Мониторинг социальных рисков как составляющая оценки эффективности социальной политики Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

HgHgBgBERBHgffifl

УДК 330.131.7

B.I. НАДРАГА,

д.е.н., доцент, пров. наук. сп'юроб., 1нститут демографп та сои/альних досл'щжень iм. M.B. Птухи НАН Укра'ни,

Л.А. ЧВЕРТКО,

к.е.н., доцент, Уманський державний педагопчний университет iM. Павла Тичини

Мошторинг сощальних ризимв як складова оцшки ефективност сощально! полггики

Стаття присвячена розробц нструмента^ю мониторингу со^альних ризиюв як складово! оцнки со^ально! полпики. Основними елементами системи мониторингу со^альних ризиюв запропоновано вважати так пщсистеми, як вщобра-жають взаемодю з iнформацiйним забезпеченням, розрахунком показниюв, аналiзом результалв та вiзуалiзацieю н-формацИ Зазначаеться, що ефективнсть системи мониторингу буде залежати вiд врахування специфiчних потреб кон-кретних користувач'в.

Ключов! слова: соцiальнi ризики, соцальна сфера, система мониторингу.

В.И. НАДРАГА,

д.э.н, доцент, ведущий научный сотрудник, Институт демографии и социальных исследований им. M.B. Птухи НАН Украины,

Л.А. ЧВЕРТКО

к.з.н., доцент, Уманский государственный педагогический университет им. Павла Тычины

Мониторинг социальных рисков как составляющая оценки эффективности социальной политики

Статья посвящена разработке инструментария мониторинга социальных рисков как составной оценки социальной политики. Основными элементами системы мониторинга социальных рисков предложено считать такие подсистемы, которые отображают взаимодействие с информационным обеспечением, расчетом показателей, анализом результатов и визуализацией информации. Отмечается, что эффективность системы мониторинга будет зависеть от учета специфических потребностей конкретных пользователей.

Ключевые слова: социальные риски, социальная сфера, система мониторинга.

V. NADRAGA,

doctor of economics, associate professor, senior researcher, Institute for Demography and Social Studies after MV Ptukha NAS of Ukraine,

L. CHVERTKO,

PhD in economics, associate professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Monitoring of social risks as a part of assessment of social policy efficiency

The article is devoted to development of tools for the monitoring of social risks as part of assessment of social policy.

The authors give the definition of the monitoring of social risks. Their definition is based on the fact that it is the systematic activity of planned and regular tracking of a defined system of indicators characterizing the main types of events which leads to the spread of such phenomena as unemployment, loss of income, low income and so on.

The authors offer the main provisions for the establishment of a monitoring system of social risks (MSSR):

© B.I. НАДРАГА, Л.А. ЧВЕРТКО, 2016

Формування ринкових вщносин в УкраУнл №9 (184)/2016

3

- MSSR is developed as a typical monitoring system with a defined structure of information base and the core system that includes typical procedures for data processing and analysis, and its shell - the process of measurement and analysis of specific characteristics of social risks;

- MSSR users who work with the results of monitoring should have special knowledge in the field of social policy and social risks;

- the system is created by the consistent increasing of functions considering the difficulty of pre-determination of all tasks solved using MSSR;

- MSSR is created as an open system, and, in it, along with the results of monitoring, the user is provided with the access to information resources that are used in the system;

- complex structure of data storage is used that is caused by the complexity and volume of information provision.

In general, the monitoring system of social risks in the labor sphere will provide access to the archives and operational data, information on users, regulatory documents and databases for operational service of the monitoring system, database monitoring results.

Evaluation of effectiveness of measures to minimize social risks is one of the most important areas of use of the results of monitoring. It serves as an appropriate analytical tool assigned to measure cause and effect relationships, effectiveness and impact assessment and forecast the consequences of measures to prevent factors that actualize social risks.

It is proposed to consider the subsystems that reflect the interaction with information management, calculation of indicators, results analysis and visualization of information as the main elements of the monitoring system of social risks.

It is noted that the effectiveness of the monitoring system will depend on the consideration of specific needs of the particular users.

