CC BY
44
УДК 598.235.4(210.3)(262.54)
А. I. Сидоренко ГН1ЗДОВА БЮЛОГ1Я ТА ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОД1Л БАКЛАНА ВЕЛИКОГО (PHALACROCORAX CARBO)
Науково-доЫдний тститут 6iopi3HOMammmM наземних та водних екосистем Украгни, Мелтополь, Украта Email: [email protected]
У сгатп показано особливосп гшздування баклана великого на Обипчнш кос! (Приморський район, Запорiзька область) у 2015 р. Проаналiзовано динамшу чисельностi баклана на територп коси починаючи з 1983 р, дана характеристика гшздових бютошв, фенологи розмноження. Вивчено структуру гшздово! колони, розмiр кладок i характер добово! акгивносгi великого баклана. До^джено показники щiльносгi гнiздування, висоти дерев та локалiзацil гнiзд на них, середнш розмiр кладок.
Ключовi слова: великий баклан (Phalacrocorax carbo), 06umi4rn коса, структура колотг, гшздова бюлог1я.
А. И. Сидоренко
ГНЕЗДОВАЯ БИОЛОГИЯ И ПРОСТРАНСТВЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ БОЛЬШОГО БАКЛАНА (PHALACROCORAX CARBO) Научно-исследовательский институт биоразнообразия наземных и водных экосистем Украины, Мелитополь, Украина
В статье показаны особенности гнездования большого баклана на Обиточной косе (Приморский район, Запорожская область) в 2015 г. Проанализирована динамика численности баклана на территории косы, начиная с 1983 года, дана характеристика гнездовых биотопов, фенологии размножения. Проанализирована структура гнездовой колонии, размер кладок и характер суточной активности большого баклана. Изучены показатели плотности гнездования, высоты деревьев и локализации гнезд на них, средний размер кладок.
Ключевыбакланае слова: большой баклан (Phalacrocorax carbo), Обиточная коса, структура колонии, гнездовая биология.
A. I. Sidorenko BREEDING ECOLOGY AND SPATIAL DISTRIBUTION OF GREAT CORMORANT (PHALACROCORAX CARBO) R&D Institute on Biodiversity of Terrestrial and Water Ecosystems of Ukraine
Melitopol, Ukraine
We studied the breeding ecology of the Great Cormorant on Obytichna spit (Prymorskyi district, Zaporizhia region) in 2015. We analyzed the dynamics of the number of cormorants, characteristics of breeding habitats, and breeding phenology since 1983. The structure of nesting colony, the size of clutches and the daily activity of the cormorants were also studied.
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2015. №3
St
We analyzed the breeding densities, height of trees and patern of nest location, and the size of clutches.
Keywords: Great Cormorant (Phalacrocorax carbo), Obytichna spit, colony structure, breeding ecology.
З 1974 року ствробгтниками Азово-Чорноморсько! орштолопчно! станцп та 1нституту Зоологи Нащонально! Академп наук iM. I.I. Шмальгаузена проводився орнiтологiчний монiторинг на Обипчнш Koci. Вперше баклан великий був тут вiдмiчений на гнiздуваннi в 1983-1984 рр., проте, зуcтрiчi були поодинокими. Починаючи з 1985 року, чисельшсть баклана зросла i досягла максимуму в 1992-1993 рр. (4720 i 5 280 гнiзд в1дповЦно).
Впродовж ocтаннiх двадцяти рoкiв/ як вЦомо, чиcельнicть гнiздoвих пoпуляцiй баклана майже у ва крашах бвропи (Горбань, 2005), що призвело до штенсивно! теритoрiaльнoi експансп виду.
У наступш 10 рoкiв (1992-2002) чисельшсть знизилася до рiвня 1160-2593 пар (Горлов, Сшхш, 2015). Однак, вже з 2002 року, вЦбулося чергове зб1льшення чиcельнocтi баклана, що призвело до змши гнiздoвий стратеги з наземною на деревну.
