CC BY
17
Malinovska O.Ya., Holoshva K.S. The Analysis of the Main Problems of the Tourism Sector in Ukraine
The main types of tourism and recreation resources and their properties and characteristics are presented. Attention is focused on the study of the concept of "tourism infrastructure". The role of tourism in Ukraine and a place in the overall system of the tourism industry are defined. The basic ways to improve the tourist center in Ukraine are the following: interaction with other countries (air service development organization, joint tourist routes in border areas); creating a system of disseminating information on tourism opportunities in Ukraine and improving the safety of tourists; improving statistical reporting on the assessment of the sector through the use of techniques of the World Tourism Organization to the United Nations.
Key words: tourism and recreational resources, tourism market, tourism potential, tourism infrastructure, historical and cultural tourism resources.
УДК504:598.2:627.84(477.84) Ст. викл. О.А. Матвшчук, канд. бюл. наук -
Втницький ДПУ iM. Михайла Коцюбинського
ВПЛИВ ЕКЗОГЕННИХ ЧИННИК1В НА ОРН1ТОФАУНУ ВЕРХНЬОГО I СЕРЕДНЬОГО ПОБУЖЖЯ
У 2002-2013 рр. вивчено видовий склад, поширення, чисельшсть, трофiчнi й тошч-ш зв'язки птахiв в екосистемах Верхнього i Середнього Побужжя. Грунтуючись на отри-маних даних, а також на осж^ аншшу публшацш шших орштолопв, виявлено чинники, що прямо або опосередковано впливають на видове багатство та чисельшсть птахiв регь ону. Зокрема конкретизовано фактори абютичного, бютичного та антропiчного похо-дження. Запропоновано прiоритетнi напрями нiвелювання або пом'якшення впливу антропогенного чинника на орнiтофауну басейну верхньо! i середньо! течи р. Швденний Буг.
Ключовi слова: Верхне Побужжя, Середне Побужжя, орнiтофауна, антрошчний чинник, бютичний чинник, абiотичний чинник.
Вступ. Реакцп рiзних видiв птахнв на зростання антропогенного пресу ма-ють неоднаковi прояви. Частина видiв, до вщомо1 межi, е екологiчно пластични-ми. Наприклад окремi дуплогнiздовi птахи, за умови дефщиту придатних для гшздування мiсць, здатнi без помiтноí шкоди ушдльнювати поселения на невели-кш територií, iншi види - пристосовуються до нових умов середовища або зали-шають такi бiотопи. У структурi авiфауни будь-якого регiону найвразливтою групою е стенобiонти. Для таких птахiв притаманний трофiчний або тошчний консерватизм, що робить íх чутливими до деградацií бiотопiв. Однiею з умов збереження популяцiй таких видiв е своечасне виявлення негативних екзогенних впливiв та 1х нейтралiзацiя.
Метою роботи е виявлення екзогенних чинниюв, що негативно вливають на орштоценози Верхнього i Середнього Побужжя. Отримаш данi дадуть змогу розробити ефективш заходи, спрямованi на пом'якшення та швелювання антропогенного тиску на орштофауну регiону.
Матерiали та методи дослщжень. Монiторинг кiлькiсних та яккних характеристик авiфауни Верхнього i Середнього Побужжя здiйснено впродовж 2002-2013 рр. на територiях Хмельницько!', Вшницько!', Кiровоградськоí, Одесь-ко1 та Микола1'всько1 областей, якi належать до басейново!' частини верхньо!' i се-редньо!' течií р. Пiвденний Буг. Шд час облiкових робiт вивчено видовий склад, особливосп поширення, чисельнiсть, трофiчнi та топiчнi зв'язки елементiв орш-
тофауни регюну. Облши здiйснено маршрутним (метод лшшних трансект) i точ-ковим методами [3, 4, 8] у шести дом^ючих типах антропогенних ландшафтiв регюну в ус сезоннi перiоди.
Результати дослщжень. Уся сукупнiсть факторiв негативного впливу на орнiтофауну дослiджуваного регюну включае в себе чинники абютичного, 6i-отичного та антропогенного походження.
