CC BY
17
чають хщ процесiв у лiсових екосистемах та використовуються з метою еко-лопчного монiторингу сталого ведення лiсового господарства та ощнки дже-рел депонування надлишку вуглецю. KpiM цього, шформащя наведена в нормативах часто необхщна при розв,язаннi багатьох господарських, еколопч-них та наукових задач прського лiсiвництва.
Лiтература
1. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бюметр1я: Навч. пос. - Льв1в: Камула, 2004. - 236 с.
2. Карманова И.В. Математические методы изучения роста и продуктивности растений. - М.: Наука, 1976. - 223 с.
3. Козьяков С.Н. Научные основы учета недревесного растительного сырья в процессе лесоустройства: Автореф. дис. ... д-ра с-х. наук: 06.06.02/ УСХА. - К., 1984. - 50 с.
4. Колосок О.М. Продуктивнють i структура ф1томаси штучних люосташв ялини зви-чайно'1 в Украшських Карпатах: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.03.02/ Нацюн. аграр. ун-т. -К., 2002. - 20 с.
5. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
6. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 270 с.
7. Тереля 1П. Ялиця бiла (Abies alba Mill) у лiсах Украшських Карпат: стан, вiдтворення та гос-подарське використання: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. - Львiв, 2004. - 20 с.
8. Усольцев В.А. Биоэкологические аспекты таксации фитомассы деревьев. - Екатеринбург, 1997. - 559 с.
9. Усольцев В.А. Принципы и методика составления таблиц биопродуктивности дре-востоев// Лесоведение. - 1988, № 2. - С. 24-33.
10. Уткин А.И., Замолодчиков Д.Г., Гульбе Т.А., Гульбе Я.И. Аллометрические уравнения для фитомассы по данным деревьев сосны, ели, березы и осины в европейской части России// Лесоведение. - 1996, № 6. - С. 36-46.
11. Уткин А.И., Пряжников А. А., Гульбе Т. А., Гульбе Я.И. Аллометрия фитомассы и продукции деревьев лиственницы в высокопродуктивных молодняках// Лесоведение. - 2001, № 1. - С. 54-63.
12. Швиденко А.З., Щепащенко Д.Г., Нильсон С., Булый Ю.И. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов Росии// Лесное хозяйство. - 2004, № 2. - С. 40-44.
УДК 591.5 + 630 *907.13 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. nbsis
ПРАКТИЧН1 ЗАХОДИ З АКТИВНО! ОХОРОНИ Р1ДК1СНИХ I ЗНИКАЮЧИХ ВИД1В ХРЕБЕТНИХ У Л1САХ ЗАКАРПАТТЯ
Подано практичш заходи з охорони видiв хребетних тварин, занесених до Чер-воно'1 книги Украши (1994 р.), розроблеш вщповщно до вимог швейцарсько-укра-шського проекту розвитку люового господарства в Закарпатп FORZA.
Ключов1 слова: практичш заходи, активна охорона, тварини, занесет до Чер-воно'1 книги Украши, люи Закарпаття.
Assist. prof. I. V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Practical measure of active protection vulnerable and lower risk species Vertebrates in Transcarpathian Forest
It is represented practical measure of active protection vulnerable and lower risk species Vertebrates animals included in the Red Data Book of Ukraine (1994), worked on condition Swiss-Ukrainian forest development project in Transcarpathian FORZA.
Keywords: practical measure, active protection, animals included in the Red Data Book of Ukraine (1994), forest of Transcarpathian.
Впровадження сталого багатофункцiонального ведення лiсового гос-подарства в Карпатському регiонi, що здшснюеться у рамках швейцарсько-украшського проекту FORZA, вимагае розроблення нових пiдходiв до охоро-ни рщюсних i зникаючих видiв тварин [4].
