CC BY
15
зовать комплекс индикаторов определения приоритетной модернизации инфраструктурных секторов.
Определение приоритетности в развитии конкретных секторов производственной инфраструктуры следует осуществлять на основе соответствующего вектора показателей-индикаторов, выделяя те из них, которые на системном уровне характеризуют итоговый экономический результат инновационного обновления инфраструктурных комплексов.
При окончательном решении относительно определения преимуществ в развитии и модернизации секторов производственной инфраструктуры следует учитывать и другие факторы, которые не полностью формализируются, но ощутимо влияют на эффективность их деятельности. Например, надежность работы производственной инфраструктурной системы будет способствовать замещению импортируемых дефицитных ресурсов и активизации внутреннего рынка.
Стратегические направления относительно развития и модернизации инфраструктурных производственных комплексов следует разрабатывать комплексно с определением выбора приоритетных направлений их развития, как важных факторов осуществления государственной инновационной стратегии модернизации мощных системообразующих секторов отечественной экономики. Определение приоритетности развития инфраструктурных секторов выполнялось по индикаторам, которые учитывают: масштабы выпускаемой ими продукции (услуг) и произведенный ВВП, объем инвестиций на единицу ВВП, вклад рассматриваемого сектора в прирост ВВП страны на основе уменьшения инфраструктурных расходов на единицу продукции, а также характеризует результативность деятельности инфраструктурных секторов.
По определенным критериям была установлена следующая ранжировка инфраструктурных секторов относительно приоритетности их развития и модернизации: на первом месте - деятельность транспорта; на втором - производство и распределение электроэнергии и на третьем - деятельность почты и связи.
То есть, приоритетность в развитии и модернизации производственных инфраструктурных секторов формируется на основе системы критериев (показателей), которые больше всего способствуют росту национальной экономики, повышению ее эффективности и конкурентоспособности, а также отвечает более весомому вкладу этих секторов в обеспечении устойчивого развития отечественной экономики при условии повышения экономической, энергетической и экологической безопасности страны.
Список использованных источников
1. Офнка технйко-економтного стану об'ектв ¡нфраструктури та виробничих фондв Украпни / Б.М. Данилишин, М.А. Хвесик, М.Х. Ка-рецький, О. Дацм. - Донецьк: Юго-Восток,2008. - 374 с.
2. Прашвл Б.З , Галиновський 6.I., Чирюн Б.П. 1нфраструктура паливно-енергетичного комплексу Украпни та ïï регюнлв: стан, про-блеми та основы напрями розвитку /за редакцию д.е.н., проф., академ^а НАН Украпни Б.М. Данилишина / Видавництво ТОВ «Формула-1» м. Ки'в. 2011. - С. 272.
3. Катсу Ш. Чем международный опыт может быть полезным для развития инфраструктуры в России? /Электронный ресурс: http/ web.worldbank.org/wbsite/EXTERNAL/BANCOMUNDIAL/NEWSS PANISH/0,,contentMDK:214812~menuPK"34370~piPK42770~th eSitePK:1074568,00htm/.
4. Шульгин И.В. Инфраструктура науки в СССР. АН СССР. Институт истории естествознания и техники. - М.: Наука. - 1988. - С 20.
5. Орешин В. Развитие инфраструктуры и модернизация. -М. Экономист, №12, 2012. - С. 21-27.
6. Кондратьев В. Инфраструктура и экономический рост. - М.: Мировая экономика и международные отношения, №11, 2011. - С. 18-24.
7. Засади модернкзаци виробничо''' ¡нфраструктури Укра'ни. Кол. монографи. За редакцию канд. екон. наук Б.З. Прашвт та канд. екон. наук О.1. Никифорук. Нацюнальна академи наук Украпни ДУ «1нститут економки та прогнозування» Ки'в. 2014. - С. 275.
8. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.ukrenergo. energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_ id=97081&cat_id=33493
Н.В. КОНДУКОЦОВА, аспирантка, НДЕ1 Мнекономрозвитку / торпвл Укра'ни
Структура мониторингу та оцшювання виконання державних програмних докуменлв розвитку реального сектору економши
Розглядаються методичн/ аспекти структури мониторингу та основних пщход/в щодо оцнювання програмних докумен-тв розвитку реального сектору економки. На основ/ проведених узагальнень пропонуються висновки та рекомендацИ' щодо формування системи мониторингу та оцнювання реал'зацп програм розвитку.
Ключов1 слова: мониторинг, методи оцнювання, виконання, програмн/ документи, реальний сектор, розвиток економки.
Н.В. КОНДУКОЦОВА, аспирант, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
Структура мониторинга и оценки исполнения государственных программных документов развития реального сектора экономики
Рассматриваются методические аспекты структуры мониторинга и основных подходов к оценке программных документов развития реального сектора экономики. На основе проведенных обобщений предлагаются выводы и рекомендации по формированию системы мониторинга и оценки реализации программ развития.
Ключевые слова: мониторинг, методы оценки, исполнения, программные документы, реальный сектор, развитие экономики.
© Н.В. КОНДУКОЦОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 11 (174)/2015 51
N. KONDUKOTSOVA, a graduate student NDEI
The structure of the monitoring and evaluation of implementation of state program documents of the real economy
The methodical aspects of monitoring structure sand the main approaches to the evaluation of program documents of development of the real economy. On the basis of generalizations offered conclusions and recommendations on the formation of the monitoring and evaluation of development programs.
Keywords: monitoring, assessment methods, implementation, policy documents, the real sector economy.
Постановка проблемы. Одна з нагальних проблем державного управлЫня в Укра'У - пщвищення його ефективносл. Сучасн пщходи до розумЫня сутност ефективного управлЫня визначають його як пол1тико-адмУстративний цикл д1яльносп оргаыв влади, за якого визначаються цл й завдання стратепй i програм дм у р1зних сферах, передбачаються гнучк вар1анти дм та ресурсного забезпечення для ix досягнення, i, зокрема, до програми вносять показники и результативностi [2].
Формування економiчноí полiтики, в тому числi оцЫка ¡Т впливiв при програмуваннi розвитку економки в кризових умовах, е актуальним i необxiдним завданням. Особливо важ-ливим стае вiдображення результа^в економiчноí полiтики, спрямовано'' на стимулювання економiчного зростання, роз-роблення методично'' бази оцЫки очiкуваниx результатiв вщ заxодiв полiтики i вiдбiр найбтьш ефективних заxодiв, врахо-вуючи ix вплив на основы макроекономiчнi показники.
В Укра'У реформування управлЫсько''' дiяльностi роз-почалося в 2004 роц з упорядкування пiдxодiв до формування державних цтьових програм, розроблення паспор^в бюджетних програм. Зокрема, прюритетним було завдання розробити систему контролю за вчасним виконанням захо-дiв i завдань програм, цiльовим використання видтених для програми ресурсiв, досягненням передбачених цтьових по-казникiв [7]. Водночас брак чггко' методики визначення цЬ льових показникiв та ix подальшого монiторингу вказуе на актуальысть розроблення такого iнструментарiю.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблемы. Öi-льовому програмуванню присвячено науковi прац бага-тьох вiтчизняниx економiстiв i науковцiв у галузi державного управлЫня. Програми соцiально-економiчного розвитку ви-вчають В.Ф. БеседЫ Т. Желюк, В. Переверзев, В. Савченко, Б. Щуюн, А. Циганюк. Програми мiсцевого розвитку дослЬ джуе I. Пiлунський, а державы со^альы програми е об'ектом наукового iнтересу О. Макарово' Прихильниками структур-но-органiзацiйного пiдxоду до розумЫня меxанiзму державного контролю е В. Авер'янов, О. Коротич, В. Малиновський, Н. Нижник, Р. Рудыцька, Ю. Туркова та iншi науковцк
Закордоннi фаxiвцi вважають, що необхщним елементом мае стати монiторинг i контроль за виконанням програм. У зв'язку з цим великого значення набувае розробка яюсно''' системи оцг нювання ''х результативностi. Оцiнювання програм, за фор-мулюванням шведського вченого Е. Ведунга, - це ретельне, ретроспективне визначення переваг, вартостi й цЫносп адмУ-стрування, результатiв i наслiдкiв дiй урядових установ, яке мае значення для майбутых практичних ситуацм [1, с. 239].