Пoдальшi спостереження (2008 р). показали, що чисельшсть продовжувала зростати. На чотирьох традицшних для гшздування островах було враховано 4800 гшзд, на наземних дыянках коси - 1030 пар баклашв, на лкових д1лянках -до 5500 пар; всього на коа було враховано 23000 гшздових особин баклашв i ще до 8000 особин, що не гшздилися.
У наступному 2012 рoцi був проведений мошторинг гнiздiвель (11-12 травня) та тсля гнiздoвих скупчень (7 серпня). У гшздових колон1ях на вciх бштопах чиcельнicть баклана великого склала 18800 гшзд. Облши 2014 року проводилися 10 квiтня. Кoлoнiя перебувала в традицшному для ocтаннiх трьох роив мicцi. Загальне число гнiзд в основний колони склало 20000, а в субколони, розташовано! в 1,5 км на твшчний сх1д - 500 гшзд. На островах коси на момент облтв колонш не було; вЦзначеш лише скупчення птахiв, якi в1дпочивали.
Таким чином критична чисельшсть баклана великого в межах коси Обипчнш вимагае розробки менеджменту чисельносл виду, що в свою чергу, зумовлюе детальне вивчення гшздово! бioлoгii птахiв.
Матер1ал i Методика Досл1джень
Основний матерiал на коа Обипчнш зiбрaний п1д час спещальних екcпедицiйних виiздiв та планового проведення облтв птaхiв в регioнi в гшздовий перioд (21-23.03 i 17-19.04.2015). Крiм того, викoриcтaнi ретрocпективнi та сучасш дaнi з лiтерaтурних джерел та 1нтернет-ресурав.
Велика частина експедицшно! роботи проведена методами aвтoмoбiльних i пiшoхiдних oблiкiв, що охопили не менше 80% територи коси, а так само прибережну смугу акватори Азовського моря i затоки Обитанш шириною в1д
500 м до 1 км. Спостереження проводилися за допомогою бiноклiв Etherna i Bushnell (10-х) i телескопа VIXEN Geoma (20-60x80). Картування колонiй/ мiсць скупчень птаxiв/ а також просторова характеристика наших маршрулв зробленi за допомогою навйатора GARMIN GPSMAP 78s. Фотографування бштотв i птаxiв здiйснювалося камерами Canon EOS 450D i CANON PowerShot SX230HS. Yd фотографй експортувалися в програму FastStone Image Viewer, яка разом з програмним забезпеченням фотоапаратав в режимi Exif метаданих (дата, координати, умови зйомки), давала можливкть контролювати геолокацiйнi данi/ дату i умови зйомки зроблених фотографш.
Методом абсолютних облiкiв чисельностi гшзд на контрольних майданчиках (найчаслше, це окремий ряд дерев у лконасадженнях) та екстраполяцй результатiв на всю площу колонй з урахуванням шдльноси розташування гнiзд на деревах, з оглядом на загальну чисельнiсть птаxiв, що знаходяться в колонй, вЦпочивали на рiзниx д1лянках коси i збиралися на ночiвлЮ/ розмiр колонй був ощнений в 22 000 гшзд.
Лшшш розмiри мiж об'ектами оцiнювалися за допомогою лазерного висотомiра Nicon Forestry 550. Метеорологiчнi дан фiксувалися компактно!' цифрово'1 метеостанцieю LeCrosse 1700, використовували iнформацiю погодних iнформерiв з штернету, яка знаходиться у в1льному достут. Статистична обробка отриманих даних проведена в програмах Microsoft Excel 2007 i Statistica (Горлов та ш., 2014).
Результати та 1х Обговорення
Y 2015 рощ едина колошя баклана великого в основному була розташована в межах минулорiчного поселення (2013-2014 роки), в твденно-сх1днш частиш коси, проте, з певними змшами в шiльностi та просторовому розподШ центрально!" i перифершних частин. Бiльшiсть дерев, на яких в попередш роки були розташоваш гнiзда/ загинули, проте деяк1 з них мали гнiздовi платформи. Центральна, найбыьш заселена i щ1льна частина колонй, змктилася на пiвденний зах1д (рис. 1).