Keywords: social risks, social sphere, system monitoring

Постановка проблемы. Провщними вгтчизняними нау-ковцями напрацьовано досить вагомий теоретичний ¡нстру-ментарм щодо мониторингу та оцЫки ефективност соцвльних програм та соцвльних видатюв держави, бщносл, системи соцвльних послуг. Проте систематичн дослщження з метою аналву соцвльних ризиюв у трудов^ сфер¡ та 'х подальше врахування при формуванн соцвльно-економнно' политики в Укра'У нараз¡ залишаються вщсутыми. 3 метою пщви-щення ефективност заходв соцвльно''' полгтики щодо мУ-мваци соцвльних ризиюв, що базуватимуться на об'ективый статистичый ¡нформаци та постмному вщстежены 1'х дювос-U необхщно розробити вщповщну систему мониторингу соцЬ альних ризиюв як невщ'емно'' складово' системи мониторингу та оцЫки ефективност соцвльно''' полгтики. Пщ мон¡торингом соцвльних ризик¡в пропонуеться розум¡ти систематичну дЬ яльн¡сть з планом¡рного та регулярного вщстеження визна-ченоУ системи показниюв, що характеризують основн¡ типи подм, настання яких призводить до поширення таких явищ, як безроб¡ття, втрата доходу, малозабезпеченють тощо. Запро-поноване визначення в цтому в¡дпов¡даe загальноприйнятим уявленням щодо зм¡сту терм¡ну «мониторинг». Однак сьогодн¡ як мон¡торингов¡ дослщження досить часто подаються несистемы опитування, метою яких е визначення всього дектькох розр¡знениx показник¡в. Протягом останых 5-7 рок¡в дослщ-ники при оцЫц та анал¡з¡ соцвльних процес¡в все б¡льшу ува-гу прид¡ляють таким джерелам даних, як ¡нтернет-опитуван-ня, соц¡альн¡ мереж¡, ¡нформацт ¡нтернет-провайдер¡в щодо типових запит¡в у мережу опитування за моб¡льними телефонами тощо. Зб^ ¡нформаци' з таких джерел майже не ви-магае витрат, а дан¡ можуть отримуватися фактично у режим¡ реального часу. На наш погляд, ц джерела ¡нформаци' е дуже перспективними щодо ктьюсно''' та як¡сноí оцЫки соц¡альниx ризик¡в у трудов¡й сфер^ особливо зважаючи на актуальн¡сть (своечаснють) даних отриманих за 'х допомогою. Але нара-з¡ не ¡снуе ефективного загальноприйнятого ¡нструментар¡ю обробки та використання таких даних.

Результати монггорингових дослщжень нададуть hobí мож-ливост для прогнозних оцЫок негативних наслщюв тих чи ¡н-ших процесс (реформ), що в¡дбуваються в сусптьства ¡ вщ-пов¡дно вчасного упровадження д¡eвих превентивних заход¡в.

Анапа досл1джень та публЫац/й з проблемы. Нин¡ серед учених все чгтше проявляеться розум¡ння того, що реаль-h¡ соц¡альн¡ ризики далеко виходять за меж¡ традиц¡йного визначення ризиюв, як¡ можна к¡льк¡сно оцЫити та передбачити. Соц¡альний досв¡д значно розширюе меж¡ техн¡чного визначення ризику, b¡h також не вкладаеться в рамки певних ¡мо-в^нюних процес¡в та 1'х в¡дпов¡дних наслщюв. У сучасному св¡т¡ спос¡б, яким люди концептуалвують (¡дентиф¡кують) ¡ сприйма-ють ризики у повсякденному житп, зумовлюеться ц¡нностями, в¡дносинами, соц¡альними впливами, культурною ¡дентичнктю тощо [1, с. 213]. Слщ враховувати той факт, що ¡нформацмы процеси, ¡нституц¡йн¡ структури, соцнльна повед¡нка та ¡ндивЬ дуальн реакци формують соц¡альний досв¡д щодо ризиюв способами, як¡ змЫюють сусп¡льне сприйняття ризику.