На основi результатiв багаторiчних дослiджень, узагальнення практичного досвщу та лiтературних даних, вiдповiдно до вимог швейцарсько-ук-рашського проекту розвитку люового господарства в Закарпаттi FORZA ми розробили практичш заходи щодо охорони, збереження та науково обгрунто-ваного вiдтворення рiдкiсних i зникаючих видiв хребетних, представникiв класiв: Круглорот - Cyclostomata, Риби - Pisces, Земноводш - Amphibia, Плазуни - Reptilia, птахи - Aves i Ссавцi - Mammalia, поширених у люах За-карпаття [1-9]. Запропоноваш заходи подаемо за видами тварин, у систематичному порядку за загальноприйнятою класифжащею [2, 5-7].
Круглорот (Cyclostomata). Мiнога угорська (Eudontomyzon danfordi Regan, 1911) - один з двох видiв роду у фауш Украши, поширений у басейнi р. Тиси, в тому чи^ у 11 притоках. Унаслiдок порушення типових бютошв чисельнiсть рiзко скорочуеться. З метою охорони i вiдтворення виду необхщ-но заборонити перемiщення тракторiв i трелювання деревини уздовж потоюв, встановити заповiдний режим на дшянках рiчок - Теребля, Уж, Латориця та деяких шших; проводити зариблення прських рiчок фореллю та шшими щн-ними видами риб; встановити шдвищену адмiнiстративну та матерiальну вщ-повiдальнiсть за вилов мiноги i погiршення середовища 11 перебування.
Риби (Pisces). Стерлядь (Acipenser Ruthenus Linnaeus, 1758) - у мину-лому зустрiчалася в середнiй i нижнш течш р. Тиса. Необхiдно виявити на р. Тиса дшянки перспективы як природоохороннi територи для цього виду. Доцшьно здiйснити реаклiматизацiю виду.
Лосось дунайський, головатиця (Hucho hucho Linnaeus, 1758) - енде-мш басейну р. Дунай, унаслiдок порушення типових бютошв чисельшсть ду-же низька. Треба встановити заповщний режим у мюцях перебування виду; оргашзувати штучне розведення; перспективний вид для акшматизаци у хо-лодноводих ставках.
Хаpiуc европейський (Thymallus thymallus Linnaeus, 1758) - единий вид роду у фауш Украши, що зрщка трапляеться в басейш Тиси - дшянки се-редньо! течи Тересви, Теребл^ Рiки, Ужа, Латорицi i Боржави, особливо до i тсля перекатiв i порогiв, на висот 250-850 метрiв н.р.м. Треба збершати i вiдновлювати лiс на прибережних дшянках прських рiчок, придатних для по-ширення виду, заборонити суцшьш рубки лiсу; встановити заповiдний режим у мюцях перебування виду; оргашзувати розведення харiуса европейського; встановити шдвищену адмшютративну та матерiальну вiдповiдальнiсть за вилов харiуса европейського i попршення середовища його перебування.
Умбра, явдошка (Umbra krameri Walbaum, 1792) - единий вид роду у фауш Украши, дуже рiдко зустрiчяеться у нижшх дiлянках течи Тиси i Лато-рицi. Треба заборонити вилов, встановити заповщний режим у мюцях перебування виду, органiзувати його розведення.
Ялець-андруга закарпатський (Leuciscus souffia agassizi Valenciennes, 1844) - для цього виду Закарпаття е схщною межею ареалу. Трапляеться у
нижнiй, мюцями в середнiй течи Тиси (в т.ч. l'i притоки Боржава, Ржа, Тереб-ля, Тересва). Треба обмежити вилов, встановити заповщний режим у мюцях, перспективних для вiдтворення виду.
Шчкур дунайський довговусий (Gobio uranoscopus Agassiz, 1838) - у минулому траплявся у Piцi, Боржaвi, Тересвi та Шопурцi. Потрiбно докладно вивчити особливост бюлоги виду, заборонити вилов, встановити заповщний режим у нижнш частит течи р. Ржа.
Чоп малий (Zingel streber Siebold, 1863) - нечисленний вид приток Тиси. Вилов заборонено правилами любительського i спортивного рибальства. Доцшьно видшити на рiчкaх зaповiднi акватори.
Йорж смугастий (Gymnocephalus schraetser Linnaeus, 1758) - нечисленний вид у пониззях рiчок Закарпаття. У мюцях поширення треба видiлити зaповiднi акватори.