Метою статп е формування методичних пщходв щодо системи оцiнювання програм розвитку реального сектору економки.
Аналiз нормативно-правово' бази Укра'ни дае пщстави визначити нинiшнi можливостi та проблеми в правовому за-
безпечены проведения мониторингу й оцЫювання програм-них докуменлв. Базовий закон про державы цтьов1 програми, прийнятий у 2004 роц1, передбачае контролювання виконання програм. Завданнями такого контролю, окр1м вчасного виконання заход1в та цтьового використання ко-|±тв, е досягнення цтьових показниюв. Однак на практик пщ час контролю основну увагу придтяють саме фактов! виконання заход1в та цтьовому витрачанню бюджетних ресур-с1в. Методолопя розроблення та впровадження мониторингу досягнення цтьових показниюв офщйно не визначена [4].
Виклад основного Marepiany. Моыторинг реал1зац1У програмних докумен^в розвитку реального сектору еконо-мки ор1ентований на ранне попередження виникнення проблем i вщхилень ходу реал1зацГ| вщ запланованого.
Об'ектом мониторингу е значення показниюв (¡ндикатор!в) програми розвитку реального сектора, хщ реал!зацГГ вщо-мчих цтьових програм та основних заход!в, щодо ¿'х реал!за-ц!Т вщповщно до встановлених термУв.
ЗмЫа термУв i вартост реал!зацГ' заход!в, що вплива-ють на реал!зац!ю основних параметр!в державно' програми розвитку реального сектору, вимагае коригування державно' програми розвитку реального сектору.
Моыторинг реал!зацГ' державних програмних докумен-т!в розвитку реального сектору здмснюеться МУстерством економ!чного розвитку i торпвл!, на основ! даних офщмного статистичного спостереження, р!чних звтв про хщ реал!зацГ' i оцЫку ефективност та результативности доповщей вщповЬ дальних виконав^в про хщ реалЬацп, звтв про хщ реал!за-ц!'' державних цтьових програм, доповщей про результати та основы напрямки д\яльност центральних оргаыв виконавчо' влади, ¡нших звтв i доповщей, що готуються за дорученнями Президента Укра'ни та уряду.
Процес мониторингу складаеться з певних етаыв (табл. 1).
До завдань моыторингу та оцЫювання програм розвитку реального сектору вщносяться:
- перев!рка фЫансування певних заход!в, включаючи ефективысть використання бюджетних коштiв;
- визначення стану реалiзацiï запланованих завдань та заход!в програми розвитку реального сектору;
- уточнення або перегляд перелку та ресурсного забезпечення заход!в програми розвитку реального сектору, ме-хаызм!в ïï реалiзацiï;
- уточнення прогнозних даних для показниюв (iндикаторiв) реалiзацiï програми розвитку реального сектору;
- вщстеження змЫ у середовищ! реалiзацiï програми розвитку реального сектору, включаючи нормативно-правову базу;
- звгт перед кер!вництвом i громадсьюстю.