Найб¡льша повнота ¡ концептуальна виважен¡сть сутн¡сних характеристик соц^льного ризику, на нашу думку, демон-струються у спец¡альному дослдаены [2], проведеному на-уковцями 1нституту демографи та соц¡альних досл¡джень ¡м. М.В. Птухи НАН Укра'ни. Концептуальним можна вважати положення щодо неможливост ¡снування соц¡альних ризик¡в у ¡деальному вигляд¡, оск¡льки кожен з них тюно пов'язаний з явищами та процесами, що вщбуваються у ¡нших сферах сусп¡льства. У процес¡ соцюгенезу поряд ¡з появою нових рвновидю ризику людство виробило механ¡зми профтак-тики та попередження вже вщомих йому, а також заклада-ло основи для анал^у та прогнозування нових титв ризику. Соц¡альн¡ ризики було визначено як загрози, що виникають ¡ проявляють себе у рамках соц^льно' сфери сусптьства, мають негативы соцвльы насл¡дки, впливають на життедЬ яльност¡ ¡ндив¡д¡в, соц¡альних груп та сусптьства у цтому. Серед робгг, присвячених проблемам мониторингу соц^ль-них процес¡в та оц¡нки державно' полгтики, необхщно вщ-

знaчити дocлiдження E. Лiбaнoвoï, O. Maкapoвoï, В. Capiomo, Л. Чеpенькo [3-5].

Meтoю cTaTTi e визнaчення пpoпopцiй мiж пpoблемнoю тa пpедметнoю opieнтoвaнicтю ™стеми мoнiтopингy coцiaльниx pизикiв як cклaдoвoï oцiнки ефективнocтi coцiaльнoï пoлiтики.

Виклад основного матepiалy. Cyчacнi cвiтoвi тa ев-poпейcькi пiдxoди дo oцiнки coцiaльнo-екoнoмiчнoгo CTa-ну кpaïн тa ïx pегioнiв cпpямoвaнi не лише нa кoнcтaтaцiю фaктичнoï cитyaцiï звiтнoгo пеpioдy, a й дaють змoгy ефек-тивнo виявляти пpичини негaтивниx явищ, здiйcнювaти пpoгнoз мoжливиx пpoблем coцiaльнo-екoнoмiчнoмy poз-витку, oцiнювaти мoжливий вибip yпpaвлiнcькиx piшень щ^-дo зaбезпечення cтaлoгo poзвиткy теpитopiй [6, c. 45].

Moнiтopинг як безпеpеpвне cпocтеpiгaння зв cтaнoм oтoчyю-чoгo cеpедoвищa з метoю yпpaвлiння ним шляxoм cвoeчacнoгo iнфopмyвaння пpo мoжливocтi нacтaння неcпpиятливиx, фитич-ниx aбo непpипycтимиx cитyaцiй нинi шиpoкo зacтocoвyeтьcя для вивчення piзнoмaнiтниx oб'eктiв coцioкyльтypнoгo пoля з метoю пpoгнoзy ïx poзвиткy. Cиcтемa cпocтеpежень бyдyeтьcя нa фкга-ци' диcкpетниx кiлькicниx xapaктеpиcтик oб'eктa cпocтеpеження, нaкoпичyвaннi циx вiдoмocтей i нa мoжливocтi шляxoм Ытелек-тyaльнoï iнтеpпpетaцiï oдеpжaниx вiдoмocтей зpoбити виcнoвки пpo якicний cтaн oб'eктa. Taким чинoм, мoнiтopинг фyнтyeтьcя нa cпocтеpеженнi типoвиx pиc y пoведiнцi oб'eктiв cпocтеpеження i нa cвoeчacнiй ф^ици' нa ïx фoнi piзниx вщмилень вiд нopми [7].

Cеpед пpинципiв мoнiтopингy y coцiaльнiй cфеpi [В] cлiд видiлити ocнoвнi, як cтocyютьcя мoнiтopингy coцiaльниx pи-зиюв y тpyдoвiй cфеpi, a мме:

- мaкcимaльнoгo вpaxyвaння pеaльнoгo cеpедoвищa, в якoмy вiдбyвaютьcя пoдiï, i^o ведуть (пpизвели] дo aктyaлi-зaцiï coцiaльниx pизикiв;

- aдеквaтнocтi мoжливocтей cиcтеми мoнiтopингy цiлям тa зaдaчaм мoнiтopингy в cфеpi мiнiмiзaцiï coцiaльниx pизикiв;

- декoмпoзицiï зaдaч ^стеми мoнiтopингy;

- фopмyвaння cиcтеми aдеквaтниx пoкaзникiв мoнiтopин-гу щoдo coцiaльнo-екoнoмiчнoï пoлiтики в цiлoмy тa мУмЬ зaцiï coцiaльниx pизикiв y тpyдoвiй cфеpi зoкpемa;