Земноводнi або амфШТ (Amphibia). Саламандра плямиста (Salamandra salamandra Linnaeus, 1758) - в Укра'т трапляеться тшьки в Карпатах, живе у вологих прських люах, долинах рiчок на висот 150-1500 м н.р.м. Унас-лiдок суцiльних рубок люу, забруднення водойм i виловлювання чисельшсть скорочуеться. У мюцях поширення виду треба заборонити суцшьш рубки ль су, не допускати трелювання деревини уздовж гiрських потокiв.
Тритон карпатський (Triturus montandoni Boulenger, 1880) - трапляеться поблизу прських потоюв та озер на висот 150-2000 м, частше 350-800 м н.р.м., живе тд мохом, кaмiнням, стовбурами повалених дерев. Варто заборонити обробку пестицидами люових дiлянок, прилеглих до водойм. У мюцях поширення виду треба видшити заповщт територи (заказники мюцевого значення, заповщш урочища).
Тритон aльпiйський (Triturus alpestris Laurenti, 1768) - трапляеться на залюнених схилах i на зволожених дшянках полонин на висот 400-2000 м н.р.м. Живе поблизу струмюв та озер, шд кaмiнням, стовбурами повалених дерев. Необхщно заборонити обробку пестицидами люових дiлянок, прилеглих до водойм. У мюцях поширення треба видшити заповщш територи (заказники мюцевого значення, зaповiднi урочища).
Жаба прудка (Rana dalmatina Bonaparte, 1840) - у Закарпатт проходить перифершна частина l'i ареалу. Трапляеться в горах та передпр'ях до 800-950 м н.р.м., переважно на швденно-захщних схилах (розрщжеш люи, га-лявини, вирубки). Розмножуеться у слабо проточних водоймах. Треба забез-печити охорону мюць розмноження особин виду, не допускати трелювання деревини прськими потоками. У мюцях поширення виду необхщно видiлити зaповiднi територи (заказники мюцевого значення, зaповiднi урочища).
Плазуни (Reptilia). Мiдянкa звичайна [европейська] (Coronella austriaca Laurenti, 1768) - трапляеться спорадично до 1380 м н.р.м., на сонячних га-лявинах i узлюсях листяних лiсiв, сирих мюць уникае. Необхiдно створити умови для збшьшення чисельностi основно'' поживи мiдянки - ящiрок.
Полоз люовий [ескулaпiв] (Elaphe longissima Laurenti, 1768) - трапля-ються тшьки поодинок особини, здебiльшого на кам'янистих схилах з розрь дженим листяним люом у передгiр,ях, порослих чагарником виходах скель-
них порiд у рiчкових долинах, iнодi в ру'нах старих будiвель. У мюцях поши-рення виду треба видшити заповiднi територп (заказники мюцевого значення, заповiднi урочища).
Птахи (Aves). Лелека чорний (Ciconia nigra Linnaeus, 1758) - зрщка гнiздиться у старих глухих люах поблизу водойм i болт У мюцях гшздуван-ня заборонити прокладання туристських маршру^в, суцiльнi рубки i видши-ти заповщш територи (заказники мiсцевого значення, заповщш урочища).
Скопа (Pandion haliaetus Linnaeus, 1758) - ранiше гшздилася у висо-костовбурних лiсах на узбережжях великих рж, водосховищ, риборозплщних ставкiв з чистою прозорою водою, багатих на рибу. Необхщно вщшукувати гнiзда i охороняти 1'х, встановлювати штучнi гнiздовi платформи бiля багатих на рибу водойм, де трапляються доро^ птахи влiтку; заборонити суцшьш рубки у високостовбурних лiсах на узбережжях великих рж i водойм.