Аналiз розмiрiв дозволяе констатувати, що максимальна довжина колонй з твшчного сходу на твденний заxiд становить 1550 м, а максимальна ширина становить 500 м. З урахуванням ламано'1 криво! контурiв колонй, загальна площа, за нашими пЦрахунками, становить 582000 м2 (58,2 га).
Y 2015 р випадюв гшздування баклана в наземних бштопах виявлено не було. На островi Зигзаг б1ля основи коси була помiчена зграя баклана чисельнiстю близько 1000 особин, що вЦпочивала в колонй чайки-реготухи (Larus cachinnans). На шших островах коси - Великому, Пасльош, Камишаному - колонiй також не було.
-A
Рис. 1. Розташування колонш великого баклана на kocí Ooin i'iniii, 2015 p.
(J - мiсця розташування колонш).
У твденно-захЦнш половинi коси великого поширення набули штучнi лiсовi насадження. Лiсомелiоративнi роботи проводяться державним пЦприемством «Приморське лiсове господарство». Основу лкових насаджень складають акац1я быа (Robinia pseudoacacia), лох срiблястий (Elaeagnus commutata), груша дика (Pyrus communis). Мкцями в лiсовiх насадженнях масово поширений ломонос виноградолистний (Clematis vitalba), який спровокував загибель насаджень на цих дьлянках. Основу деревного складу в колони складае лох срiблястий. Середнiй дiаметр дерев бiля основи, обраних для побудови гнiзд/ склав 24,1 см (n = 30, lim: 9-37 см), а середня висота дерев, з розташованими на них гшздами, склала 3,5 м (n = 393, lim: 1-6 м).
На мкцях гнiздування баклан великий з'являеться в лютому - першш половит березня, а в Сходному Приазов'1 з початку лютого. На строки прильоту великих баклашв впливають погоднi умови, насамперед мшмуми температур для мiсяця, що передуе прильоту баклашв, i показники динамши середньодобових температур повггря (Горлов та ш., 2014; Лебедева та ш., 2008; Руденко, Яремченко, 2004).
ВЦразу пiсля появи бакланiв на мкцях гнiздування, вони здiйснюють регулярнi щоденш кормовi перельоти в акваторiю Азовського моря, рiзко збiльшуючи чисельнiсть за рахунок птахiв першо'1 хвилi мпраци, яка зазвичай проходить в першiй половинi березня (Korzyukov, 1997; нашi данi).
Нашi спостереження цих процесiв в 2011 р. довели, що птахи, що вперше з'явилися навеснi 27-28 лютого, приступили до гшздування 18-19 березня, в 2014 рощ 13 лютого i 6-7 березня, а в 2015 рощ 20-21 лютого i 7-8 березня вЦповЦно. Таким чином, iнтервал мiж весняним прильотом птахiв i початком гшздування становить близько 20 дiб.
Зазвичай на одному деревi розташовувалися вiд 1 до 10 гшзд. Найб1льше число дерев (123; 35,9%) мало по 3 гшзда, дещо менше було дерев з двома (71, 20,7%) та чотирма гшздами (60, 17,5%), частка дерев з одним гшздом - 42 або 12,2%). Бьльшкть (86,3%) дерев мктили в1д 1 до 4 гнiзд. Щкаво, що зг1дно сучасних даних, зазвичай птахи гшздяться на висотi 5-10 м в1д поверхнi води та землi (Книш, Малишок, 2006).
Найб1льш обираема птахами висота для гшздового облаштування становить в1д 2 до 4 метрiв (257 гнiзд; 65,4%). На висотах нижче 2 м спостеркалося всього 29 гшзд (7,4%), а вище 4 м - 107 гшзд (27,2%). Б1льш детально розподы гнiзд по висотах показано на рис. 2.