Найдiйовiшими серед абiотичних чинниюв виявились такi, як: рiзке зни-ження температури у теплу пору року, тривале залягання потужного сшгового покриву взимку та коливання рiвня води у водоймах внаслiдок опадiв. Першi два фактори роблять недоступними традицiйнi для птах1в корми. Внаслвдок коливання р1вня води у водотоках упродовж гнiздового перiоду страждають кладки птах1в на узбережжях та акваторц водойм. Так, тривалi зливи у липнi 2008 р. призвели до пiдняття рiвня води у р. Швденний Буг. Було знайдеш затопленi шз-нi кладки лиски Fulica atra, в1вчарика Phylloscopus sp. та вiвсянки звичайно! Emberiza citrinella.
1ншою причиною масово! загибелi птах1в е також рiзнi погодш аномали. Так, у листопадi 2000 р. атмосферш опади у виглядi дощу разом iз низькою температурою повиря призвели до загибелi багатьох птанв через обмерзания !х пiр'я. Крш цього, обмерзання суцвиь бур'янiв та культурних покритонасiнних рослин призвело до недостачi корму для птах1в. Зазначенi вище чинники ввдзна-чаються нетривалою у часi дiею та е епiзодичними в умовах Верхнього i Се-реднього Побужжя, а отже, не мають вщчутного впливу на кiлькiснi характеристики населення птахiв регiону.
Бiотичнi чинники можуть впливати безпосередньо на окремi види та еко-логiчнi групи птах1в або можуть дiяти опосередковано. Прикладом прямого негативного впливу на гшздових птах1в е хижацтво. Достовiрно вiдомi випадки по-'дання кладок або ювенiльних особин навколоводних птах1в мартином жовтоно-гим Larus cachinnans [1, 10] i срою вороною Corvus cornix [5]. Так, на ставах заказника "Згарський" у Вшницькш обл. траплялися численш випадки подання кладок бшощокого крячка Chlidonias hybrida жовтоногим мартином. У перюд масового гнiздувания бiлощокого крячка на 100 м дамби було нараховано 31 розбите яйце цього виду. Також вданачено випадки хижацтва з боку вороно-вих: сороки Pica pica, сойки Garrulus glandarius, ворони сро! та крука Corvus co-rax. Приклади хижацтва ввдзначено й серед дятлових. Так, 28 травня 2007 р. поб-лизу с. Стрiльчинцi Немир1вського р-ну Вшницько! обл. дятел звичайний Dendrocopos major зруйнував гнiздо щиглика Carduelis carduelis, у якому знахо-дилось четверо пташенят 4-5-денного вiку.
Ще одним природним чинником, що зумовлюе змшу структури оршто-комплексу, е природш сукцесiйнi процеси. Яскравим прикладом подiбного яви-ща е трансформащя евтрофних осокових болiт у долиш р. Згар на Вiнниччинi. Внаслщок поступового висихання заболочених площ та заростання чагарниками i вiльшаником наразi зникла локальна популяцiя прудко! очеретянки Acrocepha-lus paludicola, яку виявив тут М. Бурчак-Абрамович ще у 30-х роках минулого столiття [2].
Третю групу фактор1в, якi ктотно впливають на орнiтокомплекси Верхньо-го i Середнього Побужжя, формують антропогенш чинники. Останшм часом !х вплив е очевидним i найбiльш вщчутним. Дiяльнiсть людини спричиняе зниження
видового складу та чисельносп популяцiй аборигенних видав птанв Верхнього i Середнього Побужжя. За характером дй' на орштоценози верх1в'1в та середньо1 течи р. Швденний Буг антропогенний вплив е i прямим, i опосередкованим.
Низький рiвень екологiчноí освiти i культури населения, особливо мис-ливщв, призводить до цiлеспрямованого знищення тих елеменпв орнiтофауни, якi, на ''х думку, е шшдливими. Передусш це стосуеться денних i нiчиих хижих птах1в. Було вiдзначено випадки знищення людьми дорослих птах1в, пташенят, а також розорення кладок канюка Buteo buteo, юбчика Falco vespertinus, шушки чорного Milvus migrans, сови вухато'' Asio otus, сови сiроí Strix aluco, сича домового Athene noctua.