Шулжа рудий (Milvus milvus Linnaeus, 1758) - в Закарпатп, на початку ХХ ст. був звичайним гшздовим видом в передпр'ях, у рiчкових долинах, зараз дуже рщюсний. Треба виявити i взяти шд охорону мiсця гнiздування виду; встановлювати штучш гнiздовi платформи на деревах поблизу узлюь i галявин у високостовбурних листяних i мшаних лiсах, що межують з вщкри-тими мiсцевостями та водоймами, де трапляються доро^ птахи влiтку; у ви-явлених мiсцях гнiздування виду заборонити суцшьш рубки люу. На перспективу необхщно розробити методику розведення виду у неволь
Змiеiд (Circaetus gallicus Gmelin, 1978) - в горах трапляеться до вер-хньо1' межi лiсового поясу, зрщка гнiздиться у старих високостовбурних люах поблизу галявин i вирубок. Треба взяти шд охорону мiсця гшздування виду; у виявлених мiсцях гшздування виду заборонити суцшьш рубки люу; на перспективу необхщно розробити методику розведення виду у неволь
Шдорлик малий (Aquila pomarina C.L. Brehm, 1831) - гшздиться у старих, переважно вологих, листяних та мшаних люах поблизу рiчок, озер i став-кiв iнодi на вододiльних територiях. Треба взяти шд охорону мiсця гшздуван-ня виду; у виявлених мюцях гшздування виду заборонити суцшьш рубки люу.
Беркут (Aquila chrysaetos Linnaeus, 1758) - дуже рщюсний вид, гшздиться на високих деревах або скелях на дшянках старого люу, що межують з вщкритими мюцевостями. Необхiдно виявляти i брати шд охорону гнiзда, приваблювати птахiв, влаштовуючи штучнi гнiзда, пiдгодовувати 1'х узимку; у виявлених мюцях гнiздування виду заборонити суцшьш рубки люу.
Орлан-бшохвют, сiруватень (Haliaeetus albicilla Linnaeus, 1758) - доне-давна гнiздився у заплавних люах, на узбережжях водойм (за 3-5 км), де зрос-тають висок дерева, нерiдко трапляеться на зимiвлях. Треба органiзувати ор-нiтологiчнi заказники в усiх мюцях гнiздування виду; пiдгодовувати птахiв там де вони регулярно зимують; у виявлених мюцях гшздування виду заборонити суцшьш рубки люу.
Сапсан, сокш мандрiвний (Falco peregrinus Tunstall, 1771) - гшздиться у старих люах в заплавах рiчок, у мюцях, де е поодинокi скелi серед гiрських лiсiв, поблизу вщкритих просторiв. Треба охороняти гнiзда й територш нав-коло них у радiусi 4-5 км, заборонити суцшьш рубки люу.
Боривггер степовий (Falco naumanni Fleischer, 1918) - гшздиться у вщ-критих мюцевостях на урвищах яр1в, скелях, високих буд1влях, у дуплах дерев. Необхщно виявляти i брати шд охорону гшзда, у мюцях гшздування виду не вирубувати старi дуплист дерева.
Глушець, глухар, готур (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758) - улюблеш мiсця перебування приполониннi шпильковi лiси на висотi понад 800 м н.р.м., здебiльшого дiлянки криволюся з чагарничками, що виникли внасль док вiтровалiв або снiгових обвашв. За незмiнних природних умов токуе в одних i тих самих мюцях (на токовищах) протягом багатьох десятилггь. Треба оголосити пам'ятками природи мiсця токування глушця; створити спещашзо-ванi заказники у люництвах, де чисельнiсть виду ще порiвняно висока. Необ-хiдно заборонити вс види лiсокористування, прокладання туристських мар-шрутiв та випасання худоби у гшздових i виводкових стацiях; оргашзувати постiйнi спостереження (монiторинг) за станом поселень; встановити шдви-щену адмшютративну та матерiальну вiдповiдальнiсть за добування глушця i погiршення середовища його перебування. У мюцях де глушець рашше гшз-дився, доцiльно його штучно розводити з наступною рештродукщею у при-родне середовище.
Пугач (Bubo bubo Linnaeus, 1758) - трапляеться шд час м^рацш i на гтздувант в глухих лiсах з густим шдшском. Гнiзда влаштовуе безпосе-редньо на землi - найчастiше шд вивернутими буреломом деревами, зрiдка у гшздах iнших видiв птахiв, дуплах старих дерев. Треба заборонити суцшьш рубки, вирубування та розчищення люу в межах гшздових дшянок; в мюцях гшздування утворити зони тишь
Сич волохатий (Aegolius funereus Linnaeus, 1758) - трапляеться дуже рщко. Улюблеш мюця перебування - шпильков^ мiшанi i буковi лiси, особливо волоп бiотопи. У мюцях перебування виду треба заборонити суцшьш рубки, збер^ати старi дуплист дерева, розвшувати штучнi гнiзда з розшире-ним входом - дуплянки, ящики тощо.