5-6 ■ 9
0 50 100 150
KLlbKiCTb ГШЗД
Рис. 2. Висотний розподьл гшзд в колони баклана великого, березень 2015 р.
(n=393 гшзда)
Гшздова бшлопя виду.
Наш1 досл1дження гн1здовий бюлоги виду проведен1 в пер1оди незакшченого процесу в1дкладання яець, тому говорити про середш розм1ри кладки баклана великого можна лише вЦносно дати облжу.
У 2015 роц1 перший огляд колони вЦбувся 21 березня; всього було оглянуто 393 гшзда (табл. 1). З розташованих на висот1 до 3,5 метр1в в центральнш частин1 колони 286 гшзд, 77 були новими i без кладок, тому в розрахунок вони ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний вкникМДПУ. 2015. №3
-А
не бралися; з решти 209 гшзд 14 (6,7%) мктили 1 яйце, 29 (13,9%) - 2 яйця, 55 (26,3%) - 3 яйця, 94 (45%) - 4 яйця i в 17 гшздах ( 8,1%) було по 5 яець. Таким чином, середнш розмiр кладки на момент огляду колони склав 2,44 яець (в розрахунок не приймалися новi порожнi гнiзда).
Надалi, в1дв1дування колони вЦбулося 18.04.2015 р i було зафшсовано спiввiдношення гнiзд з рiзним числом яець в кладках. В абсолютних показниках: 7 гнiзд (6,9%) мктили 1 яйце, 21 (20,8%) - 2 яйця, 34 (33,7%) - 3 яйця, 33 (32,7%) - 4 яйця, 5 (4,9%) - 5 яець i в 1 гнiздi (1%) було 6 яець. Середнш розмiр кладки в цей першд склав 3,11 яйця. На жаль, ми не маемо даш огляду колони в б1льш шзш термши, але очевидно, що до моменту закшчення яйцекладки уама парами, що розмножуються, цей показник зростае. Сл1д зазначити, що в квггш були проаналiзованi т1льки гшзда з кладками, без пташенят. На момент огляду в колони була велика ильюсть гшзд з пташенятами вшом до 2 тижнiв.
Для порiвняння, середнiй розмiр кладки на о. Подкова Молочного лиману склав: у 1998 4.05±0.05; у 1999 - 4.22±0.04, у 2000 - 3.93±0.05; на о. Большому в Обитачнш затощ: у 1998 3.83±0.03; у 1999 - 4.27±0.04 та у 2000 р. 3.52±0.11 (Кошелев, Покуса, 2002). Для Кiнбурнського твострова наведено данi щодо 3-5 (в середньому 4) та подекуди 7-8 в 2008 рощ (Петрович, Редшов. 2011). На островах Джарилгацько'1 затоки в середньому розмiр кладки дорiвнював вiд 2,9 до 3,9, найбiльшi показники було зарестровано на початку 2000 роюв (5,1), в наступний час це в1д 3,6 до 3,9 (Руденко и др., 2008).
Припускаючи, що першi птахи, що приступають до розмноження, обирають б1льш високi яруси в кронi дерев, нами проаналiзованi данi за эозмiром кладок в гнiздах, розташованих в рiзних висотних iнтервалах (рис. 3).
Рис. 3. Розподьл гн1зд з р1зним розм1ром кладок в1дпов1дно висот дерев
(21-23.03.2015; n = 393)
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний eicHUKМДПУ. 2015. №3 ^^^^
P03Mip кладки 4 5
38 Бюлопчний вкник Щ2
-Ъ
З 393 оглянутих нами гшзд на висотах в1д 0 до 6 м, б1льшюгь мiстило 4 яйця (154 гшзда, 39,2%), також висока частка гшзд з 3-ма яйцями (76 гшзд, 19,3%). Багато птахiв в цей час тльки приступали до розмноження, тому нами враховано багато новозбудованих гшздових платформ з утрамбованою пдстилкою, в яких яець поки не було (84 гшзда, 21,4%). На висотах дерев в1д 3 до 5 м переважали гшзда з 3-5 яйцями (181 гшздо, 78,7%), на висотах 2-3 м таких гшзд було 52% (65 гшзд), на висотах до 2 м - тльки 34,5% (10 гшзд). Юльюсть незаселених гшзд обернено пропорцшно висот 1х розташування: чим б1льше висота, там менше порожшх гшзд побудови цього року.
