CC BY
17
Науковий вкник, 2006, вип. 16.6
го MaTepiany з насiння. Дорощування е вимушеною мiрою на перiод, поки не буде перекрито розрив мiж нинiшнiм дeфiцитом озеленення i фактичними можливостями розсадниюв у зaбeзпeчeннi деревами, отриманими з насшня.
На менш вiдповiдaльних або закритих об'ектах можливо садити липу без дорощування, за умови ретельного шдбору сaджaнцiв липи, як виросли в лiсi на вщкритих мiсцях i мають розвинену крону.
Лггература
1. Воробьева М.Г. Культура липы в Киргизии. - Фрунзе: "Илим", 1980. - 128 с.
2. Куропий Г.В. Применение лесной липы в озеленении городов. - М.: Изд-во Мин. Коммунального хозяйства РСФСР, 1955. - 84 с.
3. Молукало И.С. Две формы липы мелколистной// Лесное хозяйство. - 1950, вып. 11. - С. 74.
УДК 630*970.13 Д.Г. Очеретний - Втницька обласна станцт
юних натуралкт1в
ВПЛИВ Л1СОЕКСПЛУАТАЦ1ЙНИХ ЗАХОД1В НА СТРУКТУРУ ГНВДОВО1 ОРН1ТОФАУНИ ГРАБОВО-ДУБОВИХ Л1С1В ПОД1ЛЬСЬКОГО ПОБУЖЖЯ
Розглядаеться вплив проведення суцшьнолюоачних рубань на видовий склад птах1в грабово-дубових лiсiв у гшздовий перiод.
Ключов1 слова: населення птахiв, яруси лiсу, лiс.
D.G. Ocheretnyj - Winnitca regional station of young naturalists
The influence of the forest usage on the structure of the nesting ornstophauna of the hornbeam-oak forests in the Podilske Pobujya
It shows the influence of the main use forest's felling on the species structure of the birds and their placing on the levels of ripe hornbeam-oak forest.
Keywords: population of the birds, levels of the forest, forest.
Господарська д1яльшсть людини ютотно впливае на структуру та фун-кцюнування екосистем, у тому числ1 й люових. Поряд з шшими, залишають-ся не вивченими питання формування орштофауни тд впливом люогоспо-дарсько! д1яльност1.
З 1991 по 2004 рр. нами проводили спостереження за птахами присти-гаючих та стиглих грабово-дубових лшв загальною площею 250 га, як належать Брацлавському люництву Тульчинського люомисливського господар-ства Вшницько! обл. Географ1чно район розташований у межах Швденного Подшля, яке належить до Захщного району Правобережного люостепу. Спостереження здшснювали у гшздовий перюд, з 15 березня по 15 липня до i тс-ля суцiльно-лiсосiчних рубань головного користування. Район дослщжень ха-рактеризуеться фрагментаршстю розташування лiсових масивiв, горбистим ландшафтом та розвинутою гiдрографiчною сггкою.
На дослiднiй дiлянцi лiсу основною лiсотвiрною породою е дуб чере-щатий, другорядними - граб, ясень, липа, клен, черешня, осика, береза, бук, черемха, спостер^аються вкраплення ялини та сосни. У розрщженому серед-ньому ярус поширенi граб, найчастше порослевого походження, липа, че-
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
решня, клен, серед чагарниюв - шипшина, бузина, лщина, у надгрунтовому покривi - осока волосиста, копитняк европейський, будра плющеподiбна, купена, кропива дводомна, черемша, скополiя карнеолiйська.
Облiки птахiв проводили за методикою Ю.С. Равкша [4] на постшно-му маршрут довжиною 5 км. Маршрут прокладено дiлянками насаджень мiж вирубками. Це дало змогу виявити структуру населення птахiв у межах люо-вого масиву загалом. Аналiз населення шж^в здiйснювався з урахуванням шкали вiдносних оцiнок А.П. Кузякiна (особин/км ) [3], зпдно з якою птаха належать до таких груп:
• дуже чисельт - 100 1 бшьше особин;
• чисельт - 10-99;
• звичайт - 1-9;
• рвдккт - 0,1-0,9;
• дуже рвдшст - менше тж 0,1.
