CC BY
21
УДК598.288.6:639.1.034(477.[82+41/.42]) Acnip. А.С. Рогуля1 -
Львгвський НУ iM. 1вана Франка
Б1ОТОПНА ПРИУРОЧЕН1СТЬ ГН1ЗДУВАННЯ В1ВЧАРИК1В РОДУ PHYLLOSCOPUS НА П1ВНОЧ1 ВОЛИНО-ПОЛ1ССЯ2
Розглянуто бютопну приуроченiсть гнiздування трьох видiв вiвчарикiв: Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) - вiвчарик-ковалик, Ph. trochilus (Linnaeus, 1758) - вiвчарик весняний та Ph. sibilatrix (Bechstein, 1793) - вiвчарик жовтобровий, в лiсах Волино-Полiсся. Найбшьшу щiльнiсть гнiздування в мiшаних люах, де про-дуктивнiсть 6ioTony найвища, мають бiльшi за розмiрами вiвчарики - жовтобровi. Вони надають перевагу дшянкам лiсу з густим верхшм ярусом, але розрiдженим шд-люком i можуть будувати гнiзда як на донках, де трав'яний покрив розмщений ос-трiвково, так i на дiлянках без нього. Вiвчарики-ковалики займають гнiздовi мжрос-таци в дшянках лiсу з густим шдлюком i розвиненим трав'яним покривом. Для вiвча-рикiв весняних на територи дослiджень оптимальними гнiздовими бiотопами вияви-лись лiсовi галявини та розрщжеш дiлянки соснового лiсу.
Ключовi слова: гшздова мiкростацiя, вiвчарик-ковалик, вiвчарик весняний, вiв-чарик жовтобровий, щiльнiсть гшздування.
Найбшьш розповсюдженими видами в1вчарик1в на Заход1 Украши е: Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) - вiвчарик-ковалик, Ph. trochilus (Linnaeus, 1758) - вiвчарик весняний та Ph. sibilatrix (Bechstein, 1793) - вiвчарик жовтобровий (Фесенко, Бокотей, 2002; 2007). Загальш вщомосл з гнiздовоi бiологii вiвчарикiв на Заходi Укра1ни подають (Страутман, 1963; Татаринов, 1973). Перюд гшздування у птахiв роду Phylloscopus нерозривно пов'язаний з люовими бiотопами. Найбшьш залiсненими на рiвниннiй частинi заходу Ук-ра1ни е Волинська i Рiвненська областi (природна зона Полюся), де лiси займають близько 40 % 1х площi (Геренчук, 1975; 1976). Для цих наземног-шздних птахiв важливими чинниками пiд час вибору гшздово! територii е характер трав'яного покриву, тип люу, висота i щiльнiсть пiдлiску, що визнача-ють продуктивнiсть бiотопу, його придатнють для влаштування гнiзд, забез-печенiсть кормовими ресурсами. Вiвчарики симпатричш види, якi мають по-дiбнi вимоги щодо вибору бiотопу для гшздування в люових масивах. Вщ-критим залишаеться питання критерiiв вибору бютопу кожним з трьох видiв та спiвжиття 1х на спшьнш територii.
Методи i територ1я дослвджень. Для того щоб з'ясувати, яю умови бiльш сприятливi для гшздування кожного виду вiвчарикiв, визначили чи-сельнiсть i щiльнiсть 1х гшздування в рiзних бiотопах. Для досягнення мети ми провели маршрутш облжи птахiв у лiсових масивах пiвночi Волинсько1 областi навеснi 2012 р. Також, на початку червня, провели пошук i проаналь зували розмщення виявлених гнiзд вiвчарикiв. Крiм того, вели спостережен-ня за поведшкою птахiв у межах гнiздовоi територи.
Маршрути були прокладеш в Ратшвському, Камiнь-Каширському та Любешiвському районах Волинсько! областi. Вибирали 1х так, щоб охопити вш наявнi бiотопи. Отже, маршрутш облжи були подiленi на 3 групи, оскшь-
1 Наук. кер1вник: проф. Й.В. Царик, д-р бюл. наук
2 Подяка: висловлюю щиру подяку за допомогу у проведены облшв i пошуку гтзд Юрж> Михайловичу Струсу.