- вiдкpитocтi ^стеми мoнiтopингy зaдля зaбезпечення мoжливocтей poзвиткy cиcтеми, вдocкoнaлення тa нapoщy-вaння фyнкцiй, включення нoвиx зaдaч aнaлiзy тa oцiнювaн-ня, a тaкoж oптимaльниx нaпpямiв викopиcтaння pезyльтaтiв;

- пoвнoти тa нaдiйнocтi iнфopмaцiйнoгo зaбезпечення, мoжливocтей йoгo вдocкoнaлення;

- yнiвеpcaльнocтi метoдiв нa piзниx етaпax - вщ пoбyдo-ви cиcтеми мoнiтopингy дo викopиcтaння йoгo pезyльтaтiв;

- вpaxyвaння ocнoвниx кaнaлiв впливу нa цiльoвi гpyпи нa-cелення для дocягнення гoлoвниx цiлей мoнiтopингy;

- oцiнювaння пpямиx тa непpямиx метoдiв i меxaнiзмiв pе-aлiзaцiï зaxoдiв щoдo мiнiмiзaцiï coцiaльниx pизикiв;

- вpaxyвaння pизикiв pеaлiзaцiï ймoвipниx нaйбiльш пе^-мicтичниx cценapiïв тa непoпyляpниx зaxoдiв, якi неoбxiднo буде зacтocyвaти y цьoмy випaдкy.

Icнyють певн тpyднoщi, щo виникaють пiд чac пpaктичнoï pеaлiзaцiï бyдь-якoгo мoнiтopингy [9]. В пpoцеci pеaлiзaцiï мoнiтopингy coцiaльниx pизикiв вaжливим е виpiшення тaкиx ключoвиx питaнь, якi визнaчaють яюсть мoнiтopингy:

- визнaчення cиcтеми пoкaзникiв, вимipювaння якиx зaбез-печить кoмплекcний aнaлiз coцiaльниx pизикiв y тpyдoвiй cфе-

pi, зoвнiшньoгo cеpедoвищa, в ягаму вoни мoжyть pеaлiзyвaти-cя, a тaкoж ïx cпpийняття цiльoвoю cyкyпнicтю нacелення;

- зaбезпечення вcебiчнoгo мoнiтopингy з ypaxyвaнням piзниx вектopiв викopиcтaння йoгo pезyльтaтiв;

- визнaчення ocнoвниx зaвдaнь мoнiтopингy тa неoбxiд-нocтi oцiнювaння пoтенцiйниx нacлiдкiв pизикiв визнaчениx piвнiв для cycпiльcтвa й coцiaльнo-екoнoмiчнoï пoлiтики;

- визнaчення пеpioдичнocтi здiйcнення мoнiтopингoвиx дocлiджень;

- зaбезпечення кoнтpoлю якocтi pезyльтaтiв мoнiтopингy тa ïx здaтнocтi y зaдoвoленнi ocнoвниx пoтpеб кopиcтyвaчiв.

Hевiд'eмними cклaдoвими чacтинaми cиcтеми мoнiтopингy coцiaльниx pизикiв мaють бути пiдcиcтеми, якi вiдoбpaжaють взaeмoдiю з iнфopмaцiйним зaбезпеченням, poзpaxyнкoм пoкaзникiв, aнaлiзoм pезyльтaтiв тa вiзyaлiзaцieю iнфopмaцiï. Cиcтемa мoнiтopингy мoже бути ефективнoю лише y випaдкy вpaxyвaння нею cпецифiчниx пoтpеб кoнкpетниx кopиcтyвa-чiв, y нaшoмy випaдкy тиx, xra зaймaeтьcя poзpoбкoю пoлiтики щoдo мiнiмiзaцiï coцiaльниx pизикiв y тpyдoвiй cфеpi.

Ocнoвними пoлoженнями щoдo cтвopення ^стеми мoнi-тopингy coцiaльниx pизикiв (дaлi - CMCP] мaють cтaти тaкi:

- CMCP poзpoбляeтьcя як типoвa cиcтемa мoнiтopингy з визнaченoю cтpyктypoю iнфopмaцiйнoï бaзи тa ядpa ^сте-ми, щo включae типoвi пpoцедypи oбpoбки тa aнaлiзy дaниx, a ïï oбoлoнкa - пpoцеcи вимipювaння i aнaлiзy кoнкpетниx xa-paктеpиcтик coцiaльниx pизикiв;