Змiни у структурi фауни територи, яку дослiджували, вщображають матерiали табл. 1
Табл. 1. Гшздова структура Брацлавського л'шництва
Ряд, родина, вид Ввдносна чисельнiсть nTaxiB
до рубань тсля рубань
РР Р З Б ББ РР Р З Б ББ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
FALCONIFORMTS
ACCIPITRIDE
Buteo buteo — — + — — — + — — —
Acipiter gentilis — — — — — — — + — —
Acipiter nisus — — — — — — — + — —
COLUMBIFORMES
COLUMBIDE
Columba palumbus — — + — — — + — — —
Streptopelia turtur — + — — — — — + — —
CORACIIFORMES
MEROPIDAE
Merops apiaster — — — — — + — — — —
CUCULIFORMES
CUCULIDAE
Cuculus canorus — — + — — — — + — —
PICIFORMES
PICIDE
Dendrocopos major — — — + — — — — + —
Jynx torquilla — — + — — — — — — —
PASSERIFORMES
MOTACILLIDAE
Antus trivialis — — — + — — — + — —
LANIDAE
36
Збiрник науково-техшчних праць
HiiyK'QBiiii bïchhk, 2006, BHn. 16.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Lanius collurio + -
ORIOLIDAE
Oriolus oriolus - - + - - - - + - -
STURNIDAE
Sturnus vulgaris - - + - - - - + - -
CORVIDAE
Garrulus glandarius - - + - - - - + - -
Corvus corax - +
SYLVIDAE
Sylvia communis - - + - - - - + - -
Sylvia atricapilla - - - + - - - - + -
Phylloscopus trochilus - - - + - - - - + -
Phylloscopus collybita - - - + - - - - + -
Phylloscopus sibilatrix - - - + - - - - + -
Phylloscopus trochiloides +
MUSCICAPIDAE
Ficedula parva - - + - - - - + - -
Ficedula albicollis - - - + - - - + - -
Muscicapa striata - - - + - - - - - -
Erithacus rubecula - - - - + - - - + -
Luscinia luscinia - - + - - - - + - -
Turdus merula - - - + - - - - + -
Turdus philomelos - - - + - - - - + -
PARIDAE
Parus palustris - - - + - - - + - -
Parus caeruleus - - - + - - - - + -
Parus major - - - + - - - - + -
SITTIDAE
Sitta europaea - - + - - - - - + -
CERTHIIDAE
Certhia familiaris - - + - - - - + - -
PASSERIDAE
Passer montanus - - + - - + - - - -
FRINGILLIDAE
Fringilla coelebs - - - - + - - - - +
Carduelis carduelis - - + - - - - - - -
Coccothraustes coccothraus-tes - - - + - - - - + -
EMBERIZIDAE
Emberiza citrinella - - - + - - - - + -
yMOBHi no3HiMeHHH : PP - gy^e pigracm, BB - GaraTOHHce^bHÏ.
- pigKicrn, 3 - 3BHHaHHÏ, B - HHce^bHÏ,
1. ^icoBe Ta cagoBO-napKOBe rocnogapcTBo
37
Очевидно, що у складi населення птахiв до проведення рубань головного користування виявлено 34 види птахiв, яю належать до 18 родин та 6 ря-дiв, з яких дуже багаточисельних - 2, багаточисельних - 15, звичайних - 15, рщюсних - 1, дуже рщюсних - 1. Домшуе i субдомшуе зяблик i вiльшанка (28,3 % та 13,5 %). Фоновi види становлять 67 %, всього 18 видiв.
Основну частину населення становлять горобцеподiбнi - 28 видiв, яю належать до 12 родин, а саме: мухоловковi - 7 видiв, кропив,янковi - 6 видiв, синицевi - 3 види, в,юрковi - 3 види, вороновi - 2 види i плисковi, вивiльговi, шпаков^ повзиковi, пiдкоришниковi, горобцевi, вiвсянковi - по 1 виду.
Незначною юльюстю видiв представленi яструбовi - 1 вид, голубовi -2 види, зозулевi - 1 вид, дятловi - 2 види.
Пiсля перюду рубань головного користування кiлькiсть видiв птахiв становила - 33, яю належали до 18 родин та 6 родiв. Тобто, в систематичному вщношенш видовий склад птахiв урiзноманiтнився. Збiльшилась кiлькiсть яс-трубових - на 2 види, з'явились представники родин бджоло1дкових та соро-копудових - по 1 виду. Водночас зменшилась юльюсть дятлових, воронових, кропив'янкових, мухоловкових, в'юркових, в середньому на 1 вид. Зменшилась юльюсть дуже багаточисельних видiв - до 1, багаточисельних - до 14, звичайних - до 14, рщюсних - 2, дуже рщюсних - 1, фонових видiв - 16 (48 %). 1з розряду дуже багаточисельних до багаточисельних видiв птахiв пе-рейшла вiльшанка, вiд багаточисельних до звичайних - щеврик люовий, мухоловка бiлошия, га1чка болотяна. Рщюсними виявилися горобець польовий, не зафжсоваш крутиголовка, крук, щиглик, мухоловка Ыра. Одночасно з'явився новий вид - сорокопуд терновий як багаточисельний, яструб великий, яструб малий - як звичайнi та бджоло1дка як дуже рiдкiсний.