Неодноразово впродовж 2005-2008 рр. на територií загальнозоолопчного заказника загальнодержавного значення "Згарський" в околицях сiл Багринiвцi та Горбшщ Лiтинського р-ну Вiнницькоí обл. заереестровано факти браконьерства [7]. Мешканщ прилеглих сш полювали на срих гусей Anser anser, якi щорiчно пiд час весняно' мiграцií у невеликш кiлькостi затримуються на ставах заказника. На Подiллi та за його межами було виявлено випадки безцшьного по-лювання на не мисливсью види та вiдстрiл рибощних птах1в на ставах рибогос-подарського призначення. Найчастiше об'ектами знищення стають усi види ча-пель Ardeidae, зокрема: квак Nycticorax nycticorax i бугайчик Ixobrychus minutus, баклан великий Phalacrocorax carbo, мартиновi Laridae.
Ще одним важливим аспектом прямого антропогенного впливу на фауну птах1в Верхнього i Середнього Побужжя е рекреащя. Часте вдащування при-мiських зелених смуг, лiсопаркiв, прибережних бiотопiв у репродуктивний перь од птанв призводить до 1х розлякування, збiльшения тривалосп iнкубацií яець. Крiм цього, було вщзначено, що водяна курочка Gallinula chloropus, терновий сорокопуд Lanius collurio, звичайна кам'янка Oenanthe oenanthe, коноплянка Acanthis cannabina та зеленяк Chloris chloris залишали гшзда з насидженими кладками, а iнодi й пташенятами.
Хижаки часто використовують на свою користь присутнiсть людини поб-лизу пташиних гнiзд. Часто було спостережено як потурбоваш присутнктю людей крячки (бшощокий, чорний Chlidonias niger, рiчковий Sterna hirundo) залишали гшзда, а мартини жовтоноп або сiрi ворони тода ж, користуючись ввдсут-нiстю крячтв, виносили з колони 1х яйця або пташенят.
Подiбним чином використовуе присутнкть людини й сойка. У процес облiку чисельностi птах1в саду с/г тдприемства с. Тюшки в репродуктивний пе-рiод 2006 р. шд час руху облшовця по трансекп насиджуючi особини дрозда сш-вочого Turdus philomelos i чикотня T. pilaris на деякий час залишали сво1 гнiзда. Пiд час проведення повторного облiку (через 1 тиждень) з'ясувалось, що 15 кладок дрозд1в з 18, знайдених тиждень тому, були зруйноваш сойкою.
Переважна бiльшiсть факторiв опосередкованого впливу на авiфауну ре-гюну пов'язана з господарською дiяльнiстю, яка призводить до деградацц при-родних екосистем, що спричиняе змiни яккних i кiлькiсиих характеристик íх ор-нiтокомпонента.
Одним iз таких процес1в е урбанiзацiя. Площi, зайнятi населеними пунктами, поступово зростають, змшюючи природш, типовi для цiеí територп, 6í-отопи. Тому останнiми роками посилюються процеси сииурбанiзацií таких вид1в птах1в, як: сизий голуб Columba livia, горлиця садова Streptopelia decaocto,
сшьська Hirundo rustica i мкька лaстiвки Delichon urbica, сеpпокpилець чоpний Apus apus, бшьшкть воpоновиx Corvidae, гоpиxвiсткa чоpнa Phoenicurus ochru-ros, xaтнiй Passer domesticus та польовий гоpобцi P. montanus. У стpyктypi госпо-дapського комплексу pегiонy пpевaлюe сшьське господapство. Видова стpyктypa лiсостеповиx та степовж оpнiтоценозiв yпpодовж останнього столiття зазнала змш yнaслiдок pозоpювaння цiлинниx дшянок степу, засшання великиx площ монокyльтypaми, внесення мiнеpaльниx добpив, застосування пестицидiв, над-мipного випасання xyдоби, гiдpомелiоpaтивниx pобiт.