- кopиcтyвaчi CMCP, як пpaцюють з pезyльтaтaми мoнi-тopингy, пoвиннi вoлoдiти cпецiaльними знaннями y cфеpi coцiaльнoï пoлiтики тa coцiaльниx pизикiв;

- cиcтемa cтвopюeтьcя пocлiдoвним нapoщyвaнням функ-цiй, з ypaxyвaнням пpoблемaтичнocтi пoвнoгo пoпеpедньoгo визнaчення вcix зaдaч, щo poзв'язyютьcя зa дoпoмoгoю CMCP;

- CMCP cтвopюeтьcя як вiдкpитa cиcтемa, пpичoмy, в шй пopяд iз pезyльтaтaми мoнiтopингy для кopиcтyвaчiв зaбез-печyeтьcя тaкoж дocтyп i дo iнфopмaцiйниx pеcypciв, якi ви-кopиcтoвyютьcя y ^стем^

- зacтocoвyeтьcя cклaднa cтpyктypa збеpiгaння дaниx, щo ви-кликaне cклaднicтю тa oбcягaми iнфopмaцiйнoгo зaбезпечення.

У зaгaльнoмy випaдкy, cиcтемa мoнiтopингy coцiaльниx pи-зикiв y тpyдoвiй cфеpi буде зaбезпечyвaти дocтyп дo apxiвниx тa oпеpaтивниx дaниx, iнфopмaцiï щщ^ кopиcтyвaчiв, нopмaтив-ниx дoкyментiв тa бaз дaниx для oпеpaтивнoгo oбcлyгoвyвaння cиcтеми мoнiтopингy, бaз дaниx pезyльтaтiв мoнiтopингy.

Зaгaльнy cтpyктypy вiдпoвiднoï ^стеми мoнiтopингy мoж-нa пpедcтaвити y виглядi cxеми (див. pиc.]. Як ocнoвнi функ-цioнaльнi кoмпoненти ^стеми мoнiтopингy coцiaльниx pи-зикiв пpoпoнyeтьcя визнaчити:

- зacтocyвaння метoдiв вiзyaлiзaцiï дaниx, a caме фop-мyвaння тaблиць i гpaфiкiв, введення текcтoвoï iнтеpпpетa-цп pезyльтaтiв мoнiтopингy, зaбезпечення дoкyментyвaння cтaтиcтичниx дaниx;

- зд^нення пеpетвopення вxiдниx дaниx з викopиcтaнням cпецiaльниx пpoцедyp, якi зaбезпечaть неoбxiднi тpaнcфop-мaцiï нaявниx вxiдниx дaниx тa пoбyдoвy нoвиx пoкaзникiв;

- poзpaxyнoк знaчень пoкaзникiв для oцiнки coцiaльниx pизикiв нa ocнoвi зacoбiв тa aлгopитмiв cтaтиcтичнoгo aнa-лiзy дaниx, пpoцедyp виявлення зaкoнoмipнocтей, метoдiв мoделювaння тa пpoгнoзyвaння тoщo.

Загальна структура системи мотторингу та оцшки сощальних ризимв у трудовш сфер1

джерела даних:

Перепис населения; демограф1чна та сощальна статистики; статистика прац1; державш обстеження адштстративш

даш; спещалмоват соцюлопчт обстеження;

експертш опитування; макроеконо-ничт дат; нормативт документи

канали передач! даних

блок 1

в13уал13ац1я, документування

блок 2 перетворення даних

блокз сховище даних

блок 4

розрахунок системи

показнишв, що

характеризують соц1албн1ризики

блок 5

оцшка впливу заходгв полггики щодо мппм13ацп соц1албних ризиюв

користу-вач1 1нформацп:

Органи державно'! влади;

Органи мсцево! влади;

Науков1 установи;

Неурядов1 оргашзаци

При орган1зацИ' мониторингу будь-якого явища або проце-су основними передумовами адекватного визначення потреб у даних, наявност даних та планування збору ¡нформаци е: повне та адекватне визначення цтей та основних завдань; правильне визначення учасниюв процесу; визначення основних шляхю та механвмю реал¡зац¡í можливих заходю.