Сичик горобець (Glaucidium passerinum Linnaeus, 1758) - трапляеться у шпилькових i букових лiсах. У мюцях перебування виду треба заборонити суцшьш рубки, збер^ати старi дуплист дерева, розвiшувати штучнi гнiздiвлi.
Сова довгохвоста (Strix uralensis Pallas,1771) - трапляеться в букових, шпилькових та мшаних люах. У мiсцях гшздування виду треба заборонити суцшьш рубки.
Сипуха (Tyto alba Scopoli, 1769) - в Закарпатп шдшмаеться в гори долинами рiчок до висоти 300-400 м над рiвне моря. Треба виявити i взяти шд охорону мiсця гнiздування сипухи, з'ясувати И чисельнiсть; у мюцях перебування виду треба заборонити суцшьш рубки, збер^ати старi дуплист дерева, розвiшувати штучнi гнiздiвлi.
Сорокопуд сiрий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758) - трапляеться на зап-лавних луках з чагарниками, схилах пр, вкритих садами та на узлюсях. Треба охороняти гнiзда й територш навколо них, органiзувати орнiтологiчнi заказники.
Тишвка альпiйська (Prunella collaris Scopoli, 1769) - трапляеться на скелястих дшянках, обвалах, кам'янистих розсипищах без деревно! рослин-
ност в субальпiйському поясi, на висот понад 1600 м н.р.м. Треба охороняти гшзда й територiю навколо них; оргашзувати орштолопчш заказники в ycix мiсцях гшздування виду.
Золотомушка червоночуба, (Regulus ignicapillus Temminck, 1820) -трапляеться у передпрних i прських шпилькових i листяних люах на висотi 150-1200 м н.р.м. Треба докладшше вивчити бютопи придатнi для гшздуван-ня виду. У мюцях гнiздування виду треба заборонити суцшьш рубки люу, оргашзувати орштолопчш заказники.
Скеляр строкатий (Monticola saxatilis Linnaeus, 1758) - трапляеться на кам'янистих розсипищах в горах, там де е скел^ урвища рiчкових терас, яри. Треба виявити мюця гнiздування та взяти ix пiд охорону; органiзувати орш-тологiчнi заказники в усix мюцях гнiздування виду.
Ссавцi або 3Bipi (Mammalia seu Theria). Мiдиця альпшська, бурозубка альпiйська (Sorex alpinus Schinz, 1837) - поширена у верхньому пояс бу-кових та смерекових лiсiв, у гiрсько- сосновому криволюс вздовж струмкiв i потоюв, на заболочених дiлянкаx, на висот вiд 800 до 1500 м н.р.м. Необхщ-но зберiгати природш бiотопи, заселенi видом, у мюцях поширення виду заборонити суцшьш рубки люу i трелювання деревини водотоками.
Рясошжка мала, кутора мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907) - в горах водиться вздовж потоюв (переважно малих) у букових, буково-ялицево-смерекових, смереково-ялицевих люах та прсько-соснового криволiсся. В рiвнинниx районах населяе береги озер, ставюв, малих неглибоких рiчок, ба-гатих на водяну фауну, i тих, яю не замерзають взимку. Необхщно зберiгати природнi бiотопи, заселенi видом, у мюцях поширення виду заборонити суцшьш рубки люу i трелювання деревини водотоками.
Шдковик малий, пiдковонiс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800) - трапляеться переважно в передпрних та низькопрних районах. Селиться в шдземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях, гротах) вл^ку ви-водковi згра1 трапляються у дуплах дерев. Доцшьно обмежити або заборонити вщв^вання туристами шдземель в яких мешкае пiдковик малий. У мю-цях поширення виду необхщно заборонити суцiльнi рубки лiсу i збершати старi дуплистi дерева.