Розоpaнiсть теpитоpiï Подшля на сьогодш становить 62-75 %, paзом iз тим за остaннi 30 pокiв площа еpодовaниx земель збшьшилась на 35-49 %. [6] Плошд осyшениx земель на Вiнниччинi в^одовж остaннix 20 pокiв зpосли на 45 тис. га. Таким чином, ^шамант для Веpxнього i Сеpеднього Побужжя зап-лaвнi та плaкоpнi ландшафти з лучними, осоково-болотними, piзнотpaвно-лyч-ними степовими дiлянкaми та дyбово-гpaбовими лiсaми внaслiдок iнтенсивноï експлуатацй' земель були пеpетвоpенi на aгpолaндшaфти. Внаслвдок тaкиx ^о-цесiв piзко скоpотилaсь кiлькiсть степовиx видш птaxiв, а окpемi - взaгaлi зник-ли. Омолодження лiсостaнiв внaслiдок виpyбyвaния CTapnx лiсовиx мaсивiв пpизвело до втpaти вaжливиx гнiздовиx стaцiй нaсaмпеpед для великж xижиx птaxiв: пугача Bubo bubo, беpкyтa Aquila chrysaetos, оpлa-кapликa Hieraaetus pen-natus, балабана Falco cherrug. Також кaтaстpофiчно зменшилась чисельнкть ле-леки чоpного Ciconia nigra, оpябкa Tetrastes bonasia i тетеpyкa Lyrurus tetrix.
Гipничо-видобyвнi пiдпpиeмствa, локaлiзовaнi в долинax водотокiв, ктот-но впливають на ïx гiдpологiчний pежим. Розpобления pодовиш тоpфy в долиш p. Згap пpизвелa до замши зaплaвниx лук системою мiлководниx ставш, а штен-сивне ствоpения ^am^nx кap'epiв у долинi Швденного Бугу ктотно змiнило xa-paктеp його беpегiв.
Остaннiм часом увагу спещалктш пpивеpтaють випадки зaгибелi птaxiв на aвтошляxax та на лiнiяx електpопеpедaч. За даними спостеpежень в центpaль-ниx i пiвденниx paйонax Подшля внaслiдок зiткнения з ЛЕП та ïx опоpaми в^о-довж 2000-2008 pp. найчастше гинули кpyк та лелека бший Ciconia ciconia. Разом iз тим були виявлеш випадки зaгибелi гуски сipоï, ^ижня Anas platyrhynchos, бapaнця звичайного Gallinago gallinago, мapтинa звичайного Larus ridibundus, жaйвоpонкa польового Alauda arvensis, чикотня, чижа Spinus spinus, щиглика, вiвсянки звичайно!'.
До наведеного В О. Новаком [9] списку з 38 видш maxis, загибель якиx виявлено на aвтошляxax сxодy Хмельниччини, можна додати посмiтюxy Galeri-da cristata, вiвчapикa-ковaликa Phylloscopus collybita, коноплянку та росянку Emberiza calandra. Одним iз пpоявiв aнтpопогенного тиску на пpиpоднi екосис-теми e некоитpольовaне випалювання pогозово-очеpетяниx фiтоценозiв ^ибе-pежниx дiлянок водотоюв, яке в pепpодyктивний пеpiод ^изводить до знищен-ня гнiзд о^емж видш aвiфayни.
Спpямления водотокiв, знищення пpибеpежноï та водяно!' pослинностi або pиб-фiтофaгiв iз застосуванням теxиiки ^изводята до повноï або чaстковоï втpaти ypбaнiзовaними водоймами мiкpостaцiй, пpидaтниx для гшздування пта-xiß. Це негативно позначаеться на шiльностi населення пipникоз Podicipedidae, чапель, гyсеподiбниx Anseriformes, пастушковж Rallidae, мapтинiв та п^оф^ь-
них кропив'янкових Sylviidae. Нерiдкими е випадки загибелi пiрнаючих водоп-лавних птах1в у ставних ciTKax та коливання piBM води на штучних водоймах.