Так, на висотах вЦ 0 до 3 м таких гшзд було 48 (31,2%), вЦ 3 до 5 м - 36 (15,7%), вище 5 м порожшх гшзд виявлено не було (табл. 1).
Таблиця 1. Розподт гшзд з шзною шлькостю яець стосовно висоти розташування (березень 2015 р.)
розмiр кладки Всого
Висота 1 2 3 4
пуси* 5
0-2 12 4 3 5 5 0 29
2-3 36 9 15 28 33 4 125
3-4 29 1 11 22 56 13 132
4-5 7 1 0 20 55 15 98
5-6 0 0 0 1 5 3 9
Всього 84 15 29 76 154 35 393
Пiстi гтзда - гнiздовi будови цього року з гтздовою тдстилкою без яець.
Це пояснюеться тенденщею баклашв в першу чергу займати верхш яруси, поступово "опускаючись" все нижче. Тому в гшздах, розташованих вище, нами виявлено б1льше повних кладок, оскльки птахи 1х зайняли рашше; вiдповiдно й рашше почалася вЦкладання яець.
Висновки
1. 1нтервал мiж весняним прильотом бакланов великих i початком гнiздування становить у середньому 20 дшв.
2. Середнш розмiр кладки коливався в межах 2,44-3,11. Виявлена пряма залежшсть мiж висотою розмiщення гнiзда i розмiром кладки. За нашими даними, вибiркову перевагу мае ярус в 4-5 м.
3. Визначена велика варiативнiсть в юльюсно-просторовому розподiлi гшзд в межах 1-10 на одне дерево. Нами виявлено, що в даних умовах превалюе кыьюсть дерев з трьома гшздами (123 або 35,9% в1д загального числа дерев у колони).
Й
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Горбань, 1.М. (2005). Розселення колонiй баклана великого в континентальнш частинi краГни. Птицы басс. Сев. Донца. 9, 73-76.
Горлов, П.1., Сшхш, В.Д., Долинний, В.1. (2014). Методики проведення профыьних доЫджень з характеристики домтуючих природних комплекав: Сезонш орнтокомплекси (за результатами виконання проектiв з ТОВ «Втдкрафт Украхна», ТОВ «В1НД ПАУЕР», ТОВ «ВКН Украхна»). Науково-методичш основи охорони та ощнки впливу на навколишне природне середовище тд час проектування, будiвництва, експлуатацп втрових та сонячних електростанщй, лшй електромереж: методичний поабник. Мелггополь: МДПУ iMern Б. Хмельницького.
Книш, М.П., Малишок, В.М. (2006). Великий баклан знов гшздиться на Дест. Беркут 15(1-2), 204-208.
Костин, С.Ю., Тарина, Н.А. (2005). Послегнездовое распределение и миграции веслоногих и голенастых птиц северо-западной части Крыма. Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитол. станции, 8, 85-95.
Кошелев, А.И., Покуса, Р.В. (2002) Гнездовая биология большого баклана (Phalacrocorax carbo) и использование ооморфологических показателей для анализа наземных колоний (Северное Приазовье). Вкник Запорiзького державного утверситету: Збiрник наукових статей. Фiзико-математичнi науки. Бiологiчнi науки, 3, 113-119.
Лебедева, Н.В., Ломадзе, Н.Х., Савицкий, Р.М. (2008). Большой баклан Phalacrocorax carbo sinensis в дельте Дона. Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитол. станции, 11, 159-168.