Шдковик великий, шдковошс великий (Rhinolophus ferrumequinum Schreber, 1774) - трапляеться здебшьшого у передгiр,яx i невисоких горах. Селиться переважно в печерах, льохах, тунелях, карстових шахтах, гротах. Доцшьно обмежити або заборонити вщвщування туристами шдземель в яких мешкае шдковик великий.
Шчниця довговуха, шчниця Бехштейна (Myotis bechsteinii Kuhl, 1817) - трапляеться у великих масивах мшаних i листяних лiсiв, головним чином у передпр'ях. Уштку селиться у дуплах дерев, рушах, зимуе в печерах та шших пiдземниx сховищах. Необxiдно охороняти мiсця можливого перебування виду, зокрема печери i d^i дуплист дерева, заборонити суцшьш рубки люу; органiзувати заказники.
Шчниця ставкова, (Myotis dasycneme Boie, 1825) - трапляеться спорадично шд час сезонних мшрацш. Селиться поблизу стоячих водойм або рiв-
нинних pi40K. Необхiдно взяти пiд охорону мюця можливого перебування виду, зокрема печери i crapi дуплистi дерева, заборонити суцшьш рубки люу.
Шчниця вiйчacтa (Myotis nettereri Kuhl, 1818) - трапляеться переваж-но в листяних люах. Влiтку заселяе в основному дупла дерев, порожнини за обшивкою будiвель, горища, зрщка - шдземш схованки. У мicцях можливого перебування шчнищ вiйчacтоï доцiльно охороняти гроти, шдземелля, штучнi печери, збер^ати дуплиcтi дерева, pозвiшувaти дуплянки, заборонити суцшь-нi рубки лicу.
Шчниця тpиколipнa, лили тpиколipний (Myotis emarginatus E. Geoffroy, 1806) - трапляеться у розрщжених лicaх, на виноградниках. Селиться у теплих печерах i шдземеллях, щшинах i трщинах в скелях, а також на горищах будiвель. Необхiдно взяти шд охорону мicця можливого перебування виду, створити новi заказники.
Довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersi Kuhl, 1819) - трапляеться у передпрних та прських районах. Селиться в шдземних сховищах (печери, гроти, тунел^, влiтку iнодi на горищах будiвель. Доцiльно обмежити або заборонити вщвщування туристами пiдземель в яких мешкае довгокрил звичайний, створити новi заказники, зокрема на околищ с. Дiлове Рaхiвcького району (едине мюце зимiвлi колонiй виду в Украш)
Широковух европейський (Barbastella barbastellus Schreber, 1774) -селиться в шдземних сховищах (печери, гроти, тунел^, вл^ку iнодi на горищах будiвель i в дуплах дерев. Необхщно обмежити або заборонити вщвщування туристами пiдземель в яких мешкае широковух европейський, треба охороняти мюця перебування виду та сховища, створити новi заказники, заборонити використання пеcтицидiв на прилеглих теpитоpiях.
Вечipниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818) - трапляеться в листяних i мшаних люах. Влiтку живе переважно в дуплах листяних дерев. У мюцях можливого перебування виду необхщно збер^ати дуплиcтi дерева, розвшу-вати дуплянки, заборонити суцшьш рубки люу, створити новi заказники.
Снiговa полiвкa (Chionomys nivalis Martins, 1842) - трапляеться в межах прських хреб™ Чорногори i Горган, на висот 1300-2000 м н.р.м. У мю-цях перебування виду необхщно обмежити випас худоби, а також збшьшити охоронш площi мюць перебування виду, створити новi заказники.
Водяна полiвкa мала, щур прський (Arvicola scherman Shaw, 1801) -трапляеться на полонинах Карпат. У мюцях перебування виду необхщно обмежити випас худоби, а також лiмiтувaти та суворо контролювати вилов цих тварин як колекцшного мaтеpiaлу.
Горностай (Mustela erminea Linnaeus, 1758) - заселяе дшянки piчок, береги потоюв i cтpумкiв, озер, ставюв, болота, лicи та узлiccя, перелюки та чaгapниковi зapоcтi. У мюцях можливого перебування виду необхiдно заборонити суцшьш рубки люу.