Формування ¡нформац¡йного забезпечення мон¡торингу соцвльних ризик¡в доц¡льно зд¡йснювати у дектька основних етап¡в: визначення даних, як необх¡дн¡ для вим¡рювання та аналву соц¡альних ризик¡в; пошук необх¡дних даних та аналЬ тичних матер¡ал¡в; визначення недолив та обмежень наявних даних; розробка заходв для отримання даних, яких не виста-чае, з метою використання на подальших етапах мониторингу ¡ оц¡нки соцвльних ризик¡в та ¿х насл¡дк¡в. При визначенн наявних даних та матервлв особливу увагу варто прид¡лити оцЫц ТхньоТ якост¡, наявност¡ додаткових даних та аналгтич-них матер¡ал¡в, пщвищенню здатност¡ виконавц¡в мон¡торингу збирати, обробляти та аналвувати необх¡дн¡ дан¡.

Важливим сучасним напрямком використання результата мон¡торингу соц¡альних ризик¡в у трудов^ сфер¡ повинне стати оц¡нювання дювост заход¡в з ¿х м¡н¡м¡зац¡í. У цьому ви-падку оц¡нювання доцтьно визначити наступним чином: це - аналгтичний ¡нструментар¡й, призначений для вим^у при-чинно-насл¡дкових зв'язк¡в, результативност¡ та, за необ-х¡дност¡, оц¡нки впливу ¡ прогнозування насл¡дк¡в реал¡зац¡í заходв з попередження чинник¡в, що актуалвують соц^ль-н¡ ризики. Кр¡м того, даний ¡нструментарм повинен забезпе-чувати оцЫку регулюючого впливу нормативних документа, а також результативност¡ соц¡альних програм, спрямованих на захист вщ соц^льних ризик¡в. У цьому контекст¡ пщ ана-л¡зом та оц¡нкою соцвльних ризик¡в автор розум¡e система-тичний зб^ та обробку ¡нформаци про ризики, ¿х чинники та результати з ¿х мУмЬацп, яка базуеться на визначен¡й сис-тем¡ показниюв (¡ндикатор¡в), що характеризують:

- масштаби поширення под¡й, пов'язаних ¡з соцвльними ризиками;

- середовище, в якому вони формуються;

- чинники, що визначають ризики;

- сприйняття соц¡альних ризик¡в населенням;

- вплив та ефективнють заходв соц¡ально-економ¡чноí пол¡тики з попередження або мУмвацп соц¡альних ризик¡в.

Сл¡д зазначити, що методолопя оц¡нювання д¡eвост¡ захо-д¡в з м¡н¡м¡зац¡í соц¡альних ризиюв не е ун¡версальною для вах завдань мон¡торингу та оц¡нки, вона проводиться для зазда-лег¡дь визначених користувачв, ¡з розум¡нням того, яким чином вони будуть використовувати результати оцЫки [10].

Залежно вщ того, на якому етап¡ мониторингу проводити-меться оц¡нювання [11], можна видтити так¡ його види:

- визначення можливостей для проведення оцЫки - пошук надмних показник¡в; аналв контексту под¡й, що обумовлюють виникнення соцвльних ризик¡в; зовн¡шн¡х умов, в яких вони реалвуються; сприйняття ризиюв ц¡льовою сукупн¡стю насе-лення; виб^ показник¡в для оц¡нки заход¡в з мУмваци соцЬ альних ризик¡в; визначення ступеня достов^ност оц¡нки;

- попередне оц¡нювання - вивчення ймов¡рних наслщюв под¡й, що обумовлюють виникнення соц^льних ризик¡в, або заход¡в з його мУмвацп; моделювання та прогнозування основних соц^льних ефект¡в та поб¡чних дм. На даному етап¡ забезпечуеться можливють коригування заход¡в;

- поточне оцЫювання - вивчення процес¡в реалвацп за-ход¡в щодо м¡н¡м¡зац¡í соц¡альних ризиюв ¡з забезпеченням ефективного функц¡онування мехаызмв зворотного зв'язку для можливого коригування заходю в процес¡ ¿х реалвацп;

- п¡дсумкове або узагальнююче оцЫювання проводиться на завершальному етап¡ оцЫювання д¡eвост¡ заход¡в з мУ-мваци соц¡альних ризик¡в. Ц¡л¡ п¡дсумкового оцЫювання мо-жуть бути р¡зними: вивчення того, якою м^ою досягнут¡ цЬ л¡, поставлен¡ на стади запровадження мониторингу та оц¡нки;

оц¡нка впливу, яка передбачае анал¡з запланованих ¡ неза-планованих соц¡альниx та економнних ефект¡в, а також того, яким чином ¡ якою м¡рою вони пов'язан з реал¡зованими заходами щодо мУмваци соц¡альниx ризик¡в.