Петрович, З.О., Редшов, К.О. (2008). Баклан великий в РЛП «Кшбурнська коса» та на прилеглих територгях. Бранта, 11, 240-245.
Руденко, А.Г., Яремченко, О.А. (2004). История гнездования и динамика колониальных поселений большого баклана (Phalacrocorax carbo) в Черноморском биосферном заповеднике. Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитол. станции, 7, 193-207.
Руденко, А.Г., Ардамацкая, Т.Б., Яремченко, О.А. (2008). Многолетний мониторинг поселений большого баклана на морских заливах Северного Причерноморья. Бранта, 11, 43-59.
Korzyukov, A. I. (1997). Seasonal distribution of the cormorant Phalacrocorax carbo in the north-western part of the Black Sea region. Ekologia polska, 45(1), 169-170.
References
Gorban', I.M. (2005). Rozselennja kolonij baklana velikogo v kontinental'nij chastini kraini. Pticy bass. Sev. Donca. 9, 73-76.
40 Eio^oriHHHH eicHHK
Gorlov, P.I., Siohin, V.D., Dolynnyi, V.I. (2014). Methods of relevant researches on the characteristics of dominant natural complexes: seasonal ornithological complexes (as a results of projects with LLC "Vindkraft Ukraine", LLC "WIND POWER", LLC "VKN Ukraine"). Scientific and methodical fundamentals of assessing the impact on the environment during the designing, constructing and operation of wind farms and solar power plants, power lines: a handbook. Melitopol: MSPU named after B. Khmelnitsky.
Gorlov, P.I, Siohin, V.D. (2015). The threat of extinction of tree plantations in a landscape reserve "Spit Obytichna" because of the great cormorants' (Phalacrocorax carbo) nesting settlements. Melitopol local history readings: materials of second regional scientific conference (December 11th 2014). Melitopol City Museum, MSPU, Ethnographers Union of Melitopol region, 17-24.
Koshelev, A.I., Pocusa, R.V. (2002) Breeding biology of great cormorant (Phalacrocorax carbo) and using of oomorphological indicators for analyzing oh terrestrial colonies (Northern Pryazovya). Bulletin of Zaporizhia State University: Digest of scientific articles. Physics and mathematics. Life Sciences, 3, 113-119.
Lebedeva, N.V., Lomadze, N.H., Savitsky, R.M. (2008). Great Cormorant Phalacrocorax carbo sinensis in the delta of the Don. Branta, 11, 159-168.
Knish, M.P., Malishok, V.M. (2006). Velikij baklan znov gnizdit'sja na Desni. Berkut 15(1-2, 204-208.
ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Eiоnогiцниu eicHUKMffnY. 2015. №3
-A
& Biological Bulletin 41
St
Korzyukov, A. I. (1997). Seasonal distribution of the cormorant Phalacrocorax carbo in the north-western part of the Black Sea region. Ekologia polska, 45 (1), 169170.
Petrovich, Z.O., Redinov, K.O. (2008). Baklan velikij v RLP «Kinburns'ka kosa» ta na prileglih teritorijah. Branta. 11, 240-245.
Rudenko, A.G., Yaremchenko, O.A. (2004). History and dynamics of nesting colonial settlements of great cormorant (Phalacrocorax carbo) in the Black Sea Biosphere Reserve. Branta, 7, 193-207.
Rudenko, A.G., Ardamackaja, T.B., Jaremchenko, O.A. (2008). Mnogoletnij monitoring poselenij bol'shogo baklana na morskih zalivah Severnogo Prichernomor'ja. Branta. 11, 43-59.
Поступила в редакцию 22.09.2015
Как цитировать:
Сидоренко, А.1. (2015). Гшздова бшлопя та просторовий розподьл баклана великого (Phalacrocorax carbo). Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого, 5 (3), 32-41. cross"* http://dx.doi.org/10.7905/bbmspu.v5i3.983
© Сидоренко, 2015
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