Проведення суцшьнолюоЫчних рубань iстотно вплинули не тшьки на склад орнiтофауни, а й на перерозподш видiв птахiв стосовно умов 1х гшзду-вання. Загальш закономiрностi впливу рубань головного користування на характер гшздування птахiв вiдображено у табл. 2.
Табл. 2. Гшздова структура орштофауни Брацлавськогол'шництва.
Характер гшздування Ввдносна чисельтсть
до рубань головного користування тсля рубань головного користування
РР Р З Б ББ РР Р З Б ББ
Кронники - 1 6 1 1 - 2 5 1 1
Приземно-чагарниковi види - - 2 4 - - - 2 4 -
Наземно-гнiздовi види - - 1 5 1 - - 2 5 -
Дуплогнiздовi види - - 6 5 - - - 5 4 -
До проведення суцшьнолюоЫчних рубань встановлено 9 видiв птахiв, яю гнiздяться у кронах дерев (26,5 %), 6 - у наземно-чагарниковому ярус (17,6 %), 8 - наземно-гшздових (23,5 %), 11 - дуплогшздники (32,3 %). Знач-на юльюсть шж!в-кронниюв пояснюеться тим, що лiсовi масиви розглядува-ного люництва мають острiвний характер [2], зростають в умовах горбистого ландшафту, характеризуються багатим складом деревних порщ.
38
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.6
Мшмальне рiзноманiття приземно-чагарникових видiв пояснюеться зрщжешстю середнього ярусу внаслiдок його вирубування. Вщносно велика кiлькiсть наземно-гнiздових видiв обумовлена наявнiстю густого трав'янисто-го покриву, добре розвинутих узлюь. Дуплогшздники займають значну час-тину населення шж^в грабово-дубового лiсу завдяки наявност деревостанiв старших класiв вiку, особливо черешш.
Розглядаючи розташування птахiв за гшздовими стацiями пiсля рубань головного користування, кшьюсть кронникiв становила 9 видiв (28 %), приземно-чагарникових - 6 (28,7 %), тобто залишилась без змш. Кiлькiсть наземно-гнiздових видiв зменшилась до 7 (21,8 %), а дуплогшздниюв - до 10 (31,2 %).
Таким чином, суцшьно-люоЫчш рубання головного користування значною мiрою змiнюють видовий склад шж^в. Лiсовi орнiтоценози за таких обставин виконують роль промiжних стацш, у яких зменшуеться кiлькiсть фонових видiв, а щiльнiсть набувае нерiвномiрного територiального розподь лу, зростае у бш окремих найбiльш пластичних видiв (вiвчарик-ковалик, кро-пив'янка чорноголова).
Видове рiзноманiття птахiв за типом гшздування значною мiрою зале-жить вщ розвинутостi усiх ярусiв лiсу. На рiзноманiття орнiтофауни негативно впливае й випадання (вибирання) дерев середшх яруЫв.
Лiтература
1. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Криволуцкий Д.А., Мяло У.Г. Биогеография с основами экологии. - М.: 1КЦ "Академкнига", 2003. - С. 61-103.
2. Гузш А.1. Птахи чистобукових 1 грабово-букових пралшв Украшських Карпат// Ук-рашський орштолопчний журнал. - К.: Беркут. - 2003, т. 4, вип. 1. - С. 3-182.
3. Кузякш А.П. Зоогеография СССР: Учбов1 нотатки МОП1 1м. Н.К. Крупсько!, Бюгеог-раф1я. - К.: Беркут. - 1962, т. 109, вип. 1. - С. 3-182.
4. Равкш Ю.С. К методике учета птиц в лесных ландшафтах/ Природа очагов клещевого энцефалита на Алтае. - Новосиб1рськ, 1967. - С. 66-75.
УДК 630*624:630*64 Ст. викл. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши
ПРОГНОЗ ПОТЕНЦ1ЙНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ ТА БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Розроблено систему прогнозу потенцшно'1 продуктивност деревосташв сосни та бука. Основш таксацшш показники (середня висота, запас, тощо) е функщею вiд BiKy, бонiтетy. Запропонованi нормативи потенцшно'1 продyктивностi диференцiйовано вщ-носно клаав бонiтетy з врахуванням люорослинних умов. Так нормативи описують насадження з вщсутшм або мiнiмальним господарським втручанням людини.
Ключов1 слова: потенцшна продyктивнiсть, сосновий (буковий) деревостан, система, прогноз, таксацшш показники, боштет, середня висота, запас, видове число.
Senior teacher Yu. Yo. Kaganyak - NUFWT of Ukraine, L'viv The forecast of potential efficiency of pine and beechen forest stands
It is developed system of the forecast of potential efficiency of forest stands of a pine and a beech. Main taxation parameters (average height, a stock and others) are function of age, bonitet. The offered specifications of potential efficiency differentiating concerning
1. Лкове та садово-паркове господарство
39