Моыторинг та оцЫювання програми розвитку реального
сектора здмснюеться вщповщно до плану. План мониторингу
Таблиця 1. Етапи мошторингу державних програмних документов розвитку реального сектору
Етап Кроки
Планування Визначення потреб в ¡нформаци (¡ндикатори виконання завдань досягнення ц!лей та ¡н.) ! хто Г'' потребуе. Визначення частоти збору ¡нформаци. Визначення джерел ! способ!в отримання ¡нформац¡í. Визначення вщповщального за зб!р ¡нформаци. Визначення витрат, пов'язаних з впровадженням мон!торингу ! збором ¡нформаци
Пщготовка Розробка та апробац!я форм для збору та фксаци даних. Складання ¡нструкц!й з визначенням повнова-жень учасник!в процесу мониторингу. Пщготовка персоналу, вщповщального за операци з мониторингу. 0знайомлення персоналу з системою мониторингу
Зб!р даних Пост!йний зб!р певних даних. Контроль за функцюнуванням системи мон!торингу
Анал!з ! пор!вняння даних Пор!вняння з!браних даних з визначеними плановими значеннями ¡ндикатора, встановлення вщхилення. Визначення ¡нших проблем. Пошук причин вщхилень ! визначення вар!ант!в вир!шення проблем
Зв!тн!сть Документування з!браних даних ! результата анал!зу. 1нформування щодо результат!вмон!торингук ер!вництва,вщповщальнихзареал!зац!юпрограми розвитку реального сектору, бенеф!ц!ар!в та ¡нших зац!кавлених ос!б
Використання результата Використаннярезультат!вмон!торингудлявдосконаленняуправл!ння!реал!заци програмних документ!в
формуеться на етап! и розробки. Мон!торинг та оц!нювання зд!йснюються на основ! показниюв (¡ндикатор!в). Показники (¡ндикатори) для мон!торингу програми розвитку реального сектора дтяться на певн! групи ! класиф!кац!я показник!в (¡н-дикатор!в) розм!щена в табл. 2.
На практиц! варто дотримуватися балансу м!ж к!льк!сними ! як!сними показниками.
Починаючи роботу з визначення критерив мониторингу, сл!д пам'ятати, що вир!шальне значення для досягнення результату програми розвитку реального сектора мае повнота показниюв на вс!х р!внях реал!заци. А саме конструкц!я критерив е ¡ерарх!ею з! зворотним зв'язком по вщношенню до Таблиця 2. Класифшащя показнимв (¡ндикатор1в)
заход!в, завдань, напрям!в (пр!оритет!в), стратепчно'' мети, а також, заход!в, завдань ! ц!лей програми розвитку реального сектору. Критери нижнього р!вня укладаються в критери верхнього р!вня.
При цьому критери заход!в (витрати), як ! основних завдань, по вщношенню до ц!лей програм можуть в!др!знятись через 'х перехресне (вертикально-горизонтальне) розпо-всюдження на об'ект управл!ння. Для бтьш точно' градаци ! розп!знання рол! м!ж вертикальними (безпосередньо вклю-ченими до програми розвитку реального сектора) ! гори-зонтальними (державн! та регюнальн! програми розвитку реального сектору поб!чно входять до програми розвитку
Назва показнимв (¡ндикатор1в) Застосування
Прям! Застосовують у випадках, коли зм!ни в об'ект! спостереження може пом!тити суб'ект безпосередньо. Це стосуеться короткострокових результата. Прямий ¡ндикатор точн!ший, повний ! бтьш готовий для безпосереднього застосування
Непрям! Використовуються зам!сть прямих або на додаток до них у випадках, коли досягнення (чи недосяг-нення) результата (тобто зм!ни в об'ект! спостереження): - не можуть бути заф!ксован! ! вим!рян! безпосередньо, а лише опосередковано, наприклад, як!сть життя, орган!зац!йний розвиток тощо; - можуть бути вим!рян!, але варт!сть такого вим!рювання буде невиправдано високою; - можуть бути вим!рян! лише з плином тривалого часу
К!льк!сн! (статистичн!) Мають ктьюсне вираження ! так! формулювання, як число, частота, вщсоток, частка тощо. Ктьюсними ¡ндикаторами можна описати, наприклад: частоту зустр!чей та чисельн!сть учасник!в, коеф!ц!ент зростання економ!ки, р!вень ц!н, врожайн!сть
