогосподарського призначення та населених пункпв»: за станом на 27.01.2006 р. / Державний комтет Украши по земельних ресурсах. - № 18/15/21/11.
12. Постанова «Про затвердження Нацюнального стандарту № 1 «Загальш засади оцшки майна i майнових прав»: за станом на 10.09.2003 р. / Кабшет МУст^в Украши. - № 1440. -(Нацюнальний стандарт Украши).
13. Постанова «Про затвердження Нацюнального стандарту № 2 «Оцшка нерухомого майна»: за станом на 28.10.2004 р. / Кабшет МУст^в Украши. - № 1442. - (Нацюнальний стандарт Украши).
14. Постанова «Про затвердження Нацюнального стандарту № 3 «Оцшка цтюних майнових комплекав»: за станом на 29.11.2006 р. / Кабшет Мiнiстрiв Украши. - № 1655. - (Нацюнальний стандарт Украши).
15. Система национальных счетов [Електронный ресурс]. - 1993. -
http://masters.donntu.edu.ua/2007/kita/bolkunevich/librarv/sns.htm.
Аннотация. И. В. Заблодская, Б. Е. Бачевский, Е. А. Решетняк Структура потенциала территории и ее составных элементов. Определение структуры потенциала территории согласно предлагаемому алгоритму и разработка программ регионального развития с использованием данного подхода к ее оптимизации позволяет снизить риск возникновения и развития кризисных явлений на уровне национальной экономики. Ключевые слова:, потенциал, регион, ресурс, инфраструктура, предприятие.
Abstract. I. V. Zablodcka, B. E. Bahevckiy, O.O. Resnetniak Structure potential territory and its
component elements. Determining the structure of the potential area under the proposed algorithms and the elaboration of programs for regional development, using this approach to optimize it to reduce the risk of occurrence and enhancement of the crisis at the level of the national economy. Keywords: potential, region, territory, resources, infrastructure, enterprise.
Поступила в редакцию 18.04.2013