2. Еколопя довкiлля
111
ки проведет в рiзних лiсових масивах. Перший тип бютопу - це були пере-важно узлюся, межi люу i вiдкритого простору, дiлянки люу, що прилягали до невеликих рiчок (екотони). На них припало 6 маршрупв загальною про-тяжнiстю 6,05 км. Наступними були маршрути, прокладеш через сосновi лiси без шдлюку, або з рiдким середнiм ярусом та практично без нижнього трав'яного ярусу (5 маршрупв i 6,2 км). Таю люи ростуть на тщаних Грунтах, якi займають значш площi в регiонi дослiджень. До третьо! групи ми вщнес-ли мшат лiси. Тут спостерiгаeгься переважання листяних порщ (берези, граба та дуба) над сосною у верхньому яруи, густий пiдлiсок переважно з горо-бини та лщини i добре розвинений нижнiй ярус, утворений трав'яною рос-линнiстю (переважно чорниця i дiлянки з осокою). Облжи провели на 10 маршрутах загальною протяжнютю 11,9 км. Загальна довжина всiх маршрутiв становить 24,15 км. Ширина облжово! смуги була прийнята за 200 м (100 м по обидвi сторони вщ облiковця). Загальна облiкована площа становить 4,83 км2. Маршрутнi облжи спiваючих самцiв i аналiз результапв дослiджень виконували згiдно з методиками (Равкин, Челинцев, 1990).
Пошук гшзд вiвчарикiв проводили в лiсах сусщнього з Ратнiвським Шацького району Волинсько! областi у перiод з 8.06 по 14.06.2012 р. Для ви-явлення гшзд дiяли згiдно з методиками (Зимин, 1983). Визначали знайдеш гшзда, використовуючи визначники (Михеев А.В., 1957; Никифоров М.Е. та т., 1989). Пошук гшзд проводили у дшянках люу рiзного типу (в мшаних, соснових лiсах i на узлюсях). Лiсовi масиви тут аналопчш, тому територiю дослiджень охопили вш, описанi для маршрутних облiкiв, бютопи.
Результати досл1дження. Внаслiдок проведених дослщжень ми отри-мали середню щшьнють гнiздування i загальну чисельнiсть кожного виду вiв-чарикiв у рiзних лiсових масивах. Найбiльшим, за розмiрами, серед дослщже-них видiв е вiвчарик жовтобровий. Вважають, що величина птаха е важливим чинником у конкурентних мiжвидових взаемозв'язках пiд час вибору гшздо-во! територil (Forstmeier W. at al., 2001; Forstmeier W. and Keßler A., 2001). Види бiльшого розмiру займають бшьш продуктивнi бiотопи. У всiх вибра-них нами бiотопах найвища щшьшсть гнiздування була у вiвчарика жовтоб-рового. На узлiссях цей показник становив 31,4 ос./км2, в соснових люах -33,42 ос./км2. Особливо чисельш цi птахи в мшаних лiсах, де середня щiль-шсть становила 48,32 ос./км2. Дещо бшьша щiльнiсть гнiздування жовтобро-вих вiвчарикiв у мiшаних лiсах з розвиненим нижшм ярусом визначаеться бiльш продуктивним бiотопом - тут птахам легше знайти корм i вiн бшьш доступний. Варто зазначити, що вiвчарики жовтобровi проявляють вибiрко-вiсть тд час вибору гнiздовоl територil та власне мюця розташування гнiзда. Вони можуть влаштовувати гнiзда серед тдстилки осоки, чи в чорничниках. Але часпше ми знаходили !х гшзда на дшянках соснових лiсiв, де зовим не було трав'яного покриву (в таких мюцях переважно не мостять сво!х гнiзд нi вiвчарики-ковалики, нi вiвчарики веснянi). Жовтобровi вiвчарики демонстру-ють, в цьому вщношенш, значну екологiчну пластичнiсть. Тому, на наш пог-ляд, цей вид чисельний у вшх дослiдних бютопах.