Як!сн! (судження, оц!нка, сприйняття ! вщношення) Не мають ктьюсного вираження ! можуть мати формулювання: наявн!сть, вщповщн!сть, як!сть, ступ!нь, р!вень, задоволен!сть, об!знан!сть тощо. В залежност! в!д потреб, як!сними ¡ндикаторами можна описати, наприклад, ставлення до того чи ¡ншого факту виробниюв ! споживач!в, р!вень 'х за-доволення, здатн!сть до прийняття р!шення ! самооц!нки, зм!ну повед!нки тощо
1ндикатори процесу Як правило, завжди як!сн! ! покликан! визначити, яким чином технологи були розроблен! ! впроваджен!, як вщбувалося зб!льшення доход!в ! хто в цьому брав участь
1ндикатори результата Визначають так! реч!, як впроваджен! технолог!', трен!нгов! матер!али, як! було надруковано та роз-повсюджено, або зб!льшення доход!в домогосподарств тощо
Пром!жн! Встановлюються для визначення результату в певн! пер!оди чи етапи, тому вони фактично служать контрольними в!дм!тками для досягнення оч!куваних юнцевих результат!в
Пщсумков! 1ндикатори к!нцевих результат!в е по сво'й сут! пщсумковими ¡ндикаторами
М!жсекторн! В!дображають специф!ку певно' галуз! або сектору (наприклад, ¡ндикатори розвитку стьського господарства). Суто техн!чн! ¡ндикатори повинн! бути збалансованими шляхом доповнення 'х ¡ншими, такими, як! мають м!жсекторний характер ! покликан! вщображати, наприклад, соц!альний розвиток, гендерну р!вн!сть, еколог!чну безпеку, розвиток громадянського сусптьства тощо
Джерело: узагальнено автором.
реального сектора) програмами можемо 'х подтити: перш1 - цшьов^ друп - загального характеру.
Можемо використовувати одн й т ж розрахунки критерив для рвних категорм стратепчних документа у рамках одного алгоритму.
1. Визначаються фактичн показники (критерп мониторингу) ¡ заповнюються в табл. 3 для програми розвитку реального сектору. В бтьшост випадюв для програм загального характеру таю критерп закладен в розд^ «очкуваы резуль-тати» аж до 1'х повно' аналопчностк
2. Групуються завдання за загальними критертми оцЫки та мониторингу, формуються табл. 4-6, попередньо виключивши сумнвы для здмснення завдання (не пщдаються оцЫюванню та мониторингу, мають характер процесу, а не результату).
3. Порвнюються м1ж собою за критертми завдання в кожнм з табл. 2-4. Виводяться основы критер^льы групи, як перетинаються у сво'й мет в кожнм з таблиць. Зводимо ¿х до одного питання: Для чого (кого) вони здмснюються? Таким чином формуемо основу для критерпв вищого порядку, критерив для моыторингу досягнення цтей програми розвитку реального сектора на середньостроковий перюд.
4. Проводиться перехресне порвняння ¡ зютавлення за-вдань програми розвитку реального сектора за критертми (порвнюемо заповнен табл. 4-6). Уточнюемо попередньо отриман результати по критервльних групах.
5. Визначаеться остаточна вщповщь на питання «для чого (кого) здмснюеться стратепчне планування?».
7. Зютавляються отриман результати з самого початку закладеними вищими параметрами програми розвитку реального сектора (виршення проблеми).
8. Остаточно переглядаються та (або) уточнюються цтьов1 програми розвитку реального сектору та ДПЕСР. На основ! знову виписаних завдань з ч1ткими критертми ¿х мониторингу та оцЫки розробляються конкретн заходи програми розвитку реального сектору вже в рамках параметра «витра-ти-вигоди».
Для отримання уточнено' ¡нформаци про хщ реал^аци документа державного стратепчного планування надсилае вщповщальним виконавцям ! сп!ввиконавцям запити ¡з за-значенням терм!ну виконання ! додатком форми, формату ! порядку подання вщомостей. Форма збору даних для мон!-торингу подана в табл. 7.