Висновки. Дiя бiотичниx i aбiотичниx чинникiв на орнiтофaуну екосис-тем Верхнього i Середнього Побужжя призводить до збiднiння видового складу та зменшення щiльноcтi населения птахш. Упродовж останнього cтолiття icтотно зросла роль антропогенного чинника у CIруктурi негативних впливiв на орштоце-нози доcлiджувaноí територц. Деградащя i тотальна антропогенна трансформащя природних екосистем разом i3 прямим знищенням окремих представникш íx авь фауни призвели до зникнення або рiзкого скорочення чиcельноcтi гнiздовиx i ось лих птaxiв. Такими видами е скопа Pandion haliaetus, змiеíд Circaetus gallicus, ш-дорлик великий Aquila clanga, могильник Aquila heliaca, беркут, стерв'ятник Neophron percnopterus, балабан, боривиер степовий Falco naumanni, тетерук, оря-бок, дрохва Otis tarda, хохива Tetrax tetrax, пугач, очеретянка прудка.
Швелювати або зменшити вплив антропогенного чинника на aвiфaуну ре-гiону можна шляхом вiдповiдного ведення господарства зi збереженням елемен-тiв природно! бюти антропогенних лaндшaфтiв, зaповiдaния територiй та грамотного здшснення в ix межах екологiчного менеджменту.
Лiтература
1. Атамась Н.С. Трофические связи чайки-хохотуньи, Larus cachinnans (Laridae, Charadri-iformes), на Среднем Днепре / Н.С. Атамась, С.А. Лопарев // Вестник зоологии. - 2005. - № 2. - С. 47-55.
2. Бурчак-Абрамович М. До орштофауни твшчного Подглля (попередне повадомлення) / М. Бурчак-Абрамович // Збiрник праць зоолопчного музею. - 1935. - № 14. - С. 137-141.
3. Гудина А.Н. Методы учета гнездящихся птиц: Картирование территорий / А.Н. Гудина. -Запорожье : Изд-во "Дикое Поле", 1999. - 242 с.
4. Гузий А.И. Методы учетов птиц в лесах / А.И. Гузий // Облши птахш: шдходи, методики, результати: (матерiали школи по унiфiкацií методГв облГкгв птахш у заповiдниках Украши, смт. 1вано-Франкове, 26-28 квiтня 1995 р.). - ЛьвГв-Кшв, 1997. - С. 18-48.
5. Гулай В.И. Трофические связи серой вороны, их практическое значение в лесостепи Западной Украины / В.И. Гулай // Врановые птицы в естественном и антропогенном ландшафте. -Ч. 1. - Липецк, 1989. - С. 53-55.
6. Денисик Г.1. Природнича географiя Подшля / Г.1. Денисик. - Вшниця : Вид-во "ЕкоБГз-несЦентр", 1998. - 184 с.
7. МатвГйчук О.А. Проблеми охорони птахш заповiдних територГй ВГнниць^' областi / О.А. Матвiйчук, В.В. Серебряков // Зоолопчна наука у сучасному сусиiльствi: Всеукрашська наук. конф., присвяч. 175-рiччю заснування кафедри зоологГí, Кшв-КанГв, 15-18 вересня 2009 р. - К. : Вид-во "Фп-осощоцентр", 2009. - С. 279-281.
8. Микитюк А.Ю. 1ВА программа. Методические рекомендации по организации учета птиц / А.Ю. Микитюк. - К. : Вид-во Украинское общество охраны птиц, 1997. - 31 с.
9. Новак В.О. Мониторинг загибелГ птахгв на автошляхах Подшля / В.О. Новак // Заповадна справа в УкрашГ - 1998. - Т. 4, вип. 2. - С. 54-55.
10. Heinze G. Die Lach mowe / G. Heinze // Vogelshuts. - 1991. - № 1. - S. 16-19.
Матвийчук А.А. Влияние экзогенных факторов на орнитофауну Верхнего и Среднего Побужья
В 2002-2013 гг. изучены видовой состав, распространение, численность, трофические и топические связи птиц в экосистемах Верхнего и Среднего Побужья. Опираясь на полученные данные, а также на основе анализа публикаций других орнитологов, выявлен ряд факторов, которые прямо или косвенно влияют на видовое богатство и численность птиц региона. Таким образом были конкретизированы факторы абиотического, биотического и антропогенного происхождения. Предложены приоритетные направления нивелирования или смягчения влияния антропогенного фактора на орнитофауну бассейна верхнего и среднего течения р. Южный Буг.