112
Збiрник науково-технiчних праць
Весняш вiвчарики мають також досить високу щшьшсть гнiздування в соснових лiсах (19,35 ос./км2) та на узлiссях (19,10 ос./км2), проте в мша-них люах цей показник утричi менший (6,72 ос./км2) (табл.). Веснянi вiвчари-ки надають перевагу вiдносно вщкритим бiотопам, оселяючись переважно на галявинах, узлiссях (Хлебосолов та iн., 2003), на вщмшу вiд двох шших ви-дiв, як надають перевагу власне люовим бiотопам. Нам вдалося виявити гшз-да цього виду лише на узлюсях соснових лiсiв. Облiкованi спiваючi самцi в таких люах були вщзначеш, переважно, неподалж вирубок, невеличких люо-вих галявин, тобто на розрiджених дiлянках люу. Тому в бiотопi соснових ль сiв ми отримали значнi показники чисельносп цього виду.
Табл. Середня щильшсть та чисельшсть гнйдування eieuapuKie в бютопах
тзного тип у
Показник Приуроче-нiсть видш до бiотипу Види К-ть маршрута Протяж-шсть маршрута, км Площа, покрита облжами, км2 Середня щшьшсть гшздування, ос./км2 Загальна чисельшсть, ос.
Екотоннi дiлянки Ph. sibilatrix 6 6,05 1,21 31,40 38,0
Ph. trochilus 19,10 23,1
Ph. collybita 12,40 15,0
Сосновi лiси Ph. sibilatrix 5 6,2 1,24 33,42 41,4
Ph. trochilus 19,35 24,0
Ph. collybita 8,16 10,2
Мiшанi лiси Ph. sibilatrix 10 11,9 2,38 48,32 115,0
Ph. trochilus 24,37 58,0
Ph. collybita 6,72 16,0
Загалом: 21 24,15 4,83 - -
Вiвчарики-ковалики та вiвчарики жовтобровi у лiсових бiотопах виби-рають також рiзнi мжростацп. Вiвчарики-ковалики оселяються в розрiджених дiлянках люу, де добре розвинений пiдлiсок i трав'яний покрив, на вiдмiну вщ жовтобрових вiвчарикiв, mi вибирають дшянки густого лiсу, проте з рщ-ким пiдлiском i тримаються, зазвичай, нижче крон (Tomialojc et al., 1984; Симкин, 1990; Cramp, 1992; Хлебосолов та шш^ 2003). Нашi спостереження збiгаються з даними шших авторiв. Середня щiльнiсть гнiздування вiвчари-кiв-коваликiв в мiшаних лiсах сягае 24,37 ос./км2, порiвняно з сосновими -8,16 ос./км2, та узлюсями - 12,40 ос./км2 (табл.). Варто зазначити, що виявле-нi гшзда вiвчарикiв-коваликiв часто були розмiщенi в основi купин з осоки, або ж в заростях чорничниюв. При чому на гнiздовiй дiлянцi переважно був щшьний пiдлiсок, що також утруднювало пошук гнiзд.
1ншим аспектом, який варто розглянути для визначення критерпв вибо-ру бiотопу е оцiнка рiзницi в поведiнцi окремих видiв. Про перевагу еколого-етолопчного пiдходу, що базуеться на спостереженш поведiнки птахiв у пев-них мiкростацiях пише Пукас (Pukas, 1990) на прикладi очеретянок роду Acro-cephalus. Вибiр мiкростацiй для розташування гнiзд визначаеться насамперед доступнiстю корму. Вiвчарики-ковалики полюють переважно високо в кронах дерев i ловлять комах дрiбного розмiру, приносячи в гшздо одноразово по калька харчових об'еклв. Стратегiя 1х полювання зводиться до пошуку об'ектiв
2. Екологiя довкшля
113
мiж гшками i збирання практично Bcix комах, що трапляються на шляху. Зов-ciM шшо! тактики дотримуються вiвчарики жовтобровi, якi полюючи вич^-ють на бiльшу здобич i приносять, зазвичай, по одному харчовому об'екту за один раз. Вiвчарики весняш вибирають корм (переважно комах) середшх роз-мiрiв (Хлебосолов, 2003). Таку харчову поведiнку вiдзначили i ми тд час спостереження за гшздами. Вiвчарики жовтобровi переважно приносили до гтзда харчовi об'екти великого розмiру i робили це частiше, на вщмшу вiд вiв-чарикiв-коваликiв i весняних, якi покидать гнiздо на довший час, проте приносять за одне вщлучення, переважно кшька комах меншого розмiру.
