CC BY
23
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.5
1 2 УДК 598.2 Проф. А.1. Гузш , д-р с.-г. наук; А. Ф. Чупрт ,
А.Й. Галанзовський2, Т.1. Кулш2, О.Б. Берегова2, Я.П. SmiwyK
СТРУКТУРА КОЛОНН С1РО1 ЧАПЛ1 (ARDEA CINEREA L.) У Л1САХ ЗАР1ЧАНСЬКОГО Л1СНИЦТВА (ЖИТОМИРСЬКА
ОБЛАСТЬ)
Проаналiзовано структуру колонн cipoi чапш, розглядаються 0CH0BHi показни-ки поселення виду, а саме: кшьюсть дерев з гшздами, у тому чист заселених, серед-ня кiлькiсть пташенят у гнiздi та всього у колонн, частка вильоту пташенят, смер-тнiсть, кiлькiсть пташенят що вилетши iз гнiзда та всього пташенят що залишили гнiзда колонн, iншi показники.
Ключов1 слова: колонiя, гшзда, смертнiсть
1 2 2 Prof. A.I. Guzij, PhD; A.F. Chuprin , A. Yo. Galandzovsky,
T.I. Kulish2, O.B. Beregova2, Ya.P. Zalischuk2
The structure of the Grey Heron's (Ardea L. Cinerea) colony in forests of the Zarichansky department (Zhitomir region)
The analysis of structure of a colony of a grey heron is made, the basic parameters of a settlement of a specie (amount of trees with jacks, including the inhabited, average amount of nestlings in a jack and in the colony, the part of the nestlings that have left off the jack, death rate, the amount of nestlings that have left off the jack and all of nestlings that have left jacks of the colony, other parameters) are examined.
Keywords: colony, jack, death rate.
Тваринний свгг Житомирщини, птахи зокрема, недостатньо вивчено, охоплюючи й Чаплевих птах1в загалом. Метою роботи е вияснення питання особливостей структури колони Ыро! чапш в умовах Полюся. Нижче коротко зупинимося на анал1з1 публжащй, як тою чи шшою м1рою стосуються виду, який розглядаемо.
Перш1 результати дослщжень фауни Житомирсько! област находимо у роботах, опублжованих у середиш Х1Х столггтя. У працях професора Ки-!вського ушверситету К.Ф. Кеслера, особливо у його "Естественной истории губерний Киевского учебного округа" (1851-1856), наводяться деяк вщомос-т про поширення окремих вид1в птах1в, Ыро! чапш, зокрема, й на територи нашо! област [7]. У райош мюта Малина, у той самий час, працював Бельке. У 1866 рощ вш опублшував каталог тварин Радомишльського повггу, у видо-вих списках, де наводиться й Ыра чапля.
У 1918 рощ територш Новоград-Волинського повггу частково обстежу-вали М. Шарлемань та Л. Партенко [13]. У 1924-28 роках орштофауну Волиш вивчав М.Й. Бурчак-Абрамович [2]. У межах територи сучасного Володарсь-ко - Волинського району орштофауну дослщжував I. Цеммг Майже 50 роюв життя тварин Житомирського Полюся та Люостепу вивчав В.1. Бруховський [3, 4]. Для краезнавчого музею вш з1брав колекци, виготовив 215 опудал птаюв i зв1р1в, серед яких е й декшька особин шро! чаплi.
1 Науково-дослвдницьке товариство "Природа" (The Research Society ''Nature'')
2 Державний вищий навчальний заклад " Державний агроеколопчний ушверситет" (The Higher Educational Establishment "The State University of Agriculture and Ecology'')
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
У повоенний перiод проведення дослiджень природи област пов'яза-но, насамперед, з дiяльнiстю вчених Ки!вського державного унiверситету iм. Т.Г. Шевченка та сектора географи АН Укра!ни, 1нституту зоологи та ш-ших ВЗО i науково-дослщних установ [6, 9]. На пiвночi Житомирсько! облас-тi у 70-их роках дослiдження проводили В.П. Жежерш та В.В. Лiсничий, на основi яких цi дослiдники успiшно захистили кандидатсью дисертаци [5, 8].
У 1968 рощ на пiвночi Житомирсько! областi було створено Полюь-кий природний заповщник. У 1991 рощ С.М. Жила тут виявив 131 вид шж^в. 1з часу створення заповщника результати щорiчних дослiджень рослинного i тваринного свiту, неживо! природи наводяться у щорiчних звiтах "Лгтопису природи". Тут неодноразово згадуеться й Ыра чапля.