Основним об'ектом мон¡торингу ефективност¡ державно' полгтики щодо мУмваци соц¡альниx ризиюв е соц¡альн¡ програми. Участь у формуванн та реал¡зац¡í соц¡альниx програм можуть брати р¡зноман¡тн¡ суб'екти, зокрема, органи влади та мюцево-го самоврядування, науков¡ установи, неурядов¡ оргаызаци, дЬ яльн¡сть яких пов'язана з соцнльною сферою. До цих процесс також можуть бути залучен¡ представники законодавчо' та ви-конавчо''' влади, як беруть безпосередню участь у визначенн ц¡лей та завдань, нормативно' бази соцвльно-економнно''' по-л¡тики та здмснюють безпосередньо практичну роботу з реалЬ заци заxод¡в щодо мУмваци соц¡альниx ризик¡в.

Визначення явищ та процесс, на як¡ поширюеться дтль-н¡сть програми обумовлена багатьма чинниками, серед яких найвагомшими е економнш умови та соц¡ально-пол¡тична ор¡eнтац¡я кра'ни. У зв'язку з цим, програми, як передбача-ють захист вщ соц¡альниx ризик¡в, е найпоширен¡шими.

Ефективнють реал¡зац¡í заxод¡в з м¡н¡м¡зац¡í соцвльних ри-зик¡в значною м¡рою визначаеться як¡стю розробки соц^ль-но''' програми, що залежить вщ профес¡онал¡зму розробниюв, наявност¡ як¡сноí вx¡дноí ¡нформаци', використання сучасних метода та ¡нструмент¡в оцЫювання програмних заxод¡в. Са-ме тому важливо на етап реал¡зац¡í заходю програми забез-печити зворотний зв'язок, оцЫити ступ¡нь досягнення ц¡лей та завдань програми, у раз¡ необхщноси оц¡нити вплив за-xод¡в програми на змЫи у зовн¡шньому середовищг Оц¡нка по завершенню програми е джерелом ¡нформац¡í для роз-роблення подальшо' соц¡альноí пол¡тики, доц¡льност¡ запро-вадження под¡бниx програм у майбутньому.

Мониторинг та оц¡нювання заxод¡в соцвльних програм будуть б¡льш об'ективними за умови вщповщност певним стандартам, зокрема тим, як стосуються якост¡ ¡нформацмного забезпечен-ня, профес¡онал¡зму виконавц¡в, дотримання етичних норм.

Важливо зазначити, що при розробц та впровадженн системи мониторингу ¡ оц¡нки соцвльних ризик¡в доц¡льно створити експертну групу з фажвцв у сфер¡ соцнльно-економнно''' по-л¡тики, зокрема з оцЫювання ефективност¡ соц¡альниx програм, спрямованих на зниження негативних ефектв вщ соцЬ альних ризик¡в, результат¡в цих програм та впливу на окрем¡ аспекти якост життя населення, а також фажвцю, що займа-ються проблемами регулювання соц¡альниx ризик¡в. Безпосередньо мониторинг та оц¡нка заходв з м¡н¡м¡зац¡í соц¡альниx ри-зиюв може зд¡йснюватися як групою фажвцв М¡нсоцпол¡тики, так ¡ зовн¡шньою стороною, яка не мае безпосереднього вщ-ношення до зазначено' д¡яльност¡, наприклад представника-ми незалежно' досл¡дницькоí чи науково' орган¡зац¡í (анал¡тичн¡ агентства, науков¡ орган¡зац¡í, комерц¡йн¡ ф¡рми тощо).

Висновки

Методолог¡я оц¡нювання заxод¡в пол¡тики у сфер¡ мУмЬа-ц¡í соц¡альниx ризиюв може ¡ мае бути дювим ¡нструментом забезпечення ефективного анал¡зу наслщюв реал¡зац¡í по-л¡тики. Основною метою застосування методологи е пщви-щення ефективност заxод¡в соц¡ально-економ¡чноí пол¡тики та реформ на основ¡ зниження ризиюв шляхом як¡сного ¡н-

формування вах учасник¡в процесу щодо оч¡куваниx та фак-тичних насл¡дк¡в реал¡зац¡í вщповщних заxод¡в.