Тхip степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827) - трапляеться у вщ-критих ландшафтах притисянсь^' низовини, рщше у пеpелicкaх i лicових ма-сивах. Доцiльно збiльшити площi вигошв, пеpелогiв, проводити реакшмати-зaцiю виду в мюцях недавнього проживання, заборонити використання отру-тохiмiкaтiв у мюцях перебування виду.
Норка европейська (Mustela lutreola Linnaeus, 1761) - заселяе береги прських потоюв, рiчок, озер, ставюв з добре розвинутою прибережною рос-линнiстю. Потрiбно зберiгати водно-болотнi угiддя заселенi норкою евро-пейською, не допускати браконьерства, оргашзувати рештродукцш розведе-них у неволi норок у водойми заказниюв.
Борсук звичайний (Meles meles Linnaeus, 1758) - трапляеться в рiвнин-них i прських люах. Вид потрiбно охороняти вiд браконьерства.
Ктг лiсовий (Felis silvestris Schreber, 1777) - трапляеться в глухих ду-бових, дубово-грабових, букових i мшаних люах. Необxiдно заборонити суцшьш рубки лiсу, вiдстрiл бродячих ко^в i застосування капканiв у мюцях перебування виду, створити новi заказники.
Рись звичайна (Lynx lynx Linnaeus, 1758) - трапляеться в шпилькових i мшаних люах, на завалених буреломом та заболочених дшянках. У мюцях перебування виду треба заборонити суцшьш рубки, створити новi заказники на теренах Великоберезнянського, Тячiвського та Раxiвського райошв, охороняти рись вщ браконьерiв.
Ведмiдь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) - трапляеться в шпилькових, листяних i мшаних люах, влiтку досягае поясу криволюся та субаль-пiйськиx луюв. У мiсцяx перебування виду треба заборонити суцшьш рубки, обмежити прокладання туристських маршру^в i випас худоби, створити новi заказники, охороняти ведмедя вщ браконьерiв.
Викладенi вище заходи з активно1 охорони рiдкiсниx i зникаючих ви-дiв хребетних передаш для впровадження в державних шдприемствах Закар-патського обласного управлiння люового господарства у порядку реадiзацiï швейцарсько-украшського проекту розвитку лiсового господарства в Закар-паттi FORZA.
Л1тература
1. Боидареико В.Д., Делегаи 1.В., Соловш 1.П., Рудишии М.П. Обл1к диких тварин. Практичш рекомендаци. - Льв1в: ЛЛТ1, 1989. - 67 с.
2. Делегаи 1.В., Делегаи I.I., Делегаи I.I. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. - Льв1в: Полл1, 2005. - 600 с.
3. Коивеищя про охорону дикоï флори i фауни та природних середовищ юнування в Свроп1 (Берн, 1979 р.). - К.: Мшекобезпеки Украши, 1998. - 76 с.
4. Крииицький Г.Т., Делегаи 1.В., Король М.М. Методолопчш засади пол1функщ-онального ведення л1сового господарства// Л1с1вництво Украши в контекст! св1тових тенден-цш розвитку л1сового господарства: Матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присвячено'1' 150-р1ч-чю виток1в кафедри л1с1вництва НЛТУ Украши. - Льв1в: НЛТУ Украïни, 2006. - С. 41-44.
5. Татарииов К. А. Фауна хребетних заходу Украши. - Льв1в: Вид-во Льв1в. ун-ту, 1973. -
260 с.
6. Туряиии И.И. Млекопитающие советских Карпат их хозяйственное и зоопаразити-ческое значение: Автореф. дисс.... док. биол. наук. - Ужгород: УГУ, 1971. - 20 с.
7. Червоиа книга Украши. Тваринний свгг. - К.: Укр. енциклопед1я, 1994. - 461 с.
8. Jçdrzejewska B., Jçdrzejewski W. Ekologia zwierz^t drapieznych Puszczy Bialowieskiej. Wydawnictwo Naukowe PWN. - Warszawa, 2001. - 461 s.
9. Sladek J. Aby prezili rok 2000. - Bratislava: Osveta, 1989. - 167 s.