Висновки. Вибiр бiотопу е важливою складовою для устшного гтз-дування птахiв. Вiвчарики роду Phylloscopus заселяють спiльнi територп, проте мiжвидова конкуренцiя в них не проявляеться значною мiрою. Люи Во-линського Полiсся характеризуються рiзноманiтною структурою рослиннос-тi, що створюе вiвчарикам сприятливi умови для гтздування. Кожен з трьох дослiджених симпатричних видiв займае бiльш сприятливi для себе гнiздовi мжростацп. Вiвчарики-ковалики займають дiлянки з густим пiдлiском i роз-виненим трав'яним покривом. На Волино-Полюш найбiльша щiльнiсть гтз-дування 1х у мiшаних лiсах з густим тдлюком 24,37 ос./км2. Очевидно, ос-таннiй важливий для них як мюце збирання корму. Для вiвчарикiв весняних на територп дослщжень оптимальними гнiздовими бiотопами виявились ль совi галявини (19,0 ос./км2) та розрщжеш дiлянки соснового лiсу (19,35 ос./км2). Вiвчарики жовтобровi гнiздяться у вшх дослiджених бiотопах i мають найвищi показники чисельностi. Показники щшьносл гнiздування сягали у мiшаних люах 48,32 ос./км2, в соснових люах i на узлiссях 33,42 ос./км2 i 31,40 ос./км2 вiдповiдно. Але все таки вони надають перевагу дшянкам густого люу, з рщким пiдлiском, де тримаються нижче крон верхнього ярусу. Для цього виду важливим е проспр тд кронами високих дерев. Вони тут токують i захищають свою гтздову територiю, вокалiзуючи й облiтаючи ll. На вiдмiну вiд iнших видiв, сприятливими для влаштування гнiзд для вiвчарикiв жовтобрових е дiлянки люу, де зовшм немае трав'яного покриву, або вш розмiщений острiвково.
Л1тература
1. Зимин В.Б. Некоторые приемы облегчающие поиск гнезд лесных наземногнездящих-ся воробьиных // Фауна и экология птиц и млекопитающих северо-запада СССР. - Петрозаводск, 1983. - С. 5-11.
2. Природа Волинсько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : ВО "Вища шк." при Льв1вському ун-ri, 1975. - 147 с.
3. Природа Р1вненсько! областг / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : ВО "Вища шк." при Льв1вському ун-ri, 1976. - 156 с.
4. Равкин Е.С. Методические рекомендации по комплексному маршрутному учету птиц. Государственный комитет СССР по охране природы / Е.С. Равкин, Н.Г. Челинцев // Всесоюзный научно-исследовательский ин-т охраны природы и заповедного дела. - М. : Изд-во "Рампа", 1990. - 33 с.
5. Фесенко Г.В. Птахи фауни Укра!ни: польовий визначник / Г.В. Фесенко, А.А. Боко-тей. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. - 416 с.
6. Фесенко Г.В. Анотований список укра!нських наукових назв пгах1в фауни Укра!ни (з характеристикою статусу вид1в) / Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей. - Ки!в-Льв1в : Вид-во "Свгг", 2007. - 112 с.
114
Збiрник науково-техшчних праць
7. Хлебосолов Е.И. Механизмы экологической сегрегации трех совместно обитающих видов пеночек - веснички Phylloscopus trochilus, теньковки Ph. collybita и трещотки Ph. sibi-latrix. / Хлебосолов Е.И., Барановский А.В., Марочкина Е.А., Ананьева С.И., Лобов И.В., Чельцов Н.В. // Русский орнитологический журнал. - 2003. - Экспресс-выпуск 215. - С. 251-267.