Ключевые слова: Верхнее Побужье, Среднее Побужье, орнитофауна, антропогенный фактор, биотический фактор, абиотический фактор.
Matviichuck AA. The Influence of Exogenous Factors on the Avifauna of the Upper and Middle Pobuzhzhia
The species composition, distribution, abundance, trophic and topical links of birds in ecosystems of the Upper and Middle Pobuzhzhia were studied in 2002-2013. Based on these data, and based on the analysis of publications of other birders, a number of factors, that directly or indirectly affect the species richness and abundance of birds in the region, are identified. Thus, factors of abiotic, biotic and anthropogenic origin are specified. Some priorities for levelling or mitigating the impact of anthropogenic factors on the avifauna of the upper basin and the middle reaches of Southern Bug are proposed.
Key words: Upper Pobuzhzhia, Middle Pobuzhzhia, avifauna, the anthropogenic factors, the biotic factors, the abiotic factors._
УДК582.325(292.451) Мол. наук. ствроб. А.Г. Савицька -
Державний природознавчий музей НАН Украти
ПЕЧ1НОЧНИКИ Л1СОВИХ УГРУПОВАНЬ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ТА ГОРГАН
Дослщжено брюлопчний компонент рослинного покриву л^ш Осмолодського, Ви-годського, Болехiвського та Стрийського люових господарств. Складено таксож^чний список, який мютить 49 B4AiB печшочниюв, що належать до 19 родин, 6 порядюв, 2 кла-сш (Marchantiopsida, Jungermanniopsida). Представлено поширення печшочниюв у люо-вих угрупованнях 13 рiзних асощацш. Проаналiзовано ix дiагностичне значення для виз-начення асощацш та шших синтаксошв. Виявлено 9 видiв, яю е значно поширеш й трап-ляються у рiзних угрупованнях, та 12 вид]в, що трапляються рщко.
Ключовi слова: Передкарпаття, Горгани, мохошдабш, печiночники.
Печiночники - своeрiдна група мохоподiбних, яка е слабо вивченою. Передовым це зумовлено маленькими розмiрами рослин печiночникiв, що утруд-нюе ix виявлення. Печiночники не здатш iстотно конкурувати i3 зеленими моха-ми та шшими рослинами [2]. Тому трапляються вони в лкових екосистемах на рiзниx субстратах зазвичай спорадично або невеликими групами. 1хне проектив-не покриття найчаспше незначне. Очевидно, що цi обставини формують хибне уявлення про 1хню незначну роль у лiсовиx фиоценозах. Адже обсяг бiорiзнома-нiття та функщональна роль його форм у бiосферi не визначаеться тiльки 1хшми розмiрами чи запасами бiомаси.
Печшочники е важливим та специфiчним компонентом рослинних угру-повань Передкарпаття та Горган. Комплекс цих видш е надзвичайно чутливим до екологiчниx умов мкцезростань та наявностi необхвдних субстрапв до яких багато видiв е суворо приуроченими. Загалом печiночники тяждать до сильно та постiйно зволожених мiсцезростань, про що свiдчить кшьккний розподш видав у екологiчниx групах вiдносно режиму вологостi. Характерна багатьом мохопо-дiбним екологiчна пластичнiсть е одним iз пристосувань до заселения рiзниx екологiчниx нiш у лкових умовах. Щоб забезпечити охорону i вiдтворення видового та ценотичного рiзноманiття, необхвдним е збереження ввдповщних еколо-гiчниx нiш. Воно е важливим i для розумiния екологп видiв та синузiй брiофiтiв. Тому потрiбним е вивчення особливостей приуроченосп моxоподiбниx до рiз-них тишв мiсцезростань, якi потребують системно-структурного узагальнення.