Вщповщальний виконавець або сп!ввиконавець у раз! не-можливост! подання вщповщних вщомостей, направляе, в половину встановленого запитом терм!ну на адресу м!н!с-терства, ¡нформац!ю з обгрунтуванням неможливост! подання запитано''' ¡нформацп ¡з зазначенням пропозиц!й щодо терм!н!в подання в¡дпов¡дних в¡домостей.
Мониторингу та оц¡нюванню п¡длягають:
- показники результата реал¡зац¡í програми розвитку реального сектору;
- ¡ндикативн показники кожного роздту програми розви-тку реального сектору;
- прюритети (критер¡í) в рамках програми розвитку реального сектору;
- ц¡л¡ (завдання) з реал^аци кожного напряму (прюритету).
Результати мон¡торингу реал¡зац¡í програми розвитку реального сектору використовуються при оцЫц 'х ефектив-ност¡ та пщготовц висновк¡в м¡н¡стерства про хщ реал¡зац¡í документ¡в державного стратег¡чного планування.
За результатами мониторингу реал¡зац¡í МУстерством економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ готуються пропозици про скорочення, або перерозподт на черговий ф¡нансовий р¡к ¡ плановий пер¡од, бюджетних асигнувань на Г'' реал^ацю або про дострокове припинення реалвацп як окремих заходю, так ¡ програмного документа в цтому.
0ц¡нка ефективност¡ реал¡зац¡í документв державного страте-г¡чного планування здмснюеться на основ¡ в¡дпов¡дноí методики.
Для виявлення ступеня досягнення запланованих ре-зультатю документ¡в державного стратег¡чного планування у звгтному роц¡, фактично досягнут¡ значення показниюв з¡-ставляються з 'х плановими значеннями.
Таблиця 3. Критерп мотторингу завдань ! цшей програми розвитку реального сектору
№ Завдання програми роз- Критерп мотторингу Примака
п/п витку реального сектора факту за перюд кшьмст/ ямст
Таблиця 4. Кшьмст та ямст критерп мотторингу для завдань ! цшей програми розвитку реального сектору
№ Завдання програми роз- Критерп мотторингу Примака
п/п витку реального сектора факту за перюд кшьмст/ ямст
Таблиця 5. Часов! критерп мотторингу для завдань ! цшей програми розвитку реального сектору
№ Завдання програми роз- Критерп мотторингу Примпка
п/п витку реального сектору за часом
Таблиця 6. Критерп мотторингу для завдань ! цшей програми розвитку реального сектору
№ п/п Завдання програми розвитку реального сектора Критерп мотторингу Примпка
за результатом (по факту)
Таблиця 7. Форма збору даних для показнимв ¡ндикатор1в мотторингу даних для показнимв (¡ндикатор1в) мотторингу програми розвитку реального сектору
№ Назва об'скта для мотторингу Назва показника Одиниця вим1ру Джерело даних Перюдич- тсть подання даних Термши пред-ставлення даних Фактичне значення показника на р1к Метод збору даних Вщповщальний за представ-лення даних
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Таблиця 9. Зведена таблиця даних показнимв (¡ндикатор1в) мошторингу программ розвитку реального сектору
Таблиця 8. Форма анал1зу даних показнимв ¡ндикатор1в програми розвитку реального сектору
№ Назва об'скта для мотторингу Назва показника Одиниця вим1ру Базове зна-чення (р1к) Фактичне значення (р1к) Прогнозне значення (р1к) Сшввщношення м1ж фактичним 1 про-гнозним значенням
1 2 3 4 5 6 7 8
№ Назва об'скта для мотторингу Назва показника Одиниця вим1ру Базове зна-чення (р1к) Фактичне значення (р1к) Прогнозне значення (р1к) Одиниця вим1ру Джерело даних ё * £ = |а 'й . о ш * £ ¡о 8 ё £ ■ ¡а !£Л5 ваа ° а пад Ц п ш
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Для виявлення ступеня досягнення запланованого рюня витрат фактично зроблен витрати на реалва^ю заходв у звгжому роц зютавляються з 1'х плановими значеннями.