Серед основних положень, що визначають переваги застосування запропонованого ¡нструментарю моыторингу та оц¡нки соцвльних ризик¡в, сл¡д вид¡лити так¡:

- забезпечуеться можлив¡сть своечасного виявлення та оцЫки небезпечних ризик¡в;

- забезпечуеться база для визначення, розробки та впро-вадження найб¡льш д¡eвиx та своечасних заxод¡в з мУмЬа-цп негативного впливу соц¡альниx ризик¡в на визначен гру-пи населення;

- через систематичнють д¡й щодо мон¡торингу та оцЫки ри-зик¡в з'являеться можлив¡сть реалваци посл¡довноí, зважено' та безперервно' полгтики щодо виявлення та мУмваци ризиюв;

- забезпечуеться можлив¡сть управл¡ння ризиками вщ досягнутих результат¡в, а не просто шляхом продовження реалваци затверджених ран¡ше заxод¡в, як¡ можуть вияви-тися неефективними;

- систематичне надходження ун¡ф¡кованоí, ясно' та прозо-ро'' ¡нформаци щодо рвня соц¡альниx ризик¡в та ефективност заxод¡в з 'х м¡н¡м¡зац¡í забезпечуе пщгрунтя для взаемно' довЬ ри та узгодженост д¡й вс¡x зацкавлених стор¡н у напрям¡ пщ-вищення ефективност в¡дпов¡дниx соц¡альниx програм.

Список використаних джерел

1. Roeser, S. (2012). Handbook of risk theory. Dordrecht: Springer Science+Business Media B.V.

2. Звп" про науково-дослщну роботу «Механизм м1н1м1зацй соцг альних ризиюв у сусп1льств1 у контекст соцщльноТ безпеки держа-ви». - K., 2007. - 835 с. - Институт демографп та соцщльних дослг джень НАН Укра'ни).

3. Методолога та практика оц^ки впливу социльно' политики та окремих програм социльно]' допомоги на показники бщносп в Укра''-н / ЛЮанова Е.М., Макарова О.В., Черенько Л.М. - К., 2011. - 203 с.

4. Социльы результати державних програм: теоретико-мето-долоты та прикладн аспекти оц^ювання: монографт / за ред. Е.М. ЛЮановог 1нститут демографи та соцщльних дослщжень ¡м. М.В. Птухи НАН Укра'ни. - Умань, 2012. - 312 с.

5. Яюсть ¡нформацмного забезпечення социльно]' пол¡тики: моно-граф¡я / Макарова О.В., Сарюгло В.Г., Терещенко Г.1. та ¡н.; за ред. Е.М. ЛЮаново]'. - К.: ДУХ I Л1ТЕРА, 2010. - 248 с.

6. Горбатов В.М. Свгговий досв¡д оц¡нки социльно-економнного розвитку кра'ни та 'х репонв/ Горбатов В.М., Ярошенко 1.В.// Бкз-нес1нформ. - 2016. №4. - С. 44-50.

7. Дзюба М.Т. Нарис теорм ¡ практики ¡нформацмно-психологнних операц¡й: навч. пос¡б. - М.Т. Дзюба, Я.М. Жарков, 1.О. Ольховой, М.1. Они-щук // пи заг. ред. В.В. Балаб¡на. - К.: В1Т1 НТУУ «КП1», 2006. - 472 с.

8. Державний бюджет ¡ бюджетна стратега 2012-2014: стабткза-ци та сталий розвиток в умовах реформування економки Укра'ни: у 4 т. / Т. 4: Державн¡ соц¡альн¡ видатки: напрями рацюналкзаци та пщви-щення ефективност / ДННУ «Акад. ф¡н. УправлЫня». - 2011. - 476 с. Державний бюджет ¡ бюджетна стратеги 2012-2014: стаб^заци та сталий розвиток в умовах реформування економки Укра'ни: у 4 т. / Т. 4: Державн¡ соц¡альн¡ видатки: напрями рацюналкзаци та пщвищен-ня ефективност / ДННУ «Акад. ф¡н. УправлЫня». - 2011. - 476 с.

9. Концептуальн основи статистичного моыторингу / Д.Д. Ай-страханов, М.В. Пугачова, В.С. Степашко та ¡н.; за ред. М.В. Пугачо-во'[. - К.: 1ВЦ Держкомстату Укра'ни. - 2003. - 343 с.