8. Никифоров М.Е. Птицы Беларуси. Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. - Мн. : Изд-во "Вышэйшая шк.", 1989. - С. 345-350.
9. Михеев А.В. Определитель птичьих гнезд. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.] / А.В. Михеев. - М. : Изд-во "Просвещение", 1975. - С. 13-17. - 171 с.
10. Forstmeier W. Habitat choice in Phylloscopus warblers: the role of morphology, phylogeny and competition / W. Forstmeier, O.V. Bourski, B. Leisler // Oecologia. - 2001. - 128. - P. 566-578.
11. Forstmeier W. Morphology and Foraging Behaviour of Siberian Phylloscopus Warblers. / W. Forstmeier and A. Keßler // Journal of Avian Biology. - Vol. 32, No. 2 (Jun., 2001). - P. 127-138.
12. Страутман Ф.И. Птицы Западных областей УССР / Ф.И. Страутман. - Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1963. - Т. 2. - С. 113-116.
13. Симкин Г.Н. Певчие птицы : справочное пособ. / Г.Н. Симкин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1990. - С. 223-237.
14. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Укра!ни: еколопя, значення, охорона / К.А. Татаринов. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1973. - С. 122-123.
15. Pukas A. Etnologically-ecological approach and evaluation of optimal habitats (on example Acrocephalus spp.) / A. Pukas // Baltic Birds. - Riga: Zinatne. - 1990. - Vol. 5. Part II. - P. 79-84.
16. Tomialojc L. Breeding bird community of a primaeval temperate forest (Bialowieza National Park, Poland) 1984 / L. Tomialojc, T. Wesolowski, W. Walankiewicz // Acta Ornithologica. -2006. - 41(1). - P. 55-70.
Рогуля А.С. Биотопная приуроченность гнездования пеночек рода Phylloscopus на севере Волыно-Полесья
Рассмотрена биотопноя приуроченность гнездования трех видов пеночек: Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) - пеночка-теньковка, Ph. trochilus (Linnaeus, 1758) - пеночка-весничка и Ph. sibilatrix (Bechstein, 1793) - пеночка-трещотка, в лесах Волыно-Полесья. Наибольшую плотность гнездования в смешанных лесах, где продуктивность биотопа высокая, имеют большие по размерам пеночки-трещотки. Они отдают предпочтение участкам леса с густым верхним ярусом, но разреженным подлеском и могут строить гнезда как на участках, где травяной покров расположен островково, так и на участках без него. Пеночки-теньковки занимают гнездовые микростации в участках леса с густым подлеском и развитым травяным покровом. Для пеночки-веснички на территории исследований оптимальными гнездовыми биотопами оказались лесные поляны и разреженные участки соснового леса.
Ключевые слова: гнездовая микростация, пеночка-теньковка, пеночка-веснич-ка, пеночка-трещотка, плотность гнездования.
Rogulya A.S. Biotope preferences of nesting of Phylloscopus warblers on the north of Volyno-Polissia
Biotope preferences of nesting of three species: Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817), Ph. trochilus (Linnaeus, 1758) and Ph. sibilatrix (Bechstein, 1793) in the forests of Volyno-Polissia are presented in the article. Wood Warblers which are bigger by their size in comparison with other species have the highest density of nesting in mixed forests where the greatest productivity of biotope is observed. They prefer forest plots with a dense upper layer, but thin undergrowth and can build nests both on the areas where the herb cover has an insular spatial structure and on the areas without it. Chiff-Chaffs occupy nesting microstations in forest areas with a dense undergrowth and well developed herb cover. Forest glades and sparse patches of pine forest are considered to be the optimal nesting bioto-pes for Willow Warblers on the investigated territory.
Keywords: nesting microstation, Chiff-Chaff, Willow Warbler, Wood Warbler, the density of nesting.
2. Еколопя довкшля
115