У публiкацiях 1990 роюв фрагментарного характеру вщомосл про сь ру чаплю зустрiчаемо у публiкацiях В.К. Цицюрик [11, 12]. Особливо варто вщзначити його роботи, що стосуються спостережень у Володарсько-Во-линському районi та фенологи гшздування птахiв. З викладеного очевидно, що у перелiчених роботах наводяться фрагменты вiдомостi, що найчастiше стосуються зустрiчей Ыро! чаплi у рiзних районах регiону.
У 2004 рощ на базi факультету лiсового господарства Державного ви-щого навчального закладу "Державний агроекологiчний унiверситет" мiста Житомира (пот^м - ДАУ), нами створене студентське науково-дослщницьке товариство "Природа", члени якого займаються проведенням зоологiчних по-шукових робiт уздовж рiк Тетерiв, Гуйва, Гнилоп'ять, на закритих водоймах, на територи Житомирського вiйськового пол^ону та на iнших дiлянках регюну. У 2004 роцi, у стиглому сосновому лiсi Зарiчанського вiйськового люництва, на правому березi рiки Тетерiв, у межах зелено! зони мюта Житомира, членом вже згаданого товариства виявлено колошю сiро! чаплi, яка й е об'ектом наших дос-лiджень. Важливо вiдзначити, що середнш вiк насаджень лiсництва становить близько 60 роюв. Чапл ж обрали дiлянку лiсу вiком близько 90 роюв.
На час проведення наших дослщжень, площа колонi! становила близько 8 га. Гшзда птахiв (вiд 1 до 15 на дерев^ розташовуються високо, на 1722 м вiд землi, у кронах дерев, у 95 % випадюв - у кронах сосни. ВЫ дерева, на яких розташовуються гшзда, пронумерован i нанесет на картосхему. У травш-червш 2005 року проведено облж гшзд i пташенят у них. Облiк пта-шенят проводили з допомогою бiнокля у перюд, коли пташенята готуються до вильоту. При цьому вони присаджуються край гшзд й тренують крила.
Результати дослщжень наведенi у табл. 1. У колони виявлено 71 дерево на яких шдраховано 374 гшзд з яких 253 - жилих. Кшьюсть гшзд на одному деревi може сягати 14-15. Найчастше на одному деревi птахи мостять вщ 2-х до 4-х гшзд (42,2 %). По 14-15 гшзд нараховуеться тшьки на 1-2 деревах.
1з збшьшенням юлькост гшзд на дерев^ !х зайнятють зменшуеться (вiд 100 % зайнятост при кiлькостi 1-3 гнiзда на деревi до 55-64 % - при юль-костi 11-15 гшзд). Частка пташенят iз 44 % особин, що вилгтають iз 1-2 гшзд, зменшуеться до 24 %, що вилгтають iз 10-11 гшзд на одному деревь
Результуючим показником загалом е юльюсть пташенят, що вилетши з гнiзда. Загалом, звертае увагу дуже мала кiлькiсть пташенят, що залишають гнiздо (0,3-0,9 особин), висока !х смертнiсть незважаючи на сприятливi по-
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.5
годнi умови гнiздового перiоду. На земл^ пiд деревами, ми знаходили значну кшьюсть мертвих пташенят. При цьому ми часто спостер^али, як дороош птахи вики-дають пташенят Ï3 гнiзд. Таке явище характерно й для лелек. Причиною цього е бщна кормова база. Важливо зазначити, що кормова база як для водоплавних, так i бшяводних птахiв е вищою в умовах вод-но-болотних бiотопiв Люостепово! зони. Таку особливiсть ми пояснюемо значно вищою насиченiстю цих водойм оргашч-ною масою як наслщок вищо! родючостi грунлв. У зош мiшаних лiсiв (Полiсся) пе-реважають значно бiднiшi, пiщанi, грунти й, вiдповiдно, значно меншого розвитку набувае надводна i тдводна рослиншсть. Наявнiсть значно! кiлькостi органiчноï ма-си сприяе розвитковi бентосних органiзмiв як кормовоï бази безхребетних, якими живляться представники рiзних класiв хребетних тощо. Чаплi обстежуваноï нами колони найчастше здобувають корм уз-довж рiчки Тетерiв та ïï проток.