Для виявлення ступеня виконання програми розвитку реального сектору по реал^ацп проводиться порюняння фак-тичних строюв реалваци заходв плану ¡з запланованими, а також, пор¡вняння фактично отриманих результат¡в з очку-ваними табл. 8, 9).
У раз¡ виявлення в¡дхилень фактичних результата у зв^-ному роц в¡д запланованих на цей рк за вс¡ма вищевказа-ними напрямами рекомендуеться ¡з зазначенням нереалЬ зованих або реалвованих не в повнм м¡р¡ заход¡в, надавати аргументоване обгрунтування причин:
- в¡дхилення досягнутих, у звгжому пер¡од¡, значень по-казниюв в¡д планових, а також змЫ у зв'язку з цим планових значень показниюв на майбутн¡й перюд;
- значного недовиконання одних показниюв у поеднан-н¡ з перевиконанням ¡нших, або значного перевиконання за бтыхлстю планових показник¡в у звггному первд;
- виникнення економи бюджетних асигнувань на реал^а-ц¡ю заходв у зв¡тному роц¡;
- перерозподту бюджетних асигнувань м¡ж заходами документ^ державного стратег¡чного планування у звгтому роц¡;
- виконання плану по реалваци заход¡в у званому пер¡од¡ з порушенням запланованих термУв.
Висновки
Мон¡торинг реал¡зац¡í програми розвитку реального сектору здмснюеться протягом всього бюджетного перюду, ¡ на основ¡ мон¡торингу визначаються причини неефективно-го або недостатньо ефективного виконання бюджетно' програми розвитку реального сектора, пропонуються заходи, необхщы для полтшення орган¡зац¡í виконання, а також оцЬ
нюеться доц¡льн¡сть реалвацп проекта у наступних бюджетних перюдах, у тому числ¡ ¡з залученням оптимального обся-гу бюджетних ресурса або и припинення.
Список використаних джерел
1. Ведунг Е. 0ц1нювання державно! политики ¡ програм: пер. з англ. / Е. Ведунг. - К.: Всеувито, 2003. - 350 с.
2. Лендьел М. Монггоринг та оцЫювання стратепй ¡ програм регг онального розвиту в Украп-л / Лендьел М., Винницький Б., Ратейчак Ю. - К.: 1.С., 2007. - 120 с.
3. Про внесення змЫ до Порядку проведення моыторингу результата дтльност КабЫету МЫютрв Укра'ни та Ради мЫютрв Автономно'!' Республ^и Крим, обласних, Ки'всько! ¡ Севастополь-сько!' мюьких державних адмЫютрацм: Постанова КабЫету Мшютрю Укра'ни вщ 03.07.2006 №916.
4. Про державы цтьов1 програми: Закон Укра'ни в1д 18.03.2004 №1621-IV. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ зЬю\«/1621-15
5. Про затвердження Методики визначення комплексно'!' оц1нки результата соцщльно-економнного розвитку: Постанова КабЫету МЫютрв Укра'ни в1д 04.02.2004 №113.
6. Про паспорти бюджетних програм: наказ Мастерства фЫансв Укра'ни в1д 29.12.2002 №1098 [з! змЫами й доповненнями, вне-сеними наказами Мастерства ф^ансв Укра'ни в1д 01.11.2004 №687, вщ 14.04.2006 №363.
7. Руднщька Р. Дигностика органкзацмно''' культури мюцево''' влади: зб. наук. пр. / Р. Руднщька, 0. Людкевич, Р. Лесечко. - Л.: ЛР1-ДУ УАДУ, 2003. - Вип. З: «Ефективнють державного управляя». - С. 172-177.
8. Шаров Ю.П. 0снови професмноТ пщготовки державних служ-бовцв навч. посЮ. / Ю.П. Шаров, Т.В. Маматова, 1.А. Чикаренко // Результативнють та яюсть дтльност державного службовця / за заг. ред. 6.1. Бородка [та ¡н.]. - X.: Мапстр, 2003. - 212 с.