Непорiвняно вищою продуктившс-тю вiдрiзняеться кормова база риборозвщ-них водойм Люостепово!" зони, що iстотно впливае на вщновлення популяцiï цих пта-хiв. Так, наприклад, середня кшьюсть пташенят у колонiï Ыро!" чаплi, розташовано!" уздовж риборозвiдних ставiв господарства мЯнiвм (Львiвська область Яворiвський район), змiнюеться в межах 2,1-2,7 особин на гшздо [1]. На землi у цих умовах спос-терiгалася значно менша кiлькiсть мертвих пташенят i значна кшьюсть рибин як втрати тд час вигодовування пташенят. Поряд з цим, тут масово траплялися погадки, основу яких складала звичайна по-лiвка. Варто зазначити, що й чисельшсть ще1' полiвки на Полiссi значно менша, шж у Лiсостеповiй зонi.
У районах розташування рибороз-вiдних водойм Ыра чапля може наносити деяко!' шкоди рибному господарству. Проте,
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
у розглядуваних умовах, популящя Ыро1 чапш, головним чином через низьку кормову базу, знаходиться на граш зникнення, тому потребуе охорони. Через це, нами розроблено обгрунтування щодо заповщання ще1 колони шляхом створення заказника мюцевого значення.
Наш1 висновки i рекомендаци зводяться до наступного.
1. С1ра чапля, представники родини Чаплевих загалом, на Житомирщиш вивчеш недостатньо. Бшьшють публжацш автор1в стосуються пробле-ми потрапляння на вид у данш територи регюну.
2. Для колони Ыро1 чапш, виявлено1 у люових масивах Зар1чанського вшськового люництва, характерно наступне:
2.1. Площа колонн становить близько 8 га, на якш на 71 дерев1 шдраховано 374 гшзд, з яких - 253 - заселених.
2.2. Максимальна кшьисть гшзд на дерев1 - 15. Найчаслше на одному дерев1 птахи мостять вщ 2-х до 4-х гшзд (42,2 %).
2.3. 1з збшьшенням кшькосп гшзд на дерев1 1х зайнят1сть зменшуеться (вщ 100 до 55 %).
2.4. Популящя колонн аро'1 чапл1 характеризуеться критично низьким приростом популяцн (0,3-0,9 особин на гшздо), що пояснюеться дуже бщною кормовою базою i знаходиться на граш зниження.
3. Необхщно придшити бшьше уваги вивченню Лелекопод1бних птах1в Житомирщини загалом.
4. З метою охорони колони Ыро1 чапш необхщно створити заказник мю-цевого зникнення.
Л1тература
1. Гузш А.1. Фауна i населення хребетних захщного регюну, т.1. Розточчя. - К.: Наука, 1997. - 161 с.
2. Бурчак-Абрамович М.О. Про деяких щкавих птах1в Волиш// Зб. праць зоолопчного музею АН Украшсько'1 РСР. - 1929. - T.VI, вип. 3. - С. 213-222.
3. Бруховський В.Л. До орштофауни деяких райошв Кшвсько'1 обласп// З6. праць зоол. музею АН Украшсько'1 РСР. - М.: Наука, 1937, т.20. - С. 80-83.
4. Бруховський В.1. Житомирська область. Фауна// Радянська Житомирщина. - К. : По-люся,1958, № 178.
5. Жежерин В.П. Орнитофауна Украинского Полесья и ее зависимость от ландшафтных условий и антропогенных факторов: Автореф. дис... канд.биол. наук. - К., 1969. - 47 с.
6. Зубаравський В.М. Фауна Украши. - К.: Наук. думка, 1977, т. 5, вип. 2. - 322 с.
7. Кесслер К.Ф. Естественная история губерний Киевского учебного округа. Зоология. Часть систематическая. - К.: Наука. - 1851-1852. - 292 с.
8. Лесничий В.В. Современное состояние и динамика орнитофауны болот Украинского Полесья: Дис. канд, ..., биол. наук. - К., 1969. - 578 с.
9. Смогоржевський Л.О. Фауна Украши. - К.: Наука. - 1979, т. 5, вип. 1. - 188 с.
10. Цемм1 1.С. Орштолопчш спостереження на Волиш в 1932 р.// Кшвський ДУ: Науко-в! записки. - 1935, т. 11. - С. 375-384.
11. Цщюра В.К. Орштолопчш спостереження у Володарсько-Волинському райош Жи-томирсько'1 обласп (пор1вняння даних 1922 та 1990 роюв)// Урал в мш1атюр1. - Житомир, 1990. - С. 71 -79.
12. Цщюра В.К. До фенологи осшньо!' м1грацн птах1в в околицях Житомира// Беркут, т. 4., вип. 1-2. - 1995. - С. 98-99.
13. Шарлемань М., Портенко Л. Зам1тки про птах1в Волиш// Труди ф1зико-математич-ного факультету вщд1лу УАН. - К.,1926, т.11. - 11 с.
